Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ромува (лит. romuva) — литовська неоязичницька організація, що ставить собі за мету відродження балтських язичницьких вірувань. Світогляд, обряди та свята запозичуються з литовських народних традицій, деякі обряди реконструюються на основі живих етнографічних та письмових історичних джерел.
| Ромува | |
|---|---|
| лит. Romuva | |
 прапор | |
 | |
| Тип | d релігійна організація |
| Засновник | Відунас |
| Країна |  Литва |
| Керівник | d |
 Ромува у Вікісховищі | |
Лідер громади — (лит. [lt]), обраний у жовтні 2002 року верховним жерцем (лит. krivis). За даними загального перепису населення 2001 року, послідовників традиційних вірувань балтів у Литві налічується 1270 осіб. До цього числа крім членів Ромуви входять і учасники інших язичницьких громад.
Історія
У 1967 році студентами Вільнюського університету була утворена перша неоязичницька громада. У той час відкрито сповідувати будь-яку релігію було складно, тому назву було змінено на ramuva, а громада позиціонувала себе як група, що займається фольклорною традицією. Народні литовські пісні були й залишаються головною складовою будь-якого неоязичницького обряду. Для їх збору учасники проводили краєзнавчі експедиції по усій республіці, відвідували стародавні городища та святилища. Проведення на Кернавському городищі в 1967 році вважається датою народження Рамуви. Громада швидко набирала популярності.
У 1971 році Ромува була заборонена, декілька активістів були ув'язнені за антирадянську діяльність. Йонас Тринкунас був виключений з університету із забороною займатися викладацькою роботою. Був посилений контроль за краєзнавчою діяльністю.
18 жовтня 1988 року Ромува була відновлена, у 1991 — зареєстрована як релігійна організація.
У 1998 році у Вільнюсі відбувся перший Всесвітній конгрес етнічних релігій (англ. World Congress of Ethnic Religions).
У 2001 році було подано прохання до Сейму Литовської Республіки надати Ромуві статус традиційної релігійної організації Литви, однак не вдалося зібрати потрібної кількості підписів (50 000), тому в статусі було відмовлено. У тому ж році мер Вільнюса дозволив влаштувати кам'яний жертовник та проводити обряди в центрі міста — у парку біля Замкової гори.
У 2002 році відкрито постійний обрядовий комплекс у селі Дворцишкес.
Ромуву охоче запрошують на етнографічні фестивалі в Литві та за кордоном, на проведення весіль, хрестин, поховань, часто разом з католицькими священиками. Підрозділи громади діють у США та Канаді, ведеться співпраця з неоязичниками інших країн, як західних так і східних, проводяться спільні обряди.
Принципи Ромуви
Особливі риси Ромуви
- Ромува позиціонується своїми адептами як «релігія землеробів». Такі культи також часто називаються хтонічними. Це означає, що на відміну від колишньої офіційної релігії воїнів, та на відміну від християнства, Ромува в першу чергу виділяє земні цінності, першість та повага віддається жінці, богиням. У цьому аспекті Ромува є скоріш феміністською релігією.
- Крім того, Ромува віддає першість святості матеріальної природи, Землі, тому трансценденція — небо — втрачає свою виняткову важливість, хоча й не позбавляється її цілком.
- Ромува — релігія, що розвиває національне мистецтво. Учасники обрядів Ромуви стають не спостерігачами, а учасниками — вони повинні співати, танцювати, виготовляти обрядову атрибутику, брати активну участь у ритуалах. Ромува — релігія танцю, музики, ремесла.
Основні боги та духи Ромуви
Боги
- — богиня вогню, берегиня домашнього вогнища, богиня культури, сім'ї, миру, дому, господарства.
- Лайма — богиня народження та долі, що супроводжує людину усе її життя. При народженні людини, Лайма пропонує їй декілька життєвих шляхів, з яких людина обирає собі свій і є відповідальною за свій вибір.
- Жеміна — богиня, що надає людині необхідні їй життєві сили, мати.
- (Аушріне) — богиня любові, краси, молодості, ідеал дівчини.
- Сауле — покровителька світла, життя, добра.
- Перкунас — бог атмосфери, сили, здоров'я, звичаїв, законів та моральності. Бог держави, батько.
- — бог природи, що пробуджується навесні. Ромува вважає його Весняним Перкунасом.
- Дієвас — бог знань, неба, світла, життя, матеріальної культури, дому, творець світу, батько. Інші імена: Праамжюс, Сотварас, Пракорімас, Андоюс.
- Вяльнас (, Кялмас, Блукас, Пінчюкас) — бог смерті, розуму, творець світу, бог дикої природи.
- Гільтіне — богиня смерті.
Див. також
Примітки
Посилання
- www.romuva.lt — офіційний сайт громади
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Romuva lit romuva litovska neoyazichnicka organizaciya sho stavit sobi za metu vidrodzhennya baltskih yazichnickih viruvan Svitoglyad obryadi ta svyata zapozichuyutsya z litovskih narodnih tradicij deyaki obryadi rekonstruyuyutsya na osnovi zhivih etnografichnih ta pismovih istorichnih dzherel Romuvalit RomuvapraporTipd religijna organizaciyaZasnovnikVidunasKrayina LitvaKerivnikd Romuva u Vikishovishi Simvol Romuvi Lider gromadi lit lt obranij u zhovtni 2002 roku verhovnim zhercem lit krivis Za danimi zagalnogo perepisu naselennya 2001 roku poslidovnikiv tradicijnih viruvan baltiv u Litvi nalichuyetsya 1270 osib Do cogo chisla krim chleniv Romuvi vhodyat i uchasniki inshih yazichnickih gromad IstoriyaRitual bilya pam yatnika Gediminu u Vilnyusi U 1967 roci studentami Vilnyuskogo universitetu bula utvorena persha neoyazichnicka gromada U toj chas vidkrito spoviduvati bud yaku religiyu bulo skladno tomu nazvu bulo zmineno na ramuva a gromada pozicionuvala sebe yak grupa sho zajmayetsya folklornoyu tradiciyeyu Narodni litovski pisni buli j zalishayutsya golovnoyu skladovoyu bud yakogo neoyazichnickogo obryadu Dlya yih zboru uchasniki provodili krayeznavchi ekspediciyi po usij respublici vidviduvali starodavni gorodisha ta svyatilisha Provedennya na Kernavskomu gorodishi v 1967 roci vvazhayetsya datoyu narodzhennya Ramuvi Gromada shvidko nabirala populyarnosti U 1971 roci Romuva bula zaboronena dekilka aktivistiv buli uv yazneni za antiradyansku diyalnist Jonas Trinkunas buv viklyuchenij z universitetu iz zaboronoyu zajmatisya vikladackoyu robotoyu Buv posilenij kontrol za krayeznavchoyu diyalnistyu 18 zhovtnya 1988 roku Romuva bula vidnovlena u 1991 zareyestrovana yak religijna organizaciya U 1998 roci u Vilnyusi vidbuvsya pershij Vsesvitnij kongres etnichnih religij angl World Congress of Ethnic Religions U 2001 roci bulo podano prohannya do Sejmu Litovskoyi Respubliki nadati Romuvi status tradicijnoyi religijnoyi organizaciyi Litvi odnak ne vdalosya zibrati potribnoyi kilkosti pidpisiv 50 000 tomu v statusi bulo vidmovleno U tomu zh roci mer Vilnyusa dozvoliv vlashtuvati kam yanij zhertovnik ta provoditi obryadi v centri mista u parku bilya Zamkovoyi gori U 2002 roci vidkrito postijnij obryadovij kompleks u seli Dvorcishkes Romuvu ohoche zaproshuyut na etnografichni festivali v Litvi ta za kordonom na provedennya vesil hrestin pohovan chasto razom z katolickimi svyashenikami Pidrozdili gromadi diyut u SShA ta Kanadi vedetsya spivpracya z neoyazichnikami inshih krayin yak zahidnih tak i shidnih provodyatsya spilni obryadi Principi RomuviOsoblivi risi Romuvi Romuva pozicionuyetsya svoyimi adeptami yak religiya zemlerobiv Taki kulti takozh chasto nazivayutsya htonichnimi Ce oznachaye sho na vidminu vid kolishnoyi oficijnoyi religiyi voyiniv ta na vidminu vid hristiyanstva Romuva v pershu chergu vidilyaye zemni cinnosti pershist ta povaga viddayetsya zhinci boginyam U comu aspekti Romuva ye skorish feministskoyu religiyeyu Krim togo Romuva viddaye pershist svyatosti materialnoyi prirodi Zemli tomu transcendenciya nebo vtrachaye svoyu vinyatkovu vazhlivist hocha j ne pozbavlyayetsya yiyi cilkom Romuva religiya sho rozvivaye nacionalne mistectvo Uchasniki obryadiv Romuvi stayut ne sposterigachami a uchasnikami voni povinni spivati tancyuvati vigotovlyati obryadovu atributiku brati aktivnu uchast u ritualah Romuva religiya tancyu muziki remesla Osnovni bogi ta duhi RomuviBogi boginya vognyu bereginya domashnogo vognisha boginya kulturi sim yi miru domu gospodarstva Lajma boginya narodzhennya ta doli sho suprovodzhuye lyudinu use yiyi zhittya Pri narodzhenni lyudini Lajma proponuye yij dekilka zhittyevih shlyahiv z yakih lyudina obiraye sobi svij i ye vidpovidalnoyu za svij vibir Zhemina boginya sho nadaye lyudini neobhidni yij zhittyevi sili mati Aushrine boginya lyubovi krasi molodosti ideal divchini Saule pokrovitelka svitla zhittya dobra Perkunas bog atmosferi sili zdorov ya zvichayiv zakoniv ta moralnosti Bog derzhavi batko bog prirodi sho probudzhuyetsya navesni Romuva vvazhaye jogo Vesnyanim Perkunasom Diyevas bog znan neba svitla zhittya materialnoyi kulturi domu tvorec svitu batko Inshi imena Praamzhyus Sotvaras Prakorimas Andoyus Vyalnas Kyalmas Blukas Pinchyukas bog smerti rozumu tvorec svitu bog dikoyi prirodi Giltine boginya smerti Div takozhPrusska Romuva DievturibaPrimitkiPosilannyawww romuva lt oficijnij sajt gromadi