Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Ві́кторович По́джіо (15 (27) квітня 1798, Миколаїв — 6 (18) червня 1873, Вороньки, Стародубський повіт, Чернігівська губернія) — декабрист, один із найактивніших членів Південного товариства, молодший брат Йосипа Поджіо.
| Поджіо Олександр Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 (26) квітня 1798 або 14 квітня 1798[1] Миколаїв, Новоросійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 6 (18) червня 1873[1] (75 років) Вороньки, Стародубський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | письменник, військовослужбовець |
| Брати, сестри | Поджіо Йосип Вікторович |
| |
Біографія
Олександр Вікторович Поджіо за походженням італієць, католик. Народився в Миколаєві, виріс і навчався в Одесі, яку вважав своєю батьківщиною. До 13 років навчався в Одеському училищі, потім до вступу на службу перебував удома.
Батько — Вітторіо Амадео Поджіо (вступив на російську службу в 1783 році). За сім років на російській службі батько Поджіо дійшов до обер-офіцера, що надавало право на отримання спадкового дворянства. В 1809 році В. А. Поджіо придбав маєток (Янівка Чигиринського повіту Київської губернії) з 429 душами кріпаків і став поміщиком.
Мати — Магдалена Кватроккі.
1 березня 1814 року Олександр Поджіо приїхав до Петербурга, вступив на службу підпрапорщиком. Цього ж року зарахований до лейб-гвардії Преображенського полку. У Петербурзі відвідує лекції з природного права професора О. П. Куніцина. Виявляє неабиякий інтерес до філософії та політичних наук.
1815 — . 1816 — прапорщик. 1818 — підпоручик. 1820 — поручник. 1823 — штабс-капітан, переведений до Дніпровького піхотного полку майором. 1825 — звільнений у відставку в чині підполковника.
Член Південного товариства з 1823 року (принятий В. Л. Давидовим у січні в Києві), але його зближення з таємними організаціями розпочалося в 1820 році, в 1821 він був умовно прийнятий до Союзу благоденства М. С. Луніним, 1822 виконував доручення керівників Північного товариства. До таємного товариства Поджіо вступив з ідейних переконань. Він критикував політику Олександра I в Європі, конвенцію Священного союзу 1820 року про право військової інтервенції проти країн, яким загрожувала революція, критикував нещиру політику Олександра I щодо грецького визвольного руху, а також внутрішню реакцію (введення військових поселень, придушення Чугуївського повстання). З 1823 року — прихильник республіки. В 1823 році стає активним членом Північного товариства. Виконував роль посередника між товариствами. Сприяв створенню осередка Південного товариства у Петербурзі (весна 1824), до складу якого увійшли Матвій Муравйов-Апостол, Іван Анненков, Федір Вадковський, Петро Свистунов. Був прихильником зняття Микити Муравйова з поста керівника Північного товариства. У вересні 1824 року сталася зустріч Поджіо з Павлом Пестелем, яка справила великий вплив на погляди і поведінку Поджіо. Будучи членом (Кам'янської управи), він цілком поділяв усі програмні і тактичні положення Південного товариства. Після арешту Павла Пестеля та Олексія Юшневського (13 грудня 1825 за старим стилем) Поджіо запропонував план визволення заарештованих і повстання на Півдні 19-ї піхотної дивізії (де служив Сергій Волконський) і Чернігівського полку, себе запропонував на роль царевбивці. Його план був схвалений Кам'янською управою, але 26 грудня Поджіо дізнається про відмову Волконського брати участь у повстанні.
Заарештований 3 січня 1826 року. Засуджений Верховним кримінальним судом за першим розрядом до смертної кари відсіченням голови. При конфірмації вироку Миколою I смертну кару було замінено довічною каторгою. 8 жовтня 1827 року відправлений до Сибіру. Покарання відбував у Читинському острозі і Петровському заводі (з 1830 року). У 1832 році — строк скорочено до 15 років, у 1835 — до 13. З 1839 року перебуває на поселенні в Усть-Куда Іркутської губернії.
В 1850 році одружився з Ларисою Андріївною Смирновою, класною дамою Іркутського дівочого інституту. У 1854 року народилася донька Варвара. Щоб якось прожити, Поджіо давав уроки, займався городництвом, невдало пошуками золота.
