Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Похід Афсін Бека Похід Афсініоса перший похід у глибину Мало Азійського півострова сельджуцьких військ на чолі із Афсін

Похід Афсін Бека

Похід Афсін Бека

Похід Афсін Бека, Похід Афсініоса — перший похід у глибину Мало-Азійського півострова сельджуцьких військ на чолі із Афсін Беком у 1067-1068 роках. Результатом стало захоплення та пограбування визначного міста Анатолії Кесарії Каппадокійської, прорив Кілікійських воріт, спустошення регіонів Кілікії та Пн. Сирії навколо Антиохії. Поява військ василевса Романа IV не змусила турок відступати, а лише змінити напрямок походу і пограбувати міста Неокесарія поблизу чорноморського узбережжя та Аморія на заході Анатолії. Після цього війська Афсін Бека повернулись на територію Сельджуцької держави.

Похід Афсін Бека
Дата: 1067—1068 роки.
Місце: Мала Азія
Результат:
Сторони
Візантійська Імперія Сельджуцька імперія
Командувачі
Роман IV Діоген Афсін Бек

Передумови

До походу Афсін Бека, сутички імперії із сельджуками відбувались у прикордонних регіонах Вірменії та Східної Анатолії. Після вдалої для ромеїв оборони Манцикерту в 1054 році та відступу військ султана Тоґрула, між двома великими державами встановився мир. Передовсім, він був пов'язаний із переорієнтацією на інші, більш важливі, на той час для обох сторін завдання: захоплення Багдаду і завершення війни проти Буїдів у Тоґрула та відсічі нападам печенігів на Балкани у Візантії.

У 1064 році після смерті Тоґрула, владу у сельджуцькій державі обійняв син його молодшого брата Чаґрі — Алп Арслан. На цей момент держава сельджуків вже простягалась від Амудар'ї до Палестина, Вірменії та Перської затоки. З метою зміцнення своєї влади у Вірменії, де кочували не до кінця контрольовані ним туркмени Алп Арслан пройшов долиною Араксу та, у відповідь на атаку ар'єргарду своєї армії візантійцями, почав облогу вірменської столиці Ані, котре в той час входила до складу прикордонних територій Римської імперії. За допомогою облогової машини, султану вдалось зробити пролом у стінах міста і взяти його. Згідно хроніки Ібн-аль-Джазі мешканці взятої столиці «були перебиті, пограбовані та спалені, а решта взяті у полон»; трупами були завалені всі вулиці в полонених нараховувалось коло 50 000. Останні захисники міста, що сховались у цитаделі були там спалені та перебиті. Далі, султан зайняв ще одне важливе вірменське місто Карс, яке здалось без бою. Після цих успіхів, султан повернув свою армію назад, готуючись до війни з єгипетськими фатимідами. Однак, у цей момент один із вельмож султана на ім'я Афсін Бек (Афсініос) підняв заколот, та вбивши кількох членів султанського двору, повів свій військовий відділ в глибину Анатолії.

Перебіг походу

Військові підрозділи Афсін Бека здійснили марш довжиною більше 700 кілометрів із Сходу на Захід та досягнули ключового міста Малої Азії — Кесарії (Каппадокійської), після здобуття якої повернули на південь. Рухаючись в напрямку Середземного моря вони пройшли ще близько сотні кілометрів та подолали так звані Кілікійська ворота — тісний перевал серед високих скелястих гір, увійшовши, таким чином, до Кілікії. Грабуючи навколишню місцевість вони продовжували рухатись на південь в напрямку давньої столиці Сирії Антиохії. Тут, восени 1068 року, Афсін Бек дізнався про підхід військ імператора Романа IV та здійснивши обхідний маневр повернув у зворотному напрямку здійснивши похід довжиною більше 500 кілометрів з півдня на північ пройшовши від надсередземноморського регіону до надчорноморського досягнувши та пограбувавши інший важливий центр Анатолії — (тур. Ніксар). Після цього війська Афсініоса повернули на південний-захід та пройшли близько 600 кілометрів атакувавши . Після цього сельджуцькі війська пройшли майже всю територію Малої Азії і Вірменії та повернулись назад у межі держави Алп Арслана.

В ході свого наїзду турецькі війська тричі пройшли через Каппадокію не зустрівши жодного серйозного опору, не дивлячись на те що у регіоні розташовувалася армія імператора Романа IV, який сам був уродженцем цих місць.

Підсумки

З огляду на успішність походу, Афсін Бек отримав прощення від сутлана Алп Арслана та був відновлений на військовій службі як один із його командувачів. Дії Афсін Бека показали вразливість Анатолії та стали практичним підтвердженням можливості успішного широкомасштабного вторгнення в межі Візантії. Вже через два роки султан сам очолив новий похід на імперію, кульмінацією якого став бій під Манцикертом, де армія ромеїв на чолі із василевсом Романом IV була розгромлена, а сам він потрапив у полон.

Див. також

Зауваги

  1. Точна причина походу Алп Арслана, однак, невідома. Зміцнення влади над туркменами є лише найбільш вірогідним припущенням
  2. З 1045 року
  3. Війська Романа IV знаходились у Сирії в рамках військової кампанії молодого імператора спрямованої на розширення володінь у Леванті

Примітки

  1. Friendly A. (1981) The Dreadful Day: The Battle of Manzikert 1071, London: Hutchinson, -P. 135
  2. Carey B. T. , Allfree J. B. Cairns J. (2012) The road to Manzikert, Barnsley Pen and Sword Books Ltd, -P.179
  3. Norwich J.(2006) Byzantium: The Apogee, New York: Alfred A. Knopf, -P. 342—343
  4. Warren Treadgold W (1995) Byzantium and Its Army, Stanford, CA: Stanford University Press, — P. 217
  5. Carey B. T. , Allfree J. B. Cairns J. -Р. 288
  6. Friendly, -Р.148

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pohid Afsin Beka Pohid Afsiniosa pershij pohid u glibinu Malo Azijskogo pivostrova seldzhuckih vijsk na choli iz Afsin Bekom u 1067 1068 rokah Rezultatom stalo zahoplennya ta pograbuvannya viznachnogo mista Anatoliyi Kesariyi Kappadokijskoyi proriv Kilikijskih vorit spustoshennya regioniv Kilikiyi ta Pn Siriyi navkolo Antiohiyi Poyava vijsk vasilevsa Romana IV ne zmusila turok vidstupati a lishe zminiti napryamok pohodu i pograbuvati mista Neokesariya poblizu chornomorskogo uzberezhzhya ta Amoriya na zahodi Anatoliyi Pislya cogo vijska Afsin Beka povernulis na teritoriyu Seldzhuckoyi derzhavi Pohid Afsin Beka Data 1067 1068 roki Misce Mala Aziya Rezultat Storoni Vizantijska Imperiya Seldzhucka imperiya Komanduvachi Roman IV Diogen Afsin BekPeredumoviDo pohodu Afsin Beka sutichki imperiyi iz seldzhukami vidbuvalis u prikordonnih regionah Virmeniyi ta Shidnoyi Anatoliyi Pislya vdaloyi dlya romeyiv oboroni Mancikertu v 1054 roci ta vidstupu vijsk sultana Togrula mizh dvoma velikimi derzhavami vstanovivsya mir Peredovsim vin buv pov yazanij iz pereoriyentaciyeyu na inshi bilsh vazhlivi na toj chas dlya oboh storin zavdannya zahoplennya Bagdadu i zavershennya vijni proti Buyidiv u Togrula ta vidsichi napadam pechenigiv na Balkani u Vizantiyi U 1064 roci pislya smerti Togrula vladu u seldzhuckij derzhavi obijnyav sin jogo molodshogo brata Chagri Alp Arslan Na cej moment derzhava seldzhukiv vzhe prostyagalas vid Amudar yi do Palestina Virmeniyi ta Perskoyi zatoki Z metoyu zmicnennya svoyeyi vladi u Virmeniyi de kochuvali ne do kincya kontrolovani nim turkmeni Alp Arslan projshov dolinoyu Araksu ta u vidpovid na ataku ar yergardu svoyeyi armiyi vizantijcyami pochav oblogu virmenskoyi stolici Ani kotre v toj chas vhodila do skladu prikordonnih teritorij Rimskoyi imperiyi Za dopomogoyu oblogovoyi mashini sultanu vdalos zrobiti prolom u stinah mista i vzyati jogo Zgidno hroniki Ibn al Dzhazi meshkanci vzyatoyi stolici buli perebiti pograbovani ta spaleni a reshta vzyati u polon trupami buli zavaleni vsi vulici v polonenih narahovuvalos kolo 50 000 Ostanni zahisniki mista sho shovalis u citadeli buli tam spaleni ta perebiti Dali sultan zajnyav she odne vazhlive virmenske misto Kars yake zdalos bez boyu Pislya cih uspihiv sultan povernuv svoyu armiyu nazad gotuyuchis do vijni z yegipetskimi fatimidami Odnak u cej moment odin iz velmozh sultana na im ya Afsin Bek Afsinios pidnyav zakolot ta vbivshi kilkoh chleniv sultanskogo dvoru poviv svij vijskovij viddil v glibinu Anatoliyi Perebig pohoduVijskovi pidrozdili Afsin Beka zdijsnili marsh dovzhinoyu bilshe 700 kilometriv iz Shodu na Zahid ta dosyagnuli klyuchovogo mista Maloyi Aziyi Kesariyi Kappadokijskoyi pislya zdobuttya yakoyi povernuli na pivden Ruhayuchis v napryamku Seredzemnogo morya voni projshli she blizko sotni kilometriv ta podolali tak zvani Kilikijska vorota tisnij pereval sered visokih skelyastih gir uvijshovshi takim chinom do Kilikiyi Grabuyuchi navkolishnyu miscevist voni prodovzhuvali ruhatis na pivden v napryamku davnoyi stolici Siriyi Antiohiyi Tut voseni 1068 roku Afsin Bek diznavsya pro pidhid vijsk imperatora Romana IV ta zdijsnivshi obhidnij manevr povernuv u zvorotnomu napryamku zdijsnivshi pohid dovzhinoyu bilshe 500 kilometriv z pivdnya na pivnich projshovshi vid nadseredzemnomorskogo regionu do nadchornomorskogo dosyagnuvshi ta pograbuvavshi inshij vazhlivij centr Anatoliyi tur Niksar Pislya cogo vijska Afsiniosa povernuli na pivdennij zahid ta projshli blizko 600 kilometriv atakuvavshi Pislya cogo seldzhucki vijska projshli majzhe vsyu teritoriyu Maloyi Aziyi i Virmeniyi ta povernulis nazad u mezhi derzhavi Alp Arslana V hodi svogo nayizdu turecki vijska trichi projshli cherez Kappadokiyu ne zustrivshi zhodnogo serjoznogo oporu ne divlyachis na te sho u regioni roztashovuvalasya armiya imperatora Romana IV yakij sam buv urodzhencem cih misc PidsumkiZ oglyadu na uspishnist pohodu Afsin Bek otrimav proshennya vid sutlana Alp Arslana ta buv vidnovlenij na vijskovij sluzhbi yak odin iz jogo komanduvachiv Diyi Afsin Beka pokazali vrazlivist Anatoliyi ta stali praktichnim pidtverdzhennyam mozhlivosti uspishnogo shirokomasshtabnogo vtorgnennya v mezhi Vizantiyi Vzhe cherez dva roki sultan sam ocholiv novij pohid na imperiyu kulminaciyeyu yakogo stav bij pid Mancikertom de armiya romeyiv na choli iz vasilevsom Romanom IV bula rozgromlena a sam vin potrapiv u polon Div takozhOborona Mancikertu Bitva bilya Mancikerta Bitva pid Filomelionom Bij na MeandriZauvagiTochna prichina pohodu Alp Arslana odnak nevidoma Zmicnennya vladi nad turkmenami ye lishe najbilsh virogidnim pripushennyam Z 1045 roku Vijska Romana IV znahodilis u Siriyi v ramkah vijskovoyi kampaniyi molodogo imperatora spryamovanoyi na rozshirennya volodin u LevantiPrimitkiFriendly A 1981 The Dreadful Day The Battle of Manzikert 1071 London Hutchinson P 135 Carey B T Allfree J B Cairns J 2012 The road to Manzikert Barnsley Pen and Sword Books Ltd P 179 Norwich J 2006 Byzantium The Apogee New York Alfred A Knopf P 342 343 Warren Treadgold W 1995 Byzantium and Its Army Stanford CA Stanford University Press P 217 Carey B T Allfree J B Cairns J R 288 Friendly R 148

Дата публікації:
Топ