Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Романович Піску́н (нар. 24 червня 1910, Конотоп — пом. 29 березня 1990, Київ) — український радянський театрознавець, театральний критик; член Спілки журналістів СРСР з 1962 року.
| Піскун Іван Романович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 червня 1910 Конотоп |
| Помер | 29 березня 1990 (79 років) |
| Країна |  СРСР |
| Alma mater | Інститут червоної професури при ВУЦВК |
| Галузь | театрознавство |
| У шлюбі з | Валентина Леонідівна Касаткіна-Піскун |
Біографія
Народився 11 [24] червня 1910 року в місті Конотопі Полтавської губернії Російської імперії (тепер Сумська область, Україна) у багатодітній сім'ї. Його батько працював слюсарем паровозовагоноремонтного заводу; мати була домогосподаркою. 1925 року закінчив Конотопську трудову семирічну школу. Протягом 1926–1930 років був учнем слюсаря, слюсарем Конотопського паровозовагоноремонтного заводу. У 1930 році закінчив Всесоюзні курси Окружних комсомольських працівників при ЦК ВЛКСМ і як член ВКП(б) був обраний секретарем Районного комітету ЛКСМУ у селі Жовтневому Конотопської округи. Працював редактором виїзної редакції газети «Комсомолець України» на шахті 8–9 на Донбасі. З 1931 року — заступник редактора районної залізничної газети «Ударник транспорта» (станція Конотоп, Московсько-Київська залізниця).
Протягом 1932—1934 років навчався в аспірантурі у Харкові в Інституті червоної професури на відділенні літератури та мистецтв і заочно в Інституті журналістики в Москві. Одночасно за сумісництвом у 1932 році працював ученим секретарем-інформатором віце-президента Української академії наук академіка Олександра Шліхтера; викладав у середніх школах, був політичним редактором Харківського обласного радіокомітету, лектором курсу російської літератури Харківського державного університету. З 1933 по 1934 рік був Уповноваженим (Головліту УРСР) по виданню журналів «Радянська література», «Червоний Перець», «Літературної газети» та інших видань. У 1934–1935 роках працював завідувачем редакторатом журналу «Радянська література» у Києві.
Протягом 1935—1936 років служив в Червоної армії, був курсантом 55-го Дубненського полку 14-ї Червонопрапорної дивізії у Нововолинську. У 1937—1942 роках працював заступником директора з наукової і навчальної роботи Київського державного театрального інституту, виконувачем обов'язків завідувача кафедри історико-мистецтвознавчих дисциплін, за сумісництвом — завідувачем літературною частиною Київського українського драматичного театру. Був членом редколегії журналу «Театр».
З початком німецько-радянської війни перебував у діючій армії. 28 серпня 1941 року був відряджений до Харківського військового округу з метою вивезеня до Києва документів театрального інституту. Потрапив у оточення, проте 14 листопада 1941 року вийшов з нього. 27 травня 1942 року арештований у Томську, де у евакуації перебували його дружина і син. Був звинувачений у контрреволюційній агітації. Не витримавши тортур НКВС зізнався у злочині і 24 квітня 1943 року отримав вирок — десять років ув'язнення. До 1954 року перебував у таборах ГУЛАГу на Північному Уралі. В ув'язнені працював нормувальником-бухгалтером, організував та очолив художній колектив. Ставив спектаклі за п'єсами українських та російських авторів і сам грав у них.
Протягом 1954–1956 років працював виконробом ремонтно-будівельної контори у місті Паркенті в Узбекистані. 1956 року переїхав до Києва, де до 1959 року перебував на творчій театрознавчій і журналістській роботі. 30 серпня 1959 року був повністю реабілітований. У 1959—1970 роках завідував відділом творчої роботи Президії Українського театрального товариства. З 1960 року — декан Народного університету культури на громадських засадах. У 1966—1971 роках — начальник оргметодвідділу Президії Українського театрального товариства. 1971 року вийшов на пенсію. Помер у Києві 29 березня 1990 року. Похований у Києві на Берковецькому кладовищі.
Праці
- окремі видання
- Амвросій Максиміліанович Бучма. Київ: Мистецтво, 1940. — 93 сторінки;
- Драматургія Івана Тобілевича. Київ: , 1941. — 42 сторінки;
- А. М. Бучма: нарис про життя і творчість. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1956. — 128 сторінки;
- Український радянський театр: нарис. — Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1957. — 81 сторінка;
- публікації у наукових та науково-популярних виданнях
- М. Коцюбинський (1864—1913): передмова / [І. Піскун] // Коцюбинський М. Коні не винні; Сміх / М. Коцюбинський. — [Харків], 1934. — С. 3–8. — (Масова художня бібліотека «Бібліотека радянської літератури» ; № 43/44). — Без підпису;
- М. М. Коцюбинський (1864—1913): передмова / [І. Піскун] // Коцюбинський М. Подарунок на іменини; Persona grata / М. Коцюбинський. — [Харків], 1934. — С. 3–8. — (Масова художня бібліотека «Бібліотека радянської літератури» ; № 45/46). — Без підпису;
- Від видавництва: [передмова] / [І. Піскун] // Бучма А. З глибин душі: (статті і спогади) / Амвросій Бучма; упорядник та примітки І. Піскуна. — Київ, 1959. — С. 3–4. — Без підпису;
- Народжений для театру: [вступупна стаття] / Іван Піскун // Микитенко І. Театральні мрії: публіцистика, листи / Іван Микитенко. — Київ, 1968. — С. 3–20;
- Украинский театр / И. Пискун // История советского драматического театра: в 6 томах — Москва, 1968. — Том 4: 1933—1941. — С. 215—241 (рос.);
- Театр соціалістичного реалізму / [І. Р. Піскун] // Шляхи і проблеми розвитку українського радянського театру / АН УРСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського ; редкол.: М. К. Йосипенко (головна редакція) [та інші]. — Київ, 1970. — С. 117—164. — Без підпису, автор згаданий у статті «Від редакційної колегії» на с. 5. — Із змісту: Радянська п'єса — основа репертуару ; Сценічне втілення класичної драматургії;
- Завжди сучасники / Іван Піскун // Заньківчани. Львівський державний ордена Трудового Червоного Прапора академічний український драматичний театр імені М. Заньковецької: [збірник] / упорядник І. Р. Піскун ; редколегія: Волошин І. О., Йосипенко М. К. (голова), Харченко В. І., Яременко В. С. — Київ, 1972. — С. 5–17.
Примітки
- Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. Піскун Іван Романович. Біобібліографічний покажчик. Київ, 2018.
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 462. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 477. — ..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Romanovich Pisku n nar 24 chervnya 1910 Konotop pom 29 bereznya 1990 Kiyiv ukrayinskij radyanskij teatroznavec teatralnij kritik chlen Spilki zhurnalistiv SRSR z 1962 roku Piskun Ivan RomanovichNarodivsya24 chervnya 1910 1910 06 24 KonotopPomer29 bereznya 1990 1990 03 29 79 rokiv KiyivKrayina SRSRAlma materInstitut chervonoyi profesuri pri VUCVKGaluzteatroznavstvoU shlyubi zValentina Leonidivna Kasatkina PiskunU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Piskun BiografiyaNarodivsya 11 24 chervnya 1910 19100624 roku v misti Konotopi Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper Sumska oblast Ukrayina u bagatoditnij sim yi Jogo batko pracyuvav slyusarem parovozovagonoremontnogo zavodu mati bula domogospodarkoyu 1925 roku zakinchiv Konotopsku trudovu semirichnu shkolu Protyagom 1926 1930 rokiv buv uchnem slyusarya slyusarem Konotopskogo parovozovagonoremontnogo zavodu U 1930 roci zakinchiv Vsesoyuzni kursi Okruzhnih komsomolskih pracivnikiv pri CK VLKSM i yak chlen VKP b buv obranij sekretarem Rajonnogo komitetu LKSMU u seli Zhovtnevomu Konotopskoyi okrugi Pracyuvav redaktorom viyiznoyi redakciyi gazeti Komsomolec Ukrayini na shahti 8 9 na Donbasi Z 1931 roku zastupnik redaktora rajonnoyi zaliznichnoyi gazeti Udarnik transporta stanciya Konotop Moskovsko Kiyivska zaliznicya Protyagom 1932 1934 rokiv navchavsya v aspiranturi u Harkovi v Instituti chervonoyi profesuri na viddilenni literaturi ta mistectv i zaochno v Instituti zhurnalistiki v Moskvi Odnochasno za sumisnictvom u 1932 roci pracyuvav uchenim sekretarem informatorom vice prezidenta Ukrayinskoyi akademiyi nauk akademika Oleksandra Shlihtera vikladav u serednih shkolah buv politichnim redaktorom Harkivskogo oblasnogo radiokomitetu lektorom kursu rosijskoyi literaturi Harkivskogo derzhavnogo universitetu Z 1933 po 1934 rik buv Upovnovazhenim Golovlitu URSR po vidannyu zhurnaliv Radyanska literatura Chervonij Perec Literaturnoyi gazeti ta inshih vidan U 1934 1935 rokah pracyuvav zaviduvachem redaktoratom zhurnalu Radyanska literatura u Kiyevi Protyagom 1935 1936 rokiv sluzhiv v Chervonoyi armiyi buv kursantom 55 go Dubnenskogo polku 14 yi Chervonoprapornoyi diviziyi u Novovolinsku U 1937 1942 rokah pracyuvav zastupnikom direktora z naukovoyi i navchalnoyi roboti Kiyivskogo derzhavnogo teatralnogo institutu vikonuvachem obov yazkiv zaviduvacha kafedri istoriko mistectvoznavchih disciplin za sumisnictvom zaviduvachem literaturnoyu chastinoyu Kiyivskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru Buv chlenom redkolegiyi zhurnalu Teatr Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni perebuvav u diyuchij armiyi 28 serpnya 1941 roku buv vidryadzhenij do Harkivskogo vijskovogo okrugu z metoyu vivezenya do Kiyeva dokumentiv teatralnogo institutu Potrapiv u otochennya prote 14 listopada 1941 roku vijshov z nogo 27 travnya 1942 roku areshtovanij u Tomsku de u evakuaciyi perebuvali jogo druzhina i sin Buv zvinuvachenij u kontrrevolyucijnij agitaciyi Ne vitrimavshi tortur NKVS ziznavsya u zlochini i 24 kvitnya 1943 roku otrimav virok desyat rokiv uv yaznennya Do 1954 roku perebuvav u taborah GULAGu na Pivnichnomu Urali V uv yazneni pracyuvav normuvalnikom buhgalterom organizuvav ta ocholiv hudozhnij kolektiv Staviv spektakli za p yesami ukrayinskih ta rosijskih avtoriv i sam grav u nih Protyagom 1954 1956 rokiv pracyuvav vikonrobom remontno budivelnoyi kontori u misti Parkenti v Uzbekistani 1956 roku pereyihav do Kiyeva de do 1959 roku perebuvav na tvorchij teatroznavchij i zhurnalistskij roboti 30 serpnya 1959 roku buv povnistyu reabilitovanij U 1959 1970 rokah zaviduvav viddilom tvorchoyi roboti Prezidiyi Ukrayinskogo teatralnogo tovaristva Z 1960 roku dekan Narodnogo universitetu kulturi na gromadskih zasadah U 1966 1971 rokah nachalnik orgmetodviddilu Prezidiyi Ukrayinskogo teatralnogo tovaristva 1971 roku vijshov na pensiyu Pomer u Kiyevi 29 bereznya 1990 roku Pohovanij u Kiyevi na Berkoveckomu kladovishi Praciokremi vidannya Amvrosij Maksimilianovich Buchma Kiyiv Mistectvo 1940 93 storinki Dramaturgiya Ivana Tobilevicha Kiyiv 1941 42 storinki A M Buchma naris pro zhittya i tvorchist Kiyiv Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva i muzichnoyi literaturi URSR 1956 128 storinki Ukrayinskij radyanskij teatr naris Kiyiv Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva i muzichnoyi literaturi URSR 1957 81 storinka publikaciyi u naukovih ta naukovo populyarnih vidannyah M Kocyubinskij 1864 1913 peredmova I Piskun Kocyubinskij M Koni ne vinni Smih M Kocyubinskij Harkiv 1934 S 3 8 Masova hudozhnya biblioteka Biblioteka radyanskoyi literaturi 43 44 Bez pidpisu M M Kocyubinskij 1864 1913 peredmova I Piskun Kocyubinskij M Podarunok na imenini Persona grata M Kocyubinskij Harkiv 1934 S 3 8 Masova hudozhnya biblioteka Biblioteka radyanskoyi literaturi 45 46 Bez pidpisu Vid vidavnictva peredmova I Piskun Buchma A Z glibin dushi statti i spogadi Amvrosij Buchma uporyadnik ta primitki I Piskuna Kiyiv 1959 S 3 4 Bez pidpisu Narodzhenij dlya teatru vstupupna stattya Ivan Piskun Mikitenko I Teatralni mriyi publicistika listi Ivan Mikitenko Kiyiv 1968 S 3 20 Ukrainskij teatr I Piskun Istoriya sovetskogo dramaticheskogo teatra v 6 tomah Moskva 1968 Tom 4 1933 1941 S 215 241 ros Teatr socialistichnogo realizmu I R Piskun Shlyahi i problemi rozvitku ukrayinskogo radyanskogo teatru AN URSR Institut mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi imeni M T Rilskogo redkol M K Josipenko golovna redakciya ta inshi Kiyiv 1970 S 117 164 Bez pidpisu avtor zgadanij u statti Vid redakcijnoyi kolegiyi na s 5 Iz zmistu Radyanska p yesa osnova repertuaru Scenichne vtilennya klasichnoyi dramaturgiyi Zavzhdi suchasniki Ivan Piskun Zankivchani Lvivskij derzhavnij ordena Trudovogo Chervonogo Prapora akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni M Zankoveckoyi zbirnik uporyadnik I R Piskun redkolegiya Voloshin I O Josipenko M K golova Harchenko V I Yaremenko V S Kiyiv 1972 S 5 17 PrimitkiNacionalna biblioteka Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo Piskun Ivan Romanovich Biobibliografichnij pokazhchik Kiyiv 2018 LiteraturaMitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 462 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 477 ISBN 5 88500 071 9