Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зоряна атмосфера — зовнішня область зорі, звідки світло розповсюджується назовні без додаткового перевипромінювання. Нижня межа зоряної атмосфери визначається саме найглибшим шаром випромінювання, яке безпосередньо може бачити зовнішній спостерігач. Світло від розташованих нижче шарів, або конвективної зони на своєму шляху назовні зазнає неодноразового перевипромінювання.
Структура зоряної атмосфери
Всередині зоряної атмосфери розрізняють кілька прошарків, що мають дещо відмінні властивості.
Найглибша та найхолодніша частина атмосфери, яку може бачити зовнішній спостерігач, називається фотосферою. Фотосфера випромінює світло в усій ділянці видимого безперервного спектру. Температура цієї області зростає з глибиною й для зір типу Сонця лежить у межах від 4500 до 6500 K. Саме у фотосфері Сонця з'являються так звані сонячні плями — порівняно холодні області прориву магнітного поля.
Над фотосферою розташовано хромосферу, тонкий шар якої (її товщина для Сонця становить близько 10 000 км) пронизують ниткоподібні потоки розпеченого газу — спікули. Температура хромосфери спочатку плавно змінюється, збільшуючись з віддаленням від фотосфери. У невеликий перехідній зоні 100 км завтовшки стрибкоподібно підвищується до температури найгарячішої та найрозрідженішої частини атмосфери — корони. Так, температура корони Сонця сягає 2 млн. K. Таке високе значення корональної температури досягається завдяки нагріву плазми в корональних петлях й її низької густини в області сонячної корони, що робить теплообмін неефективним[].
У той час, як наявність корони та перехідних ділянок є характерною для зір головної послідовності, інші класи зір можуть не мати подібних ділянок. Так, схоже, що тільки деякі зорі-гіганти та невелика кількість надгігантів мають корони[].
Дослідження
Атмосферу Сонця, як найближчої до Землі зорі, наразі вивчено найкраще. Під час повних сонячних затемнень, які приховують фотосферу від очей земного спостерігача, можна побачити тонке кільце сонячної хромосфери й гало сонячної корони.
В атмосферах інших зір найдетальніше вивчено фотосферу. Хромосфера й корона розташовані вище фотосфери й прозорі, тому їх важко спостерігати й вони докладно вивчені лише у Сонця. Однак у холодних червоних карликів, а іноді й у червоних гігантів, хромосфера настільки щільна й протяжна, що випромінювані нею лінії можна спостерігати в загальному спектрі всієї зорі. із потужними хромосферами, які утворюють яскраві лінії, ще мало розроблена.
Вивчення зоряних спектрів дозволяє уточнити фізичну природу процесів випромінювання та поглинання в атмосферах зір. Теорія дозволяє визначати зі спостережень температуру й густину фотосфер, зміну цих величин із глибиною, іонізацію та збудження атомів, хімічний склад газу. Крім того, визначаються швидкості хаотичних рухів газових мас і обертання зір, що дають помітний внесок в доплерівське розширення профілю спектральних ліній. За ліній деяких зір (наприклад, зір типу Вольфа—Райє) вдалося встановити, що їх атмосфери розширюються назовні зі швидкістю в сотні або й тисячі км/с, створюючи зоряний вітер, набагато потужніший сонячного.
Температура та густина газу фотосфери слугують вихідними параметрами для розрахунку внутрішньої будови зір.
Вищевикладене стосується зір, фотосфери яких стабільні, тобто, не змінюються з часом. Однак існує велика кількість змінних зір, блиск яких періодично або нерегулярно змінюється. У більшості змінних зір блиск змінюється через (пульсації атмосфери) — зміну її розмірів і температури. Водночас змінюється і спектр зорі.
Література
- Атмосфера зорі // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 42. — .
- (рос.) Каплан С. А. Физика звезд, 3 изд. М., 1977.
- (рос.) Курс астрофизики и звездной астрономии, под ред. А. А. Михайлова, том 2, М., 1962, глави 1, 15.
- (рос.) Мустель Э. Р. Звездные атмосферы, М., 1960.
- (рос.) Звездные атмосферы, пер. з англ. М., 1963.
- (рос.) Соболев В. В. Курс теоретической астрофизики, 2 изд., М., 1975.
- (рос.) Грей Д. Наблюдение и анализ звездных атмосфер, пер. з англ., М., 1980.
- (рос.) Михалас Д. Звездные атмосферы, ч. 1-2, пер. з англ., М., 1982.
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoryana atmosfera zovnishnya oblast zori zvidki svitlo rozpovsyudzhuyetsya nazovni bez dodatkovogo pereviprominyuvannya Nizhnya mezha zoryanoyi atmosferi viznachayetsya same najglibshim sharom viprominyuvannya yake bezposeredno mozhe bachiti zovnishnij sposterigach Svitlo vid roztashovanih nizhche shariv abo konvektivnoyi zoni na svoyemu shlyahu nazovni zaznaye neodnorazovogo pereviprominyuvannya Sonyachna atmosfera na svitlini sonyachnogo zatemnennya 1999 roku u FranciyiStruktura zoryanoyi atmosferiVseredini zoryanoyi atmosferi rozriznyayut kilka prosharkiv sho mayut desho vidminni vlastivosti Najglibsha ta najholodnisha chastina atmosferi yaku mozhe bachiti zovnishnij sposterigach nazivayetsya fotosferoyu Fotosfera viprominyuye svitlo v usij dilyanci vidimogo bezperervnogo spektru Temperatura ciyeyi oblasti zrostaye z glibinoyu j dlya zir tipu Soncya lezhit u mezhah vid 4500 do 6500 K Same u fotosferi Soncya z yavlyayutsya tak zvani sonyachni plyami porivnyano holodni oblasti prorivu magnitnogo polya Nad fotosferoyu roztashovano hromosferu tonkij shar yakoyi yiyi tovshina dlya Soncya stanovit blizko 10 000 km pronizuyut nitkopodibni potoki rozpechenogo gazu spikuli Temperatura hromosferi spochatku plavno zminyuyetsya zbilshuyuchis z viddalennyam vid fotosferi U nevelikij perehidnij zoni 100 km zavtovshki stribkopodibno pidvishuyetsya do temperaturi najgaryachishoyi ta najrozridzhenishoyi chastini atmosferi koroni Tak temperatura koroni Soncya syagaye 2 mln K Take visoke znachennya koronalnoyi temperaturi dosyagayetsya zavdyaki nagrivu plazmi v koronalnih petlyah j yiyi nizkoyi gustini v oblasti sonyachnoyi koroni sho robit teploobmin neefektivnim dzherelo U toj chas yak nayavnist koroni ta perehidnih dilyanok ye harakternoyu dlya zir golovnoyi poslidovnosti inshi klasi zir mozhut ne mati podibnih dilyanok Tak shozhe sho tilki deyaki zori giganti ta nevelika kilkist nadgigantiv mayut koroni dzherelo DoslidzhennyaAtmosferu Soncya yak najblizhchoyi do Zemli zori narazi vivcheno najkrashe Pid chas povnih sonyachnih zatemnen yaki prihovuyut fotosferu vid ochej zemnogo sposterigacha mozhna pobachiti tonke kilce sonyachnoyi hromosferi j galo sonyachnoyi koroni V atmosferah inshih zir najdetalnishe vivcheno fotosferu Hromosfera j korona roztashovani vishe fotosferi j prozori tomu yih vazhko sposterigati j voni dokladno vivcheni lishe u Soncya Odnak u holodnih chervonih karlikiv a inodi j u chervonih gigantiv hromosfera nastilki shilna j protyazhna sho viprominyuvani neyu liniyi mozhna sposterigati v zagalnomu spektri vsiyeyi zori iz potuzhnimi hromosferami yaki utvoryuyut yaskravi liniyi she malo rozroblena Vivchennya zoryanih spektriv dozvolyaye utochniti fizichnu prirodu procesiv viprominyuvannya ta poglinannya v atmosferah zir Teoriya dozvolyaye viznachati zi sposterezhen temperaturu j gustinu fotosfer zminu cih velichin iz glibinoyu ionizaciyu ta zbudzhennya atomiv himichnij sklad gazu Krim togo viznachayutsya shvidkosti haotichnih ruhiv gazovih mas i obertannya zir sho dayut pomitnij vnesok v doplerivske rozshirennya profilyu spektralnih linij Za linij deyakih zir napriklad zir tipu Volfa Rajye vdalosya vstanoviti sho yih atmosferi rozshiryuyutsya nazovni zi shvidkistyu v sotni abo j tisyachi km s stvoryuyuchi zoryanij viter nabagato potuzhnishij sonyachnogo Temperatura ta gustina gazu fotosferi sluguyut vihidnimi parametrami dlya rozrahunku vnutrishnoyi budovi zir Vishevikladene stosuyetsya zir fotosferi yakih stabilni tobto ne zminyuyutsya z chasom Odnak isnuye velika kilkist zminnih zir blisk yakih periodichno abo neregulyarno zminyuyetsya U bilshosti zminnih zir blisk zminyuyetsya cherez pulsaciyi atmosferi zminu yiyi rozmiriv i temperaturi Vodnochas zminyuyetsya i spektr zori LiteraturaAtmosfera zori Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 42 ISBN 966 613 263 X ros Kaplan S A Fizika zvezd 3 izd M 1977 ros Kurs astrofiziki i zvezdnoj astronomii pod red A A Mihajlova tom 2 M 1962 glavi 1 15 ros Mustel E R Zvezdnye atmosfery M 1960 ros Zvezdnye atmosfery per z angl M 1963 ros Sobolev V V Kurs teoreticheskoj astrofiziki 2 izd M 1975 ros Grej D Nablyudenie i analiz zvezdnyh atmosfer per z angl M 1980 ros Mihalas D Zvezdnye atmosfery ch 1 2 per z angl M 1982 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi