[[Файл:|230px|]] Розташування зорі (обведено)
| |
Дані дослідження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір'я | Павич |
Пряме піднесення | 20г 25х 38.85705с |
Схилення | −56° 44′ 06.3230″ |
Видима величина (V) | 1,94 |
Характеристики | |
Спектральний клас | B3 V |
показник кольору U−B | −0.71 |
показник кольору B−V | −0.20 |
Тип змінності | - |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | +2.0 км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 6.90 мас/рік |
Паралакс (π) | 18.24 ± 0.52 мас |
Відстань | 179 світлових років 55 парсек |
Абсолютна величина (MV) | −1,762 |
Подробиці | |
Маса | 5.91 M☉ |
Радіус | 4.83 R☉ |
Світність | 2,200 L☉ |
Ефективна температура | 17,711 K |
Обертання | 16 км/с |
Вік | 48 млн років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Peacock |
Пікок (α Pav, α Павича) — найяскравіша зоря в південному сузір'ї Павича, розташована неподалік від межі із сузір'ям сузір'ям Телескопа.
Позначення
Зоря має позначення Байєра α Павича (лат. α Pavonis).
Назву «Пікок» (англ. Peacock, [ˈpiːkɒk]) запровадив [en] наприкінці 1930-х років під час створення навігаційного альманаху Королівських ВПС. Із п'ятдесяти семи зір, які було включено до альманаху, дві не мали власних назв: α Павича та ε Кіля. Військові наполягали, щоб усі зорі альманаху мали назви, тож назви зорям призначили: α Павича назвали «Пікоком» (англ. Peackok — відповідник лат. pavo, що означає «павич»), а ε Кіля назвали [en]».
2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу назв зір (англ. WGSN) для каталогізації та стандартизації власних назв. Перший бюлетень WGSN від липня 2016 року містив дві таблиці затверджених назв, серед яких був і Пікок.
До китайської системи європейські навколополярні сузір'я Південної півкулі адаптував Сюй Ґуанці наприкінці династії Мін. Назву Павич (孔雀, Kǒng Qiāo) отримав астеризм, який складається з , π Павича, , , , , , , , та α Павича. Отже, α Павича відома як 孔雀十一 (Kǒng Qiāo shíyī, «одинадцята [зоря] Павича»).
Властивості
Зоря має видиму величину 1,94, це найяскравіша зоря в Павичі. Виходячи з вимірів паралаксу, відстань до зорі становить близько 179 св. р. (55 пк). Її маса приблизно вшестеро більша маси Сонця, а радіус у 6 разів перевищує радіус Сонця. Вона в 2200 разів яскравіша Сонця. Ефективна температура фотосфери становить 17 700 K, зоря має синьо-білий відтінок. Вона має спектральний клас B3 V, тобто, належить до головної послідовності, хоча в раніших дослідженнях її часто вважали субгігантом (клас світності IV). Зокрема, у каталозі яскравих зір зоря має клас B2.5 IV.
Вважається, що зорі з такою масою не мають конвективної зони біля поверхні. Отже, речовина у зовнішній атмосфері не зазнає впливу ядерного синтезу, який відбувається в ядрі. Це означає, що склад атмосфери має відповідати складу речовини, з якої зоря утворилася. Зокрема, кількість дейтерію не має змінюватися протягом перебування зорі на головній послідовності. Виміряне відношення дейтерію до протію в зорі становить менше 5 × 10−6, що свідчить або про те, що зоря утворилася на ділянці з надзвичайно низьким вмістом дейтерію, або дейтерій було втрачено якимось чином. Можливий варіант, що дейтерій вигорів, коли зоря перебувала на шляху до головної послідовності.
Система, імовірно, є членом асоціації Тукана—Годинника. Вік цієї асоціації оцінюється у 45 мільйонів років. Відносно сусідів α Павича має пекулярну швидкість 13 км/с.
Супутники
Головна зоря, Пікок A, являє собою спектроскопічну подвійну, що складається з пари зір, які обертаються одна навколо одної з періодом 11,753 діб. Однак ці зорі не були оптично розділені, тому про супутник відомо мало, зокрема, він має масу щонайменше 0,26 M☉. Була спроба моделювати складений спектр вважаючи, що його утворюють зорі зі спектральними типами B0,5 і B2 з різницею яскравості 1,3 величини.
Три зорі вважають супутниками Пікока: дві зорі дев'ятої величини приблизно за чотири кутові мінути й одна 12-ї величини приблизно за одну кутову мінуту. Обидва супутники дев'ятої величини розташовані на відстані всього 17 кутових секунд один від одного.
Див. також
Джерела
- van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- Nicolet, B. (1978), Photoelectric photometric Catalogue of homogeneous measurements in the UBV System, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 34: 1—49, Bibcode:1978A&AS...34....1N
- Gahm, G. F.; Ahlin, P.; Lindroos, K. P. (1983). A study of visual double stars with early type primaries. I - Spectroscopic results. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 51: 143. Bibcode:1983A&AS...51..143G.
- Wilson, Ralph Elmer (1953), General catalogue of stellar radial velocities, Washington, Carnegie Institution of Washington, Bibcode:1953GCRV..C......0W
- Bell, Cameron P. M.; Mamajek, Eric E.; Naylor, Tim (2015). A self-consistent, absolute isochronal age scale for young moving groups in the solar neighbourhood. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 454: 593. arXiv:1508.05955. Bibcode:2015MNRAS.454..593B. doi:10.1093/mnras/stv1981.
- David, Trevor J.; Hillenbrand, Lynne A. (2015). The Ages of Early-type Stars: Strömgren Photometric Methods Calibrated, Validated, Tested, and Applied to Hosts and Prospective Hosts of Directly Imaged Exoplanets. The Astrophysical Journal. 804 (2): 146. arXiv:1501.03154. Bibcode:2015ApJ...804..146D. doi:10.1088/0004-637X/804/2/146.
- Jerzykiewicz, M.; Molenda-Zakowicz, J. (September 2000), Empirical Luminosities and Radii of Early-Type Stars after Hipparcos, Acta Astronomica, 50: 369—380, Bibcode:2000AcA....50..369J
- Павич // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 338. — .
- , SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 5 листопада 2020, процитовано 23 грудня 2011
- Sadler, D. H. (1993), (PDF), Edited and privately published by Wilkins, G. A., с. 48, архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2012, процитовано 21 травня 2019
- . Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 22 травня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 28 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2016.
- 陳冠中、陳輝樺 (30 липня 2006). . Activities of Exhibition and Education in Astronomy (AEEA). Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 17 вересня 2019.(кит.)
- The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, , 21 грудня 2004, архів оригіналу за 10 березня 2012, процитовано 16 січня 2012
- Skiff, B. A. (2014). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Spectral Classifications (Skiff, 2009-2016). VizieR On-line Data Catalog: B/mk. Originally published in: Lowell Observatory (October 2014). 1. Bibcode:2014yCat....1.2023S.
- Hoffleit, D.; Jaschek, C. (1991). The Bright star catalogue. New Haven: Yale University Observatory. Bibcode:1991bsc..book.....H.
- Vidal-Madjar, A. та ін. (August 1988), Deuterium in early-type stars - The case of Alpha-Pavonis, Astronomy and Astrophysics, 201 (2): 273—275, Bibcode:1988A&A...201..273V
- Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M. M. (January 2011), A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 410 (1): 190—200, arXiv:1007.4883, Bibcode:2011MNRAS.410..190T, doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x
- Beavers, W. I.; Cook, D. B. (1980). Scanner studies of composite spectra. I - Dwarfs. Astrophysical Journal Supplement Series. 44: 489. Bibcode:1980ApJS...44..489B. doi:10.1086/190702.
- Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal. 122 (6): 3466. Bibcode:2001AJ....122.3466M. doi:10.1086/323920.
Зовнішні посилання
- Peacock [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] - Jim Kaler's Stars
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pikok Fajl 230px Roztashuvannya zori obvedeno Dani doslidzhennya Epoha J2000 Suzir ya Pavich Pryame pidnesennya 20g 25h 38 85705s Shilennya 56 44 06 3230 Vidima velichina V 1 94 Harakteristiki Spektralnij klas B3 V pokaznik koloru U B 0 71 pokaznik koloru B V 0 20 Tip zminnosti Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 2 0 km sek Vlasnij ruh m za pr pidnes 6 90 mas rik za shilennyam 86 02 mas rik Paralaks p 18 24 0 52 mas Vidstan 179 svitlovih rokiv 55 parsek Absolyutna velichina MV 1 762 Podrobici Masa 5 91 M Radius 4 83 R Svitnist 2 200 L Efektivna temperatura 17 711 K Obertannya 16 km s Vik 48 mln rokiv Inshi poznachennya Pikok CD 57 9674 FK5 764 HD 193924 HIP 100751 HR 7790 SAO 246574 PosilannyaSIMBADdani dlya Peacock Pikok a Pav a Pavicha najyaskravisha zorya v pivdennomu suzir yi Pavicha roztashovana nepodalik vid mezhi iz suzir yam suzir yam Teleskopa PoznachennyaZorya maye poznachennya Bajyera a Pavicha lat a Pavonis Nazvu Pikok angl Peacock ˈ p iː k ɒ k zaprovadiv en naprikinci 1930 h rokiv pid chas stvorennya navigacijnogo almanahu Korolivskih VPS Iz p yatdesyati semi zir yaki bulo vklyucheno do almanahu dvi ne mali vlasnih nazv a Pavicha ta e Kilya Vijskovi napolyagali shob usi zori almanahu mali nazvi tozh nazvi zoryam priznachili a Pavicha nazvali Pikokom angl Peackok vidpovidnik lat pavo sho oznachaye pavich a e Kilya nazvali en 2016 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz organizuvav Robochu grupu nazv zir angl WGSN dlya katalogizaciyi ta standartizaciyi vlasnih nazv Pershij byuleten WGSN vid lipnya 2016 roku mistiv dvi tablici zatverdzhenih nazv sered yakih buv i Pikok Do kitajskoyi sistemi yevropejski navkolopolyarni suzir ya Pivdennoyi pivkuli adaptuvav Syuj Guanci naprikinci dinastiyi Min Nazvu Pavich 孔雀 Kǒng Qiao otrimav asterizm yakij skladayetsya z p Pavicha ta a Pavicha Otzhe a Pavicha vidoma yak 孔雀十一 Kǒng Qiao shiyi odinadcyata zorya Pavicha VlastivostiZorya maye vidimu velichinu 1 94 ce najyaskravisha zorya v Pavichi Vihodyachi z vimiriv paralaksu vidstan do zori stanovit blizko 179 sv r 55 pk Yiyi masa priblizno vshestero bilsha masi Soncya a radius u 6 raziv perevishuye radius Soncya Vona v 2200 raziv yaskravisha Soncya Efektivna temperatura fotosferi stanovit 17 700 K zorya maye sino bilij vidtinok Vona maye spektralnij klas B3 V tobto nalezhit do golovnoyi poslidovnosti hocha v ranishih doslidzhennyah yiyi chasto vvazhali subgigantom klas svitnosti IV Zokrema u katalozi yaskravih zir zorya maye klas B2 5 IV Vvazhayetsya sho zori z takoyu masoyu ne mayut konvektivnoyi zoni bilya poverhni Otzhe rechovina u zovnishnij atmosferi ne zaznaye vplivu yadernogo sintezu yakij vidbuvayetsya v yadri Ce oznachaye sho sklad atmosferi maye vidpovidati skladu rechovini z yakoyi zorya utvorilasya Zokrema kilkist dejteriyu ne maye zminyuvatisya protyagom perebuvannya zori na golovnij poslidovnosti Vimiryane vidnoshennya dejteriyu do protiyu v zori stanovit menshe 5 10 6 sho svidchit abo pro te sho zorya utvorilasya na dilyanci z nadzvichajno nizkim vmistom dejteriyu abo dejterij bulo vtracheno yakimos chinom Mozhlivij variant sho dejterij vigoriv koli zorya perebuvala na shlyahu do golovnoyi poslidovnosti Sistema imovirno ye chlenom asociaciyi Tukana Godinnika Vik ciyeyi asociaciyi ocinyuyetsya u 45 miljoniv rokiv Vidnosno susidiv a Pavicha maye pekulyarnu shvidkist 13 km s SuputnikiGolovna zorya Pikok A yavlyaye soboyu spektroskopichnu podvijnu sho skladayetsya z pari zir yaki obertayutsya odna navkolo odnoyi z periodom 11 753 dib Odnak ci zori ne buli optichno rozdileni tomu pro suputnik vidomo malo zokrema vin maye masu shonajmenshe 0 26 M Bula sproba modelyuvati skladenij spektr vvazhayuchi sho jogo utvoryuyut zori zi spektralnimi tipami B0 5 i B2 z rizniceyu yaskravosti 1 3 velichini Tri zori vvazhayut suputnikami Pikoka dvi zori dev yatoyi velichini priblizno za chotiri kutovi minuti j odna 12 yi velichini priblizno za odnu kutovu minutu Obidva suputniki dev yatoyi velichini roztashovani na vidstani vsogo 17 kutovih sekund odin vid odnogo Div takozhZori suzir ya Pavicha p Pavicha r Pavicha t PavichaDzherelavan Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Nicolet B 1978 Photoelectric photometric Catalogue of homogeneous measurements in the UBV System Astronomy and Astrophysics Supplement Series 34 1 49 Bibcode 1978A amp AS 34 1N Gahm G F Ahlin P Lindroos K P 1983 A study of visual double stars with early type primaries I Spectroscopic results Astronomy and Astrophysics Supplement Series 51 143 Bibcode 1983A amp AS 51 143G Wilson Ralph Elmer 1953 General catalogue of stellar radial velocities Washington Carnegie Institution of Washington Bibcode 1953GCRV C 0W Bell Cameron P M Mamajek Eric E Naylor Tim 2015 A self consistent absolute isochronal age scale for young moving groups in the solar neighbourhood Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 454 593 arXiv 1508 05955 Bibcode 2015MNRAS 454 593B doi 10 1093 mnras stv1981 David Trevor J Hillenbrand Lynne A 2015 The Ages of Early type Stars Stromgren Photometric Methods Calibrated Validated Tested and Applied to Hosts and Prospective Hosts of Directly Imaged Exoplanets The Astrophysical Journal 804 2 146 arXiv 1501 03154 Bibcode 2015ApJ 804 146D doi 10 1088 0004 637X 804 2 146 Jerzykiewicz M Molenda Zakowicz J September 2000 Empirical Luminosities and Radii of Early Type Stars after Hipparcos Acta Astronomica 50 369 380 Bibcode 2000AcA 50 369J Pavich Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 338 ISBN 966 613 263 X SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg arhiv originalu za 5 listopada 2020 procitovano 23 grudnya 2011 Sadler D H 1993 PDF Edited and privately published by Wilkins G A s 48 arhiv originalu PDF za 3 kvitnya 2012 procitovano 21 travnya 2019 Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 22 travnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2016 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2016 陳冠中 陳輝樺 30 lipnya 2006 Activities of Exhibition and Education in Astronomy AEEA Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2019 kit The Colour of Stars Australia Telescope Outreach and Education 21 grudnya 2004 arhiv originalu za 10 bereznya 2012 procitovano 16 sichnya 2012 Skiff B A 2014 VizieR Online Data Catalog Catalogue of Stellar Spectral Classifications Skiff 2009 2016 VizieR On line Data Catalog B mk Originally published in Lowell Observatory October 2014 1 Bibcode 2014yCat 1 2023S Hoffleit D Jaschek C 1991 The Bright star catalogue New Haven Yale University Observatory Bibcode 1991bsc book H Vidal Madjar A ta in August 1988 Deuterium in early type stars The case of Alpha Pavonis Astronomy and Astrophysics 201 2 273 275 Bibcode 1988A amp A 201 273V Tetzlaff N Neuhauser R Hohle M M January 2011 A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 410 1 190 200 arXiv 1007 4883 Bibcode 2011MNRAS 410 190T doi 10 1111 j 1365 2966 2010 17434 x Bonavita M Desidera S Thalmann C Janson M Vigan A Chauvin G Lannier J 2016 SPOTS The Search for Planets Orbiting Two Stars II First constraints on the frequency of sub stellar companions on wide circumbinary orbits Astronomy amp Astrophysics 593 A38 arXiv 1605 03962 Bibcode 2016A amp A 593A 38B doi 10 1051 0004 6361 201628231 Beavers W I Cook D B 1980 Scanner studies of composite spectra I Dwarfs Astrophysical Journal Supplement Series 44 489 Bibcode 1980ApJS 44 489B doi 10 1086 190702 Mason Brian D Wycoff Gary L Hartkopf William I Douglass Geoffrey G Worley Charles E 2001 The 2001 US Naval Observatory Double Star CD ROM I The Washington Double Star Catalog The Astronomical Journal 122 6 3466 Bibcode 2001AJ 122 3466M doi 10 1086 323920 Zovnishni posilannyaPeacock 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Jim Kaler s Stars