Піщана пустеля Регістану та Північного Пакистану (ідентифікатор WWF: PA1326) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на півдні Афганістану, на заході Пакистану та на крайньому сході Ірану.
Ландшафт в районі міста [en] (провінція Гільменд, Афганістан) | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Статус збереження | вразливий |
WWF | PA1326 |
Межі | Склерофітні рідколісся Белуджистану Склерофітні рідколісся Середньоафганських гір Пустельні басейни Центрального Ірану Гірські рідколісся Кухруду та Східного Ірану Альпійські луки Сулейманових гір |
Площа, км² | 276 998 |
Країни | Афганістан, Іран, Пакистан |
Охороняється | 4125 км² (1 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон розташований в історичній області Белуджистану на території Систанського басейну. В межах цього басейну знаходяться кілька піщаних пустель — Дашті-Марго, Регістан та [en], які розділяються кількома річками. Найбільшою з них є Гільменд, яка тече з північного сходу на південний захід, де впадає у безстічне озеро Хамун. Іншими річками регіону є [en], [en] та Фарахруд. Найнижча точка Систанського басейну знаходяться в улоговині Гауді-Зира на висоті 466 м над рівнем моря. Середня висота екорегіону становить 878 м над рівнем моря, а висота найвищої точки становить 2760 м над рівнем моря.
Екорегіон майже з усіх боків оточений горами. На півночі межею регіону є Середньоафганські гори, які є західним продовженням Гіндукушу. Східною межею регіону є Сулейманові гори в Пакистані, а південною межею — Центральний хребет гір Мекран. На заході Східноіранські гори розділяють екорегіон піщаної пустелі Регістану та екорегіон пустельних басейнів Центрального Ірану. Посередині регіону, вздовж афгано-пакистанського кордону, проходять гранітні пагорби [en].
Клімат
В межах екорегіону переважає переважає спекотний та посушливий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна температура становить 21,3 °C, середня максимальна температура — 42 °C, середня мінімальна температура — дещо нижче 0 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 37 до 280 мм, в середньому 98,6 мм. З кінця травня до кінця вересня в регіоні дме сухий північно-західний [en], відомий як лавар, що приносить пилові бурі.
Флора
Систанський басейн є одним з найбільш посушливих місць на планеті. 95 % території екорегіону порослі рідкою рослинністю або повністю її позбавлені. 4 % площі екорегіону, що є найбільш вологими, припадають на долини річок і перетворені на сільськогосподарські угіддя. Загалом найбільш поширеними рослинами екорегіону є ксерофітні чагарники, що ростуть в пустелях, та галофітні чагарники, що ростуть в солончакових западинах.
Серед найбільш поширених чагарників і трав'янистих рослин регіону слід навести звичайну узбережницю (Aeluropus littoralis), повзучу узбережницю (Aeluropus lagopoides), [en] (Alhagi maurorum), зайсанський саксаул (Haloxylon ammodendron), [en] (Imperata cylindrica), а також різні види курая (Salsola spp.), тамариксу (Tamarix spp.) та [en] (Calligonum spp.). На берегах річок та озер росте вузьколистий рогіз (Typha angustifolia), звичайний очерет (Phragmites australis), довгий смикавець (Cyperus longus), звичайний сусак (Butomus umbellatus), приморський ситник (Juncus maritimus), тростинний арундо (Arundo donax), пальчастий свинорий (Cynodon dactylon) та круглий смикавець (Cyperus rotundus), а також різні види [en] (Alisma spp.), подорожника (Plantago spp.) та комиша (Scirpus spp.).
Фауна
Видове різноманіття фауни екорегіону є досить значним, як для пустельного регіону. Тут мешкає 391 вид хребетних тварин.
Ссавці екорегіону є добре пристосованими до посушливих і спекотних умов його клімату. Серед найбільш поширених видів слід відзначити афганську лисицю (Vulpes cana), яка полює на гризунів, зайців, рептилій, комах, а також їсть плоди. Невловимий каракал (Caracal caracal) з характерними чорними китицями на вухах шукає здобич в пустелі навіть у найспекотніші години дня, коли інші тварини шукають притулок в підземних норах. Індійська газель (Gazella bennettii), також відома як чінкара, має блискучу рудувато-бежеву шерсть, яка частково відбиває сонячні промені та мінімізує поглинання тепла в найспекотніший час. Ендемічний [en] (Allactaga hotsoni) має світло-сіре забарвлення, яке допомагає йому маскуватися серед гравію та скель. Також ендеміками екорегіону є деякі плазуни, зокрема [en] (Phrynocephalus clarkorum) та [en] (Eremias acutorostris).
На водно-болотних угіддях озера Хамун зустрічається велика кількість місцевих та зимуючих водоплавних птахів, зокрема рожеві пелікани (Pelecanus onocrotalus), круглодзьобі плавунці (Phalaropus lobatus), звичайні мартини (Chroicocephalus ridibundus), тонкодзьобі мартини (Chroicocephalus genei) та білоголові савки (Oxyura leucocephala). Серед інших птахів регіону слід відзначити рудохвостого сорокопуда (Lanius isabellinus), степового орла (Aquila nipalensis), балабана (Falco cherrug), стерв'ятника (Neophron percnopterus), степового луня (Circus macrourus) та [en] (Columba eversmanni).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 4125 км², або 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Біосферний заповідник озера Хамун в Ірані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 серпня 2023.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- Rouhollah Shirazi & Zohreh Shirazi. Vegetation Dynamic of Southern Sistan during the Bronze Age: Anthracological Studies at Shahr-i Sokhta // Iranian Journal of Archaeological Studies. — 2011. — Вип. 2(1). — С. 27-38.
Посилання
- «Registan–North Pakistan sandy desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Registan-North Pakistan sandy desert». The Encyclopedia of Earth.
- «Registan-North Pakistan Sandy Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pishana pustelya Registanu ta Pivnichnogo Pakistanu identifikator WWF PA1326 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivdni Afganistanu na zahodi Pakistanu ta na krajnomu shodi Iranu Pishana pustelya Registanu ta Pivnichnogo Pakistanu Landshaft v rajoni mista en provinciya Gilmend Afganistan Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF PA1326 Mezhi Sklerofitni ridkolissya Beludzhistanu Sklerofitni ridkolissya Serednoafganskih gir Pustelni basejni Centralnogo Iranu Girski ridkolissya Kuhrudu ta Shidnogo Iranu Alpijski luki Sulejmanovih gir Plosha km 276 998 Krayini Afganistan Iran Pakistan Ohoronyayetsya 4125 km 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Karavan verblyudiv v pusteli RegistanGeografiyaEkoregion roztashovanij v istorichnij oblasti Beludzhistanu na teritoriyi Sistanskogo basejnu V mezhah cogo basejnu znahodyatsya kilka pishanih pustel Dashti Margo Registan ta en yaki rozdilyayutsya kilkoma richkami Najbilshoyu z nih ye Gilmend yaka teche z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid de vpadaye u bezstichne ozero Hamun Inshimi richkami regionu ye en en ta Farahrud Najnizhcha tochka Sistanskogo basejnu znahodyatsya v ulogovini Gaudi Zira na visoti 466 m nad rivnem morya Serednya visota ekoregionu stanovit 878 m nad rivnem morya a visota najvishoyi tochki stanovit 2760 m nad rivnem morya Ekoregion majzhe z usih bokiv otochenij gorami Na pivnochi mezheyu regionu ye Serednoafganski gori yaki ye zahidnim prodovzhennyam Gindukushu Shidnoyu mezheyu regionu ye Sulejmanovi gori v Pakistani a pivdennoyu mezheyu Centralnij hrebet gir Mekran Na zahodi Shidnoiranski gori rozdilyayut ekoregion pishanoyi pusteli Registanu ta ekoregion pustelnih basejniv Centralnogo Iranu Poseredini regionu vzdovzh afgano pakistanskogo kordonu prohodyat granitni pagorbi en KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye perevazhaye spekotnij ta posushlivij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna temperatura stanovit 21 3 C serednya maksimalna temperatura 42 C serednya minimalna temperatura desho nizhche 0 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 37 do 280 mm v serednomu 98 6 mm Z kincya travnya do kincya veresnya v regioni dme suhij pivnichno zahidnij en vidomij yak lavar sho prinosit pilovi buri FloraSistanskij basejn ye odnim z najbilsh posushlivih misc na planeti 95 teritoriyi ekoregionu porosli ridkoyu roslinnistyu abo povnistyu yiyi pozbavleni 4 ploshi ekoregionu sho ye najbilsh vologimi pripadayut na dolini richok i peretvoreni na silskogospodarski ugiddya Zagalom najbilsh poshirenimi roslinami ekoregionu ye kserofitni chagarniki sho rostut v pustelyah ta galofitni chagarniki sho rostut v solonchakovih zapadinah Sered najbilsh poshirenih chagarnikiv i trav yanistih roslin regionu slid navesti zvichajnu uzberezhnicyu Aeluropus littoralis povzuchu uzberezhnicyu Aeluropus lagopoides en Alhagi maurorum zajsanskij saksaul Haloxylon ammodendron en Imperata cylindrica a takozh rizni vidi kuraya Salsola spp tamariksu Tamarix spp ta en Calligonum spp Na beregah richok ta ozer roste vuzkolistij rogiz Typha angustifolia zvichajnij ocheret Phragmites australis dovgij smikavec Cyperus longus zvichajnij susak Butomus umbellatus primorskij sitnik Juncus maritimus trostinnij arundo Arundo donax palchastij svinorij Cynodon dactylon ta kruglij smikavec Cyperus rotundus a takozh rizni vidi en Alisma spp podorozhnika Plantago spp ta komisha Scirpus spp FaunaVidove riznomanittya fauni ekoregionu ye dosit znachnim yak dlya pustelnogo regionu Tut meshkaye 391 vid hrebetnih tvarin Ssavci ekoregionu ye dobre pristosovanimi do posushlivih i spekotnih umov jogo klimatu Sered najbilsh poshirenih vidiv slid vidznachiti afgansku lisicyu Vulpes cana yaka polyuye na grizuniv zajciv reptilij komah a takozh yist plodi Nevlovimij karakal Caracal caracal z harakternimi chornimi kiticyami na vuhah shukaye zdobich v pusteli navit u najspekotnishi godini dnya koli inshi tvarini shukayut pritulok v pidzemnih norah Indijska gazel Gazella bennettii takozh vidoma yak chinkara maye bliskuchu ruduvato bezhevu sherst yaka chastkovo vidbivaye sonyachni promeni ta minimizuye poglinannya tepla v najspekotnishij chas Endemichnij en Allactaga hotsoni maye svitlo sire zabarvlennya yake dopomagaye jomu maskuvatisya sered graviyu ta skel Takozh endemikami ekoregionu ye deyaki plazuni zokrema en Phrynocephalus clarkorum ta en Eremias acutorostris Na vodno bolotnih ugiddyah ozera Hamun zustrichayetsya velika kilkist miscevih ta zimuyuchih vodoplavnih ptahiv zokrema rozhevi pelikani Pelecanus onocrotalus kruglodzobi plavunci Phalaropus lobatus zvichajni martini Chroicocephalus ridibundus tonkodzobi martini Chroicocephalus genei ta bilogolovi savki Oxyura leucocephala Sered inshih ptahiv regionu slid vidznachiti rudohvostogo sorokopuda Lanius isabellinus stepovogo orla Aquila nipalensis balabana Falco cherrug sterv yatnika Neophron percnopterus stepovogo lunya Circus macrourus ta en Columba eversmanni ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 4125 km abo 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Biosfernij zapovidnik ozera Hamun v Irani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 serpnya 2023 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Rouhollah Shirazi amp Zohreh Shirazi Vegetation Dynamic of Southern Sistan during the Bronze Age Anthracological Studies at Shahr i Sokhta Iranian Journal of Archaeological Studies 2011 Vip 2 1 S 27 38 Posilannya Registan North Pakistan sandy desert Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Registan North Pakistan sandy desert The Encyclopedia of Earth Registan North Pakistan Sandy Desert One Earth