Пу́шкіне (до 1945 року — Буюк-Алкали, крим. Büyük Alqalı) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 476 осіб. Орган місцевого самоврядування - Завіто-Ленінська сільська рада. Розташоване на півночі району.
село Пушкіне | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Завіто-Ленінська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01060090050035872 |
Облікова картка | Пушкіне |
Основні дані | |
Населення | 476 |
Поштовий індекс | 96127 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°50′45″ пн. ш. 34°23′19″ сх. д. / 45.84583° пн. ш. 34.38861° сх. д.Координати: 45°50′45″ пн. ш. 34°23′19″ сх. д. / 45.84583° пн. ш. 34.38861° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96126, АРК, Джанкойський район, с. Завіт-Ленінський, вул.Шевченко, 20 |
Карта | |
Пушкіне | |
Пушкіне | |
Мапа | |
Пушкіне у Вікісховищі |
Географія
Пушкіно - село на півночі району, в Кримському степу, на лівому березі маловодний балки Алкали, що впадає в Сиваш, висота над рівнем моря - 3 м . Сусідні села: Завіт-Ленінський - за 1 км на північ, нижче по балці і Суботник - також за 1 км вище по балці на південь. Відстань до райцентру - близько 15 кілометрів. Найближча станція - Солоне Озеро - за 6,5 км.
Населення
Всеукраїнський перепис 2001 року показав такий розподіл за носіями мови:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 73,95 |
українська | 11,76 |
кримськотатарська | 11,76 |
інші | 2,53 |
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Халкали входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства .
Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії . За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Біюк-Алкали включені до складу Перекопського повіту. У 1860-х роках, після Олександра II, село приписали до . В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Біюк-Алкали - власницьке татарське село з 5 дворами і 19 мешканцями при колодязях. Згідно «Пам'ятною книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село стояла покинутая, з огляду на еміграції кримських татар, особливо масову після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину та, якщо на триверстоввй мапі 1865 роки село ще позначене , то на карті, з коректурою 1876 року її вже немає . За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року» , за результатами Х ревізії 1887 року село Біюк-Алхали, вже було заселене вихідцями з материкової Росії, значилося 2 двори і 17 мешканців, можливо, вже нових поселенців - німців або вірмен (джерело - енциклопедичний словник «німці Росії» - позиціонує село як німецько-вірменське ) .
Після земської реформи 1890 року Біюк-Алкали віднесли до . В «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волостб ніяких даних про село, крім назви, не наведено . За «...Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в селищі Біюк-Алкали значилося 105 жителів в 11 дворах . Мабуть, це було тимчасове поселення, пов'язане з будь-якими роботами, оскільки в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року, в Богемській волості Перекопського повіту значиться всього лише хутір Біюк-Алкали з населенням 48 чоловік .
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район . У 1922 році повіти перетворили в округи .
Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північну частину Казахської РСР . У 1944 році, після звільнення Криму від німців, згідно з Постановою ДКО № 5984сс від 2 червня 1944 року 27 червня кримські вірмени були також депортовані в Пермську область і Середню Азію . 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України .
18 травня 1948 року, Алкали (воно ж Біюк-Алкали) перейменували в Пушкіне .
Примітки
- . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 11 лютого 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 року. — 1888.
- Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
- . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
- Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книга Таврійської губернії. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. оригіналу. . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 17 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2005. з джерела 19 жовтня 2013
- . ЕтоМесто.ru. 1865. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 березня 2015.
- . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
- В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. (рос.)
- Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — Санкт-Петербург : Видавництво О. Н. Попової.
- Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 233.
- Історія Джанкойського района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- . І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- Постанова ДКО від 2 червня 1944 року № ГКО- 5984сс «Про виселення з території Кримської АРСР болгар, греків і вірмен»
- Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
- p = 9229 Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pu shkine do 1945 roku Buyuk Alkali krim Buyuk Alqali selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 476 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Zavito Leninska silska rada Roztashovane na pivnochi rajonu selo Pushkine Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Zavito Leninska silska rada Kod KATOTTG UA01060090050035872 Oblikova kartka Pushkine Osnovni dani Naselennya 476 Poshtovij indeks 96127 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 50 45 pn sh 34 23 19 sh d 45 84583 pn sh 34 38861 sh d 45 84583 34 38861 Koordinati 45 50 45 pn sh 34 23 19 sh d 45 84583 pn sh 34 38861 sh d 45 84583 34 38861 Misceva vlada Adresa radi 96126 ARK Dzhankojskij rajon s Zavit Leninskij vul Shevchenko 20 Karta Pushkine Pushkine Mapa Pushkine u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pushkine GeografiyaPushkino selo na pivnochi rajonu v Krimskomu stepu na livomu berezi malovodnij balki Alkali sho vpadaye v Sivash visota nad rivnem morya 3 m Susidni sela Zavit Leninskij za 1 km na pivnich nizhche po balci i Subotnik takozh za 1 km vishe po balci na pivden Vidstan do rajcentru blizko 15 kilometriv Najblizhcha stanciya Solone Ozero za 6 5 km NaselennyaVseukrayinskij perepis 2001 roku pokazav takij rozpodil za nosiyami movi Mova Vidsotok rosijska 73 95 ukrayinska 11 76 krimskotatarska 11 76 inshi 2 53IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Halkali vhodiv v Dip Chongarskij kadilik Karasubazarskogo kajmakamstva Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 8 19 lyutogo 1784 na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisane do Perekopskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Perekopskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Biyuk Alkali vklyucheni do skladu Perekopskogo povitu U 1860 h rokah pislya Oleksandra II selo pripisali do V Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Biyuk Alkali vlasnicke tatarske selo z 5 dvorami i 19 meshkancyami pri kolodyazyah Zgidno Pam yatnoyu knigi Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo stoyala pokinutaya z oglyadu na emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovu pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu ta yaksho na triverstovvj mapi 1865 roki selo she poznachene to na karti z korekturoyu 1876 roku yiyi vzhe nemaye Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 roku selo Biyuk Alhali vzhe bulo zaselene vihidcyami z materikovoyi Rosiyi znachilosya 2 dvori i 17 meshkanciv mozhlivo vzhe novih poselenciv nimciv abo virmen dzherelo enciklopedichnij slovnik nimci Rosiyi pozicionuye selo yak nimecko virmenske Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Biyuk Alkali vidnesli do V Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi za 1892 rik u vidomostyah pro Bogemsku volostb niyakih danih pro selo krim nazvi ne navedeno Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1900 rik v selishi Biyuk Alkali znachilosya 105 zhiteliv v 11 dvorah Mabut ce bulo timchasove poselennya pov yazane z bud yakimi robotami oskilki v Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 roku v Bogemskij volosti Perekopskogo povitu znachitsya vsogo lishe hutir Biyuk Alkali z naselennyam 48 cholovik Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 roku 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugi Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 roku krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir i pivnichnu chastinu Kazahskoyi RSR U 1944 roci pislya zvilnennya Krimu vid nimciv zgidno z Postanovoyu DKO 5984ss vid 2 chervnya 1944 roku 27 chervnya krimski virmeni buli takozh deportovani v Permsku oblast i Serednyu Aziyu 12 serpnya 1944 roku bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu ta u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z Kam yanec Podilskoyi ta Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini 18 travnya 1948 roku Alkali vono zh Biyuk Alkali perejmenuvali v Pushkine Primitki Weather in ua Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2015 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim database ukrcensus gov ua Procitovano 11 lyutogo 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto skladayetsya Kameralnij opis Krimu 1784 roku 1888 Grzhibovska 1999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani i vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 s 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 stor 117 Pro novij podili Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Grzhibovska 1999 Z Ukazu Oleksandra I Senatovi pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi s 124 Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2015 Hanackij K V 1867 Pam yatna kniga Tavrijskoyi guberniyi Simferopol drukarnya Tavrijskogo Gubernskogo Pravlinnya 1867 S 422 originalu Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 17 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sejdametov E H Emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Arhivovana kopiya 2005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 EtoMesto ru 1865 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2015 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s ros V A Auman V F Baumgertner V Brett i drugie gl red V F Dizendorf Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar M ERN 2006 470 s ISBN 5 93227 002 0 ros Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva Sankt Peterburg Vidavnictvo O N Popovoyi Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1900 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk chetvertij Perekopskij povit 1915 g Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I ya Statistichnij naris vipusk chetvertij Perekopskij povit 1915 rik s 233 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Postanova DKO vid 2 chervnya 1944 roku GKO 5984ss Pro viselennya z teritoriyi Krimskoyi ARSR bolgar grekiv i virmen Postanova DKO vid 12 serpnya 1944 roku GKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu p 9229 Yak zaselyali Krim 1944 1954 Elvina Seitova aspirant istorichnogo fakultetu TNU Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2013 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 18 05 1948 pro perejmenuvannya naselenih punktiv Krimskoyi oblasti Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi