Поро́ги — бойківсько-гуцульське село Івано-Франківського району Івано-Франківської області, розташоване на берегах річки Бистриці Солотвинської, за 32 км від Богородчан та за 40 км від найближчої залізничної станції Надвірна. Через село проходить автомагістраль. Село належить до Солотвинської селищної громади.
село Пороги | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Солотвинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA26040290100059964 |
Основні дані | |
Населення | 3216 (2021 рік) |
Площа | 34 км² |
Густота населення | 91,94 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77743 |
Телефонний код | +380 03471 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′59″ пн. ш. 24°15′01″ сх. д. / 48.68306° пн. ш. 24.25028° сх. д.Координати: 48°40′59″ пн. ш. 24°15′01″ сх. д. / 48.68306° пн. ш. 24.25028° сх. д. |
Водойми | Бистриця Солотвинська, Клим |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77743,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с.Пороги, вул.Січових Стрільців, буд.88 |
Карта | |
Пороги | |
Пороги | |
Мапа | |
Пороги у Вікісховищі |
Походження назви
Назва утворена шляхом плюралізації та онімізації апелятива «поріг» (кам'яне мілководдя в руслі ріки, виходи гірських порід на її дні; поперечний виступ, невеликий водоспад). Найвірогідніше, що поселення виникло на місцевості, де були великі пороги на річці Бистриця Солотвинська.
Географія
У селі потік Клим впадає у річку Бистрицю Солотвинську. Розташовані водоспади Під Комином, Під Комином верхній, Липни́ки. Біля присілка Діли розташовані водоспади Біля Пасіки та Перемога.
- Водоспад Під Комином Верхній
- Водоспад Під Комином
- Водоспад Біля Пасіки (присілок Діли)
- Водоспад Перемога
- Водоспад Липни́ки
Історія
Перші згадки та Річ Посполита
За давніми усними переказами, село є одним з найдавніших у районі, історія якого тягнеться ще з перших державницьких утворень на цій території — Галицького, а потім Галицько-Волинського князівства. Тут потрібно зазначити, що оскільки в селі не проводились жодні археологічні розкопки, говорити про давність селища важко. Про поселення краю в той період не збереглося ніяких певних даних. Найдавніший перелік поселень Галичини поміщено у Воскресенському літописі, який написаний у другій половині XIV століття, але він далеко не повний. Більшість документів та грамот знищені з приходом Угорського та Польського королівств на карпатські землі, а ті що збереглися виявились фальшивими ― під час ґрунтовного аналізу це виявили Грушевський та Зубрицький. Багато бібліотек та фондів з старовинними документами спалили татари, які досить часто здійснювали військові походи на ці землі.
Цілком ймовірно, що село ще існувало до Галицького князівства ― у перших століттях нашої ери. Про це свідчать дохристиянські, язичницькі назви, які містяться в цьому регіоні. Назва гори Ігровець, яка розташована на південь від села, є реліктом язичницького лексикону (від слів «ігровище», «гра») та позначає місце, де збиралися мешканці тутешніх місць для ритуальних поклонінь. Гора ще й має досить велику за площою вершину, де могли поміститись багато людей. Ґорґанські плоскі камені, якими всіяна верхівка гори, були придатними для побудови язичницьких капищ. Це свідчить про сакральність даного регіону. Манявський монастир, який знаходиться неподалік, також підтверджує цю теорію, адже відомо, що більшість християнських споруд у давню епоху навмисне будували біля великих язичницьких ритульних місць.
Тут могли проживати, до захоплення території Київською Руссю, плем'я білих хорватів, частина яких покинула Галичину на межі VII—X століть та перейшла на Балкани. Проте інша частина племені, за словами візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, таки залишилися на своїх прадавніх землях. Потім білі хорвати найвірогідніше асимілювалися з плем'ям уличів, як емігрували зі сходу. Нові археологічні розкопки, які проводилися в Богородчанському районі, віднайшли давні стоянки білих хорватів у селах Горохолино та Грабовець, що свідчить про давню заселеність цього регіону. При цьому ці села, на відміну від Порогів, не позначені на картах XVII століття ― найвірогідніше, через малу кількість жителів.
Люди карпатської місцевості в давні часи користувалися дарами природи, які також йшли на експорт закордон. У Карпатах знаходять давні візантійські та арабські монети, які свідчать про велику інтенсивність торгівлі в цьому регіоні. Особливо цінними для інших народів були карпатська деревина та шкіри диких тварин, які були одним з головних предметів експорту Галичини. В околицях села на той період проживала велика кількість диких тварин: олені і ведмеді, вовки, козли, дикі кабани. Послуговулися вони як на м'ясо так і на хутро.
Перша письмова згадка села датується 1596 роком. У Львівському архіві знайдено справу, яка датується XVII століттям, жительки села Порогів Насті Б., яка була розвідницею Богдана Хмельницького ― засуджена польським урядом на смертну кару. Реєстр осіб Метричної книги тут сягав до 1754 року.
Пороги в давнину складали одне село разом з теперішніми адміністративно-самостійними селищами — Гутою та Богрівкою. У південній частині Порогів (тепер село Гута), за часів Речі Посполитої, розміщувалися королівські драгуни ― озброєна польська кавалерія, яка мала завдання боротися з гуцульськими опришками, що діяли в цьому регіоні. У районі села та близьких до нього гір, у певний період дислокувався Олекса Довбуш зі своїм загоном. Згідно зі станиславівськими судовими книгами, серед опришків, якими ватажив Олекса Довбуш, були якийсь Квічук та Дмитро Ониськів з села Порогів. За легендами, поблизу села, в одному з гірських гротів, Довбуш заховав свій найбільший скарб, після того як здійснив напад на Богородчанський замок.
Пороги під правлінням Відня
З 1772 по 1918 рік Пороги були в складі Австрійської імперії (Габсбурзької монархії, дуалістичної Австро-Угорщини).
За часів австрійського панування, село починає економічно та культурно розвиватися. Тут діяв великий паровий лісопильний завод, де щоденно працювали, згідно з офіційними даними, 29 чоловіків, 2 жінок та 4 дітей. Продукти заводу, найчастіше це були дошки, постачалися до інших земель Галичини. У минулому ліс сплавляли річкою Бистрицею Солотвинською бокорашами (складені в пліт очищені стовбури дерев) у Солотвин, Богородчани та Станиславів, а подекуди і до Дністра. Для розуміння того наскільки цей спосіб був популярний на Бистриці Солотвинській, наводимо підрахунки Галицького намісництва Австро-Угорщини, які показують, що протягом 1896—1903 років річкою було сплавлено 7823 бокорашів.
У Порогах діяв член Руської Трійці Іван Вагилевич. За часів Австро-Угорщини, у селі діяла культурна організація «Просвіта», організаторами якої були отець Галятовський та вчитель Замора. У 1914 році, з приходом короткотривалої російської окупації, Замора (за антиросійські дії) був репресований і висланий в Росію. В село він уже не повернувся.
Пороги було досить велелюдним поселенням того часу. У XIX столітті тут проживало більше ніж 2000 осіб.
Кількість населення с. Пороги за переписами Австро-Угорської монархії:
1857— 2060 мешканців
1870— 2023 мешканців
1880 — 2171 мешканців
Західноукраїнська Народна Республіка та Польська республіка
В 1914—15 роках село перебувало під владою росіян, внаслідок просування воєнного фронту Першої світової війни на захід. Під час російського перебування в селі почалися переслідування «українофільської» інтелеґенції. Був репресований та відправлений в Росію вчитель сільської школи Замора. За підозрою в українофільстві вивезено на схід греко-католицького пароха села М. Ганкевича. На його місце було відправлено православного священника. Греко-католицька церква в Галичині загалом переслідується. Села насильно переводять на православ'я.
На початку листопада 1918 року в селі було встановлено владу Західноукраїнської Народної Республіки. На початку червня 1919 року поселення перейшло під правління Польської Республіки.
Через близькість до кордонів Першої Чехословацької республіки, село було інформаційним мостом між екзильним урядом ЗУНР у Відні та галицьким підпіллям у Польській Республіці. Саме горами через село Пороги передавалися важливі листи та документи галицьких діячів у еміграції на територію тодішньої Польщі. Активну участь брав у цьому отець Іван Мокрицький.
Більше 50 років у Порогах працював вчителем М. Магдій. Тут він і похований. Але, на жаль, незаслужено забутий.
