Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поправки до Конституції США (англ. Amendments to the United States Constitution) — статті Конституції Сполучених Штатів Америки, що доповнюють, уточнюють та скасовують деякі положення головного тексту закону. На сьогодні існують 27 ратифікованих та 6 поправок, прийнятих до розгляду в легіслатурах штатів, але ще не ратифікованих. Загалом з 1789 року було подано більше 10 000 поправок. Перші 10 поправок написані «батьком конституції» Джеймсом Медісоном і прийняті єдиним законодавчим актом, відомим як Білль про права.
Поправка І
Проголошує загальні свободи американської нації.
Конгрес не має права видавати закони щодо впровадження будь-якої релігії чи заборони вільно сповідувати її, а також не має права видавати закони, що обмежують свободу слова, друку і права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з проханням усунути якусь кривду.
Поправка ІІ
Формулювання поправки залишає можливості для різного її тлумачення (зокрема, чи розповсюджується вона на будь-яку вогнепальну зброю або тільки на зброю, яка необхідна учасникам ополчення штату). 20 листопаду 2007 року Верховний суд США прийняв до розгляду справу «Округ Колумбія проти Геллера», у якій заперечується подібне обмежувальне тлумачення поправки.
Через те, що для безпеки вільної держави потрібна добре організована міліція, право народу мати й носити зброю не повинне обмежуватися.
Поправка ІІІ
У мирні часи жоден вояк не може квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише згідно з законом, що буде встановлений.
Причиною ухвалення поправки була практика примушувати колоністів розміщувати в своїх будинках британських солдат, що існувала за часів колоніального панування, закріплена «Актом про постій» (англ. Quartering Act) 1765 року.
Поправка IV
Право народу на недоторканість особи, помешкання, особистих паперів і майна не має порушуватися безпідставними обшуками і арештами; ордер на обшук і арешт має видаватися лише зі слушних причин, засвідчених присягою або підтвердженням. У таких ордерах треба докладно вказувати місце, де потрібно вчинити обшук, осіб, яких потрібно заарештувати, або речі, які мають бути вилучені.
Поправка V
Нікого не можна притягати до відповідальності за скоєння тяжкого кримінального злочину чи іншого ганебного вчинку, інакше як за поданням або висновком , за винятком злочинів, скоєних особами, які належать до наземних чи морських збройних сил або міліції, коли ці особи перебувають на дійсній службі, під час війни чи іншої громадської небезпеки. Нікого не можна притягати до відповідальності за злочин удруге; нікого не можна примушувати свідчити проти себе за обвинувачення в будь-якому кримінальному злочині, а також нікого не можна позбавити життя, свободи чи власності без законної процедури. Приватну власність не можна відбирати для громадських потреб без справедливої винагороди.
Поправка VI
Встановлює права звинуваченого, у тому числі право на суд присяжних.
У всіх кримінальних справах обвинувачений повинен мати право на швидкий і відкритий суд безсторонніх присяжних зі штату чи округи, де скоєно злочин, і то ці округи закон має визначати законом наперед. Обвинуваченого треба повідомляти про зміст і причину обвинувачень, право мати зводини зі свідками позивача, за обов'язковою для усіх процедурою ставити свідків на свою користь і вдаватися до допомоги адвоката для своєї оборони.
Поправка VII
Судові справи на підставі загального права, якщо розмір вимог перевищує двадцять доларів, належать суду присяжних, і жодна справа, розглянута судом присяжних, не повинна розглядатися вдруге в будь-якому суді Сполучених Штатів, інакше як згідно з нормами загального права.
Поправка VIII
Не можна встановлювати надмірних застав, накладати надмірних штрафів або вдаватися до жорстоких і незвичайних покарань.
Поправка ІХ
Перелік прав в Конституції не повинен трактуватись як скасування решти прав.
Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитися як заперечення чи обмеження інших прав, які належать народові.
Поправка Х
Повноваження, що не передано цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонено нею окремим штатам, належать відповідно штатам або народові.
Поданий до розгляду 25 вересня 1789 року.
Білль про права ратифікований 15 грудня 1791 року.
Поправка ХІ
Забезпечує Судовий імунітет штатів: позови, подані проти якого-небудь з штатів, повинні розглядатися не федеральним судом, а судом цього штату.
Судова влада Сполучених Штатів не повинна тлумачитися так, ніби вона поширюється на всі судові справи, законно і належно порушені або проваджені проти котрогось із Сполучених Штатів громадянами іншого штату чи громадянами або підданими іншої держави.
Подана до розгляду 4 березня 1794 року.
Ратифікована 7 лютого 1795 року.
Поправка ХІІ
Змінює процедуру голосування вибірників на президентських виборах.
- Вибірники збираються у відповідних штатах і таємним голосуванням подають свої голоси за Президента й Віцепрезидента, з яких принаймні один не є мешканцем одного з ними штату. У своїх бюлетенях вибірники вказують особу, за яку вони голосують як за Президента, а в окремих бюлетенях — особу, за яку вони голосують як за Віцепрезидента. Вони мають виготовити окремі списки на всіх кандидатів на Президента, і на всіх кандидатів на Віцепрезидента, із зазначенням кількості голосів за кожного. Ці списки вони мають підписати, посвідчити й запечатаним листом надіслати до осідку уряду Сполучених Штатів голові Сенату. Голова Сенату повинен за присутності Сенату й Палати представників розпечатати всі такі повідомлення, і тоді голоси підраховують. Особа, яка дістала найбільше голосів на Президента, має бути Президентом, якщо ця кількість становить більшість з загальної кількості призначених вибірників. Якщо жодна з висунутих кандидатур не дістане такої більшості, тоді з осіб, які дістали найбільшу кількість голосів у списках кандидатур на Президента, але не більше за трьох таких осіб, Палата представників має негайно обрати Президента таємним голосуванням. За таких виборів голосують штати і представництво кожного штату має один голос. Кворум для цієї мети становлять дві третини штатів, представлених кожен одним чи кількома членами, і для обрання потрібна більшість з-поміж усіх штатів. Якщо Палата представників, яка має право обирати, не обере Президента до четвертого дня наступного березня, обов'язки Президента має виконувати Віцепрезидент, так само у випадку смерті чи інших причин, що не дають Президентові змоги виконувати свої обов'язки.
- Особа, яка дістане найбільше голосів на посаду Віцепрезидента, має бути Віцепрезидентом, якщо ця кількість становить більшість загальної кількості призначених вибірників. Якщо ніхто не дістане більшості, то Віцепрезидента обирає Сенат із двох кандидатур, які дістали найбільшу кількість голосів у списках. Кворум для цієї мети становлять два сенатори, але для обрання потрібна більшість загальної кількості сенаторів.
- Жодна особа, яка не задовольняє вимоги Конституції стосовно Президента, не може бути обраною також на Віцепрезидента Сполучених Штатів.
Подана до розгляду 9 грудня 1803 року.
Ратифікована 15 червня 1804 року.
Поправка ХІІІ
Була прийнята відразу після Громадянської війни. Тринадцята поправка забороняла рабство. Також був змінений і розділ 2 ст. IV, яким раніше заборонялося сприяти втечі рабів.
- Ні в Сполучених Штатах, ні в жодному іншому місці, що належить до їхньої юрисдикції, не повинні існувати ні рабство, ні примусова праця. Остання припускається лише як покарання за злочин, і в такому випадку винуватець має бути законно засуджений.
- Конгрес має право забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством.
