Пропойське староство (пол. Starostwo Propojskie, біл. Прапойскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром Пропойського староства було містечко Пропойськ.
Пропойське староство | |
---|---|
| |
Адм. центр | Пропойськ |
Країна | Велике Князівство Литовське |
Регіон | Річ Посполита Трьох Народів |
Офіційна мова | старобілоруська (русинська) |
Населення | |
- повне | |
Етнікон | Біла Русь |
Площа | |
- повна | |
Дата заснування | 1511 |
Дата ліквідації | 1772 |
Історія
- У XIV в. — залежить від Києва, перебуває у складі Великого князівства Литовського.
- У 1430 р. — Пропойськ належав Свидригайлові Ольгердовичу.
- У 1511 р. — отримало податковий привілей. Стає центром староства королівське місто Пропойськ.
- З 1518 р. — згідно Метрики Литовської до складу староство входять села Черишче, Єзьора, Гриби, Лапіче, Головчице (Головаче).
- У 1654–1667 рр. — Період війни між Річчю Посполитою і Московією. Розруха, бунт і війна через вторгнення козаків під командуванням Золотаренко І. Н. і його брата Золотаренко В. Н.. Після чого в 1675 р. залишилося всього 25 населених пунктів у цьому старостві.
- У 1700–1721 рр. — період Північної війни, в 1708 р. загинув кожен третій житель староства. 28 вересня 1708 р. відбулася битва шведів і росіян біля села Лєсная. У битві росіяни втратили 1111 чоловік убитими, шведи 8,7 тис. осіб. Загиблих росіян поховали на сільському кладовищі і побудували невелику дерев'яну церкву.
- У 1772 р. — Пропойське староство припинило існування після першого поділу Речі Посполитої, територія увійшла до складу Російської імперії. Адміністративний поділ староства було ліквідовано.
Адміністративний поділ
Староство знаходилося у прикордонній території, і одним з перших було в зоні військових конфліктів. Склад адміністративного поділу змінювався через часті війни з боку московського царя та українських козаків, і через купівлю-продаж населених пунктів. Склад староства ділився на , двори сіл (пол. wieś) звані ще як «дими», та маєтки. На момент Люстрації 1765 р. до складу староства входили села («вєсі») Рудня Стара, Вірова.
- Запольське: с. Вашхевіче, Ржавки, Жероли, Ужече, Пойчори, Шотоми, Чіковка, Хорошцяни, Устанна.
- войтовство Запронське: с. Ригайліна, Дольна, Ринковка, Луговка, Дубровка, Лопча, Ржавіце, Припечонка, Соколовка, Усох, Слобода Рабіновка.
- войтовство Засожське (за р. Сож): с. Монастирек, Головчице, Жабень Стари, Жабень Нови, Чудзінь Стари, Чудзінь Нови, Ховни, Кліни, Замощене, Ціговка, Герчна, Желізе, Горна, Палуж, Біруле, Трубільна, Трубільна Нова, Почопи, Княжовка, Усціновіче, Соболе, Берчаки, Волинець, Камьонка, Дубно, Шишковка, Городзецка, Єльна, Бакуновіче, Усце, Травна, Бардзіч, Ясенець, Немильна, Буда, Захоронка, Маластовка, Слобода Стажинка, Слобода Люльня, Слобода Ровнішче, місто Краснополь (Краснополлє), село («вєсь») Єзьори, Мірохоша, Слобода Журавель, Чудзін, Лисовка, Слобода Маліновка, Слобода Буда.
- староство Головчицьке: село («вєсь») Головчице, Слобода Розмисловка, Желізе, Горна, Гриби, Малушин, Янов, Слобода Галузи, Слобода Горна, Бича, Кобиліче, Кошель, Слобода Сцюдзєнєц, Слобода Рудня.
- староство Бичаньського: село («вєсь») Бича, Рохля, Бахань, Куліковка, Кульчице, Кононовка.
Старости і намісники пропойські
Староство — це державний маєток, який давав великий князь або король на тимчасове користування феодалам як натуральну пенсію за службу. Послідовно були Чарторийський, Вишневський, Зенович, Солтан, Служка, Красинський, Заронко, Незабітовський, Сапега, Хрептович, Массальський.
- У 1547–1570 рр. — .
- З 1577 р. — Кшиштоф Зенович, воєвода берестейський.
- З 1614 р. — .
- З 1622 р. — Олександр Дажбог Сапега.
- Олександр Слушка (Служка).
- Михайло Казимир Радзивілл
- З 1754 р. — .
- До 1769 р. — .
- З 25 квітня 1769 р. — .
- 16 вересня 1772 р. — у складі Російської імперії, Катерина II подарувала князю Олександру М. Голіцину.
Див. також
Примітки
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. T. III. — Warszawa, 1880—1914. — S. 117. (пол.)
- История (Славгородский райисполком) [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- str. 52, Tom IX, «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880—1914; (пол.)
- с. 230, «Мэтрыка Вялыкага Княства Літоўскага (1522—1552)», Кн. 28, выд. ATHENAEUM (В. Менжинский, В. Свежинский), г. Менск, 2000 г. (біл.)
- стр. 463 том 2, «Вялікае Княства Літоускае», Г. П. Пашкоў, выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», г. Мінск, 2007 г. , (біл.)
- Центральный Государственный Архив ЛССР, Lietuvos Valstybes Istorijos Archyvas — katalog. 3802 (лит.)
- «Беларуская дзяржава Вялікае княства Літоўскае», Ермаловіч М., изд. «Беллітфонд», Мінск, 2003 г. (біл.)
Посилання
- Славгород
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Propojske starostvo pol Starostwo Propojskie bil Prapojskae starostva administrativna odinicya u skladi Richickogo povitu Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo provinciyi Rechi Pospolitoyi Centrom Propojskogo starostva bulo mistechko Propojsk Propojske starostvoAdm centr PropojskKrayina Velike Knyazivstvo LitovskeRegion Rich Pospolita Troh NarodivOficijna mova starobiloruska rusinska Naselennya povneEtnikon Bila RusPlosha povnaData zasnuvannya 1511Data likvidaciyi 1772IstoriyaU XIV v zalezhit vid Kiyeva perebuvaye u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1430 r Propojsk nalezhav Svidrigajlovi Olgerdovichu U 1511 r otrimalo podatkovij privilej Staye centrom starostva korolivske misto Propojsk Z 1518 r zgidno Metriki Litovskoyi do skladu starostvo vhodyat sela Cherishche Yezora Gribi Lapiche Golovchice Golovache U 1654 1667 rr Period vijni mizh Richchyu Pospolitoyu i Moskoviyeyu Rozruha bunt i vijna cherez vtorgnennya kozakiv pid komanduvannyam Zolotarenko I N i jogo brata Zolotarenko V N Pislya chogo v 1675 r zalishilosya vsogo 25 naselenih punktiv u comu starostvi U 1700 1721 rr period Pivnichnoyi vijni v 1708 r zaginuv kozhen tretij zhitel starostva 28 veresnya 1708 r vidbulasya bitva shvediv i rosiyan bilya sela Lyesnaya U bitvi rosiyani vtratili 1111 cholovik ubitimi shvedi 8 7 tis osib Zagiblih rosiyan pohovali na silskomu kladovishi i pobuduvali neveliku derev yanu cerkvu U 1772 r Propojske starostvo pripinilo isnuvannya pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi teritoriya uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Administrativnij podil starostva bulo likvidovano Administrativnij podilStarostvo znahodilosya u prikordonnij teritoriyi i odnim z pershih bulo v zoni vijskovih konfliktiv Sklad administrativnogo podilu zminyuvavsya cherez chasti vijni z boku moskovskogo carya ta ukrayinskih kozakiv i cherez kupivlyu prodazh naselenih punktiv Sklad starostva dilivsya na dvori sil pol wies zvani she yak dimi ta mayetki Na moment Lyustraciyi 1765 r do skladu starostva vhodili sela vyesi Rudnya Stara Virova Zapolske s Vashheviche Rzhavki Zheroli Uzheche Pojchori Shotomi Chikovka Horoshcyani Ustanna vojtovstvo Zapronske s Rigajlina Dolna Rinkovka Lugovka Dubrovka Lopcha Rzhavice Pripechonka Sokolovka Usoh Sloboda Rabinovka vojtovstvo Zasozhske za r Sozh s Monastirek Golovchice Zhaben Stari Zhaben Novi Chudzin Stari Chudzin Novi Hovni Klini Zamoshene Cigovka Gerchna Zhelize Gorna Paluzh Birule Trubilna Trubilna Nova Pochopi Knyazhovka Uscinoviche Sobole Berchaki Volinec Kamonka Dubno Shishkovka Gorodzecka Yelna Bakunoviche Usce Travna Bardzich Yasenec Nemilna Buda Zahoronka Malastovka Sloboda Stazhinka Sloboda Lyulnya Sloboda Rovnishche misto Krasnopol Krasnopollye selo vyes Yezori Mirohosha Sloboda Zhuravel Chudzin Lisovka Sloboda Malinovka Sloboda Buda starostvo Golovchicke selo vyes Golovchice Sloboda Rozmislovka Zhelize Gorna Gribi Malushin Yanov Sloboda Galuzi Sloboda Gorna Bicha Kobiliche Koshel Sloboda Scyudzyenyec Sloboda Rudnya starostvo Bichanskogo selo vyes Bicha Rohlya Bahan Kulikovka Kulchice Kononovka Starosti i namisniki propojskiStarostvo ce derzhavnij mayetok yakij davav velikij knyaz abo korol na timchasove koristuvannya feodalam yak naturalnu pensiyu za sluzhbu Poslidovno buli Chartorijskij Vishnevskij Zenovich Soltan Sluzhka Krasinskij Zaronko Nezabitovskij Sapega Hreptovich Massalskij U 1547 1570 rr Z 1577 r Kshishtof Zenovich voyevoda berestejskij Z 1614 r Z 1622 r Oleksandr Dazhbog Sapega Oleksandr Slushka Sluzhka Mihajlo Kazimir Radzivill Z 1754 r Do 1769 r Z 25 kvitnya 1769 r 16 veresnya 1772 r u skladi Rosijskoyi imperiyi Katerina II podaruvala knyazyu Oleksandru M Golicinu Div takozhSlavgorodskij rajonPrimitkiSlownik geograficzny Krolestwa Polskiego T III Warszawa 1880 1914 S 117 pol Istoriya Slavgorodskij rajispolkom 4 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Dzherelastr 52 Tom IX SLOWNIK GEOGRAFICZNY KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH WARSZAWA 1880 1914 pol s 230 Metryka Vyalykaga Knyastva Litoyskaga 1522 1552 Kn 28 vyd ATHENAEUM V Menzhinskij V Svezhinskij g Mensk 2000 g ISBN 985 6374 10 3 bil str 463 tom 2 Vyalikae Knyastva Litouskae G P Pashkoy vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki g Minsk 2007 g ISBN 978 985 11 0394 8 ISBN 978 985 11 0392 4 bil Centralnyj Gosudarstvennyj Arhiv LSSR Lietuvos Valstybes Istorijos Archyvas katalog 3802 lit Belaruskaya dzyarzhava Vyalikae knyastva Litoyskae Ermalovich M izd Bellitfond Minsk 2003 g ISBN 985 6576 08 3 bil PosilannyaSlavgorod