Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Релігія у Полтаві — стан релігійних і конфесійних груп в Україні та процеси, що відбуваються в релігійному житті України. Переважна більшість населення Полтави є християнами.
Християнство
В XIII—XIX ст. українські парафії на терені сучасної Полтавської области входили до складу Переяславської єпархії Сумської області — до Чернігівської єпархії Київської митрополії Константинопольського Патріархату. Громади Слобідської України та теперішньої території Донбасу належали безпосередньо до Київської митрополії. Але після підпорядкування Київської митрополії 1686 року та поступового знищення помісного устрою Української Церкви східноукраїнські території було поділено на нові єпархії, підпорядковані Святішому Синодові РПЦ.
У травні 1917 року у м. Полтаві відбувся Єпархіальний Собор духовенства Полтавської єпархії, який прийняв постанову про українізацію Церкви та встановлення традиційного церковного устрою в Україні. Полтавський владика Парфеній не став першим архипастирем незалежної Української Автокефальної Церкви, відмовився прийняти запропонований сан митрополита. 1941 року, з початком німецько-фашистської окупації, розпочинається масове відкриття закритих раніше храмів, відновлюється церковна ієрархія. У цей час створюються Умансько-Полтавська єпархія на чолі з єпископом Ігорем (Губою) та Лубенська, очолена єпископом Сильвестром (Гаєвським). До УАПЦ приєднується митрополит Харківський і Полтавський Феофіл (Булдовський).
Вже у 1943 році на Полтавщині, без Лубенщини, було 150 парафій УАПЦ. Під тиском радянської влади у 1943 році на Полтавщині залишилися лише парафії Російської Православної Церкви, а в 1985 році на території області лишилися тільки 52 діючі парафії Московського Патріархату. Коли УАПЦ відновлює свою присутність в Україні, то відновлюються парафії УАПЦ і на Полтавщині — Свято-Покровська та Свято-Успенська в Полтаві, Свято-Миколаївська в Кременчуці — з'явилися в 1989 році, але реєстрація їх органами влади відбулася лише 1991 року.
Полтавська єпархія УПЦ Київського Патріархату з липня 1992 діяла як Харківсько-Полтавська, очолювана єпископом Романом (Попенком), а з липня 1993 року, у зв'язку із збільшенням парафій УПЦ Київського Патріархату на Полтавщині, відокремилася від Харківської у самостійну єпархію.
Із 15 листопада 2006 року єпархію УПЦ КП очолює Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк).
26 листопада 2008 року прийнято рішення Священного Синоду про відкриття монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в с. Горбанівка Полтавського району.
В Полтаві народився патріарх Київський і Всієї України УАПЦ, патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ (КП), Первоієрарх УАПЦ Мстислав.
Після відступу радянських військ у 1942 р. з народної ініціативи почалося масове відродження церковного життя. 27 липня 1942 року очолювана митрополитом Феофілом Харківсько-Полтавська єпархія, увійшла до складу Української автокефальної православної церкви під канонічним управлінням архиєпископа Полікарпа (Сікорського). З поверненням в Україну комуністичного режиму восени 1943 р. митрополит Феофіл був заарештований, а керована ним єпархія знищена.
Після падіння СРСР 5 квітня 1992 р. в Харкові відбулися перші єпархіяльні збори, які проголосили відновлення Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.
На Полтавщині діє Полтавська єпархія ПЦУ.
З 1890 по 1918 рік діяло Полтавське єпархіальне Братство імені святого преподобномученика Макарія. Братство надавало матеріальну допомогу церковно-приходським школам (ремонт, придбання літератури, допомогу бідним учням), сприяло відкриттю нових шкіл, курсів з підготовки вчителів грамоти і т. д.
На 1896 рік у Братстві складалося 1388 членів, серед яких — 35 почесних, 16 довічних і 844 дійсних. У підпорядкуванні Братства перебувало 1388 шкіл, в тому числі 476 церковно-парафіяльних і 547 шкіл грамот. Всього в братських школах навчалося 29428 учнів. Керівництво курсами й школами здійснювала Рада, яку очолював ректор Полтавської Духовної семінарії.
Завдяки активній діяльності преосвященного Іоанна (Смирнова) й ряду відомих полтавських учених при Єпархіальному управлінні за указом Синоду в 1906 році був створений Полтавський археологічний комітет і Полтавське Древлехранилище (унікальний музей рідкісної церковної старовини, де зберігалося, наприклад, Пересопницьке Євангеліє). Цей музей діяв до 1919 року.
Зі встановленням радянської влади церковне майно, в тому числі й священні предмети, було розграбоване або відібране за постановами органів влади. Тоді ж були передані до державних музеїв і скарби Полтавського Древлехранилища. Після закриття в 1923 році Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря безслідно зникли нетлінні останки архієпископа Амвросія (Серебреннікова) та єпископа Афанасія (Вольховського) — єпископа Староруського, згодом Могильовського (уродженця Полтави, випускника Києво-Могилянської Академії), який з 1798 року перебував на спокої в Лубенському Мгарському монастирі і помер в 1801 році в Полтаві.
Після Жовтневого перевороту храми й монастирі на Полтавщині почали масово закриватися; в 1937 році весь правлячий єпархіальний єпископат разом з духовенством був репресований, приходи ліквідовані. У 1939 році, після смерті тимчасово керуючого єпархією Преосвященного Митрофана (Русинова, 1938) та знищення всього духовенства, кафедра в Полтаві практично припинила своє існування.
У період окупації, в 1942—1943 роках, Полтавська єпархія на деякий час відновила свою діяльність, частина церков була відкрита. Керував єпархією протоієрей Володимир Біневська, а потім пізніше — єпископ Веніамін (Новицький).
У післявоєнні роки Полтавська єпархія постраждала так само, як і вся Церква. «Боротьба з релігією» дала про себе знати. Як випливає з архівних даних, у 1945 році в єпархії було 346 церков і 376 священнослужителів (у тому числі 5 ченців). У 1948 році храмів стало 340, а священнослужителів — 325. До 1961 року збереглася така ж ситуація. До 1970 року кількість храмів скоротилася до 52, а священнослужителів залишилося тільки 65. На початок 1988-го ці цифри майже не змінилися, лише незначно зросла кількість священнослужителів. До цього року Полтавська єпархія налічувала всього 52 діючих приходи, розділених по 5-ти благочинним округах, і не мала жодного монастиря.
До 2007 року в Полтавській єпархії, що збігається кордонами з Полтавською областю, існувало 400 парафій, об'єднаних у 20 благочинь, 4 монастирі та духовна семінарія. Громаду очолює митрополит Филип.
Греко-католицька громада в Полтаві виникла лише за часів Незалежності. Раніше греко-католики не мали великого представлення в місті.
Громада на честь Пресвятої Трійці зареєстрована 27 січня 2003 року. Засновниками стала група полтавських інтелігентів. Спочатку боголужіння проводилися у храмі римо-католиків, а після розширення парафії – в орендованому приміщенні по вул. Пушкіна, пристосованому під капличку. Першим настоятелем був о. Юрій Кролевський. У зв’язку з дальшим зростанням громади її керівництво у 2004 році звернулося до міської ради з проханням виділити земельну ділянку під будівництво храму.
Чинний настоятель греко-католицької парафії Пресвятої Тройці у м. Полтава отець Юрій Кролевський.
У ХІХ ст. в Полтаві існувала Римо-католицька громада. На замовлення католицької громади на розі вул. Стрітенської та Малосадової (зараз Короленка) був збудований Хрестовоздвиженський костел. Освячений 12.06.1859. Мурований, базилікального типу. Головний вхід було оздоблено порталом із колонами композитного ордера. 1936 закритий, 1937 розібраний, на його фундаменті збудовано медичне училище.
Після закриття 1936 року і наступного знищення Хрестовоздвиженського костелу католики м. Полтава не мали свого храму до 1994, коли зусиллями харківського священика Юрія Зімінського було відновлено богослужіння спочатку в приватному приміщенні, а з липня 1994 – у купленому й відремонтованому будинку на вул. Кобищанська, 16.
З осені 2002 до березня 2004 тривало будівництво нової каплиці та помешкання для священиків. Храм освячено 26 березня 2004 єпископом Харківсько-Запорізької дієцезії Станіславом Падевським. У підвалі під помешканням знаходяться 2 кахетичних зали.
Із священиків відомі: Юрій Зімінський (1994), Валерій Фелінський (1990-і), Яцек Пиль (2001–2003), Ромуальд Опєлка (05.2003–08.2004), Павло Кубяк (з 08.2004)
З 2019 року настоятелем парафії є о.Сергій Захарченко.
У Полтаві з 2004 року діє Костел Воздвиження Хреста Господнього. Парафію обслуговують оо.-облати Марії (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії). Тут також працюють черниці згромадження Дочок Божої Любові.
У ХІХ ст. в місті існувала велика Лютеранська громада. Громада створена 1810 з вихідців із Моравії, Богемії, Ельзасу та Саксонії, запрошених російським урядом 1809 для налагодження суконного виробництва і поселених у Полтаві (т. з. Німецька колонія). Загалом громада нараховувала 249 осіб. Незабаром на території колонії зведено першу дерев’яну лютеранську церкву (кірху Петра і Павла). Церква була перебудована із старого складського приміщення. Закладена 13 червня 1830, освячена 25 червня 1832.
Після збільшення чисельності громади до 1200 осіб виникла потреба в будівництві просторішого культового приміщення. Нову церкву на 200 місць збудовано 1877–1881 на купленій громадою земельній ділянці у центрі міста, на розі вул. Кобеляцької (зараз вул. Європейська) і Монастирської (зараз сквер ім. М. Ярошенка) за проектом арх. С. Г. Григораша у псевдоготичному стилі (первісний проект – арх. Б. Г. Михайловський). Мурована (стіни цегляні, купол, дах, дзвіниця – дерев’яні), прямокутна у плані.
Релігійна громада припинила діяльність у 1932 році. Кірха була закрита, у 1933 р. - розібрана.
Із пасторів відомі: Christian Weber 1768–1809, Karl August Limmer 1809–1818, Franz August Flittner 1820–1825, Karl Heinrich Dieckhoff 1829–1843, Karl Guerich 1843–1863, Wilhelm Gustav Albrecht Remy 1863–1877, Adam Moritz Straus 1878–1901, Hugo Karl Gottfried Stamm 1904–1919, Eugen Emil Berg 1919–1932.
З 1910 року існувала громада Адвентистів сьомого дня яка припинила діяльність в 1917 році. Відновила діяльність у 1943 році, офіційно зареєстрована 10 травня 1946 по вул. Пушкіна, 82, у приватному будинку М. М. Клейник. У період з 1910 до 1917 налічувала 12, у 1946 – 33 прихожан. У серпні 1951 у зв’язку з вимогою власника будинку звільнити приміщення громада перейшла до будинку по вул. Войкова (зараз Академіка Євгена Федорова), 62.
У 1959 році громада налічувала 59 осіб. У жовтні 1959 громаді було знову відмовлено в оренді приміщення. Спроба громади та її пресвітера придбати на підставну особу приміщення за адресою вул. Театральна, 9-а закінчилася невдачею і передачею справи до прокуратури, а згодом – до суду. Згідно з рішенням Полтавського міськвиконкому від 14.05.1960 № 321 громада була знята з реєстрації.
З часів незалежності України в місті з'являється велика кількість протестанських церков. Зокрема, функціонують громади баптистів, п'ятидесятників та Церкви адвентистів сьомого дня.
Баптизм
Церква «Надія»
П'ятдесятництво
Церква «Нове життя»
Євангельські християни
Церква «Спасіння»
Іслам
Мусульманська община на Полтавщині почала формуватися у другій половині XX століття. Тоді радянська влада починає переселяти в Україну представників ісламських народів Кавказу та Середньої Азії. Наприклад, наприкінці 80-х років військову службу в Полтаві проходив перший президент Республіки Ічкерія Джохар Дудаєв. За часів незалежної України, громада набуває офіційного статусу та зростає за рахунок збільшення мусульманського населення в Україні.
Зараз в місті існує мусульманська громада. З 2000 року в місті діє Полтавська міська мечеть ДУМУ в якій функціонує медресе. На околиці міста розміщене Мусульманське кладовище.
Більшість мусульман Полтави - це азербайджанці, чеченці, араби, українці.
Юдаїзм
У ХІХ ст. в Полтаві існувала велика єврейська громада. В місті було побудовано 9 синагог, ряд освітніх закладів та єврейську лікарню. З приходом радянської влади релігійні та культурні прояви юдаїзму поступово згортаються. Німецько-радянська війна і Голокост остаточно знищують юдейську громаду.
Її відродження починається у 90-х роках ХХ століття. Зараз в місті існує громада, проте вона не має власної культової споруди. Активну участь в житті громади беруть близько 300 сімей.
Культові споруди
Див. також
Посилання
- Полтавська міськрада планує розірвати угоди на оренду землі під церквами УПЦ МП / Полтавщина
- У Полтаві 28 храмів УПЦ (МП) і лише 7 - ПЦУ, проте на Великдень до ПЦУ було не під'їхати за кілька кварталів, - депутатка міськради
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Religiya u Poltavi stan religijnih i konfesijnih grup v Ukrayini ta procesi sho vidbuvayutsya v religijnomu zhitti Ukrayini Perevazhna bilshist naselennya Poltavi ye hristiyanami HristiyanstvoPravoslavna cerkva Ukrayini Dokladnishe Pravoslav ya na Poltavshini V XIII XIX st ukrayinski parafiyi na tereni suchasnoyi Poltavskoyi oblasti vhodili do skladu Pereyaslavskoyi yeparhiyi Sumskoyi oblasti do Chernigivskoyi yeparhiyi Kiyivskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo Patriarhatu Gromadi Slobidskoyi Ukrayini ta teperishnoyi teritoriyi Donbasu nalezhali bezposeredno do Kiyivskoyi mitropoliyi Ale pislya pidporyadkuvannya Kiyivskoyi mitropoliyi 1686 roku ta postupovogo znishennya pomisnogo ustroyu Ukrayinskoyi Cerkvi shidnoukrayinski teritoriyi bulo podileno na novi yeparhiyi pidporyadkovani Svyatishomu Sinodovi RPC U travni 1917 roku u m Poltavi vidbuvsya Yeparhialnij Sobor duhovenstva Poltavskoyi yeparhiyi yakij prijnyav postanovu pro ukrayinizaciyu Cerkvi ta vstanovlennya tradicijnogo cerkovnogo ustroyu v Ukrayini Poltavskij vladika Parfenij ne stav pershim arhipastirem nezalezhnoyi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Cerkvi vidmovivsya prijnyati zaproponovanij san mitropolita 1941 roku z pochatkom nimecko fashistskoyi okupaciyi rozpochinayetsya masove vidkrittya zakritih ranishe hramiv vidnovlyuyetsya cerkovna iyerarhiya U cej chas stvoryuyutsya Umansko Poltavska yeparhiya na choli z yepiskopom Igorem Guboyu ta Lubenska ocholena yepiskopom Silvestrom Gayevskim Do UAPC priyednuyetsya mitropolit Harkivskij i Poltavskij Feofil Buldovskij Vzhe u 1943 roci na Poltavshini bez Lubenshini bulo 150 parafij UAPC Pid tiskom radyanskoyi vladi u 1943 roci na Poltavshini zalishilisya lishe parafiyi Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi a v 1985 roci na teritoriyi oblasti lishilisya tilki 52 diyuchi parafiyi Moskovskogo Patriarhatu Koli UAPC vidnovlyuye svoyu prisutnist v Ukrayini to vidnovlyuyutsya parafiyi UAPC i na Poltavshini Svyato Pokrovska ta Svyato Uspenska v Poltavi Svyato Mikolayivska v Kremenchuci z yavilisya v 1989 roci ale reyestraciya yih organami vladi vidbulasya lishe 1991 roku Poltavska yeparhiya UPC Kiyivskogo Patriarhatu z lipnya 1992 diyala yak Harkivsko Poltavska ocholyuvana yepiskopom Romanom Popenkom a z lipnya 1993 roku u zv yazku iz zbilshennyam parafij UPC Kiyivskogo Patriarhatu na Poltavshini vidokremilasya vid Harkivskoyi u samostijnu yeparhiyu Iz 15 listopada 2006 roku yeparhiyu UPC KP ocholyuye Arhiyepiskop Poltavskij i Kremenchuckij Fedir Bubnyuk Kafedralnij sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 26 listopada 2008 roku prijnyato rishennya Svyashennogo Sinodu pro vidkrittya monastirya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v s Gorbanivka Poltavskogo rajonu V Poltavi narodivsya patriarh Kiyivskij i Vsiyeyi Ukrayini UAPC patriarh Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini UPC KP Pervoiyerarh UAPC Mstislav Pislya vidstupu radyanskih vijsk u 1942 r z narodnoyi iniciativi pochalosya masove vidrodzhennya cerkovnogo zhittya 27 lipnya 1942 roku ocholyuvana mitropolitom Feofilom Harkivsko Poltavska yeparhiya uvijshla do skladu Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi pid kanonichnim upravlinnyam arhiyepiskopa Polikarpa Sikorskogo Z povernennyam v Ukrayinu komunistichnogo rezhimu voseni 1943 r mitropolit Feofil buv zaareshtovanij a kerovana nim yeparhiya znishena Pislya padinnya SRSR 5 kvitnya 1992 r v Harkovi vidbulisya pershi yeparhiyalni zbori yaki progolosili vidnovlennya Harkivsko Poltavskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Na Poltavshini diye Poltavska yeparhiya PCU Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat Z 1890 po 1918 rik diyalo Poltavske yeparhialne Bratstvo imeni svyatogo prepodobnomuchenika Makariya Bratstvo nadavalo materialnu dopomogu cerkovno prihodskim shkolam remont pridbannya literaturi dopomogu bidnim uchnyam spriyalo vidkrittyu novih shkil kursiv z pidgotovki vchiteliv gramoti i t d Na 1896 rik u Bratstvi skladalosya 1388 chleniv sered yakih 35 pochesnih 16 dovichnih i 844 dijsnih U pidporyadkuvanni Bratstva perebuvalo 1388 shkil v tomu chisli 476 cerkovno parafiyalnih i 547 shkil gramot Vsogo v bratskih shkolah navchalosya 29428 uchniv Kerivnictvo kursami j shkolami zdijsnyuvala Rada yaku ocholyuvav rektor Poltavskoyi Duhovnoyi seminariyi Zavdyaki aktivnij diyalnosti preosvyashennogo Ioanna Smirnova j ryadu vidomih poltavskih uchenih pri Yeparhialnomu upravlinni za ukazom Sinodu v 1906 roci buv stvorenij Poltavskij arheologichnij komitet i Poltavske Drevlehranilishe unikalnij muzej ridkisnoyi cerkovnoyi starovini de zberigalosya napriklad Peresopnicke Yevangeliye Cej muzej diyav do 1919 roku Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi cerkovne majno v tomu chisli j svyashenni predmeti bulo rozgrabovane abo vidibrane za postanovami organiv vladi Todi zh buli peredani do derzhavnih muzeyiv i skarbi Poltavskogo Drevlehranilisha Pislya zakrittya v 1923 roci Poltavskogo Hrestovozdvizhenskogo monastirya bezslidno znikli netlinni ostanki arhiyepiskopa Amvrosiya Serebrennikova ta yepiskopa Afanasiya Volhovskogo yepiskopa Staroruskogo zgodom Mogilovskogo urodzhencya Poltavi vipusknika Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi yakij z 1798 roku perebuvav na spokoyi v Lubenskomu Mgarskomu monastiri i pomer v 1801 roci v Poltavi Pislya Zhovtnevogo perevorotu hrami j monastiri na Poltavshini pochali masovo zakrivatisya v 1937 roci ves pravlyachij yeparhialnij yepiskopat razom z duhovenstvom buv represovanij prihodi likvidovani U 1939 roci pislya smerti timchasovo keruyuchogo yeparhiyeyu Preosvyashennogo Mitrofana Rusinova 1938 ta znishennya vsogo duhovenstva kafedra v Poltavi praktichno pripinila svoye isnuvannya U period okupaciyi v 1942 1943 rokah Poltavska yeparhiya na deyakij chas vidnovila svoyu diyalnist chastina cerkov bula vidkrita Keruvav yeparhiyeyu protoiyerej Volodimir Binevska a potim piznishe yepiskop Veniamin Novickij U pislyavoyenni roki Poltavska yeparhiya postrazhdala tak samo yak i vsya Cerkva Borotba z religiyeyu dala pro sebe znati Yak viplivaye z arhivnih danih u 1945 roci v yeparhiyi bulo 346 cerkov i 376 svyashennosluzhiteliv u tomu chisli 5 chenciv U 1948 roci hramiv stalo 340 a svyashennosluzhiteliv 325 Do 1961 roku zbereglasya taka zh situaciya Do 1970 roku kilkist hramiv skorotilasya do 52 a svyashennosluzhiteliv zalishilosya tilki 65 Na pochatok 1988 go ci cifri majzhe ne zminilisya lishe neznachno zrosla kilkist svyashennosluzhiteliv Do cogo roku Poltavska yeparhiya nalichuvala vsogo 52 diyuchih prihodi rozdilenih po 5 ti blagochinnim okrugah i ne mala zhodnogo monastirya Do 2007 roku v Poltavskij yeparhiyi sho zbigayetsya kordonami z Poltavskoyu oblastyu isnuvalo 400 parafij ob yednanih u 20 blagochin 4 monastiri ta duhovna seminariya Gromadu ocholyuye mitropolit Filip Ukrayinska greko katolicka cerkva Greko katolicka gromada v Poltavi vinikla lishe za chasiv Nezalezhnosti Ranishe greko katoliki ne mali velikogo predstavlennya v misti Gromada na chest Presvyatoyi Trijci zareyestrovana 27 sichnya 2003 roku Zasnovnikami stala grupa poltavskih inteligentiv Spochatku bogoluzhinnya provodilisya u hrami rimo katolikiv a pislya rozshirennya parafiyi v orendovanomu primishenni po vul Pushkina pristosovanomu pid kaplichku Pershim nastoyatelem buv o Yurij Krolevskij U zv yazku z dalshim zrostannyam gromadi yiyi kerivnictvo u 2004 roci zvernulosya do miskoyi radi z prohannyam vidiliti zemelnu dilyanku pid budivnictvo hramu Chinnij nastoyatel greko katolickoyi parafiyi Presvyatoyi Trojci u m Poltava otec Yurij Krolevskij Rimo katolicka cerkva v Ukrayini U HIH st v Poltavi isnuvala Rimo katolicka gromada Na zamovlennya katolickoyi gromadi na rozi vul Stritenskoyi ta Malosadovoyi zaraz Korolenka buv zbudovanij Hrestovozdvizhenskij kostel Osvyachenij 12 06 1859 Murovanij bazilikalnogo tipu Golovnij vhid bulo ozdobleno portalom iz kolonami kompozitnogo ordera 1936 zakritij 1937 rozibranij na jogo fundamenti zbudovano medichne uchilishe Kostel Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo Pislya zakrittya 1936 roku i nastupnogo znishennya Hrestovozdvizhenskogo kostelu katoliki m Poltava ne mali svogo hramu do 1994 koli zusillyami harkivskogo svyashenika Yuriya Ziminskogo bulo vidnovleno bogosluzhinnya spochatku v privatnomu primishenni a z lipnya 1994 u kuplenomu j vidremontovanomu budinku na vul Kobishanska 16 Z oseni 2002 do bereznya 2004 trivalo budivnictvo novoyi kaplici ta pomeshkannya dlya svyashenikiv Hram osvyacheno 26 bereznya 2004 yepiskopom Harkivsko Zaporizkoyi diyeceziyi Stanislavom Padevskim U pidvali pid pomeshkannyam znahodyatsya 2 kahetichnih zali Iz svyashenikiv vidomi Yurij Ziminskij 1994 Valerij Felinskij 1990 i Yacek Pil 2001 2003 Romuald Opyelka 05 2003 08 2004 Pavlo Kubyak z 08 2004 Z 2019 roku nastoyatelem parafiyi ye o Sergij Zaharchenko U Poltavi z 2004 roku diye Kostel Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo Parafiyu obslugovuyut oo oblati Mariyi zgromadzhennya Misioneriv Oblativ Presvyatoyi i Neporochnoyi Divi Mariyi Tut takozh pracyuyut chernici zgromadzhennya Dochok Bozhoyi Lyubovi Protestantizm Kirha svyatih Petra i Pavla U HIH st v misti isnuvala velika Lyuteranska gromada Gromada stvorena 1810 z vihidciv iz Moraviyi Bogemiyi Elzasu ta Saksoniyi zaproshenih rosijskim uryadom 1809 dlya nalagodzhennya sukonnogo virobnictva i poselenih u Poltavi t z Nimecka koloniya Zagalom gromada narahovuvala 249 osib Nezabarom na teritoriyi koloniyi zvedeno pershu derev yanu lyuteransku cerkvu kirhu Petra i Pavla Cerkva bula perebudovana iz starogo skladskogo primishennya Zakladena 13 chervnya 1830 osvyachena 25 chervnya 1832 Pislya zbilshennya chiselnosti gromadi do 1200 osib vinikla potreba v budivnictvi prostorishogo kultovogo primishennya Novu cerkvu na 200 misc zbudovano 1877 1881 na kuplenij gromadoyu zemelnij dilyanci u centri mista na rozi vul Kobelyackoyi zaraz vul Yevropejska i Monastirskoyi zaraz skver im M Yaroshenka za proektom arh S G Grigorasha u psevdogotichnomu stili pervisnij proekt arh B G Mihajlovskij Murovana stini ceglyani kupol dah dzvinicya derev yani pryamokutna u plani Religijna gromada pripinila diyalnist u 1932 roci Kirha bula zakrita u 1933 r rozibrana Iz pastoriv vidomi Christian Weber 1768 1809 Karl August Limmer 1809 1818 Franz August Flittner 1820 1825 Karl Heinrich Dieckhoff 1829 1843 Karl Guerich 1843 1863 Wilhelm Gustav Albrecht Remy 1863 1877 Adam Moritz Straus 1878 1901 Hugo Karl Gottfried Stamm 1904 1919 Eugen Emil Berg 1919 1932 Z 1910 roku isnuvala gromada Adventistiv somogo dnya yaka pripinila diyalnist v 1917 roci Vidnovila diyalnist u 1943 roci oficijno zareyestrovana 10 travnya 1946 po vul Pushkina 82 u privatnomu budinku M M Klejnik U period z 1910 do 1917 nalichuvala 12 u 1946 33 prihozhan U serpni 1951 u zv yazku z vimogoyu vlasnika budinku zvilniti primishennya gromada perejshla do budinku po vul Vojkova zaraz Akademika Yevgena Fedorova 62 U 1959 roci gromada nalichuvala 59 osib U zhovtni 1959 gromadi bulo znovu vidmovleno v orendi primishennya Sproba gromadi ta yiyi presvitera pridbati na pidstavnu osobu primishennya za adresoyu vul Teatralna 9 a zakinchilasya nevdacheyu i peredacheyu spravi do prokuraturi a zgodom do sudu Zgidno z rishennyam Poltavskogo miskvikonkomu vid 14 05 1960 321 gromada bula znyata z reyestraciyi Z chasiv nezalezhnosti Ukrayini v misti z yavlyayetsya velika kilkist protestanskih cerkov Zokrema funkcionuyut gromadi baptistiv p yatidesyatnikiv ta Cerkvi adventistiv somogo dnya Baptizm Cerkva Nadiya P yatdesyatnictvo Cerkva Nove zhittya Yevangelski hristiyani Cerkva Spasinnya IslamPoltavska mechet Musulmanska obshina na Poltavshini pochala formuvatisya u drugij polovini XX stolittya Todi radyanska vlada pochinaye pereselyati v Ukrayinu predstavnikiv islamskih narodiv Kavkazu ta Serednoyi Aziyi Napriklad naprikinci 80 h rokiv vijskovu sluzhbu v Poltavi prohodiv pershij prezident Respubliki Ichkeriya Dzhohar Dudayev Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini gromada nabuvaye oficijnogo statusu ta zrostaye za rahunok zbilshennya musulmanskogo naselennya v Ukrayini Zaraz v misti isnuye musulmanska gromada Z 2000 roku v misti diye Poltavska miska mechet DUMU v yakij funkcionuye medrese Na okolici mista rozmishene Musulmanske kladovishe Bilshist musulman Poltavi ce azerbajdzhanci chechenci arabi ukrayinci YudayizmDokladnishe Istoriya yevreyiv u Poltavi U HIH st v Poltavi isnuvala velika yevrejska gromada V misti bulo pobudovano 9 sinagog ryad osvitnih zakladiv ta yevrejsku likarnyu Z prihodom radyanskoyi vladi religijni ta kulturni proyavi yudayizmu postupovo zgortayutsya Nimecko radyanska vijna i Golokost ostatochno znishuyut yudejsku gromadu Yiyi vidrodzhennya pochinayetsya u 90 h rokah HH stolittya Zaraz v misti isnuye gromada prote vona ne maye vlasnoyi kultovoyi sporudi Aktivnu uchast v zhitti gromadi berut blizko 300 simej Kultovi sporudiDokladnishe Hrami PoltaviDiv takozhReligiya v UkrayiniPosilannyaPoltavska miskrada planuye rozirvati ugodi na orendu zemli pid cerkvami UPC MP Poltavshina U Poltavi 28 hramiv UPC MP i lishe 7 PCU prote na Velikden do PCU bulo ne pid yihati za kilka kvartaliv deputatka miskradiPrimitki