Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Московсько-шведська війна (1656—1658) велась Московським царством з метою недопущення польсько-шведської унії, повернення московських земель на узбережжі Фінської затоки, захоплених шведами у XVI—XVII століттях, й отримання виходу до Балтійського моря. Воєнні дії велись на інгерманландському та лівонському напрямках.
| Московсько-шведська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Північна війна 1655—1660 | |||||||
 Мапа інгерманландського театру воєнних дій | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 |  | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Магнус Габріель Делагарді Густав Адольф Левенгаупт Густав Евертссон Горн | Олексій Михайлович Олексій Трубецькой † Іван Хованський | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Фінляндія: 2 230 чоловік 1656 Швеція: 25 000 чоловік | Похід 1656: 20 000 осіб з полку Олексія Михайловича 15 000 Великого полку князя 7 000 — 10 000 Новгородського полку князя Олексія Трубецького. Кампанії 1657-58 років: Близько 10 000 новгородського полку | ||||||
Передумови
За підсумками шведсько-московської війни (1610—1617) (Столбовський мир) Московське царство було змушене поступитись територією від Івангорода до Ладозького озера й, тим самим, цілковито втратило вихід до балтійського узбережжя. В результаті Тридцятирічної війни 1618—1648 Шведська імперія увійшла до числа великих держав та зайняла панівне положення у Балтиці.
У 1654-55 роках послаблена визвольною боротьбою українського народу та війною з Московським царством Річ Посполита зазнала вторгнення шведів, які зайняли Варшаву та Краків (Північна війна 1655—1660). Річ Посполита опинилась на межі загибелі як держава, що вкрай занепокоїло австрійський двір. Одночасно, Великий гетьман литовський Януш Радзивілл уклав з Карлом Х Кейданську унію, за якою визнав владу шведського короля над Великим князівством Литовським, чим було зведено нанівець всі військові успіхи московсько-козацьких сил у ВКЛ, і неминуче втягувало Московське царство до конфлікту зі Шведською імперією. Шведський король, намагаючись завоювати симпатію шляхти Речі Посполитої, обіцяв допомогу «проти москви й козаків». Ще на початку 1655 року шведський парламент вотував королю кошти для війни з Московським царством. В результаті дипломатам імператора Фердинанда III вдалось схилити Московське царство та Данію вступити до війни зі Шведською імперією, щоб не допустити її посилення та спроб перегляду підсумків невдалих війн (московсько-шведської війни 1610-17 та дансько-шведської війни 1643-45 рр.). Через реальну небезпеку сутичок з об'єднаними польсько-шведськими військами цар вирішив завдати попереджувального удару.
Влітку 1656 року Олексій Михайлович розпочав війну проти Шведської імперії, а у жовтні уклав перемир'я з Річчю Посполитою. Формальним приводом до початку війни послужила помилка шведських дипломатів у царському титулі під час третьої ратифікації Столбовського миру 1655 року (угода ратифікувалась з причини вступу на престол нового короля Карла X Густава принца Пфальц-Цвейбрюккенського 1654 року).
Кампанія 1656 року
В кампанії 1656 московські війська діяли на трьох основних напрямках.
Головні сили на чолі з царем Олексієм Михайловичем — в напрямку Риги. 31 липня було взято Дінабург (Даугавпілс), 14 серпня — Кокенгаузен (Кокнесе) та 21 серпня розпочата облога Риги. Через зволікання Данії, не вдалось забезпечити блокаду міста з моря, й генерал-губернатор Лівонії Магнус Делагарді дочекався підкріплення загонами фельдмаршала Кенігсмарка й генерала Дугласа. Після отримання шведами підкріплень цар Олексій Михайлович ухвалив рішення про відведення військ. Рішення про повне зняття облоги було пов'язано з провалом перемовин із ризьким гарнізоном щодо добровільної капітуляції: розрахунки на допомогу з цього питання курляндського герцога та бранденбурзького курфюрста не виправдались. Одночасно з'явились чутки про початок в Ризі епідемії чуми, що автоматично знімало питання про продовження облоги міста, оскільки створювалась загроза виникнення хвороби серед армії, що тримала Ригу в облозі. 2(12) жовтня, коли виведення військ уже завершувалось, Делаґарді здійснив успішний напад на авангард московської армії. Московські війська відступили від Риги 5(15) жовтня, 6 (16) жовтня Делаґарді знову спробував атакувати московську армію, але був розбитий.
Допоміжним напрямком була південно-східна Лівонія та місто Юріїв. До міста була відряджена 8-тисячна армія під командуванням Олексія Трубецького та , у подальшому посилена артилерією. Після тривалої облоги (з кінця липня 1656) фортеця капітулювала 12 (22) жовтня. Окрім головної мети походу були захоплені сусідні замки — (Новгородок-Лівонський), Ацель (Гов'я) та Кастер.
Третій напрямок дій московських військ 1656 року — Інгерманландія (з метою зайняття гирла річки Нева). У липні 1656 року війська під командуванням (1000 чоловік у складі новгородських і ладозьких стрільців та піших козаків, солдат, карелів-переселенців (300 чоловік), «промислових людей»; 570 чоловік донських козаків та близько 30 чоловік копорських «вільних козаків») зайняли Нотебург (Орешек, нині — Шліссельбург) і Нієншанц. На цьому напрямку значну допомогу московським військам надавали партизанські загони православних карельських селян.
Кампанія 1657 року
В кампанії 1657 шведи перейшли у наступ. Одночасно московський уряд більше не планував крупні військові акції: у лютому 1657 на боярській думі в Москві було винесено боярський вирок «промишляти усілякими заходами, щоб привести шведів до миру». Фельдмаршал Крюйс діяв у Карелії та Лівонії. Граф Магнус Габріель Делагарді вторгся до Псковської області, узяв приступом Псково-Печерський монастир, проте невдовзі у березні поблизу села Мігузіце зазнав поразки від військ Матвія Шереметєва. 9(19) червня 1657 у Ліфляндії шведи (2700 чоловік) завдали поразки загону (2193 чоловік), який важко поранений потрапив у полон.
Перемога під Валком дозволила Магнусу Делаґарді здійснити контрнаступ в Лівонії. У серпні 1657 року шведська армія (4000-6000 регулярних військ і 1000 озброєних селян) взяла в облогу Юріїв (гарнізон під командуванням І. Хілкова налічував 800 чоловік). тривала два тижні, але активність гарнізону та невдача штурму змусили Делаґарді залишити облогу й рушити далі. У вересні армія Делаґарді взяла в облогу Гдов, якому також удалось устояти до підходу Новгородського розрядного полку.
У корпус графа Делаґарді був розбитий московськими військами під командуванням князя Хованського. Перемога над прославленим «графом Магнусом» у московському війську була сприйнята як тріумф.
Розбивши війська графа Делаґарді, князь Хованський повернув ініціативу московським військам та перейшов у наступ. Переправившись через річку Нарву, московські війська знову напали на графа Делаґарді під Сиренськом. Граф не став до бою та поспіхом відступив до Ревеля. Трохи не дійшовши до моря, князь Хованський припинив переслідування, оскільки далі лежали землі, де вирувала епідемія чуми. В руках Хованського опинились Сиренський та Нарвський повіти. Повернувши до Нарви, московські війська захопили і спалили посад. Зібравши флотилію, князь переправився на правий берег Нарви, спустошивши Івангородський та Ямський повіти. Завдавши ще кількох поразок шведським військам, князь повернувся до Пскова. Перемога князя Хованського звела нанівець всі успіхи шведської армії 1657 року й повернула стратегічну ініціативу московській армії. Розроблена на 1657 рік система взаємодії різних воєвод в цілому виправдала себе, дозволила відбити напади шведських загонів і перейти в контрнаступ, причому за складних зимових умов 1657—1658 років.
Кампанія 1658 року та завершення війни
В кампанії 1658 року московські війська продовжили контрнаступ. П'ятитисячний загін князя Хованського заволодів Ямбургом та підійшов до Нарви. У лютому 1658 Данія, яка була головним союзником Московського царства, була змушена припинити воєнні дії та підписати зі Шведською імперією мирну угоду. Це дозволило шведам активізувати свої дії проти московських військ. Густав Горн, губернатор Нарви перейшов у контрнаступ, скував загін Хованського під Нарвою та знову зайняв Ямбург і Нієншанц.
На цьому воєнні дії завершились із певною перевагою на боці Московського царства.
Втрати сторін
Питання встановлення втрат сторін у цій війні донині залишається найбільш неопрацьованою темою в історіографії. В літературі зустрічаються цифри втрат 13 000 для шведської армії та від 5 000 до 14 000 для московської.
Тривалий час найавторитетнішим джерелом, що послугувало для характеристики втрат московської армії, були офіційні публікації шведських реляцій щодо облоги Риги армією Олексія Михайловича й поразки Псковського полку Матвія Шереметєва . Так, за шведськими реляціями втрати армії царя Олексія Михайловича склали близько 14 000 чоловік убитими, а втрати Матвія Шереметєва — у 8 — 10 000 чоловік. Однак у розпорядженні Шереметєва під Валком було тільки 2 000 ратників, а заява шведів про розгром цілої низки московських полків під Ригою не підтверджується архівними документами.
Одночасно сильно завищено і втрати шведської сторони. Тут, наприклад, некритично сприймається реляція князя Хованського після перемоги , у якій цифри втрат шведської армії (близько 3 000 чоловік) та її чисельність (8 000 чоловік) сильно перебільшені.
В цілому, ця проблема ще чекає на окреме дослідження.
Підсумки та наслідки війни
Незважаючи на окремі невдачі, тактика «спаленої землі», поглиблена епідемією та підкріплена перевагою московських військ «полкової служби», поставила шведів в Естляндії у критичне становище. Це дозволило припинити бойові дії у квітні 1658 й укласти вигідне перемир'я, що звільнило значні сили до початку нового наступу військ Речі Посполитої.
22 серпня 1658 Горн і Хованський почали мирні перемовини й уклали тимчасове перемир'я, у листопаді під Нарву до містечка Валієсарі прибули уповноважені від Московського царства та Шведської імперії та 20 грудня 1658 року було укладено Валієсарське перемир'я зі шведами терміном на три роки, за яким Московія утримувала частину завойованої Лівонії (з Дерптом і Марієнбургом). Однак після завершення термін перемир'я 1661 року Московському царству, задля уникнення одночасної війни зі Шведською імперією та Річчю Посполитою, довелось підписати зі Швецією (1661), за яким Московія відмовлялась від усіх своїх завоювань 1656-58 років.
Найбільших успіхів досягла австрійська дипломатія, яка зуміла чужими руками стримати зміцнення Шведської імперії та зберегти політично послаблену Річ Посполиту, яка до 1661 року залишалась зв'язаною війною з Московським царством.
За досвідом цієї війни в Московському царстві було здійснено військову реформу, що збільшила кількість полків нового строю. Зокрема, відбулись серйозні зміни в особовому складі кінноти: дворяни сотенної служби масово переводились до рейтарських полків.
Віленське перемир'я з Річчю Посполитою спричинило певне непорозуміння між Москвою та гетьманом Богданом Хмельницьким, який застерігав Олексія Михайловича про підступність «ляхів», а після укладення Віленського перемир'я став жертвою провокації польської сторони та співпрацював зі Шведською імперією у війні проти Речі Посполитої. Однак під час наступних за перемир'ям із Річчю Посполитою перемовин Хмельницький підтримав питання щодо обрання Олексія Михайловича на польський трон.
Наступник Хмельницького Іван Виговський розірвав Березневі статті й підписав Гадяцький трактат із Річчю Посполитою про повернення українських земель до складу польсько-литовської держави.
Явна помилка московської дипломатії, що та не розрахувала сили держави й переоцінила можливості впливу на Сейм Речі Посполитої, що призвело до серйозної невдачі. Московська армія була послаблена, Річ Посполита отримала час для відновлення сил. В результаті Московське царство втратило шанс прискорити завершення війни з Річчю Посполитою, яка тривала до 1667 року, а приєднання Білорусі та Правобережної України було відкладено до другої половини XVIII століття.
Інші конфлікти тих же часів
Примітки
- Курбатов. Ризький похід царя Олексія Михайловича 1656 року: Проблеми й перспективи дослідження//Проблеми соціальної та політичної історії Росії: Збірка наукових статей / ред. Р. Г. Піхоя. М., 2009. С. 83 — 88
- Курбатов. Російська армія у 1656-61 роках: Війська «полкової служби» Новгородського розряду у 1656-58 роках. М., 1998.
- Тетяна Таїрова-Яковлева. Іван Виговський//Единорогъ. Матеріали з військової історії Східної Європи доби середньовіччя та ранніх нових часів, вип. 1. — М., 2009.
- Мальцев. Росія та Білорусь у середині XVII ст. — М., 1974. — С. 107.
- Похльобкін. Відносини між шведською державою та російською державою [ 20 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Курбатов. Російсько-шведська війна 1656-58 років: проблеми критики військово-історичних джерел // Росія та Швеція у середньовіччі та нових часах: архівна та музейна спадщина. М, 2002. С. 150—166.
- Мальцев. Міжнародне положення Російської держави у 50-их роках та російсько-шведська війна 1656—1658 років// Нариси історії СРСР. Період феодалізму, XVII ст. / Під ред. Новосельського та Устюгова. М., 1955. С. 505
- Мальцев. Продовження й завершення російсько-польської війни (1658—1667) Андрусівське перемир'я // Нариси історії СРСР. Період феодалізму, XVII ст. / Під ред. Новосельського та Устюгова. М., 1955.
- R.Fagerlund «Kriget i Ostersjoprovinserna 1655—1661»
- Архів російської історії. Випуск 8. М.,2007
- Isacson, Claes Göran (2002). Karl X Gustavs krig (en: Charles X Gustav's war) . Historiska media. .
- Курбатов. Морально-психологічні аспекти тактики російської кінноти в середині XVII століття // Військово-історична антропологія: Щорічник, 2003/2004: Нові наукові напрямки. — М., 2005. — С. 193—213
- . Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 6 грудня 2012.
- Грамота гетьмана Богдана Хмельницького до государя 10 липня 1657/Акти стосовно історії Південної та Західної Росії, М., 1879, т.11
Література
- Радянська історична енциклопедія. Москва, вид. «Советская энциклопедия», 1969.
- Кн. Голіцин. Російська військова історія (частина 2). СПб., 1878
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Московсько-шведська війна (1656—1658)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovsko shvedska vijna 1656 1658 velas Moskovskim carstvom z metoyu nedopushennya polsko shvedskoyi uniyi povernennya moskovskih zemel na uzberezhzhi Finskoyi zatoki zahoplenih shvedami u XVI XVII stolittyah j otrimannya vihodu do Baltijskogo morya Voyenni diyi velis na ingermanlandskomu ta livonskomu napryamkah Moskovsko shvedska vijna Pivnichna vijna 1655 1660 Mapa ingermanlandskogo teatru voyennih dij Mapa ingermanlandskogo teatru voyennih dij Data Lipen 1656 21 chervnya 1661 Misce Livoniya Finlyandiya Rezultat Status kvo Storoni Shvedska imperiya Moskovske carstvo Komanduvachi Magnus Gabriel Delagardi Gustav Adolf Levengaupt Gustav Evertsson Gorn Oleksij Mihajlovich Oleksij Trubeckoj Ivan Hovanskij Vijskovi sili Finlyandiya 2 230 cholovik 1656 Shveciya 25 000 cholovik Pohid 1656 20 000 osib z polku Oleksiya Mihajlovicha 15 000 Velikogo polku knyazya 7 000 10 000 Novgorodskogo polku knyazya Oleksiya Trubeckogo Kampaniyi 1657 58 rokiv Blizko 10 000 novgorodskogo polkuPeredumoviZa pidsumkami shvedsko moskovskoyi vijni 1610 1617 Stolbovskij mir Moskovske carstvo bulo zmushene postupitis teritoriyeyu vid Ivangoroda do Ladozkogo ozera j tim samim cilkovito vtratilo vihid do baltijskogo uzberezhzhya V rezultati Tridcyatirichnoyi vijni 1618 1648 Shvedska imperiya uvijshla do chisla velikih derzhav ta zajnyala panivne polozhennya u Baltici U 1654 55 rokah poslablena vizvolnoyu borotboyu ukrayinskogo narodu ta vijnoyu z Moskovskim carstvom Rich Pospolita zaznala vtorgnennya shvediv yaki zajnyali Varshavu ta Krakiv Pivnichna vijna 1655 1660 Rich Pospolita opinilas na mezhi zagibeli yak derzhava sho vkraj zanepokoyilo avstrijskij dvir Odnochasno Velikij getman litovskij Yanush Radzivill uklav z Karlom H Kejdansku uniyu za yakoyu viznav vladu shvedskogo korolya nad Velikim knyazivstvom Litovskim chim bulo zvedeno nanivec vsi vijskovi uspihi moskovsko kozackih sil u VKL i neminuche vtyaguvalo Moskovske carstvo do konfliktu zi Shvedskoyu imperiyeyu Shvedskij korol namagayuchis zavoyuvati simpatiyu shlyahti Rechi Pospolitoyi obicyav dopomogu proti moskvi j kozakiv She na pochatku 1655 roku shvedskij parlament votuvav korolyu koshti dlya vijni z Moskovskim carstvom V rezultati diplomatam imperatora Ferdinanda III vdalos shiliti Moskovske carstvo ta Daniyu vstupiti do vijni zi Shvedskoyu imperiyeyu shob ne dopustiti yiyi posilennya ta sprob pereglyadu pidsumkiv nevdalih vijn moskovsko shvedskoyi vijni 1610 17 ta dansko shvedskoyi vijni 1643 45 rr Cherez realnu nebezpeku sutichok z ob yednanimi polsko shvedskimi vijskami car virishiv zavdati poperedzhuvalnogo udaru Vlitku 1656 roku Oleksij Mihajlovich rozpochav vijnu proti Shvedskoyi imperiyi a u zhovtni uklav peremir ya z Richchyu Pospolitoyu Formalnim privodom do pochatku vijni posluzhila pomilka shvedskih diplomativ u carskomu tituli pid chas tretoyi ratifikaciyi Stolbovskogo miru 1655 roku ugoda ratifikuvalas z prichini vstupu na prestol novogo korolya Karla X Gustava princa Pfalc Cvejbryukkenskogo 1654 roku Kampaniya 1656 rokuV kampaniyi 1656 moskovski vijska diyali na troh osnovnih napryamkah Golovni sili na choli z carem Oleksiyem Mihajlovichem v napryamku Rigi 31 lipnya bulo vzyato Dinaburg Daugavpils 14 serpnya Kokengauzen Koknese ta 21 serpnya rozpochata obloga Rigi Cherez zvolikannya Daniyi ne vdalos zabezpechiti blokadu mista z morya j general gubernator Livoniyi Magnus Delagardi dochekavsya pidkriplennya zagonami feldmarshala Kenigsmarka j generala Duglasa Pislya otrimannya shvedami pidkriplen car Oleksij Mihajlovich uhvaliv rishennya pro vidvedennya vijsk Rishennya pro povne znyattya oblogi bulo pov yazano z provalom peremovin iz rizkim garnizonom shodo dobrovilnoyi kapitulyaciyi rozrahunki na dopomogu z cogo pitannya kurlyandskogo gercoga ta brandenburzkogo kurfyursta ne vipravdalis Odnochasno z yavilis chutki pro pochatok v Rizi epidemiyi chumi sho avtomatichno znimalo pitannya pro prodovzhennya oblogi mista oskilki stvoryuvalas zagroza viniknennya hvorobi sered armiyi sho trimala Rigu v oblozi 2 12 zhovtnya koli vivedennya vijsk uzhe zavershuvalos Delagardi zdijsniv uspishnij napad na avangard moskovskoyi armiyi Moskovski vijska vidstupili vid Rigi 5 15 zhovtnya 6 16 zhovtnya Delagardi znovu sprobuvav atakuvati moskovsku armiyu ale buv rozbitij Dopomizhnim napryamkom bula pivdenno shidna Livoniya ta misto Yuriyiv Do mista bula vidryadzhena 8 tisyachna armiya pid komanduvannyam Oleksiya Trubeckogo ta u podalshomu posilena artileriyeyu Pislya trivaloyi oblogi z kincya lipnya 1656 fortecya kapitulyuvala 12 22 zhovtnya Okrim golovnoyi meti pohodu buli zahopleni susidni zamki Novgorodok Livonskij Acel Gov ya ta Kaster Tretij napryamok dij moskovskih vijsk 1656 roku Ingermanlandiya z metoyu zajnyattya girla richki Neva U lipni 1656 roku vijska pid komanduvannyam 1000 cholovik u skladi novgorodskih i ladozkih strilciv ta pishih kozakiv soldat kareliv pereselenciv 300 cholovik promislovih lyudej 570 cholovik donskih kozakiv ta blizko 30 cholovik koporskih vilnih kozakiv zajnyali Noteburg Oreshek nini Shlisselburg i Niyenshanc Na comu napryamku znachnu dopomogu moskovskim vijskam nadavali partizanski zagoni pravoslavnih karelskih selyan Kampaniya 1657 rokuV kampaniyi 1657 shvedi perejshli u nastup Odnochasno moskovskij uryad bilshe ne planuvav krupni vijskovi akciyi u lyutomu 1657 na boyarskij dumi v Moskvi bulo vineseno boyarskij virok promishlyati usilyakimi zahodami shob privesti shvediv do miru Feldmarshal Kryujs diyav u Kareliyi ta Livoniyi Graf Magnus Gabriel Delagardi vtorgsya do Pskovskoyi oblasti uzyav pristupom Pskovo Pecherskij monastir prote nevdovzi u berezni poblizu sela Miguzice zaznav porazki vid vijsk Matviya Sheremetyeva 9 19 chervnya 1657 u Liflyandiyi shvedi 2700 cholovik zavdali porazki zagonu 2193 cholovik yakij vazhko poranenij potrapiv u polon Peremoga pid Valkom dozvolila Magnusu Delagardi zdijsniti kontrnastup v Livoniyi U serpni 1657 roku shvedska armiya 4000 6000 regulyarnih vijsk i 1000 ozbroyenih selyan vzyala v oblogu Yuriyiv garnizon pid komanduvannyam I Hilkova nalichuvav 800 cholovik trivala dva tizhni ale aktivnist garnizonu ta nevdacha shturmu zmusili Delagardi zalishiti oblogu j rushiti dali U veresni armiya Delagardi vzyala v oblogu Gdov yakomu takozh udalos ustoyati do pidhodu Novgorodskogo rozryadnogo polku U korpus grafa Delagardi buv rozbitij moskovskimi vijskami pid komanduvannyam knyazya Hovanskogo Peremoga nad proslavlenim grafom Magnusom u moskovskomu vijsku bula sprijnyata yak triumf Rozbivshi vijska grafa Delagardi knyaz Hovanskij povernuv iniciativu moskovskim vijskam ta perejshov u nastup Perepravivshis cherez richku Narvu moskovski vijska znovu napali na grafa Delagardi pid Sirenskom Graf ne stav do boyu ta pospihom vidstupiv do Revelya Trohi ne dijshovshi do morya knyaz Hovanskij pripiniv peresliduvannya oskilki dali lezhali zemli de viruvala epidemiya chumi V rukah Hovanskogo opinilis Sirenskij ta Narvskij poviti Povernuvshi do Narvi moskovski vijska zahopili i spalili posad Zibravshi flotiliyu knyaz perepravivsya na pravij bereg Narvi spustoshivshi Ivangorodskij ta Yamskij poviti Zavdavshi she kilkoh porazok shvedskim vijskam knyaz povernuvsya do Pskova Peremoga knyazya Hovanskogo zvela nanivec vsi uspihi shvedskoyi armiyi 1657 roku j povernula strategichnu iniciativu moskovskij armiyi Rozroblena na 1657 rik sistema vzayemodiyi riznih voyevod v cilomu vipravdala sebe dozvolila vidbiti napadi shvedskih zagoniv i perejti v kontrnastup prichomu za skladnih zimovih umov 1657 1658 rokiv Kampaniya 1658 roku ta zavershennya vijniObloga Rigi 1656 roku Gravyura XVII stolittya V kampaniyi 1658 roku moskovski vijska prodovzhili kontrnastup P yatitisyachnij zagin knyazya Hovanskogo zavolodiv Yamburgom ta pidijshov do Narvi U lyutomu 1658 Daniya yaka bula golovnim soyuznikom Moskovskogo carstva bula zmushena pripiniti voyenni diyi ta pidpisati zi Shvedskoyu imperiyeyu mirnu ugodu Ce dozvolilo shvedam aktivizuvati svoyi diyi proti moskovskih vijsk Gustav Gorn gubernator Narvi perejshov u kontrnastup skuvav zagin Hovanskogo pid Narvoyu ta znovu zajnyav Yamburg i Niyenshanc Na comu voyenni diyi zavershilis iz pevnoyu perevagoyu na boci Moskovskogo carstva Vtrati storinPitannya vstanovlennya vtrat storin u cij vijni donini zalishayetsya najbilsh neopracovanoyu temoyu v istoriografiyi V literaturi zustrichayutsya cifri vtrat 13 000 dlya shvedskoyi armiyi ta vid 5 000 do 14 000 dlya moskovskoyi Trivalij chas najavtoritetnishim dzherelom sho posluguvalo dlya harakteristiki vtrat moskovskoyi armiyi buli oficijni publikaciyi shvedskih relyacij shodo oblogi Rigi armiyeyu Oleksiya Mihajlovicha j porazki Pskovskogo polku Matviya Sheremetyeva Tak za shvedskimi relyaciyami vtrati armiyi carya Oleksiya Mihajlovicha sklali blizko 14 000 cholovik ubitimi a vtrati Matviya Sheremetyeva u 8 10 000 cholovik Odnak u rozporyadzhenni Sheremetyeva pid Valkom bulo tilki 2 000 ratnikiv a zayava shvediv pro rozgrom ciloyi nizki moskovskih polkiv pid Rigoyu ne pidtverdzhuyetsya arhivnimi dokumentami Odnochasno silno zavisheno i vtrati shvedskoyi storoni Tut napriklad nekritichno sprijmayetsya relyaciya knyazya Hovanskogo pislya peremogi u yakij cifri vtrat shvedskoyi armiyi blizko 3 000 cholovik ta yiyi chiselnist 8 000 cholovik silno perebilsheni V cilomu cya problema she chekaye na okreme doslidzhennya Pidsumki ta naslidki vijniNezvazhayuchi na okremi nevdachi taktika spalenoyi zemli pogliblena epidemiyeyu ta pidkriplena perevagoyu moskovskih vijsk polkovoyi sluzhbi postavila shvediv v Estlyandiyi u kritichne stanovishe Ce dozvolilo pripiniti bojovi diyi u kvitni 1658 j uklasti vigidne peremir ya sho zvilnilo znachni sili do pochatku novogo nastupu vijsk Rechi Pospolitoyi 22 serpnya 1658 Gorn i Hovanskij pochali mirni peremovini j uklali timchasove peremir ya u listopadi pid Narvu do mistechka Valiyesari pribuli upovnovazheni vid Moskovskogo carstva ta Shvedskoyi imperiyi ta 20 grudnya 1658 roku bulo ukladeno Valiyesarske peremir ya zi shvedami terminom na tri roki za yakim Moskoviya utrimuvala chastinu zavojovanoyi Livoniyi z Derptom i Mariyenburgom Odnak pislya zavershennya termin peremir ya 1661 roku Moskovskomu carstvu zadlya uniknennya odnochasnoyi vijni zi Shvedskoyu imperiyeyu ta Richchyu Pospolitoyu dovelos pidpisati zi Shveciyeyu 1661 za yakim Moskoviya vidmovlyalas vid usih svoyih zavoyuvan 1656 58 rokiv Najbilshih uspihiv dosyagla avstrijska diplomatiya yaka zumila chuzhimi rukami strimati zmicnennya Shvedskoyi imperiyi ta zberegti politichno poslablenu Rich Pospolitu yaka do 1661 roku zalishalas zv yazanoyu vijnoyu z Moskovskim carstvom Za dosvidom ciyeyi vijni v Moskovskomu carstvi bulo zdijsneno vijskovu reformu sho zbilshila kilkist polkiv novogo stroyu Zokrema vidbulis serjozni zmini v osobovomu skladi kinnoti dvoryani sotennoyi sluzhbi masovo perevodilis do rejtarskih polkiv Vilenske peremir ya z Richchyu Pospolitoyu sprichinilo pevne neporozuminnya mizh Moskvoyu ta getmanom Bogdanom Hmelnickim yakij zasterigav Oleksiya Mihajlovicha pro pidstupnist lyahiv a pislya ukladennya Vilenskogo peremir ya stav zhertvoyu provokaciyi polskoyi storoni ta spivpracyuvav zi Shvedskoyu imperiyeyu u vijni proti Rechi Pospolitoyi Odnak pid chas nastupnih za peremir yam iz Richchyu Pospolitoyu peremovin Hmelnickij pidtrimav pitannya shodo obrannya Oleksiya Mihajlovicha na polskij tron Nastupnik Hmelnickogo Ivan Vigovskij rozirvav Bereznevi statti j pidpisav Gadyackij traktat iz Richchyu Pospolitoyu pro povernennya ukrayinskih zemel do skladu polsko litovskoyi derzhavi Yavna pomilka moskovskoyi diplomatiyi sho ta ne rozrahuvala sili derzhavi j pereocinila mozhlivosti vplivu na Sejm Rechi Pospolitoyi sho prizvelo do serjoznoyi nevdachi Moskovska armiya bula poslablena Rich Pospolita otrimala chas dlya vidnovlennya sil V rezultati Moskovske carstvo vtratilo shans priskoriti zavershennya vijni z Richchyu Pospolitoyu yaka trivala do 1667 roku a priyednannya Bilorusi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini bulo vidkladeno do drugoyi polovini XVIII stolittya Inshi konflikti tih zhe chasivMoskovsko polska vijna 1654 1667 Pivnichna vijna 1655 1660 Shvedskij potop Ruyina Rosijsko shvedski vijniPrimitkiKurbatov Rizkij pohid carya Oleksiya Mihajlovicha 1656 roku Problemi j perspektivi doslidzhennya Problemi socialnoyi ta politichnoyi istoriyi Rosiyi Zbirka naukovih statej red R G Pihoya M 2009 S 83 88 Kurbatov Rosijska armiya u 1656 61 rokah Vijska polkovoyi sluzhbi Novgorodskogo rozryadu u 1656 58 rokah M 1998 Tetyana Tayirova Yakovleva Ivan Vigovskij Edinorog Materiali z vijskovoyi istoriyi Shidnoyi Yevropi dobi serednovichchya ta rannih novih chasiv vip 1 M 2009 Malcev Rosiya ta Bilorus u seredini XVII st M 1974 S 107 Pohlobkin Vidnosini mizh shvedskoyu derzhavoyu ta rosijskoyu derzhavoyu 20 travnya 2006 u Wayback Machine Kurbatov Rosijsko shvedska vijna 1656 58 rokiv problemi kritiki vijskovo istorichnih dzherel Rosiya ta Shveciya u serednovichchi ta novih chasah arhivna ta muzejna spadshina M 2002 S 150 166 Malcev Mizhnarodne polozhennya Rosijskoyi derzhavi u 50 ih rokah ta rosijsko shvedska vijna 1656 1658 rokiv Narisi istoriyi SRSR Period feodalizmu XVII st Pid red Novoselskogo ta Ustyugova M 1955 S 505 Malcev Prodovzhennya j zavershennya rosijsko polskoyi vijni 1658 1667 Andrusivske peremir ya Narisi istoriyi SRSR Period feodalizmu XVII st Pid red Novoselskogo ta Ustyugova M 1955 R Fagerlund Kriget i Ostersjoprovinserna 1655 1661 Arhiv rosijskoyi istoriyi Vipusk 8 M 2007 Isacson Claes Goran 2002 Karl X Gustavs krig en Charles X Gustav s war Historiska media ISBN 9189442571 Kurbatov Moralno psihologichni aspekti taktiki rosijskoyi kinnoti v seredini XVII stolittya Vijskovo istorichna antropologiya Shorichnik 2003 2004 Novi naukovi napryamki M 2005 S 193 213 Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2012 Gramota getmana Bogdana Hmelnickogo do gosudarya 10 lipnya 1657 Akti stosovno istoriyi Pivdennoyi ta Zahidnoyi Rosiyi M 1879 t 11LiteraturaRadyanska istorichna enciklopediya Moskva vid Sovetskaya enciklopediya 1969 Kn Golicin Rosijska vijskova istoriya chastina 2 SPb 1878PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moskovsko shvedska vijna 1656 1658