XI століття: 1081—1090 роки |
---|
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
Події
Київська Русь
У Київській Русі правив великий князь Всеволод Ярославич. Його донька Євпраксія Всеволодівна стала дружиною імператора Священної Римської імперії Генріха IV. Давид Ігорович захопив 1081 року Тмутаракань, але незабаром із візантійського полону повернувся Олег Святославич і повернув собі князівство. Після смерті 1087 року Ярополка Ізяславича від руки власного дружинника Давид Ігорович отримав Волинське князівство.
Будівнича діяльність переяславського єпископа Єфрема. Уперше згадані в літописах Луцьк, Прилуки.
Східна Європа та Візантія
У Польщі княжив Владислав I Герман, в Угорщині королював Ласло I. 1085 року імператор Священної Римської імперії Генріх IV дарував королівський титул князю Богемії Вратиславу. 1089 року в Хорватії або помер або загинув король Дмитар Звонімир, почалася боротьба за трон, в яку активно втрутились Угорщина та Венеція.
1081 року імператором Візантії став Олексій I Комнін. Йому довелось вести важку боротьбу за виживання держави. Нормани з півдня Італії напали на Епір (сучасна Албанія та північ Греції). Візантія заручилася в боротьбі з ними підтримкою Венеції, дарувавши венеційцям значні торгові привілеї. Натиск норманів вичерпався через події в Італії, брак коштів та епідемію, а після смерті Роберта Гвіскара взагалі припинився. Новою загрозою для Візантії з боку Фракії стали печеніги. У боротьбі з ними візантійці використовували половців. Втративши значну частину Анатолії візантійці скористалися для захисту чварами серед сельджуків, у яких уже не було єдності. Однак становище залишалося загрозливим, і Візантія звернулася за допомогою до Західної Європи, що було одним із факторів в організації хрестового походу.
Західна Європа
Продовжувалася боротьба за інвеституру між папою Римським Григорієм VII та королем Німеччини Генріхом IV. 1081 року Генріх IV почав свій другий похід в Італію. Він здобув Рим, але Папа зачинився в Замку Святого Ангела. 1084 року Генріх домігся висвячення папою Климента III, який одразу ж коронував Генріха імператором Священної Римської імперії. Григорія VII визволив з полону Роберт Гвіскар, норманський правитель півдня Італії, однак нормани розграбували Рим, і папі Григорію довелося покинути місто. Він помер 1085 року в Салерно. Однак, боротьба не припинилася, було обрано нового папу Віктора III, а після його смерті Урбана II.
Після смерті Роберта Гвіскара спалахнула боротьба між його синами та Боемундом за південь Італії, однак незабаром брати та їхній дядько Рожер I Сицилійський домовилися про поділ земель. Рожер I, повністю підпорядкувавши собі Сицилію, захопив Мальту. Нормани продовжували підтримувати пап Віктора III та Урбана II проти імператора Генріха IV.
Піза стала першим містом півночі Італії, що створила інститут консулів, тобто проголосила себе республікою. Міста півночі Італії отримували привілеї від обох сторін конфлікту між папою та імператором, що намагалися заручитися їхньою підтримкою.
1085 року король Кастилії та Леону Альфонсо VI відбив у маврів Толедо. Збентежені мусульманські еміри півдня Піренейського півострова запросили на допомогу Альморавідів із Північної Африки. Правитель Альморавідів Юсуф ібн Ташфін зупинив поступ християн, однак згодом підкорив собі мусульманські емірати. Сід Кампеадор захопив Валенсію.
В Англії проведено перепис і укладено Книгу Страшного суду. Король Вільгельм Завойовник помер 1087 року. Одразу його володіння розпалися. Королем Англії став Вільгельм II Рудий, а Нормандію зберіг за собою інший син Завойовника Роберт III Куртгез. 1088 року Одо, єпископ Байо, підняв повстання проти Вільгельма Рудого, яке, втім, зазнало невдачі. Наступного року Вільгельм Рудий спробував відвоювати Нормандію. Його похід мав частковий успіх, але повністю покорити Роберта Куртгеза не вдалося.
Болонський університет став першим університетом у Західній Європі. Традиційно датою його заснування називають 1088 рік.
Інші землі
Сельджуки 1090 року захопили Самарканд і Бухару, змусивши Караханідів визнати васалітет.
Стався розкол серед ісмаелітів. Нізарит Хасан ібн Саббах заснував в Аламуті організацію асасинів.
У Китаї 1085 року до влади прийшла партія консерваторів, реформи Ван Аньши припинилися.
В Японії 1086 року імператор Сіракава формально зрікся трону, передавши його сину, однак продовжував правити з монастиря, що започаткувало характерну для Японії традицію імператорів-затворників, яка отримала назву інсей.
Народились
Померли
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
XI stolittya 1081 1090 roki 1060 ti 1070 ti 1080 ti 1090 ti 1100 ti 1080 1081 1082 1083 1084 1085 1086 1087 1088 1089 Visoke Serednovichchya Zolota doba islamu Rekonkista Kiyivska RusPodiyiKiyivska Rus U Kiyivskij Rusi praviv velikij knyaz Vsevolod Yaroslavich Jogo donka Yevpraksiya Vsevolodivna stala druzhinoyu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genriha IV David Igorovich zahopiv 1081 roku Tmutarakan ale nezabarom iz vizantijskogo polonu povernuvsya Oleg Svyatoslavich i povernuv sobi knyazivstvo Pislya smerti 1087 roku Yaropolka Izyaslavicha vid ruki vlasnogo druzhinnika David Igorovich otrimav Volinske knyazivstvo Budivnicha diyalnist pereyaslavskogo yepiskopa Yefrema Upershe zgadani v litopisah Luck Priluki Shidna Yevropa ta Vizantiya U Polshi knyazhiv Vladislav I German v Ugorshini korolyuvav Laslo I 1085 roku imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genrih IV daruvav korolivskij titul knyazyu Bogemiyi Vratislavu 1089 roku v Horvatiyi abo pomer abo zaginuv korol Dmitar Zvonimir pochalasya borotba za tron v yaku aktivno vtrutilis Ugorshina ta Veneciya 1081 roku imperatorom Vizantiyi stav Oleksij I Komnin Jomu dovelos vesti vazhku borotbu za vizhivannya derzhavi Normani z pivdnya Italiyi napali na Epir suchasna Albaniya ta pivnich Greciyi Vizantiya zaruchilasya v borotbi z nimi pidtrimkoyu Veneciyi daruvavshi venecijcyam znachni torgovi privileyi Natisk normaniv vicherpavsya cherez podiyi v Italiyi brak koshtiv ta epidemiyu a pislya smerti Roberta Gviskara vzagali pripinivsya Novoyu zagrozoyu dlya Vizantiyi z boku Frakiyi stali pechenigi U borotbi z nimi vizantijci vikoristovuvali polovciv Vtrativshi znachnu chastinu Anatoliyi vizantijci skoristalisya dlya zahistu chvarami sered seldzhukiv u yakih uzhe ne bulo yednosti Odnak stanovishe zalishalosya zagrozlivim i Vizantiya zvernulasya za dopomogoyu do Zahidnoyi Yevropi sho bulo odnim iz faktoriv v organizaciyi hrestovogo pohodu Zahidna Yevropa Prodovzhuvalasya borotba za investituru mizh papoyu Rimskim Grigoriyem VII ta korolem Nimechchini Genrihom IV 1081 roku Genrih IV pochav svij drugij pohid v Italiyu Vin zdobuv Rim ale Papa zachinivsya v Zamku Svyatogo Angela 1084 roku Genrih domigsya visvyachennya papoyu Klimenta III yakij odrazu zh koronuvav Genriha imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Grigoriya VII vizvoliv z polonu Robert Gviskar normanskij pravitel pivdnya Italiyi odnak normani rozgrabuvali Rim i papi Grigoriyu dovelosya pokinuti misto Vin pomer 1085 roku v Salerno Odnak borotba ne pripinilasya bulo obrano novogo papu Viktora III a pislya jogo smerti Urbana II Pislya smerti Roberta Gviskara spalahnula borotba mizh jogo sinami ta Boemundom za pivden Italiyi odnak nezabarom brati ta yihnij dyadko Rozher I Sicilijskij domovilisya pro podil zemel Rozher I povnistyu pidporyadkuvavshi sobi Siciliyu zahopiv Maltu Normani prodovzhuvali pidtrimuvati pap Viktora III ta Urbana II proti imperatora Genriha IV Piza stala pershim mistom pivnochi Italiyi sho stvorila institut konsuliv tobto progolosila sebe respublikoyu Mista pivnochi Italiyi otrimuvali privileyi vid oboh storin konfliktu mizh papoyu ta imperatorom sho namagalisya zaruchitisya yihnoyu pidtrimkoyu 1085 roku korol Kastiliyi ta Leonu Alfonso VI vidbiv u mavriv Toledo Zbentezheni musulmanski emiri pivdnya Pirenejskogo pivostrova zaprosili na dopomogu Almoravidiv iz Pivnichnoyi Afriki Pravitel Almoravidiv Yusuf ibn Tashfin zupiniv postup hristiyan odnak zgodom pidkoriv sobi musulmanski emirati Sid Kampeador zahopiv Valensiyu V Angliyi provedeno perepis i ukladeno Knigu Strashnogo sudu Korol Vilgelm Zavojovnik pomer 1087 roku Odrazu jogo volodinnya rozpalisya Korolem Angliyi stav Vilgelm II Rudij a Normandiyu zberig za soboyu inshij sin Zavojovnika Robert III Kurtgez 1088 roku Odo yepiskop Bajo pidnyav povstannya proti Vilgelma Rudogo yake vtim zaznalo nevdachi Nastupnogo roku Vilgelm Rudij sprobuvav vidvoyuvati Normandiyu Jogo pohid mav chastkovij uspih ale povnistyu pokoriti Roberta Kurtgeza ne vdalosya Bolonskij universitet stav pershim universitetom u Zahidnij Yevropi Tradicijno datoyu jogo zasnuvannya nazivayut 1088 rik Inshi zemli Seldzhuki 1090 roku zahopili Samarkand i Buharu zmusivshi Karahanidiv viznati vasalitet Stavsya rozkol sered ismaelitiv Nizarit Hasan ibn Sabbah zasnuvav v Alamuti organizaciyu asasiniv U Kitayi 1085 roku do vladi prijshla partiya konservatoriv reformi Van Anshi pripinilisya V Yaponiyi 1086 roku imperator Sirakava formalno zriksya tronu peredavshi jogo sinu odnak prodovzhuvav praviti z monastirya sho zapochatkuvalo harakternu dlya Yaponiyi tradiciyu imperatoriv zatvornikiv yaka otrimala nazvu insej NarodilisPomerli