Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мартин тонкодзьобий , морський голубок (Chroicocephalus genei) — птах родини мартинових. Гніздиться колоніями на морському узбережжі Євразії з теплим кліматом. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий вид.
| Мартин тонкодзьобий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Завропсиди (Sauropsida) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Мартинові (Laridae) |
| Рід: | Мартин (Chroicocephalus) |
| Вид: | Мартин тонкодзьобий (C. genei) |
| Біноміальна назва | |
| Chroicocephalus genei (Breme, 1839) | |
 | |
| Ареал виду Гніздування Проживання впродовж року Зимування | |
| Синоніми | |
| Chroicocephalus genei | |
Опис
Трохи більший за мартина звичайного. Маса тіла 300—400 г, довжина тіла 42-44 см, розмах крил 102—110 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні спина і крила сірі; решта оперення біла, з рожевим відтінком знизу на тулубі; по передньому краю першорядних махових пер та по їх покривних проходить широка біла смуга; кілька крайніх першорядних махових пер зверху мають чорну верхівку, а знизу, крім перших трьох, майже цілком бурі; дзьоб червоний, від світлого до темного; навколоочне кільце і ноги темно-червоні; райдужна оболонка ока білувата, жовтувата або сірувата; у позашлюбному оперенні рожевого відтінку нема; за очима темні плями. У молодого птаха на білій голові буруваті плями; пера спини і плечі, а також верхні покривні пера крил, крім сірих великих покривних, бурі, зі світлою облямівкою; ноги і дзьоб тілесного кольору; райдужна оболонка ока коричнева; навколоочного кільця нема; взимку першого року життя спина і плечі сірі.
Від інших мартинів відрізняється довшим і тоншим дзьобом; крім того, дорослий птах від дорослого звичайного мартина у позашлюбному оперенні — відсутністю бурих плям на тім'ї, а в шлюбному — білою головою; від дорослого сизого мартина — широкою білою смугою на передньому краї крил, а в шлюбний період — також рожевим відтінком грудей; молодий від молодого звичайного мартина — світлішим верхом та меншою плямистістю на голові.
Поширення та місця існування
Ареал охоплює південне узбережжя Середземного моря, південний захід Піренейського півострова, Егейське та Червоне море, Перську затоці, узбережжя Чорного та Каспійського морів, Малу Азію, Іран, узбережжя Пакистану.
В Україні гніздиться у Причорномор'ї та на Сиваші; взимку трапляється переважно біля південного узбережжя Криму.
Більшість птахів мігрують на зимівлю на південь в Північну Африку, Індію, а частина — в Західну Європу.
Гніздові колонії нараховують від кількох десятків птахів до десятка тисяч пар розташовуються виключно на островах, де ці мартини обирають знижені солончакові ділянки, вкриті солонцем трав'янистим, содником (Suaeda maritima) і обіоною (); за нестачі місць для гніздування частина гнізд будується на голих, позбавлених рослинності плямах солончаків, які чергуються з місцями, що заросли названими вище рослинами. Острови можуть бути або материкового, або наносного походження. Одні й ті ж місця за сприятливих умов тонкодзьобі мартини можуть заселяти протягом десятків років, у той же час окремі поселення можуть існувати один або декілька сезонів.
Чисельність
Світова популяція нараховує 310-380 тис. особин. Чисельність в Європі оцінена в 37—56 тис. пар, в Україні — 25—40 тис. пар. Зимує в Європі понад 4000 особин.
Гніздування
До гніздування приступає, як правило, у віці двох років. Моногам. Облігатно-колоніальний вид. Для облаштування колонії тонкодзьобі мартини обирають ділянки, позбавлені або майже позбавлені рослинності; нерідко колонії тяжіють до підвищень мікрорельєфу. Поряд з тонкодзьобими мартинами зазвичай гніздяться чорнодзьобі, рябодзьобі та каспійські крячки, однак у таких змішаних колоніях ці мартини в більшості випадків утворюють компактні моновидові угруповання. Сусідства з жовтоногим мартином вони явно уникають. Величина колоній варіює від кількох до кількох сотень і навіть тисяч гнізд. Щільність гніздування дуже виллика — на Сиваші середня відстань між центрами сусідніх гнізд становить 0,42 м.
Будівництво гнізда й охорона його починаються тільки за 2-3 дні до відкладання яєць. Гніздо — зазвичай масивна споруда з сухих водоростей, гілочок солянцю та іншого рослинного матеріалу. Краї гнізд у період насиджування завжди забруднені послідом. Розміри гнізд на Сивашу (мм): діаметр гнізд — 255—340 (у середньому 293), діаметр лотка — 155—240 (185), глибина лотка — 25-52 (34). Перші кладки з'являються в період від середини квітня до початку травня.
У повній кладці 1-5, частіше всього 2-3 яйця. Їх середні розміри на Молочному лимані становлять в середньому 53,9×38,3 мм. Насиджують кладку обидва птахи, але більшою мірою самка. Тривалість періоду насиджування 21-22 дня. У вигодовуванні пташеня беруть участь обидва батьків. Виводки зазвичай залишають гніздо через 3 доби після вилуплення старшого пташеняти. Після залишення колонії виводки збираються в так звані «ясла» — великі зграї пташенят, біля яких постійно перебуває й декілька дорослих птахів. Такі ясла нерідко нараховують декілька сотень і навіть тисяч пташенят. На крило молоді птахи піднімаються у віці 33-37 днів. Батьки догодовують пташенят і після залишення колонії.
Живлення
Трофічно більше пов'язаний з водоймами, ніж із суходолом. Основні місця пошуку їжі — мілководні лагуни, де ці птахи здобувають дрібну рибу (хамсу, атеринок, бичків, морських голок) і безхребетних (креветок, морських тарганів); прісноводні болітця, де вони збирають мотиля та інших личинок комах, а також дуже солоні водойми — місця для пошуків зяброногих рачків артемій (Artemia salina). Іноді здобуває на прибережних ділянках степу саранових та інших комах. Радіус розльоту за поживою може сягати 15-20 км. Рибу і водних безхребетних тонкодзьобі мартини ловлять, або блукаючи по мілководдю, як кулики, або плаваючи по воді, витягнувши шию вперед шию і роблячи кидки головою за здобиччю. Нерідко вони злітають або злегка вистрибують з води і пірнають, занурюючись у воду по крила.
Загрози та охорона
Гнізда нерідко гинуть від затоплення в результаті нагінних вітрів і штормів. Певну шкоду колоніям можуть наносити жовтоногі і середземноморські мартини. Мартин тонкодзьобий перебуває під охороною відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.
Етимологія
Вид названий на честь італійського натураліста [en].
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. 2016. Larus genei. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22694428A86695557. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22694428A86695557.en. Downloaded on 11 February 2017.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.(рос.)
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 171. ISBN .
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin tonkodzobij morskij golubok Chroicocephalus genei ptah rodini martinovih Gnizditsya koloniyami na morskomu uzberezhzhi Yevraziyi z teplim klimatom V Ukrayini gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij vid Martin tonkodzobijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Zavropsidi Sauropsida Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Martinovi Laridae Rid Martin Chroicocephalus Vid Martin tonkodzobij C genei Binomialna nazvaChroicocephalus genei Breme 1839 Areal vidu Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku ZimuvannyaSinonimiChroicocephalus geneiOpisDoroslij ptah u polotiMolodij ptah u polotiMartini tonkodzobi v nacionalnomu prirodnomu parku Biloberezhzhya Svyatoslava Trohi bilshij za martina zvichajnogo Masa tila 300 400 g dovzhina tila 42 44 sm rozmah kril 102 110 sm U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni spina i krila siri reshta operennya bila z rozhevim vidtinkom znizu na tulubi po perednomu krayu pershoryadnih mahovih per ta po yih pokrivnih prohodit shiroka bila smuga kilka krajnih pershoryadnih mahovih per zverhu mayut chornu verhivku a znizu krim pershih troh majzhe cilkom buri dzob chervonij vid svitlogo do temnogo navkoloochne kilce i nogi temno chervoni rajduzhna obolonka oka biluvata zhovtuvata abo siruvata u pozashlyubnomu operenni rozhevogo vidtinku nema za ochima temni plyami U molodogo ptaha na bilij golovi buruvati plyami pera spini i plechi a takozh verhni pokrivni pera kril krim sirih velikih pokrivnih buri zi svitloyu oblyamivkoyu nogi i dzob tilesnogo koloru rajduzhna obolonka oka korichneva navkoloochnogo kilcya nema vzimku pershogo roku zhittya spina i plechi siri Vid inshih martiniv vidriznyayetsya dovshim i tonshim dzobom krim togo doroslij ptah vid doroslogo zvichajnogo martina u pozashlyubnomu operenni vidsutnistyu burih plyam na tim yi a v shlyubnomu biloyu golovoyu vid doroslogo sizogo martina shirokoyu biloyu smugoyu na perednomu krayi kril a v shlyubnij period takozh rozhevim vidtinkom grudej molodij vid molodogo zvichajnogo martina svitlishim verhom ta menshoyu plyamististyu na golovi Poshirennya ta miscya isnuvannyaAreal ohoplyuye pivdenne uzberezhzhya Seredzemnogo morya pivdennij zahid Pirenejskogo pivostrova Egejske ta Chervone more Persku zatoci uzberezhzhya Chornogo ta Kaspijskogo moriv Malu Aziyu Iran uzberezhzhya Pakistanu V Ukrayini gnizditsya u Prichornomor yi