Подана до розгляду 31 січня 1865 року.
Ратифікована 18 грудня 1865 року.
Поправка XIV
Була прийнята після Громадянської війни в США в 1868 року. Чотирнадцята поправка ввела надання громадянства будь-якій особі, що народилася на території США, і заборону на позбавлення прав інакше як за вироком суду. Гарантується рівність громадян США і забороняється ухвалення яким-небудь штатом дискримінаційних законів (у тому числі це означає дію Білля про права на всій території США); якщо при виборах який-небудь зі штатів обмежує права якої-небудь категорії громадян, норма представництва цього штату в Палаті Представників повинна бути пропорційно зменшена, заборона посідати посади для повстанців проти США; забороняється відшкодування громадянам збитків, пов'язаних з їх ворожою щодо держави діяльністю або за звільнення їх рабів.
- Усі особи, народжені чи натуралізовані в Сполучених Штатах і які підлягають їхній юрисдикції, є громадянами Сполучених Штатів і штату, де вони мешкають. Жоден штат не може видавати чи застосовувати закони, що обмежують привілеї та імунітети громадян Сполучених Штатів. Жоден штат не може без законної процедури позбавити когось життя, свободи чи власності і не може позбавити когось, хто підлягає його юрисдикції, рівної охорони законом.
- Кількість представників від окремих штатів визначається пропорційно до їхньої людності, враховуючи усіх мешканців кожного штату, за винятком індіанців, які не оподатковуються. Але коли на будь-яких виборах для обрання вибірників Президента чи Віцепрезидента Сполучених Штатів, виборів представників у Конгрес, виконавчих чи судових урядовців штату або членів законодавчих органів цього штату права голосу буде позбавлено котрогось мешканця чоловічої статі, який досягнув 21 року і є громадянином Сполучених Штатів, або коли це право буде якось обмежено, — з інших причин, ніж участь у повстанні або скоєння іншого злочину, — то кількість представників цього штату має бути зменшена пропорційно до кількості цих громадян чоловічої статі і кількості усіх громадян цього штату, які досягли 21 року.
- Ніхто не може бути сенатором, представником у Конгресі, вибірником Президента або Віцепрезидента, чи обіймати якусь цивільну чи військову посаду в уряді Сполучених Штатів або в будь-якому штаті, коли він, склавши раніше присягу як член Конгресу, урядовець Сполучених Штатів, член законодавчих органів котрогось штату чи виконавчий або судовий урядовець штату в тому, що підтримуватиме Конституцію Сполучених Штатів, потім візьме участь у повстанні або заколоті проти Конституції й надасть допомогу чи підтримку її ворогам. Проте Конгрес може скасувати такі обмеження прав двома третинами голосів у кожній палаті.
- Державні борги, вчинені на підставі законів Сполучених Штатів, серед них борги для виплати пенсій і винагороди за виконання службових обов'язків у придушенні заколоту чи повстання проти Сполучених Штатів, чинні і не можуть піддаватися сумнівам. Проте ні Сполучені Штати, ні будь-який штат не можуть вимагати і не повинні сплачувати борги, вчинені на підтримку заколоту чи повстання проти Сполучених Штатів, і не повинні виплачувати винагороди за втрату чи звільнення будь-якого раба. Усі такі борги, зобов'язання і грошові вимоги вважатимуться за незаконні і нечинні.
- Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.
Подана до розгляду 13 червня 1866 року.
Ратифікована 9 липня 1868 року.
Поправка XV
Була прийнята після Громадянської війни в США 1868 року. П'ятнадцята поправка прямо забороняла обмеження активного виборчого права за ознакою раси, кольору шкіри або у зв'язку з колишнім положенням раба.
- Виборче право громадян Сполучених Штатів не може відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі раси, кольору шкіри чи попереднього перебування у рабстві.
- Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.
Подана до розгляду 26 лютого 1869 року.
Ратифікована 3 лютого 1870 року.
Поправка XVI
Ввела федеральний податок на прибуток, надходження від якого цілком надходять до федерального бюджету.
Конгрес має право накладати й стягувати податки з прибутків з будь-якого джерела, не розподіляючи їх між окремими штатами і незалежно від перепису чи підрахунку їхнього населення.
Подана до розгляду 12 липня 1909 року.
Ратифікована 3 лютого 1913 року.
Поправка XVII
Ввела в дію прямі вибори сенаторів до Сенату США, раніше вибори проводились легіслатурами штатів.
- У складі Сенату Сполучених Штатів має бути по два сенатори від кожного штату, обраних його народом на шість років. Кожен сенатор має один голос. Виборці в кожному штаті повинні задовольняти вимоги, установлені для виборців у найчисленнішу палату законодавчих органів штату.
- Коли з'явиться вакансія в представництві якогось штату в Сенаті, орган виконавчої влади цього штату має видати наказ про вибори на цю вакантну посаду. Законодавчі органи штату можуть уповноважити орган виконавчої влади вчинити тимчасове призначення, доки вакансія не буде заміщена на загальних виборах відповідно до вказівок законодавчих органів.
- Ця поправка не повинна тлумачитися так, щоб вплинути на обрання чи термін сенаторів, обраних перед набранням цією поправкою чинності як частини Конституції.
Подана до розгляду 13 травня 1912 року.
Ратифікована 8 квітня 1913 року.
Поправка XVIII
Ввела в дію славнозвісний Сухий закон.
- Через рік після ратифікації цієї поправки виготовлення, продаж чи перевезення спиртних напоїв у межах країни, довіз їх до Сполучені Штатів і всіх території, що підлягають їхній юрисдикції, як і вивіз звідти з метою вжитку, цим забороняється.
- Конгрес та окремі штати мають право спільно забезпечити виконання цієї поправки відповідним законодавством.
- Ця стаття не набере чинності, доки законодавчі органи штатів не ратифікують її як поправку до Конституції в передбаченому Конституцією порядку протягом сімох років після подання її Конгресом.
Подана до розгляду 18 грудня 1917 року.
Ратифіковано у січні 1919 року.
Поправка XIX
Ввела в дію активне виборче право для жінок.
- Виборчі права громадян Сполучених Штатів не повинні відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі належності до певної статі.
- Конгрес має право забезпечувати виконання цієї поправки відповідним законодавством.
Подана до розгляду 4 червня 1919 року.
Ратифіковано у серпні 1920 року.
Поправка ХХ
Встановлює дати збігання термінів повноважень конгресу та президента
- Термін служби Президента і Віцепрезидента закінчується опівдні 20 січня, а термін служби сенаторів і представників - опівдні 3 січня в ті роки, коли їхні терміни закінчилися, якби ця поправка не була ратифікована. У цей же час починаються терміни каденції їхніх наступників.
- Конгрес має збиратися принаймні раз на рік, і перша сесія має починатися опівдні 3 січня, якщо Конгрес не встановить законодавчо іншого дня.
- Якщо до часу, визначеного для початку урядування Президента, новообраний Президент помре, Президентом стає новообраний Віцепрезидент. Якщо до часу, визначеного для початку урядування, Президента ще не буде обрано або новообраний Президент не задовольнятиме вимоги закону, обов'язки Президента має виконувати Віцепрезидент, доки Президент не задовольнятиме вимоги закону. Конгрес може спеціальним законом визначити на випадок, коли ні новообраний Президент, ні новообраний Віцепрезидент не задовольняють вимогам закону, вказавши, хто в такому випадку має виконувати обов'язки Президента, або спосіб, яким має бути обрано особу для виконання цих обов'язків. Така особа повинна відповідно діяти, доки Президент або Віцепрезидент задовольнятимуть вимоги закону.
- Конгрес може визначити спеціальним законом на випадок смерті осіб, з-поміж яких Палата представників може обирати Президента, коли до неї переходить це право, а також на випадок смерті осіб, з-поміж яких Сенат може обирати Віцепрезидента, коли до нього переходить це право.
- Розділи 1 і 2 цієї статті наберуть чинності 15 жовтня наступного року після ратифікації цієї поправки.
- Ця стаття не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції законодавчими органами трьох четвертин штатів протягом сімох років після подання її Конгресом.
Подана до розгляду 2 березня 1932 року.
Ратифікована 23 січня 1933 року.
Поправка XXI
Скасування Вісімнадцятої поправки, при цьому дозволяються обмеження на оборот алкоголю на рівні штатів.
- Вісімнадцята поправка до Конституції Сполучених Штатів цим скасовується.
- Перевезення чи довіз у будь-який штат, територію чи володіння Сполучених Штатів спиртних напоїв для постачання чи вжитку, якщо це порушує місцеві закони, цим забороняється.
- Ця поправка не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції конвентами окремих штатів у порядку, передбаченому Конституцією, протягом сімох років після подання її Конгресом на розгляд штатів.
Подана до розгляду 20 лютого 1933 року.
Ратифікована 5 грудня 1933 року.
Поправка ХХІІ
Встановлює, що одна людина може займати пост президента США не більше двох термінів. Крім того, у цій же статті передбачена можливість звільнення від посади всіх цивільних посадовців, включно з посадою президента (імпічмент).
- Нікого не можна обирати Президентом Сполучених Штатів більше, ніж двічі. Той, хто був Президентом чи виконував обов'язки Президента понад два роки протягом терміну, на який іншу особу було обрано Президентом, може бути обраний Президентом тільки один раз. Утім, ця стаття не поширюється на особу, яка була Президентом у той час, коли Конгрес запропонував цю статтю, і не перешкоджає особі, яка буде Президентом чи виконуватиме обов'язки Президента протягом терміну, під час якого стаття набере чинності, бути Президентом чи виконувати обов'язки Президента протягом решти цього терміну.
- Ця стаття не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції законодавчими органами трьох четвертин штатів протягом сімох років після подання її Конгресом.
Подана до розгляду 24 березня 1947 року.
Ратифікована 27 лютого 1951 року.
Поправка ХХІІІ
На президентських виборах Вашингтон повинен бути представлений в Колегії виборників таким же числом вибірників, яким представлений найменш населений штат. Уперше застосована на виборах президента та віцепрезидента США 1964 року.
- Округа, що становить осідок уряду Сполучених Штатів, має призначати у визначений Конгресом спосіб таку кількість вибірників Президента і Віцепрезидента, що дорівнює загальній кількості сенаторів і представників у Конгресі, яку мала б право обирати ця округа, якби була штатом, але в жодному випадку не більшу, ніж штат з найменш чисельною людністю; вибірників треба додавати до призначених штатами, але не вважати за вибірників, призначених штатом для обрання Президента і Віцепрезидента; і вони повинні збиратися на території округи і виконувати свої обов'язки згідно з Дванадцятою поправкою до Конституції.
- Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.
Подана до розгляду 16 червня 1960 року.
Ратифіковано у березні 1961 року.
Поправка XXIV
Заборона обмеження виборчих прав на підставах несплати податку.
- Право громадян Сполучених Штатів голосувати на будь-яких попередніх та інших виборах Президента і Віцепрезидента, виборників Президента і Віцепрезидента, сенатора або представника в Конгресі не повинне заперечуватися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі неспроможності сплатити виборчий або будь-який інший податок.
- Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.
Необхідність ухвалення поправки пояснювалась політикою ряду штатів, які прагнули не допустити до виборів бідне населення (значну частину якого складали афроамериканці та іммігранти). Приблизно в той же період закони штатів, якими встановлювалися подібні податки, неодноразово розглядалися Верховним Судом США. Через два роки після набрання чинності поправки Верховний Суд в рішенні у справі «Харпер проти Департаменту виборів штату Вірджинія» (англ. Harper vs. Virginia Board of Elections), визнав неконституційними аналогічні заборони на участь у виборах на рівні штату, оскільки вони суперечили Чотирнадцятій поправці.
Подана до розгляду 14 вересня 1962 року.
Ратифікована 23 січня 1964 року.
Поправка XXV
Визначає порядок здійснення повноважень президента при достроковому припиненні повноважень (президентом стає віцепрезидент). Двадцять п'ята поправка закріпила правило, згідно з яким віцепрезидент займає пост президента у разі дострокового припинення його повноважень. Первинний текст був невдало сформульований і залишав можливість різного тлумачення того, чи стає віцепрезидент президентом або просто виконує його обов'язки до наступних виборів. Перший прецедент трапився 1841 року, коли дев'ятий президент Вільям Генрі Гаррісон помер через місяць після обрання, і віцепрезидент Джон Тайлер став десятим президентом. Таким чином, Двадцять п'ята поправка закріпила правило, що склалося.
- У випадку усунення Президента з посади, його смерті або відставки, Президентом стає Віцепрезидент.
- У випадку вакантної посади Віцепрезидента Президент має висунути кандидата на Віцепрезидента, який обіймає посаду, доки не буде затверджений більшістю голосів обох палат Конгресу.
- У випадку подання Президентом тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмової заяви про неспроможність виконувати функції та обов'язки Президента і доки він не подасть їм заяву протилежного змісту, такі функції та обов'язки мають виконуватися Віцепрезидентом як заступником в обов'язках Президента.
- У випадку подання Віцепрезидентом і більшістю вищих урядовців органів виконавчої влади або такого іншого органу, який встановлено Конгресом згідно з законом, тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників своєї письмової заяви про неспроможність Президента виконувати свої посадові повноваження та обов'язки, Віцепрезидент негайно наділяється усіма посадовими повноваженнями та обов'язками як чинний Президент.
Згодом, якщо Президент подає тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмову заяву про хибність думки щодо такої неспроможності, він повертає собі посадові повноваження та обов'язки, хіба що Віцепрезидент і більшість вищих урядовців або органів виконавчої влади або такого іншого органу, який буде встановлено Конгресом згідно з законом, подадуть протягом чотирьох діб тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмову заяву про неспроможність Президента виконувати свої посадові обов'язки і повноваження. Тоді Конгрес має вирішити цю справу, зібравшись протягом сорока восьми годин, якщо це сталося у перерві між сесіями. Якщо Конгрес протягом двадцяти одного дня після одержання останньої письмової заяви або, якщо це сталося у перерві між сесіями, протягом двадцяти одного дня після того, як Конгрес мав зібратися, більшістю у дві третини обох палат вирішить, що Президент неспроможний виконувати свої посадові обов'язки і повноваження, їх має виконувати Віцепрезидент як чинний президент. В інших випадках Президент повертає собі посадові повноваження та обов'язки.
Подана до розгляду 6 липня 1965 року.
Ратифікована 23 лютого 1967 року.
Поправка XXVI
Вимога про пониження віку, з якого можна брати участь у виборах, набрала популярності під час війни у В'єтнамі, оскільки ситуація, коли військовий обов'язок наступає раніше, ніж отримують цивільні права, здавалася багатьом несправедливою. Поправка була прийнята Конгресом в березні 1971 року і вже до 1 липня набрала потрібне число ратифікацій.
- Право громадян Сполучених Штатів, які досягли 18 років, голосувати не повинне заперечуватися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі віку.
- Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.
Подана до розгляду 23 березня 1971 року.
Ратифікована 1 липня 1971 року.
Поправка XXVII
Остання прийнята на сьогодні поправка. Запропонована ще в 1789 році, проте ратифікована необхідною кількістю штатів лише 1992 року.
Ця поправка була другою з 12 запропонованих майбутнім четвертим президентом США Джеймсом Медісоном поправок в Конституцію США, прийнятих Палатою представників США і направлених першим Конгресом США для ратифікації до органів представницької влади штатів 1789 року. Останні десять з цих поправок склали згодом Білль про права. Проте дана поправка на той момент була ратифікована лише 6 штатами — кількістю, недостатньою для набрання поправкою чинності. До 1980 року поправку ратифікували ще три штати, проте лише в середині і наприкінці 80-х років XX століття відбулася ратифікація більшістю штатів.
Жоден закон, що передбачає зміну розміру винагороди за службу сенаторів або представників не набере чинності, доки не відбудуться нові вибори представників.
Подана до розгляду 25 вересня 1789 року.
Ратифікована 5 травня 1992 року.
Див. також
Посилання
- Текст Біля про права (англ.)
- Ратифіковані поправки (англ.)
- Нератифіковані поправки (англ.)
Література
- Irving Brant; «The Bill of Rights: Its Origin and Meaning» (1965) (англ.)
- Ronald Hoffman and Peter J. Albert, eds. «The Bill of Rights: Government Proscribed». University Press of Virginia for the United States Capitol Historical Society, 1997. 463 pp. (англ.)
- Kathleen Krull. «A Kid's Guide to America's Bill of Rights». (1999), 224 pp (англ.)
- Robert Allen Rutland; «The Birth of the Bill of Rights, 1776—1791» University of North Carolina Press, (1955) (англ.)
- Spaeth, Harold J.; and Smith, Edward C. (1991). «HarperCollins College Outline: The Constitution of the United States» (13th ed.). New York: HarperCollins. (англ.)
- Labunski, Richard. «James Madison and the Struggle for the Bill of Rights». (2008) (англ.)
 | Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Popravki do Konstituciyi SShA angl Amendments to the United States Constitution statti Konstituciyi Spoluchenih Shtativ Ameriki sho dopovnyuyut utochnyuyut ta skasovuyut deyaki polozhennya golovnogo tekstu zakonu Na sogodni isnuyut 27 ratifikovanih ta 6 popravok prijnyatih do rozglyadu v legislaturah shtativ ale she ne ratifikovanih Zagalom z 1789 roku bulo podano bilshe 10 000 popravok Pershi 10 popravok napisani batkom konstituciyi Dzhejmsom Medisonom i prijnyati yedinim zakonodavchim aktom vidomim yak Bill pro prava Bill pro pravaPersha storinka Billya pro pravaPopravka I Dokladnishe Persha popravka do Konstituciyi SShA Progoloshuye zagalni svobodi amerikanskoyi naciyi Kongres ne maye prava vidavati zakoni shodo vprovadzhennya bud yakoyi religiyi chi zaboroni vilno spoviduvati yiyi a takozh ne maye prava vidavati zakoni sho obmezhuyut svobodu slova druku i prava narodu mirno zbiratisya i zvertatisya do uryadu z prohannyam usunuti yakus krivdu Popravka II Dokladnishe Druga popravka do Konstituciyi SShA Div takozh Formulyuvannya popravki zalishaye mozhlivosti dlya riznogo yiyi tlumachennya zokrema chi rozpovsyudzhuyetsya vona na bud yaku vognepalnu zbroyu abo tilki na zbroyu yaka neobhidna uchasnikam opolchennya shtatu 20 listopadu 2007 roku Verhovnij sud SShA prijnyav do rozglyadu spravu Okrug Kolumbiya proti Gellera u yakij zaperechuyetsya podibne obmezhuvalne tlumachennya popravki Cherez te sho dlya bezpeki vilnoyi derzhavi potribna dobre organizovana miliciya pravo narodu mati j nositi zbroyu ne povinne obmezhuvatisya Popravka III Dokladnishe Tretya popravka do Konstituciyi SShA U mirni chasi zhoden voyak ne mozhe kvartiruvati v bud yakomu budinku bez zgodi na ce vlasnika pid chas vijni take rozkvartiruvannya mozhe vidbuvatisya lishe zgidno z zakonom sho bude vstanovlenij Prichinoyu uhvalennya popravki bula praktika primushuvati kolonistiv rozmishuvati v svoyih budinkah britanskih soldat sho isnuvala za chasiv kolonialnogo panuvannya zakriplena Aktom pro postij angl Quartering Act 1765 roku Popravka IV Dokladnishe Chetverta popravka do Konstituciyi SShA Pravo narodu na nedotorkanist osobi pomeshkannya osobistih paperiv i majna ne maye porushuvatisya bezpidstavnimi obshukami i areshtami order na obshuk i aresht maye vidavatisya lishe zi slushnih prichin zasvidchenih prisyagoyu abo pidtverdzhennyam U takih orderah treba dokladno vkazuvati misce de potribno vchiniti obshuk osib yakih potribno zaareshtuvati abo rechi yaki mayut buti vilucheni Popravka V Dokladnishe P yata popravka do Konstituciyi SShA Nikogo ne mozhna prityagati do vidpovidalnosti za skoyennya tyazhkogo kriminalnogo zlochinu chi inshogo ganebnogo vchinku inakshe yak za podannyam abo visnovkom za vinyatkom zlochiniv skoyenih osobami yaki nalezhat do nazemnih chi morskih zbrojnih sil abo miliciyi koli ci osobi perebuvayut na dijsnij sluzhbi pid chas vijni chi inshoyi gromadskoyi nebezpeki Nikogo ne mozhna prityagati do vidpovidalnosti za zlochin udruge nikogo ne mozhna primushuvati svidchiti proti sebe za obvinuvachennya v bud yakomu kriminalnomu zlochini a takozh nikogo ne mozhna pozbaviti zhittya svobodi chi vlasnosti bez zakonnoyi proceduri Privatnu vlasnist ne mozhna vidbirati dlya gromadskih potreb bez spravedlivoyi vinagorodi Popravka VI Dokladnishe Shosta popravka do Konstituciyi SShA Vstanovlyuye prava zvinuvachenogo u tomu chisli pravo na sud prisyazhnih U vsih kriminalnih spravah obvinuvachenij povinen mati pravo na shvidkij i vidkritij sud bezstoronnih prisyazhnih zi shtatu chi okrugi de skoyeno zlochin i to ci okrugi zakon maye viznachati zakonom napered Obvinuvachenogo treba povidomlyati pro zmist i prichinu obvinuvachen pravo mati zvodini zi svidkami pozivacha za obov yazkovoyu dlya usih proceduroyu staviti svidkiv na svoyu korist i vdavatisya do dopomogi advokata dlya svoyeyi oboroni Popravka VII Dokladnishe Soma popravka do Konstituciyi SShA Sudovi spravi na pidstavi zagalnogo prava yaksho rozmir vimog perevishuye dvadcyat dolariv nalezhat sudu prisyazhnih i zhodna sprava rozglyanuta sudom prisyazhnih ne povinna rozglyadatisya vdruge v bud yakomu sudi Spoluchenih Shtativ inakshe yak zgidno z normami zagalnogo prava Popravka VIII Dokladnishe Vosma popravka do Konstituciyi SShA Ne mozhna vstanovlyuvati nadmirnih zastav nakladati nadmirnih shtrafiv abo vdavatisya do zhorstokih i nezvichajnih pokaran Popravka IH Dokladnishe Dev yata popravka do Konstituciyi SShA Perelik prav v Konstituciyi ne povinen traktuvatis yak skasuvannya reshti prav Perelik u Konstituciyi pevnih prav ne povinen tlumachitisya yak zaperechennya chi obmezhennya inshih prav yaki nalezhat narodovi Popravka H Dokladnishe Desyata popravka do Konstituciyi SShA Povnovazhennya sho ne peredano ciyeyu Konstituciyeyu Spoluchenim Shtatam i ne zaboroneno neyu okremim shtatam nalezhat vidpovidno shtatam abo narodovi Podanij do rozglyadu 25 veresnya 1789 roku Bill pro prava ratifikovanij 15 grudnya 1791 roku Popravka HIDokladnishe Odinadcyata popravka do Konstituciyi SShA 11 ta popravka Zabezpechuye Sudovij imunitet shtativ pozovi podani proti yakogo nebud z shtativ povinni rozglyadatisya ne federalnim sudom a sudom cogo shtatu Sudova vlada Spoluchenih Shtativ ne povinna tlumachitisya tak nibi vona poshiryuyetsya na vsi sudovi spravi zakonno i nalezhno porusheni abo provadzheni proti kotrogos iz Spoluchenih Shtativ gromadyanami inshogo shtatu chi gromadyanami abo piddanimi inshoyi derzhavi Podana do rozglyadu 4 bereznya 1794 roku Ratifikovana 7 lyutogo 1795 roku Popravka HIIDokladnishe Dvanadcyata popravka do Konstituciyi SShA 12 ta popravka Zminyuye proceduru golosuvannya vibirnikiv na prezidentskih viborah Vibirniki zbirayutsya u vidpovidnih shtatah i tayemnim golosuvannyam podayut svoyi golosi za Prezidenta j Viceprezidenta z yakih prinajmni odin ne ye meshkancem odnogo z nimi shtatu U svoyih byuletenyah vibirniki vkazuyut osobu za yaku voni golosuyut yak za Prezidenta a v okremih byuletenyah osobu za yaku voni golosuyut yak za Viceprezidenta Voni mayut vigotoviti okremi spiski na vsih kandidativ na Prezidenta i na vsih kandidativ na Viceprezidenta iz zaznachennyam kilkosti golosiv za kozhnogo Ci spiski voni mayut pidpisati posvidchiti j zapechatanim listom nadislati do osidku uryadu Spoluchenih Shtativ golovi Senatu Golova Senatu povinen za prisutnosti Senatu j Palati predstavnikiv rozpechatati vsi taki povidomlennya i todi golosi pidrahovuyut Osoba yaka distala najbilshe golosiv na Prezidenta maye buti Prezidentom yaksho cya kilkist stanovit bilshist z zagalnoyi kilkosti priznachenih vibirnikiv Yaksho zhodna z visunutih kandidatur ne distane takoyi bilshosti todi z osib yaki distali najbilshu kilkist golosiv u spiskah kandidatur na Prezidenta ale ne bilshe za troh takih osib Palata predstavnikiv maye negajno obrati Prezidenta tayemnim golosuvannyam Za takih viboriv golosuyut shtati i predstavnictvo kozhnogo shtatu maye odin golos Kvorum dlya ciyeyi meti stanovlyat dvi tretini shtativ predstavlenih kozhen odnim chi kilkoma chlenami i dlya obrannya potribna bilshist z pomizh usih shtativ Yaksho Palata predstavnikiv yaka maye pravo obirati ne obere Prezidenta do chetvertogo dnya nastupnogo bereznya obov yazki Prezidenta maye vikonuvati Viceprezident tak samo u vipadku smerti chi inshih prichin sho ne dayut Prezidentovi zmogi vikonuvati svoyi obov yazki Osoba yaka distane najbilshe golosiv na posadu Viceprezidenta maye buti Viceprezidentom yaksho cya kilkist stanovit bilshist zagalnoyi kilkosti priznachenih vibirnikiv Yaksho nihto ne distane bilshosti to Viceprezidenta obiraye Senat iz dvoh kandidatur yaki distali najbilshu kilkist golosiv u spiskah Kvorum dlya ciyeyi meti stanovlyat dva senatori ale dlya obrannya potribna bilshist zagalnoyi kilkosti senatoriv Zhodna osoba yaka ne zadovolnyaye vimogi Konstituciyi stosovno Prezidenta ne mozhe buti obranoyu takozh na Viceprezidenta Spoluchenih Shtativ Podana do rozglyadu 9 grudnya 1803 roku Ratifikovana 15 chervnya 1804 roku Popravka HIIIDokladnishe Trinadcyata popravka do Konstituciyi SShA 13 ta popravka Bula prijnyata vidrazu pislya Gromadyanskoyi vijni Trinadcyata popravka zaboronyala rabstvo Takozh buv zminenij i rozdil 2 st IV yakim ranishe zaboronyalosya spriyati vtechi rabiv Ni v Spoluchenih Shtatah ni v zhodnomu inshomu misci sho nalezhit do yihnoyi yurisdikciyi ne povinni isnuvati ni rabstvo ni primusova pracya Ostannya pripuskayetsya lishe yak pokarannya za zlochin i v takomu vipadku vinuvatec maye buti zakonno zasudzhenij Kongres maye pravo zabezpechiti vikonannya ciyeyi statti vidpovidnim zakonodavstvom Podana do rozglyadu 31 sichnya 1865 roku Ratifikovana 18 grudnya 1865 roku Popravka XIVDokladnishe Chotirnadcyata popravka do Konstituciyi SShA 14 ta popravka Bula prijnyata pislya Gromadyanskoyi vijni v SShA v 1868 roku Chotirnadcyata popravka vvela nadannya gromadyanstva bud yakij osobi sho narodilasya na teritoriyi SShA i zaboronu na pozbavlennya prav inakshe yak za virokom sudu Garantuyetsya rivnist gromadyan SShA i zaboronyayetsya uhvalennya yakim nebud shtatom diskriminacijnih zakoniv u tomu chisli ce oznachaye diyu Billya pro prava na vsij teritoriyi SShA yaksho pri viborah yakij nebud zi shtativ obmezhuye prava yakoyi nebud kategoriyi gromadyan norma predstavnictva cogo shtatu v Palati Predstavnikiv povinna buti proporcijno zmenshena zaborona posidati posadi dlya povstanciv proti SShA zaboronyayetsya vidshkoduvannya gromadyanam zbitkiv pov yazanih z yih vorozhoyu shodo derzhavi diyalnistyu abo za zvilnennya yih rabiv Usi osobi narodzheni chi naturalizovani v Spoluchenih Shtatah i yaki pidlyagayut yihnij yurisdikciyi ye gromadyanami Spoluchenih Shtativ i shtatu de voni meshkayut Zhoden shtat ne mozhe vidavati chi zastosovuvati zakoni sho obmezhuyut privileyi ta imuniteti gromadyan Spoluchenih Shtativ Zhoden shtat ne mozhe bez zakonnoyi proceduri pozbaviti kogos zhittya svobodi chi vlasnosti i ne mozhe pozbaviti kogos hto pidlyagaye jogo yurisdikciyi rivnoyi ohoroni zakonom Kilkist predstavnikiv vid okremih shtativ viznachayetsya proporcijno do yihnoyi lyudnosti vrahovuyuchi usih meshkanciv kozhnogo shtatu za vinyatkom indianciv yaki ne opodatkovuyutsya Ale koli na bud yakih viborah dlya obrannya vibirnikiv Prezidenta chi Viceprezidenta Spoluchenih Shtativ viboriv predstavnikiv u Kongres vikonavchih chi sudovih uryadovciv shtatu abo chleniv zakonodavchih organiv cogo shtatu prava golosu bude pozbavleno kotrogos meshkancya cholovichoyi stati yakij dosyagnuv 21 roku i ye gromadyaninom Spoluchenih Shtativ abo koli ce pravo bude yakos obmezheno z inshih prichin nizh uchast u povstanni abo skoyennya inshogo zlochinu to kilkist predstavnikiv cogo shtatu maye buti zmenshena proporcijno do kilkosti cih gromadyan cholovichoyi stati i kilkosti usih gromadyan cogo shtatu yaki dosyagli 21 roku Nihto ne mozhe buti senatorom predstavnikom u Kongresi vibirnikom Prezidenta abo Viceprezidenta chi obijmati yakus civilnu chi vijskovu posadu v uryadi Spoluchenih Shtativ abo v bud yakomu shtati koli vin sklavshi ranishe prisyagu yak chlen Kongresu uryadovec Spoluchenih Shtativ chlen zakonodavchih organiv kotrogos shtatu chi vikonavchij abo sudovij uryadovec shtatu v tomu sho pidtrimuvatime Konstituciyu Spoluchenih Shtativ potim vizme uchast u povstanni abo zakoloti proti Konstituciyi j nadast dopomogu chi pidtrimku yiyi vorogam Prote Kongres mozhe skasuvati taki obmezhennya prav dvoma tretinami golosiv u kozhnij palati Derzhavni borgi vchineni na pidstavi zakoniv Spoluchenih Shtativ sered nih borgi dlya viplati pensij i vinagorodi za vikonannya sluzhbovih obov yazkiv u pridushenni zakolotu chi povstannya proti Spoluchenih Shtativ chinni i ne mozhut piddavatisya sumnivam Prote ni Spolucheni Shtati ni bud yakij shtat ne mozhut vimagati i ne povinni splachuvati borgi vchineni na pidtrimku zakolotu chi povstannya proti Spoluchenih Shtativ i ne povinni viplachuvati vinagorodi za vtratu chi zvilnennya bud yakogo raba Usi taki borgi zobov yazannya i groshovi vimogi vvazhatimutsya za nezakonni i nechinni Kongres maye pravo zabezpechuvati vikonannya ciyeyi statti vidpovidnim zakonodavstvom Podana do rozglyadu 13 chervnya 1866 roku Ratifikovana 9 lipnya 1868 roku Popravka XVDokladnishe P yatnadcyata popravka do Konstituciyi SShA 15 ta popravka Bula prijnyata pislya Gromadyanskoyi vijni v SShA 1868 roku P yatnadcyata popravka pryamo zaboronyala obmezhennya aktivnogo viborchogo prava za oznakoyu rasi koloru shkiri abo u zv yazku z kolishnim polozhennyam raba Viborche pravo gromadyan Spoluchenih Shtativ ne mozhe vidbiratisya chi obmezhuvatisya Spoluchenimi Shtatami abo okremimi shtatami na pidstavi rasi koloru shkiri chi poperednogo perebuvannya u rabstvi Kongres maye pravo zabezpechuvati vikonannya ciyeyi statti vidpovidnim zakonodavstvom Podana do rozglyadu 26 lyutogo 1869 roku Ratifikovana 3 lyutogo 1870 roku Popravka XVIDokladnishe Shistnadcyata popravka do Konstituciyi SShA 16 ta popravka Vvela federalnij podatok na pributok nadhodzhennya vid yakogo cilkom nadhodyat do federalnogo byudzhetu Kongres maye pravo nakladati j styaguvati podatki z pributkiv z bud yakogo dzherela ne rozpodilyayuchi yih mizh okremimi shtatami i nezalezhno vid perepisu chi pidrahunku yihnogo naselennya Podana do rozglyadu 12 lipnya 1909 roku Ratifikovana 3 lyutogo 1913 roku Popravka XVIIDokladnishe Simnadcyata popravka do Konstituciyi SShA 17 ta popravka Vvela v diyu pryami vibori senatoriv do Senatu SShA ranishe vibori provodilis legislaturami shtativ U skladi Senatu Spoluchenih Shtativ maye buti po dva senatori vid kozhnogo shtatu obranih jogo narodom na shist rokiv Kozhen senator maye odin golos Viborci v kozhnomu shtati povinni zadovolnyati vimogi ustanovleni dlya viborciv u najchislennishu palatu zakonodavchih organiv shtatu Koli z yavitsya vakansiya v predstavnictvi yakogos shtatu v Senati organ vikonavchoyi vladi cogo shtatu maye vidati nakaz pro vibori na cyu vakantnu posadu Zakonodavchi organi shtatu mozhut upovnovazhiti organ vikonavchoyi vladi vchiniti timchasove priznachennya doki vakansiya ne bude zamishena na zagalnih viborah vidpovidno do vkazivok zakonodavchih organiv Cya popravka ne povinna tlumachitisya tak shob vplinuti na obrannya chi termin senatoriv obranih pered nabrannyam ciyeyu popravkoyu chinnosti yak chastini Konstituciyi Podana do rozglyadu 13 travnya 1912 roku Ratifikovana 8 kvitnya 1913 roku Popravka XVIIIDokladnishe Visimnadcyata popravka do Konstituciyi SShA 18 ta popravka Vvela v diyu slavnozvisnij Suhij zakon Cherez rik pislya ratifikaciyi ciyeyi popravki vigotovlennya prodazh chi perevezennya spirtnih napoyiv u mezhah krayini doviz yih do Spolucheni Shtativ i vsih teritoriyi sho pidlyagayut yihnij yurisdikciyi yak i viviz zvidti z metoyu vzhitku cim zaboronyayetsya Kongres ta okremi shtati mayut pravo spilno zabezpechiti vikonannya ciyeyi popravki vidpovidnim zakonodavstvom Cya stattya ne nabere chinnosti doki zakonodavchi organi shtativ ne ratifikuyut yiyi yak popravku do Konstituciyi v peredbachenomu Konstituciyeyu poryadku protyagom simoh rokiv pislya podannya yiyi Kongresom Podana do rozglyadu 18 grudnya 1917 roku Ratifikovano u sichni 1919 roku Popravka XIXDokladnishe Dev yatnadcyata popravka do Konstituciyi SShA 19 ta popravka Vvela v diyu aktivne viborche pravo dlya zhinok Viborchi prava gromadyan Spoluchenih Shtativ ne povinni vidbiratisya chi obmezhuvatisya Spoluchenimi Shtatami abo okremimi shtatami na pidstavi nalezhnosti do pevnoyi stati Kongres maye pravo zabezpechuvati vikonannya ciyeyi popravki vidpovidnim zakonodavstvom Podana do rozglyadu 4 chervnya 1919 roku Ratifikovano u serpni 1920 roku Popravka HHDokladnishe Dvadcyata popravka do Konstituciyi SShA 20 ta popravkaOstannya storinka dokumentu Vstanovlyuye dati zbigannya terminiv povnovazhen kongresu ta prezidenta Termin sluzhbi Prezidenta i Viceprezidenta zakinchuyetsya opivdni 20 sichnya a termin sluzhbi senatoriv i predstavnikiv opivdni 3 sichnya v ti roki koli yihni termini zakinchilisya yakbi cya popravka ne bula ratifikovana U cej zhe chas pochinayutsya termini kadenciyi yihnih nastupnikiv Kongres maye zbiratisya prinajmni raz na rik i persha sesiya maye pochinatisya opivdni 3 sichnya yaksho Kongres ne vstanovit zakonodavcho inshogo dnya Yaksho do chasu viznachenogo dlya pochatku uryaduvannya Prezidenta novoobranij Prezident pomre Prezidentom staye novoobranij Viceprezident Yaksho do chasu viznachenogo dlya pochatku uryaduvannya Prezidenta she ne bude obrano abo novoobranij Prezident ne zadovolnyatime vimogi zakonu obov yazki Prezidenta maye vikonuvati Viceprezident doki Prezident ne zadovolnyatime vimogi zakonu Kongres mozhe specialnim zakonom viznachiti na vipadok koli ni novoobranij Prezident ni novoobranij Viceprezident ne zadovolnyayut vimogam zakonu vkazavshi hto v takomu vipadku maye vikonuvati obov yazki Prezidenta abo sposib yakim maye buti obrano osobu dlya vikonannya cih obov yazkiv Taka osoba povinna vidpovidno diyati doki Prezident abo Viceprezident zadovolnyatimut vimogi zakonu Kongres mozhe viznachiti specialnim zakonom na vipadok smerti osib z pomizh yakih Palata predstavnikiv mozhe obirati Prezidenta koli do neyi perehodit ce pravo a takozh na vipadok smerti osib z pomizh yakih Senat mozhe obirati Viceprezidenta koli do nogo perehodit ce pravo Rozdili 1 i 2 ciyeyi statti naberut chinnosti 15 zhovtnya nastupnogo roku pislya ratifikaciyi ciyeyi popravki Cya stattya ne nabere chinnosti doki ne bude ratifikovana yak popravka do Konstituciyi zakonodavchimi organami troh chetvertin shtativ protyagom simoh rokiv pislya podannya yiyi Kongresom Podana do rozglyadu 2 bereznya 1932 roku Ratifikovana 23 sichnya 1933 roku Popravka XXIDokladnishe Dvadcyat persha popravka do Konstituciyi SShA 21 sha popravka Skasuvannya Visimnadcyatoyi popravki pri comu dozvolyayutsya obmezhennya na oborot alkogolyu na rivni shtativ Visimnadcyata popravka do Konstituciyi Spoluchenih Shtativ cim skasovuyetsya Perevezennya chi doviz u bud yakij shtat teritoriyu chi volodinnya Spoluchenih Shtativ spirtnih napoyiv dlya postachannya chi vzhitku yaksho ce porushuye miscevi zakoni cim zaboronyayetsya Cya popravka ne nabere chinnosti doki ne bude ratifikovana yak popravka do Konstituciyi konventami okremih shtativ u poryadku peredbachenomu Konstituciyeyu protyagom simoh rokiv pislya podannya yiyi Kongresom na rozglyad shtativ Podana do rozglyadu 20 lyutogo 1933 roku Ratifikovana 5 grudnya 1933 roku Popravka HHIIDokladnishe Dvadcyat druga popravka do Konstituciyi SShA 22 ga popravka Vstanovlyuye sho odna lyudina mozhe zajmati post prezidenta SShA ne bilshe dvoh terminiv Krim togo u cij zhe statti peredbachena mozhlivist zvilnennya vid posadi vsih civilnih posadovciv vklyuchno z posadoyu prezidenta impichment Nikogo ne mozhna obirati Prezidentom Spoluchenih Shtativ bilshe nizh dvichi Toj hto buv Prezidentom chi vikonuvav obov yazki Prezidenta ponad dva roki protyagom terminu na yakij inshu osobu bulo obrano Prezidentom mozhe buti obranij Prezidentom tilki odin raz Utim cya stattya ne poshiryuyetsya na osobu yaka bula Prezidentom u toj chas koli Kongres zaproponuvav cyu stattyu i ne pereshkodzhaye osobi yaka bude Prezidentom chi vikonuvatime obov yazki Prezidenta protyagom terminu pid chas yakogo stattya nabere chinnosti buti Prezidentom chi vikonuvati obov yazki Prezidenta protyagom reshti cogo terminu Cya stattya ne nabere chinnosti doki ne bude ratifikovana yak popravka do Konstituciyi zakonodavchimi organami troh chetvertin shtativ protyagom simoh rokiv pislya podannya yiyi Kongresom Podana do rozglyadu 24 bereznya 1947 roku Ratifikovana 27 lyutogo 1951 roku Popravka HHIIIDokladnishe Dvadcyat tretya popravka do Konstituciyi SShA 23 tya popravka Na prezidentskih viborah Vashington povinen buti predstavlenij v Kolegiyi vibornikiv takim zhe chislom vibirnikiv yakim predstavlenij najmensh naselenij shtat Upershe zastosovana na viborah prezidenta ta viceprezidenta SShA 1964 roku Okruga sho stanovit osidok uryadu Spoluchenih Shtativ maye priznachati u viznachenij Kongresom sposib taku kilkist vibirnikiv Prezidenta i Viceprezidenta sho dorivnyuye zagalnij kilkosti senatoriv i predstavnikiv u Kongresi yaku mala b pravo obirati cya okruga yakbi bula shtatom ale v zhodnomu vipadku ne bilshu nizh shtat z najmensh chiselnoyu lyudnistyu vibirnikiv treba dodavati do priznachenih shtatami ale ne vvazhati za vibirnikiv priznachenih shtatom dlya obrannya Prezidenta i Viceprezidenta i voni povinni zbiratisya na teritoriyi okrugi i vikonuvati svoyi obov yazki zgidno z Dvanadcyatoyu popravkoyu do Konstituciyi Kongres maye pravo zabezpechuvati vikonannya ciyeyi statti vidpovidnim zakonodavstvom Podana do rozglyadu 16 chervnya 1960 roku Ratifikovano u berezni 1961 roku Popravka XXIVDokladnishe Dvadcyat chetverta popravka do Konstituciyi SShA 24 ta popravka Zaborona obmezhennya viborchih prav na pidstavah nesplati podatku Pravo gromadyan Spoluchenih Shtativ golosuvati na bud yakih poperednih ta inshih viborah Prezidenta i Viceprezidenta vibornikiv Prezidenta i Viceprezidenta senatora abo predstavnika v Kongresi ne povinne zaperechuvatisya chi obmezhuvatisya Spoluchenimi Shtatami abo okremimi shtatami na pidstavi nespromozhnosti splatiti viborchij abo bud yakij inshij podatok Kongres maye pravo zabezpechuvati vikonannya ciyeyi statti vidpovidnim zakonodavstvom Neobhidnist uhvalennya popravki poyasnyuvalas politikoyu ryadu shtativ yaki pragnuli ne dopustiti do viboriv bidne naselennya znachnu chastinu yakogo skladali afroamerikanci ta immigranti Priblizno v toj zhe period zakoni shtativ yakimi vstanovlyuvalisya podibni podatki neodnorazovo rozglyadalisya Verhovnim Sudom SShA Cherez dva roki pislya nabrannya chinnosti popravki Verhovnij Sud v rishenni u spravi Harper proti Departamentu viboriv shtatu Virdzhiniya angl Harper vs Virginia Board of Elections viznav nekonstitucijnimi analogichni zaboroni na uchast u viborah na rivni shtatu oskilki voni superechili Chotirnadcyatij popravci Podana do rozglyadu 14 veresnya 1962 roku Ratifikovana 23 sichnya 1964 roku Popravka XXVDokladnishe Dvadcyat p yata popravka do Konstituciyi SShA 25 ta popravkaOstannya storinka dokumentu Viznachaye poryadok zdijsnennya povnovazhen prezidenta pri dostrokovomu pripinenni povnovazhen prezidentom staye viceprezident Dvadcyat p yata popravka zakripila pravilo zgidno z yakim viceprezident zajmaye post prezidenta u razi dostrokovogo pripinennya jogo povnovazhen Pervinnij tekst buv nevdalo sformulovanij i zalishav mozhlivist riznogo tlumachennya togo chi staye viceprezident prezidentom abo prosto vikonuye jogo obov yazki do nastupnih viboriv Pershij precedent trapivsya 1841 roku koli dev yatij prezident Vilyam Genri Garrison pomer cherez misyac pislya obrannya i viceprezident Dzhon Tajler stav desyatim prezidentom Takim chinom Dvadcyat p yata popravka zakripila pravilo sho sklalosya U vipadku usunennya Prezidenta z posadi jogo smerti abo vidstavki Prezidentom staye Viceprezident U vipadku vakantnoyi posadi Viceprezidenta Prezident maye visunuti kandidata na Viceprezidenta yakij obijmaye posadu doki ne bude zatverdzhenij bilshistyu golosiv oboh palat Kongresu U vipadku podannya Prezidentom timchasovomu golovi Senatu i spikeru Palati predstavnikiv pismovoyi zayavi pro nespromozhnist vikonuvati funkciyi ta obov yazki Prezidenta i doki vin ne podast yim zayavu protilezhnogo zmistu taki funkciyi ta obov yazki mayut vikonuvatisya Viceprezidentom yak zastupnikom v obov yazkah Prezidenta U vipadku podannya Viceprezidentom i bilshistyu vishih uryadovciv organiv vikonavchoyi vladi abo takogo inshogo organu yakij vstanovleno Kongresom zgidno z zakonom timchasovomu golovi Senatu i spikeru Palati predstavnikiv svoyeyi pismovoyi zayavi pro nespromozhnist Prezidenta vikonuvati svoyi posadovi povnovazhennya ta obov yazki Viceprezident negajno nadilyayetsya usima posadovimi povnovazhennyami ta obov yazkami yak chinnij Prezident Zgodom yaksho Prezident podaye timchasovomu golovi Senatu i spikeru Palati predstavnikiv pismovu zayavu pro hibnist dumki shodo takoyi nespromozhnosti vin povertaye sobi posadovi povnovazhennya ta obov yazki hiba sho Viceprezident i bilshist vishih uryadovciv abo organiv vikonavchoyi vladi abo takogo inshogo organu yakij bude vstanovleno Kongresom zgidno z zakonom podadut protyagom chotiroh dib timchasovomu golovi Senatu i spikeru Palati predstavnikiv pismovu zayavu pro nespromozhnist Prezidenta vikonuvati svoyi posadovi obov yazki i povnovazhennya Todi Kongres maye virishiti cyu spravu zibravshis protyagom soroka vosmi godin yaksho ce stalosya u perervi mizh sesiyami Yaksho Kongres protyagom dvadcyati odnogo dnya pislya oderzhannya ostannoyi pismovoyi zayavi abo yaksho ce stalosya u perervi mizh sesiyami protyagom dvadcyati odnogo dnya pislya togo yak Kongres mav zibratisya bilshistyu u dvi tretini oboh palat virishit sho Prezident nespromozhnij vikonuvati svoyi posadovi obov yazki i povnovazhennya yih maye vikonuvati Viceprezident yak chinnij prezident V inshih vipadkah Prezident povertaye sobi posadovi povnovazhennya ta obov yazki Podana do rozglyadu 6 lipnya 1965 roku Ratifikovana 23 lyutogo 1967 roku Popravka XXVIDokladnishe Dvadcyat shosta popravka do Konstituciyi SShA 26 ta popravka Vimoga pro ponizhennya viku z yakogo mozhna brati uchast u viborah nabrala populyarnosti pid chas vijni u V yetnami oskilki situaciya koli vijskovij obov yazok nastupaye ranishe nizh otrimuyut civilni prava zdavalasya bagatom nespravedlivoyu Popravka bula prijnyata Kongresom v berezni 1971 roku i vzhe do 1 lipnya nabrala potribne chislo ratifikacij Pravo gromadyan Spoluchenih Shtativ yaki dosyagli 18 rokiv golosuvati ne povinne zaperechuvatisya chi obmezhuvatisya Spoluchenimi Shtatami abo okremimi shtatami na pidstavi viku Kongres maye pravo zabezpechuvati vikonannya ciyeyi statti vidpovidnim zakonodavstvom Podana do rozglyadu 23 bereznya 1971 roku Ratifikovana 1 lipnya 1971 roku Popravka XXVIIDokladnishe Dvadcyat soma popravka do Konstituciyi SShA Ostannya storinka 27 yi popravki Ostannya prijnyata na sogodni popravka Zaproponovana she v 1789 roci prote ratifikovana neobhidnoyu kilkistyu shtativ lishe 1992 roku Cya popravka bula drugoyu z 12 zaproponovanih majbutnim chetvertim prezidentom SShA Dzhejmsom Medisonom popravok v Konstituciyu SShA prijnyatih Palatoyu predstavnikiv SShA i napravlenih pershim Kongresom SShA dlya ratifikaciyi do organiv predstavnickoyi vladi shtativ 1789 roku Ostanni desyat z cih popravok sklali zgodom Bill pro prava Prote dana popravka na toj moment bula ratifikovana lishe 6 shtatami kilkistyu nedostatnoyu dlya nabrannya popravkoyu chinnosti Do 1980 roku popravku ratifikuvali she tri shtati prote lishe v seredini i naprikinci 80 h rokiv XX stolittya vidbulasya ratifikaciya bilshistyu shtativ Zhoden zakon sho peredbachaye zminu rozmiru vinagorodi za sluzhbu senatoriv abo predstavnikiv ne nabere chinnosti doki ne vidbudutsya novi vibori predstavnikiv Podana do rozglyadu 25 veresnya 1789 roku Ratifikovana 5 travnya 1992 roku Div takozhZhiva konstituciyaPosilannyaTekst Bilya pro prava angl Ratifikovani popravki angl Neratifikovani popravki angl LiteraturaIrving Brant The Bill of Rights Its Origin and Meaning 1965 angl Ronald Hoffman and Peter J Albert eds The Bill of Rights Government Proscribed University Press of Virginia for the United States Capitol Historical Society 1997 463 pp ISBN 0 8139 1759 X angl Kathleen Krull A Kid s Guide to America s Bill of Rights 1999 224 pp angl Robert Allen Rutland The Birth of the Bill of Rights 1776 1791 University of North Carolina Press 1955 angl Spaeth Harold J and Smith Edward C 1991 HarperCollins College Outline The Constitution of the United States 13th ed New York HarperCollins ISBN 0 06 467105 4 angl Labunski Richard James Madison and the Struggle for the Bill of Rights 2008 angl Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi