Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (травень 2023) |
цієї статті під сумнівом. |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Покровський чоловічий монастир — православний чоловічий монастир у Харкові, що перебуває у віданні Харківської єпархії УПЦ МП.
Покровський чоловічий монастир | |
---|---|
Вид на Покровський собор з дзвіницею та Озерянську церкву | |
49°59′31″ пн. ш. 36°13′43″ сх. д. / 49.99194° пн. ш. 36.22861° сх. д.Координати: 49°59′31″ пн. ш. 36°13′43″ сх. д. / 49.99194° пн. ш. 36.22861° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Харків, вул. Університетська, 8 / 10 |
Конфесія | УПЦ МП |
Єпископство | Харківська єпархія РПЦвУ |
Тип | чоловічий |
Засновник | Тихорський Єпифаній |
Перша згадка | 1729 рік |
Дата заснування | Єпіфаній (Тихорський) |
Покровський чоловічий монастир Покровський чоловічий монастир (Україна) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
XVIII століття
Монастир заснований у Харкові у 1726 році білгородським єпископом Єпіфанієм (Тихорським) у зв'язку з перенесенням до Харкова архієрейської школи (Харківського колегіуму). Свою назву отримав після приєднання до монастиря синодальним указом від 1729 р. колишньому парафіяльному храму Покрова Пресвятої Богородиці, яка є на теперішній час найстарішою будівлею міста.
У 1751 році у монастирі налічувалося 11 ієромонахів, 4 ієродиякона та 10 ченців, частина яких викладала в Колегіумі, а ректор Колегіуму був настоятелем монастиря. Настоятель монастиря також був ректором Харківського колегіуму, який працював за програмою Київської духовної академії. У 1769 р. при колегіумі були відкриті «додаткові класи» з багатьма цивільними предметами навчання, які 1789 р. були об'єднані з Народним училищем. Після відкриття у Харкові університету, колегіум зосередився на підготовці духівництва для парафій Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії, ставши духовною семінарією (в 1817 році вона була включена до реєстру духовних семінарій Російської імперії). З 1840 р. цей заклад офіційно іменується семінарією, і був перенесений з монастиря в новий будинок на Холодній горі (нині — корпус Харківського університету повітряних сил).
У 1786-1788 рр. при проведенні оголошеної Маніфестом від 26 лютого 1764 секуляризації церковних володінь в скарбницю були відібрані маєтки Покровського монастиря, в тому числі 3 076 десятин землі, 650 душ селян, млини, винокурні, сади в губернії і в самому Харкові тощо.
Головною святинею монастиря стала Озерянська ікона Божої Матері, знайдена чудесним чином і перенесена до обителі 1787 року. Відомо, що один з жителів с. Озерянки, який косив траву, знайшов ікону, розсічену надвоє, і йому при цьому почувся стогін. Селянин підняв куски святої ікони і переніс в будинок, а вранці прокинувшись, не виявив їх. Зі сльозами на очах він повернувся на те місце, де косою розсік ікону і побачив її сяючу дивним сяйвом. Вражений, він передав ікону місцевому священику отцю Феодору в Богородичний храм м. Мерефи.
Пізніше ікона перебувала в Озерянській пустині. Після її закриття, вона була перенесена до Курязького монастиря, а після його закриття — до Покровського, де залишалася до 1797 року, коли після відновлення Курязькій Обителі була туди знову повернута.
XIX — початок ХХ століть
Після утворення окремої (указом імператора Павла I від 16 жовтня 1799) на території монастиря була відкрита Духовна Консисторія, а верхня церква Покровського храму до 1846 року служила кафедральним собором єпархії. Нижня (тепла) церква в ім'я Трьох Святителів, в XVII—XVIII століттях служила також усипальницею знатних харків'ян, а в XIX — архієреїв, якийсь час залишалася за Колегіумом, допоки той не перетворився на духовну семінарію, і отримав окрему будівлю. При єпископі Павлі (Саббатовском) у 1818 році було побудовано новий кам'яний будинок Колегіуму з домовою церквою, а у 1820—1826 — новий Архієрейський будинок, який був прибудований до собору разом з невеликою домовою Хрестовою церквою на другому поверсі, а також трапезною, яка об'єднала храм із дзвіницею.
Бібліотека монастиря та Колегіуму спочатку розташовувалася на другому поверсі надвратної монастирської будівлі. Тут зберігалося безліч рідкісних книг, у тому числі Острозька Біблія 1581 року, Маргарит Івана Золотоустого 1596 р., Октоїх Московського друку 1618, 1683 рр. та ін, Євангеліє Московської друку 1636 р., требник Петра Могили 1646 р., Апостол Львівської друку 1666 р та ін. У монастирській ризниці також знаходилося багато пам'яток церковної старовини XVII—XVIII століть.
У 1846 році архієрейська кафедра була перенесена до Успенського собору, в монастирі залишилось всього 8 ченців. Відомо, що у 2-й пол. XIX ст. кількість ченців у Харкові коливалась від 40 до 60 осіб, але невідома яка частка припадала на Покровський монастир. У кінці 1850-х років усипальниця під нижнім храмом монастиря, яка представляла доти просто підвал, була розширена і перетворена в Трьохсвятительську церкву. Наприклад, гробниця архієпископа Мелетія (Леонтовича) († 1840, канонізований у 1978 році), влаштована, на відміну від інших, не в стіні, а відкрито. Крім того, домовина була прикрашена на пожертви паломників. Пожежа, що сталася в церкві в 1875 році знищила сіни над гробницею, не зачепила внутрішню домовину з останками.
З 1844 року головною святинею монастиря стала Озерянська ікона Божої Матері, яка переносилась щороку на зимові місяці з Курязького монастиря до Покровського, виставлялася у верхній Покровської церкви, де було влаштовано опалення гарячим повітрям. Але храм не міг умістити усіх паломників, і у 1896 році була освячена Озерянська церква, побудована за проектом єпархіального архітектора В. Х. Немкіна в стилі базиліки, декорована візантійсько-російськими мотивами і дванадцятьма московськими главами-цибулинами, що контрастує з українськими куполами Покровського собору. Масивна будівля нового храму закрило витончений силует Покровського собору з боку Університетської гірки, але повернуло монастирського комплексу необхідну монументальність, втрачену з початком багатоповерхової забудови міста. Бічні приділи церкви були освячені на честь апостола і євангеліста Івана Богослова і великомученика Димитрія Солунського. Був також влаштований нижній храм з усипальницею, куди з закритої Трьохсвятительської церкви перенесли прах архієпископа Мелетія.
Крім Озерянської церкви, В. Немкін на території монастиря спроектував та побудував будівлю Консисторії замість знесеного колишнього корпусу Харківського Колегіуму, корпус келій з трапезною на місці старої Консисторії, будинок настоятеля з головними воротами та ін. За проектом наступника Немкіна, архітектора В. Н. Покровського було перебудовано торгову будівлю. яка належала монастирю.
ХХ сторіччя
У 1901 році до Харкова був призначений преосвященний Флавіан (Городецький). Понад рік він керував Харківською єпархією, але за цей короткий час встиг залишити по собі добру пам'ять. Він вперше здійснив службу в новорічну ніч 1903 року в Покровському храмі. Цей звичай зберігся і в подальшому не тільки в Харкові, але і в повітових містах.
Архієпископом Харківським і Охтирським Арсенієм (Брянцевим) (з 1903 по 1914) було засновано релігійно-моральне братство Озерянської ікони Божої Матері. Встановлено щорічне святкування 6/19 лютого Єлецької-Харківської чудотворної ікони Божої Матері, яка знаходилася в Успенському соборі. У 1912 році з ініціативи владики було відкрито Харківське єпархіальне церковно-археологічне товариство і музей церковних старожитностей (вул. Каплуновська, нині Червонопрапорна, 4).
У 1914 році архієпископом Харківським і Охтирським став Антоній (Храповицький) - діяч на ниві зросійщення.
Все частіше і частіше в середовищі інтелігенції стали чутні невдоволення на адресу православного християнства. Дух часу, дух богоборства проникає в уми і серця людей. Після лютневої революції 1917 року до Харкова прибув призначений Центральною Радою комісарів В.І. Рапп. Його помічником був призначений священик Володимир Шаповалов, який став пізніше місцевим обновленцем.
Члени Центральної Ради були налаштовані патріотично, тому хотіли видалити з Харкова архієпископа Антонія. 1 травня 1917 архієпископ Антоній був звільнений на спокій. 15 травня, супроводжуваний братією Покровського монастиря, він поїхав до Валаамського Спасо-Преображенський монастир. Але вже 11 серпня 1917 року в Харкові проходили вибори архієрея, і Антоній серед усіх кандидатів набрав найбільшу кількість голосів. 19 серпня Св. Синод знову призначив Антонія архієпископом Харківським і Охтирським. У 1917 році владика Антоній був зведений в сан митрополита. Під його керівництвом 2-11 травня 1918 року в Харкові, в умовах австро-німецької окупації, було проведено перша надзвичайна єпархіальні збори, яке відкинуло автокефалію і висловило бажання бути в єднанні з Патріархом Московським. Збори виходило з того, що Київську кафедру очолить Антоній.
Митрополит Антоній був духовним вихователем святителя Іоанна Шанхайського - майбутнього наслідувача подвигів святителя Мелетія Харківського. Він так само як і Мелетій, ніколи не спав лежачи. Майбутній святитель Іоанн Максимович часто любив молитися біля могили святителя Мелетія в Свято-Покровському монастирі.
Владика Антоній приділяв величезну увагу духовному відродженню Покровської обителі. На його прохання в Покровський монастир був переведений з Святогорського Успенського монастиря монах Серафим Шевцов, який відрізнявся високою добродійним життям. Пізніше владика Антоній присвятив його в сан ієродиякона і ієромонаха.
У 1918 році владика Антоній затверджений митрополитом Київським і Галицьким з призначенням його священноархімандритом Києво-Печерської Лаври. Помер на 79-му році життя і похований в місті Сремських Карловцях.
У 1917 році припиняються хресні ходи з Озерянської іконою Божої Матері. У 1919 році з відходом військ Добровольчої армії генерала Денікіна залишає монастир архімандрит Рафаїл. Намісником монастиря стає ієромонах Паладій. У 1922 році він постригає в чернецтво Павла Кратірова - майбутнього священномученика. 19 лютого цього ж року в монастирській церкві Всіх скорботних радосте (нині цей храм не зберігся) відбулася хіротонія Павла Кратірова в єпископа Старобільського, вікарія Харківської єпархії.
До цього моменту здається, що всі сили зла знову згущаються над Церквою Христовою. Господь знову закликає постраждати за Нього.
У 1922 році в Харкові відбувся суд над намісником Покровського монастиря ігуменом Палладієм. Його засудили до 1 року суспільно-примусових робіт. Вина ігумена Палладія полягала в тому, що в Покровському монастирі не виявилося дореволюційної опису. Але монастирське майно ніхто за описом не здавав і не приймав, тому що з білою армією Харків покинув колишній намісник обителі, а новий намісник став виконувати свої обов'язки і слухняності з 1920 року.
Влада всіма силами намагалися закрити монастир. Для цього вони користувалися послугами новоявленої обновленческой «Живий церкви» - збіговиська шарлатанів і аферистів. Постановою Харківського губвиконкому було прийнято рішення закрити Харківський Свято-Покровський монастир - втім, як і всі інші монастирі єпархії. У відповідь на цю постанову братія монастиря відмовилася добровільно покинути свою обитель і подала до комісії по відділенню Церкви від держави прохання «про заснування релігійної громади». Історія зберегла для нас імена тих, хто підписався: Натанаїл, архієпископ Харківський і Охтирський, настоятель ієромонах Паладій, скарбник ігумен Євстафій, духівник ієромонах Юстин, економ ієромонах Нифонт, благочинний ієромонах Орест, ієромонах Варсонофій, ієром. Митрофан, ієром. Серафим (Шевцов), ієром. Мардарий, ієром. Серафим (Христоєв), ієром. Геннадій, ієром. Аркалдій, ієром. Климент, ієром. Елпідофор, іерод. Філарет, ієром. Ігнатій, іерод. Тріфілій, іерод. Мелетій, іерод. Алексій, іерод. Йосип, іерод. Рафаїл, іерод. Самуїл, монах Воніфатій, монах Тихон, монах Амвросій, монах Василь, монах Стефан ...
Але все ж 30 вересня 1922 року рішенням більшовицької влади Харківський Покровський чоловічий монастир був закритий з видворенням братії в провінційні монастирі, які вони побажають обрати для свого місця проживання. В цей же час разом з братією монастиря покинув і ієромонах Серафим (Шевцов).
27 листопада 1922 року «Жива Церква» клопоче про передачу їм колишнього Покровського монастиря. З 1922 року монастирські приміщення були зайняті різними організаціями. В цьому ж році в Харківський історичний музей, розташований на території Покровського монастиря, з розореного монастиря в Лубнах були перевезені мощі святителя Афанасія Царгородського Лубенського чудотворця, де вони і перебували до1948 року.
Частина, що залишилася братія служила в незакритих храмах Харкова і губернії.
У 30-ті роки припадають Озерянська ікона Божої Матері. Існує кілька версій її зникнення. За однією з них ікона спалена безбожниками на території храму Трьох Святителів (Гольберевская церква), за іншою - ікона вивезена за кордон.
В 1941году розпочалася Велика Вітчизняна війна - 24 жовтня до Харкова увійшла німецька армія. Слід зазначити, що звірства «наших» більшовиків в цей період були настільки жорстокі, що німецькі солдати представлялися городянам гідними зустрічі хлібом-сіллю.
Однак прийшли на нашу землю окупанти ще з більшою ненавистю поставилися до наших святинь, ніж більшовики. Фашисти розстрілювали і вішали не тільки коммунстов, але і будь-якого підозрюваного. В архівних документах, представлених в церковно-історичному музеї Харківської єпархії, містяться відомості про злодіяння гітлерівців по відношенню до віруючих: священиків брали з вулиці і змушували виконувати принизливі для сану роботи, в рясі і з хрестом крокувати під конвоєм на вулиці, виганяли з квартир і грабували, вривалися в храми, блюзнірство ображали святині. Одного священика німці заарештували, знущалися і глумилися, зрадивши його суду звинуватили в партизанство. Віруючих насильно забирали в святкові дні на роботи, припиняли богослужіння, виводячи, що моляться з храму і погрожуючи їм арештами і розстрілами.
У 1945 році на Харківську кафедру був призначений архієпископ Стефан (Проценко). Однією з нагальних заходів було виправлення недоліків духовного життя попереднього періоду. Відкриття раніше закритих парафій і храмів, рукоположення гідних кандидатів в священицький сан. Архієпископу Стефану в цей період довелося зіткнутися з чималими труднощами.
Після війни змінилося кілька потеплішали ставлення держави до Церкви. З різних причин влада відмовляла в реєстрації і відкриття церков як в Харкові, так і інших містах і селах єпархії.
У 1944 році у Церкві Будівля Архієрейського будинку було відібрано і передано в користування Харківському історичному музею.
У 1945 році у Церкві остаточно був відібраний один з найстаріших храмів Харкова - монастирський Покровський собор. Єпархіальне управління продовжувало перебувати на території монастиря в колишньому корпусі намісника, яке він ділив з військкоматом Дзержинського району м.Харкова. Поступово вся територія Покровського монастиря стала являти собою музейне містечко.
В середині травня 1948 років Харків відвідав Патріарх Московський і Всієї Русі Алексій-1.
Під час свого візиту Патріарх вирішив питання про шанування в лику місцевошанованих святих архієпископа Харківського і Охтирського Мелетія (Леонтовича) і ще до відвідування Харкова благословив владиці Стефану перенести мощі святителя Мелетія в Свято-Благовіщенський собор. У цьому ж році з ініціативи архієпископа Стефана (Проценко) були перенесені в Благовіщенський кафедральний собор мощі святителя Афанасія Царгородського. 16-17 жовтня 1949 року був урочисто (наскільки це було можливо) відсвятковано 150-річчя Харківської єпархії.
Помер митрополит Стефан в 1960 році. Похований на Харківському міському цвинтарі на Лисій горі.
У 1958 році Українська реставраційна організація Будмонумент приступила до ремонтних робіт міського пам'ятника архітектури - Покровського собору.
Було відновлено дахи, забиті вивали в кладці, закладені тимчасовими кладками і щитами віконні та дверні прорізи. Далі робота по відновленню Покровського храму проходила переважно «на папері».
У 1967 році проект реставрації, виконаний архітектором В.Б Петічінскім, був розглянутий і затверджений Радою Держбуду УРСР. Роботи з реставрації собору і дзвіниці були відновлені. Але незабаром знову законсервовані, а історико-архівні і натурні дослідження по храму продовжили мистецтвознавець М.Г. Дегтярьов і архітектор В.І. Корнєєва.
З 1967 року по 1970 єпархією керував єпископ Леонтій (Гудімов). При його управлінні влада перенесла єпархіальне управління з території монастиря в нову будівлю по вулиці Мінській.
З приходом на кафедру митрополита Никодима (Руснака) (архієпископа Харківського і Богодухівського з грудня 1970 року по 1983 рік; митрополита Харківського і Богодухівського з вересня 1989 року) відносини між Церквою та місцевою владою, завдяки посиленим працям владики, стали трохи тепліше.
У 1978 році стараннями і турботами пріснопам'ятного митрополита Харківського і Богодухівського Никодима святитель Мелетій був канонізований і його ім'я внесено у всеросійські святці.
Народився митрополит Никодим 18 квітня 1921 на Буковині в бідній селянській родині. У 1938 році вступив послушником у Свято-Іоанно-Богословський чоловічий монастир. 4 січня 1945 року прийняв чернечий постриг з ім'ям Никодим. 29 квітня 1945 висвячений у сан ієродиякона, а 23 лютого 1946 року - в сан ієромонаха. З 1950 по 1955 рік був настоятелем Свято-Іоанно-Богословського монастиря. Богословські студії відбув у Московській семінарії і академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов'я. 10 серпня 1961 був хіротонізований на єпископа Костромського. З 1 грудня 1970 року призначений на Харківську кафедру.
Молитвами і турботами владики Никодима Свято-Покровський чоловічий монастир м Харкова було повернуто Церкві. У 1990 році Церкви був переданий Покровський храм.
Першим намісником після відкриття монастиря став архімандрит Віталій (Жуков). 30 вересня 1990 року його було вчинено перший чернечий постриг у знову відкрилася обителі. Був пострижений в мантію монах Никодим Силка (нині архімандрит). 14 жовтня 1990 року, вперше за довгі 68 років забуття урочисто було відзначено престольне свято святої обителі - Покрова Пресвятої Богородиці.
На території монастиря в приміщенні Єпархіального управління 27-28 травня 1992 року відбувся історичний Харківський архієрейський собор під головуванням митрополита Никодима, який в своєму «Історичному спогаді» писав: «На нашу долю випала священний жереб затвердити відданість Вселенському Православ'ю, зрошення кров'ю мучеників і сповідників 2000 -річного подвигу віри дідів і прадідів ». Зберігши канонічний шлях єдності і чистоти Святої Церкви, Собор обрав її Предстоятелем Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана).
Як і в далекому 1918 році за митрополита Антонія Храповицького, Харків знову став оплотом канонічності православ'я в Україні.
У 1997 році Харківський історичний музей звільнив перше приміщення Архієрейського будинку, переїхавши в приміщення колишнього готелю Покровського монастиря по вул. Університетській. Остаточно останнім будівлю Історичний музей звільнив у 2003 році.
Радянська доба
У 1922 році монастир був закритий, багато ченців прийняли мученицький вінець, постраждавши за Христа, їх останки були знайдені в червні 2000 року при очищенні фундаменту і зараз благоговійно зберігаються в спеціальному ковчезі у вівтарі Озерянського храму. Монастирське майно було розграбоване, знищені унікальні цінності, бібліотека, зневажена усипальниця. У монастирських будівлях розмістився музей, міський архів, склади, а також військкомат Дзержинського району.
У 1950-х роках була проведена косметична реставрація Покровського собору, а в наступне десятиліття було розроблено проект реставрації храму в первинному вигляді, але почавшись реставрація не закінчилась, і храм простояв у лісах до перебудови.
15 січня 1990 року завдяки святительським трудам і молитвам Високопреосвященнішого Владики Никодима, владою було прийнято рішення про повернення монастирських споруд. 8 квітня 1990 відбулося освячення і перша служба в Покровському храмі, а 14 жовтня того ж року вперше після довгих років забуття було урочисто відзначено престольне свято Покрова Пресвятої Богородиці.
За доби незалежної України
27-28 травня 1992 року на території монастиря, в будівлі Єпархіального управління, відбувся неканонічний Харківський архієрейський собор під головуванням Владики Никодима, який обрав Предстоятелем УПЦ Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана).
9 жовтня 2000, в день святкування пам'яті апостола і євангеліста Івана Богослова, було освячено будівлю Духовної Семінарії її ректором Високопреосвященнішим Владикою Никодимом. У серпні 2001 року в дар монастирю Високопреосвященнішим Владикою Никодимом було передано безцінний духовний скарб — кіот зі святими мощами і камінням зі Святої Землі, серед яких Частина Животворящого Древа Господнього, Камені зі св. гори Голгофа, гори Синай, Гробу Господнього, гори Фавор, Гробу Божої Матері, камінь сорокаденний молитви, а також частки святих мощей: Святого Пророка і Предтечі Івана Хрестителя; Св. ап. Андрія Первозваного, Св. ап. Луки, Св. рівноапостольної Марії-Магдалини, Свт. Івана Золотоустого, Свт. Григорія Богослова, Свт. Василя Великого, Св. вмц. Варвари, Преп. Сергія Радонезького, Св. вмч. і цілителя Пантелеймона, Преп. Амвросія, Преп. Кукші, і багато інших, всього більше 50-ти.
На початок 2000-х рр. завершена реставрація Покровського Собору та Озерянської церкви, відновлено прибудови XIX століття. Перед Архієрейським будинком, службовцям резиденцією Митрополита Харківського і Богодухівського і будівлею Єпархіального управління, встановлені пам'ятні знаки 2000-річчя Різдва Христового та 200-річчю Харківської єпархії.
ХХІ сторіччя
Влітку 2000 року владика Никодим призначає намісником монастиря архімандрита Севастіана (Щербакова). Хоча архімандрит Севастіан разом з братією і почав активні відновлювальні роботи в обителі, проте по тому, що сталося непорозуміння, своєю гордості і неслухняності 19 вересня 2003 року його покидає монастир разом з братією. Намісником монастиря призначається Онуфрій (Легкий), вікарій Харківської єпархії, архієпископ Ізюмський.
Владика-намісник активно допомагає священноархімандриту Никодиму відновлювати обитель. Його працями і турботами був відреставрований Озерянський храм (зсередини і зовні), в храмі були настелити мармурові підлоги. До цього дня інтенсивно ведеться реставрація Покровського храму. Поступово перетворюється і Хрестовоздвиженський храм: настеляються мармурові підлоги, оновлюється іконостас.
Облаштовується територія монастиря, реконструюються господарські будівлі, ремонтується житловий братський корпус, ушляхетнюється монастирський двір, яскравою перлиною якого є пам'ятник 2000-літтю Різдва Христового, зведений за задумом Високопреосвященнішого митрополита Никодима.
У Озерянському храмі знаходиться безцінний скарб - дар владики Никодима - кіот зі святими мощами та камінням зі Святої Землі, серед яких частина животворящого древа Хреста Господнього та інші. Всього - більше 50-ти святинь.
У 2004 році стараннями священноархимандрита Покровського монастиря митрополита Никодима і працями намісника архієпископа Онуфрія в дар обителі був переданий точний список чудотворної ікони Божої Матері «Всецариця», писаний на святій горі Афон.
У серпні 2004 року був відроджений Церковно-історичний музей, який був освячений митрополитом Никодимом - його головним організатором і жертводавців.
Турботами намісника в квітні 2008 року починає своє існування монастирська духовно-просвітницька газета «Покровський вісник».
31 грудня 2008 року було відновлено традиція служб в новорічну ніч, встановлена в далекому 1903 році преосвященним Флавіаном, архієпископом Харківським і Охтирським.
У 2010 році був відновлений точний список Озерянської ікони Божої Матері, який був встановлений в Хрестовоздвиженському храмі у солеи (можливо, на тому ж місці, де історично ікона перебувала до будівництва Озерянського храму). 8-9 травня 2011 року з нагоди 90-річчя від дня народження та 50-річчя його архієрейської хіротонії Свято-Покровський монастир відвідав Кирило, Патріарх Московський і всієї Русі. Святіший високо оцінив праці митрополита Никодима і його невтомного помічника Архієпископа Онуфрія. 15 вересня 2011 року наша свята обитель зазнала непоправної втрати. На 90-му році життя, причастившись святих Христових Таїн, відійшов до Господа наш владика і батько Високопреосвященніший митрополит Никодим. Його відспівування, яке очолив Ювеналій, митрополит Крутицький і Коломенський, проходило в кафедральному Благовіщенському соборі. Братія сподівається, що втративши молитовника на землі, вона придбала заступника на небесах перед престолом Христа Бога нашого. 8 травня 2012 року керуючим Харківської єпархії та священноархімандритом Покровського монастиря Св. Синод УПЦ стверджує архієпископа Онуфрія (Легкого). Першим знаменною подією, що відзначив початок архієрейського правління знову затвердженого архіпастиря, стало святкування 20 річниці Харківського Архієрейського Собору 1992 року.
Настоятелі монастиря
Настоятелями монастиря були:
- Єпіфаній (Тихорський) – єпископ Бєлгородський. Засновник монастирю (1726 рік).
- 1726-1728 Платон (Павло Малиновський) – перший настоятель Покровського монастирю, та перший ректор Харківського колегіуму. Пізніше архієпископ Крутицький, потім Московський.
- 1728-1733 Валаам (Тищинський)– другий настоятель Покровського монастирю. Ректор Харківського колегіуму. З 1729 настоятель Курязького монастирю.
- 1731-1739 Митрофан Слотвинський — настоятель Покровського монастирю. Пізніше архієпископ Тверський.
- Афанасій (Топольський) — настоятель Покровського монастирю. Архімандрит. Ректор Харківського колегіуму. Перший посвячений на архімандрита Покровського монастиря.
- 1744-1753 Гедеон (Антоновський) — настоятель Покровського монастирю. Архімандрит. Ректор Харківського колегіуму.
- 1753 — Рафаїл (Мокренський) — настоятель Покровського монастирю. Архімандрит. Ректор Харківського колегіуму. Пізніше архімандрит Святогірського монастирю
- Костянтин (Бродський)
- 1763-1770 Іов (Базилевич) — настоятель Покровського монастирю. Архімандрит. Ректор Харківського колегіуму. З 1770 року єпископ Переяславський.
- 1779-1798 Василь (Базилевич) — настоятель Покровського монастирю. Архімандрит. Ректор Харківського колегіуму. За його настоятельства монастир переведений до другого класу.
- 1990-2000 Віталій (Жуков) — настоятель Покровського монастирю. Архімандрит.
- 2000-2003 Севастіаа (Щербаков) — настоятель Покровського монастирю. Архімандрит.
- 2003 Онуфрій (Легкий) — настоятель Покровського монастирю. Вікарій Харківської єпархії, архієпископ Ізюмський.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 березня 2020.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Розділ «Харківський Покровський монастир»
Джерела
- Кравченко В. В. Харківський Покровський учительний монастир [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 359. — .
- Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 года). [ 6 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Харьков: типография М. Зильберберг и Сыновья, 1905. — Т. 1.
- Харьков: Архитектура, памятники, новостройки: Путеводитель / Клейн Б. Г., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю. и др.. — 2-е изд., испр. и доп.. — Харьков: Прапор, 1987. — 151 с.
- Лейбфрейд А., Полякова Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Харьков: Фолио, 2004. — 335 с. —
- Сайт Свято-Покровського чоловічого монастиря м.Харкова - https://obitel.kh.ua/ [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Новгородов В.Е. Харьковский Свято-Покровский монастирь // Віра і розум : Богословсько-філософський журнал, 2000, №1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2023 Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pokrovskij monastir Pokrovskij cholovichij monastir pravoslavnij cholovichij monastir u Harkovi sho perebuvaye u vidanni Harkivskoyi yeparhiyi UPC MP Status lon sec Tip lat dir Shirina zobrazhennya Shirina karti coordScale region Knigodrukuvannya lon dir Knigopisannya lat sec Yeparhiya Tip monastirya Konfesiya Zasnuvannya lat min Stan Nastoyateli Vidomi meshkanci Nazva miscya roztashuvannya Persha zgadka Budivli Skasovano lon min Shkoli Shpitali Pravo podavannya Zemlevolodinnya Relikviyi Pidstava Fundaciya Sajt Pokrovskij cholovichij monastirVid na Pokrovskij sobor z dzviniceyu ta Ozeryansku cerkvu Vid na Pokrovskij sobor z dzviniceyu ta Ozeryansku cerkvu49 59 31 pn sh 36 13 43 sh d 49 99194 pn sh 36 22861 sh d 49 99194 36 22861 Koordinati 49 59 31 pn sh 36 13 43 sh d 49 99194 pn sh 36 22861 sh d 49 99194 36 22861KrayinaUkrayinaRoztashuvannyaHarkiv vul Universitetska 8 10KonfesiyaUPC MPYepiskopstvoHarkivska yeparhiya RPCvUTipcholovichijZasnovnikTihorskij YepifanijPersha zgadka1729 rikData zasnuvannyaYepifanij Tihorskij Pokrovskij cholovichij monastirPokrovskij cholovichij monastir Ukrayina Mediafajli u VikishovishiXVIII stolittyaMonastir zasnovanij u Harkovi u 1726 roci bilgorodskim yepiskopom Yepifaniyem Tihorskim u zv yazku z perenesennyam do Harkova arhiyerejskoyi shkoli Harkivskogo kolegiumu Svoyu nazvu otrimav pislya priyednannya do monastirya sinodalnim ukazom vid 1729 r kolishnomu parafiyalnomu hramu Pokrova Presvyatoyi Bogorodici yaka ye na teperishnij chas najstarishoyu budivleyu mista U 1751 roci u monastiri nalichuvalosya 11 iyeromonahiv 4 iyerodiyakona ta 10 chenciv chastina yakih vikladala v Kolegiumi a rektor Kolegiumu buv nastoyatelem monastirya Nastoyatel monastirya takozh buv rektorom Harkivskogo kolegiumu yakij pracyuvav za programoyu Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi U 1769 r pri kolegiumi buli vidkriti dodatkovi klasi z bagatma civilnimi predmetami navchannya yaki 1789 r buli ob yednani z Narodnim uchilishem Pislya vidkrittya u Harkovi universitetu kolegium zoseredivsya na pidgotovci duhivnictva dlya parafij Slobidsko Ukrayinskoyi z 1835 r Harkivskoyi guberniyi stavshi duhovnoyu seminariyeyu v 1817 roci vona bula vklyuchena do reyestru duhovnih seminarij Rosijskoyi imperiyi Z 1840 r cej zaklad oficijno imenuyetsya seminariyeyu i buv perenesenij z monastirya v novij budinok na Holodnij gori nini korpus Harkivskogo universitetu povitryanih sil U 1786 1788 rr pri provedenni ogoloshenoyi Manifestom vid 26 lyutogo 1764 sekulyarizaciyi cerkovnih volodin v skarbnicyu buli vidibrani mayetki Pokrovskogo monastirya v tomu chisli 3 076 desyatin zemli 650 dush selyan mlini vinokurni sadi v guberniyi i v samomu Harkovi tosho Golovnoyu svyatineyu monastirya stala Ozeryanska ikona Bozhoyi Materi znajdena chudesnim chinom i perenesena do obiteli 1787 roku Vidomo sho odin z zhiteliv s Ozeryanki yakij kosiv travu znajshov ikonu rozsichenu nadvoye i jomu pri comu pochuvsya stogin Selyanin pidnyav kuski svyatoyi ikoni i perenis v budinok a vranci prokinuvshis ne viyaviv yih Zi slozami na ochah vin povernuvsya na te misce de kosoyu rozsik ikonu i pobachiv yiyi syayuchu divnim syajvom Vrazhenij vin peredav ikonu miscevomu svyasheniku otcyu Feodoru v Bogorodichnij hram m Merefi Piznishe ikona perebuvala v Ozeryanskij pustini Pislya yiyi zakrittya vona bula perenesena do Kuryazkogo monastirya a pislya jogo zakrittya do Pokrovskogo de zalishalasya do 1797 roku koli pislya vidnovlennya Kuryazkij Obiteli bula tudi znovu povernuta XIX pochatok HH stolitPislya utvorennya okremoyi ukazom imperatora Pavla I vid 16 zhovtnya 1799 na teritoriyi monastirya bula vidkrita Duhovna Konsistoriya a verhnya cerkva Pokrovskogo hramu do 1846 roku sluzhila kafedralnim soborom yeparhiyi Nizhnya tepla cerkva v im ya Troh Svyatiteliv v XVII XVIII stolittyah sluzhila takozh usipalniceyu znatnih harkiv yan a v XIX arhiyereyiv yakijs chas zalishalasya za Kolegiumom dopoki toj ne peretvorivsya na duhovnu seminariyu i otrimav okremu budivlyu Pri yepiskopi Pavli Sabbatovskom u 1818 roci bulo pobudovano novij kam yanij budinok Kolegiumu z domovoyu cerkvoyu a u 1820 1826 novij Arhiyerejskij budinok yakij buv pribudovanij do soboru razom z nevelikoyu domovoyu Hrestovoyu cerkvoyu na drugomu poversi a takozh trapeznoyu yaka ob yednala hram iz dzviniceyu Biblioteka monastirya ta Kolegiumu spochatku roztashovuvalasya na drugomu poversi nadvratnoyi monastirskoyi budivli Tut zberigalosya bezlich ridkisnih knig u tomu chisli Ostrozka Bibliya 1581 roku Margarit Ivana Zolotoustogo 1596 r Oktoyih Moskovskogo druku 1618 1683 rr ta in Yevangeliye Moskovskoyi druku 1636 r trebnik Petra Mogili 1646 r Apostol Lvivskoyi druku 1666 r ta in U monastirskij riznici takozh znahodilosya bagato pam yatok cerkovnoyi starovini XVII XVIII stolit U 1846 roci arhiyerejska kafedra bula perenesena do Uspenskogo soboru v monastiri zalishilos vsogo 8 chenciv Vidomo sho u 2 j pol XIX st kilkist chenciv u Harkovi kolivalas vid 40 do 60 osib ale nevidoma yaka chastka pripadala na Pokrovskij monastir U kinci 1850 h rokiv usipalnicya pid nizhnim hramom monastirya yaka predstavlyala doti prosto pidval bula rozshirena i peretvorena v Trohsvyatitelsku cerkvu Napriklad grobnicya arhiyepiskopa Meletiya Leontovicha 1840 kanonizovanij u 1978 roci vlashtovana na vidminu vid inshih ne v stini a vidkrito Krim togo domovina bula prikrashena na pozhertvi palomnikiv Pozhezha sho stalasya v cerkvi v 1875 roci znishila sini nad grobniceyu ne zachepila vnutrishnyu domovinu z ostankami Z 1844 roku golovnoyu svyatineyu monastirya stala Ozeryanska ikona Bozhoyi Materi yaka perenosilas shoroku na zimovi misyaci z Kuryazkogo monastirya do Pokrovskogo vistavlyalasya u verhnij Pokrovskoyi cerkvi de bulo vlashtovano opalennya garyachim povitryam Ale hram ne mig umistiti usih palomnikiv i u 1896 roci bula osvyachena Ozeryanska cerkva pobudovana za proektom yeparhialnogo arhitektora V H Nemkina v stili baziliki dekorovana vizantijsko rosijskimi motivami i dvanadcyatma moskovskimi glavami cibulinami sho kontrastuye z ukrayinskimi kupolami Pokrovskogo soboru Masivna budivlya novogo hramu zakrilo vitonchenij siluet Pokrovskogo soboru z boku Universitetskoyi girki ale povernulo monastirskogo kompleksu neobhidnu monumentalnist vtrachenu z pochatkom bagatopoverhovoyi zabudovi mista Bichni pridili cerkvi buli osvyacheni na chest apostola i yevangelista Ivana Bogoslova i velikomuchenika Dimitriya Solunskogo Buv takozh vlashtovanij nizhnij hram z usipalniceyu kudi z zakritoyi Trohsvyatitelskoyi cerkvi perenesli prah arhiyepiskopa Meletiya Krim Ozeryanskoyi cerkvi V Nemkin na teritoriyi monastirya sproektuvav ta pobuduvav budivlyu Konsistoriyi zamist znesenogo kolishnogo korpusu Harkivskogo Kolegiumu korpus kelij z trapeznoyu na misci staroyi Konsistoriyi budinok nastoyatelya z golovnimi vorotami ta in Za proektom nastupnika Nemkina arhitektora V N Pokrovskogo bulo perebudovano torgovu budivlyu yaka nalezhala monastiryu HH storichchyaU 1901 roci do Harkova buv priznachenij preosvyashennij Flavian Gorodeckij Ponad rik vin keruvav Harkivskoyu yeparhiyeyu ale za cej korotkij chas vstig zalishiti po sobi dobru pam yat Vin vpershe zdijsniv sluzhbu v novorichnu nich 1903 roku v Pokrovskomu hrami Cej zvichaj zberigsya i v podalshomu ne tilki v Harkovi ale i v povitovih mistah Arhiyepiskopom Harkivskim i Ohtirskim Arseniyem Bryancevim z 1903 po 1914 bulo zasnovano religijno moralne bratstvo Ozeryanskoyi ikoni Bozhoyi Materi Vstanovleno shorichne svyatkuvannya 6 19 lyutogo Yeleckoyi Harkivskoyi chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi yaka znahodilasya v Uspenskomu sobori U 1912 roci z iniciativi vladiki bulo vidkrito Harkivske yeparhialne cerkovno arheologichne tovaristvo i muzej cerkovnih starozhitnostej vul Kaplunovska nini Chervonopraporna 4 U 1914 roci arhiyepiskopom Harkivskim i Ohtirskim stav Antonij Hrapovickij diyach na nivi zrosijshennya Vse chastishe i chastishe v seredovishi inteligenciyi stali chutni nevdovolennya na adresu pravoslavnogo hristiyanstva Duh chasu duh bogoborstva pronikaye v umi i sercya lyudej Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku do Harkova pribuv priznachenij Centralnoyu Radoyu komisariv V I Rapp Jogo pomichnikom buv priznachenij svyashenik Volodimir Shapovalov yakij stav piznishe miscevim obnovlencem Chleni Centralnoyi Radi buli nalashtovani patriotichno tomu hotili vidaliti z Harkova arhiyepiskopa Antoniya 1 travnya 1917 arhiyepiskop Antonij buv zvilnenij na spokij 15 travnya suprovodzhuvanij bratiyeyu Pokrovskogo monastirya vin poyihav do Valaamskogo Spaso Preobrazhenskij monastir Ale vzhe 11 serpnya 1917 roku v Harkovi prohodili vibori arhiyereya i Antonij sered usih kandidativ nabrav najbilshu kilkist golosiv 19 serpnya Sv Sinod znovu priznachiv Antoniya arhiyepiskopom Harkivskim i Ohtirskim U 1917 roci vladika Antonij buv zvedenij v san mitropolita Pid