Буда́нів (до 1946 — Будзанове) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Адміністративний центр колишньої Буданівської сільської ради, якій було підпорядковане також село Папірня.
село Буданів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Буданів | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський район | ||||
Громада | Білобожницька сільська громада | ||||
Облікова картка | Буданів | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1549 | ||||
Населення | 1634 | ||||
Площа | 4,702 км² | ||||
Густота населення | 347,51 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48154 | ||||
Телефонний код | +380 3551 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 243 м | ||||
Водойми | Серет | ||||
Відстань до районного центру | 20 км | ||||
Найближча залізнична станція | Деренівка | ||||
Відстань до залізничної станції | 15 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 | ||||
Карта | |||||
Буданів | |||||
Буданів | |||||
Мапа | |||||
Буданів у Вікісховищі |
У 2002 році населення становило 1724 особи.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.
Історія
Археологічні розвідки
Поблизу Буданова виявлено поселення трипільської та давньоруської епох, знайдено римські монети ІІ століття нашої ери. В урочищі Креміння, під лісом Липник розташоване поселення трипільської культури. На поверхні зібрано уламки кераміки, крем'яні і кам'яні вироби. Під час розкопок виявлено рештки жител, у яких знайдено уламки розписної кераміки та крем'яні знаряддя. Розвідка В.Деметрикевича у 1890-х роках. Матеріал зберігається у , Львівському історичному та Тернопільському обласному краєзнавчому музеях.
Ранній період
Вперше згадується у 1549 році, коли король Сигізмунд II Август дозволив шляхтичці Катерині із Золотників (або на Золотниках), дружині шляхтича, галицького войськогоЯкуба Будзановського заснувати на теренах дідичного села Скомороше (або Скоморохи) міста з назвою Бодзанів (Скоморохи залишилися, містечко почали будуватися трохи північніше). Згідно пізнішої легенди, село, котре дало початок місту Бодзанову (Будзанову), було засноване пастухами, назва походила від виду сиру (будз). Шляхтичі (або , гербу Самсон), за даними польських дослідників, походили з Куявії в Польщі.
Власником міста був войський львівський шляхтич Марцін Вільчек (?—1583), який в 1570-х роках сприяв переселенню до знищеного кримськими татарами міста частини мешканців своїх поселень у Мазовії. В останніх роках XVI — на початку XVII ст. місто належало Тарановським (зокрема, 1606 року шляхтичу Анджею Тарановському); пізніше перейшло у власність Ходоровських (1614 року співвласником був Лукаш Ходоровський; 1625 року — Шимон Ходоровський, ймовірно, син львівського стольника Шимона Ходоровського, який був одружений з Ельжбетою Тарановською — представницею роду Тарановських, тодішніх власників Будзанова. 1631 року Ян та Марцін Ходоровські продали місто із замком, їхніми околишніми селами Александрові Сененському (сину Даніеля Сененського та Ельжбети Тарновської); пізніше місто належало Лєвочинським. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. місто мало майстрів — представників 21 ремесла.
Гористий рельєф місцевості приваблював поселенців. На одному з пагорбів близько 1550 р. галицьким воєводою[] був побудований дерев'яний замок. На початку XVII ст. власники Будзанова збудували на місці старого дерев'яного замку кам'яну фортецю. Восени 1648 року міщани-українці взяли участь у повстанні проти польської шляхти (цього, також 1651 років місто було знищене, замок здобутий, пограбований). Власником міста був Томаш Лужецький (пол. Tomasz Łużecki, за нього замок був відбудований), який керував невдалою обороною замку під час турецько-татарського нападу 1672 року. Після нападу турків у 1675 р. замок перебував у стані руїни (зокрема, три з чотирьох міських брам були зруйновані).
На початку XVIII ст. місто стало власністю Станіслава Антонія Щуки — секретаря короля Яна ІІІ Собеського, учасника битви під Віднем 1683 року, підканцлера литовського з 1699 року, потім — радника короля Августа ІІ. Новий дідич сприяв переселенню ремісників з Білгораю, який купив у 1693 році, а 1705 року дав згоду на утворення в місті п'яти цехів (шевського, кушнірського, ситарського, горнецького, різницького). Після нього місто перейшло до Потоцьких гербу ; 1743 року Евстахій Потоцький видав грамоту-привілей, у якій було визначено права мешканців Будзанова. 1765 року коштом Евстахія Потоцького (львівського старости, сина Єжи Потоцького — старости тлумацького та дружини Марії з Концьких (Контських) замок був частково відбудований, його західне крило перебудоване на костел. 1771 року була епідемія чуми, від неї помер латинський парох о. Ян Цьвіклінський (пол. Jan Ćwikliński).
У XVIII столітті місто відродилося — в цей час щороку у ньому відбувалося 12 ярмарків.
Австрійський період
1780 року права Будзанова підтвердив дідич Йоахім Кароль Потоцький (староста теребовельський). 1802 року Міхал Бобровський на ліцитації судовій купив права на Будзанів, села Вербівець, Ласківці, Косів; скасував права цехів, гарантовані попередніми власниками, що спричинило тривалі судові суперечки. 1817 року: права міщан підтвердили сини Міхала Бобровського — Антоній Міхал; руїни опустілого замку були передані місцевому латинському пароху. В 1830-х роках місто належало Скаржинським, у першій половині ХІХ ст. Александру Перекладовському, потім його спадкоємцям, які 1870 року виставили маєток на публічну ліцитацію. В кінці ХІХ ст. місто було власністю Владислава Баворовського, у ХХ ст. Єжи Баворовського. У 1880 році був 4661 мешканець, садиби суду повітового, нотаріяту, уряду поштового.
1889 року було засновано ткацьку школу. 1900 року населення становило 5601 особа.
Польський період
В 1930-х роках Будзанів мав розвинуту міську структуру (пошту, переговорний пункт (розмовниця телефонна), інституцію кредитову, 2 готелі, 2 ресторани). До 1939 року у містечку діяли товариства «Сокіл» (1903), «Просвіта», «Луг», а також народний дім.
Радянський період
1940 року радянська влада надала Буданову статус села, було утворено Буданівський район з центром у Буданові, що 1959 року ввійшов до складу Теребовлянського району.
Після приходу других «совітів» влада організувала так званий «істрєбітєльний батальйон», у котрому служило 40-60 поляків.
Від січня до березня 1944 року місто було кілька разів атаковане загонами УПА, польська оборона концентрувалась в замку.
У 1954—1955 рр. в селі діяла національно-патріотична організація «Молода Україна» під керівництвом В. Крушельницького.
Період незалежності
26 травня 2019 року відбулася офіційна церемонія відкриття пам'ятника Сомі Моргенштерну (скульптор Володимир Цісарик).
До 19 липня 2020 р. Буданів належав до Теребовлянського району.
З 26 листопада 2020 р. Буданів належить до Білобожницької сільської громади.
З лютого 2022 р. діє волонтерський центр.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2413 осіб, з яких 1097 чоловіків та 1316 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1764 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,20 % |
російська | 0,43 % |
польська | 0,37 % |
Мовні особливості
У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Буданові:
- бабуля (згрубіла назва баби);
- глицє (велика голка);
- граса (вила з тупими кінцями (кульками), якими насипають картоплю);
- дзядзьо (дід);
- дідуля (згрубіла назва діда);
- завізно (переповнено, скупчено);
- заселити (просунути у вузький отвір, наприклад нитку в голку);
- затильник (задня дошка короба воза);
- мамуля (згрубіла назва мами);
- мамця (пестлива назва мами);
- моравка (дерен);
- мороз з вочима (сильний мороз);
- татура (згрубіла назва тата);
- чинити (наповнювати, начинювати (кишку), виготовляючи ковбасні вироби)
- шкробати (чистити молоду картоплю).
Символіка
Затверджений 25 березня 1999 р. рішенням № 17 III сесії сільської ради XXIII скликання.
Автор — Андрій Гречило.
Герб
- Австрійський
Герб австрійського періоду виглядав так: у розтятому синьому щиті в першій частині — срібний трираменний патріарший хрест без правої частини нижнього рамена (герб графів Потоцьких — «Пилява»), у другій — повстаючий золотий лев на срібній хмарі або горі (імовірно герб Чарнецьких — «Лев»). Дані про герб збереглися в колекції львівського архівіста межі XIX—XX ст. Франца Ковалишина (ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 137. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 24).
- Сучасний
У синьому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною.
Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком. Золотий лев із мечем відображає героїзм мешканців у боротьбі з різними завойовниками.
Прапор
Квадратне полотнище, горизонтально розділене зубчастим січенням (у 5 виступів) на дві частини, у верхній синій виходить жовтий лев із жовтим мечем у лапах, нижня частина біла (відстань від нижнього краю полотнища до нижнього краю січення становить 1/4 сторони прапора).
Мікротопоніми
Назви місцевостей села та околиць:
- поля:
- Вододівка,
- Голодний Горб,
- Драбова,
- Кремінна,
- Сапушна,
- ліс Букшин,
- яр Перейма.
Поширені прізвища
Бойко, , Біль, , , Дюк, , , , Кучма, Литвин, , Моронг, Москалик, , Сак, , Сушко, Татарчук, Цвігун, Чабан, Шозда, Юрчишин.
Релігія
- Костел Воздвиження святого Хреста (1765; Горнунг вважав роботою Пінзеля статуї в костелі, голова ангела з костелу брала участь у виставці робіт Пінзеля у Львові 1987 р.; нині — психіатрична лікарня), монастирські келії XVIII століття
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1852, мурована, ПЦУ)
- церква святого Юрія (2001, мурована, УГКЦ)
- колишня синагога
- капличка (1992, УГКЦ)
Пам'ятки
- Буданівський замок
- два хрести на місці колишніх церков
- три хрести на честь скасування панщини.
- Загальнозоологічна пам'ятка природи місцевого значення «Резерват змій».
У Буданові, поруч з Будинком культури, є кладовище радянських воїнів. На кладовищі — 42 могили, з яких 29 — братські, 12 — індивідуальні. При вході пам'ятник — скульптура воїна на постаменті. Встановлений 1970 року. Скульптор Михайло Кордіяка, архітектор І. Тимчишин. У 1968 було споруджено пам'ятник воїнам-односельчанам, полеглим у німецько-радянській війні, 1990 року насипано символічну могилу з написом «Вічна слава Героям!», встановлено 3 меморіальні дошки воїнам-інтернаціоналістам.
На Замковій горі, на одній з могил донедавна стояв дерев'яний хрест, на якому була таблиця з написом: «Тут поховані оборонці віри від турків і татар (1575 p.)».
Соціальна сфера
У селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, з 1959 професійне технічне училище, будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад освіти, ветеринарна лікарня, психіатрична лікарня, цегельня, 3 кар'єри, селянська спілка.
Відомі люди
Народилися
- — ксьондз, пробощ парафії Всіх святих (Краків), письменник
- — культурно-освітній діяч
- — журналіст
- Соломон Морґенштерн (1890-1976) - німецькомовний письменник
- Лі Страсберг (1901—1982) — видатний американський актор і театральний педагог
- Цвігун Іван — командир боївки Буданівського районного проводу ОУН, лицар Золотого хреста бойової заслуги УПА 2 класу.
Пов'язані з Будановом
- Проживав письменник Павлівський Борис Сергійович.
Навчалися
- С. Костишин — академік
- Михайло Ониськів — краєзнавець, публіцист, поет.
Перебували
- святий Амфілохій Почаївський — запроторений радянською міліцією в Буданівську психлікарню.
Почесні громадяни Будзанова
- граф Єжи Баворовський (1870, Острів — 1933, Львів) — парламентар, дідич, почесний громадянин Теребовлі.
Див. також
Примітки
- «Тернопільський Енциклопедичний Словник». — Т. І. — С. 191.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Археологічні пам'ятки Української РСР. — К. : Наукова думка, 1966. — С. 310.
- Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья // МИА. — М. : Наука, 1961. — № 84. — С. 6. (рос.)
- Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 33.
- тобто такого, що перебувало у спадковій власности
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 7 серпня 2013.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 321. (пол.)
- Sienienscy (01) [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 33—34.
- Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34.
- Potoccy (02) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 35.
- Тернопіль сьогодні: Відкрито пам'ятник Сомі Моргенштерну. Тернопіль сьогодні. понеділок, 27 травня 2019 р. Процитовано 30 вересня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
- "Гартовані" ч.17 Буданівські волонтери (укр.), процитовано 30 вересня 2022
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV — І пол. ХХ ст.).
- Гречило А., Герби та прапори міст і сіл України. — Львів, 2004. — Ч. 1. — С. 37.
- Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- [1] [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — S. 115. (пол.)
- Ostrowski Jan K. W kręgu mistrza Pinsla: W związku z wystawą w Olesku i we Lwowie [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.] // Folia Historiae Artium. — 1990. — № 26. — S. 151. (пол.)
- Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
- Михайло Кордіяка. Кераміка. Каталог / автор-упорядник О. М. Голубець. — Львів, 1989.
- "Гартовані" ч.143 "Знання під час війни у Буданові" (укр.), процитовано 16 жовтня 2022
- "Гартовані" ч.144 Тривога у школі (укр.), процитовано 16 жовтня 2022
- Irena Homola-Skąpska. Serwatowski Walerian / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: PAN, 1996.— Tom XXXVI/4, zeszyt 151.— S. 336—339. (пол.)
- Red. Baworowski Jerzy hr. (1870—1933) // Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— S. 367—368. (пол.)
Джерела
- Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
- Budzanów, os, przedtem mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 273. (пол.) — S. 273. (пол.)
- Budzanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 446. (пол.) — S. 446. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буданів |
- Замки і Храми України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- [2] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Буданівський замок на www.zamki-kreposti.com.ua [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buda niv do 1946 Budzanove selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Bilobozhnicka silska gromada Administrativnij centr kolishnoyi Budanivskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovane takozh selo Papirnya selo BudanivGerb Budanova Prapor BudanovaBudanivBudanivKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Bilobozhnicka silska gromadaOblikova kartka Budaniv Osnovni daniZasnovane 1549Naselennya 1634Plosha 4 702 km Gustota naselennya 347 51 osib km Poshtovij indeks 48154Telefonnij kod 380 3551Geografichni daniGeografichni koordinati 49 09 53 pn sh 25 42 12 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 243 mVodojmi SeretVidstan do rajonnogo centru 20 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya DerenivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi 48530 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Bilobozhnicya vul Lesi Ukrayinki 34KartaBudanivBudanivMapa Budaniv u Vikishovishi U 2002 roci naselennya stanovilo 1724 osobi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bilobozhnickoyi silskoyi gromadi Istoriyadidich mistechka Stanislav Antonij ShukaArheologichni rozvidki Poblizu Budanova viyavleno poselennya tripilskoyi ta davnoruskoyi epoh znajdeno rimski moneti II stolittya nashoyi eri V urochishi Kreminnya pid lisom Lipnik roztashovane poselennya tripilskoyi kulturi Na poverhni zibrano ulamki keramiki krem yani i kam yani virobi Pid chas rozkopok viyavleno reshtki zhitel u yakih znajdeno ulamki rozpisnoyi keramiki ta krem yani znaryaddya Rozvidka V Demetrikevicha u 1890 h rokah Material zberigayetsya u Lvivskomu istorichnomu ta Ternopilskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyah Rannij period Vpershe zgaduyetsya u 1549 roci koli korol Sigizmund II Avgust dozvoliv shlyahtichci Katerini iz Zolotnikiv abo na Zolotnikah druzhini shlyahticha galickogo vojskogoYakuba Budzanovskogo zasnuvati na terenah didichnogo sela Skomoroshe abo Skomorohi mista z nazvoyu Bodzaniv Skomorohi zalishilisya mistechko pochali buduvatisya trohi pivnichnishe Zgidno piznishoyi legendi selo kotre dalo pochatok mistu Bodzanovu Budzanovu bulo zasnovane pastuhami nazva pohodila vid vidu siru budz Shlyahtichi abo gerbu Samson za danimi polskih doslidnikiv pohodili z Kuyaviyi v Polshi Vlasnikom mista buv vojskij lvivskij shlyahtich Marcin Vilchek 1583 yakij v 1570 h rokah spriyav pereselennyu do znishenogo krimskimi tatarami mista chastini meshkanciv svoyih poselen u Mazoviyi V ostannih rokah XVI na pochatku XVII st misto nalezhalo Taranovskim zokrema 1606 roku shlyahtichu Andzheyu Taranovskomu piznishe perejshlo u vlasnist Hodorovskih 1614 roku spivvlasnikom buv Lukash Hodorovskij 1625 roku Shimon Hodorovskij jmovirno sin lvivskogo stolnika Shimona Hodorovskogo yakij buv odruzhenij z Elzhbetoyu Taranovskoyu predstavniceyu rodu Taranovskih todishnih vlasnikiv Budzanova 1631 roku Yan ta Marcin Hodorovski prodali misto iz zamkom yihnimi okolishnimi selami Aleksandrovi Senenskomu sinu Danielya Senenskogo ta Elzhbeti Tarnovskoyi piznishe misto nalezhalo Lyevochinskim Naprikinci XVI na pochatku XVII st misto malo majstriv predstavnikiv 21 remesla Goristij relyef miscevosti privablyuvav poselenciv Na odnomu z pagorbiv blizko 1550 r galickim voyevodoyu dzherelo buv pobudovanij derev yanij zamok Na pochatku XVII st vlasniki Budzanova zbuduvali na misci starogo derev yanogo zamku kam yanu fortecyu Voseni 1648 roku mishani ukrayinci vzyali uchast u povstanni proti polskoyi shlyahti cogo takozh 1651 rokiv misto bulo znishene zamok zdobutij pograbovanij Vlasnikom mista buv Tomash Luzheckij pol Tomasz Luzecki za nogo zamok buv vidbudovanij yakij keruvav nevdaloyu oboronoyu zamku pid chas turecko tatarskogo napadu 1672 roku Pislya napadu turkiv u 1675 r zamok perebuvav u stani ruyini zokrema tri z chotiroh miskih bram buli zrujnovani Na pochatku XVIII st misto stalo vlasnistyu Stanislava Antoniya Shuki sekretarya korolya Yana III Sobeskogo uchasnika bitvi pid Vidnem 1683 roku pidkanclera litovskogo z 1699 roku potim radnika korolya Avgusta II Novij didich spriyav pereselennyu remisnikiv z Bilgorayu yakij kupiv u 1693 roci a 1705 roku dav zgodu na utvorennya v misti p yati cehiv shevskogo kushnirskogo sitarskogo gorneckogo riznickogo Pislya nogo misto perejshlo do Potockih gerbu 1743 roku Evstahij Potockij vidav gramotu privilej u yakij bulo viznacheno prava meshkanciv Budzanova 1765 roku koshtom Evstahiya Potockogo lvivskogo starosti sina Yezhi Potockogo starosti tlumackogo ta druzhini Mariyi z Konckih Kontskih zamok buv chastkovo vidbudovanij jogo zahidne krilo perebudovane na kostel 1771 roku bula epidemiya chumi vid neyi pomer latinskij paroh o Yan Cviklinskij pol Jan Cwiklinski U XVIII stolitti misto vidrodilosya v cej chas shoroku u nomu vidbuvalosya 12 yarmarkiv Avstrijskij period Gerb mista avstrijskogo periodu 1780 roku prava Budzanova pidtverdiv didich Joahim Karol Potockij starosta terebovelskij 1802 roku Mihal Bobrovskij na licitaciyi sudovij kupiv prava na Budzaniv sela Verbivec Laskivci Kosiv skasuvav prava cehiv garantovani poperednimi vlasnikami sho sprichinilo trivali sudovi superechki 1817 roku prava mishan pidtverdili sini Mihala Bobrovskogo Antonij Mihal ruyini opustilogo zamku buli peredani miscevomu latinskomu parohu V 1830 h rokah misto nalezhalo Skarzhinskim u pershij polovini HIH st Aleksandru Perekladovskomu potim jogo spadkoyemcyam yaki 1870 roku vistavili mayetok na publichnu licitaciyu V kinci HIH st misto bulo vlasnistyu Vladislava Bavorovskogo u HH st Yezhi Bavorovskogo U 1880 roci buv 4661 meshkanec sadibi sudu povitovogo notariyatu uryadu poshtovogo 1889 roku bulo zasnovano tkacku shkolu 1900 roku naselennya stanovilo 5601 osoba Polskij period V 1930 h rokah Budzaniv mav rozvinutu misku strukturu poshtu peregovornij punkt rozmovnicya telefonna instituciyu kreditovu 2 goteli 2 restorani Do 1939 roku u mistechku diyali tovaristva Sokil 1903 Prosvita Lug a takozh narodnij dim Radyanskij period 1940 roku radyanska vlada nadala Budanovu status sela bulo utvoreno Budanivskij rajon z centrom u Budanovi sho 1959 roku vvijshov do skladu Terebovlyanskogo rajonu Pislya prihodu drugih sovitiv vlada organizuvala tak zvanij istryebityelnij bataljon u kotromu sluzhilo 40 60 polyakiv Vid sichnya do bereznya 1944 roku misto bulo kilka raziv atakovane zagonami UPA polska oborona koncentruvalas v zamku U 1954 1955 rr v seli diyala nacionalno patriotichna organizaciya Moloda Ukrayina pid kerivnictvom V Krushelnickogo Period nezalezhnosti 26 travnya 2019 roku vidbulasya oficijna ceremoniya vidkrittya pam yatnika Somi Morgenshternu skulptor Volodimir Cisarik Do 19 lipnya 2020 r Budaniv nalezhav do Terebovlyanskogo rajonu Z 26 listopada 2020 r Budaniv nalezhit do Bilobozhnickoyi silskoyi gromadi Z lyutogo 2022 r diye volonterskij centr NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2413 osib z yakih 1097 cholovikiv ta 1316 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1764 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 20 rosijska 0 43 polska 0 37 Movni osoblivosti U seli pobutuye govirka naddnistryanskogo govoru Do Naddnistryanskogo regionalnogo slovnika vneseno taki slova ta frazeologizmi vzhivani u Budanovi babulya zgrubila nazva babi glicye velika golka grasa vila z tupimi kincyami kulkami yakimi nasipayut kartoplyu dzyadzo did didulya zgrubila nazva dida zavizno perepovneno skupcheno zaseliti prosunuti u vuzkij otvir napriklad nitku v golku zatilnik zadnya doshka koroba voza mamulya zgrubila nazva mami mamcya pestliva nazva mami moravka deren moroz z vochima silnij moroz tatura zgrubila nazva tata chiniti napovnyuvati nachinyuvati kishku vigotovlyayuchi kovbasni virobi shkrobati chistiti molodu kartoplyu SimvolikaZatverdzhenij 25 bereznya 1999 r rishennyam 17 III sesiyi silskoyi radi XXIII sklikannya Avtor Andrij Grechilo Gerb Avstrijskij Gerb avstrijskogo periodu viglyadav tak u roztyatomu sinomu shiti v pershij chastini sribnij triramennij patriarshij hrest bez pravoyi chastini nizhnogo ramena gerb grafiv Potockih Pilyava u drugij povstayuchij zolotij lev na sribnij hmari abo gori imovirno gerb Charneckih Lev Dani pro gerb zbereglisya v kolekciyi lvivskogo arhivista mezhi XIX XX st Franca Kovalishina CDIA Ukrayini u m Lvovi F 137 Op 1 Spr 1 Ark 24 Suchasnij U sinomu poli sribna kam yana stina z vezheyu na yakij vinikaye zolotij lev iz zolotim mechem u lapah Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu Fortechna stina vkazuye na prichinu viniknennya Budanova ta jogo strategichne znachennya yak ukriplenogo mistechka z oboronnim zamkom Zolotij lev iz mechem vidobrazhaye geroyizm meshkanciv u borotbi z riznimi zavojovnikami Prapor Kvadratne polotnishe gorizontalno rozdilene zubchastim sichennyam u 5 vistupiv na dvi chastini u verhnij sinij vihodit zhovtij lev iz zhovtim mechem u lapah nizhnya chastina bila vidstan vid nizhnogo krayu polotnisha do nizhnogo krayu sichennya stanovit 1 4 storoni prapora MikrotoponimiNazvi miscevostej sela ta okolic polya Vododivka Golodnij Gorb Drabova Kreminna Sapushna lis Bukshin yar Perejma Poshireni prizvishaBojko Bil Dyuk Kuchma Litvin Morong Moskalik Sak Sushko Tatarchuk Cvigun Chaban Shozda Yurchishin Budanivska sinagoga u 2022ReligiyaKostel Vozdvizhennya svyatogo HrestaBudanivskij zamokPam yatnik divchinci sho zaginula vid udaru bliskavkiKostel Vozdvizhennya svyatogo Hresta 1765 Gornung vvazhav robotoyu Pinzelya statuyi v kosteli golova angela z kostelu brala uchast u vistavci robit Pinzelya u Lvovi 1987 r nini psihiatrichna likarnya monastirski keliyi XVIII stolittya cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1852 murovana PCU cerkva svyatogo Yuriya 2001 murovana UGKC kolishnya sinagoga kaplichka 1992 UGKC Pam yatkiBudanivskij zamok dva hresti na misci kolishnih cerkov tri hresti na chest skasuvannya panshini Zagalnozoologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Rezervat zmij U Budanovi poruch z Budinkom kulturi ye kladovishe radyanskih voyiniv Na kladovishi 42 mogili z yakih 29 bratski 12 individualni Pri vhodi pam yatnik skulptura voyina na postamenti Vstanovlenij 1970 roku Skulptor Mihajlo Kordiyaka arhitektor I Timchishin U 1968 bulo sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselchanam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1990 roku nasipano simvolichnu mogilu z napisom Vichna slava Geroyam vstanovleno 3 memorialni doshki voyinam internacionalistam Na Zamkovij gori na odnij z mogil donedavna stoyav derev yanij hrest na yakomu bula tablicya z napisom Tut pohovani oboronci viri vid turkiv i tatar 1575 p Socialna sferaBudanivska shkola U seli diyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv z 1959 profesijne tehnichne uchilishe budinok kulturi biblioteka doshkilnij zaklad osviti veterinarna likarnya psihiatrichna likarnya cegelnya 3 kar yeri selyanska spilka Vidomi lyudiNarodilisya ksondz probosh parafiyi Vsih svyatih Krakiv pismennik kulturno osvitnij diyach zhurnalist Solomon Morgenshtern 1890 1976 nimeckomovnij pismennik Li Strasberg 1901 1982 vidatnij amerikanskij aktor i teatralnij pedagog Cvigun Ivan komandir boyivki Budanivskogo rajonnogo provodu OUN licar Zolotogo hresta bojovoyi zaslugi UPA 2 klasu Pov yazani z Budanovom Prozhivav pismennik Pavlivskij Boris Sergijovich Navchalisya S Kostishin akademik Mihajlo Oniskiv krayeznavec publicist poet Perebuvali svyatij Amfilohij Pochayivskij zaprotorenij radyanskoyu miliciyeyu v Budanivsku psihlikarnyu Pochesni gromadyani Budzanova graf Yezhi Bavorovskij 1870 Ostriv 1933 Lviv parlamentar didich pochesnij gromadyanin Terebovli Div takozhBudanivskij zamokPrimitki Ternopilskij Enciklopedichnij Slovnik T I S 191 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Arheologichni pam yatki Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1966 S 310 Passek T S Rannezemledelcheskie tripolskie plemena Podnestrovya MIA M Nauka 1961 84 S 6 ros Blaschke K Kosciol parafialny p w Podniesienia Krzyza w Budzanowie S 33 tobto takogo sho perebuvalo u spadkovij vlasnosti Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 7 serpnya 2013 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1899 Cz 1 T 1 S 321 pol Sienienscy 01 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Blaschke K Kosciol parafialny p w Podniesienia Krzyza w Budzanowie S 33 34 Blaschke K Kosciol parafialny p w Podniesienia Krzyza w Budzanowie S 34 Potoccy 02 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Potoccy 03 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Blaschke K Kosciol parafialny p w Podniesienia Krzyza w Budzanowie S 35 Ternopil sogodni Vidkrito pam yatnik Somi Morgenshternu Ternopil sogodni ponedilok 27 travnya 2019 r Procitovano 30 veresnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Gabruskij L Na Chortkivshini OTG proveli svoyi pershi sesiyi Golos narodu 2020 49 3 grudnya S 2 Zhittya gromad Gartovani ch 17 Budanivski volonteri ukr procitovano 30 veresnya 2022 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Grechilo A Savchuk Yu Svarnik I Gerbi mist Ukrayini XIV I pol HH st Grechilo A Gerbi ta prapori mist i sil Ukrayini Lviv 2004 Ch 1 S 37 Gorbach O Govirki j slovnik diyalektnoyi leksiki Terebovelshini Vidbitok z Naukovih Zapisok Ukrayinskogo Tehnichno Gospodarskogo Institutu Myunhen 1971 stor 174 1 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine S 115 pol Ostrowski Jan K W kregu mistrza Pinsla W zwiazku z wystawa w Olesku i we Lwowie 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Folia Historiae Artium 1990 26 S 151 pol Bogdan Andrushkiv Nekropoli Ternopilshini abo pro sho rozpovidayut movchazni mogili Ternopil Pidruchniki i posibniki 1998 Mihajlo Kordiyaka Keramika Katalog avtor uporyadnik O M Golubec Lviv 1989 Gartovani ch 143 Znannya pid chas vijni u Budanovi ukr procitovano 16 zhovtnya 2022 Gartovani ch 144 Trivoga u shkoli ukr procitovano 16 zhovtnya 2022 Irena Homola Skapska Serwatowski Walerian Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow PAN 1996 Tom XXXVI 4 zeszyt 151 S 336 339 pol Red Baworowski Jerzy hr 1870 1933 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane 1935 Tom 1 zeszyt 1 S 367 368 pol DzherelaBlaschke K Kosciol parafialny p w Podniesienia Krzyza w Budzanowie Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2009 T 17 508 s 806 il Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 89273 71 0 pol Budzanow os przedtem mko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 273 pol S 273 pol Budzanow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 446 pol S 446 pol PosilannyaPortal Ternopilshina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BudanivZamki i Hrami Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Budanivskij zamok na www zamki kreposti com ua 20 veresnya 2016 u Wayback Machine ros