ta na Sivashi vzimku traplyayetsya perevazhno bilya pivdennogo uzberezhzhya Krimu Bilshist ptahiv migruyut na zimivlyu na pivden v Pivnichnu Afriku Indiyu a chastina v Zahidnu Yevropu Gnizdovi koloniyi narahovuyut vid kilkoh desyatkiv ptahiv do desyatka tisyach par roztashovuyutsya viklyuchno na ostrovah de ci martini obirayut znizheni solonchakovi dilyanki vkriti soloncem trav yanistim sodnikom Suaeda maritima i obionoyu za nestachi misc dlya gnizduvannya chastina gnizd buduyetsya na golih pozbavlenih roslinnosti plyamah solonchakiv yaki cherguyutsya z miscyami sho zarosli nazvanimi vishe roslinami Ostrovi mozhut buti abo materikovogo abo nanosnogo pohodzhennya Odni j ti zh miscya za spriyatlivih umov tonkodzobi martini mozhut zaselyati protyagom desyatkiv rokiv u toj zhe chas okremi poselennya mozhut isnuvati odin abo dekilka sezoniv ChiselnistSvitova populyaciya narahovuye 310 380 tis osobin Chiselnist v Yevropi ocinena v 37 56 tis par v Ukrayini 25 40 tis par Zimuye v Yevropi ponad 4000 osobin GnizduvannyaDorosli ptahi v koloniyiGnizdo v oologichnij kolekciyi Do gnizduvannya pristupaye yak pravilo u vici dvoh rokiv Monogam Obligatno kolonialnij vid Dlya oblashtuvannya koloniyi tonkodzobi martini obirayut dilyanki pozbavleni abo majzhe pozbavleni roslinnosti neridko koloniyi tyazhiyut do pidvishen mikrorelyefu Poryad z tonkodzobimi martinami zazvichaj gnizdyatsya chornodzobi ryabodzobi ta kaspijski kryachki odnak u takih zmishanih koloniyah ci martini v bilshosti vipadkiv utvoryuyut kompaktni monovidovi ugrupovannya Susidstva z zhovtonogim martinom voni yavno unikayut Velichina kolonij variyuye vid kilkoh do kilkoh soten i navit tisyach gnizd Shilnist gnizduvannya duzhe villika na Sivashi serednya vidstan mizh centrami susidnih gnizd stanovit 0 42 m Budivnictvo gnizda j ohorona jogo pochinayutsya tilki za 2 3 dni do vidkladannya yayec Gnizdo zazvichaj masivna sporuda z suhih vodorostej gilochok solyancyu ta inshogo roslinnogo materialu Krayi gnizd u period nasidzhuvannya zavzhdi zabrudneni poslidom Rozmiri gnizd na Sivashu mm diametr gnizd 255 340 u serednomu 293 diametr lotka 155 240 185 glibina lotka 25 52 34 Pershi kladki z yavlyayutsya v period vid seredini kvitnya do pochatku travnya U povnij kladci 1 5 chastishe vsogo 2 3 yajcya Yih seredni rozmiri na Molochnomu limani stanovlyat v serednomu 53 9 38 3 mm Nasidzhuyut kladku obidva ptahi ale bilshoyu miroyu samka Trivalist periodu nasidzhuvannya 21 22 dnya U vigodovuvanni ptashenya berut uchast obidva batkiv Vivodki zazvichaj zalishayut gnizdo cherez 3 dobi pislya viluplennya starshogo ptashenyati Pislya zalishennya koloniyi vivodki zbirayutsya v tak zvani yasla veliki zgrayi ptashenyat bilya yakih postijno perebuvaye j dekilka doroslih ptahiv Taki yasla neridko narahovuyut dekilka soten i navit tisyach ptashenyat Na krilo molodi ptahi pidnimayutsya u vici 33 37 dniv Batki dogodovuyut ptashenyat i pislya zalishennya koloniyi ZhivlennyaTrofichno bilshe pov yazanij z vodojmami nizh iz suhodolom Osnovni miscya poshuku yizhi milkovodni laguni de ci ptahi zdobuvayut dribnu ribu hamsu aterinok bichkiv morskih golok i bezhrebetnih krevetok morskih targaniv prisnovodni bolitcya de voni zbirayut motilya ta inshih lichinok komah a takozh duzhe soloni vodojmi miscya dlya poshukiv zyabronogih rachkiv artemij Artemia salina Inodi zdobuvaye na priberezhnih dilyankah stepu saranovih ta inshih komah Radius rozlotu za pozhivoyu mozhe syagati 15 20 km Ribu i vodnih bezhrebetnih tonkodzobi martini lovlyat abo blukayuchi po milkovoddyu yak kuliki abo plavayuchi po vodi vityagnuvshi shiyu vpered shiyu i roblyachi kidki golovoyu za zdobichchyu Neridko voni zlitayut abo zlegka vistribuyut z vodi i pirnayut zanuryuyuchis u vodu po krila Zagrozi ta ohoronaGnizda neridko ginut vid zatoplennya v rezultati naginnih vitriv i shtormiv Pevnu shkodu koloniyam mozhut nanositi zhovtonogi i seredzemnomorski martini Martin tonkodzobij perebuvaye pid ohoronoyu vidpovidno do Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv EtimologiyaVid nazvanij na chest italijskogo naturalista en DzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International 2016 Larus genei The IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T22694428A86695557 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22694428A86695557 en Downloaded on 11 February 2017 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy SSSR Chajkovye V D Ilichev V A Zubakin M Nauka 1988 416 s ros Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 171 ISBN 978 1 4081 2501 4 LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini O B Kistyakivskij K Vid vo AN URSR 1957 432 s