Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Протопопов Олександр Дмитрович Протопопов 18 30 грудня 1866 село Марес

Протопопов Олександр Дмитрович

Протопопов Олександр Дмитрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Протопопов.

Олександр Дмитрович Протопопов (18 [30] грудня 1866, село Маресево, Лукояновський повіт, Нижньогородська губернія — 27 жовтня 1918, Москва) — російський політик, великий поміщик і промисловець, член Державної думи від Симбірської губернії. Останній міністр внутрішніх справ Російської імперії.

Протопопов Олександр Дмитрович
рос. Протопопов Александр Дмитриевич
image
Міністр внутрішніх справ Російської імперії
20 грудня 1916 — 28 лютого 1917
Монарх Микола ІІ
Попередник
Наступник посада скасована
Народився 16 грудня 1866(1866-12-16)
Ульяновськ
Помер 27 жовтня 1918(1918-10-27) (51 рік)
Москва, Російська СФРР
Відомий як політик, міністр, підприємець
Країна Російська імперія
Alma mater d
Політична партія Октябристи
Батько Протопопов Дмитро Олексійович
Мати Протопопова Олександра Яківна
У шлюбі з Носович Ольга Павлівна
Звання Штабсротмістр
Нагороди
image image image image image image image image image
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

image
У придворному мундирі

Походив із потомствених дворян Симбірської губернії. Землевласник тієї ж губернії (5930 десятин). Старші брати:

image
Члени Державної думи ІІІ скликання від Симбірської губернії. О. Д. Протопопов — перший ліворуч, стоїть.

Закінчив 1-й кадетський корпус (1883) та Миколаївське кавалерійське училище (1885), звідки випущений корнетом у лейб-гвардії «Кінно-гренадерський полк» . У 1888—1890 роках був слухачем Миколаївської академії Генерального штабу. У 1890 році вийшов у відставку в чині штабс-ротмістра.

У 1891 році оселився у своєму маєтку Симбірської губернії. Займався сільським господарством, володів механічними та ливарними заводами, двома лісопильними заводами та Рум'янцівською сукняною фабрикою, за обсягами виробництва однієї з найбільших у Росії (спадок від загиблого внаслідок нападу терориста дядька, генерал-лейтенанта М. Д. Селіверстова). Голова Союзу сукняних фабрикантів.

Із 1892 року перебував у Відомстві установ Імператриці Марії .

Обирався повітовим і губернським земським гласним, почесним миром суддею. Із 1905 року — карсунський повітовий предводитель дворянства.

Член Державної думи III та IV скликання від Симбірської губернії, октябрист (після розколу фракції увійшов до фракції земців-октябристів). У 1908 році надано звання камер-юнкера, в 1909 році втратив це звання у зв'язку з отримання чину дійсного статського радника.

Із 20 травня 1914 року — товариш голови IV Державної думи. Із серпня 1915 року член Особливої наради для обговорення та об'єднання заходів щодо забезпечення паливом. За спогадами князя В. М. Шаховського, восени 1915 року Протопопов намагався здобути посаду товариша міністра торгівлі та промисловості.

Із лютого 1916 року — Симбірський губернський предводитель дворянства. У 1916 році обраний головою Ради з'їздів представників металургійної промисловості.

У квітні-червні 1916 року Пропотопов як голова міжпарламентської делегації їздив до Англії, Франції та Італії. До складу делегації входили члени Думи П. М. Мілюков, А. І. Шингарьов , М. М. Ічас, Ф. Ф. Рачковський, О. О. Радкевич, Д. М. Чихачов, О. О. Ознобішин, В. Я. Демченко, Б. О. Енгельгард; члени Держради В. Й. Гурко, князь О. М. Лобанов-Ростовський, Барон Р. Р. Розен.

Міністр внутрішніх справ

image
Олександр Протопопов зі співробітниками в кабінеті міністра внутрішніх справ, Фото Карла Булли, вересень 1916 року

16 вересня 1916 року призначений керуючим Міністерством внутрішніх справ, 20 грудня був затверджений на посаді міністра. За спогадами В. М. Шаховського, на посаду міністра Протопопова рекомендували голова Державної думи М. В. Родзянко та міністр закордонних справ С. Д. Сазонов. Англійський король Георг V в особистому листі Миколі II дав захоплений відгук про Протопопова. Сам Протопопов із осіб, які рекомендували його імператору, називав Сазонова, Родзянко, військового міністра Шуваєва та посла в Лондоні графа Бенкендорфа.

Невдовзі після свого призначення Протопопов запропонував О. Т. Васильєву обійняти посаду директора Департаменту поліції. На посаду градоначальника Петрограда Протопопов запропонував імператору кандидатуру помічника варшавського обер-поліцмейстера О. П. Балка.

18 листопада 1916 року (за повної згоди царя) Протопопов видав циркуляр, яким євреї отримали дозвіл на проживання без реєстрації у Москві та містах, що не знаходились у театрі військових дій.

22 грудня 1916 року МВС видало свій проєкт про запровадження земського самоврядування в Тобольській та Томській губерніях, з одночасним відокремленням із останньої Алтайської губернії.

Із моменту призначення Протопопова міністром Дума почала ставитися щодо нього різко вороже й колишні думські друзі Протопопова різко змінили своє ставлення про нього. Були різні спроби позбавити Протопопова місця у Думі. Його звинувачували в зраді ліберальних ідеалів і закріпили за ним прізвисько «божевільний» — в надії домогтися його відставки. Цар, ображений цими звинуваченнями, заперечував: «З якого часу він став божевільним? Ймовірно, з того моменту, коли я призначив його міністром…»

Думки сучасників про Протопопова

На думку деяких сучасників (наприклад, О. О. Блока), саме бездіяльність Протопопова була основною причиною перемоги Лютневої революції в Петрограді. На думку П. П. Заварзіна, Протопопову була достеменно відома робота багатьох громадських діячів і членів Думи з підготовки перевороту, але він не тільки не вживав жодних заходів, а й не повідомляв всі відомості повністю Царю.

Начальник Петроградського охоронного відділення К. І. Глобачов насилу домігся у Протопопова дозволу на арешт робочої групи Центрального військово-промислового комітету, який було здійснено 27 січня 1917 року.

Але напередодні цих подій Протопопов наполягав на прибуття до столиці вірних військових частин із фронту, що не було виконано.

Протопопов відмовлявся піти з посади, незважаючи на пропозиції про відставку. Він незабаром став ворогом в очах Думи та громадської думки загалом.

Революція, ув'язнення та розстріл

Вранці 27 лютого Протопопов надіслав у Думу «височайший указ» про розпуск Думи. Вдень 27 лютого Протопопов взяв участь у засіданні Ради міністрів, яке проходило на квартирі М. Д. Голіцина.

28 лютого о 23-й годині 15 хвилин Протопопов добровільно з'явився в Таврійський палац і здався революціонерам. Він був переведений до Міністерського павільйону. Перебуваючи під арештом у Міністерському павільйоні, мав розмову з О. Ф. Керенським.

Із 1 березня по вересень 1917 року ув'язнений у Петропавлівській фортеці, потім деякий час під охороною в лікарні для нервових хворих. Допитувався Надзвичайною слідчою комісією Тимчасового уряду 21 березня, 8 та 21 квітня 1917 року. Крім того, перебуваючи у неволі, Протопопов давав НСК докладні письмові свідчення.

Після захоплення влади більшовиками переведений до Москви, був ув'язнений у Таганській в'язниці.

27 жовтня 1918 року розстріляний у Москві.

Сумніви в психічній нормальності Протопопова

Сучасники не лише характеризували дії Протопопова на посаді міністра внутрішніх справ як глибоко невдалі, а й майже одностайно висловлювали припущення про його психічно ненормальний стан під час перебування на цій посаді.

Протопопов у свідченнях Надзвичайної слідчої комісії повідомляв, що він з початку 1900-х років проходив лікування у відомого «тибетського лікаря» П. О. Бадмаєва; у 1915—1916 роках у Протопопова бували психотичні епізоди, під час яких він повністю втрачав контроль над собою: бігав рачки, катався по підлозі, спробував вчинити самогубство. Розчарувавшись у Бадмаєві, Протопопов звертався за консультаціями до знаменитого психіатра В. М. Бехтерєва. Психічний стан Протопопова під час перебування в ув'язненні в Петропавлівській фортеці ще більше погіршився, він страждав на галюцинації і вважав, що в камері встановлений апарат для читання його думок. У вересні 1917 року Протопопов був переведений до Миколаївського військового госпіталю та підданий медичному огляду. Експерти встановили, що він страждав на циркулярний психоз (у сучасній термінології — біполярний афективний розлад). Незважаючи на це, Петроградський окружний суд 30 жовтня 1917 року визнав його психічно здоровим.

Родина

Був одружений з Ольгою Павлівною Носович, донькою директора Нижньгородського кадетського корпусу генерал-майора П. І. Носовича (1829—1887). Мав двох доньок — Наталію та Агнію.

Нагороди

Твори

  • Экономическая заметка / А. Д. Протопопов. — 2-е изд. — Санкт-Петербург: тип. В. Ф. Киршбаума (отд-ние), 1908. — 16 с.
  • К русскому крестьянству / А. Д. Протопопов. — Симбирск: Губернская тип., 1907. — 8 с.;

Література

  • Протопопов Александр Дмитриевич // Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлен по 1-е марта 1916 года. Часть первая. — Петроград : Издание инспекторского отдела Собственной Его Императорского Величества канцелярии. Сенатская типография, 1916. — С. 1478.
  • 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. — Санкт-Петербург: издание Н. Н. Ольшанскаго, 1910.
  • Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Москва. Российская политическая энциклопедия. 2008.
  • Допросы и показания А. Д. Протопопова // П. Е. Щёголев. Падение царского режима. Тома 1—7. 1924—1927 гг.
  • Совещание членов прогрессивного блока с А. Д. Протопоповым, устроенное на квартире М. В. Родзянко. 19 октября 1916 года.
  • БРЭ / Протопопов, Александр Дмитриевич / С. В. Куликов

Примітки

  1. В. Н. Шаховской «Sic transit gloria mundi» Так проходит мирская слава. Париж, 1952.
  2. Васильев А. Т. Охранка: русская секретная полиция // «Охранка»: Воспоминания руководителей политического сыска / под ред. А. И. Рейблата; вступ. ст., комм. З. И. Перегудовой. — М. : , 2004. — Т. 2. — 600 с. — .
  3. . Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 травня 2011.
  4. Ричард (Фома) Бэттс, Пшеница и плевелы, Москва, 1997, Российское отделение Валаамского Общества Америки, с. 104—105
  5. Жевахов, Князь Н. Д., Воспоминания, т. I, Москва, 1993, с. 178
  6. Заварзин П. П. Жандармы и революционеры: Воспоминания. Париж, 1930. Стр. 208.
  7. Ричард (Фома) Бэттс, Пшеница и плевелы, Москва, 1997, Российское отделение Валаамского Общества Америки, с. 105—106
  8. Падение царского режима. Стенографические отчёты допросов и показаний, данных в 1917 г. в Чрезвычайной следственной комиссии Временного правительства / под ред. П. Е. Щеголева. — М.-Л. : ГИЗ, 1927. — Т. VII. — С. 152.
  9. Колышко И. И. Великий распад. Воспоминания. — СПб. : Нестор-История, 2009. — 463 с., примітки 303, 305.
  10. Симбиряне в центре революционных вихрей (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Protopopov Oleksandr Dmitrovich Protopopov 18 30 grudnya 1866 selo Maresevo Lukoyanovskij povit Nizhnogorodska guberniya 27 zhovtnya 1918 Moskva rosijskij politik velikij pomishik i promislovec chlen Derzhavnoyi dumi vid Simbirskoyi guberniyi Ostannij ministr vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi Protopopov Oleksandr Dmitrovichros Protopopov Aleksandr DmitrievichMinistr vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi20 grudnya 1916 28 lyutogo 1917Monarh Mikola IIPoperednikNastupnik posada skasovanaNarodivsya 16 grudnya 1866 1866 12 16 UlyanovskPomer 27 zhovtnya 1918 1918 10 27 51 rik Moskva Rosijska SFRRVidomij yak politik ministr pidpriyemecKrayina Rosijska imperiyaAlma mater dPolitichna partiya OktyabristiBatko Protopopov Dmitro OleksijovichMati Protopopova Oleksandra YakivnaU shlyubi z Nosovich Olga PavlivnaZvannya ShtabsrotmistrNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU pridvornomu mundiri Pohodiv iz potomstvenih dvoryan Simbirskoyi guberniyi Zemlevlasnik tiyeyi zh guberniyi 5930 desyatin Starshi brati Sergij 1861 1933 girnichij inzhener yurist vikladach zhurnalist ta pismennik Dmitro 1865 1934 zemskij diyach chlen I Derzhavnoyi dumi vid Samarskoyi guberniyi Chleni Derzhavnoyi dumi III sklikannya vid Simbirskoyi guberniyi O D Protopopov pershij livoruch stoyit Zakinchiv 1 j kadetskij korpus 1883 ta Mikolayivske kavalerijske uchilishe 1885 zvidki vipushenij kornetom u lejb gvardiyi Kinno grenaderskij polk U 1888 1890 rokah buv sluhachem Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu U 1890 roci vijshov u vidstavku v chini shtabs rotmistra U 1891 roci oselivsya u svoyemu mayetku Simbirskoyi guberniyi Zajmavsya silskim gospodarstvom volodiv mehanichnimi ta livarnimi zavodami dvoma lisopilnimi zavodami ta Rum yancivskoyu suknyanoyu fabrikoyu za obsyagami virobnictva odniyeyi z najbilshih u Rosiyi spadok vid zagiblogo vnaslidok napadu terorista dyadka general lejtenanta M D Seliverstova Golova Soyuzu suknyanih fabrikantiv Iz 1892 roku perebuvav u Vidomstvi ustanov Imperatrici Mariyi Obiravsya povitovim i gubernskim zemskim glasnim pochesnim mirom suddeyu Iz 1905 roku karsunskij povitovij predvoditel dvoryanstva Chlen Derzhavnoyi dumi III ta IV sklikannya vid Simbirskoyi guberniyi oktyabrist pislya rozkolu frakciyi uvijshov do frakciyi zemciv oktyabristiv U 1908 roci nadano zvannya kamer yunkera v 1909 roci vtrativ ce zvannya u zv yazku z otrimannya chinu dijsnogo statskogo radnika Iz 20 travnya 1914 roku tovarish golovi IV Derzhavnoyi dumi Iz serpnya 1915 roku chlen Osoblivoyi naradi dlya obgovorennya ta ob yednannya zahodiv shodo zabezpechennya palivom Za spogadami knyazya V M Shahovskogo voseni 1915 roku Protopopov namagavsya zdobuti posadu tovarisha ministra torgivli ta promislovosti Iz lyutogo 1916 roku Simbirskij gubernskij predvoditel dvoryanstva U 1916 roci obranij golovoyu Radi z yizdiv predstavnikiv metalurgijnoyi promislovosti U kvitni chervni 1916 roku Propotopov yak golova mizhparlamentskoyi delegaciyi yizdiv do Angliyi Franciyi ta Italiyi Do skladu delegaciyi vhodili chleni Dumi P M Milyukov A I Shingarov M M Ichas F F Rachkovskij O O Radkevich D M Chihachov O O Oznobishin V Ya Demchenko B O Engelgard chleni Derzhradi V J Gurko knyaz O M Lobanov Rostovskij Baron R R Rozen Ministr vnutrishnih sprav Oleksandr Protopopov zi spivrobitnikami v kabineti ministra vnutrishnih sprav Foto Karla Bulli veresen 1916 roku 16 veresnya 1916 roku priznachenij keruyuchim Ministerstvom vnutrishnih sprav 20 grudnya buv zatverdzhenij na posadi ministra Za spogadami V M Shahovskogo na posadu ministra Protopopova rekomenduvali golova Derzhavnoyi dumi M V Rodzyanko ta ministr zakordonnih sprav S D Sazonov Anglijskij korol Georg V v osobistomu listi Mikoli II dav zahoplenij vidguk pro Protopopova Sam Protopopov iz osib yaki rekomenduvali jogo imperatoru nazivav Sazonova Rodzyanko vijskovogo ministra Shuvayeva ta posla v Londoni grafa Benkendorfa Nevdovzi pislya svogo priznachennya Protopopov zaproponuvav O T Vasilyevu obijnyati posadu direktora Departamentu policiyi Na posadu gradonachalnika Petrograda Protopopov zaproponuvav imperatoru kandidaturu pomichnika varshavskogo ober policmejstera O P Balka 18 listopada 1916 roku za povnoyi zgodi carya Protopopov vidav cirkulyar yakim yevreyi otrimali dozvil na prozhivannya bez reyestraciyi u Moskvi ta mistah sho ne znahodilis u teatri vijskovih dij 22 grudnya 1916 roku MVS vidalo svij proyekt pro zaprovadzhennya zemskogo samovryaduvannya v Tobolskij ta Tomskij guberniyah z odnochasnim vidokremlennyam iz ostannoyi Altajskoyi guberniyi Iz momentu priznachennya Protopopova ministrom Duma pochala stavitisya shodo nogo rizko vorozhe j kolishni dumski druzi Protopopova rizko zminili svoye stavlennya pro nogo Buli rizni sprobi pozbaviti Protopopova miscya u Dumi Jogo zvinuvachuvali v zradi liberalnih idealiv i zakripili za nim prizvisko bozhevilnij v nadiyi domogtisya jogo vidstavki Car obrazhenij cimi zvinuvachennyami zaperechuvav Z yakogo chasu vin stav bozhevilnim Jmovirno z togo momentu koli ya priznachiv jogo ministrom Dumki suchasnikiv pro Protopopova Na dumku deyakih suchasnikiv napriklad O O Bloka same bezdiyalnist Protopopova bula osnovnoyu prichinoyu peremogi Lyutnevoyi revolyuciyi v Petrogradi Na dumku P P Zavarzina Protopopovu bula dostemenno vidoma robota bagatoh gromadskih diyachiv i chleniv Dumi z pidgotovki perevorotu ale vin ne tilki ne vzhivav zhodnih zahodiv a j ne povidomlyav vsi vidomosti povnistyu Caryu Nachalnik Petrogradskogo ohoronnogo viddilennya K I Globachov nasilu domigsya u Protopopova dozvolu na aresht robochoyi grupi Centralnogo vijskovo promislovogo komitetu yakij bulo zdijsneno 27 sichnya 1917 roku Ale naperedodni cih podij Protopopov napolyagav na pributtya do stolici virnih vijskovih chastin iz frontu sho ne bulo vikonano Protopopov vidmovlyavsya piti z posadi nezvazhayuchi na propoziciyi pro vidstavku Vin nezabarom stav vorogom v ochah Dumi ta gromadskoyi dumki zagalom Revolyuciya uv yaznennya ta rozstril Vranci 27 lyutogo Protopopov nadislav u Dumu visochajshij ukaz pro rozpusk Dumi Vden 27 lyutogo Protopopov vzyav uchast u zasidanni Radi ministriv yake prohodilo na kvartiri M D Golicina 28 lyutogo o 23 j godini 15 hvilin Protopopov dobrovilno z yavivsya v Tavrijskij palac i zdavsya revolyucioneram Vin buv perevedenij do Ministerskogo paviljonu Perebuvayuchi pid areshtom u Ministerskomu paviljoni mav rozmovu z O F Kerenskim Iz 1 bereznya po veresen 1917 roku uv yaznenij u Petropavlivskij forteci potim deyakij chas pid ohoronoyu v likarni dlya nervovih hvorih Dopituvavsya Nadzvichajnoyu slidchoyu komisiyeyu Timchasovogo uryadu 21 bereznya 8 ta 21 kvitnya 1917 roku Krim togo perebuvayuchi u nevoli Protopopov davav NSK dokladni pismovi svidchennya Pislya zahoplennya vladi bilshovikami perevedenij do Moskvi buv uv yaznenij u Taganskij v yaznici 27 zhovtnya 1918 roku rozstrilyanij u Moskvi Sumnivi v psihichnij normalnosti ProtopopovaSuchasniki ne lishe harakterizuvali diyi Protopopova na posadi ministra vnutrishnih sprav yak gliboko nevdali a j majzhe odnostajno vislovlyuvali pripushennya pro jogo psihichno nenormalnij stan pid chas perebuvannya na cij posadi Protopopov u svidchennyah Nadzvichajnoyi slidchoyi komisiyi povidomlyav sho vin z pochatku 1900 h rokiv prohodiv likuvannya u vidomogo tibetskogo likarya P O Badmayeva u 1915 1916 rokah u Protopopova buvali psihotichni epizodi pid chas yakih vin povnistyu vtrachav kontrol nad soboyu bigav rachki katavsya po pidlozi sprobuvav vchiniti samogubstvo Rozcharuvavshis u Badmayevi Protopopov zvertavsya za konsultaciyami do znamenitogo psihiatra V M Behteryeva Psihichnij stan Protopopova pid chas perebuvannya v uv yaznenni v Petropavlivskij forteci she bilshe pogirshivsya vin strazhdav na galyucinaciyi i vvazhav sho v kameri vstanovlenij aparat dlya chitannya jogo dumok U veresni 1917 roku Protopopov buv perevedenij do Mikolayivskogo vijskovogo gospitalyu ta piddanij medichnomu oglyadu Eksperti vstanovili sho vin strazhdav na cirkulyarnij psihoz u suchasnij terminologiyi bipolyarnij afektivnij rozlad Nezvazhayuchi na ce Petrogradskij okruzhnij sud 30 zhovtnya 1917 roku viznav jogo psihichno zdorovim RodinaBuv odruzhenij z Olgoyu Pavlivnoyu Nosovich donkoyu direktora Nizhngorodskogo kadetskogo korpusu general majora P I Nosovicha 1829 1887 Mav dvoh donok Nataliyu ta Agniyu NagorodiOrden Svyatogo Stanislava III st 1896 Orden Svyatoyi Anni III st 1899 Orden Svyatogo Stanislava II st 1903 Orden Svyatogo Volodimira IV st 1906 Orden Svyatogo Volodimira III st 1912 Orden Svyatogo Stanislava I st 1914 Orden Svyatoyi Anni I st 1916 Medal U pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III Vidznaka Za praci iz zemleustroyu Medal U pam yat pro 300 richchya caryuvannya domu Romanovih TvoriEkonomicheskaya zametka A D Protopopov 2 e izd Sankt Peterburg tip V F Kirshbauma otd nie 1908 16 s K russkomu krestyanstvu A D Protopopov Simbirsk Gubernskaya tip 1907 8 s LiteraturaProtopopov Aleksandr Dmitrievich Spisok grazhdanskim chinam chetvertogo klassa Ispravlen po 1 e marta 1916 goda Chast pervaya Petrograd Izdanie inspektorskogo otdela Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva kancelyarii Senatskaya tipografiya 1916 S 1478 3 j sozyv Gosudarstvennoj Dumy portrety biografii avtografy Sankt Peterburg izdanie N N Olshanskago 1910 Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 Moskva Rossijskaya politicheskaya enciklopediya 2008 Doprosy i pokazaniya A D Protopopova P E Shyogolev Padenie carskogo rezhima Toma 1 7 1924 1927 gg Soveshanie chlenov progressivnogo bloka s A D Protopopovym ustroennoe na kvartire M V Rodzyanko 19 oktyabrya 1916 goda BRE Protopopov Aleksandr Dmitrievich S V KulikovPrimitkiV N Shahovskoj Sic transit gloria mundi Tak prohodit mirskaya slava Parizh 1952 Vasilev A T Ohranka russkaya sekretnaya policiya Ohranka Vospominaniya rukovoditelej politicheskogo syska pod red A I Rejblata vstup st komm Z I Peregudovoj M 2004 T 2 600 s ISBN 5 86793 343 1 Arhiv originalu za 12 lipnya 2017 Procitovano 16 travnya 2011 Richard Foma Betts Pshenica i plevely Moskva 1997 Rossijskoe otdelenie Valaamskogo Obshestva Ameriki s 104 105 Zhevahov Knyaz N D Vospominaniya t I Moskva 1993 s 178 Zavarzin P P Zhandarmy i revolyucionery Vospominaniya Parizh 1930 Str 208 Richard Foma Betts Pshenica i plevely Moskva 1997 Rossijskoe otdelenie Valaamskogo Obshestva Ameriki s 105 106 Padenie carskogo rezhima Stenograficheskie otchyoty doprosov i pokazanij dannyh v 1917 g v Chrezvychajnoj sledstvennoj komissii Vremennogo pravitelstva pod red P E Shegoleva M L GIZ 1927 T VII S 152 Kolyshko I I Velikij raspad Vospominaniya SPb Nestor Istoriya 2009 463 s primitki 303 305 Simbiryane v centre revolyucionnyh vihrej ros

Дата публікації:
Топ