Хамун — велика група озер різного ступеня солоності (від прісних до солоних) по обидва боки кордону Ірану й Афганістану. Є устяними розливами дельти річок Гільменд, Фарахруд і в межах Сістанської западини.
Хамун | ||||
---|---|---|---|---|
30°45′55″ пн. ш. 61°38′13″ сх. д. / 30.765300000028° пн. ш. 61.637200000028° сх. д.Координати: 30°45′55″ пн. ш. 61°38′13″ сх. д. / 30.765300000028° пн. ш. 61.637200000028° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Іран і Афганістан | |||
Регіон | Систан і Белуджистан Німруз | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | d | |||
Розміри | ||||
Висота | 500 м | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Власний басейн (категорія) | d | |||
Вливаються | Гільменд | |||
Країни басейну | Афганістан | |||
Інше | ||||
Статус спадщини | Рамсарське угіддя і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] | |||
Geonames | 7840000 | |||
Хамун (Іран) | ||||
| ||||
Хамун у Вікісховищі |
Гідрографія
Озера є найбільшими в Афганістані. Їх висота над рівнем моря — близько 480 м. Протяжність озерної системи близько 150 км, ширина 50-70 км, середня глибина озер невелика: 1-1,5 м. Розміри і глибина озер непостійні, сильно залежать від водності приток: під час весняної повені утворюється єдина водойма площею від 2-3 до 50 000 км², в інші сезони вона розпадається на окремі озера (Хамун, й ін.). Під час великих паводків частина стоку надходить в розташовану на південь від Хамуна западину Гауді-Зірра. Найбільші зареєстровані розміри Хамуна — близько 50 000 км² — відзначалися в 1903. Під час військових дій, коли порушується звичний аграрний уклад життя Афганістану, менше води забирається на зрошення в оазах і містах, площа озер збільшується. Озера покриті очеретовимі і комишовимі заростями, по берегах — тугаї. Місцеве населення займається рибальством, є зимівлі водоплавних птахів.
Гіпермінералізоване озеро Гауді-Зира в нижній частині басейну, яке збирає надлишок води від водно-болотних угідь і в разі екстремальних паводків — і від річки Гільменд. З цього озера немає відтоку, вода втрачається через Гауді-Зира тільки в результаті випаровування.
Річка Гільменд включає в себе найбільший вододіл в басейні Систану, але озера Хамун живлять і інші дрібніші річки, які з екологічної точки зору є найважливішими частинами області Систан.
В області Систан, а також навколо нижньої ділянки річки Гільменд, населення залежить від сільського господарства. Інтенсивне рослинництво і садівництво забезпечують основу повсякденного життя, особливо на іранській стороні. В Афганістані війна завдала великої шкоди сільськогосподарському виробництву (як інфраструктурі, так і людським ресурсам) протягом останніх трьох десятиліть.
Велика частина угідь озер Хамун в Ірані, приблизно 60 000 га, визнана територією, що охороняється в рамках Рамсарської конвенції. Угіддя озер Хамун на стороні Афганістану не мають ніякого спеціального природоохоронного статусу, хоча вони являють собою забезпеченішу водою частину водно-болотних угідь з рясною рослинністю.
Кошти для існування в цьому регіоні тісно взаємопов'язані з водно-болотними угіддями і залежать від їх стану. Очеретяні зарості забезпечують корм для худоби, паливо для приготування їжі та опалення, а також сировину для ремесел і будівництва. Риболовля та полювання є важливим джерелом доходу для багатьох сімей. Ця базова залежність від водно-болотних угідь призвела до краху місцевої економіки протягом останнього періоду посухи. Сувора нестача води зруйнувала екологічну систему водно-болотних угідь і завдала шкоди сільському господарству дельти, яке, в першу чергу, базується на зрошенні з річки Гільменд. Чисельність населення в регіоні складає кілька сотень тисяч, які, в основному, проживають в Ірані. На іранській стороні уряд докладає значних зусиль щодо стабілізації і підтримки місцевого населення шляхом надання продуктів харчування, роботи та інших послуг для задоволення основних потреб.
Галерея
- 1976
- 2001
- забезпечує контроль над паводками, виробляє енергію та забезпечує іригаційні системи. Без греблі навколишній регіон був би посушливим та непридатним для господарства
Ця стаття не містить . (Червень 2022) |
Це незавершена стаття з географії Афганістану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Ірану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hamun velika grupa ozer riznogo stupenya solonosti vid prisnih do solonih po obidva boki kordonu Iranu j Afganistanu Ye ustyanimi rozlivami delti richok Gilmend Farahrud i v mezhah Sistanskoyi zapadini Hamun30 45 55 pn sh 61 38 13 sh d 30 765300000028 pn sh 61 637200000028 sh d 30 765300000028 61 637200000028 Koordinati 30 45 55 pn sh 61 38 13 sh d 30 765300000028 pn sh 61 637200000028 sh d 30 765300000028 61 637200000028RoztashuvannyaKrayina Iran i AfganistanRegion Sistan i Beludzhistan NimruzGeologichni daniTip dRozmiriVisota 500 mVodaBasejnVlasnij basejn kategoriya dVlivayutsya GilmendKrayini basejnu AfganistanInsheStatus spadshini Ramsarske ugiddya i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Geonames 7840000Hamun Iran Hamun u VikishovishiGidrografiyaOzera ye najbilshimi v Afganistani Yih visota nad rivnem morya blizko 480 m Protyazhnist ozernoyi sistemi blizko 150 km shirina 50 70 km serednya glibina ozer nevelika 1 1 5 m Rozmiri i glibina ozer nepostijni silno zalezhat vid vodnosti pritok pid chas vesnyanoyi poveni utvoryuyetsya yedina vodojma plosheyu vid 2 3 do 50 000 km v inshi sezoni vona rozpadayetsya na okremi ozera Hamun j in Pid chas velikih pavodkiv chastina stoku nadhodit v roztashovanu na pivden vid Hamuna zapadinu Gaudi Zirra Najbilshi zareyestrovani rozmiri Hamuna blizko 50 000 km vidznachalisya v 1903 Pid chas vijskovih dij koli porushuyetsya zvichnij agrarnij uklad zhittya Afganistanu menshe vodi zabirayetsya na zroshennya v oazah i mistah plosha ozer zbilshuyetsya Ozera pokriti ocheretovimi i komishovimi zarostyami po beregah tugayi Misceve naselennya zajmayetsya ribalstvom ye zimivli vodoplavnih ptahiv Gipermineralizovane ozero Gaudi Zira v nizhnij chastini basejnu yake zbiraye nadlishok vodi vid vodno bolotnih ugid i v razi ekstremalnih pavodkiv i vid richki Gilmend Z cogo ozera nemaye vidtoku voda vtrachayetsya cherez Gaudi Zira tilki v rezultati viparovuvannya Richka Gilmend vklyuchaye v sebe najbilshij vododil v basejni Sistanu ale ozera Hamun zhivlyat i inshi dribnishi richki yaki z ekologichnoyi tochki zoru ye najvazhlivishimi chastinami oblasti Sistan V oblasti Sistan a takozh navkolo nizhnoyi dilyanki richki Gilmend naselennya zalezhit vid silskogo gospodarstva Intensivne roslinnictvo i sadivnictvo zabezpechuyut osnovu povsyakdennogo zhittya osoblivo na iranskij storoni V Afganistani vijna zavdala velikoyi shkodi silskogospodarskomu virobnictvu yak infrastrukturi tak i lyudskim resursam protyagom ostannih troh desyatilit Velika chastina ugid ozer Hamun v Irani priblizno 60 000 ga viznana teritoriyeyu sho ohoronyayetsya v ramkah Ramsarskoyi konvenciyi Ugiddya ozer Hamun na storoni Afganistanu ne mayut niyakogo specialnogo prirodoohoronnogo statusu hocha voni yavlyayut soboyu zabezpechenishu vodoyu chastinu vodno bolotnih ugid z ryasnoyu roslinnistyu Koshti dlya isnuvannya v comu regioni tisno vzayemopov yazani z vodno bolotnimi ugiddyami i zalezhat vid yih stanu Ocheretyani zarosti zabezpechuyut korm dlya hudobi palivo dlya prigotuvannya yizhi ta opalennya a takozh sirovinu dlya remesel i budivnictva Ribolovlya ta polyuvannya ye vazhlivim dzherelom dohodu dlya bagatoh simej Cya bazova zalezhnist vid vodno bolotnih ugid prizvela do krahu miscevoyi ekonomiki protyagom ostannogo periodu posuhi Suvora nestacha vodi zrujnuvala ekologichnu sistemu vodno bolotnih ugid i zavdala shkodi silskomu gospodarstvu delti yake v pershu chergu bazuyetsya na zroshenni z richki Gilmend Chiselnist naselennya v regioni skladaye kilka soten tisyach yaki v osnovnomu prozhivayut v Irani Na iranskij storoni uryad dokladaye znachnih zusil shodo stabilizaciyi i pidtrimki miscevogo naselennya shlyahom nadannya produktiv harchuvannya roboti ta inshih poslug dlya zadovolennya osnovnih potreb Galereya1976 2001 zabezpechuye kontrol nad pavodkami viroblyaye energiyu ta zabezpechuye irigacijni sistemi Bez grebli navkolishnij region buv bi posushlivim ta nepridatnim dlya gospodarstvaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cherven 2022 Ce nezavershena stattya z geografiyi Afganistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi