Роберт Говард | ||||
---|---|---|---|---|
Robert Howard | ||||
Роберт Говард у 1934 році | ||||
Ім'я при народженні | Роберт Ірвін Говард (англ. Robert Ervin Howard) | |||
Псевдонім | Патрік Ервін, Патрік Мак Конайр, Стів Костіган, Патрік Говард, Сем Волсер | |||
Народився | 22 січня 1906 (Техас, США) | |||
Помер | 11 червня 1936 (30 років) Кросс-Плейнс (Техас, США) | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | США | |||
Національність | американець ірландського походження | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Сфера роботи | фентезі | |||
Alma mater | d і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1925—1936 | |||
Напрямок | епос, поезія | |||
Жанр | фентезі, вестерн, історична повість, жахи | |||
Magnum opus | Роман Час Дракона з серії Конан-варвар (1935 рік) | |||
Автограф | ||||
Сайт: www.conan.com | ||||
| ||||
Роберт Говард у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Ро́берт І́рвін Го́вард (англ. Robert Ervin Howard; 22 січня 1906, , штат Техас, США — 11 червня 1936, Кросс-Плейнс, штат Техас, США) — американський письменник і поет.
Роберт Говард — один з найвідоміших письменників-фантастів, один з засновників жанру героїчного фентезі. За популярністю та за ступенем впливу, що він справив на подальший розвиток американської та світової літератури, його часто порівнюють з Дж. Р. Р. Толкіном, Джеком Лондоном, Германом Мелвіллом та Натаніелем Готорном.
Найвідомішим твором автора є серія про пригоди Конана-кімерійця та всесвіту Гіборійської ери.
Крім свого добутку в жанрі фентезі, Говард працював також у літературі жахів, вестерна, історичної та повісті та видав декілька поетичних збірок.
Роберт Ірвін Говард народився 22 січня 1906 року у містечку штат Техас, США. У грудні 1922 року вперше вийшли два його оповідання «Золота надія Різдва» та «Захід є Захід». У грудні 1932 року в журналі Weird Tales виходить оповідання «Фенікс на мечі» де вперше з'являється Конан-кімерієць, який стане одним з найвідоміших персонажів у фантастичній літературі. 1935 року мати Роберта Говарда переносить важку операцію, після якої впадає в кому. Говард, не в силах змиритися з цим, 11 червня 1936 року покінчив життя самогубством, застрелившись у своєму автомобілі.
Біографія
Ранні роки
Роберт Ірвін Говард народився 22 січня 1906 року (іноді помилково вказується 24 січня) у містечку штат Техас, США в сім'ї подорожуючих лікарів Айзека Мардохея Говарда та Гестер Джейн Ервін Говард. Коріння сім'ї Говардів походить з Американського Півдня, серед предків майбутнього письменника були як плантатори, що боролися на боці Конфедерації під час Громадянської війни в США, так і піонери освоєння незаселених земель.
Практично всі ранні роки Роберт Говард постійно подорожує із сім'єю містечками Техасу: (1906), (1908), (1909), Потіт (1910), (1912), Вічита-Фолс (1913), (1913), (1915), (1917).
Під впливом розповідей ветеранів Громадянської війни, техаських рейнджерів, казок рідні, починає формуватися характер письменника, зростає його інтерес до історії та легенд американського Північного заходу.
У цей час сім'ю Говарда спіткали фінансові негаразди через невдалі інвестиції Айзека Говарда, що призводить до постійних чвар в родині. Відтоді саме мати справляє провідний вплив на формування особистості майбутнього письменника. Саме вона прищепила сину любов до поезії та літератури, підтримувала його ранні літературні експерименти.
У 1914 році письменник вступив до першого класу початкової школи містечка Багвелл, але вже у січні 1915 року вимушений був покинути її через черговий переїзд до міста Кросс-Кат. Хоча Говард любив читати та вчитися, школу він зненавидів буквально з першого ж дня, оскільки вона вимагала дисципліни та підкорення правилам. Нелюбов до загальноприйнятих правил залишиться з письменником все життя і стане одним з основних мотивів його творчості.
Що я ненавидів у школі, так це регулярність, регламентованість всіх моїх дій, але найбільше - те, що хтось може вважати себе авторитетом для мене, з правом ставити запитання про мої дії і контролювати мої думки.
Спостереження за шкільними хуліганами та загальна висока криміногенна ситуація через початок нафтового буму в Техасі показали письменнику важливість фізичної сили та насильства. Роберт починає займатися спортом, особливо він захоплюється боксом та важкою атлетикою. У той час бокс користується шаленою популярністю у США і такі відомі спортсмени як , Джек Джонсон, та пізніше Джек Демпсі значно впливають на любов майбутнього письменника до спорту.
Перші твори
Завдяки любові до літератури та порадам вчителів і родичів Говард вже в молодості вирішив стати професійним письменником. У віці дев'яти років він почав писати свої перші оповідання про вікінгів, арабів, різноманітні історичні та вигадані битви.
В цей час він знайомиться з творами авторів, які справлять великий вплив на його подальшу творчість: Джеком Лондоном, особливо його оповідання про реінкарнацію та минулі життя, Редьярдом Кіплінгом, , Едгаром По, Вальтером Скоттом та Марком Твеном.
У 1919 році, у віці тринадцяти років, письменник разом з сім'єю переїжджає у у містечко Кросс-Плейнс, де й проживе все своє життя. У цьому ж році, відвідуючи бібліотеку у Новому Орлеані, поки його батько викладав медицину у місцевому коледжі, Говард знайшов книгу, присвячену стародавньому шотландському племені піктів. Пікти захопили уяву письменника і стали одним з його найулюбленіших художніх образів, з'являючись у безлічі оповідань та віршів автора.
17 лютого 1920 року в Кросс-Плейнс були знайдені родовища нафти, що поклало початок нафтовому буму в рідному місті письменника. Населення містечка буквально за декілька років збільшилося з 1,500 до 10,000 чол., що призвело до спалаху злочинності, проблем з перенаселенням, забруднення навколишнього середовища. Нафтовий бум приніс і позитивні зміни: будувались нові заводи, школи та готелі, покращився рівень життя населення.
Говард зразу ж зненавидів нафтовий бум та людей, що приїхали у місто з його початком. У листі до Говарда Лавкрафта у жовтні 1930 року він писав:
Я бачив ціле місто, розбещене нафтовим бумом… Я бачив перспективну молодь, яка перетворилася з респектабельних громадян на наркоманів, п'яниць, гравців та гангстерів буквально за декілька місяців. Оригінальний текст (англ.)I've seen whole towns debauched by an oil boom and boys and girls go to the devil whole-sale. I've seen promising youths turn from respectable citizens to dope-fiends, drunkards, gamblers and gangsters in a matter of months.
У листі до редактора журналу Weird Tales Фарнсворфа Райта влітку 1931 року Говард писав:
Я можу сказати одну річ про нафтовий бум. Він навчить дітей, що життя – це доволі паршива штука швидше, ніж я можу уявити. Оригінальний текст (англ.)I'll say one thing about a oil boom; it will teach a kid that Life's a pretty rotten thing as quick as anything I can think of.
П'ятнадцятирічний Говард захоплюється літературними журналами, особливо журналом Adventure та його популярними авторами та . У наступні декілька років письменник створює цілу низку нових персонажів: , ковбой , пуританин Соломон Кейн, останній король піктів . Говард відправляє свої оповідання у різноманітні журнали, такі як Adventure та Argosy, але всюди отримує відмови.
У 1922 році, щоб закінчити старшу школу, Говард разом з матір'ю тимчасово переїжджає у місто Браунвуд. Саме тут він вперше знаходить друзів, які розділяють його інтерес не тільки до спорту та історії, а й також до літератури та поезії. Разом з та , Роберт Говард пише різноманітні літературні, поетичні та філософські твори та відправляє їх у аматорські газети та журнали. Саме Вінсон познайомив письменника з The Tattler, газетою Старшої Школи Браунвуда, де в грудні 1922 року вперше вийшли два його оповідання «Золота надія Різдва» та «Захід є Захід».
У травні 1923 року Говард закінчив старшу школу і повернувся у Кросс-Плейнс.
Професійний письменник
У Кросс-Плейнс Роберт Говард перебирався з роботи на роботу: працював в продуктовій крамниці та в аптеці, клеймив корів, прибирав сміття, пакував бавовняні тюки на місцевій фабриці, писав про нафтовий бізнес у газети Техасу та Оклахоми.
Я міг би вивчати право або зайнятися чимось іншим, але ніяка інша робота не надала б мені того ступеня свободи, яку давало ремесло письменника. А бажання повної свободи перетворилося для мене на свого роду манію – при тому, що я покірно платив за неї життям у спартанських умовах і відмовою від багато чого, чого бажали моя душа і тіло... Можливо, індивідуальна свобода - це фантом, але я не думаю, що комусь прийде в голову сумніватися в очевидному: література надає свободи куди більше, ніж рабська праця на фабриці або – як це довелося випробувати мені самому – чотирнадцять годин на добу, проведені за прилавком з содовою водою. Бувало, за друкарською машинкою я проводив і всі вісімнадцять, але то був мій власний вибір, і я міг припинити роботу в будь-яку мить — без страху бути звільненим.
У 1924 році він повернувся до Браунвуду та вступив у коледж на курси стенографістів. Письменник планував подати документи на літературні курси, але з якоїсь причини так це і не зробив. Біограф припускає, що найімовірніше батько Говарда відмовився сплачувати «таку непрактичну освіту».
У цьому ж році Говард вперше публікується у літературному журналі — за 16 дол. Weird Tales придбав його твір Спис та Ікло, але гонорар автор отримує лише у липні 1925 року. Згодом Weird Tales перетвориться на один з найвідоміших й найавторитетніших американських літературних журналів, багато в чому завдяки співпраці з Робертом Говардом, Говардом Лавкрафтом та Кларком Смітом.
З початком своєї літературної кар'єри, Говард покинув навчання у коледжі і повернувся у Кросс-Плейнс. Незабаром Weird Tales придбав ще одне його оповідання Гієна. У цей же період письменник пише автобіографічну новелу Пост Окс та Роуз Санд. Твір був завершений у 1928 році, але за життя автора так і вийшов.
Літературних гонорарів на життя бракує, тому Говард шукає додаткове джерело доходу: влаштовується кореспондентом у місцеву газету Cross Plains Review, працює у поштовій службі, стенографістом у нафтовій компанії.
У цей період Роберт Говард разом зі своїм товаришем Тевісом Смітом пишуть та публікують у різноманітних журналах велику кількість поем та віршів. Здебільшого це темні, похмурі твори, повні війн, міфічних образів та насильства. Ця творчість не отримала визнання у тодішньої критики та видавців, тому всі спроби авторів видати свої твори окремими книгами повалилися. З часом Говард охолонув до поезії та з 1930 року приділяв більше уваги написанню оповідань та новел.
Говард все частіше з'являється на сторінках Weird Tales і скоро стає його постійним автором. Першим твором письменника, який з'явився на обкладинці цього видання, була повість Вовча голова.
Народження фентезі меча та магії
У серпні 1926 року Говард залишає свою роботу в аптеці та у вересні приїжджає у Браунвуд, щоб закінчити бухгалтерські курси у коледжі. У цей період він починає працювати над новелою Тіньове королівство, яка стане одним з найважливіших творів у його літературній кар'єрі.
Під час навчання письменник пише короткі оповідання для місцевої газети The Yellow Jacket. Одна з цих історій, комедійне оповідання Купід проти Поллюкса, стане першим твором Роберта Говарда у жанрі спортивної повісті.
У травня 1927 року, після успішно закінчених курсів, Говард повністю переписує Тіньове королівство, у серпні він переписує його знову і у вересні відправляє у Weird Tales. Цей твір, в якому поєднувалися елементи фентезі, жахів, міфології та , став справжнім проривом у творчості письменника, породивши новий жанр у літературі — . Головний герой цієї новели — король варварів Кулл пізніше став прототипом для найвідомішого персонажа Говарда — Конана-Варвара.
Тіньове королівство вийшло у Weird Tales в серпні 1929 року і отримало величезну кількість позитивних відгуків читачів. За цей твір письменник отримав найбільший у той період своєї літературної кар'єри гонорар — $100. Пізніше Говард пише ще низку нових оповідань про Кулла, але тільки два з них публікуються у Weird Tales, через що він припиняє роботу на цієї серією.
В березні 1928 року письменник відправляє у Weird Tales нову новелу Червоні тіні. Цей твір став першим в серії про шукача пригод пуританина Соломона Кейна. Оповідання вийшло у серпні 1928 року і отримало багато позитивних відгуків від читачів. За період з 1928 по 1932 рік з'явилося сім новел з цієї серії. Оскільки новела про Соломона Кейна з'явилася на сторінках журналу раніше за Кулла, Червоні тіні можна вважати першим опублікованим твором жанру .
У 1929 році Говард активно відправляє свої твори до різноманітних американських літературних журналів. Його першою новелою, яка вийшла не в журналі Weird Tales, стала спортивна історія з елементами містики Привид у призовому персті, яка з'явилася у журналі Ghost Stories. У липні того ж року в журналі Argosy з'явився інший його твір — Жах натовпу. Жодне з цих оповідань так і не було розвите в окрему серію.
Після кількох незначних успіхів та серії невдач, у липні 1929 року в журналі Fight Stories публікується нова новела Роберта Говарда Алеї небезпеки. Цей твір, в якому поєднувалися елементи спортивної повісті та буфонади, став початком нової успішної серії про чемпіона боксу Сейлора Стіва Костігана. Оповідання з цієї серії були опубліковані також на сторінках журналів Action Stories та Jack Dempsey's Fight Magazine.
Через успішність оповідань, у лютому 1931 року видавництво запропонувало письменнику опублікувати новели про Сейлора Костігана в журналі , але Говард відмовився. Натомість, спеціально для цього журналу, він написав схожу за тематикою серію про боксера Кіда Аллісона. Всього було створено десять оповідань, але опубліковано з них лише три.
Завдяки регулярним публікаціям своїх творів різноманітними літературними журналами, Роберт Говард більше не відчуває нестачу фінансів. Він більше не наймається на додаткові роботи і весь свій час приділяє заняттям літературою.
З 1930 року починається «кельтська фаза» у творчості письменника. У цей період Говард вивчає культуру та історію кельтів та цікавиться своїми власними ірландськими предками. Приблизно в той же час Говард прочитав епічну поему Г. К. Честертона Балада про Білого Коня. У ній Честертон зводив кельтів, бриттів і англосаксів під проводом короля Альфреда в битві з північними загарбниками — норвежцями та датчанами. Натхненний Говард почав роботу над Баладою про Короля Герейнте, де кельти стійко чинили опір навалі англів, саксів і ютів. Балада не вдалася, але в процесі роботи над нею Говард знайшов свій спосіб створення світів. «Змішати століття, але зберегти єдність» — саме за цим принципом він створював Гіборійську еру, в якій живе Конан-Варвар.
Під впливом свого нового захоплення, письменник створює ряд повістей про ірландські персоналії, а також саме в цей період він створює персонажі-ірландців Турлога Ду О'Брайана та Кормака Мак Арта. Але письменнику так і не вдається продати жодний з цих творів.
У цьому ж році Фарнсворф Райт залишає Weird Tales та відкриває свій власний журнал . Говард активно співпрацює з новим виданням. Чотири роки існування цього журналу стали одним з найпродуктивніших періодів творчості письменника. Говард багато пише, особливо концентруючись на культурі та історії Середнього та Далекого Сходу під час Середньовіччя та початку Ренесансу. Разом з тим письменник приділяє увагу і іншим історичним періодам від падіння Риму до XV століття. Але в 1934 році журнал був закритий через Велику депресію, через що частина творів Говарда так і не вийшла.
Відносини з Лавкрафтом
В серпні 1930 року Говард пише листа до Weird Tales, де вихваляє щойно опубліковану там повість Щури в стінах Говарда Лавкрафта. Редактор журналу Фарнсворф Райт пересилає цей лист Лавкрафтові. Незабаром між двома провідними авторами Weird Tales зав'язалося активне листування, яке тривало все життя Говарда. Протягом наступних років в листуванні Говард і Лавкрафт обговорювали співвідношення цивілізації і варварства, міст і дикого прикордоння, мистецтва і торгівлі та багато іншого. Спочатку Говард був дуже шанобливим до свого кореспондента, але поступово Лавкрафт став для нього рівним. Письменник швидко увійшов у оточення Лавкрафта — групу письменників та однодумців, зв'язаних через листування, що обмінювалися думками, ідеями та заохочували один одного на письменницькому терені.
Однією з частих тем листування письменників стала тема співвідношення цивілізації та варварства. Лавкрафт, який підтримував ідею, що цивілізація є вершиною людського розвитку, виступав проти ідей Говарда, які можна схарактеризувати відомою цитатою з повісті По той бік Чорної ріки:
«Варварство — це натуральний стан роду людського… …Цивілізація протиприродна. Вона є примхою обставин. І врешті-решт завжди переможе варварство». Оригінальний текст (англ.)Barbarism is the natural state of mankind. Civilization is unnatural. It is a whim of circumstance. And barbarism must always ultimately triumph.
У наступні роки, під впливом творчості Лавкрафта, Говард створює ряд творів, дія яких відбувається у світі Міфів Ктулху. Так у листопаді 1931 року виходить перша повість з цієї серії Чорний камінь, за нею з'являються , та . У номері Weird Tales за листопад 1932 року з'являється найвідоміша новела Говарда з циклу Міфів Ктулху — Черви землі.
У 1930 році, з падінням інтересу читачів до пригод Соломона Кейна та Кулла, Говард зосереджується у творчості на тематиці піктів. У цьому ж році з'являється новела Королі ночі, де вперше з'являється король піктів .
З початком Великої депресії багато літературних журналів збанкрутіли, а гонорари різко зменшилися. Weird Tales почав виходити раз на два місяці, а такі журнали як Fight Stories, Action Stories та Strange Tales зовсім закрилися. На додачу у 1931 році, через банкрутство банків, Говард втратив всі свої заощадження.
Конан
На початку 1932 року Говард подорожує Техасом. На півдні штату у місті , споглядаючи пагорби, вкриті туманним дощем, до нього вперше приходить ідея Кімерії — похмурої північної землі, населеної варварами. У лютому, перебуваючи у містечку Мішен, він пише .
У цей же період, Говард створює свого найвідомішого персонажа — Конана Варвара. Пізніше, у 1935 році, письменник у своєму листі до Кларка Сміта писав:
Конан просто виник у мене в голові, коли я зупинився в маленькому прикордонному містечку в нижній течії Ріо-Гранде. Я не створював його свідомо і навмисно. Він гордо виступив наперед, як цільна особистість і засадив мене за роботу, що описує його численні пригоди.
Але, попри це, у письменника зайняло дев'ять місяців, щоб остаточно сформувати персонажа.
Більш того, сучасники відмічали, що Конан багатьма рисами нагадує батька Роберта. Знайомі Айзека Говарда відзначали імпозантність його вигляду, дратівливість і запальність. Його густе темне волосся і яскраві сині очі справляли сильне враження на всіх, хто його бачив. Саме тому можна стверджувати, що на формування образу Конана значний вплив справив батько письменника.
В іншому листі до Кларка Сміта, Говард, не згадуючи про своє дитяче сприйняття батька, намагається пояснити походження свого найвідомішого персонажа так:
Може здатися неправдоподібною спроба зв'язати термін «реалізм» з Конаном, але я стверджую, що незважаючи на його неймовірні пригоди, це найреалістичний персонаж, коли-небудь створений мною. Просто в ньому поєднуються якості кількох людей, і думаю, що саме тому він з'явився в моїй свідомості, коли я писав першу розповідь цієї саги. Якийсь механізм моєї підсвідомості поєднав у ньому основні риси різних боксерів, грабіжників, контрабандистів, щасливих нафтовидобувачів, картярів-аферистів і чесних трудівників, з якими я коли-небудь стикався – і в результаті виник той згусток енергії, який я назвав Конаном-кімерійцем.
Говард вже давав головному персонажу свого твору ім'я Конан. Так, у повісті, що він написав у жовтні 1931 року та яка вийшла у журналі Strange Tales у червні 1932 року, з'являється кельт Конан, що поклоняється богу Крому. Але крім цих збігів, жодних зв'язків персонажі не мають.
Повертаючись додому, письменник продовжує розвивати світ Гіборійської Ери, розширюючи його людьми, країнами, монстрами та магією. Завдяки любові до історії та широкій ерудиції, Говарду вдається створити органічний сплав історичних епох та місць, як реальних, так і вигаданих. Через деякий час він пише есе під назвою «Гіборійська Ера», де вигаданий ним світ був докладно деталізований, малює два ескізи карт, і накидає невеликий текст під назвою «Нотатки про різні народи Гіборійської Ери».
У березні 1932 року Говард переписує неопубліковану повість з серії про короля Кулла «Цією сокирою я буду правити!». Не чіпаючи основної фабули, письменник змінює героя, переписує романтичну лінію та додає елементи містики. Новий твір отримав назву «Фенікс на мечі». Зразу ж після першого твору, Говард пише ще два: , в основі сюжету якого давньогрецький міф про Аполлона та Дафну, та . На початку місяця всі три повісті письменник відправив у Weird Tales. У листі від 10 березня 1932 року редактор журналу Weird Tales Фарнсворф Райт критикує нові твори письменника та відмовляється їх публікувати, у той же час зазнаючи «великий потенціал» «Фенікса на мечі». Говард продовжує розвивати концепцію Конана та, врахувавши критику редактора, повністю переписує твір. Переписана повість та наступний твір з серії про Конана приймаються без зауважень. Всього Говард написав дев'ять повістей, перш ніж вийшла перша.
Нові твори
Новалін Прайс
Відома лише одна жінка, з якою Говард мав довготривалі стосунки. Це Новалін Прайс. Письменник познайомився з нею навесні 1933 року, коли відвідував свого старого товариша Тевіса Сміта. Тевіс та Новалін знали один одного зі старшої школі, деякий час зустрічалися і, після того як розішлися, зберегли дружні стосунки. Новалін вже чула від Сміта про Говарда, але перша їхня зустріч виявилася для неї розчаруванням. У своєму щоденнику вона писала:
Цей чоловік письменник? Він? Це неймовірно. Він одягнений зовсім не так, як я думала письменник повинен вдягатися. Оригінальний текст (англ.)This man was a writer! Him? It was unbelievable. He was not dressed as I thought a writer should dress.
Наприкінці 1934 року Новалін влаштувалася на роботу вчителькою у Старшу Школу Браунвуда, там вона знову випадково зустріла письменника. Після цієї зустрічі вона декілька разів дзвонить Говарду додому і залишає повідомлення, але стикається з пасивною агресією з боку Гестер Говард. Після цього Новалін відвідує дім письменника і вони домовляються про своє перше побачення.
Наступні два роки вони постійно зустрічаються. Обоє розмірковують про одруження, але так і не наважуються зробити пропозицію. В середині 1935 року Новалін захворіє через перевтому. Її лікар, товариш батька Говарда, радить їй порвати з письменником та переїхати в інший штат. Роздумуючи над цим, вона зустрічається з Говардом, але він занадто стурбований здоров'ям матері і практично не приділяє їй уваги. Саме тоді пара розійшлась.
Новалін починає зустрічатися з найкращим товаришем Говарда Труеттом Вінсоном. Саме в цей час Роберт намагається помиритися зі своєю колишньою дівчиною, але під час їхньої подорожі до Нью-Мексико він дізнається про її нові стосунки. Це стає останньою крапкою у їхніх відносинах. Попри це, вони час від часу відвідують один одного, але у травні 1936 року Новалін залишає Кросс-Плейнс та переїжджає до Луїзіани. Більше вони ніколи не бачилися.
У 1986 році вона напише про свої стосунки з письменником книгу Той, хто йшов наодинці. 1996 року цей твір був екранізований у фільмі , з Вінсентом Д'Онофріо у ролі Роберта Говарда.
Смерть
До 1936 року Роберт Говард у своїй творчості сконцентрувався на жанрі вестерну. У цьому ж році його новела Гент з Беа Крік побачила світ в Англії у видавництві , що ознаменувало розрив письменника з літературними журналами та перехід до престижнішого сегменту книжкового ринку. Але, незважаючи на літературний успіх, його особисте життя постійно погіршувалося. Практично всі його близькі друзі одружилися та зосередилися на своїх власних кар'єрах, Новалін Прайс залишила Кросс-Плейнс, щоб вступити в університет, а гонорари від Weird Tales значно зменшилися. Більш того, постійні турботи про важкохвору матір майже не залишали часу для творчості. На додачу похитнулося матеріальне становище родини Говардів. незважаючи на знижки, отримані Говардом-старшим як медиком, медичні рахунки серйозно позначалися на сімейному бюджеті. Грошей перестало вистачати, гонорарні платежі Роберта запізнювалися. Все це вкрай негативно позначилося на психічному здоров'ї письменника. Все частіше і частіше його охоплювала безпричинна туга, напади відчаю, депресія, страх перед навколишніми, заглибленість в світ власних комплексів та страхів. Він бачив, що не в змозі допомогти матері і не міг з цим змиритися.
Він дуже ретельно спланував свою смерть. Обговорив з літературним агентом всі деталі на випадок непередбаченої смерті, привів до ладу всі рукописи, які повинен був відправити у Weird Tales і залишив письмові інструкції батькові на цей рахунок, придбав пістолет — «Кольт» 38-го калібру. Друзі намагалися стежити за ним, але він зробив усе, щоб обдурити їх пильність.
Гестер Говард впала в фінальну кому 8 червня 1936 року. 10 червня Говард заплатив за місце для трьох могил на міському кладовищі. Вранці 11 червня він дізнався, що його мати більше ніколи не отямиться; вийшов на задній двір, сів у кабіну машини і вистрілив собі в рот. На звук пострілу з дому вибігли батько Говарда та інший лікар, але вони вже нічого не могли вдіяти. Роберт Говард помер через вісім годин близько четвертої години дня. Мати померла шістьма годинами пізніше.
Всі пролетіло, все пройшло, так підніміть мене на похоронне вогнище
Свято скінчилося і лампи гаснуть.Передсмертна записка Говарда. Рядки взяті з поеми «Дім Цезаря» англійської поетесиОригінальний текст (англ.)All fled, all done, so lift me on the pyre;
The feast is over and the lamps expire.
Роберт Говард похований 14 червня 1936 року в сімейній могилі Говардів на кладовищі Грінліф у Браунвуді.
Творчість
Серії та жанри
Говард писав у багатьох жанрах літератури, але найвідомішими його роботами вважаються твори у жанрі . Також, разом з Дж. Р. Р. Толкієном, його часто називають засновником жанру епічного фентезі.
Вплив
Стиль
Теми
Все життя я провів на південному заході Америки і в той же час не переставав мріяти про північні неосяжні льодові пустелі під низько навислим важким сірим небом. Я і в снах її часто бачив – дику країну, що продувається наскрізь лютими вітрами, які йдуть з моря, – країну, населену сутулими дикунами, погляд яких горів неприборканою люттю ... Ніколи в тих снах я не поставав цивілізованою людиною. Навпаки, завжди відчував себе варваром - засмаглим до чорноти, оброслим, яснооким дикуном, озброєним забійного виду сокирою або мечем. Я бився з такими ж варварами або дикими звірами, або ж очолював незліченні орди воїнів, що йдуть завойовувати цивілізовані країни і залишали після себе руїни замків і міст та витоптані поля і сади. Чомусь я завжди інстинктивно відчував себе на стороні Варвара, що кидає виклик цивілізації порядку і поміркованості....
Критика
Хоча у нього були свої недоліки як письменника, Говард був природним оповідачем, чиї розповіді не мають собі рівних в яскравості, захопливості, стрімкості подій... У художній літературі, різниця між письменником, який є природним оповідачем і тим, хто ні, схожа на різницю між човном, який буде плавати і тим, який не попливе. Якщо у автора є ця якість, ми можемо пробачити багато інших недоліків, а якщо немає, ніякі інші сили не зможуть це компенсувати, як блискуча фарба і виблискуючі латунні речі на човні не компенсують той факт, що він не може плавати.
Лайон Спрег де Камп. Вступ. «Конан Островів». 1968 рік
Ще за життя письменника його роботи, як і окремі епізоди біографії, піддавалися значній критиці. Часто наголошувалося, що його літературний успіх є радше результатом щасливого збігу обставин, ніж літературної майстерності. Скептично налаштовані літературні критики вважають, що феномен Говарда ґрунтується на орієнтації на підліткову аудиторію, коли передбачається поєднання гострого сюжету авантюрного роману з рухом псевдоісторичних племен, що ніколи не існували.
Спадщина
Оскільки продовження саги про Конана виявилося комерційно успішним проєктом, то при роботі з чернетками творів Говарда почалися операції із залучення нереалізованих задумів в конанівську серію. Частина новел Говарда, присвячені іншим персонажам, були переписані так, щоб їхнім головним героєм став Конан і його бойові товариші. Не слід забувати, що при перевиданнях власне говардовські сюжети з різних творів або об'єднувалися, або дробилися. Тому досі існує плутанина щодо того, скільки творів написано самим Говардом, і в яких спочатку героєм був Конан. Крім того, вступні нариси начебто говардовського скетчу «Гіборійська ера» або поділяються на частини, або позиціонуються міні-розповідями. Загальновизнаним джерелом текстів про Конана розглядається 12-томна збірка оповідань про подвиги кімерійця, відредагована для видавництва «Lancer Books» письменником-фантастом Лайоном Спрегом де Кемпом.
Книжкова серія романів, повістей і розповідей про Конана задумана і здійснена де Кемпом в співавторстві з . Картерівський літературний персонаж (Thongor, 1965—1970) має ремінісцентну природу. Далі серія текстів про пригоди Конана і його соратників продовжена інтернаціональним колективом авторів (Бйорн Ніберг, Стів Перрі та ін.). Посмертні видання ілюструвалися та іншими майстрами книжкової ілюстрації. У другій половині XX ст. твори Говарда неодноразово екранізувалися з комерційним успіхом, ставали основою для коміксів і мультфільмів. Сьогодні Конан (безпосередньо, чи як породжений ним архетип м'язистого напівоголеного довговолосого варвара) залишається одним з найвідоміших і комерційно успішних брендів індустрії (поліграфія, зображення на одязі, брелоки і ін.).
Адаптації
Фільми
Наразі існує чотири фільми-екранізації творів Роберта Говарда: Конан-Варвар (1982), Конан-руйнівник (1984) (в обох фільмах головного героя грає Арнольд Шварценеггер), (1997) (у головній ролі Кевін Сорбо) та Соломон Кейн (2010) (у головній ролі ). Також у 1985 році вийшов фільм Руда Соня, який не є екранізацією, але створений за мотивами творчості Говарда.
Телесеріали
Радіопостановки
Ігри
Комікси
Музика
Видання українською
- Говард Роберт. Конан, варвар із Кімерії. Харків: Школа, 2005. 464 с. (збірка новел, серія «Бібліотека пригод»).
Примітки
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 107, 131—169
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 96
- ; Mark Owings (1998). The Science-Fantasy Publishers: A Bibliographic History, 1923-1998. Westminster, MD and Baltimore: Mirage Press, Ltd. с. 333.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Don D'Ammassa Encyclopedia of Fantasy and Horror Fiction, ст. 168
- Edward James, Farah Mendlesohn The Cambridge Companion to Fantasy Literature, ст. 114
- Don Herron The Dark Barbarian: The Writings of Robert E Howard, a Critical Anthology ст. 155
- Michael A. Cramer Medieval Fantasy As Performance: The Society for Creative Anachronism and the Current Middle Ages, ст. 13
- Michael D.C. Drout J.R.R. Tolkien Encyclopedia: Scholarship and Critical Assessment, ст. 378
- Darrell Schweitzer The Fantastic Horizon: Essays and Reviews, ст. 34
- Don Herron The Barbaric Triumph: A Critical Anthology On The Writings Of Robert E. Howard ст. 4
- Howard, Robert E. (2011). Almuric. Wildside Press LLC. с. 133.
- Don Herron The Barbaric Triumph: A Critical Anthology On The Writings Of Robert E. Howard ст. 129
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 72
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 75-76
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 26
- Burke Rusty A Short Biography of Robert E. Howard [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Lord, Glenn, The Last Celt A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 71
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 21-26
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 30-41
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 73
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 33, 59-60
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 57-58, 65-71
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 42
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 41-42
- Артем Липатов Страх и одиночество Гоберта Говарда [ 3 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 12, 49-50
- Lord, Glenn The Last Celt ст. 75-76
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 50
- Гаков Володимир. Закомплексований супермен // Передмова до збірки оповідань Роберта Говарда. — Москва : Армада, 1997.
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 43
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 87, 92
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 47-49
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 16-17
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 17
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 12
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 50-51
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 347—348
- Lord Glenn The Last Celt ст. 71-72
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 73
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 219
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 87-88
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 93-94
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 91-101, 117—119
- Lord Glenn, The Last Celt ст. 74
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 96-98
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 98
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 75
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 103—104
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 105—108
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 113—115
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 114
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 113
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 132—135
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 138—139
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 139
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 120
- Burke Rusty A Short Biography of Robert E. Howard. параграф 28-30
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 145—148
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 148—149
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 150—151
- Роберт Говард. По той бік Чорної ріки // Конан (Збірка оповідань Роберта Говарда). — Москва : АРМАДА, 1997. — С. 373.
- Robert E. Howard, L. Sprague de Camp Conan the Warrior \ «Beyond the Black River»
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 156—157
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 76
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 76–77
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 160
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 347
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 159
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 379
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 430
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 166
- Спрег Де Камп Лайон. Вічний мрійник / Картер Лі.
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 429—430
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 434—435
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 167—168
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 166—170
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 436—441
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II, The Bloody Crown of Conan ст. 440—441
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 169—170
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 181–183
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 183—185
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 188
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 188—191
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 191
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part III", The Conquering Sword of Conan ст. 381
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 192—194
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 183
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 78
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 207—210
- Louinet Patrice Hyborian Genesis Part III // The Conquering Sword of Conan ст. 385
- Lord Glenn The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard ст. 79
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 214
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 215
- Mark Finn Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard ст. 234
- Roehm, Rob «I Suppose We Must Respect Him», The Cimmerian 4 (3): ст. 4–7
Література
Книги
- Don Herron. The Dark Barbarian: The Writings of Robert E Howard, a Critical Anthology. — Wildside Press LLC, 1984. — 264 с. — .
- Don Herron. The Barbaric Triumph: A Critical Anthology On The Writings Of Robert E. Howard. — Wildside Press LLC, 2004. — 200 с. — .
- Lord, Glenn. The Last Celt: A Bio-Biography of Robert Ervin Howard. — Berkley Publishing Corporation, 1977. — 416 с. — .
- Mark Finn. Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard. — MonkeyBrain Books, 2006. — 400 с. — .
- Louinet, Patrice. Hyborian Genesis Part I // The Coming of Conan the Cimmerian. — Del Rey Books, 2002. — .
- Louinet, Patrice. Hyborian Genesis Part II // The Bloody Crown of Conan. — Del Rey Books, 2003. — .
- Louinet, Patrice. Hyborian Genesis Part III // The Conquering Sword of Conan. — Del Rey Books, 2005. — .
- Edward James, Farah Mendlesohn. The Cambridge Companion to Fantasy Literature. — Cambridge University Press, 2012. — 296 с. — .
- Chalker, Jack L. The Science-Fantasy Publishers: A Bibliographic History, 1923-1998. — Mirage Press, 1998. — 744 с. — .
- Darrell Schweitzer. The Fantastic Horizon: Essays and Reviews. — Wildside Press LLC, 2009. — 240 с. — .
- Michael D.C. Drout. J.R.R. Tolkien Encyclopedia: Scholarship and Critical Assessment. — Routledge, 2013. — 808 с. — .
- Don D'Ammassa. Encyclopedia of Fantasy and Horror Fiction. — Infobase Publishing, 2009. — 488 с. — .
- Michael A. Cramer. Medieval Fantasy As Performance: The Society for Creative Anachronism and the Current Middle Ages. — Rowman & Littlefield, 2010. — 200 с. — .
Статті
- Гаков Володимир. Закомплексованный супермен // Передмова до збірки оповідань Роберта Говарда. — Москва : Армада, 1997. (рос.)
- Липатов Артем. Страх и одиночество Роберта Говарда // Speaking In Tongues. — Владивосток. (рос.)
- Спрег Де Камп Лайон. Вечный мечтатель / Картер Лі. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Robert E. Howard |
- Офіційний сайт Конана(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chlen KPRS Robert GovardRobert HowardRobert Govard u 1934 rociIm ya pri narodzhenniRobert Irvin Govard angl Robert Ervin Howard PsevdonimPatrik Ervin Patrik Mak Konajr Stiv Kostigan Patrik Govard Sem VolserNarodivsya22 sichnya 1906 1906 01 22 Tehas SShA Pomer11 chervnya 1936 1936 06 11 30 rokiv Kross Plejns Tehas SShA PohovannyadGromadyanstvo SShANacionalnistamerikanec irlandskogo pohodzhennyaDiyalnistpismennik poetSfera robotifenteziAlma materd i dMova tvorivanglijskaRoki aktivnosti1925 1936Napryamokepos poeziyaZhanrfentezi vestern istorichna povist zhahiMagnum opusRoman Chas Drakona z seriyi Konan varvar 1935 rik AvtografSajt www conan com Robert Govard u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Govard Ro bert I rvin Go vard angl Robert Ervin Howard 22 sichnya 1906 shtat Tehas SShA 11 chervnya 1936 Kross Plejns shtat Tehas SShA amerikanskij pismennik i poet Robert Govard odin z najvidomishih pismennikiv fantastiv odin z zasnovnikiv zhanru geroyichnogo fentezi Za populyarnistyu ta za stupenem vplivu sho vin spraviv na podalshij rozvitok amerikanskoyi ta svitovoyi literaturi jogo chasto porivnyuyut z Dzh R R Tolkinom Dzhekom Londonom Germanom Melvillom ta Natanielem Gotornom Najvidomishim tvorom avtora ye seriya pro prigodi Konana kimerijcya ta vsesvitu Giborijskoyi eri Krim svogo dobutku v zhanri fentezi Govard pracyuvav takozh u literaturi zhahiv vesterna istorichnoyi ta povisti ta vidav dekilka poetichnih zbirok Robert Irvin Govard narodivsya 22 sichnya 1906 roku u mistechku shtat Tehas SShA U grudni 1922 roku vpershe vijshli dva jogo opovidannya Zolota nadiya Rizdva ta Zahid ye Zahid U grudni 1932 roku v zhurnali Weird Tales vihodit opovidannya Feniks na mechi de vpershe z yavlyayetsya Konan kimeriyec yakij stane odnim z najvidomishih personazhiv u fantastichnij literaturi 1935 roku mati Roberta Govarda perenosit vazhku operaciyu pislya yakoyi vpadaye v komu Govard ne v silah zmiritisya z cim 11 chervnya 1936 roku pokinchiv zhittya samogubstvom zastrelivshis u svoyemu avtomobili BiografiyaRanni roki Robert Govard v p yatirichnomu vici 1911 rik Robert Govard u vosmirichnomu vici 1914 rik Robert Irvin Govard narodivsya 22 sichnya 1906 roku inodi pomilkovo vkazuyetsya 24 sichnya u mistechku shtat Tehas SShA v sim yi podorozhuyuchih likariv Ajzeka Mardoheya Govarda ta Gester Dzhejn Ervin Govard Korinnya sim yi Govardiv pohodit z Amerikanskogo Pivdnya sered predkiv majbutnogo pismennika buli yak plantatori sho borolisya na boci Konfederaciyi pid chas Gromadyanskoyi vijni v SShA tak i pioneri osvoyennya nezaselenih zemel Praktichno vsi ranni roki Robert Govard postijno podorozhuye iz sim yeyu mistechkami Tehasu 1906 1908 1909 Potit 1910 1912 Vichita Fols 1913 1913 1915 1917 Pid vplivom rozpovidej veteraniv Gromadyanskoyi vijni tehaskih rejndzheriv kazok ridni pochinaye formuvatisya harakter pismennika zrostaye jogo interes do istoriyi ta legend amerikanskogo Pivnichnogo zahodu U cej chas sim yu Govarda spitkali finansovi negarazdi cherez nevdali investiciyi Ajzeka Govarda sho prizvodit do postijnih chvar v rodini Vidtodi same mati spravlyaye providnij vpliv na formuvannya osobistosti majbutnogo pismennika Same vona prishepila sinu lyubov do poeziyi ta literaturi pidtrimuvala jogo ranni literaturni eksperimenti U 1914 roci pismennik vstupiv do pershogo klasu pochatkovoyi shkoli mistechka Bagvell ale vzhe u sichni 1915 roku vimushenij buv pokinuti yiyi cherez chergovij pereyizd do mista Kross Kat Hocha Govard lyubiv chitati ta vchitisya shkolu vin znenavidiv bukvalno z pershogo zh dnya oskilki vona vimagala disciplini ta pidkorennya pravilam Nelyubov do zagalnoprijnyatih pravil zalishitsya z pismennikom vse zhittya i stane odnim z osnovnih motiviv jogo tvorchosti Sho ya nenavidiv u shkoli tak ce regulyarnist reglamentovanist vsih moyih dij ale najbilshe te sho htos mozhe vvazhati sebe avtoritetom dlya mene z pravom staviti zapitannya pro moyi diyi i kontrolyuvati moyi dumki Sposterezhennya za shkilnimi huliganami ta zagalna visoka kriminogenna situaciya cherez pochatok naftovogo bumu v Tehasi pokazali pismenniku vazhlivist fizichnoyi sili ta nasilstva Robert pochinaye zajmatisya sportom osoblivo vin zahoplyuyetsya boksom ta vazhkoyu atletikoyu U toj chas boks koristuyetsya shalenoyu populyarnistyu u SShA i taki vidomi sportsmeni yak Dzhek Dzhonson ta piznishe Dzhek Dempsi znachno vplivayut na lyubov majbutnogo pismennika do sportu Pershi tvori Zavdyaki lyubovi do literaturi ta poradam vchiteliv i rodichiv Govard vzhe v molodosti virishiv stati profesijnim pismennikom U vici dev yati rokiv vin pochav pisati svoyi pershi opovidannya pro vikingiv arabiv riznomanitni istorichni ta vigadani bitvi V cej chas vin znajomitsya z tvorami avtoriv yaki spravlyat velikij vpliv na jogo podalshu tvorchist Dzhekom Londonom osoblivo jogo opovidannya pro reinkarnaciyu ta minuli zhittya Redyardom Kiplingom Edgarom Po Valterom Skottom ta Markom Tvenom U 1919 roci u vici trinadcyati rokiv pismennik razom z sim yeyu pereyizhdzhaye u u mistechko Kross Plejns de j prozhive vse svoye zhittya U comu zh roci vidviduyuchi biblioteku u Novomu Orleani poki jogo batko vikladav medicinu u miscevomu koledzhi Govard znajshov knigu prisvyachenu starodavnomu shotlandskomu plemeni piktiv Pikti zahopili uyavu pismennika i stali odnim z jogo najulyublenishih hudozhnih obraziv z yavlyayuchis u bezlichi opovidan ta virshiv avtora 17 lyutogo 1920 roku v Kross Plejns buli znajdeni rodovisha nafti sho poklalo pochatok naftovomu bumu v ridnomu misti pismennika Naselennya mistechka bukvalno za dekilka rokiv zbilshilosya z 1 500 do 10 000 chol sho prizvelo do spalahu zlochinnosti problem z perenaselennyam zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Naftovij bum prinis i pozitivni zmini buduvalis novi zavodi shkoli ta goteli pokrashivsya riven zhittya naselennya Govard zrazu zh znenavidiv naftovij bum ta lyudej sho priyihali u misto z jogo pochatkom U listi do Govarda Lavkrafta u zhovtni 1930 roku vin pisav Ya bachiv cile misto rozbeshene naftovim bumom Ya bachiv perspektivnu molod yaka peretvorilasya z respektabelnih gromadyan na narkomaniv p yanic gravciv ta gangsteriv bukvalno za dekilka misyaciv Originalnij tekst angl I ve seen whole towns debauched by an oil boom and boys and girls go to the devil whole sale I ve seen promising youths turn from respectable citizens to dope fiends drunkards gamblers and gangsters in a matter of months U listi do redaktora zhurnalu Weird Tales Farnsvorfa Rajta vlitku 1931 roku Govard pisav Ya mozhu skazati odnu rich pro naftovij bum Vin navchit ditej sho zhittya ce dovoli parshiva shtuka shvidshe nizh ya mozhu uyaviti Originalnij tekst angl I ll say one thing about a oil boom it will teach a kid that Life s a pretty rotten thing as quick as anything I can think of Robert Govard pid chas navchannya u Starshij Shkoli Braunvuda 1923 rik P yatnadcyatirichnij Govard zahoplyuyetsya literaturnimi zhurnalami osoblivo zhurnalom Adventure ta jogo populyarnimi avtorami ta U nastupni dekilka rokiv pismennik stvoryuye cilu nizku novih personazhiv kovboj puritanin Solomon Kejn ostannij korol piktiv Govard vidpravlyaye svoyi opovidannya u riznomanitni zhurnali taki yak Adventure ta Argosy ale vsyudi otrimuye vidmovi U 1922 roci shob zakinchiti starshu shkolu Govard razom z matir yu timchasovo pereyizhdzhaye u misto Braunvud Same tut vin vpershe znahodit druziv yaki rozdilyayut jogo interes ne tilki do sportu ta istoriyi a j takozh do literaturi ta poeziyi Razom z ta Robert Govard pishe riznomanitni literaturni poetichni ta filosofski tvori ta vidpravlyaye yih u amatorski gazeti ta zhurnali Same Vinson poznajomiv pismennika z The Tattler gazetoyu Starshoyi Shkoli Braunvuda de v grudni 1922 roku vpershe vijshli dva jogo opovidannya Zolota nadiya Rizdva ta Zahid ye Zahid U travni 1923 roku Govard zakinchiv starshu shkolu i povernuvsya u Kross Plejns Profesijnij pismennik U Kross Plejns Robert Govard perebiravsya z roboti na robotu pracyuvav v produktovij kramnici ta v apteci klejmiv koriv pribirav smittya pakuvav bavovnyani tyuki na miscevij fabrici pisav pro naftovij biznes u gazeti Tehasu ta Oklahomi Ya mig bi vivchati pravo abo zajnyatisya chimos inshim ale niyaka insha robota ne nadala b meni togo stupenya svobodi yaku davalo remeslo pismennika A bazhannya povnoyi svobodi peretvorilosya dlya mene na svogo rodu maniyu pri tomu sho ya pokirno plativ za neyi zhittyam u spartanskih umovah i vidmovoyu vid bagato chogo chogo bazhali moya dusha i tilo Mozhlivo individualna svoboda ce fantom ale ya ne dumayu sho komus prijde v golovu sumnivatisya v ochevidnomu literatura nadaye svobodi kudi bilshe nizh rabska pracya na fabrici abo yak ce dovelosya viprobuvati meni samomu chotirnadcyat godin na dobu provedeni za prilavkom z sodovoyu vodoyu Buvalo za drukarskoyu mashinkoyu ya provodiv i vsi visimnadcyat ale to buv mij vlasnij vibir i ya mig pripiniti robotu v bud yaku mit bez strahu buti zvilnenim U 1924 roci vin povernuvsya do Braunvudu ta vstupiv u koledzh na kursi stenografistiv Pismennik planuvav podati dokumenti na literaturni kursi ale z yakoyis prichini tak ce i ne zrobiv Biograf pripuskaye sho najimovirnishe batko Govarda vidmovivsya splachuvati taku nepraktichnu osvitu U comu zh roci Govard vpershe publikuyetsya u literaturnomu zhurnali za 16 dol Weird Tales pridbav jogo tvir Spis ta Iklo ale gonorar avtor otrimuye lishe u lipni 1925 roku Zgodom Weird Tales peretvoritsya na odin z najvidomishih j najavtoritetnishih amerikanskih literaturnih zhurnaliv bagato v chomu zavdyaki spivpraci z Robertom Govardom Govardom Lavkraftom ta Klarkom Smitom Robert Govard naprikinci 1920 h pochatku 1930 h rokiv Z pochatkom svoyeyi literaturnoyi kar yeri Govard pokinuv navchannya u koledzhi i povernuvsya u Kross Plejns Nezabarom Weird Tales pridbav she odne jogo opovidannya Giyena U cej zhe period pismennik pishe avtobiografichnu novelu Post Oks ta Rouz Sand Tvir buv zavershenij u 1928 roci ale za zhittya avtora tak i vijshov Literaturnih gonorariv na zhittya brakuye tomu Govard shukaye dodatkove dzherelo dohodu vlashtovuyetsya korespondentom u miscevu gazetu Cross Plains Review pracyuye u poshtovij sluzhbi stenografistom u naftovij kompaniyi U cej period Robert Govard razom zi svoyim tovarishem Tevisom Smitom pishut ta publikuyut u riznomanitnih zhurnalah veliku kilkist poem ta virshiv Zdebilshogo ce temni pohmuri tvori povni vijn mifichnih obraziv ta nasilstva Cya tvorchist ne otrimala viznannya u todishnoyi kritiki ta vidavciv tomu vsi sprobi avtoriv vidati svoyi tvori okremimi knigami povalilisya Z chasom Govard oholonuv do poeziyi ta z 1930 roku pridilyav bilshe uvagi napisannyu opovidan ta novel Govard vse chastishe z yavlyayetsya na storinkah Weird Tales i skoro staye jogo postijnim avtorom Pershim tvorom pismennika yakij z yavivsya na obkladinci cogo vidannya bula povist Vovcha golova Narodzhennya fentezi mecha ta magiyi Zhurnal Weird Tales za serpen 1926 roku Na obkladinci ilyustraciya z noveli Chervoni tini pershogo tvoru Roberta Govarda z seriyi pro Solomona Kejna U serpni 1926 roku Govard zalishaye svoyu robotu v apteci ta u veresni priyizhdzhaye u Braunvud shob zakinchiti buhgalterski kursi u koledzhi U cej period vin pochinaye pracyuvati nad noveloyu Tinove korolivstvo yaka stane odnim z najvazhlivishih tvoriv u jogo literaturnij kar yeri Pid chas navchannya pismennik pishe korotki opovidannya dlya miscevoyi gazeti The Yellow Jacket Odna z cih istorij komedijne opovidannya Kupid proti Pollyuksa stane pershim tvorom Roberta Govarda u zhanri sportivnoyi povisti U travnya 1927 roku pislya uspishno zakinchenih kursiv Govard povnistyu perepisuye Tinove korolivstvo u serpni vin perepisuye jogo znovu i u veresni vidpravlyaye u Weird Tales Cej tvir v yakomu poyednuvalisya elementi fentezi zhahiv mifologiyi ta stav spravzhnim prorivom u tvorchosti pismennika porodivshi novij zhanr u literaturi Golovnij geroj ciyeyi noveli korol varvariv Kull piznishe stav prototipom dlya najvidomishogo personazha Govarda Konana Varvara Tinove korolivstvo vijshlo u Weird Tales v serpni 1929 roku i otrimalo velicheznu kilkist pozitivnih vidgukiv chitachiv Za cej tvir pismennik otrimav najbilshij u toj period svoyeyi literaturnoyi kar yeri gonorar 100 Piznishe Govard pishe she nizku novih opovidan pro Kulla ale tilki dva z nih publikuyutsya u Weird Tales cherez sho vin pripinyaye robotu na ciyeyi seriyeyu V berezni 1928 roku pismennik vidpravlyaye u Weird Tales novu novelu Chervoni tini Cej tvir stav pershim v seriyi pro shukacha prigod puritanina Solomona Kejna Opovidannya vijshlo u serpni 1928 roku i otrimalo bagato pozitivnih vidgukiv vid chitachiv Za period z 1928 po 1932 rik z yavilosya sim novel z ciyeyi seriyi Oskilki novela pro Solomona Kejna z yavilasya na storinkah zhurnalu ranishe za Kulla Chervoni tini mozhna vvazhati pershim opublikovanim tvorom zhanru U 1929 roci Govard aktivno vidpravlyaye svoyi tvori do riznomanitnih amerikanskih literaturnih zhurnaliv Jogo pershoyu noveloyu yaka vijshla ne v zhurnali Weird Tales stala sportivna istoriya z elementami mistiki Privid u prizovomu persti yaka z yavilasya u zhurnali Ghost Stories U lipni togo zh roku v zhurnali Argosy z yavivsya inshij jogo tvir Zhah natovpu Zhodne z cih opovidan tak i ne bulo rozvite v okremu seriyu Pislya kilkoh neznachnih uspihiv ta seriyi nevdach u lipni 1929 roku v zhurnali Fight Stories publikuyetsya nova novela Roberta Govarda Aleyi nebezpeki Cej tvir v yakomu poyednuvalisya elementi sportivnoyi povisti ta bufonadi stav pochatkom novoyi uspishnoyi seriyi pro chempiona boksu Sejlora Stiva Kostigana Opovidannya z ciyeyi seriyi buli opublikovani takozh na storinkah zhurnaliv Action Stories ta Jack Dempsey s Fight Magazine Cherez uspishnist opovidan u lyutomu 1931 roku vidavnictvo zaproponuvalo pismenniku opublikuvati noveli pro Sejlora Kostigana v zhurnali ale Govard vidmovivsya Natomist specialno dlya cogo zhurnalu vin napisav shozhu za tematikoyu seriyu pro boksera Kida Allisona Vsogo bulo stvoreno desyat opovidan ale opublikovano z nih lishe tri Zhurnal Oriental Stories za sichen berezen 1931 roku Na obkladinci ilyustraciya z noveli Chervonij klinok ta chornij Kitaj Roberta Govarda ta Tevisa Smita Zavdyaki regulyarnim publikaciyam svoyih tvoriv riznomanitnimi literaturnimi zhurnalami Robert Govard bilshe ne vidchuvaye nestachu finansiv Vin bilshe ne najmayetsya na dodatkovi roboti i ves svij chas pridilyaye zanyattyam literaturoyu Z 1930 roku pochinayetsya keltska faza u tvorchosti pismennika U cej period Govard vivchaye kulturu ta istoriyu keltiv ta cikavitsya svoyimi vlasnimi irlandskimi predkami Priblizno v toj zhe chas Govard prochitav epichnu poemu G K Chestertona Balada pro Bilogo Konya U nij Chesterton zvodiv keltiv brittiv i anglosaksiv pid provodom korolya Alfreda v bitvi z pivnichnimi zagarbnikami norvezhcyami ta datchanami Nathnennij Govard pochav robotu nad Baladoyu pro Korolya Gerejnte de kelti stijko chinili opir navali angliv saksiv i yutiv Balada ne vdalasya ale v procesi roboti nad neyu Govard znajshov svij sposib stvorennya svitiv Zmishati stolittya ale zberegti yednist same za cim principom vin stvoryuvav Giborijsku eru v yakij zhive Konan Varvar Pid vplivom svogo novogo zahoplennya pismennik stvoryuye ryad povistej pro irlandski personaliyi a takozh same v cej period vin stvoryuye personazhi irlandciv Turloga Du O Brajana ta Kormaka Mak Arta Ale pismenniku tak i ne vdayetsya prodati zhodnij z cih tvoriv U comu zh roci Farnsvorf Rajt zalishaye Weird Tales ta vidkrivaye svij vlasnij zhurnal Govard aktivno spivpracyuye z novim vidannyam Chotiri roki isnuvannya cogo zhurnalu stali odnim z najproduktivnishih periodiv tvorchosti pismennika Govard bagato pishe osoblivo koncentruyuchis na kulturi ta istoriyi Serednogo ta Dalekogo Shodu pid chas Serednovichchya ta pochatku Renesansu Razom z tim pismennik pridilyaye uvagu i inshim istorichnim periodam vid padinnya Rimu do XV stolittya Ale v 1934 roci zhurnal buv zakritij cherez Veliku depresiyu cherez sho chastina tvoriv Govarda tak i ne vijshla Vidnosini z Lavkraftom Zhurnal Weird Tales za gruden 1936 roku Na obkladinci ilyustraciya z noveli Vogni Ashshurbanipali z ciklu Mifiv Ktulhu V serpni 1930 roku Govard pishe lista do Weird Tales de vihvalyaye shojno opublikovanu tam povist Shuri v stinah Govarda Lavkrafta Redaktor zhurnalu Farnsvorf Rajt peresilaye cej list Lavkraftovi Nezabarom mizh dvoma providnimi avtorami Weird Tales zav yazalosya aktivne listuvannya yake trivalo vse zhittya Govarda Protyagom nastupnih rokiv v listuvanni Govard i Lavkraft obgovoryuvali spivvidnoshennya civilizaciyi i varvarstva mist i dikogo prikordonnya mistectva i torgivli ta bagato inshogo Spochatku Govard buv duzhe shanoblivim do svogo korespondenta ale postupovo Lavkraft stav dlya nogo rivnim Pismennik shvidko uvijshov u otochennya Lavkrafta grupu pismennikiv ta odnodumciv zv yazanih cherez listuvannya sho obminyuvalisya dumkami ideyami ta zaohochuvali odin odnogo na pismennickomu tereni Odniyeyu z chastih tem listuvannya pismennikiv stala tema spivvidnoshennya civilizaciyi ta varvarstva Lavkraft yakij pidtrimuvav ideyu sho civilizaciya ye vershinoyu lyudskogo rozvitku vistupav proti idej Govarda yaki mozhna sharakterizuvati vidomoyu citatoyu z povisti Po toj bik Chornoyi riki Varvarstvo ce naturalnij stan rodu lyudskogo Civilizaciya protiprirodna Vona ye primhoyu obstavin I vreshti resht zavzhdi peremozhe varvarstvo Originalnij tekst angl Barbarism is the natural state of mankind Civilization is unnatural It is a whim of circumstance And barbarism must always ultimately triumph U nastupni roki pid vplivom tvorchosti Lavkrafta Govard stvoryuye ryad tvoriv diya yakih vidbuvayetsya u sviti Mifiv Ktulhu Tak u listopadi 1931 roku vihodit persha povist z ciyeyi seriyi Chornij kamin za neyu z yavlyayutsya ta U nomeri Weird Tales za listopad 1932 roku z yavlyayetsya najvidomisha novela Govarda z ciklu Mifiv Ktulhu Chervi zemli U 1930 roci z padinnyam interesu chitachiv do prigod Solomona Kejna ta Kulla Govard zoseredzhuyetsya u tvorchosti na tematici piktiv U comu zh roci z yavlyayetsya novela Koroli nochi de vpershe z yavlyayetsya korol piktiv Z pochatkom Velikoyi depresiyi bagato literaturnih zhurnaliv zbankrutili a gonorari rizko zmenshilisya Weird Tales pochav vihoditi raz na dva misyaci a taki zhurnali yak Fight Stories Action Stories ta Strange Tales zovsim zakrilisya Na dodachu u 1931 roci cherez bankrutstvo bankiv Govard vtrativ vsi svoyi zaoshadzhennya Konan Zhurnal Weird Tales za traven 1934 roku Na obkladinci ilyustraciya z noveli Koroleva chornogo uzberezhzhya na yakij vpershe zobrazhenij Konan Na pochatku 1932 roku Govard podorozhuye Tehasom Na pivdni shtatu u misti spoglyadayuchi pagorbi vkriti tumannim doshem do nogo vpershe prihodit ideya Kimeriyi pohmuroyi pivnichnoyi zemli naselenoyi varvarami U lyutomu perebuvayuchi u mistechku Mishen vin pishe U cej zhe period Govard stvoryuye svogo najvidomishogo personazha Konana Varvara Piznishe u 1935 roci pismennik u svoyemu listi do Klarka Smita pisav Konan prosto vinik u mene v golovi koli ya zupinivsya v malenkomu prikordonnomu mistechku v nizhnij techiyi Rio Grande Ya ne stvoryuvav jogo svidomo i navmisno Vin gordo vistupiv napered yak cilna osobistist i zasadiv mene za robotu sho opisuye jogo chislenni prigodi Ale popri ce u pismennika zajnyalo dev yat misyaciv shob ostatochno sformuvati personazha Bilsh togo suchasniki vidmichali sho Konan bagatma risami nagaduye batka Roberta Znajomi Ajzeka Govarda vidznachali impozantnist jogo viglyadu drativlivist i zapalnist Jogo guste temne volossya i yaskravi sini ochi spravlyali silne vrazhennya na vsih hto jogo bachiv Same tomu mozhna stverdzhuvati sho na formuvannya obrazu Konana znachnij vpliv spraviv batko pismennika V inshomu listi do Klarka Smita Govard ne zgaduyuchi pro svoye dityache sprijnyattya batka namagayetsya poyasniti pohodzhennya svogo najvidomishogo personazha tak Mozhe zdatisya nepravdopodibnoyu sproba zv yazati termin realizm z Konanom ale ya stverdzhuyu sho nezvazhayuchi na jogo nejmovirni prigodi ce najrealistichnij personazh koli nebud stvorenij mnoyu Prosto v nomu poyednuyutsya yakosti kilkoh lyudej i dumayu sho same tomu vin z yavivsya v moyij svidomosti koli ya pisav pershu rozpovid ciyeyi sagi Yakijs mehanizm moyeyi pidsvidomosti poyednav u nomu osnovni risi riznih bokseriv grabizhnikiv kontrabandistiv shaslivih naftovidobuvachiv kartyariv aferistiv i chesnih trudivnikiv z yakimi ya koli nebud stikavsya i v rezultati vinik toj zgustok energiyi yakij ya nazvav Konanom kimerijcem Govard vzhe davav golovnomu personazhu svogo tvoru im ya Konan Tak u povisti sho vin napisav u zhovtni 1931 roku ta yaka vijshla u zhurnali Strange Tales u chervni 1932 roku z yavlyayetsya kelt Konan sho poklonyayetsya bogu Kromu Ale krim cih zbigiv zhodnih zv yazkiv personazhi ne mayut Povertayuchis dodomu pismennik prodovzhuye rozvivati svit Giborijskoyi Eri rozshiryuyuchi jogo lyudmi krayinami monstrami ta magiyeyu Zavdyaki lyubovi do istoriyi ta shirokij erudiciyi Govardu vdayetsya stvoriti organichnij splav istorichnih epoh ta misc yak realnih tak i vigadanih Cherez deyakij chas vin pishe ese pid nazvoyu Giborijska Era de vigadanij nim svit buv dokladno detalizovanij malyuye dva eskizi kart i nakidaye nevelikij tekst pid nazvoyu Notatki pro rizni narodi Giborijskoyi Eri U berezni 1932 roku Govard perepisuye neopublikovanu povist z seriyi pro korolya Kulla Ciyeyu sokiroyu ya budu praviti Ne chipayuchi osnovnoyi fabuli pismennik zminyuye geroya perepisuye romantichnu liniyu ta dodaye elementi mistiki Novij tvir otrimav nazvu Feniks na mechi Zrazu zh pislya pershogo tvoru Govard pishe she dva v osnovi syuzhetu yakogo davnogreckij mif pro Apollona ta Dafnu ta Na pochatku misyacya vsi tri povisti pismennik vidpraviv u Weird Tales U listi vid 10 bereznya 1932 roku redaktor zhurnalu Weird Tales Farnsvorf Rajt kritikuye novi tvori pismennika ta vidmovlyayetsya yih publikuvati u toj zhe chas zaznayuchi velikij potencial Feniksa na mechi Govard prodovzhuye rozvivati koncepciyu Konana ta vrahuvavshi kritiku redaktora povnistyu perepisuye tvir Perepisana povist ta nastupnij tvir z seriyi pro Konana prijmayutsya bez zauvazhen Vsogo Govard napisav dev yat povistej persh nizh vijshla persha Novi tvori Novalin Prajs Novalin Prajs Vidoma lishe odna zhinka z yakoyu Govard mav dovgotrivali stosunki Ce Novalin Prajs Pismennik poznajomivsya z neyu navesni 1933 roku koli vidviduvav svogo starogo tovarisha Tevisa Smita Tevis ta Novalin znali odin odnogo zi starshoyi shkoli deyakij chas zustrichalisya i pislya togo yak rozishlisya zberegli druzhni stosunki Novalin vzhe chula vid Smita pro Govarda ale persha yihnya zustrich viyavilasya dlya neyi rozcharuvannyam U svoyemu shodenniku vona pisala Cej cholovik pismennik Vin Ce nejmovirno Vin odyagnenij zovsim ne tak yak ya dumala pismennik povinen vdyagatisya Originalnij tekst angl This man was a writer Him It was unbelievable He was not dressed as I thought a writer should dress Naprikinci 1934 roku Novalin vlashtuvalasya na robotu vchitelkoyu u Starshu Shkolu Braunvuda tam vona znovu vipadkovo zustrila pismennika Pislya ciyeyi zustrichi vona dekilka raziv dzvonit Govardu dodomu i zalishaye povidomlennya ale stikayetsya z pasivnoyu agresiyeyu z boku Gester Govard Pislya cogo Novalin vidviduye dim pismennika i voni domovlyayutsya pro svoye pershe pobachennya Nastupni dva roki voni postijno zustrichayutsya Oboye rozmirkovuyut pro odruzhennya ale tak i ne navazhuyutsya zrobiti propoziciyu V seredini 1935 roku Novalin zahvoriye cherez perevtomu Yiyi likar tovarish batka Govarda radit yij porvati z pismennikom ta pereyihati v inshij shtat Rozdumuyuchi nad cim vona zustrichayetsya z Govardom ale vin zanadto sturbovanij zdorov yam materi i praktichno ne pridilyaye yij uvagi Same todi para rozijshlas Novalin pochinaye zustrichatisya z najkrashim tovarishem Govarda Truettom Vinsonom Same v cej chas Robert namagayetsya pomiritisya zi svoyeyu kolishnoyu divchinoyu ale pid chas yihnoyi podorozhi do Nyu Meksiko vin diznayetsya pro yiyi novi stosunki Ce staye ostannoyu krapkoyu u yihnih vidnosinah Popri ce voni chas vid chasu vidviduyut odin odnogo ale u travni 1936 roku Novalin zalishaye Kross Plejns ta pereyizhdzhaye do Luyiziani Bilshe voni nikoli ne bachilisya U 1986 roci vona napishe pro svoyi stosunki z pismennikom knigu Toj hto jshov naodinci 1996 roku cej tvir buv ekranizovanij u filmi z Vinsentom D Onofrio u roli Roberta Govarda Smert Zhurnal Weird Tales za lipen 1936 roku Na obkladinci ilyustraciya z noveli Chervoni cvyahi V deyakih perekladah Cvyahi z chervonimi golovkami odnogo z najvidomishih tvoriv Roberta Govarda z seriyi pro Konana Varvara Do 1936 roku Robert Govard u svoyij tvorchosti skoncentruvavsya na zhanri vesternu U comu zh roci jogo novela Gent z Bea Krik pobachila svit v Angliyi u vidavnictvi sho oznamenuvalo rozriv pismennika z literaturnimi zhurnalami ta perehid do prestizhnishogo segmentu knizhkovogo rinku Ale nezvazhayuchi na literaturnij uspih jogo osobiste zhittya postijno pogirshuvalosya Praktichno vsi jogo blizki druzi odruzhilisya ta zoseredilisya na svoyih vlasnih kar yerah Novalin Prajs zalishila Kross Plejns shob vstupiti v universitet a gonorari vid Weird Tales znachno zmenshilisya Bilsh togo postijni turboti pro vazhkohvoru matir majzhe ne zalishali chasu dlya tvorchosti Na dodachu pohitnulosya materialne stanovishe rodini Govardiv nezvazhayuchi na znizhki otrimani Govardom starshim yak medikom medichni rahunki serjozno poznachalisya na simejnomu byudzheti Groshej perestalo vistachati gonorarni platezhi Roberta zapiznyuvalisya Vse ce vkraj negativno poznachilosya na psihichnomu zdorov yi pismennika Vse chastishe i chastishe jogo ohoplyuvala bezprichinna tuga napadi vidchayu depresiya strah pered navkolishnimi zagliblenist v svit vlasnih kompleksiv ta strahiv Vin bachiv sho ne v zmozi dopomogti materi i ne mig z cim zmiritisya Vin duzhe retelno splanuvav svoyu smert Obgovoriv z literaturnim agentom vsi detali na vipadok neperedbachenoyi smerti priviv do ladu vsi rukopisi yaki povinen buv vidpraviti u Weird Tales i zalishiv pismovi instrukciyi batkovi na cej rahunok pridbav pistolet Kolt 38 go kalibru Druzi namagalisya stezhiti za nim ale vin zrobiv use shob obduriti yih pilnist Simejna mogila Govardiv Braunvud shtat Tehas Gester Govard vpala v finalnu komu 8 chervnya 1936 roku 10 chervnya Govard zaplativ za misce dlya troh mogil na miskomu kladovishi Vranci 11 chervnya vin diznavsya sho jogo mati bilshe nikoli ne otyamitsya vijshov na zadnij dvir siv u kabinu mashini i vistriliv sobi v rot Na zvuk postrilu z domu vibigli batko Govarda ta inshij likar ale voni vzhe nichogo ne mogli vdiyati Robert Govard pomer cherez visim godin blizko chetvertoyi godini dnya Mati pomerla shistma godinami piznishe Vsi proletilo vse projshlo tak pidnimit mene na pohoronne vognishe Svyato skinchilosya i lampi gasnut Originalnij tekst angl All fled all done so lift me on the pyre The feast is over and the lamps expire Peredsmertna zapiska Govarda Ryadki vzyati z poemi Dim Cezarya anglijskoyi poetesi Robert Govard pohovanij 14 chervnya 1936 roku v simejnij mogili Govardiv na kladovishi Grinlif u Braunvudi TvorchistDokladnishe Seriyi ta zhanri Govard pisav u bagatoh zhanrah literaturi ale najvidomishimi jogo robotami vvazhayutsya tvori u zhanri Takozh razom z Dzh R R Tolkiyenom jogo chasto nazivayut zasnovnikom zhanru epichnogo fentezi Vpliv Stil Temi Vse zhittya ya proviv na pivdennomu zahodi Ameriki i v toj zhe chas ne perestavav mriyati pro pivnichni neosyazhni lodovi pusteli pid nizko navislim vazhkim sirim nebom Ya i v snah yiyi chasto bachiv diku krayinu sho produvayetsya naskriz lyutimi vitrami yaki jdut z morya krayinu naselenu sutulimi dikunami poglyad yakih goriv nepriborkanoyu lyuttyu Nikoli v tih snah ya ne postavav civilizovanoyu lyudinoyu Navpaki zavzhdi vidchuvav sebe varvarom zasmaglim do chornoti obroslim yasnookim dikunom ozbroyenim zabijnogo vidu sokiroyu abo mechem Ya bivsya z takimi zh varvarami abo dikimi zvirami abo zh ocholyuvav nezlichenni ordi voyiniv sho jdut zavojovuvati civilizovani krayini i zalishali pislya sebe ruyini zamkiv i mist ta vitoptani polya i sadi Chomus ya zavzhdi instinktivno vidchuvav sebe na storoni Varvara sho kidaye viklik civilizaciyi poryadku i pomirkovanosti Kritika Hocha u nogo buli svoyi nedoliki yak pismennika Govard buv prirodnim opovidachem chiyi rozpovidi ne mayut sobi rivnih v yaskravosti zahoplivosti strimkosti podij U hudozhnij literaturi riznicya mizh pismennikom yakij ye prirodnim opovidachem i tim hto ni shozha na riznicyu mizh chovnom yakij bude plavati i tim yakij ne poplive Yaksho u avtora ye cya yakist mi mozhemo probachiti bagato inshih nedolikiv a yaksho nemaye niyaki inshi sili ne zmozhut ce kompensuvati yak bliskucha farba i vibliskuyuchi latunni rechi na chovni ne kompensuyut toj fakt sho vin ne mozhe plavati Lajon Spreg de Kamp Vstup Konan Ostroviv 1968 rik She za zhittya pismennika jogo roboti yak i okremi epizodi biografiyi piddavalisya znachnij kritici Chasto nagoloshuvalosya sho jogo literaturnij uspih ye radshe rezultatom shaslivogo zbigu obstavin nizh literaturnoyi majsternosti Skeptichno nalashtovani literaturni kritiki vvazhayut sho fenomen Govarda gruntuyetsya na oriyentaciyi na pidlitkovu auditoriyu koli peredbachayetsya poyednannya gostrogo syuzhetu avantyurnogo romanu z ruhom psevdoistorichnih plemen sho nikoli ne isnuvali SpadshinaOskilki prodovzhennya sagi pro Konana viyavilosya komercijno uspishnim proyektom to pri roboti z chernetkami tvoriv Govarda pochalisya operaciyi iz zaluchennya nerealizovanih zadumiv v konanivsku seriyu Chastina novel Govarda prisvyacheni inshim personazham buli perepisani tak shob yihnim golovnim geroyem stav Konan i jogo bojovi tovarishi Ne slid zabuvati sho pri perevidannyah vlasne govardovski syuzheti z riznih tvoriv abo ob yednuvalisya abo drobilisya Tomu dosi isnuye plutanina shodo togo skilki tvoriv napisano samim Govardom i v yakih spochatku geroyem buv Konan Krim togo vstupni narisi nachebto govardovskogo sketchu Giborijska era abo podilyayutsya na chastini abo pozicionuyutsya mini rozpovidyami Zagalnoviznanim dzherelom tekstiv pro Konana rozglyadayetsya 12 tomna zbirka opovidan pro podvigi kimerijcya vidredagovana dlya vidavnictva Lancer Books pismennikom fantastom Lajonom Spregom de Kempom Knizhkova seriya romaniv povistej i rozpovidej pro Konana zadumana i zdijsnena de Kempom v spivavtorstvi z Karterivskij literaturnij personazh Thongor 1965 1970 maye reminiscentnu prirodu Dali seriya tekstiv pro prigodi Konana i jogo soratnikiv prodovzhena internacionalnim kolektivom avtoriv Bjorn Niberg Stiv Perri ta in Posmertni vidannya ilyustruvalisya ta inshimi majstrami knizhkovoyi ilyustraciyi U drugij polovini XX st tvori Govarda neodnorazovo ekranizuvalisya z komercijnim uspihom stavali osnovoyu dlya komiksiv i multfilmiv Sogodni Konan bezposeredno chi yak porodzhenij nim arhetip m yazistogo napivogolenogo dovgovolosogo varvara zalishayetsya odnim z najvidomishih i komercijno uspishnih brendiv industriyi poligrafiya zobrazhennya na odyazi breloki i in AdaptaciyiArnold Shvarcenegger u roli Konana Konan Varvar 1982 Filmi Narazi isnuye chotiri filmi ekranizaciyi tvoriv Roberta Govarda Konan Varvar 1982 Konan rujnivnik 1984 v oboh filmah golovnogo geroya graye Arnold Shvarcenegger 1997 u golovnij roli Kevin Sorbo ta Solomon Kejn 2010 u golovnij roli Takozh u 1985 roci vijshov film Ruda Sonya yakij ne ye ekranizaciyeyu ale stvorenij za motivami tvorchosti Govarda Teleseriali Radiopostanovki Igri Komiksi MuzikaVidannya ukrayinskoyuGovard Robert Konan varvar iz Kimeriyi Harkiv Shkola 2005 464 s zbirka novel seriya Biblioteka prigod PrimitkiLord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 107 131 169 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 96 Mark Owings 1998 The Science Fantasy Publishers A Bibliographic History 1923 1998 Westminster MD and Baltimore Mirage Press Ltd s 333 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Don D Ammassa Encyclopedia of Fantasy and Horror Fiction st 168 Edward James Farah Mendlesohn The Cambridge Companion to Fantasy Literature st 114 Don Herron The Dark Barbarian The Writings of Robert E Howard a Critical Anthology st 155 Michael A Cramer Medieval Fantasy As Performance The Society for Creative Anachronism and the Current Middle Ages st 13 Michael D C Drout J R R Tolkien Encyclopedia Scholarship and Critical Assessment st 378 Darrell Schweitzer The Fantastic Horizon Essays and Reviews st 34 Don Herron The Barbaric Triumph A Critical Anthology On The Writings Of Robert E Howard st 4 Howard Robert E 2011 Almuric Wildside Press LLC s 133 Don Herron The Barbaric Triumph A Critical Anthology On The Writings Of Robert E Howard st 129 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 72 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 75 76 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 26 Burke Rusty A Short Biography of Robert E Howard 29 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 71 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 21 26 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 30 41 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 73 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 33 59 60 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 57 58 65 71 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 42 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 41 42 Artem Lipatov Strah i odinochestvo Goberta Govarda 3 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 12 49 50 Lord Glenn The Last Celt st 75 76 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 50 Gakov Volodimir Zakompleksovanij supermen Peredmova do zbirki opovidan Roberta Govarda Moskva Armada 1997 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 43 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 87 92 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 47 49 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 16 17 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 17 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 12 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 50 51 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 347 348 Lord Glenn The Last Celt st 71 72 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 73 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 219 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 87 88 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 93 94 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 91 101 117 119 Lord Glenn The Last Celt st 74 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 96 98 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 98 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 75 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 103 104 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 105 108 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 113 115 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 114 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 113 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 132 135 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 138 139 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 139 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 120 Burke Rusty A Short Biography of Robert E Howard paragraf 28 30 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 145 148 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 148 149 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 150 151 Robert Govard Po toj bik Chornoyi riki Konan Zbirka opovidan Roberta Govarda Moskva ARMADA 1997 S 373 Robert E Howard L Sprague de Camp Conan the Warrior Beyond the Black River Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 156 157 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 76 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 76 77 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 160 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 347 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 159 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 379 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 430 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 166 Spreg De Kamp Lajon Vichnij mrijnik Karter Li Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 429 430 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 434 435 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 167 168 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 166 170 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 436 441 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan st 440 441 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 169 170 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 181 183 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 183 185 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 188 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 188 191 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 191 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part III The Conquering Sword of Conan st 381 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 192 194 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 183 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 78 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 207 210 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part III The Conquering Sword of Conan st 385 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard st 79 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 214 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 215 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard st 234 Roehm Rob I Suppose We Must Respect Him The Cimmerian 4 3 st 4 7LiteraturaKnigi Don Herron The Dark Barbarian The Writings of Robert E Howard a Critical Anthology Wildside Press LLC 1984 264 s ISBN 9781587152030 Don Herron The Barbaric Triumph A Critical Anthology On The Writings Of Robert E Howard Wildside Press LLC 2004 200 s ISBN 9780809515660 Lord Glenn The Last Celt A Bio Biography of Robert Ervin Howard Berkley Publishing Corporation 1977 416 s ISBN 9780425036303 Mark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard MonkeyBrain Books 2006 400 s ISBN 9781932265217 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part I The Coming of Conan the Cimmerian Del Rey Books 2002 ISBN 0345461517 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part II The Bloody Crown of Conan Del Rey Books 2003 ISBN 0345461525 Louinet Patrice Hyborian Genesis Part III The Conquering Sword of Conan Del Rey Books 2005 ISBN 0345461533 Edward James Farah Mendlesohn The Cambridge Companion to Fantasy Literature Cambridge University Press 2012 296 s ISBN 9780521429597 Chalker Jack L The Science Fantasy Publishers A Bibliographic History 1923 1998 Mirage Press 1998 744 s ISBN 978 0883582046 Darrell Schweitzer The Fantastic Horizon Essays and Reviews Wildside Press LLC 2009 240 s ISBN 9781434403209 Michael D C Drout J R R Tolkien Encyclopedia Scholarship and Critical Assessment Routledge 2013 808 s ISBN 9781135880347 Don D Ammassa Encyclopedia of Fantasy and Horror Fiction Infobase Publishing 2009 488 s ISBN 9781438109091 Michael A Cramer Medieval Fantasy As Performance The Society for Creative Anachronism and the Current Middle Ages Rowman amp Littlefield 2010 200 s ISBN 9780810869950 Statti Gakov Volodimir Zakompleksovannyj supermen Peredmova do zbirki opovidan Roberta Govarda Moskva Armada 1997 ros Lipatov Artem Strah i odinochestvo Roberta Govarda Speaking In Tongues Vladivostok ros Spreg De Kamp Lajon Vechnyj mechtatel Karter Li ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Robert E Howard Oficijnij sajt Konana angl Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela