Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Евальд Рудольфович Мустель (21 травня (3 червня) 1911, Севастополь — 10 квітня 1988, Москва) — радянський астроном, член-кореспондент Академії наук СРСР (від 23 жовтня 1953).
| Мустель Евальд Рудольфович | |
|---|---|
| Народився | 21 травня (3 червня) 1911 Севастополь, Таврійська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 10 квітня 1988 (76 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | d |
| Заклад | фізичний факультет МДУ |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Фесенков Василь Григорович |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |      |
Біографія
Родився в Севастополі. У 1935 закінчив Московський університет. У 1935—1950 працював у Державному астрономічному інституті ім. П. К. Штернберга та Московському університеті (з 1944 — доктор фізико-математичних наук і професор), в 1946—1960 — співробітник Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР. З 1957 працює в Астрономічній раді АН СРСР (з 1963 — голова). Член КПРС з 1964.
Основні наукові роботи відносяться до різних проблем фізики Сонця, зоряних атмосфер, нових і наднових зірок, а також до проблеми сонячних корпускулярних потоків і їхнього впливу на магнітосферу і атмосферу Землі. Розробив теорію променистої рівноваги зоряних атмосфер для коефіцієнта поглинання, що залежить від частоти, і побудував теорію фотосфер зірок з ефективними температурами від 10000 до 20000 K. Запропонував модель спалаху нової зірки, згідно з якою її головна оболонка викидається відразу ж після максимуму блиску зірки під дією ударної хвилі, що йде зсередини. Припустив, що «полярні шапки» в будові оболонок деяких нових можуть бути пояснені наявністю у цих зірок (білих карликів) сильних магнітних полів дипольного характеру. Побудував модель наднової зірки I типу поблизу максимуму блиску, згідно з якою «залишок» наднової оточений оболонкою, котра віддаляється від нього з дуже великим градієнтом швидкостей порядку швидкості розширення оболонки (в середньому 10000 км/с). Вперше оцінив розміри наднових зірок I типу в момент максимуму блиску (близько 2•1015 см). Ототожнив в спектрах цих зірок сильні лінії C, N, O, прийшов до висновку, що наявна всередині оболонки стратифікація елементів (уздовж радіуса) відповідає вибуху масивної зірки, яко далеко проеволюціонувала. Встановив, що активні області на Сонці є одним з основних джерел посиленого корпускулярного випромінювання (сонячного вітру). На підставі аналізу даних про наземний атмосферний тиск за період 1880—1974 спільно з В. Є. Чортопрудом і Н. Б. Мулюковою знайшов, що входження Землі в сонячний корпускулярний потік супроводжується збільшенням нестійкості земної атмосфери і посиленням атмосферної циркуляції. Автор монографії «Зоряні атмосфери» (1960).
Головний редактор «Астрономічного журналу» (з 1965).
Віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1970—1976).
Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1952), перший лауреат премії ім. А. А. Бєлопольського АН СРСР (1981).
На честь науковця названо астероїд 2385 Мустель.
Примітки
- Мустель Эвальд Рудольфович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Мустель Эвальд Рудольфович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Астрономия в СССР за сорок лет. 1917—1957 Сб. ст., М., 1960.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evald Rudolfovich Mustel 21 travnya 3 chervnya 1911 Sevastopol 10 kvitnya 1988 Moskva radyanskij astronom chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR vid 23 zhovtnya 1953 Mustel Evald RudolfovichNarodivsya 21 travnya 3 chervnya 1911 Sevastopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 10 kvitnya 1988 1988 04 10 76 rokiv Moskva SRSRPohovannya Kuncevskij cvintarKrayina SRSRDiyalnist astronomAlma mater dZaklad fizichnij fakultet MDUNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik Fesenkov Vasil GrigorovichChlenstvo Akademiya nauk SRSRPartiya KPRSNagorodiBiografiyaRodivsya v Sevastopoli U 1935 zakinchiv Moskovskij universitet U 1935 1950 pracyuvav u Derzhavnomu astronomichnomu instituti im P K Shternberga ta Moskovskomu universiteti z 1944 doktor fiziko matematichnih nauk i profesor v 1946 1960 spivrobitnik Krimskoyi astrofizichnoyi observatoriyi AN SRSR Z 1957 pracyuye v Astronomichnij radi AN SRSR z 1963 golova Chlen KPRS z 1964 Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do riznih problem fiziki Soncya zoryanih atmosfer novih i nadnovih zirok a takozh do problemi sonyachnih korpuskulyarnih potokiv i yihnogo vplivu na magnitosferu i atmosferu Zemli Rozrobiv teoriyu promenistoyi rivnovagi zoryanih atmosfer dlya koeficiyenta poglinannya sho zalezhit vid chastoti i pobuduvav teoriyu fotosfer zirok z efektivnimi temperaturami vid 10000 do 20000 K Zaproponuvav model spalahu novoyi zirki zgidno z yakoyu yiyi golovna obolonka vikidayetsya vidrazu zh pislya maksimumu blisku zirki pid diyeyu udarnoyi hvili sho jde zseredini Pripustiv sho polyarni shapki v budovi obolonok deyakih novih mozhut buti poyasneni nayavnistyu u cih zirok bilih karlikiv silnih magnitnih poliv dipolnogo harakteru Pobuduvav model nadnovoyi zirki I tipu poblizu maksimumu blisku zgidno z yakoyu zalishok nadnovoyi otochenij obolonkoyu kotra viddalyayetsya vid nogo z duzhe velikim gradiyentom shvidkostej poryadku shvidkosti rozshirennya obolonki v serednomu 10000 km s Vpershe ociniv rozmiri nadnovih zirok I tipu v moment maksimumu blisku blizko 2 1015 sm Ototozhniv v spektrah cih zirok silni liniyi C N O prijshov do visnovku sho nayavna vseredini obolonki stratifikaciya elementiv uzdovzh radiusa vidpovidaye vibuhu masivnoyi zirki yako daleko proevolyucionuvala Vstanoviv sho aktivni oblasti na Sonci ye odnim z osnovnih dzherel posilenogo korpuskulyarnogo viprominyuvannya sonyachnogo vitru Na pidstavi analizu danih pro nazemnij atmosfernij tisk za period 1880 1974 spilno z V Ye Chortoprudom i N B Mulyukovoyu znajshov sho vhodzhennya Zemli v sonyachnij korpuskulyarnij potik suprovodzhuyetsya zbilshennyam nestijkosti zemnoyi atmosferi i posilennyam atmosfernoyi cirkulyaciyi Avtor monografiyi Zoryani atmosferi 1960 Golovnij redaktor Astronomichnogo zhurnalu z 1965 Vice prezident Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1970 1976 Laureat Stalinskoyi premiyi tretogo stupenya 1952 pershij laureat premiyi im A A Byelopolskogo AN SRSR 1981 Na chest naukovcya nazvano asteroyid 2385 Mustel PrimitkiMustel Evald Rudolfovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Mustel Evald Rudolfovich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Astronomiya v SSSR za sorok let 1917 1957 Sb st M 1960