Ксанф (лікійськ. Arñna, грец. Ξανθος, лат. Xanthus) — найбільше місто античної Лікії. Разом зі святилищем Летоон включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Руїни міста розташовані на території турецької провінції Анталья.
Стародавнє місто Ксанф і храм Летоон | |
---|---|
Xanthos-Letoon | |
Світова спадщина | |
Реконструкція монументу нереїд | |
36°20′00″ пн. ш. 29°19′00″ сх. д. / 36.33333° пн. ш. 29.31667° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Тип | Культурна |
(Критерії) | ii, iii |
Об'єкт № | 484 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
Ксанф у Вікісховищі |
Первинно назва міста лікійською мовою звучала як Арна. Після завойовницьких походів Александра Македонського в результаті еллінізації назва трансформувалась у Ксанф.
Історія
Місто було засновано на початку I тисячоліття до н. е. 546 року до н. е. було захоплено персами та цілковито зруйновано. Наприкінці IV століття до н. е. Ксанф входив до складу імперії Александра Македонського, а від 190 року до н. е. — до незалежного союзу міст Лікії. 42 року до н. е. місто було взято та знову зруйновано військами Брута. Згодом Ксанф став частиною римської провінції Лікія.
Культурна спадщина
Дотепер від стародавнього міста збереглась лише невелика частина, знайдена під час розкопок, у тому числі й театр. Найбільш значущими пам'ятками лікійської культури, що дістались сьогодення, є характерні надгробні монументи: висічені у скелях уявні фасади будинків, прикрашені різьбленими елементами, а також високі гробниці, що стоять на підвищенні, збудовані у вигляді будинків або оточені колонадами.
Найвідомішими спорудами такого роду у Ксанфі є «монумент гарпій» VI століття до н. е., названий так через рельєф, що зберігся на ньому, а також «монумент нереїд» V століття до н. е. Він прикрашений настінною пластикою й виконаний у формі іонічного храму, що стоїть на високій підошві. Обидві гробниці відносять до видатних творів малоазійсько-іонічної культури.
Там же було знайдено найбільшу пам'ятку лікійської писемності — лікійсько-мілійська стела (бл. 380 до н. е.).
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ксанф (місто) |
- Офіційна сторінка [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.]
- . Том IV: Персія, Греція та західне Середземномор'я. М., 2011. стор. 267—271
- Аппіан Александрійський. Громадянські війни. Книга IV, 76
- Treuber O. Geschichte der Lykier, 1887
- Houvink ter Cate Ph.H.J. Nhe Luwian population groups of Lycia and Cilicia Aspera during the Hellenistic period, Leiden 1961.
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ksanf likijsk Arnna grec 3an8os lat Xanthus najbilshe misto antichnoyi Likiyi Razom zi svyatilishem Letoon vklyucheno do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Ruyini mista roztashovani na teritoriyi tureckoyi provinciyi Antalya Starodavnye misto Ksanf i hram LetoonXanthos Letoon Svitova spadshinaRekonstrukciya monumentu nereyid36 20 00 pn sh 29 19 00 sh d 36 33333 pn sh 29 31667 sh d 36 33333 29 31667KrayinaTurechchinaTipKulturnaKriteriyiii iiiOb yekt 484RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1988 12 sesiya Ksanf u Vikishovishi Pervinno nazva mista likijskoyu movoyu zvuchala yak Arna Pislya zavojovnickih pohodiv Aleksandra Makedonskogo v rezultati ellinizaciyi nazva transformuvalas u Ksanf IstoriyaMisto bulo zasnovano na pochatku I tisyacholittya do n e 546 roku do n e bulo zahopleno persami ta cilkovito zrujnovano Naprikinci IV stolittya do n e Ksanf vhodiv do skladu imperiyi Aleksandra Makedonskogo a vid 190 roku do n e do nezalezhnogo soyuzu mist Likiyi 42 roku do n e misto bulo vzyato ta znovu zrujnovano vijskami Bruta Zgodom Ksanf stav chastinoyu rimskoyi provinciyi Likiya Kulturna spadshinaDoteper vid starodavnogo mista zbereglas lishe nevelika chastina znajdena pid chas rozkopok u tomu chisli j teatr Najbilsh znachushimi pam yatkami likijskoyi kulturi sho distalis sogodennya ye harakterni nadgrobni monumenti visicheni u skelyah uyavni fasadi budinkiv prikrasheni rizblenimi elementami a takozh visoki grobnici sho stoyat na pidvishenni zbudovani u viglyadi budinkiv abo otocheni kolonadami Najvidomishimi sporudami takogo rodu u Ksanfi ye monument garpij VI stolittya do n e nazvanij tak cherez relyef sho zberigsya na nomu a takozh monument nereyid V stolittya do n e Vin prikrashenij nastinnoyu plastikoyu j vikonanij u formi ionichnogo hramu sho stoyit na visokij pidoshvi Obidvi grobnici vidnosyat do vidatnih tvoriv maloazijsko ionichnoyi kulturi Tam zhe bulo znajdeno najbilshu pam yatku likijskoyi pisemnosti likijsko milijska stela bl 380 do n e DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ksanf misto Oficijna storinka 12 lipnya 2017 u Wayback Machine Tom IV Persiya Greciya ta zahidne Seredzemnomor ya M 2011 stor 267 271 Appian Aleksandrijskij Gromadyanski vijni Kniga IV 76 Treuber O Geschichte der Lykier 1887 Houvink ter Cate Ph H J Nhe Luwian population groups of Lycia and Cilicia Aspera during the Hellenistic period Leiden 1961 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku