У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Південне Півде нне місто в Харківському районі Харківської області

49°52′36″ пн. ш. 36°03′52″ сх. д. / 49.87667° пн. ш. 36.06444° сх. д.Координати: 49°52′36″ пн. ш. 36°03′52″ сх. д. / 49.87667° пн. ш. 36.06444° сх. д.

Назва мешканців

півде́нець, півде́нка, півде́нці

Відстань

Найближча залізнична станція

Південний

До обл./респ. центру

- фізична

18 км

- залізницею

19 км

- автошляхами

20 км

Міська влада

Рада

Південна міська рада

Адреса

62461, Харківська обл., Харківський р-н, м. Південне, вул. Б.Тасуя, 60

Міський голова

Брюханов Олександр Миколайович

Південне у Вікісховищі

Карта
Південне
Південне

Природні умови

Місто Південне лежить на лівому березі річки Мерефа, вище за течією на відстані 1,5 км розміщене селище Буди, нижче за течією межується з містом Мерефа. Місто знаходиться за 9 км на південний схід від Харкова. До міста приляга́ють селища Березівка та Високий. Поруч пролягають декілька залізничних гілок, зупинко́ві пункти Південний і Комарівка.

Історія

Поселення було засноване 13 (26) серпня 1906 року працівниками Південної залізниці.

У 1963 році внаслідок об'єднання селищ міського типу Комарівка (виникло в XVII ст.) та Південний було сформоване місто Південне.

За даними 1864 року в селі Комарівка Мереф'янської волості Харківського повіту мешкало 582 особи (272 чоловічої статі та 310 — жіночої), налічувалось 94 дворових господарства, існувала православна церква.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2240 осіб.

28 лютого 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, міського голову Брюханова О.М. було затримано за підозрою в державній зраді. Також було затримано одного з його заступників, начальника місцевого райвідділу та дільничного інспектора поліції.

Населення

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	79,63%
росіяни	18,65%
вірмени	0,44%
білоруси	0,25%
грузини	0,20%
азербайджанці	0,15%
євреї	0,13%
татари	0,12%
інші/не вказали	0,43%

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	5219	61.57%
російська	3197	37.71%
вірменська	18	0.21%
білоруська	8	0.09%
польська	2	0.02%
єврейська	2	0.02%
румунська	1	0.01%
болгарська	1	0.01%
інші/не вказали	29	0.36%
Усього	8477	100%

Економіка

Південна щіткова фабрика.
Цех Мереф'янського заводу будівельних матеріалів.
Молокозавод.
Цех централізованого ремонту трансформаторів.
Цех Харківської облспоживспілки.

Об'єкти соціальної сфери

Південний технологічний ліцей
Південна ЗОШ I–III ст. № 2
Клуб
Відділення соціальної реабілітації
Поліклініка
Дитячий садочок

Постаті

Бондаренко Сергій Григорович — український співак (баритон), соліст Київського національного академічного театру оперети, Народний артист України.
Кнорозов Юрій Валентинович — історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; засновник радянської школи маяністики, лауреат Державної премії СРСР, Кавалер Ордена Ацтекського орла (Мексика) та Великої золотої медалі (Гватемала).
Кравцов Іван Андрійович — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
Суббота Микола Іванович — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
Черевко Лариса Петрівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
Янчук Володимир Степанович — сержант Збройних сил України, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади, кавалер ордена «За мужність».

Галерея

Духівська церква
Парк Перемоги
Братська могила радянських воїнів у парку Перемоги
Південноміське поштове відділення № 1

Примітки

http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 124)(рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Мера міста у Харківській області затримали за державну зраду. 28.02.2022, 14:31
Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Історія міст та сіл УРСР (рос.)
Облікова картка^{[недоступне посилання з липня 2019]}
www.maplandia.com
Книга 1911 року про селище

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttp://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf

[2] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 124)(рос. дореф.)

[3] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[4] Мера міста у Харківській області затримали за державну зраду. 28.02.2022, 14:31

[5] Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних