Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Північно-західний економічний район | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Площа: | 40.3 тис. км² |
| Населення: | 2.2 млн осіб |
| Області: | . |
| Рельєф: | рівнинний |
| Клімат: | помірно континентальний |
| Ґрунти: | дерново-підзолисті, сірі лісові i чорноземи |
| Річки: | Прип'ять, Турія, Стохід, Случ, Стир, Горинь |
| Природні ресурси: | Мінеральні ресурси: кам'яне вугілля, торф, вапняк, бурштин, граніт, мідь |
| Міста: | Луцьк, Рівне, Ковель, Нововолинськ, Вараш, Сарни |
| Проблеми: | надлишок трудових ресурсів |
Північно-західний (Західнополіський) економічний район розташований на крайньому північному заході України. Район включає територію Волинської та Рівненської областей.
Загальні відомості та ЕГП
До Північно-західного економічного району входять дві області (Волинська й Рівненська) загальною площею 40,3 тис. км²; чисельністю жителів 2,2 млн осіб. Територія району в минулому була частиною могутнього Галицько-Волинського князівства. З часом ці землі входили до складу Польсько-Литовської держави, Росії, Польщі, і тільки в 1939 році приєднані до основної частини української території.
Населення і трудові ресурси
Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. За підсумками 1998 року, у Рівненській області ще спостерігався незначний додатний приріст населення. З 1999 року в обидвох областях відбувається депопуляція населення, але її темпи найменші (близько −2 на 1000 осіб) серед усіх економічних районів. Саме у Північно-західному районі зараз залишається й найбільша народжуваність в Україні.
Частка сільських жителів на сьогодні становить тут 49%. Середня густота сільського населення тут не набагато нижча, ніж у Карпатському економічному районі. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (67 осіб на км²) значно нижча від пересічної для країни, найменша серед усіх економічних районів. У Північно-західному регіоні України значна частка (понад 96%) українського населення, а також помітно виражені етнографічні особливості (своєрідний побут і культурні традиції, джерела яких сягають часів язичництва) корінних жителів краю — поліщуків. Найбільші з національних меншин — росіяни, білоруси, поляки, які проживають у містах та прикордонних районах.
Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався значний надлишок їх, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд мешканців на сезонні роботи на східні терени України, в інші держави.
Природні умови та ресурси
У межах Північно-західного економічного району є незначні паливно-сировинні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів регіону належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну. Перспективні для місцевого використання газові родовища виявлені на Волині. У районі є значні запаси торфу. Рудних корисних копалин тут практично немає. У 90-роках у Волинській області виявлені перспективні поклади мідних руд. Порівняно багатий район на будівельну сировину (вапняки, мергелі, крейду, граніт, габро) дорогоцінні камені (топази, бурштин). Один з найбагатших Північно-західний район на водні та лісові ресурси. Густа річкова сітка, багато озер і боліт, великі запаси підземних вод. Тут зосереджені значні масиви лісів Полісся.
Поверхня регіону охоплює рівнинні простори Поліської низовини, Волинської височини. Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах надмірним зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново-підзолистими, іноді заболоченими ґрунтами. Північно-західний економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це передусім мальовничі ландшафти поліських лісів та озер. Питома вага потенційно рекреаційних територій у структурі земель у Рівненській області є найбільшою в Україні (понад 50%).
Господарський комплекс
Провідними міжгалузевими комплексами в економічному районі є: паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, лісовиробничий, агропромисловий, легкої промисловості, транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс базується на видобутку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.
Основними галузями машинобудівного комплексу району є автомобілебудування (виробництво вантажно-пасажирських автомобілів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування.
Хіміко-індустріальний комплекс району орієнтується в основному на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія).
Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами будівельно-індустріального комплексу. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо. Лісовиробничий комплекс Північно-західного економічного району складається майже з усіх (крім целюлозно-паперового) виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Ківерці, Радивилів, Луцьк, Рівне). Сільське господарство Полісся спеціалізується в основному на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на перероблення власної сировини, а тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спиртогорілчана, молочна, м'ясна.
Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набув значного розвитку комплекс легкої індустрії. Основними центрами комплексу є Рівне, Луцьк, Дубно, Ковель.
Серед галузей транспортного комплексу найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни. Найважливіші центри рекреації та туризму: Володимир, Рівне, Луцьк, Шацьк та ін.
Найбільші міста
Рівне
Місто Рівне (248 тис. жителів) є адміністративним, економічним і культурним центром однойменної області. Спеціалізується воно на машинобудуванні (радіоелектронному, електротехнічному, сільськогосподарському), хімічній, легкій, лісовій, будівельній та харчовій галузях промисловості. Виші міста готують інженерів водного господарства, вчителів, культурно-освітніх працівників.
Луцьк
Луцьк (209 тис. жителів) — адміністративний, промисловий і культурно-освітній центр Волинської області. Профільні галузі у місті — машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів, лісова, легка та харчова промисловість. У Луцьку є Волинський університет, філіали вишів та науково-дослідних інститутів, 2 театри, музеї.
Найцікавішими пам'ятками архітектури в Луцьку є Верхній замок XII–XIV ст., залишки храмів і житлових будівель (X–XIV ст.), фортечних валів XII–XIII ст., Покровська XV ст. і Хрестовоздвиженська церкви, Монастир єзуїтів 1539–1610 рр. і Монастир триаріїв 1729 р., Троїцький собор 1755 р.
Проблеми й перспективи розвитку
Основною проблемою району є відносно низький супроти інших регіонів рівень соціально-економічного розвитку. Дуже мало промислових підприємств працює в малих містах і селищах. Особливо гостро в них постають проблеми зайнятості, доброустрою тощо.
Посилання
- Гілецький Й.P. Географія України. Північно-західний район
- Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno zahidnij ekonomichnij rajonOsnovni daniPlosha 40 3 tis km Naselennya 2 2 mln osibOblasti Volinska oblast Rivnenska oblastRelyef rivninnijKlimat pomirno kontinentalnijGrunti dernovo pidzolisti siri lisovi i chornozemiRichki Prip yat Turiya Stohid Sluch Stir GorinPrirodni resursi Mineralni resursi kam yane vugillya torf vapnyak burshtin granit midMista Luck Rivne Kovel Novovolinsk Varash SarniProblemi nadlishok trudovih resursiv Pivnichno zahidnij Zahidnopoliskij ekonomichnij rajon roztashovanij na krajnomu pivnichnomu zahodi Ukrayini Rajon vklyuchaye teritoriyu Volinskoyi ta Rivnenskoyi oblastej Zagalni vidomosti ta EGPDo Pivnichno zahidnogo ekonomichnogo rajonu vhodyat dvi oblasti Volinska j Rivnenska zagalnoyu plosheyu 40 3 tis km chiselnistyu zhiteliv 2 2 mln osib Teritoriya rajonu v minulomu bula chastinoyu mogutnogo Galicko Volinskogo knyazivstva Z chasom ci zemli vhodili do skladu Polsko Litovskoyi derzhavi Rosiyi Polshi i tilki v 1939 roci priyednani do osnovnoyi chastini ukrayinskoyi teritoriyi Naselennya i trudovi resursiRajon vidilyayetsya sered inshih tim sho demografichna situaciya ne nabrala tut nadto zagrozlivogo harakteru Za pidsumkami 1998 roku u Rivnenskij oblasti she sposterigavsya neznachnij dodatnij pririst naselennya Z 1999 roku v obidvoh oblastyah vidbuvayetsya depopulyaciya naselennya ale yiyi tempi najmenshi blizko 2 na 1000 osib sered usih ekonomichnih rajoniv Same u Pivnichno zahidnomu rajoni zaraz zalishayetsya j najbilsha narodzhuvanist v Ukrayini Chastka silskih zhiteliv na sogodni stanovit tut 49 Serednya gustota silskogo naselennya tut ne nabagato nizhcha nizh u Karpatskomu ekonomichnomu rajoni Cherez nevisokij riven urbanizaciyi serednya gustota naselennya 67 osib na km znachno nizhcha vid peresichnoyi dlya krayini najmensha sered usih ekonomichnih rajoniv U Pivnichno zahidnomu regioni Ukrayini znachna chastka ponad 96 ukrayinskogo naselennya a takozh pomitno virazheni etnografichni osoblivosti svoyeridnij pobut i kulturni tradiciyi dzherela yakih syagayut chasiv yazichnictva korinnih zhiteliv krayu polishukiv Najbilshi z nacionalnih menshin rosiyani bilorusi polyaki yaki prozhivayut u mistah ta prikordonnih rajonah Shodo trudovih resursiv to tut sformuvavsya znachnij nadlishok yih osoblivo u silskij miscevosti Ce zumovlyuye yak znachni mayatnikovi migraciyi tak i viyizd meshkanciv na sezonni roboti na shidni tereni Ukrayini v inshi derzhavi Prirodni umovi ta resursiSelo Bazaltove Bazaltovij kar yer U mezhah Pivnichno zahidnogo ekonomichnogo rajonu ye neznachni palivno sirovinni resursi Vazhlive misce sered zapasiv palivnih resursiv regionu nalezhit Lvivsko Volinskomu kam yanovugilnomu basejnu Perspektivni dlya miscevogo vikoristannya gazovi rodovisha viyavleni na Volini U rajoni ye znachni zapasi torfu Rudnih korisnih kopalin tut praktichno nemaye U 90 rokah u Volinskij oblasti viyavleni perspektivni pokladi midnih rud Porivnyano bagatij rajon na budivelnu sirovinu vapnyaki mergeli krejdu granit gabro dorogocinni kameni topazi burshtin Odin z najbagatshih Pivnichno zahidnij rajon na vodni ta lisovi resursi Gusta richkova sitka bagato ozer i bolit veliki zapasi pidzemnih vod Tut zoseredzheni znachni masivi lisiv Polissya Poverhnya regionu ohoplyuye rivninni prostori Poliskoyi nizovini Volinskoyi visochini Pomirno kontinentalnij klimat z dostatnim a v deyakih rajonah nadmirnim zvolozhennyam zumovili formuvannya na rivninah prirodnih kompleksiv mishanih lisiv z dernovo pidzolistimi inodi zabolochenimi gruntami Pivnichno zahidnij ekonomichnij rajon maye znachni prirodni rekreacijni resursi Ce peredusim malovnichi landshafti poliskih lisiv ta ozer Pitoma vaga potencijno rekreacijnih teritorij u strukturi zemel u Rivnenskij oblasti ye najbilshoyu v Ukrayini ponad 50 Gospodarskij kompleksProvidnimi mizhgaluzevimi kompleksami v ekonomichnomu rajoni ye palivno energetichnij mashinobudivnij himiko industrialnij budivelnij lisovirobnichij agropromislovij legkoyi promislovosti transportnij ta rekreacijnij Palivno energetichnij kompleks bazuyetsya na vidobutku paliva vugillya torf ta virobnictvi elektroenergiyi na Rivnenskij atomnij elektrostanciyi Osnovnimi galuzyami mashinobudivnogo kompleksu rajonu ye avtomobilebuduvannya virobnictvo vantazhno pasazhirskih avtomobiliv silskogospodarske mashinobuduvannya radiotehnichna prilado ta verstatobuduvannya Himiko industrialnij kompleks rajonu oriyentuyetsya v osnovnomu na spozhivacha Najbilshimi centrami himichnoyi promislovosti ye Rivne azotni dobriva Luck virobi z plastmasi farbi pobutova himiya Najriznomanitnisha produkciya viroblyayetsya pidpriyemstvami budivelno industrialnogo kompleksu Ce vidobutok i obrobka budivelnogo kaminnya vigotovlennya cementu Zdolbuniv zalizobetonnih konstrukcij skla cegli cherepici tosho Lisovirobnichij kompleks Pivnichno zahidnogo ekonomichnogo rajonu skladayetsya majzhe z usih krim celyulozno paperovogo virobnictv vid lisozagotivli do lisohimiyi Kostopil Kiverci Radiviliv Luck Rivne Silske gospodarstvo Polissya specializuyetsya v osnovnomu na lonarstvi kartoplyarstvi ta molochno m yasnomu tvarinnictvi Misceve znachennya maye zernove gospodarstvo buryakivnictvo m yaso molochne tvarinnictvo Harchova promislovist perevazhno zoriyentovana na pereroblennya vlasnoyi sirovini a tomu providnimi galuzyami ye boroshnomelna cukrova plodoovocheva spirtogorilchana molochna m yasna Vikoristovuyuchi miscevu ta priviznu silskogospodarsku sirovinu a takozh znachni trudovi resursi rajonu nabuv znachnogo rozvitku kompleks legkoyi industriyi Osnovnimi centrami kompleksu ye Rivne Luck Dubno Kovel Sered galuzej transportnogo kompleksu najbilshe znachennya mayut zaliznichnij ta avtomobilnij a takozh truboprovidnij ta povitryanij vidi transportu Shlyahi spoluchennya perevazhno mayut zagalnoderzhavne j mizhnarodne znachennya Najbilshimi transportnimi vuzlami krim oblasnih centriv ye takozh mista Kovel Zdolbuniv Sarni Najvazhlivishi centri rekreaciyi ta turizmu Volodimir Rivne Luck Shack ta in Najbilshi mistaRivne Misto Rivne 248 tis zhiteliv ye administrativnim ekonomichnim i kulturnim centrom odnojmennoyi oblasti Specializuyetsya vono na mashinobuduvanni radioelektronnomu elektrotehnichnomu silskogospodarskomu himichnij legkij lisovij budivelnij ta harchovij galuzyah promislovosti Vishi mista gotuyut inzheneriv vodnogo gospodarstva vchiteliv kulturno osvitnih pracivnikiv Luck Luck 209 tis zhiteliv administrativnij promislovij i kulturno osvitnij centr Volinskoyi oblasti Profilni galuzi u misti mashinobuduvannya himichna budivelnih materialiv lisova legka ta harchova promislovist U Lucku ye Volinskij universitet filiali vishiv ta naukovo doslidnih institutiv 2 teatri muzeyi Najcikavishimi pam yatkami arhitekturi v Lucku ye Verhnij zamok XII XIV st zalishki hramiv i zhitlovih budivel X XIV st fortechnih valiv XII XIII st Pokrovska XV st i Hrestovozdvizhenska cerkvi Monastir yezuyitiv 1539 1610 rr i Monastir triariyiv 1729 r Troyickij sobor 1755 r Problemi j perspektivi rozvitkuOsnovnoyu problemoyu rajonu ye vidnosno nizkij suproti inshih regioniv riven socialno ekonomichnogo rozvitku Duzhe malo promislovih pidpriyemstv pracyuye v malih mistah i selishah Osoblivo gostro v nih postayut problemi zajnyatosti dobroustroyu tosho PosilannyaGileckij J P Geografiya Ukrayini Pivnichno zahidnij rajon Zablockij B F Rozmishennya produktivnih sil Ukrayini Nacionalna makroekonomika K 2002