У Порогах жила і постійно працювала пані Теодора Кобилянська (Ціховська), дім якої був місцем зустрічі і відпочинку для галицької інтелігенції. Сюди майже кожного року приїжджав український політичний діяч, посол австрійського парламенту Юліан Романчук ― далекий родич Теодори Кобилянської. Частем гостем бувала відома українська письменниця Ірина Вільде. Її «Сестри Річинські» частково писалися в Порогах. Пані Кобилянська займалися меценатством. Молодь Порогів завдяки допомозі подружжя Кобилянських навчалася в інститутах. Коли прийшла радянська влада, Кобилянську звинуватили в націоналізмі. Покарання відбувала в Караганді. У 1956 році повернулася в Пороги. Похована в селі.
У 1930-х роках присілок Гута відділився від Порогів і став окремою адміністративною одиницею.
Друга світова війна
Під час Другої світової війни діяли партизанські загони УПА. Дану територію покривав курінь «Сивуля». У межах та поблизу села проводилися активні бої між УПА та більшовиками.
Підстаршинська школа УПА базувалася на полонині Малиновище, яка знаходиться між селами Пороги та Манява. Також тут було облаштовано військовий табір, шпиталь, колибу радисток, майстерню, склади зброї та продуктів. 20 вересня 1944 року до віддаленого табору УПА добрались загони НКВС. Більшовики сконцентрували приблизно 800 чоловік, а повстанців було тільки 300 чоловік. Між червонопогонниками і бійцями УПА відбувся бій, внаслідок якого було вбито близько 40 та поранено 50 ворожих солдатів. УПА втратило 10 людей, ще 5 вояків отримали поранення різних ступенів важкості. Через півстоліття, 15 серпня 1997 року, члени районного Братства ОУН-УПА встановили на місці поховання повстанців пам'ятний знак. 2 січня 1946 року відбувся бій між вояками УПА та більшовиками на горі Клим. Більшовики тоді атакували загальною чисельністю 150 чоловік. У результаті вбито 28 більшовиків, поранено 24, важко поранений в бою був капітан НКВС. УПА втратило 3 чоловік, 2 були поранені.
З 1941 по 1944 рік село входило в окрему адміністративно-територіальну одиницю ― Дистрикт Галичина, що підпорядковувалася Третьому Рейху.
Радянський період та у складі незалежної України
З 1939 по 1941 та з 1944 по 1991 рік село перебувало під російською окупацією. У радянський час у селі функціонували середня школа, клуб, бібліотека. Тут знаходились 2 лісництва й лісопункт Солотвинського лісокомбінату, який постачав ділову деревину Брошнівському ДОКу Рожнятівського району і Дзвиняцькому фанерно-меблевому цеху Солотвинського лісокомбінату. Лісопункт виготовляв також хвойне борошно — корм для великої рогатої худоби. У цей період споруджено обеліск на честь воїнів Другої світової війни, яких окупаційний режим примусово мобілізував до армії, де вони й загинули.
З 24 серпня 1991 року село у складі незалежної України.
23 вересня 2018 р. встановлено й освячено пам'ятний хрест в урочищі Жолоби, що за 22 км від села, де загинули підпільники ОУН «Морський» і «Сокіл».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3123 | 99.91% |
російська | 2 | 0.06% |
білоруська | 1 | 0.03% |
Усього | 3126 | 100% |
Релігія
Відомі персоналії
- Модест Сосенко — відомий український художник доби Австро-Угорщини. Яскравий представник мюнхенської сецесії та українського модерну. Його іменем названо одну з вулиць Львова. Митрополит Андрей Шептицький був великим поціновувачем його таланту та близьким другом. Народився в сім'ї священика, пароха с. Пороги отця Данила Сосенка.
- Ебергард фон Кюнсберґ — відомий німецький юрист австрійського походження. Зробив собі ім'я перш за все як юридичний історик. Спочатку як працівник, потім як видавець, працював над німецьким юридичним словником: «Словником старої німецької юридичної мови». Він також заснував і назвав юридичний фольклор як нову наукову дисципліну. Його батько, Ульріх фон Кюнсберґ (1847—1923), був у Порогах майстром лісового господарства.
- Мойша Шеффер — нафтовий підприємець, батько відомого ізраїльського футболіста та тренера Еммануеля Шеффера.
Цікаві факти
- Село згадується в книзі письменника Володимира Єшкілєва «Унія».
Див. також
Посилання
- Водоспад Під Комином верхній - відео
- Водоспад Під Комином - відео
- Водоспад Липни́ки - відео
Примітки
- Програма соціально-економічного розвитку Солотвинської селищної ради на 2022-2024 роки — 2021 рік
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. VIII: Perepiatycha – Pożajście, Warszawa 1887, s. 823(пол.)
- Пороги в Енциклопедії сіл і міст УРСР; Листопад 2017
- Шкіль Олег. Освячено пам’ятний хрест під Сивулею
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poro gi bojkivsko guculske selo Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti roztashovane na beregah richki Bistrici Solotvinskoyi za 32 km vid Bogorodchan ta za 40 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Nadvirna Cherez selo prohodit avtomagistral Selo nalezhit do Solotvinskoyi selishnoyi gromadi selo Porogi Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Solotvinska selishna gromada Kod KATOTTG UA26040290100059964 Osnovni dani Naselennya 3216 2021 rik Plosha 34 km Gustota naselennya 91 94 osib km Poshtovij indeks 77743 Telefonnij kod 380 03471 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 59 pn sh 24 15 01 sh d 48 68306 pn sh 24 25028 sh d 48 68306 24 25028 Koordinati 48 40 59 pn sh 24 15 01 sh d 48 68306 pn sh 24 25028 sh d 48 68306 24 25028 Vodojmi Bistricya Solotvinska Klim Misceva vlada Adresa radi 77743 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n s Porogi vul Sichovih Strilciv bud 88 Karta Porogi Porogi Mapa Porogi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Porogi Pohodzhennya nazviNazva utvorena shlyahom plyuralizaciyi ta onimizaciyi apelyativa porig kam yane milkovoddya v rusli riki vihodi girskih porid na yiyi dni poperechnij vistup nevelikij vodospad Najvirogidnishe sho poselennya viniklo na miscevosti de buli veliki porogi na richci Bistricya Solotvinska GeografiyaU seli potik Klim vpadaye u richku Bistricyu Solotvinsku Roztashovani vodospadi Pid Kominom Pid Kominom verhnij Lipni ki Bilya prisilka Dili roztashovani vodospadi Bilya Pasiki ta Peremoga Vodospad Pid Kominom Verhnij Vodospad Pid Kominom Vodospad Bilya Pasiki prisilok Dili Vodospad Peremoga Vodospad Lipni kiIstoriyaPershi zgadki ta Rich Pospolita Za davnimi usnimi perekazami selo ye odnim z najdavnishih u rajoni istoriya yakogo tyagnetsya she z pershih derzhavnickih utvoren na cij teritoriyi Galickogo a potim Galicko Volinskogo knyazivstva Tut potribno zaznachiti sho oskilki v seli ne provodilis zhodni arheologichni rozkopki govoriti pro davnist selisha vazhko Pro poselennya krayu v toj period ne zbereglosya niyakih pevnih danih Najdavnishij perelik poselen Galichini pomisheno u Voskresenskomu litopisi yakij napisanij u drugij polovini XIV stolittya ale vin daleko ne povnij Bilshist dokumentiv ta gramot znisheni z prihodom Ugorskogo ta Polskogo korolivstv na karpatski zemli a ti sho zbereglisya viyavilis falshivimi pid chas gruntovnogo analizu ce viyavili Grushevskij ta Zubrickij Bagato bibliotek ta fondiv z starovinnimi dokumentami spalili tatari yaki dosit chasto zdijsnyuvali vijskovi pohodi na ci zemli Gora Igrovec Davnye sakralne misce Cilkom jmovirno sho selo she isnuvalo do Galickogo knyazivstva u pershih stolittyah nashoyi eri Pro ce svidchat dohristiyanski yazichnicki nazvi yaki mistyatsya v comu regioni Nazva gori Igrovec yaka roztashovana na pivden vid sela ye reliktom yazichnickogo leksikonu vid sliv igrovishe gra ta poznachaye misce de zbiralisya meshkanci tuteshnih misc dlya ritualnih poklonin Gora she j maye dosit veliku za ploshoyu vershinu de mogli pomistitis bagato lyudej Gorganski ploski kameni yakimi vsiyana verhivka gori buli pridatnimi dlya pobudovi yazichnickih kapish Ce svidchit pro sakralnist danogo regionu Manyavskij monastir yakij znahoditsya nepodalik takozh pidtverdzhuye cyu teoriyu adzhe vidomo sho bilshist hristiyanskih sporud u davnyu epohu navmisne buduvali bilya velikih yazichnickih ritulnih misc Tut mogli prozhivati do zahoplennya teritoriyi Kiyivskoyu Russyu plem ya bilih horvativ chastina yakih pokinula Galichinu na mezhi VII X stolit ta perejshla na Balkani Prote insha chastina plemeni za slovami vizantijskogo imperatora Kostyantina VII Bagryanorodnogo taki zalishilisya na svoyih pradavnih zemlyah Potim bili horvati najvirogidnishe asimilyuvalisya z plem yam ulichiv yak emigruvali zi shodu Novi arheologichni rozkopki yaki provodilisya v Bogorodchanskomu rajoni vidnajshli davni stoyanki bilih horvativ u selah Goroholino ta Grabovec sho svidchit pro davnyu zaselenist cogo regionu Pri comu ci sela na vidminu vid Porogiv ne poznacheni na kartah XVII stolittya najvirogidnishe cherez malu kilkist zhiteliv Lyudi karpatskoyi miscevosti v davni chasi koristuvalisya darami prirodi yaki takozh jshli na eksport zakordon U Karpatah znahodyat davni vizantijski ta arabski moneti yaki svidchat pro veliku intensivnist torgivli v comu regioni Osoblivo cinnimi dlya inshih narodiv buli karpatska derevina ta shkiri dikih tvarin yaki buli odnim z golovnih predmetiv eksportu Galichini V okolicyah sela na toj period prozhivala velika kilkist dikih tvarin oleni i vedmedi vovki kozli diki kabani Poslugovulisya voni yak na m yaso tak i na hutro Porjy Porogi u pravomu verhnomu kuti na karti Boplana 1650 rik Persha pismova zgadka sela datuyetsya 1596 rokom U Lvivskomu arhivi znajdeno spravu yaka datuyetsya XVII stolittyam zhitelki sela Porogiv Nasti B yaka bula rozvidniceyu Bogdana Hmelnickogo zasudzhena polskim uryadom na smertnu karu Reyestr osib Metrichnoyi knigi tut syagav do 1754 roku Marsh oprishkiv Porogi v davninu skladali odne selo razom z teperishnimi administrativno samostijnimi selishami Gutoyu ta Bogrivkoyu U pivdennij chastini Porogiv teper selo Guta za chasiv Rechi Pospolitoyi rozmishuvalisya korolivski draguni ozbroyena polska kavaleriya yaka mala zavdannya borotisya z guculskimi oprishkami sho diyali v comu regioni U rajoni sela ta blizkih do nogo gir u pevnij period dislokuvavsya Oleksa Dovbush zi svoyim zagonom Zgidno zi stanislavivskimi sudovimi knigami sered oprishkiv yakimi vatazhiv Oleksa Dovbush buli yakijs Kvichuk ta Dmitro Oniskiv z sela Porogiv Za legendami poblizu sela v odnomu z girskih grotiv Dovbush zahovav svij najbilshij skarb pislya togo yak zdijsniv napad na Bogorodchanskij zamok Porogi pid pravlinnyam Vidnya Z 1772 po 1918 rik Porogi buli v skladi Avstrijskoyi imperiyi Gabsburzkoyi monarhiyi dualistichnoyi Avstro Ugorshini Za chasiv avstrijskogo panuvannya selo pochinaye ekonomichno ta kulturno rozvivatisya Tut diyav velikij parovij lisopilnij zavod de shodenno pracyuvali zgidno z oficijnimi danimi 29 cholovikiv 2 zhinok ta 4 ditej Produkti zavodu najchastishe ce buli doshki postachalisya do inshih zemel Galichini U minulomu lis splavlyali richkoyu Bistriceyu Solotvinskoyu bokorashami skladeni v plit ochisheni stovburi derev u Solotvin Bogorodchani ta Stanislaviv a podekudi i do Dnistra