За амністією 26 серпня 1856 року поновлений у правах, виїхав з Іркутська в 1859 році до Псковської губернії, де оселився у свого племінника. З 1861 року управляв маєтком онука Волконських — М. С. Волконського. 30 травня 1862 року виїхав у село Вороньки (маєток С. Г. Волконського) Чернігівської губернії. З кінця 1864 року жив у Швейцарії, Флоренції. У Швейцарії зустрічався з Олександром Герценом. 1870 — родина Поджіо переїжджає до Італії. В грудні 1872 року Поджіо тяжко захворів, навесні 1873 року — на його прохання перевезений до Вороньків, де він і помер. Похований у Вороньках поряд із С. Г. Волконським, як і бажав.
Мемуарист
Мемуарист. Зберігся автограф його «Записок декабриста». У них він називає кріпосне право лиходійським рабством, із захопленням пише про Пугачова, підкреслюючи, що той боровся проти кріпацтва, відстоював свободу, називає його великою історичною особистістю.
Див. також
Література
- Глизь І. І. Поджіо Олександр Вікторович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 294—295. — .
- Соколов Инн. Поджио Александр Викторович // Русский биографический словарь. — Т. 14: Плавильщиков — Примо. — Санкт-Петербург, 1905. — С. 191—192.
- Виктор Жадько. Восставшие против императора: Роман-хроника. — К.,2006. — 436с.,ил.
- Декабристы: Биографический справочник / Под ред. академика М. В. Нечкиной. — Москва: Наука, 1988.
- Поджио А. В. Записки. Письма. — Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, 1989.
Посилання
- Біографія Поджіо О. В.
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Vi ktorovich Po dzhio 15 27 kvitnya 1798 17980427 Mikolayiv 6 18 chervnya 1873 18730618 Voronki Starodubskij povit Chernigivska guberniya dekabrist odin iz najaktivnishih chleniv Pivdennogo tovaristva molodshij brat Josipa Podzhio Podzhio Oleksandr ViktorovichNarodivsya 15 26 kvitnya 1798 abo 14 kvitnya 1798 1798 04 14 1 Mikolayiv Novorosijska guberniya Rosijska imperiyaPomer 6 18 chervnya 1873 1 75 rokiv Voronki Starodubskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist pismennik vijskovosluzhbovecBrati sestri Podzhio Josip Viktorovich Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Podzhio BiografiyaBudinok u Mikolayevi v yakomu u 1798 r narodivsya O V Podzhio vul Nikolska 34a Oleksandr Viktorovich Podzhio za pohodzhennyam italiyec katolik Narodivsya v Mikolayevi viris i navchavsya v Odesi yaku vvazhav svoyeyu batkivshinoyu Do 13 rokiv navchavsya v Odeskomu uchilishi potim do vstupu na sluzhbu perebuvav udoma Batko Vittorio Amadeo Podzhio vstupiv na rosijsku sluzhbu v 1783 roci Za sim rokiv na rosijskij sluzhbi batko Podzhio dijshov do ober oficera sho nadavalo pravo na otrimannya spadkovogo dvoryanstva V 1809 roci V A Podzhio pridbav mayetok Yanivka Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi z 429 dushami kripakiv i stav pomishikom Mati Magdalena Kvatrokki 1 bereznya 1814 roku Oleksandr Podzhio priyihav do Peterburga vstupiv na sluzhbu pidpraporshikom Cogo zh roku zarahovanij do lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku U Peterburzi vidviduye lekciyi z prirodnogo prava profesora O P Kunicina Viyavlyaye neabiyakij interes do filosofiyi ta politichnih nauk 1815 1816 praporshik 1818 pidporuchik 1820 poruchnik 1823 shtabs kapitan perevedenij do Dniprovkogo pihotnogo polku majorom 1825 zvilnenij u vidstavku v chini pidpolkovnika Chlen Pivdennogo tovaristva z 1823 roku prinyatij V L Davidovim u sichni v Kiyevi ale jogo zblizhennya z tayemnimi organizaciyami rozpochalosya v 1820 roci v 1821 vin buv umovno prijnyatij do Soyuzu blagodenstva M S Luninim 1822 vikonuvav doruchennya kerivnikiv Pivnichnogo tovaristva Do tayemnogo tovaristva Podzhio vstupiv z idejnih perekonan Vin kritikuvav politiku Oleksandra I v Yevropi konvenciyu Svyashennogo soyuzu 1820 roku pro pravo vijskovoyi intervenciyi proti krayin yakim zagrozhuvala revolyuciya kritikuvav neshiru politiku Oleksandra I shodo greckogo vizvolnogo ruhu a takozh vnutrishnyu reakciyu vvedennya vijskovih poselen pridushennya Chuguyivskogo povstannya Z 1823 roku prihilnik respubliki V 1823 roci staye aktivnim chlenom Pivnichnogo tovaristva Vikonuvav rol poserednika mizh tovaristvami Spriyav stvorennyu oseredka Pivdennogo tovaristva u Peterburzi vesna 1824 do skladu yakogo uvijshli Matvij Muravjov Apostol Ivan Annenkov Fedir Vadkovskij Petro Svistunov Buv prihilnikom znyattya Mikiti Muravjova z posta kerivnika Pivnichnogo tovaristva U veresni 1824 roku stalasya zustrich Podzhio z Pavlom Pestelem yaka spravila velikij vpliv na poglyadi i povedinku Podzhio Buduchi chlenom Kam yanskoyi upravi vin cilkom podilyav usi programni i taktichni polozhennya Pivdennogo tovaristva Pislya areshtu Pavla Pestelya ta Oleksiya Yushnevskogo 13 grudnya 1825 za starim stilem Podzhio zaproponuvav plan vizvolennya zaareshtovanih i povstannya na Pivdni 19 yi pihotnoyi diviziyi de sluzhiv Sergij Volkonskij i Chernigivskogo polku sebe zaproponuvav na rol carevbivci Jogo plan buv shvalenij Kam yanskoyu upravoyu ale 26 grudnya Podzhio diznayetsya pro vidmovu Volkonskogo brati uchast u povstanni Zaareshtovanij 3 sichnya 1826 roku Zasudzhenij Verhovnim kriminalnim sudom za pershim rozryadom do smertnoyi kari vidsichennyam golovi Pri konfirmaciyi viroku Mikoloyu I smertnu karu bulo zamineno dovichnoyu katorgoyu 8 zhovtnya 1827 roku vidpravlenij do Sibiru Pokarannya vidbuvav u Chitinskomu ostrozi i Petrovskomu zavodi z 1830 roku U 1832 roci strok skorocheno do 15 rokiv u 1835 do 13 Z 1839 roku perebuvaye na poselenni v Ust Kuda Irkutskoyi guberniyi V 1850 roci odruzhivsya z Larisoyu Andriyivnoyu Smirnovoyu klasnoyu damoyu Irkutskogo divochogo institutu U 1854 roku narodilasya donka Varvara Shob yakos prozhiti Podzhio davav uroki zajmavsya gorodnictvom nevdalo poshukami zolota Za amnistiyeyu 26 serpnya 1856 roku ponovlenij u pravah viyihav z Irkutska v 1859 roci do Pskovskoyi guberniyi de oselivsya u svogo pleminnika Z 1861 roku upravlyav mayetkom onuka Volkonskih M S Volkonskogo 30 travnya 1862 roku viyihav u selo Voronki mayetok S G Volkonskogo Chernigivskoyi guberniyi Z kincya 1864 roku zhiv u Shvejcariyi Florenciyi U Shvejcariyi zustrichavsya z Oleksandrom Gercenom 1870 rodina Podzhio pereyizhdzhaye do Italiyi V grudni 1872 roku Podzhio tyazhko zahvoriv navesni 1873 roku na jogo prohannya perevezenij do Voronkiv de vin i pomer Pohovanij u Voronkah poryad iz S G Volkonskim yak i bazhav MemuaristMemuarist Zberigsya avtograf jogo Zapisok dekabrista U nih vin nazivaye kriposne pravo lihodijskim rabstvom iz zahoplennyam pishe pro Pugachova pidkreslyuyuchi sho toj borovsya proti kripactva vidstoyuvav svobodu nazivaye jogo velikoyu istorichnoyu osobististyu Div takozhPodzhio rodina LiteraturaGliz I I Podzhio Oleksandr Viktorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 294 295 ISBN 978 966 00 1142 7 Sokolov Inn Podzhio Aleksandr Viktorovich Russkij biograficheskij slovar T 14 Plavilshikov Primo Sankt Peterburg 1905 S 191 192 Viktor Zhadko Vosstavshie protiv imperatora Roman hronika K 2006 436s il Dekabristy Biograficheskij spravochnik Pod red akademika M V Nechkinoj Moskva Nauka 1988 Podzhio A V Zapiski Pisma Irkutsk Vostochno Sibirskoe knizhnoe izdatelstvo 1989 PosilannyaBiografiya Podzhio O V Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915