jogo kerivnictvom 2 11 travnya 1918 roku v Harkovi v umovah avstro nimeckoyi okupaciyi bulo provedeno persha nadzvichajna yeparhialni zbori yake vidkinulo avtokefaliyu i vislovilo bazhannya buti v yednanni z Patriarhom Moskovskim Zbori vihodilo z togo sho Kiyivsku kafedru ocholit Antonij Mitropolit Antonij buv duhovnim vihovatelem svyatitelya Ioanna Shanhajskogo majbutnogo nasliduvacha podvigiv svyatitelya Meletiya Harkivskogo Vin tak samo yak i Meletij nikoli ne spav lezhachi Majbutnij svyatitel Ioann Maksimovich chasto lyubiv molitisya bilya mogili svyatitelya Meletiya v Svyato Pokrovskomu monastiri Vladika Antonij pridilyav velicheznu uvagu duhovnomu vidrodzhennyu Pokrovskoyi obiteli Na jogo prohannya v Pokrovskij monastir buv perevedenij z Svyatogorskogo Uspenskogo monastirya monah Serafim Shevcov yakij vidriznyavsya visokoyu dobrodijnim zhittyam Piznishe vladika Antonij prisvyativ jogo v san iyerodiyakona i iyeromonaha U 1918 roci vladika Antonij zatverdzhenij mitropolitom Kiyivskim i Galickim z priznachennyam jogo svyashennoarhimandritom Kiyevo Pecherskoyi Lavri Pomer na 79 mu roci zhittya i pohovanij v misti Sremskih Karlovcyah U 1917 roci pripinyayutsya hresni hodi z Ozeryanskoyi ikonoyu Bozhoyi Materi U 1919 roci z vidhodom vijsk Dobrovolchoyi armiyi generala Denikina zalishaye monastir arhimandrit Rafayil Namisnikom monastirya staye iyeromonah Paladij U 1922 roci vin postrigaye v chernectvo Pavla Kratirova majbutnogo svyashennomuchenika 19 lyutogo cogo zh roku v monastirskij cerkvi Vsih skorbotnih radoste nini cej hram ne zberigsya vidbulasya hirotoniya Pavla Kratirova v yepiskopa Starobilskogo vikariya Harkivskoyi yeparhiyi Do cogo momentu zdayetsya sho vsi sili zla znovu zgushayutsya nad Cerkvoyu Hristovoyu Gospod znovu zaklikaye postrazhdati za Nogo U 1922 roci v Harkovi vidbuvsya sud nad namisnikom Pokrovskogo monastirya igumenom Palladiyem Jogo zasudili do 1 roku suspilno primusovih robit Vina igumena Palladiya polyagala v tomu sho v Pokrovskomu monastiri ne viyavilosya dorevolyucijnoyi opisu Ale monastirske majno nihto za opisom ne zdavav i ne prijmav tomu sho z biloyu armiyeyu Harkiv pokinuv kolishnij namisnik obiteli a novij namisnik stav vikonuvati svoyi obov yazki i sluhnyanosti z 1920 roku Vlada vsima silami namagalisya zakriti monastir Dlya cogo voni koristuvalisya poslugami novoyavlenoyi obnovlencheskoj Zhivij cerkvi zbigoviska sharlataniv i aferistiv Postanovoyu Harkivskogo gubvikonkomu bulo prijnyato rishennya zakriti Harkivskij Svyato Pokrovskij monastir vtim yak i vsi inshi monastiri yeparhiyi U vidpovid na cyu postanovu bratiya monastirya vidmovilasya dobrovilno pokinuti svoyu obitel i podala do komisiyi po viddilennyu Cerkvi vid derzhavi prohannya pro zasnuvannya religijnoyi gromadi Istoriya zberegla dlya nas imena tih hto pidpisavsya Natanayil arhiyepiskop Harkivskij i Ohtirskij nastoyatel iyeromonah Paladij skarbnik igumen Yevstafij duhivnik iyeromonah Yustin ekonom iyeromonah Nifont blagochinnij iyeromonah Orest iyeromonah Varsonofij iyerom Mitrofan iyerom Serafim Shevcov iyerom Mardarij iyerom Serafim Hristoyev iyerom Gennadij iyerom Arkaldij iyerom Kliment iyerom Elpidofor ierod Filaret iyerom Ignatij ierod Trifilij ierod Meletij ierod Aleksij ierod Josip ierod Rafayil ierod Samuyil monah Vonifatij monah Tihon monah Amvrosij monah Vasil monah Stefan Ale vse zh 30 veresnya 1922 roku rishennyam bilshovickoyi vladi Harkivskij Pokrovskij cholovichij monastir buv zakritij z vidvorennyam bratiyi v provincijni monastiri yaki voni pobazhayut obrati dlya svogo miscya prozhivannya V cej zhe chas razom z bratiyeyu monastirya pokinuv i iyeromonah Serafim Shevcov 27 listopada 1922 roku Zhiva Cerkva klopoche pro peredachu yim kolishnogo Pokrovskogo monastirya Z 1922 roku monastirski primishennya buli zajnyati riznimi organizaciyami V comu zh roci v Harkivskij istorichnij muzej roztashovanij na teritoriyi Pokrovskogo monastirya z rozorenogo monastirya v Lubnah buli perevezeni moshi svyatitelya Afanasiya Cargorodskogo Lubenskogo chudotvorcya de voni i perebuvali do1948 roku Chastina sho zalishilasya bratiya sluzhila v nezakritih hramah Harkova i guberniyi U 30 ti roki pripadayut Ozeryanska ikona Bozhoyi Materi Isnuye kilka versij yiyi zniknennya Za odniyeyu z nih ikona spalena bezbozhnikami na teritoriyi hramu Troh Svyatiteliv Golberevskaya cerkva za inshoyu ikona vivezena za kordon V 1941godu rozpochalasya Velika Vitchiznyana vijna 24 zhovtnya do Harkova uvijshla nimecka armiya Slid zaznachiti sho zvirstva nashih bilshovikiv v cej period buli nastilki zhorstoki sho nimecki soldati predstavlyalisya gorodyanam gidnimi zustrichi hlibom sillyu Odnak prijshli na nashu zemlyu okupanti she z bilshoyu nenavistyu postavilisya do nashih svyatin nizh bilshoviki Fashisti rozstrilyuvali i vishali ne tilki kommunstov ale i bud yakogo pidozryuvanogo V arhivnih dokumentah predstavlenih v cerkovno istorichnomu muzeyi Harkivskoyi yeparhiyi mistyatsya vidomosti pro zlodiyannya gitlerivciv po vidnoshennyu do viruyuchih svyashenikiv brali z vulici i zmushuvali vikonuvati prinizlivi dlya sanu roboti v ryasi i z hrestom krokuvati pid konvoyem na vulici viganyali z kvartir i grabuvali vrivalisya v hrami blyuznirstvo obrazhali svyatini Odnogo svyashenika nimci zaareshtuvali znushalisya i glumilisya zradivshi jogo sudu zvinuvatili v partizanstvo Viruyuchih nasilno zabirali v svyatkovi dni na roboti pripinyali bogosluzhinnya vivodyachi sho molyatsya z hramu i pogrozhuyuchi yim areshtami i rozstrilami U 1945 roci na Harkivsku kafedru buv priznachenij arhiyepiskop Stefan Procenko Odniyeyu z nagalnih zahodiv bulo vipravlennya nedolikiv duhovnogo zhittya poperednogo periodu Vidkrittya ranishe zakritih parafij i hramiv rukopolozhennya gidnih kandidativ v svyashenickij san Arhiyepiskopu Stefanu v cej period dovelosya zitknutisya z chimalimi trudnoshami Pislya vijni zminilosya kilka poteplishali stavlennya derzhavi do Cerkvi Z riznih prichin vlada vidmovlyala v reyestraciyi i vidkrittya cerkov yak v Harkovi tak i inshih mistah i selah yeparhiyi U 1944 roci u Cerkvi Budivlya Arhiyerejskogo budinku bulo vidibrano i peredano v koristuvannya Harkivskomu istorichnomu muzeyu U 1945 roci u Cerkvi ostatochno buv vidibranij odin z najstarishih hramiv Harkova monastirskij Pokrovskij sobor Yeparhialne upravlinnya prodovzhuvalo perebuvati na teritoriyi monastirya v kolishnomu korpusi namisnika yake vin diliv z vijskkomatom Dzerzhinskogo rajonu m Harkova Postupovo vsya teritoriya Pokrovskogo monastirya stala yavlyati soboyu muzejne mistechko V seredini travnya 1948 rokiv Harkiv vidvidav Patriarh Moskovskij i Vsiyeyi Rusi Aleksij 1 Pid chas svogo vizitu Patriarh virishiv pitannya pro shanuvannya v liku miscevoshanovanih svyatih arhiyepiskopa Harkivskogo i Ohtirskogo Meletiya Leontovicha i she do vidviduvannya Harkova blagosloviv vladici Stefanu perenesti moshi svyatitelya Meletiya v Svyato Blagovishenskij sobor U comu zh roci z iniciativi arhiyepiskopa Stefana Procenko buli pereneseni v Blagovishenskij kafedralnij sobor moshi svyatitelya Afanasiya Cargorodskogo 16 17 zhovtnya 1949 roku buv urochisto naskilki ce bulo mozhlivo vidsvyatkovano 150 richchya Harkivskoyi yeparhiyi Pomer mitropolit Stefan v 1960 roci Pohovanij na Harkivskomu miskomu cvintari na Lisij gori U 1958 roci Ukrayinska restavracijna organizaciya Budmonument pristupila do remontnih robit miskogo pam yatnika arhitekturi Pokrovskogo soboru Bulo vidnovleno dahi zabiti vivali v kladci zakladeni timchasovimi kladkami i shitami vikonni ta dverni prorizi Dali robota po vidnovlennyu Pokrovskogo hramu prohodila perevazhno na paperi U 1967 roci proekt restavraciyi vikonanij arhitektorom V B Petichinskim buv rozglyanutij i zatverdzhenij Radoyu Derzhbudu URSR Roboti z restavraciyi soboru i dzvinici buli vidnovleni Ale nezabarom znovu zakonservovani a istoriko arhivni i naturni doslidzhennya po hramu prodovzhili mistectvoznavec M G Degtyarov i arhitektor V I Kornyeyeva Z 1967 roku po 1970 yeparhiyeyu keruvav yepiskop Leontij Gudimov Pri jogo upravlinni vlada perenesla yeparhialne upravlinnya z teritoriyi monastirya v novu budivlyu po vulici Minskij Z prihodom na kafedru mitropolita Nikodima Rusnaka arhiyepiskopa Harkivskogo i Bogoduhivskogo z grudnya 1970 roku po 1983 rik mitropolita Harkivskogo i Bogoduhivskogo z veresnya 1989 roku vidnosini mizh Cerkvoyu ta miscevoyu vladoyu zavdyaki posilenim pracyam vladiki stali trohi teplishe U 1978 roci starannyami i turbotami prisnopam yatnogo mitropolita Harkivskogo i Bogoduhivskogo Nikodima svyatitel Meletij buv kanonizovanij i jogo im ya vneseno u vserosijski svyatci Narodivsya mitropolit Nikodim 18 kvitnya 1921 na Bukovini v bidnij selyanskij rodini U 1938 roci vstupiv poslushnikom u Svyato Ioanno Bogoslovskij cholovichij monastir 4 sichnya 1945 roku prijnyav chernechij postrig z im yam Nikodim 29 kvitnya 1945 visvyachenij u san iyerodiyakona a 23 lyutogo 1946 roku v san iyeromonaha Z 1950 po 1955 rik buv nastoyatelem Svyato Ioanno Bogoslovskogo monastirya Bogoslovski studiyi vidbuv u Moskovskij seminariyi i akademiyi yaku zakinchiv zi stupenem kandidata bogoslov ya 10 serpnya 1961 buv hirotonizovanij na yepiskopa Kostromskogo Z 1 grudnya 1970 roku priznachenij na Harkivsku kafedru Molitvami i turbotami vladiki Nikodima Svyato Pokrovskij cholovichij monastir m Harkova bulo povernuto Cerkvi U 1990 roci Cerkvi buv peredanij Pokrovskij hram Pershim namisnikom pislya vidkrittya monastirya stav arhimandrit Vitalij Zhukov 30 veresnya 1990 roku jogo bulo vchineno pershij chernechij postrig u znovu vidkrilasya obiteli Buv postrizhenij v mantiyu monah Nikodim Silka nini arhimandrit 14 zhovtnya 1990 roku vpershe za dovgi 68 rokiv zabuttya urochisto bulo vidznacheno prestolne svyato svyatoyi obiteli Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Na teritoriyi monastirya v primishenni Yeparhialnogo upravlinnya 27 28 travnya 1992 roku vidbuvsya istorichnij Harkivskij arhiyerejskij sobor pid golovuvannyam mitropolita Nikodima yakij v svoyemu Istorichnomu spogadi pisav Na nashu dolyu vipala svyashennij zhereb zatverditi viddanist Vselenskomu Pravoslav yu zroshennya krov yu muchenikiv i spovidnikiv 2000 richnogo podvigu viri didiv i pradidiv Zberigshi kanonichnij shlyah yednosti i chistoti Svyatoyi Cerkvi Sobor obrav yiyi Predstoyatelem Mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Ukrayini Volodimira Sabodana Yak i v dalekomu 1918 roci za mitropolita Antoniya Hrapovickogo Harkiv znovu stav oplotom kanonichnosti pravoslav ya v Ukrayini U 1997 roci Harkivskij istorichnij muzej zvilniv pershe primishennya Arhiyerejskogo budinku pereyihavshi v primishennya kolishnogo gotelyu Pokrovskogo monastirya po vul Universitetskij Ostatochno ostannim budivlyu Istorichnij muzej zvilniv u 2003 roci Radyanska dobaU 1922 roci monastir buv zakritij bagato chenciv prijnyali muchenickij vinec postrazhdavshi za Hrista yih ostanki buli znajdeni v chervni 2000 roku pri ochishenni fundamentu i zaraz blagogovijno zberigayutsya v specialnomu kovchezi u vivtari Ozeryanskogo hramu Monastirske majno bulo rozgrabovane znisheni unikalni cinnosti biblioteka znevazhena usipalnicya U monastirskih budivlyah rozmistivsya muzej miskij arhiv skladi a takozh vijskkomat Dzerzhinskogo rajonu U 1950 h rokah bula provedena kosmetichna restavraciya Pokrovskogo soboru a v nastupne desyatilittya bulo rozrobleno proekt restavraciyi hramu v pervinnomu viglyadi ale pochavshis restavraciya ne zakinchilas i hram prostoyav u lisah do perebudovi 15 sichnya 1990 roku zavdyaki svyatitelskim trudam i molitvam Visokopreosvyashennishogo Vladiki Nikodima vladoyu bulo prijnyato rishennya pro povernennya monastirskih sporud 8 kvitnya 1990 vidbulosya osvyachennya i persha sluzhba v Pokrovskomu hrami a 14 zhovtnya togo zh roku vpershe pislya dovgih rokiv zabuttya bulo urochisto vidznacheno prestolne svyato Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Za dobi nezalezhnoyi Ukrayini27 28 travnya 1992 roku na teritoriyi monastirya v budivli Yeparhialnogo upravlinnya vidbuvsya nekanonichnij Harkivskij arhiyerejskij sobor pid golovuvannyam Vladiki Nikodima yakij obrav Predstoyatelem UPC Mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Ukrayini Volodimira Sabodana 9 zhovtnya 2000 v den svyatkuvannya pam yati apostola i yevangelista Ivana Bogoslova bulo osvyacheno budivlyu Duhovnoyi Seminariyi yiyi rektorom Visokopreosvyashennishim Vladikoyu Nikodimom U serpni 2001 roku v dar monastiryu Visokopreosvyashennishim Vladikoyu Nikodimom bulo peredano bezcinnij duhovnij skarb kiot zi svyatimi moshami i kaminnyam zi Svyatoyi Zemli sered yakih Chastina Zhivotvoryashogo Dreva Gospodnogo Kameni zi sv gori Golgofa gori Sinaj Grobu Gospodnogo gori Favor Grobu Bozhoyi Materi kamin sorokadennij molitvi a takozh chastki svyatih moshej Svyatogo Proroka i Predtechi Ivana Hrestitelya Sv ap Andriya Pervozvanogo Sv ap Luki Sv rivnoapostolnoyi Mariyi Magdalini Svt Ivana Zolotoustogo Svt Grigoriya Bogoslova Svt Vasilya Velikogo Sv vmc Varvari Prep Sergiya Radonezkogo Sv vmch i cilitelya Pantelejmona Prep Amvrosiya Prep Kukshi i bagato inshih vsogo bilshe 50 ti Na pochatok 2000 h rr zavershena restavraciya Pokrovskogo Soboru ta Ozeryanskoyi cerkvi vidnovleno pribudovi XIX stolittya Pered Arhiyerejskim budinkom sluzhbovcyam rezidenciyeyu Mitropolita Harkivskogo i Bogoduhivskogo i budivleyu Yeparhialnogo upravlinnya vstanovleni pam yatni znaki 2000 richchya Rizdva Hristovogo ta 200 richchyu Harkivskoyi yeparhiyi HHI storichchyaVlitku 2000 roku vladika Nikodim priznachaye namisnikom monastirya arhimandrita Sevastiana Sherbakova Hocha arhimandrit Sevastian razom z bratiyeyu i pochav aktivni vidnovlyuvalni roboti v obiteli prote po tomu sho stalosya neporozuminnya svoyeyu gordosti i nesluhnyanosti 19 veresnya 2003 roku jogo pokidaye monastir razom z bratiyeyu Namisnikom monastirya priznachayetsya Onufrij Legkij vikarij Harkivskoyi yeparhiyi arhiyepiskop Izyumskij Vladika namisnik aktivno dopomagaye svyashennoarhimandritu Nikodimu vidnovlyuvati obitel Jogo pracyami i turbotami buv vidrestavrovanij Ozeryanskij hram zseredini i zovni v hrami buli nasteliti marmurovi pidlogi Do cogo dnya intensivno vedetsya restavraciya Pokrovskogo hramu Postupovo peretvoryuyetsya i Hrestovozdvizhenskij hram nastelyayutsya marmurovi pidlogi onovlyuyetsya ikonostas Oblashtovuyetsya teritoriya monastirya rekonstruyuyutsya gospodarski budivli remontuyetsya zhitlovij bratskij korpus ushlyahetnyuyetsya monastirskij dvir yaskravoyu perlinoyu yakogo ye pam yatnik 2000 littyu Rizdva Hristovogo zvedenij za zadumom Visokopreosvyashennishogo mitropolita Nikodima U Ozeryanskomu hrami znahoditsya bezcinnij skarb dar vladiki Nikodima kiot zi svyatimi moshami ta kaminnyam zi Svyatoyi Zemli sered yakih chastina zhivotvoryashogo dreva Hresta Gospodnogo ta inshi Vsogo bilshe 50 ti svyatin U 2004 roci starannyami svyashennoarhimandrita Pokrovskogo monastirya mitropolita Nikodima i pracyami namisnika arhiyepiskopa Onufriya v dar obiteli buv peredanij tochnij spisok chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi Vsecaricya pisanij na svyatij gori Afon U serpni 2004 roku buv vidrodzhenij Cerkovno istorichnij muzej yakij buv osvyachenij mitropolitom Nikodimom jogo golovnim organizatorom i zhertvodavciv Turbotami namisnika v kvitni 2008 roku pochinaye svoye isnuvannya monastirska duhovno prosvitnicka gazeta Pokrovskij visnik 31 grudnya 2008 roku bulo vidnovleno tradiciya sluzhb v novorichnu nich vstanovlena v dalekomu 1903 roci preosvyashennim Flavianom arhiyepiskopom Harkivskim i Ohtirskim U 2010 roci buv vidnovlenij tochnij spisok Ozeryanskoyi ikoni Bozhoyi Materi yakij buv vstanovlenij v Hrestovozdvizhenskomu hrami u solei mozhlivo na tomu zh misci de istorichno ikona perebuvala do budivnictva Ozeryanskogo hramu 8 9 travnya 2011 roku z nagodi 90 richchya vid dnya narodzhennya ta 50 richchya jogo arhiyerejskoyi hirotoniyi Svyato Pokrovskij monastir vidvidav Kirilo Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Svyatishij visoko ociniv praci mitropolita Nikodima i jogo nevtomnogo pomichnika Arhiyepiskopa Onufriya 15 veresnya 2011 roku nasha svyata obitel zaznala nepopravnoyi vtrati Na 90 mu roci zhittya prichastivshis svyatih Hristovih Tayin vidijshov do Gospoda nash vladika i batko Visokopreosvyashennishij mitropolit Nikodim Jogo vidspivuvannya yake ocholiv Yuvenalij mitropolit Krutickij i Kolomenskij prohodilo v kafedralnomu Blagovishenskomu sobori Bratiya spodivayetsya sho vtrativshi molitovnika na zemli vona pridbala zastupnika na nebesah pered prestolom Hrista Boga nashogo 8 travnya 2012 roku keruyuchim Harkivskoyi yeparhiyi ta svyashennoarhimandritom Pokrovskogo monastirya Sv Sinod UPC stverdzhuye arhiyepiskopa Onufriya Legkogo Pershim znamennoyu podiyeyu sho vidznachiv pochatok arhiyerejskogo pravlinnya znovu zatverdzhenogo arhipastirya stalo svyatkuvannya 20 richnici Harkivskogo Arhiyerejskogo Soboru 1992 roku Nastoyateli monastiryaNastoyatelyami monastirya buli Yepifanij Tihorskij yepiskop Byelgorodskij Zasnovnik monastiryu 1726 rik 1726 1728 Platon Pavlo Malinovskij pershij nastoyatel Pokrovskogo monastiryu ta pershij rektor Harkivskogo kolegiumu Piznishe arhiyepiskop Krutickij potim Moskovskij 1728 1733 Valaam Tishinskij drugij nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Rektor Harkivskogo kolegiumu Z 1729 nastoyatel Kuryazkogo monastiryu 1731 1739 Mitrofan Slotvinskij nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Piznishe arhiyepiskop Tverskij Afanasij Topolskij nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Arhimandrit Rektor Harkivskogo kolegiumu Pershij posvyachenij na arhimandrita Pokrovskogo monastirya 1744 1753 Gedeon Antonovskij nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Arhimandrit Rektor Harkivskogo kolegiumu 1753 Rafayil Mokrenskij nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Arhimandrit Rektor Harkivskogo kolegiumu Piznishe arhimandrit Svyatogirskogo monastiryu Kostyantin Brodskij 1763 1770 Iov Bazilevich nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Arhimandrit Rektor Harkivskogo kolegiumu Z 1770 roku yepiskop Pereyaslavskij 1779 1798 Vasil Bazilevich nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Arhimandrit Rektor Harkivskogo kolegiumu Za jogo nastoyatelstva monastir perevedenij do drugogo klasu 1990 2000 Vitalij Zhukov nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Arhimandrit 2000 2003 Sevastiaa Sherbakov nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Arhimandrit 2003 Onufrij Legkij nastoyatel Pokrovskogo monastiryu Vikarij Harkivskoyi yeparhiyi arhiyepiskop Izyumskij Div takozhPokrovskij sobor Harkiv Primitki Arhiv originalu za 21 bereznya 2020 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Rozdil Harkivskij Pokrovskij monastir DzherelaKravchenko V V Harkivskij Pokrovskij uchitelnij monastir 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 359 ISBN 978 966 00 1359 9 Pokrovskij cholovichij monastir u sestrinskih Vikiproyektah Portal Harkiv Proyekt Harkiv Fajli u Vikishovishi Bagalej D Miller D Istoriya goroda Harkova za 250 let sushestvovaniya s 1655 goda 6 veresnya 2019 u Wayback Machine Harkov tipografiya M Zilberberg i Synovya 1905 T 1 Harkov Arhitektura pamyatniki novostrojki Putevoditel Klejn B G Lavrentev I N Lejbfrejd A Yu i dr 2 e izd ispr i dop Harkov Prapor 1987 151 s Lejbfrejd A Polyakova Yu Harkov Ot kreposti do stolicy Zametki o starom gorode Harkov Folio 2004 335 s ISBN 966 03 0276 2 Sajt Svyato Pokrovskogo cholovichogo monastirya m Harkova https obitel kh ua 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Novgorodov V E Harkovskij Svyato Pokrovskij monastir Vira i rozum Bogoslovsko filosofskij zhurnal 2000 1