Dlya rozuminnya togo naskilki cej sposib buv populyarnij na Bistrici Solotvinskij navodimo pidrahunki Galickogo namisnictva Avstro Ugorshini yaki pokazuyut sho protyagom 1896 1903 rokiv richkoyu bulo splavleno 7823 bokorashiv U Porogah diyav chlen Ruskoyi Trijci Ivan Vagilevich Za chasiv Avstro Ugorshini u seli diyala kulturna organizaciya Prosvita organizatorami yakoyi buli otec Galyatovskij ta vchitel Zamora U 1914 roci z prihodom korotkotrivaloyi rosijskoyi okupaciyi Zamora za antirosijski diyi buv represovanij i vislanij v Rosiyu V selo vin uzhe ne povernuvsya Porogi bulo dosit velelyudnim poselennyam togo chasu U XIX stolitti tut prozhivalo bilshe nizh 2000 osib Kilkist naselennya s Porogi za perepisami Avstro Ugorskoyi monarhiyi 1857 2060 meshkanciv 1870 2023 meshkanciv 1880 2171 meshkanciv Zahidnoukrayinska Narodna Respublika ta Polska respublika V 1914 15 rokah selo perebuvalo pid vladoyu rosiyan vnaslidok prosuvannya voyennogo frontu Pershoyi svitovoyi vijni na zahid Pid chas rosijskogo perebuvannya v seli pochalisya peresliduvannya ukrayinofilskoyi intelegenciyi Buv represovanij ta vidpravlenij v Rosiyu vchitel silskoyi shkoli Zamora Za pidozroyu v ukrayinofilstvi vivezeno na shid greko katolickogo paroha sela M Gankevicha Na jogo misce bulo vidpravleno pravoslavnogo svyashennika Greko katolicka cerkva v Galichini zagalom peresliduyetsya Sela nasilno perevodyat na pravoslav ya Na pochatku listopada 1918 roku v seli bulo vstanovleno vladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Na pochatku chervnya 1919 roku poselennya perejshlo pid pravlinnya Polskoyi Respubliki selo Porogi na mizhvoyennij karti Shidnoyi Yevropi Cherez blizkist do kordoniv Pershoyi Chehoslovackoyi respubliki selo bulo informacijnim mostom mizh ekzilnim uryadom ZUNR u Vidni ta galickim pidpillyam u Polskij Respublici Same gorami cherez selo Porogi peredavalisya vazhlivi listi ta dokumenti galickih diyachiv u emigraciyi na teritoriyu todishnoyi Polshi Aktivnu uchast brav u comu otec Ivan Mokrickij Bilshe 50 rokiv u Porogah pracyuvav vchitelem M Magdij Tut vin i pohovanij Ale na zhal nezasluzheno zabutij Mogila Teodori Kobilyanskoyi v seli Porogi U Porogah zhila i postijno pracyuvala pani Teodora Kobilyanska Cihovska dim yakoyi buv miscem zustrichi i vidpochinku dlya galickoyi inteligenciyi Syudi majzhe kozhnogo roku priyizhdzhav ukrayinskij politichnij diyach posol avstrijskogo parlamentu Yulian Romanchuk dalekij rodich Teodori Kobilyanskoyi Chastem gostem buvala vidoma ukrayinska pismennicya Irina Vilde Yiyi Sestri Richinski chastkovo pisalisya v Porogah Pani Kobilyanska zajmalisya mecenatstvom Molod Porogiv zavdyaki dopomozi podruzhzhya Kobilyanskih navchalasya v institutah Koli prijshla radyanska vlada Kobilyansku zvinuvatili v nacionalizmi Pokarannya vidbuvala v Karagandi U 1956 roci povernulasya v Porogi Pohovana v seli U 1930 h rokah prisilok Guta viddilivsya vid Porogiv i stav okremoyu administrativnoyu odiniceyu Druga svitova vijna Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni diyali partizanski zagoni UPA Danu teritoriyu pokrivav kurin Sivulya U mezhah ta poblizu sela provodilisya aktivni boyi mizh UPA ta bilshovikami Kaplichka ta pam yatnij znak na polonini Malinovishe Pidstarshinska shkola UPA bazuvalasya na polonini Malinovishe yaka znahoditsya mizh selami Porogi ta Manyava Takozh tut bulo oblashtovano vijskovij tabir shpital kolibu radistok majsternyu skladi zbroyi ta produktiv 20 veresnya 1944 roku do viddalenogo taboru UPA dobralis zagoni NKVS Bilshoviki skoncentruvali priblizno 800 cholovik a povstanciv bulo tilki 300 cholovik Mizh chervonopogonnikami i bijcyami UPA vidbuvsya bij vnaslidok yakogo bulo vbito blizko 40 ta poraneno 50 vorozhih soldativ UPA vtratilo 10 lyudej she 5 voyakiv otrimali poranennya riznih stupeniv vazhkosti Cherez pivstolittya 15 serpnya 1997 roku chleni rajonnogo Bratstva OUN UPA vstanovili na misci pohovannya povstanciv pam yatnij znak 2 sichnya 1946 roku vidbuvsya bij mizh voyakami UPA ta bilshovikami na gori Klim Bilshoviki todi atakuvali zagalnoyu chiselnistyu 150 cholovik U rezultati vbito 28 bilshovikiv poraneno 24 vazhko poranenij v boyu buv kapitan NKVS UPA vtratilo 3 cholovik 2 buli poraneni Z 1941 po 1944 rik selo vhodilo v okremu administrativno teritorialnu odinicyu Distrikt Galichina sho pidporyadkovuvalasya Tretomu Rejhu Radyanskij period ta u skladi nezalezhnoyi Ukrayini Z 1939 po 1941 ta z 1944 po 1991 rik selo perebuvalo pid rosijskoyu okupaciyeyu U radyanskij chas u seli funkcionuvali serednya shkola klub biblioteka Tut znahodilis 2 lisnictva j lisopunkt Solotvinskogo lisokombinatu yakij postachav dilovu derevinu Broshnivskomu DOKu Rozhnyativskogo rajonu i Dzvinyackomu fanerno meblevomu cehu Solotvinskogo lisokombinatu Lisopunkt vigotovlyav takozh hvojne boroshno korm dlya velikoyi rogatoyi hudobi U cej period sporudzheno obelisk na chest voyiniv Drugoyi svitovoyi vijni yakih okupacijnij rezhim primusovo mobilizuvav do armiyi de voni j zaginuli Z 24 serpnya 1991 roku selo u skladi nezalezhnoyi Ukrayini 23 veresnya 2018 r vstanovleno j osvyacheno pam yatnij hrest v urochishi Zholobi sho za 22 km vid sela de zaginuli pidpilniki OUN Morskij i Sokil NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3123 99 91 rosijska 2 0 06 biloruska 1 0 03 Usogo 3126 100 ReligiyaCerkva Preobrazhennya Gospoda nashogo Isusa Hrista UGKC Vidomi personaliyiModest Sosenko Modest Sosenko vidomij ukrayinskij hudozhnik dobi Avstro Ugorshini Yaskravij predstavnik myunhenskoyi secesiyi ta ukrayinskogo modernu Jogo imenem nazvano odnu z vulic Lvova Mitropolit Andrej Sheptickij buv velikim pocinovuvachem jogo talantu ta blizkim drugom Narodivsya v sim yi svyashenika paroha s Porogi otcya Danila Sosenka Ebergard fon Kyunsberg vidomij nimeckij yurist avstrijskogo pohodzhennya Zrobiv sobi im ya persh za vse yak yuridichnij istorik Spochatku yak pracivnik potim yak vidavec pracyuvav nad nimeckim yuridichnim slovnikom Slovnikom staroyi nimeckoyi yuridichnoyi movi Vin takozh zasnuvav i nazvav yuridichnij folklor yak novu naukovu disciplinu Jogo batko Ulrih fon Kyunsberg 1847 1923 buv u Porogah majstrom lisovogo gospodarstva Mojsha Sheffer naftovij pidpriyemec batko vidomogo izrayilskogo futbolista ta trenera Emmanuelya Sheffera Cikavi faktiSelo zgaduyetsya v knizi pismennika Volodimira Yeshkilyeva Uniya Div takozhModest Sosenko Ebergard fon Kyunsberg Kurin Sivulya PosilannyaVodospad Pid Kominom verhnij video Vodospad Pid Kominom video Vodospad Lipni ki videoPrimitkiPrograma socialno ekonomichnogo rozvitku Solotvinskoyi selishnoyi radi na 2022 2024 roki 2021 rik Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego t VIII Perepiatycha Pozajscie Warszawa 1887 s 823 pol Porogi v Enciklopediyi sil i mist URSR Listopad 2017 Shkil Oleg Osvyacheno pam yatnij hrest pid Sivuleyu Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih