Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північно-Кавказька операція - бойові дії на Північному Кавказі в ході громадянської війни в Росії в 1918-1919 роках.
| Північно-Кавказька операція | |
 | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Місце розташування | Північний Кавказ |
| Дата й час | грудень 1918 |
Освіта Північно-Кавказького театру бойових дій
Виниклий ще за Керенського кубанський уряд після Жовтневої революції приступив до формування місцевої Добровольчої армії. У той самий час на Кубані почали організовуватися радянські вогнища, частково з «іногороднього» населення, з частин старої армії Кавказу, що відходила з Кавказького фронту, і з моряків Чорноморського флоту. Ці загони роззброїли у своїх районах козаків, ворожих до радянської влади. Частина козацтва пішла у гори, утворюючи білогвардійські партизанські загони.
Через висування німецьких та австро-угорських військ на Україну та заколоту Краснова на Дону численні більшовицьки налаштовані залишки Кавказького фронту не могли вільно пробратися до центральної Росії та осіли на Північному Кавказі. Вони не були об'єднані єдиним військовим управлінням, не було також єдності і в адміністративно-політичному відношенні (у цей час на Північному Кавказі існувало чотири республіки (згодом об'єдналися в Північно-Кавказьку Радянську Республіку РРФСР): Кубанська, Чорноморська, Ставропольська і Тернополя із радянських командувачів ворогували не лише між собою, а й із центральними виконавчими комітетами тих республік, на території яких знаходилися.
Значна частина радянських військ виявилася скутою боротьбою з козаками Таманського півострова, яким на допомогу прийшли німецькі війська. Інші радянські сили, основною масою яких командував Сорокін Іван Лукич, знаходилися в трикутнику Азов — Батайськ — , маючи також сильні гарнізони на станції Великокняжої та в Катеринодарі. Загальна чисельність більшовицьких загонів і дезертирів з Кавказького фронту на Північному Кавказі (з усіма гарнізонами) сягала 80-100 тисяч жителів.
Наступ Добровольчої армії влітку 1918 року
Генерал Денікін, відкинувши пропозицію Донського командування про спільний наступ на Царицин і з огляду на внутрішній стан Північного Кавказу, поставив собі приватне завдання: визволення від радянських військ Задонья і Кубані. Виконання цього завдання давало Добровольчій армії вільну від німецького впливу, забезпечену та багату базу для руху на північ. На той момент у Добровольчій армії було близько 8-9 тисяч бійців. Планувалося спочатку захопити торговельну станцію для припинення залізничного зв'язку Північного Кавказу з центрально Росією, а потім — удар на станцію Тихорецька. Після її захоплення Денікін планував забезпечити себе з півночі та півдня захопленням станцій Кущівки та Кавказької, після чого рушити на Катеринодар.
25 червня Добровольча армія оволоділа станцією Торгова і рушила на Великокнязівську з метою сприяння Донській армії з оволодіння Сальським округом, що мало забезпечити її з боку Царицина. 28 червня Великокнязівську було взято, і після двотижневої зупинки 10 липня Добровольча армія повернула на південь на Тихорецьку. Спочатку було розбито окремі загони групи Калніна, а потім у районі Тихорецької Добровольча армія завдала 13 липня сильної поразки її основним силам. Зі взяттям Тихорецької Добровольча армія отримала можливість розвивати подальші операції у трьох напрямках, а окремі групи радянських військ виявилися остаточно роз'єднані.
Стратегічне становище червоних військ на Північному Кавказі погіршилося ще й у зв'язку з повстанням терських козаків, що спалахнуло наприкінці червня, що швидко охопило район Моздок — Прохолодна; на початку серпня повсталим навіть вдалося тимчасово захопити Владикавказ.
Поповнившись рахунок мобілізації кубанських козаків до 20 тисяч жителів, Денікін вирішив розбити армію Сорокіна, навіщо направив на станцію Кущівку загін 8-10 тисяч жителів, на станцію Кавказька (для забезпечення з боку Ставрополя) — загін 3-4 тисячі людина, а на Катеринодарський напрямок — загін Дроздовського у 3 тисячі осіб. У свою чергу Сорокін зосередив сили під Кущівкою, а в Катеринодар стягував підкріплення з Таманського півострова.
