Хамун

Хамун — велика група озер різного ступеня солоності (від прісних до солоних) по обидва боки кордону Ірану й Афганістану. Є устяними розливами дельти річок Гільменд, Фарахруд і в межах Сістанської западини.

Хамун
30°45′55″ пн. ш. 61°38′13″ сх. д. / 30.765300000028° пн. ш. 61.637200000028° сх. д. / 30.765300000028; 61.637200000028Координати: 30°45′55″ пн. ш. 61°38′13″ сх. д. / 30.765300000028° пн. ш. 61.637200000028° сх. д. / 30.765300000028; 61.637200000028
Розташування
Країна	Іран і  Афганістан
Регіон	Систан і Белуджистан Німруз
Геологічні дані
Тип	^d
Розміри
Висота	500 м
Вода
Басейн
Власний басейн (категорія)	^d
Вливаються	Гільменд
Країни басейну	Афганістан
Інше
Статус спадщини	Рамсарське угіддя і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]
Geonames	7840000
Хамун (Іран)
Хамун у Вікісховищі

Гідрографія

Озера є найбільшими в Афганістані. Їх висота над рівнем моря — близько 480 м. Протяжність озерної системи близько 150 км, ширина 50-70 км, середня глибина озер невелика: 1-1,5 м. Розміри і глибина озер непостійні, сильно залежать від водності приток: під час весняної повені утворюється єдина водойма площею від 2-3 до 50 000 км², в інші сезони вона розпадається на окремі озера (Хамун, й ін.). Під час великих паводків частина стоку надходить в розташовану на південь від Хамуна западину Гауді-Зірра. Найбільші зареєстровані розміри Хамуна — близько 50 000 км² — відзначалися в 1903. Під час військових дій, коли порушується звичний аграрний уклад життя Афганістану, менше води забирається на зрошення в оазах і містах, площа озер збільшується. Озера покриті очеретовимі і комишовимі заростями, по берегах — тугаї. Місцеве населення займається рибальством, є зимівлі водоплавних птахів.

Гіпермінералізоване озеро Гауді-Зира в нижній частині басейну, яке збирає надлишок води від водно-болотних угідь і в разі екстремальних паводків — і від річки Гільменд. З цього озера немає відтоку, вода втрачається через Гауді-Зира тільки в результаті випаровування.

Річка Гільменд включає в себе найбільший вододіл в басейні Систану, але озера Хамун живлять і інші дрібніші річки, які з екологічної точки зору є найважливішими частинами області Систан.

В області Систан, а також навколо нижньої ділянки річки Гільменд, населення залежить від сільського господарства. Інтенсивне рослинництво і садівництво забезпечують основу повсякденного життя, особливо на іранській стороні. В Афганістані війна завдала великої шкоди сільськогосподарському виробництву (як інфраструктурі, так і людським ресурсам) протягом останніх трьох десятиліть.

Велика частина угідь озер Хамун в Ірані, приблизно 60 000 га, визнана територією, що охороняється в рамках Рамсарської конвенції. Угіддя озер Хамун на стороні Афганістану не мають ніякого спеціального природоохоронного статусу, хоча вони являють собою забезпеченішу водою частину водно-болотних угідь з рясною рослинністю.

Кошти для існування в цьому регіоні тісно взаємопов'язані з водно-болотними угіддями і залежать від їх стану. Очеретяні зарості забезпечують корм для худоби, паливо для приготування їжі та опалення, а також сировину для ремесел і будівництва. Риболовля та полювання є важливим джерелом доходу для багатьох сімей. Ця базова залежність від водно-болотних угідь призвела до краху місцевої економіки протягом останнього періоду посухи. Сувора нестача води зруйнувала екологічну систему водно-болотних угідь і завдала шкоди сільському господарству дельти, яке, в першу чергу, базується на зрошенні з річки Гільменд. Чисельність населення в регіоні складає кілька сотень тисяч, які, в основному, проживають в Ірані. На іранській стороні уряд докладає значних зусиль щодо стабілізації і підтримки місцевого населення шляхом надання продуктів харчування, роботи та інших послуг для задоволення основних потреб.

Галерея

• 1976
• 2001
• забезпечує контроль над паводками, виробляє енергію та забезпечує іригаційні системи. Без греблі навколишній регіон був би посушливим та непридатним для господарства