Феофіл Булдовський (нар. 5 серпня 1865, Василівка Хорольського повіту — 20 січня 1944, тюрма НКВС СРСР) — український православний церковний діяч, митрополит всієї України Української соборно-єпископської церкви(1929–1937), митрополит Української автокефальної православної церкви (1942–1943), архієпископ Харківський та Полтавський.
Феофіл (Булдовський) | |
Альма-матер: | Полтавська духовна семінарія |
---|---|
Діяльність: | священник |
Народження: | 5 серпня 1865 Семенівський район, Полтавська область |
Смерть: | 23 січня 1944 (78 років) |
Біографія
Народився у родині священика Іоанна Мусійовича Булдовського на Полта́вщині, у селі Василівка Хорольського повіту.
До Лютневої революції 1917 в Російській імперії служив священиком; був відомий прогресивними поглядами і українофільством.
У травні 1917 брав участь у Полтавському єпархіальному з'їзді, на якому виступив з доповіддю «Про українізацію церкви». Член Полтавського єпархіального управління.
14 січня 1923 висвячений на єпископа Лубенського і Миргородського під юрисдикцією Московської патріархії.
У червні 1925 виступив одним із організаторів Собору єпископів у Лубнах (тепер Полтавська область), на якому було проголошено утворення Української православної церкви з канонічною послідовною ієрархією (див. Українська соборно-єпископська церква). Обраний заступником архієпископа всієї України Павла Погорілка, а після його арешту — митрополит усієї України (з січня 1929) з місцем перебування у Харкові, пізніше — у Луганську. Із закриттям у Луганську 1937 року останньої церкви повернувся до Харкова, де проживав як приватна особа.
Улітку 1942 р. до Харкова прибув місійний єпископ УАПЦ Мстислав. Нарада 27 липня 1942 р., яка пройшла в Харкові за участи митрополита Феофіла, єпископа Переяславського Мстислава, членів Харківського єпархіяльного управління та голови Полтавського єпархіяльного управління, ухвалила: «Визнати, що парафії, підпорядковані Високопреосвященнішому владиці Феофілу на терені Харківської, Полтавської, Сумської і Курської областей, становлять складову частину Української Православної Автокефальної Церкви на чолі з адміністратором архієпископом Полікарпом. Надалі установити таку форму почитування: Високопреосвященнішого отця нашого митрополита Феофіла, архієпископа Харківського і Полтавського, високопреосвященнішого отця нашого Полікарпа, архієпископа Луцького і Ковельського».
У 1942-1943 — митрополит Харківський УАПЦ.
З поверненням 1943 р. Східної України в совєцьку зону окупації православні парафії або знову закриваються, або переводяться під юрисдикцію створеної 4-5 вересня 1943 р. сергіянської Московської Патріярхії. Митрополит Феофіл був єдиним з архиєреїв УАПЦ, хто не виїхав на еміґрацію. 23 серпня 1943 р. до Харкова вступає червона армія.
12 листопада 1943 р. митрополит був заарештований групою НКВС СРСР.
20 січня 1944 р. його довели до смерті у сталінських застінках.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feofil Buldovskij nar 5 serpnya 1865 18650805 Vasilivka Horolskogo povitu 20 sichnya 1944 tyurma NKVS SRSR ukrayinskij pravoslavnij cerkovnij diyach mitropolit vsiyeyi Ukrayini Ukrayinskoyi soborno yepiskopskoyi cerkvi 1929 1937 mitropolit Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi 1942 1943 arhiyepiskopHarkivskij ta Poltavskij Feofil Buldovskij Alma mater Poltavska duhovna seminariyaDiyalnist svyashennikNarodzhennya 5 serpnya 1865 1865 08 05 Semenivskij rajon Poltavska oblastSmert 23 sichnya 1944 1944 01 23 78 rokiv U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buldovskij prizvishe BiografiyaNarodivsya u rodini svyashenika Ioanna Musijovicha Buldovskogo na Polta vshini u seli Vasilivka Horolskogo povitu Do Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 v Rosijskij imperiyi sluzhiv svyashenikom buv vidomij progresivnimi poglyadami i ukrayinofilstvom U travni 1917 brav uchast u Poltavskomu yeparhialnomu z yizdi na yakomu vistupiv z dopoviddyu Pro ukrayinizaciyu cerkvi Chlen Poltavskogo yeparhialnogo upravlinnya 14 sichnya 1923 visvyachenij na yepiskopa Lubenskogo i Mirgorodskogo pid yurisdikciyeyu Moskovskoyi patriarhiyi U chervni 1925 vistupiv odnim iz organizatoriv Soboru yepiskopiv u Lubnah teper Poltavska oblast na yakomu bulo progolosheno utvorennya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi z kanonichnoyu poslidovnoyu iyerarhiyeyu div Ukrayinska soborno yepiskopska cerkva Obranij zastupnikom arhiyepiskopa vsiyeyi Ukrayini Pavla Pogorilka a pislya jogo areshtu mitropolit usiyeyi Ukrayini z sichnya 1929 z miscem perebuvannya u Harkovi piznishe u Lugansku Iz zakrittyam u Lugansku 1937 roku ostannoyi cerkvi povernuvsya do Harkova de prozhivav yak privatna osoba Ulitku 1942 r do Harkova pribuv misijnij yepiskop UAPC Mstislav Narada 27 lipnya 1942 r yaka projshla v Harkovi za uchasti mitropolita Feofila yepiskopa Pereyaslavskogo Mstislava chleniv Harkivskogo yeparhiyalnogo upravlinnya ta golovi Poltavskogo yeparhiyalnogo upravlinnya uhvalila Viznati sho parafiyi pidporyadkovani Visokopreosvyashennishomu vladici Feofilu na tereni Harkivskoyi Poltavskoyi Sumskoyi i Kurskoyi oblastej stanovlyat skladovu chastinu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Avtokefalnoyi Cerkvi na choli z administratorom arhiyepiskopom Polikarpom Nadali ustanoviti taku formu pochituvannya Visokopreosvyashennishogo otcya nashogo mitropolita Feofila arhiyepiskopa Harkivskogo i Poltavskogo visokopreosvyashennishogo otcya nashogo Polikarpa arhiyepiskopa Luckogo i Kovelskogo U 1942 1943 mitropolit Harkivskij UAPC Z povernennyam 1943 r Shidnoyi Ukrayini v sovyecku zonu okupaciyi pravoslavni parafiyi abo znovu zakrivayutsya abo perevodyatsya pid yurisdikciyu stvorenoyi 4 5 veresnya 1943 r sergiyanskoyi Moskovskoyi Patriyarhiyi Mitropolit Feofil buv yedinim z arhiyereyiv UAPC hto ne viyihav na emigraciyu 23 serpnya 1943 r do Harkova vstupaye chervona armiya 12 listopada 1943 r mitropolit buv zaareshtovanij grupoyu NKVS SRSR 20 sichnya 1944 r jogo doveli do smerti u stalinskih zastinkah Dzherela