Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рубінштейн Іда Львівна Рубінштейн 21 вересня 3 жовтня 1883 Харків 20 в

Рубінштейн Іда Львівна

Рубінштейн Іда Львівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рубінштейн.

Іда Львівна Рубінштейн (21 вересня (3 жовтня) 1883, Харків — 20 вересня 1960, Ванс, Франція) — танцюристка та акторка українсько-єврейського походження. Починала театральну діяльність у Санкт-Петербурзі, з 1909 року — проживала переважно у Франції.

Рубінштейн Іда Львівна
рос. Ида Львовна Рубинштейн
image
Іда Рубінштейн у 1912 році
Народилася21 вересня (3 жовтня) 1883[4]
Харків, Російська імперія
Померла20 вересня 1960(1960-09-20)[1][2][3](76 років)
Ванс, Франція
Країнаimage Російська імперія
image Франція[6]
Діяльністьхореографка, балерина, акторка театру, антрепренер, натурщиця
Знання мовросійська[1]
Конфесіяюдаїзм
IMDbID 1311217

Життєпис

Народилася в Харкові 21 вересня (3 жовтня за новим стилем) 1883 року (згідно з записом в метричній книзі Харківської хоральної синагоги, опікунами були батько і дід Іди) в сім'ї спадкового почесного громадянина Харкова Льва Рувімовича (Леона Романовича) Рубінштейна та його дружини Ернестіни Ісааківни.

image
Іда Рубінштейн у 1911 році

Родина Рубінштейн

Належала до однієї з найбагатших сімей України. Дід Іди, Рувім (Роман) Осипович Рубінштейн — засновник банкірського дому «Роман Рубінштейн і сини». Батько Іди, Лев (Леон) і його брат Адольф займалися великогуртовою торгівлею, в основному цукром, володіли чотирма банками, трьома цукровими заводами, їм належав також пивоварний завод «Нова Баварія». Сім'я Рубінштейнів витрачала великі суми на благодійність, на підтримку релігійної громади, на культурний розвиток Харкова. Леон і Адольф Рубінштейни були прекрасно освіченими людьми, стояли біля джерел харківського відділення «Російського музичного товариства», в їх будинках регулярно збиралася інтелігенція Харкова. Були в дружніх з московською купецькою родиною Алексєєвих, зокрема, з К. С. Станіславським (справжнє прізвище Алексєєв). Дядько Іди, Адольф Рувимович, був нагороджений чотирма орденами за створення дитячого притулку і найбільшої в Харкові лікарні. Двоюрідний брат Іди, Йосип Адольфович Рубінштейн, був власником кількох приватних будинків у Харкові.

Ранні роки і шлюб

У 1888 році у віці трьох років втратила матір, в 1892 році — батька; успадкувала після його смерті колосальне майно, що визначило її подальше життя. Після смерті залишилася під опікою дядька, Адольфа Рувімович, після його смерті в 1894 році переїхала до Петербурга, де перебувала під опікою старшої (двоюрідної) сестри, Софії Адольфівни Горвіц (дружини Михайла Абрамовича Горвіца, 1846—1895, сина купця першої гільдії Абрама Ісаєвича Горвіца та племінника професора Мартина Ісаєвича Горвіца).

Навчалася в петербурзькій приватній гімназії Л. С. Таганцевої (вул. Мохова, буд. 27-29), закінчивши її в 1901 році, брала уроки історії та літератури у професора О. Л. Погодіна.

Сценічну діяльність почала рано, 16 квітня 1904 року, виступивши під псевдонімом Лідія Львівська в спектаклі «Антігона» (приватний спектакль Іди Рубінштейн. Новий театр Л. Б. Яворської. Постановка Ю. Е. Озаровской) оформленому Л. Бакстом. Спектакль пройшов єдиний раз, ознаменувавши початок довгої спільної роботи з Л. Бакстом, і був поставлений І. Л. Рубінштейн на власні кошти. Критики відзначили «учнівську» гру акторки, її «погану дикцію, невиразний різкий голос».

Восени 1904 році вступила на драматичні курси при Імператорському Малому театрі, закінчила їх в 1907 році. У 1907—1908 рр. брала приватні уроки танцю у М. Фокіна.

У 1909 році стала дружиною банкіра Володимира Ісааковича Горовиця, однак шлюб розпався відразу після весільної подорожі.

image
Рубінштейн 1922

«Саломея» 1908 рік

image
Танок. Іда Рубинштейн, 2010,

У 1908 році на власні кошти І. Л. Рубінштейн підготувала постановку драми Оскара Вайлда «Саломея» (1909) на музику Олександра Глазунова, в художньому оформленні Л. Бакста. Спектакль був заявлений (як приватний спектакль І. Рубінштейн) в Михайлівському театрі, 3 листопада 1908 року, але не відбувся. Частково був пізніше здійснений на Вечорі художніх танців у Великому залі Петербурзької консерваторії, 20 грудня 1908 року, в постановці В. Е. Мейєрхольда, та в хореографії Михайла Фокіна. М. Фокін зацікавлено поставився до цієї постановки Рубінштейн: «.. вона представляла цікавий матеріал, з якого я сподівався зліпити особливий сценічний образ». На вечорі Іда Рубінштейн виконала Танець семи покривал, розгортаючи в пластичному танці одне за іншим важкі парчеві покривала. В кінці танцю на танцівниці залишалася сукня, суцільно прикрашена рядами кольорових намист, зшита за ескізом Л.Бакста.

Виступи в Російському балеті Сергія Дягілєва, 1909—1911 рр

У 1909—1911 виступала в Російському балеті Сергія Дягілєва.

2 червня 1909 році вперше виступила в складі антрепризи С. Дягілєва, поряд з А. Павловою, В. Ніжинським і Т. Карсавіною, в балеті «Клеопатра» (музика — А. С. Аренский, А. Танєєв, Н. Римський-Корсаков, М. Глинка, О. Глазунов, М. Мусоргський, Н. Черепнин, хореографія М. Фокіна) в Парижі, в театрі Шатле. Виступала також в балеті «Шахерезада» (музика М. Римського-Корсакова, 4 червня 1910, хореографія М. Фокіна).

Ролі Клеопатри й Зобеіди були кращими у всій сценічній кар'єрі артистки, її неперевершеним успіхом. Унікальна майстерність артистки, зберігалася і в її подальших роботах.

image
Іда Рубінштейн, 1910

Власні антрепризи, 1911—1913 рр

У 1911 році пішовши від Дягілєва, створила власну трупу. Її перша постановка — драма «Мучеництво Святого Себастьяна» Габріеле д'Аннунціо та Клода Дебюссі, прем'єра якої 22 травня 1911 року відбулася в Парижі, в театрі Шатле. Архієпископ Парижа був обурений, що роль Святого Себастьяна, католицького святого, написану д'Аннунціо спеціально для Рубінштейн, — грала жінка, до того ж — ортодоксальна єврейка. Спектакль, і особливо гра і декламація Рубінштейн, яка виступала як танцівниця, не мали успіху у публіки та критики.

Критика відзначала, що пані Рубінштейн, на відміну від Дягілєва та інших успішних антрепренерів, «витрачає гроші не на мистецтво, але лише на саму себе».

10 червня 1912 в театрі Шатле відбулася нова прем'єра трупи — драма «Саломея» за п'єсою Оскара Вайлда на музику А. Глазунова, постановка А. Саніна. Рубінштейн у виставі знову виконувала танець Соломії, поставлений для неї Н. Фокіним.

У 1912 році А. Саніним була поставлена ​​драма «Олена Спартанська» (Helene de Sparte, Е. Верхарн/Деодат де Северак), в оформленні Бакста. Іда Рубінштейн виконувала головну роль.

На восьмому з Російських сезонів, в 1913 році, в театрі Шатле в Парижі Всеволод Мейєрхольд поставив спектакль «Пізанелло, або Запашна смерть» д'Аннунціо, де вона виконувала головну роль, роль куртизанки Пізанелло. Спектакль, оформлений Бакстом, вважався «стильним видовищем, створеним трупою. "Божевільна розкіш"... цього спектаклю, що коштував 450 тисяч франків, могла здатися дратівливою та надмірною, але в цілому пишна і пряна «Пізанелло» від початку до кінця була витримана в естетиці модерну». Д'Аннунціо виправив «помилки» «Себастьяна» і пристосував п'єсу про святу блудницю до індивідуальності Рубінштейн. Пізанелло мало говорила і часто застигала в скорботних позах, зате інші персонажі в довгих монологах нескінченно вихваляли її красу ".

Російська критика побачила в спектаклі «як у всьому, що робить Рубінштейн, "постановчу розпусту", занепад театру, в якому все купується і продається, торжество бездарної, в'їдливої, отруйної плями аматорського кривляння».

У 1910-х рр. переїхала жити в Париж, де придбала маєток, оформлений також Л. Бакстом. Дружила з Сарою Бернар, Марком Шагалом, Жаном Кокто, Андре Жідом, Вацлавом Ніжинським. Бувши бісексуалкою, в 1911—1914 роках мала стосунки з художницею Ромейн Брукс.

Власна балетна трупа, 1928—1938 рр

У 1928 році Броніслава Ніжинська зібрала для постановки І. Рубінштейн (в партнерстві з А. Вільзаком) інтернаціональну балетну трупу. До неї входили балетмейстери Леонід Мясин, Михайло Фокін, К. Йоссі, художник Олександр Бенуа. Поміж поставлених трупою складені за спеціальним замовленням твори Онеггера («Жанна д'Арк на вогнищі», по П. Клодель, «Амфіон», 1929; «Семіраміда», 1934), М. Равеля («Болеро» 1928 «Вальс»), Стравінським («Поцілунок феї» 1928 «Персефона») 1934 Іберія («Мандрівний лицар»).

В складі цієї трупи Іда Рубінштейн брала участь в балетних постановках. В 1933 році в трупу був запрошений М. Фокін, який поставив «Семіраміду» Онеггера, розраховану на декламацію Рубінштейн.

Трупа існувала до сезону 1938 року й закрилася через війну, що насувалася. В останній раз Рубінштейн вийшла на сцену в 1938 році в ораторії Онеггера «Жанна д'Арк на вогнищі».

Подальше життя

У 1934 році французький уряд нагородив І. Рубінштейн орденом Почесного легіону. Наступного року отримала французьке громадянство.

У 1938 році, побоюючись приходу німців, Іда Рубінштейн, як єврейка, вимушено покинула Францію. Після окупації Франції Іда Рубінштейн жила в Лондоні, де організувала госпіталь для французьких і англійських солдатів. У 1945 році повернулася до Франції.

У 1946 році перейшла з юдаїзму в католицизм. Останні десять років прожила в місті Ванс, на півдні Франції, під наглядом своєї секретарки пані Реньє, та в повній самоті.

Померла 20 вересня 1960 року у своєму особняку. Виконуючи заповіти Іди Рубінштейн, ні про її смерть, ні про дату і місце похорону нікому не повідомили, а на пам'ятнику можна побачити лише ініціали - I.R..

Образ в мистецтві

image
Портрет 1910.

Стильний образ «декадентської діви» Іди Рубінштейн надихав багатьох художників — Кеєса ван Донгена, Антоніо де ла Гандара, Андре де Сегонзака, Леона Бакста. В 1911—1914 роках кілька її портретів написала в Парижі американська художниця Ромейн Брукс.

У 1910 в Парижі Валентин Сєров попросив Іду Рубінштейн позувати йому для портрета. Незабаром після створення робота була придбана в автора і передана в зібрання Російського музею, в 1911 році експонувалася на московській виставці «Світу мистецтва». Картину сприйняли неоднозначно: так, передвижник Ілля Рєпін назвав її «базаром декадентщини». Валентин Сєров написав свою модель в одній площині з фоном, створивши образ, який нагадував єгипетські фрески. Художник говорив про портрет, що його модель «дивиться в Єгипет». Ольга Валентинівна Сєрова, донька живописця, писала у своїх спогадах:

image Іда Рубінштейн була зовсім не така худа, як її змалював тато, мабуть, він свідомо її стилізував image

— О. В. Сєрова, Спогади про мого батька, Валентина Олександровича Сєрова. Л.: Мистецтво, 1986, с. 152

Рубінштейн в кіно

Іда Рубінштейн єдиний раз знялася в кіно — це був фільм «Корабель» (1921), поставлений за драмою д'Аннунціо його сином Габріелліно і Маріо Ронкароні.

Цікаві факти

В колекції історичних костюмів історика моди Олександра Васильєва знаходяться дві сукні 1930-х років з гардероба Іди Рубінштейн.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ida Rubinstein

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. РИА Новости — Россия сегодня, 1941.
    d:Track:Q15294742d:Track:Q821172
  5. Дунаева Н. Л. За строками «Воспоминаний о балете» А.Н. Бенуа // Ежеквартальник русской филологии и культуры — СПб: 1995. — вып. Vol. I, № 3. — С. 278–291. — 480 с. — , 5-7331-0065-6
    d:Track:Q108865721d:Track:Q656d:Track:Q108865751d:Track:Q108865692d:Track:Q108865826
  6. https://dezede.org/individus/rubinstein-2/
  7. Рубінштейн Іда Львівна на сайті chtoby-pomnili.net.
  8. Romaine Brooks' La Venus triste (The Weeping Venus) with Ida Rubinstein model. www.jssgallery.org. Процитовано 18 березня 2021.

Джерела

  • Іда Рубінштейн на JSSGallery.org

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rubinshtejn Ida Lvivna Rubinshtejn 21 veresnya 3 zhovtnya 1883 Harkiv 20 veresnya 1960 Vans Franciya tancyuristka ta aktorka ukrayinsko yevrejskogo pohodzhennya Pochinala teatralnu diyalnist u Sankt Peterburzi z 1909 roku prozhivala perevazhno u Franciyi Rubinshtejn Ida Lvivnaros Ida Lvovna RubinshtejnIda Rubinshtejn u 1912 rociNarodilasya21 veresnya 3 zhovtnya 1883 4 Harkiv Rosijska imperiyaPomerla20 veresnya 1960 1960 09 20 1 2 3 76 rokiv Vans FranciyaKrayina Rosijska imperiya Franciya 6 Diyalnisthoreografka balerina aktorka teatru antreprener naturshicyaZnannya movrosijska 1 KonfesiyayudayizmIMDbID 1311217 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v Harkovi 21 veresnya 3 zhovtnya za novim stilem 1883 roku zgidno z zapisom v metrichnij knizi Harkivskoyi horalnoyi sinagogi opikunami buli batko i did Idi v sim yi spadkovogo pochesnogo gromadyanina Harkova Lva Ruvimovicha Leona Romanovicha Rubinshtejna ta jogo druzhini Ernestini Isaakivni Ida Rubinshtejn u 1911 rociRodina Rubinshtejn Nalezhala do odniyeyi z najbagatshih simej Ukrayini Did Idi Ruvim Roman Osipovich Rubinshtejn zasnovnik bankirskogo domu Roman Rubinshtejn i sini Batko Idi Lev Leon i jogo brat Adolf zajmalisya velikogurtovoyu torgivleyu v osnovnomu cukrom volodili chotirma bankami troma cukrovimi zavodami yim nalezhav takozh pivovarnij zavod Nova Bavariya Sim ya Rubinshtejniv vitrachala veliki sumi na blagodijnist na pidtrimku religijnoyi gromadi na kulturnij rozvitok Harkova Leon i Adolf Rubinshtejni buli prekrasno osvichenimi lyudmi stoyali bilya dzherel harkivskogo viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva v yih budinkah regulyarno zbiralasya inteligenciya Harkova Buli v druzhnih z moskovskoyu kupeckoyu rodinoyu Aleksyeyevih zokrema z K S Stanislavskim spravzhnye prizvishe Aleksyeyev Dyadko Idi Adolf Ruvimovich buv nagorodzhenij chotirma ordenami za stvorennya dityachogo pritulku i najbilshoyi v Harkovi likarni Dvoyuridnij brat Idi Josip Adolfovich Rubinshtejn buv vlasnikom kilkoh privatnih budinkiv u Harkovi Ranni roki i shlyub U 1888 roci u vici troh rokiv vtratila matir v 1892 roci batka uspadkuvala pislya jogo smerti kolosalne majno sho viznachilo yiyi podalshe zhittya Pislya smerti zalishilasya pid opikoyu dyadka Adolfa Ruvimovich pislya jogo smerti v 1894 roci pereyihala do Peterburga de perebuvala pid opikoyu starshoyi dvoyuridnoyi sestri Sofiyi Adolfivni Gorvic druzhini Mihajla Abramovicha Gorvica 1846 1895 sina kupcya pershoyi gildiyi Abrama Isayevicha Gorvica ta pleminnika profesora Martina Isayevicha Gorvica Navchalasya v peterburzkij privatnij gimnaziyi L S Tagancevoyi vul Mohova bud 27 29 zakinchivshi yiyi v 1901 roci brala uroki istoriyi ta literaturi u profesora O L Pogodina Scenichnu diyalnist pochala rano 16 kvitnya 1904 roku vistupivshi pid psevdonimom Lidiya Lvivska v spektakli Antigona privatnij spektakl Idi Rubinshtejn Novij teatr L B Yavorskoyi Postanovka Yu E Ozarovskoj oformlenomu L Bakstom Spektakl projshov yedinij raz oznamenuvavshi pochatok dovgoyi spilnoyi roboti z L Bakstom i buv postavlenij I L Rubinshtejn na vlasni koshti Kritiki vidznachili uchnivsku gru aktorki yiyi poganu dikciyu neviraznij rizkij golos Voseni 1904 roci vstupila na dramatichni kursi pri Imperatorskomu Malomu teatri zakinchila yih v 1907 roci U 1907 1908 rr brala privatni uroki tancyu u M Fokina U 1909 roci stala druzhinoyu bankira Volodimira Isaakovicha Gorovicya odnak shlyub rozpavsya vidrazu pislya vesilnoyi podorozhi Rubinshtejn 1922 Salomeya 1908 rikTanok Ida Rubinshtejn 2010 U 1908 roci na vlasni koshti I L Rubinshtejn pidgotuvala postanovku drami Oskara Vajlda Salomeya 1909 na muziku Oleksandra Glazunova v hudozhnomu oformlenni L Baksta Spektakl buv zayavlenij yak privatnij spektakl I Rubinshtejn v Mihajlivskomu teatri 3 listopada 1908 roku ale ne vidbuvsya Chastkovo buv piznishe zdijsnenij na Vechori hudozhnih tanciv u Velikomu zali Peterburzkoyi konservatoriyi 20 grudnya 1908 roku v postanovci V E Mejyerholda ta v horeografiyi Mihajla Fokina M Fokin zacikavleno postavivsya do ciyeyi postanovki Rubinshtejn vona predstavlyala cikavij material z yakogo ya spodivavsya zlipiti osoblivij scenichnij obraz Na vechori Ida Rubinshtejn vikonala Tanec semi pokrival rozgortayuchi v plastichnomu tanci odne za inshim vazhki parchevi pokrivala V kinci tancyu na tancivnici zalishalasya suknya sucilno prikrashena ryadami kolorovih namist zshita za eskizom L Baksta Vistupi v Rosijskomu baleti Sergiya Dyagilyeva 1909 1911 rrU 1909 1911 vistupala v Rosijskomu baleti Sergiya Dyagilyeva 2 chervnya 1909 roci vpershe vistupila v skladi antreprizi S Dyagilyeva poryad z A Pavlovoyu V Nizhinskim i T Karsavinoyu v baleti Kleopatra muzika A S Arenskij A Tanyeyev N Rimskij Korsakov M Glinka O Glazunov M Musorgskij N Cherepnin horeografiya M Fokina v Parizhi v teatri Shatle Vistupala takozh v baleti Shaherezada muzika M Rimskogo Korsakova 4 chervnya 1910 horeografiya M Fokina Roli Kleopatri j Zobeidi buli krashimi u vsij scenichnij kar yeri artistki yiyi neperevershenim uspihom Unikalna majsternist artistki zberigalasya i v yiyi podalshih robotah Ida Rubinshtejn 1910Vlasni antreprizi 1911 1913 rrU 1911 roci pishovshi vid Dyagilyeva stvorila vlasnu trupu Yiyi persha postanovka drama Muchenictvo Svyatogo Sebastyana Gabriele d Annuncio ta Kloda Debyussi prem yera yakoyi 22 travnya 1911 roku vidbulasya v Parizhi v teatri Shatle Arhiyepiskop Parizha buv oburenij sho rol Svyatogo Sebastyana katolickogo svyatogo napisanu d Annuncio specialno dlya Rubinshtejn grala zhinka do togo zh ortodoksalna yevrejka Spektakl i osoblivo gra i deklamaciya Rubinshtejn yaka vistupala yak tancivnicya ne mali uspihu u publiki ta kritiki Kritika vidznachala sho pani Rubinshtejn na vidminu vid Dyagilyeva ta inshih uspishnih antrepreneriv vitrachaye groshi ne na mistectvo ale lishe na samu sebe 10 chervnya 1912 v teatri Shatle vidbulasya nova prem yera trupi drama Salomeya za p yesoyu Oskara Vajlda na muziku A Glazunova postanovka A Sanina Rubinshtejn u vistavi znovu vikonuvala tanec Solomiyi postavlenij dlya neyi N Fokinim U 1912 roci A Saninim bula postavlena drama Olena Spartanska Helene de Sparte E Verharn Deodat de Severak v oformlenni Baksta Ida Rubinshtejn vikonuvala golovnu rol Na vosmomu z Rosijskih sezoniv v 1913 roci v teatri Shatle v Parizhi Vsevolod Mejyerhold postaviv spektakl Pizanello abo Zapashna smert d Annuncio de vona vikonuvala golovnu rol rol kurtizanki Pizanello Spektakl oformlenij Bakstom vvazhavsya stilnim vidovishem stvorenim trupoyu Bozhevilna rozkish cogo spektaklyu sho koshtuvav 450 tisyach frankiv mogla zdatisya drativlivoyu ta nadmirnoyu ale v cilomu pishna i pryana Pizanello vid pochatku do kincya bula vitrimana v estetici modernu D Annuncio vipraviv pomilki Sebastyana i pristosuvav p yesu pro svyatu bludnicyu do individualnosti Rubinshtejn Pizanello malo govorila i chasto zastigala v skorbotnih pozah zate inshi personazhi v dovgih monologah neskinchenno vihvalyali yiyi krasu Rosijska kritika pobachila v spektakli yak u vsomu sho robit Rubinshtejn postanovchu rozpustu zanepad teatru v yakomu vse kupuyetsya i prodayetsya torzhestvo bezdarnoyi v yidlivoyi otrujnoyi plyami amatorskogo krivlyannya U 1910 h rr pereyihala zhiti v Parizh de pridbala mayetok oformlenij takozh L Bakstom Druzhila z Saroyu Bernar Markom Shagalom Zhanom Kokto Andre Zhidom Vaclavom Nizhinskim Buvshi biseksualkoyu v 1911 1914 rokah mala stosunki z hudozhniceyu Romejn Bruks Vlasna baletna trupa 1928 1938 rrU 1928 roci Bronislava Nizhinska zibrala dlya postanovki I Rubinshtejn v partnerstvi z A Vilzakom internacionalnu baletnu trupu Do neyi vhodili baletmejsteri Leonid Myasin Mihajlo Fokin K Jossi hudozhnik Oleksandr Benua Pomizh postavlenih trupoyu skladeni za specialnim zamovlennyam tvori Oneggera Zhanna d Ark na vognishi po P Klodel Amfion 1929 Semiramida 1934 M Ravelya Bolero 1928 Vals Stravinskim Pocilunok feyi 1928 Persefona 1934 Iberiya Mandrivnij licar V skladi ciyeyi trupi Ida Rubinshtejn brala uchast v baletnih postanovkah V 1933 roci v trupu buv zaproshenij M Fokin yakij postaviv Semiramidu Oneggera rozrahovanu na deklamaciyu Rubinshtejn Trupa isnuvala do sezonu 1938 roku j zakrilasya cherez vijnu sho nasuvalasya V ostannij raz Rubinshtejn vijshla na scenu v 1938 roci v oratoriyi Oneggera Zhanna d Ark na vognishi Podalshe zhittyaU 1934 roci francuzkij uryad nagorodiv I Rubinshtejn ordenom Pochesnogo legionu Nastupnogo roku otrimala francuzke gromadyanstvo U 1938 roci poboyuyuchis prihodu nimciv Ida Rubinshtejn yak yevrejka vimusheno pokinula Franciyu Pislya okupaciyi Franciyi Ida Rubinshtejn zhila v Londoni de organizuvala gospital dlya francuzkih i anglijskih soldativ U 1945 roci povernulasya do Franciyi U 1946 roci perejshla z yudayizmu v katolicizm Ostanni desyat rokiv prozhila v misti Vans na pivdni Franciyi pid naglyadom svoyeyi sekretarki pani Renye ta v povnij samoti Pomerla 20 veresnya 1960 roku u svoyemu osobnyaku Vikonuyuchi zapoviti Idi Rubinshtejn ni pro yiyi smert ni pro datu i misce pohoronu nikomu ne povidomili a na pam yatniku mozhna pobachiti lishe iniciali I R Obraz v mistectviPortret 1910 Stilnij obraz dekadentskoyi divi Idi Rubinshtejn nadihav bagatoh hudozhnikiv Keyesa van Dongena Antonio de la Gandara Andre de Segonzaka Leona Baksta V 1911 1914 rokah kilka yiyi portretiv napisala v Parizhi amerikanska hudozhnicya Romejn Bruks U 1910 v Parizhi Valentin Syerov poprosiv Idu Rubinshtejn pozuvati jomu dlya portreta Nezabarom pislya stvorennya robota bula pridbana v avtora i peredana v zibrannya Rosijskogo muzeyu v 1911 roci eksponuvalasya na moskovskij vistavci Svitu mistectva Kartinu sprijnyali neodnoznachno tak peredvizhnik Illya Ryepin nazvav yiyi bazarom dekadentshini Valentin Syerov napisav svoyu model v odnij ploshini z fonom stvorivshi obraz yakij nagaduvav yegipetski freski Hudozhnik govoriv pro portret sho jogo model divitsya v Yegipet Olga Valentinivna Syerova donka zhivopiscya pisala u svoyih spogadah Ida Rubinshtejn bula zovsim ne taka huda yak yiyi zmalyuvav tato mabut vin svidomo yiyi stilizuvav O V Syerova Spogadi pro mogo batka Valentina Oleksandrovicha Syerova L Mistectvo 1986 s 152Rubinshtejn v kinoIda Rubinshtejn yedinij raz znyalasya v kino ce buv film Korabel 1921 postavlenij za dramoyu d Annuncio jogo sinom Gabriellino i Mario Ronkaroni Cikavi faktiV kolekciyi istorichnih kostyumiv istorika modi Oleksandra Vasilyeva znahodyatsya dvi sukni 1930 h rokiv z garderoba Idi Rubinshtejn Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ida RubinsteinPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 RIA Novosti Rossiya segodnya 1941 d Track Q15294742d Track Q821172 Dunaeva N L Za strokami Vospominanij o balete A N Benua Ezhekvartalnik russkoj filologii i kultury SPb 1995 vyp Vol I 3 S 278 291 480 s ISBN 5 7187 0124 5 5 7331 0065 6 d Track Q108865721d Track Q656d Track Q108865751d Track Q108865692d Track Q108865826 https dezede org individus rubinstein 2 Rubinshtejn Ida Lvivna na sajti chtoby pomnili net Romaine Brooks La Venus triste The Weeping Venus with Ida Rubinstein model www jssgallery org Procitovano 18 bereznya 2021 DzherelaIda Rubinshtejn na JSSGallery org

Дата публікації:
Топ