16 липня Добровольча армія перейшла у наступ за трьома напрямками відразу. Сорокін оборонявся під Кущівкою до 23 липня, після чого відійшов на станцію Тимашевська. Доручивши переслідування армії Сорокіна кінноті, Денікін почав зосереджувати сили на Катеринодарському напрямі. Армавірська група Добровольчої армії під командуванням генерала ще 18 липня опанувала станцію Кавказька, роз'єднавши таким чином Катеринодар, Армавір та Ставрополь. Користуючись цим, 21 липня білий партизан Шкуро опанував Ставрополя, а 27 липня впав Армавір. Денікін перейшов у наступ на Катеринодар, але тим часом армія Сорокіна сама перейшла в наступ на тили Добровольчої армії, прямуючи від Тимашевської в район Коренівська - Висілки. Денікін був змушений звернутися проти Сорокіна, і лише вийшовши 6 серпня із цього небезпечного становища відновити наступ на Катеринодар, який було взято 16 серпня. Армія Сорокіна відійшла за річки Кубань і Лабу, втративши зв'язок із червоною Таманською армією. Тим часом, червоні війська в Ставропольському районі відбили Армавір.
Таманська армія, що налічувала 25 тисяч чоловік, під керівництвом Ковтюха і Матвєєва рушила на Новоросійськ, покинутий при її наближенні німецько-турецьким десантом. Звідти вона попрямувала узбережжям на Туапсі, куди прибула 1 вересня. Вибивши з Туапсе грузинський загін, Таманська армія вирушила вздовж залізниці на Армавір. Після завзятих боїв із кубанською кіннотою 17 вересня Таманська армія з'єдналася під Армавіром з армією Сорокіна.
Денікін, чиї сили зросли до 35-40 тисяч жителів, прагнув затиснути армію Сорокіна між Кавказьким передгір'ям і річкою Кубань. Прибуття Таманської армії покращило стратегічне становище армії Сорокіна. 26 вересня таманці знову відбили Армавір у білих і відкинули на Майкопському напрямку кінноту білих, що встигла переправитися через Лабу. У той же час загони зі Ставропольської групи червоних турбували станцію Торгова, погрожуючи тиловим повідомленням Добровольчої армії, яка була змушена відтягнути в цей район значні сили.
Бої восени 1918 року
З'єднавшись, червоні армії самі почали готуватися до переходу наступ. Командарм Таманської армії Матвєєв пропонував завдати головного удару на Кавказьку станцію, щоб надалі або діяти проти Катеринодара, або встановити зв'язок з 10-ю червоною армією в районі Царицина. Головком Сорокін, на думку якого приєдналася реввоєнрада Північного Кавказу, вважав за необхідне оволодіти Ставрополем і закріпитися там, тримаючи зв'язок із центром через Святий хрест на Астрахань. Думка Сорокіна перемогла, за небажання підкоритися розпорядженню реввоєнради Матвєєва було розстріляно.
Після перегрупування Таманська армія 23 жовтня вирушила зі станції Невинномиська і в ніч на 30 жовтня оволоділа Ставрополем. Тим часом головком Сорокін повстав проти Реввійськради Північного Кавказу, віроломно розстрілявши кілька його членів, після чого, оголошений поза законом, утік, був заарештований у Ставрополі і застрелений до суду над ним одним із командирів полків Таманської армії.
Користуючись відволіканням головної маси радянських військ на Ставропольський напрямок кубанська Добровольча армія знову перейшла в наступ і 31 жовтня збивши червоний заслін на Армавірському напрямку, 4 листопада розпочала операцію з оволодіння Ставрополем. 14 листопада Таманська армія була змушена розпочати відступи, і 20 листопада закріпилася на фронті Петрівська – Донська балка – Висоцька; до неї прибудували частини колишньої армії Сорокіна, простягнувши свій лівий фланг до станції Мінеральні Води.
У тилу фронту війська на чолі з Орджонікідзе та Левандовським придушили повстання козаків Терської області. 10 листопада радянські війська зайняли Прохолодну і Моздок, незабаром після цього був звільнений від облоги Кізляр і зайнятий Грозний.
Реорганізація радянських військ та зимовий наступ
Після вторинного залишення Ставрополя сили Таманської армії та колишньої армії Сорокіна були зведені до 11-ї армії, яка розташувалася на фронті Заповітне — Петрівське — Ремонтне — Приютне — Суха Буйвола — Дубовий — Курсавка — Воровськоліська — Кисловодськ — Нальчик. Фронт від Грозного через Кизляр до станції Теречне займала слабка 12-та армія. 8 грудня 1918 року обидві армії увійшли до складу окремого Каспійсько-Кавказького фронту. Оскільки основною базою фронту була Астрахань, відокремлена 400 км пустелі, нормального кругообігу вантажів між фронтом і тиловою базою встановити зірвалася.
19 грудня 1918 року Головне командування РСЧА поставило перед фронтом завдання: розвинути наступ на Тихорецькому та Владикавказькому напрямках, остаточно закріпити за собою Кизлярський район, після чого, спираючись на підтримку флоту, розвивати наступ на Петровськ - Темір-Хан-Шура та Дербент. угоду з гірськими племенами. Угруповання сил фронту дозволило зосередити всю увагу лише наступі на Тихорецькому і Владикавказькому напрямах. Підготовка до операції зайняла всю другу половину грудня; білі війська у своїй атакували правий фланг радянських військ зі Ставропольського району, трохи потіснивши їх у районі Манича.
2 січня 1919 року почався наступ на лівому фланзі радянських військ. Був зайнятий Баталпашинськ, але потім наступ зупинився, і 11-а армія відійшла у вихідне становище, спробувавши 14 січня закріпитися на рубежі Святий Хрест - Мінеральні Води - Кисловодськ. Її правофлангова 4-а дивізія, отримавши сильний удар від супротивника в районі станції Подяка, відірвалася від головних сил і відійшла частиною сил на Елісту, а частиною на Яшкуль. Дві бригади 3-ї стрілецької дивізії самовільно відійшли у напрямках, що розходяться (на Подяке та Саблінське), що дозволило білим перетворити початковий успіх своєї контратаки на загальну поразку 11-ї армії. Поразка 11-ї армії викликала відступ 12-ї армії на Астрахань. У березні Кавказько-Каспійський фронт РСЧА був розформований, а 11-а та 12-а армії були зведені в одну, яка отримала 11-й номер.
Джерела
- Какурин Н. Е., Вацетіс І. І. Громадянська війна. 1918-1921. - СПб: ТОВ «Видавництво „Полігон“», 2002. - .
- Врангель П. Н. Записки: Кавказька армія. Частина 1. - М.: Голос, 1995.
- Свічників М. С. Боротьба Червоної Армії на Північному Кавказі: вересень 1918 - квітень 1919. - М.-Л.: Воєніздат, 1926.
- Лобанов Ст Би., Михайлов Ст Ст Періодизація боротьби за владу на Північному Кавказі в 1917-1920 рр.. // Військово-історичний журнал . - 2016. - № 9. - С.32-37.
- Лобанов Ст Б., Михайлов Ст Ст Озброєне протистояння на Тереку на рубежі 1918-1919 рр.. // Військово-історичний журнал . - 2019. - № 5. - С.32-37.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno Kavkazka operaciya bojovi diyi na Pivnichnomu Kavkazi v hodi gromadyanskoyi vijni v Rosiyi v 1918 1919 rokah Pivnichno Kavkazka operaciyaKrayina RosiyaMisce roztashuvannyaPivnichnij KavkazData j chasgruden 1918Osvita Pivnichno Kavkazkogo teatru bojovih dijViniklij she za Kerenskogo kubanskij uryad pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi pristupiv do formuvannya miscevoyi Dobrovolchoyi armiyi U toj samij chas na Kubani pochali organizovuvatisya radyanski vognisha chastkovo z inogorodnogo naselennya z chastin staroyi armiyi Kavkazu sho vidhodila z Kavkazkogo frontu i z moryakiv Chornomorskogo flotu Ci zagoni rozzbroyili u svoyih rajonah kozakiv vorozhih do radyanskoyi vladi Chastina kozactva pishla u gori utvoryuyuchi bilogvardijski partizanski zagoni Cherez visuvannya nimeckih ta avstro ugorskih vijsk na Ukrayinu ta zakolotu Krasnova na Donu chislenni bilshovicki nalashtovani zalishki Kavkazkogo frontu ne mogli vilno probratisya do centralnoyi Rosiyi ta osili na Pivnichnomu Kavkazi Voni ne buli ob yednani yedinim vijskovim upravlinnyam ne bulo takozh yednosti i v administrativno politichnomu vidnoshenni u cej chas na Pivnichnomu Kavkazi isnuvalo chotiri respubliki zgodom ob yednalisya v Pivnichno Kavkazku Radyansku Respubliku RRFSR Kubanska Chornomorska Stavropolska i Ternopolya iz radyanskih komanduvachiv voroguvali ne lishe mizh soboyu a j iz centralnimi vikonavchimi komitetami tih respublik na teritoriyi yakih znahodilisya Znachna chastina radyanskih vijsk viyavilasya skutoyu borotboyu z kozakami Tamanskogo pivostrova yakim na dopomogu prijshli nimecki vijska Inshi radyanski sili osnovnoyu masoyu yakih komanduvav Sorokin Ivan Lukich znahodilisya v trikutniku Azov Batajsk mayuchi takozh silni garnizoni na stanciyi Velikoknyazhoyi ta v Katerinodari Zagalna chiselnist bilshovickih zagoniv i dezertiriv z Kavkazkogo frontu na Pivnichnomu Kavkazi z usima garnizonami syagala 80 100 tisyach zhiteliv Nastup Dobrovolchoyi armiyi vlitku 1918 rokuGeneral Denikin vidkinuvshi propoziciyu Donskogo komanduvannya pro spilnij nastup na Caricin i z oglyadu na vnutrishnij stan Pivnichnogo Kavkazu postaviv sobi privatne zavdannya vizvolennya vid radyanskih vijsk Zadonya i Kubani Vikonannya cogo zavdannya davalo Dobrovolchij armiyi vilnu vid nimeckogo vplivu zabezpechenu ta bagatu bazu dlya ruhu na pivnich Na toj moment u Dobrovolchij armiyi bulo blizko 8 9 tisyach bijciv Planuvalosya spochatku zahopiti torgovelnu stanciyu dlya pripinennya zaliznichnogo zv yazku Pivnichnogo Kavkazu z centralno Rosiyeyu a potim udar na stanciyu Tihorecka Pislya yiyi zahoplennya Denikin planuvav zabezpechiti sebe z pivnochi ta pivdnya zahoplennyam stancij Kushivki ta Kavkazkoyi pislya chogo rushiti na Katerinodar 25 chervnya Dobrovolcha armiya ovolodila stanciyeyu Torgova i rushila na Velikoknyazivsku z metoyu spriyannya Donskij armiyi z ovolodinnya Salskim okrugom sho malo zabezpechiti yiyi z boku Caricina 28 chervnya Velikoknyazivsku bulo vzyato i pislya dvotizhnevoyi zupinki 10 lipnya Dobrovolcha armiya povernula na pivden na Tihorecku Spochatku bulo rozbito okremi zagoni grupi Kalnina a potim u rajoni Tihoreckoyi Dobrovolcha armiya zavdala 13 lipnya silnoyi porazki yiyi osnovnim silam Zi vzyattyam Tihoreckoyi Dobrovolcha armiya otrimala mozhlivist rozvivati podalshi operaciyi u troh napryamkah a okremi grupi radyanskih vijsk viyavilisya ostatochno roz yednani Strategichne stanovishe chervonih vijsk na Pivnichnomu Kavkazi pogirshilosya she j u zv yazku z povstannyam terskih kozakiv sho spalahnulo naprikinci chervnya sho shvidko ohopilo rajon Mozdok Proholodna na pochatku serpnya povstalim navit vdalosya timchasovo zahopiti Vladikavkaz Popovnivshis rahunok mobilizaciyi kubanskih kozakiv do 20 tisyach zhiteliv Denikin virishiv rozbiti armiyu Sorokina navisho napraviv na stanciyu Kushivku zagin 8 10 tisyach zhiteliv na stanciyu Kavkazka dlya zabezpechennya z boku Stavropolya zagin 3 4 tisyachi lyudina a na Katerinodarskij napryamok zagin Drozdovskogo u 3 tisyachi osib U svoyu chergu Sorokin zoserediv sili pid Kushivkoyu a v Katerinodar styaguvav pidkriplennya z Tamanskogo pivostrova 16 lipnya Dobrovolcha armiya perejshla u nastup za troma napryamkami vidrazu Sorokin oboronyavsya pid Kushivkoyu do 23 lipnya pislya chogo vidijshov na stanciyu Timashevska Doruchivshi peresliduvannya armiyi Sorokina kinnoti Denikin pochav zoseredzhuvati sili na Katerinodarskomu napryami Armavirska grupa Dobrovolchoyi armiyi pid komanduvannyam generala she 18 lipnya opanuvala stanciyu Kavkazka roz yednavshi takim chinom Katerinodar Armavir ta Stavropol Koristuyuchis cim 21 lipnya bilij partizan Shkuro opanuvav Stavropolya a 27 lipnya vpav Armavir Denikin perejshov u nastup na Katerinodar ale tim chasom armiya Sorokina sama perejshla v nastup na tili Dobrovolchoyi armiyi pryamuyuchi vid Timashevskoyi v rajon Korenivska Visilki Denikin buv zmushenij zvernutisya proti Sorokina i lishe vijshovshi 6 serpnya iz cogo nebezpechnogo stanovisha vidnoviti nastup na Katerinodar yakij bulo vzyato 16 serpnya Armiya Sorokina vidijshla za richki Kuban i Labu vtrativshi zv yazok iz chervonoyu Tamanskoyu armiyeyu Tim chasom chervoni vijska v Stavropolskomu rajoni vidbili Armavir Tamanska armiya sho nalichuvala 25 tisyach cholovik pid kerivnictvom Kovtyuha i Matvyeyeva rushila na Novorosijsk pokinutij pri yiyi nablizhenni nimecko tureckim desantom Zvidti vona popryamuvala uzberezhzhyam na Tuapsi kudi pribula 1 veresnya Vibivshi z Tuapse gruzinskij zagin Tamanska armiya virushila vzdovzh zaliznici na Armavir Pislya zavzyatih boyiv iz kubanskoyu kinnotoyu 17 veresnya Tamanska armiya z yednalasya pid Armavirom z armiyeyu Sorokina Denikin chiyi sili zrosli do 35 40 tisyach zhiteliv pragnuv zatisnuti armiyu Sorokina mizh Kavkazkim peredgir yam i richkoyu Kuban Pributtya Tamanskoyi armiyi pokrashilo strategichne stanovishe armiyi Sorokina 26 veresnya tamanci znovu vidbili Armavir u bilih i vidkinuli na Majkopskomu napryamku kinnotu bilih sho vstigla perepravitisya cherez Labu U toj zhe chas zagoni zi Stavropolskoyi grupi chervonih turbuvali stanciyu Torgova pogrozhuyuchi tilovim povidomlennyam Dobrovolchoyi armiyi yaka bula zmushena vidtyagnuti v cej rajon znachni sili Boyi voseni 1918 rokuZ yednavshis chervoni armiyi sami pochali gotuvatisya do perehodu nastup Komandarm Tamanskoyi armiyi Matvyeyev proponuvav zavdati golovnogo udaru na Kavkazku stanciyu shob nadali abo diyati proti Katerinodara abo vstanoviti zv yazok z 10 yu chervonoyu armiyeyu v rajoni Caricina Golovkom Sorokin na dumku yakogo priyednalasya revvoyenrada Pivnichnogo Kavkazu vvazhav za neobhidne ovoloditi Stavropolem i zakripitisya tam trimayuchi zv yazok iz centrom cherez Svyatij hrest na Astrahan Dumka Sorokina peremogla za nebazhannya pidkoritisya rozporyadzhennyu revvoyenradi Matvyeyeva bulo rozstrilyano Pislya peregrupuvannya Tamanska armiya 23 zhovtnya virushila zi stanciyi Nevinnomiska i v nich na 30 zhovtnya ovolodila Stavropolem Tim chasom golovkom Sorokin povstav proti Revvijskradi Pivnichnogo Kavkazu virolomno rozstrilyavshi kilka jogo chleniv pislya chogo ogoloshenij poza zakonom utik buv zaareshtovanij u Stavropoli i zastrelenij do sudu nad nim odnim iz komandiriv polkiv Tamanskoyi armiyi Koristuyuchis vidvolikannyam golovnoyi masi radyanskih vijsk na Stavropolskij napryamok kubanska Dobrovolcha armiya znovu perejshla v nastup i 31 zhovtnya zbivshi chervonij zaslin na Armavirskomu napryamku 4 listopada rozpochala operaciyu z ovolodinnya Stavropolem 14 listopada Tamanska armiya bula zmushena rozpochati vidstupi i 20 listopada zakripilasya na fronti Petrivska Donska balka Visocka do neyi pribuduvali chastini kolishnoyi armiyi Sorokina prostyagnuvshi svij livij flang do stanciyi Mineralni Vodi U tilu frontu vijska na choli z Ordzhonikidze ta Levandovskim pridushili povstannya kozakiv Terskoyi oblasti 10 listopada radyanski vijska zajnyali Proholodnu i Mozdok nezabarom pislya cogo buv zvilnenij vid oblogi Kizlyar i zajnyatij Groznij Reorganizaciya radyanskih vijsk ta zimovij nastupPislya vtorinnogo zalishennya Stavropolya sili Tamanskoyi armiyi ta kolishnoyi armiyi Sorokina buli zvedeni do 11 yi armiyi yaka roztashuvalasya na fronti Zapovitne Petrivske Remontne Priyutne Suha Bujvola Dubovij Kursavka Vorovskoliska Kislovodsk Nalchik Front vid Groznogo cherez Kizlyar do stanciyi Terechne zajmala slabka 12 ta armiya 8 grudnya 1918 roku obidvi armiyi uvijshli do skladu okremogo Kaspijsko Kavkazkogo frontu Oskilki osnovnoyu bazoyu frontu bula Astrahan vidokremlena 400 km pusteli normalnogo krugoobigu vantazhiv mizh frontom i tilovoyu bazoyu vstanoviti zirvalasya 19 grudnya 1918 roku Golovne komanduvannya RSChA postavilo pered frontom zavdannya rozvinuti nastup na Tihoreckomu ta Vladikavkazkomu napryamkah ostatochno zakripiti za soboyu Kizlyarskij rajon pislya chogo spirayuchis na pidtrimku flotu rozvivati nastup na Petrovsk Temir Han Shura ta Derbent ugodu z girskimi plemenami Ugrupovannya sil frontu dozvolilo zoserediti vsyu uvagu lishe nastupi na Tihoreckomu i Vladikavkazkomu napryamah Pidgotovka do operaciyi zajnyala vsyu drugu polovinu grudnya bili vijska u svoyij atakuvali pravij flang radyanskih vijsk zi Stavropolskogo rajonu trohi potisnivshi yih u rajoni Manicha 2 sichnya 1919 roku pochavsya nastup na livomu flanzi radyanskih vijsk Buv zajnyatij Batalpashinsk ale potim nastup zupinivsya i 11 a armiya vidijshla u vihidne stanovishe sprobuvavshi 14 sichnya zakripitisya na rubezhi Svyatij Hrest Mineralni Vodi Kislovodsk Yiyi pravoflangova 4 a diviziya otrimavshi silnij udar vid suprotivnika v rajoni stanciyi Podyaka vidirvalasya vid golovnih sil i vidijshla chastinoyu sil na Elistu a chastinoyu na Yashkul Dvi brigadi 3 yi strileckoyi diviziyi samovilno vidijshli u napryamkah sho rozhodyatsya na Podyake ta Sablinske sho dozvolilo bilim peretvoriti pochatkovij uspih svoyeyi kontrataki na zagalnu porazku 11 yi armiyi Porazka 11 yi armiyi viklikala vidstup 12 yi armiyi na Astrahan U berezni Kavkazko Kaspijskij front RSChA buv rozformovanij a 11 a ta 12 a armiyi buli zvedeni v odnu yaka otrimala 11 j nomer DzherelaKakurin N E Vacetis I I Gromadyanska vijna 1918 1921 SPb TOV Vidavnictvo Poligon 2002 ISBN 5 89173 150 9 Vrangel P N Zapiski Kavkazka armiya Chastina 1 M Golos 1995 Svichnikiv M S Borotba Chervonoyi Armiyi na Pivnichnomu Kavkazi veresen 1918 kviten 1919 M L Voyenizdat 1926 Lobanov St Bi Mihajlov St St Periodizaciya borotbi za vladu na Pivnichnomu Kavkazi v 1917 1920 rr Vijskovo istorichnij zhurnal 2016 9 S 32 37 Lobanov St B Mihajlov St St Ozbroyene protistoyannya na Tereku na rubezhi 1918 1919 rr Vijskovo istorichnij zhurnal 2019 5 S 32 37