Раде Шербеджія

Раді Шербеджія (хорв. Rade Šerbedžija; нар.. 27 липня 1946(19460727)) — югославський і хорватський актор сербського походження, який знімався у багатьох фільмах, як у себе на батьківщині, так і на Заході.

Раде Шербеджія
Rade Šerbedžija
Зображення
Народився	27 липня 1946(1946-07-27)^[1]^[2](77 років) Бунич (Удбина), Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ
Громадянство	Хорватія  СФРЮ  Північна Македонія^[3]  Словенія^[4]  Сербія^[5]
Релігія	атеїзм^[6]
Діяльність	актор, співак, театральний режисер, актор театру, кіноактор, композитор, поет, телеактор, кінорежисер
Alma mater	Академія драматичного мистецтва (1969)
Роки діяльності	1974 — теперішній час
Діти	^d і ^d
IMDb	nm0784884
Нагороди та премії
^d (1977) ^d (1986) ^d (1979) ^d (1979) ^d (1984) ^d ^d (2006) Премія Владимира Назора (2018)
serbedzija.info
Раде Шербеджія у Вікісховищі

З 1990-х років почав активно працювати в Голлівуді, переважно граючи ролі східноєвропейців (Милич в «Із широко заплющеними очима» Стенлі Кубрика, російський мафіозі Борис «Бритва» Юрінов у «Великому куші», біохімік Володимир Нехорович у «Місія нездійсненна 2», олігарх Іван Третяк у «Святому», генерал-лейтенант Востов у «Космічних ковбоях», болгарський чарівник Григорович у «Гаррі Поттері і смертельних реліквіях», словак Тібор в «Євротурі», радянський генерал Дмитро Греденко в телесеріалі «24 години», біолог Олександр Сірко в телесеріалі «Поверхня», російський генерал в «Люди Ікс: Перший клас»).

Біографія

Раде Шербеджія народився 1946 року в селі Бунич у хорватській області Лика в сербській (або сербсько-македонській) сім'ї. Його батьки воювали у Другій світовій війні як партизани. Шербеджія був вихований атеїстом.

У 1969 році закінчив Академію драматичного мистецтва при Загребському університеті. Розпочав свій творчий шлях актора театру, працюючи в Хорватському національному театрі і міському драматичному театрі Гавелла в Загребі. Популярність в Югославії здобув завдяки ролі Гамлета в постановці 1974 року. Продовжуючи грати в театрі («Цар Едіп», «Пер Ґінт», «Дон Жуан», «Річард III»), він став з'являтися в кіно (рання роль офіцера четників в «Ужицькій республіці») і на телебаченні (телепостановка про Ніколу Теслу). У країнах західної Європи став відомим після ролі офіцера, що вислуховує свідчення жінки, яка врятувала сотні дітей від Голокосту, у фільмі «Війна Ханни».

Працював професором академії мистецтв у місті Новий Сад (Сербія). У 1990-х роках працював у Лондоні в театральній компанії Коліна Редгрейва «Colin Redgrave's Moving Theatre Company». В результаті війн, що супроводжували розпад Югославії, родина актора була змушена перебратися з Хорватії до Белграда, а сам він намагався зніматися в різних колишніх югославських республіках, включаючи Македонію («Перед дощем» 1994 року), прожив деякий час у Словенії, а потім з'явився в Сполучених Штатах. У 2000 році спільно з Бориславом Вуйчичем Шербеджія заснував театр «Улісс» на островах Бріуні, де виступив режисером і актором у низці п'єс. Він підтримує Соціалістичну робітничу партію Хорватії.

Родина

Дочка Люція Шербеджія (нар. 8.06.1973), теж актриса, син Данило Шербеджія (нар. 1971), актор.

Фільмографія

• 1974 —  — офіцер четників Коста Парац
• 1982 —  — доктор Груїч
• 1985 —  — Хармонікас
• 1988 — Війна Ханни — капітан Іван
• 1992 —  — Павіє Трусич
• 1992 — Графиня Дора — Карло Армано
• 1994 — Перед дощем — Олександр
• 1995 —  — полковник Джордж Лападус
• 1996 —  — Іван
• 1997 —  — Грек
• 1997 —  — Іван Третяк
• 1998 —  — Андрій Штрассер
• 1998 —  — Франсуа Риффо
• 1998 —  — Юрій Колмар
• 1998 —  — Роман
• 1999 —  — Бруно Мейєр
• 1999 — Із широко заплющеними очима — Милич
• 1999 — Стигмати — Маріон Петрочелли
• 2000 — Великий куш — Борис Юринов «Бритва»
• 2000 — Місія нездійсненна 2 — Володимир Нехорвич
• 2000 — Космічні ковбої — генерал Востов
• 2002 —  — інспектор Віго
• 2004 — Велика вода — Old Lem (озвучення)
• 2004 —  — дипломат
• 2004 — Євротур — Тібор
• 2005 —  — Пауло
• 2005 —  — Імам Муаффак
• 2005 — Бетмен: Початок — Бомж, якому Уейн віддає своє пальто
• 2005 — Туман — капітан Вільям Блейк
• 2005 —  — лікар Олександр Сірко
• 2006 — («Оптиміст») — Максим, російський емігрант
• 2007 — 24 години — Дмитро Греденко
• 2007 — Битва в Сіетлі — лікар Марич
• 2007 — Стрілець — Майкл Сендор
• 2007 —  — Атос
• 2008 — Карантин — Юрій Іванов
• 2009 —  — Нікі Петрович / Віктор
• 2009 —  — Микита Соколов
• 2010 — Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: частина 1 — Грегорович
• 2011 — 5 днів серпня — російський полковник Демидов
• 2011 — Люди Ікс: Перший Клас — російський генерал
• 2011 — У краю крові і меду — сербський командир
• 2012 —  — Андрій Петров
• 2012 — Заручниця 2 — Мурад
• 2012 — Четверта влада — медіамагнат Олексій Онєгін
• 2012 — Третій тайм — Рафаел Коен
• 2013 —  — страшний старий
• 2014 — Геракл: Початок легенди — Хірон
• 2014 — Абатство Даунтон — князь Курагин
• 2017 — Мата Харі — Еміль Гиме

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #130004723 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
3. https://en.wikipedia.org/wiki/Rade_%C5%A0erbed%C5%BEija
4. https://www.blic.rs/zabava/vesti/rade-serbedzija-dobio-makedonsko-drzavljanstvo/6fg0chl
5. http://rs.n1info.com/a352229/Vesti/Kultura/Serbedzija-Mislis-stvari-se-menjaju-a-onda-te-mlatne-malj.html
6. http://www.vino.rs/aktuelno/zaplet/item/1203-rade-serbedzija.html
7. . FilmReference.com. NetIndustries, LLC. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 31 серпня 2010.
8. Petrov, Sergej (27 грудня 2013). . vino.rs. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 29 травня 2020.
9. Rade Serbedzija Biography. Fancast. Процитовано 31 серпня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Посилання

• Раде Шербеджія на сайті IMDb (англ.)