Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анталія, Анта́лья (тур. Antalya) — провінція в Туреччині, розташована на Середземному морі на південному узбережжі Туреччини. Столиця — місто Анталія.
| Анталія | |||
|---|---|---|---|
| тур. Antalya | |||
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Анталія | ||
| Найбільше місто | Анталія | ||
| Країна |  Туреччина | ||
| Номерний знак | 07 | ||
| Населення | |||
| - повне | 1 919 729 осіб | ||
| Площа | |||
| - повна | 20 599 км² | ||
| Часовий пояс | і | ||
| Вебсайт | antalya.gov.tr | ||
| Код ISO 3166-2 | 242 | ||
 | |||
| Анталія на мапі Туреччини | |||
 | |||
| |||
Населення становить 1 919 729 жителів (2007 рік). Провінція поділяється на 19 районів, 5 з яких є районами Анталії.
Географія
Анталія розташована між хребтами Західного Тавру і Середземним морем (затока Анталія).
Іл межує з мулами (із заходу на схід): Мугла, Бурдур, Конья, Караман, Мерсін.
Історія
Найперші людські сліди в цьому регіоні знайдені в печері Караїн і датуються приблизно 100 000 років до н. е. Історія стародавньої Анталії маловідома. В хетський період Анталія і прилеглий регіон отримали назви Лікія.
В грецький період західна частина провінції Анталія входила в Лікію, східна в Памфілію; на півночі її землі поділили Кілікія і Пісідія.
Анталія була частиною Лідійського царства з 7 століття до н. е. і до завоювання Лідії персами в 546 році до н. е. Персами була побудована військово-морська база на річці (стародав. Євромедон). Однак у 467 р. до н. е. ця база була зруйнована флотом .
У 334 р. до н. е. Анталія була захоплена Олександром Македонським. Після смерті Олександра Македонського цей регіон був об'єктом боротьби між Селевкідами і Пергамом. У підсумку, в 188 р. до н. е. відійшов до Пергаму.
З 133 р. до н. е. Анталія перебувала під владою Риму, а потім Візантії.
Економічний занепад регіону припав на VIII столітті після руйнівного землетрусу, набігів арабів (VII—VIII ст.) в морських піратів. У 1080-ті в регіоні почав поширюватися іслам (після сельджуцького завоювання). Однак уже в 1120 році Візантія повністю відвоювала і Анталію і прилеглу до неї область. Після початку смути в Візантії в кінці XII і розпаду в 1207 році сельджуки знову відвоювали територію, тепер уже назавжди.
У 1321—1423 роках Анталія була центром незалежного бейлика Хамід (Хамідогуллари).
В 1423 році Анталію підкорюють турки-османи.
Населення
У 1912 р. тут проживали — мусульмани — 196 087 чол., греки — 15 253 чол., вірмени — 489 чол., євреї — 429 чол.
Населення — 1 719 751 жителів (2009).
Найбільші міста — Анталія (603 тис. осіб у 2000 році), Аланія, Манавгат, .
Адміністративний поділ
Провінція Анталія ділиться на 19 районів, 5 з яких є районами міста Анталія (відзначені *):
Економіка
Провінція Анталія — центр туристичної індустрії Туреччини, до 30 % від загального числа туристів в Туреччині їдуть в Анталію.
Досить розвинене сільське господарство. Головними сільськогосподарськими продуктами є — бавовна, зернові, кунжут, цитрусові. В останні роки почало розвиватися квітникарство, сезонне і парникове овочівництво.
Суднобудування, судноремонт, текстильна та харчова промисловості.
Цікаві
- Ксанф — одна зі столиць стародавньої Лікії, археологічний об'єкт в список Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Анталія [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Смолій В. А., Федорченко В. К., Цибух В. І. Енциклопедичний словник-довідник з туризму. — Київ: Видавничий Дім «Слово», 2006. — 372 с.
- George Sotiriadis, An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor, 1918
| Бурдур | Испарта | Конья |
| Мугла |  | Караман Мерсін |
| Середземне море | Середземне море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Antaliya znachennya Antaliya 1 Anta lya tur Antalya provinciya v Turechchini roztashovana na Seredzemnomu mori na pivdennomu uzberezhzhi Turechchini Stolicya misto Antaliya Antaliya tur Antalya Adm centr Antaliya Najbilshe misto Antaliya Krayina Turechchina Nomernij znak 07 Naselennya povne 1 919 729 osib Plosha povna 20 599 km Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3 Vebsajt antalya gov tr Kod ISO 3166 2 242 Antaliya na mapi Turechchini Antaliya na mapi Turechchini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Antaliya Naselennya stanovit 1 919 729 zhiteliv 2007 rik Provinciya podilyayetsya na 19 rajoniv 5 z yakih ye rajonami Antaliyi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Administrativnij podil 5 Ekonomika 6 Cikavi 7 PrimitkiGeografiyared Antaliya roztashovana mizh hrebtami Zahidnogo Tavru i Seredzemnim morem zatoka Antaliya Il mezhuye z mulami iz zahodu na shid Mugla Burdur Konya Karaman Mersin Istoriyared Najpershi lyudski slidi v comu regioni znajdeni v pecheri Karayin i datuyutsya priblizno 100 000 rokiv do n e Istoriya starodavnoyi Antaliyi malovidoma V hetskij period Antaliya i prileglij region otrimali nazvi Likiya V greckij period zahidna chastina provinciyi Antaliya vhodila v Likiyu shidna v Pamfiliyu na pivnochi yiyi zemli podilili Kilikiya i Pisidiya Antaliya bula chastinoyu Lidijskogo carstva z 7 stolittya do n e i do zavoyuvannya Lidiyi persami v 546 roci do n e Persami bula pobudovana vijskovo morska baza na richci Kepryuchaj starodav Yevromedon Odnak u 467 r do n e cya baza bula zrujnovana flotom Simona Afinskogo U 334 r do n e Antaliya bula zahoplena Oleksandrom Makedonskim Pislya smerti Oleksandra Makedonskogo cej region buv ob yektom borotbi mizh Selevkidami i Pergamom U pidsumku v 188 r do n e vidijshov do Pergamu Z 133 r do n e Antaliya perebuvala pid vladoyu Rimu a potim Vizantiyi Ekonomichnij zanepad regionu pripav na VIII stolitti pislya rujnivnogo zemletrusu nabigiv arabiv VII VIII st v morskih pirativ U 1080 ti v regioni pochav poshiryuvatisya islam pislya seldzhuckogo zavoyuvannya Odnak uzhe v 1120 roci Vizantiya povnistyu vidvoyuvala i Antaliyu i prileglu do neyi oblast Pislya pochatku smuti v Vizantiyi v kinci XII i rozpadu v 1207 roci seldzhuki znovu vidvoyuvali teritoriyu teper uzhe nazavzhdi U 1321 1423 rokah Antaliya bula centrom nezalezhnogo bejlika Hamid Hamidogullari V 1423 roci Antaliyu pidkoryuyut turki osmani Naselennyared U 1912 r tut prozhivali musulmani 196 087 chol greki 15 253 chol virmeni 489 chol yevreyi 429 chol 2 Naselennya 1 719 751 zhiteliv 2009 Najbilshi mista Antaliya 603 tis osib u 2000 roci Alaniya Manavgat Serik Administrativnij podilred nbsp Thumb Provinciya Antaliya dilitsya na 19 rajoniv 5 z yakih ye rajonami mista Antaliya vidznacheni Kemer Akseki Aksu Aksu Alaniya Alanya Demre Demre Deshemealti Dosemealti Elmali Elmali Finike Finike Gazipasha Gazipasa Gyundogmush Gundogmus Ibradi Ibradi Kash Kas Kemer Kemer Kepez Kepez Korkuteli Korkuteli Konyaalti Konyaalti Kumludzha Kumluca Manavgat Manavgat Muratpasha Muratpasa Serik Serik Ekonomikared Provinciya Antaliya centr turistichnoyi industriyi Turechchini do 30 vid zagalnogo chisla turistiv v Turechchini yidut v Antaliyu Dosit rozvinene silske gospodarstvo Golovnimi silskogospodarskimi produktami ye bavovna zernovi kunzhut citrusovi V ostanni roki pochalo rozvivatisya kvitnikarstvo sezonne i parnikove ovochivnictvo Sudnobuduvannya sudnoremont tekstilna ta harchova promislovosti Cikavired Ksanf odna zi stolic starodavnoyi Likiyi arheologichnij ob yekt v spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO Primitkired Antaliya Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine Smolij V A Fedorchenko V K Cibuh V I Enciklopedichnij slovnik dovidnik z turizmu Kiyiv Vidavnichij Dim Slovo 2006 372 s George Sotiriadis An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor 1918 Burdur Isparta Konya Mugla nbsp Karaman Mersin Seredzemne more Seredzemne more Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antaliya provinciya amp oldid 42402286