Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Подвір ївка значення Подві р ївка до 1946 Кишло Замжієво село у Лів

Подвір'ївка

Подвір'ївка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Подвір'ївка (значення).

Подві́р'ївка (до 1946 — Кишло-Замжієво) — село у Лівинецькій сільській громаді Дністровського району Чернівецької області України.

село Подвір'ївка
image
Храм Різдва Пресвятої Богородиці Росетті - Рознован
Храм Різдва Пресвятої Богородиці Росетті - Рознован
Країна image Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Громада Лівинецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA73040070070083978
Облікова картка Подвір'ївка 
Основні дані
Перша згадка 17 червня 1429
Населення 2310
Поштовий індекс 60134
Телефонний код +380 3732
Географічні дані
Географічні координати 48°18′53″ пн. ш. 26°47′38″ сх. д. / 48.31472° пн. ш. 26.79389° сх. д. / 48.31472; 26.79389Координати: 48°18′53″ пн. ш. 26°47′38″ сх. д. / 48.31472° пн. ш. 26.79389° сх. д. / 48.31472; 26.79389
Середня висота
над рівнем моря 		188 м
Відстань до
обласного центру 		87,2 км
Відстань до
районного центру 		29,1 км
Найближча залізнична станція Липкани
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 60134, с. Подвір'ївка, вул. Центральна, 357а
Сільський голова Чунтул Олександр Вікторович
Карта
image
image
Подвір'ївка
image
image
Подвір'ївка
Мапа

У селі діє пункт контролю через державний кордон з Молдовою Подвір'ївка—Липкани.

Географія

Розташоване на сході області у долині річки Медвежка, притоки Прута, на південний схід від Чернівців за 29 км від райцентру (автошлях Т 2613 переходить у Р63) та за 3 км від станції Липкани.

Село межує із населеними пунктами: Липкани, Гліна, Котяла, Ларга, Медвежа, Зелена, Дрепкауць. Фактично оточене з трьох сторін кордоном з Молдовою.

Поверхня в основному — лесова полого-хвиляста рівнина, розчленована ярами, балками. Лежить у межах Західно-Української лісостепової фізико — географічної провінції.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня — мінус 4,1°С, липня — плюс 19,2°С. Період з температурою понад плюс 10°С становить 165 днів. Кількість опадів близько 550 мм на рік, переважно в теплий період року, максимальна кількість у червні–липні. Висота снігового покриву 17 см. Сніговий покрив нестійкий. Міститься у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні.

Історія

На території села знайдено рештки поселень кам'яного періоду. На північ від села, на високому березі струмка було знайдено поселення трипільської культури. В античні часи в Бессарабії жили фракійські племена Бєссі. У VI ст. до н. е. на ці терени просуваються скіфи зі сходу. У IV ст. до н. е. до Бессарабії з правого берегу Дунаю переселяються гети. У 292 до н. е. р. гети розбили війська македонського правителя Лісімаха, який намагався скорити землі на північ від Дунаю. У I ст. до н. е. Бессарабія входить до складу військового об'єднання гетського правителя Буребісти, а в наступному столітті — до держави даків Децебала. Після воєн даків з Римом у 106 р. їхню державу долучили до римської провінції Дакія. Римська імперія поглинула мову даків, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина. Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом. Римська окупація Дакії тривала трохи більш як півтора століття. Увесь цей час Дакія залишалася відокремленим передовим укріпленням Римської держави (від провінції Панонії її відділяла територія Язигів між Дунаєм і Тисою); втримувати її було дуже важко, і коли в середині III ст. з особливою силою розпочались напади на Римську державу сусідніх народів, Авреліан, для полегшення оборони, відмовився від цієї провінції. Римське і романізоване населення виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274). В цей період в межах села ймовірно розташовувався римський форпост, про що свідчать знахідки римських монет та предметів побуту. В IV-VII ст.ст. територія краю входила до Антського союзу, що існував як союз слов'янських племен (антів).
У VIII—XI століттях землі були заселені слов'янами-тиверцями, які поглинули залишки місцевого дако-скіфського населення. Впродовж Х-го — XI-го століть край був у складі Давньоруської держави, у Галицькому князівстві. Після занепаду Київської Русі протягом XII — XIV-го століть край у складі Галицько-Волинської держави. В цей час починає формуватись територіальне утворення — Шипинська земля, що охоплювала територію Північної Буковини. Шипинська земля була пограниччям західної Русі. Південніше була Берладська земля (територія, контрольована Галичем). Зв'язки Шипинської землі з Галицько-Волинської державою були перервані монголо-татарською навалою Золотої Орди. В 1345 р., коли угорські війська здолали татар і вигнали їх з правобережжя Дністра, територія відійшла до Угорщини. Протягом 1340-1365 років на південному прикордонні Шипинської землі сформувалась нова держава — Молдавське князівство. Шипинська земля у складі Молдавського князівства з 1367 року Родове ім'я Шипинська земля витіснене терміном — Буковина. Практично весь час ці землі залишались предметом запеклих суперечок та воєн. В XV–XVI ст. Молдавське князівство остаточно потрапляє під владу Османської імперії, і стає фактично її провінцією.

Заснування села датується саме серединою XIII століття. Вперше у письмових джерелах згадується 17 червня 1429 року в документі господаря Молдови Олександра Доброго. З XVI по XVIII ст. Буковина разом із усією Молдавією була підпорядкована туркам. Турецький султан поселив в межиріччі Дунаю и Дністра близько 30 тисяч турецьких та татарських родин для створення противаги козакам з іншого боку Дністра. Турки селилися біля кришталево чистого джерела — чишма (з тюркського — джерело). Такі турецькі джерела збереглися й досі по всій Бессарабії. Від тих часів походить назва села. На території сучасної Подвір'ївки нібито був розташований турецький гарнізон, довкола якого турки оселяли жителів сусідніх сіл, яких вони використовували як робочу силу. Турецьким загоном командував начебто якийсь Замжій. Слово кишло в перекладі з турецької мови означає поселення чи подвір'я. Аналогічного походження назви деяких інших бессарабських сіл (Оселівка — Кишло Неджімове,Удобне — Хан Кишло, Подвірне — Кишло-Салієве. На околицях села збереглися турецькі могильні кургани.

З 1711 року в межах повіту утворюється Хотинська райя. Протягом тривалих проміжків часу край займався та управлявся то польськими, то російськими військами.

Молдавські господарі князі Гіки  придбали у турків значну частину земель Кельменеччини в тому числі і Кишло Замжієво. Княжна Катерина Гіка одружилася з Миколою Руссет-Розновано, сином верховного Вестіара (казначея) Молдови Іордакі (Георгія) [en]  і отримала маєток, до якого входили Кишло Замжієво та Липкани. Родовий будинок Руссет-Розновано в Липканах зберігся до наших днів. Після російсько-турецької війни Бессарабія була звільнена від османського панування і за Бухарестським мирним договором в 1812 році була приєднана до Росії. Згодом власником стає княгиня Марія Миколаївна Руссет-Розновано(1815, Ясси — 13.03.1899, Неаполь), що була одружена з графом - генерал-майором російської армії, внуком графа Яна (Івана Антоновича) Соллогуба — генерал-ад'ютанта польського короля Станіслава Августа, згодом генерал-майора російської армії засновника роду Соллогубових. Саме вона піклувалася помістям Кишла-Замжієво та виділяла кошти на благоустрій та будівництво церкви в селі. Після одруження її доньки Катерини Львівни Соллогуб із генерал — лейтенантом графом [ru] помістя перейшло до Олсуф'євих. Останнім власником села був граф [ru] — російський мистецтвознавець та реставратор, репресований та розстріляний в 1938 році.. Його син Михайло Юрієвич Олсуф'єв, в 1923 р. виїхав на Далекий Схід з метою пробратися за кордон. певний час проживав в Кишло Замжієво, яке тоді було під Румунією, помер в Парижі в 1983 р,. а внук — Андрій Михайлович Олсуф'єв, 1939 р.н. — відомий французький художник, архітектор та реставратор.

  • image
    княгиня Марія Миколаївна Руссет-Розновано
  • image
    граф Лев Львович Соллогуб
  • image
    графиня Катерина Львівна Олсуф'єва
  • граф Олсуф'єв Олександр Васильович
  • image
    граф Олсуф'єв Юрій Олександрович

За даними на 1859 рік у власницькому селі Кишло Замжієво Липканської волості Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 796 осіб (378 чоловічої статі та 418 — жіночої), налічувалось 130 дворових господарств, існувала православна церква., — «Відомості про церкву Різдва Богородиці Хотинського повіту села Кишла-Замжієво за 1859 рік»: в 1803 році стараннями прихожан в селі була побудована дерев'яна церква, покрита гонтою, з кам'яною дзвіницею. Богослужіння проводилося на російській та молдавській мовах. При церкві на 1859 рік було 33 десятини землі (орної і для сінокосу). Записано священика Мардарія Тимофійовича Несторовича, дяка Григорія Миколайовича Базилюка і пономаря Івана Стефановича Москаленка. В цьому ж документі записано, що село належить поміщиці графині Марії Миколаївні Сологубовій, яка проживає в м. Санкт-Петербург. Тут же йде мова проте, що всі жителі (чоловіків — 372, жінок — 405) — православні, інших вір немає. В 1861 році згадується священик Ігнатій Миколайович Ватрич. В 1868 році, 22 березня одержано дозвіл на будівництво нової, вже кам'яної церкви. Нова церква була побудована в 1873 році. Згадується священик Іван Миколайович Дочул. Стареньку дерев'яну церкву розібрали і довгий час на місці її престолу стояла капличка, яку десь в 60-х роках уже ХХ століття зруйнували і було відновлено в двохтисячних. За даними 1878 року згадується священик Яків Антонович Струтинський, 1885 року — священик Єлізарій Іларіонович Симашкевич. В 1887 році поміщик граф [ru], що проживав в м. Санкт-Петербург назначив управителя Лапацона Захарова з Росії. Станом на 1892 рік в селі проживало 584 чоловіки та 609 жінок. За даними 1895 року згадується вже інший священик — Микола Григорович Мошняга. Населення села — 623 чоловіки та 627 жінок.

Рік Кількість дворів Чоловіків Жінок
1859 93 372 405
1863 96 384 384
1873 102 410 409
1883 124 497 477
1892 147 584 609
1903 233 934 890

Станом на 1886 рік у царачькому (власницьке) селі Кишло Замжієво Липканської волості, мешкало 1213 особи, налічувалось 191 дворове господарство, існувала православна церква

У 1896 при церкві відкрито школу, учителем при якій був священик Микола Мошняга та псаломщик Іван Михайлович; діти вчили Закон Божий, церковний спів, вчилися читати, писати, рахувати. В 1900 році в село приїхав вчитель Ковач Володимир Петрович, який і став першим вчителем у селі. Розпочалося будівництво школи. А в 1902 році організувано хор хлопчиків та дівчаток. В 1917 році закінчила гімназію Діна Ковач, приїхала до брата в село Кишло-Замжієво, де допомагала йому вчити селянських дітей, а після румунської окупації, коли брат відмовився викладати на румунській мові, вона була призначена вчителем чотирикласної школи і вчителювала разом із своїм майбутнім чоловіком директором школи Проновичем Миколою Федоровичем. Вчителями також були брати Миколи Федоровича — Пронович Яків Федорович з дружиною Тамарою та Пронович Данило Федорович з дружиною Марією. В 1940 році, коли прийшла радянська влада, Діна Петрівна була призначена директором школи.

В 1919 році село приєднано до Королівства Румунія. Житель села О. Г. Кормуш — учасник Хотинського повстання 1919 року, пізніше — писар 1-ї кавалерійської бригади Г. І. Котовського, нагороджений орденом Червоного Прапора. У 1939 році у Подвір'ївці відбувся страйк 150 сільських батраків проти орендатора Фіхмана за збільшення зарплати з 30 до 40 леїв у день. Було викликано жандармів, але селяни свого добились.

В 1940 році з ініціативи Басько Євгена було створено підпільну комсомольську організацію. 28 червня 1940 року село було звільнено від румунських окупантів. А Наказом від 4 жовтня 1940 року «Про встановлення кордонів між Українською РСР та Молдавскою РСР» село віднесено до Української РСР з кордонами по межі села. Але після того, як німці пройшли через село, румунська влада повернулася. Під час другої світової війни бойових дій на території села не було, бій відбувся в лісі. Залишилися тіла кількох радянських бійців та німецьких солдат. На території села було поховано двох радянських солдат, але згодом їх останки перевезено до братської могили смт. Кельменці. На фронтах Великої Вітчизняної війни 330 мешканців села брали участь у боях проти фашистів, з них 130 нагороджені орденами та медалями, 195 не повернулися з війни. В березні 1944 року наш край був звільнений від німецько-фашистських загарбників.

Школа — семирічка знову запрацювала в селі з 1944 року. А під час війни в приміщенні школи знаходився лазарет для поранених. Директором школи була Пронович Діна Петрівна.

Половина села в 1946 році об'єдналася в колгосп ім. Молотова. Очолив його фронтовик Іван Сидорович Галяс. Друга половина села створила свій колгосп — «Країна Рад» в 1947 році. Головою став Леонід Андрійович Кормуш. Було дуже важко. Колишній бригадир рільничої бригади Желізний С. І. розповідав, що мали лише 17 пар коней, не вистачало фуражу. Вже у 1948 році з'явився перший трактор. Почали сіяти кукурудзу, цукрові буряки. Засіяли озиминою 40 гектарів. В 1950 році обидва колгоспи об'єдналися в колгосп ім. Мічуріна. Головою став Пантелей Омелянович Погоріловський. Колгосп має 2321 га землі, у тому числі орної — 1835, садів — 127 га, виноградників — 13,8 га. На фермах утримується понад 4 тис. голів худоби. Господарство має 24 трактори, 5 комбайнів, 9 автомашин, 40 електромоторів. Напрям господарства зерно-буряковий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. У колгоспі сіють пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки. Є тут вальцьовий млин, олійниця, пасіка. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства. Збирали по 32-35 ц. зернових з гектара, 35 ц. кукурудзи і 342 ц/га цукрових буряків. У 1971 році колгосп нагороджено орденом «Знак пошани». Голова колгоспу Всеволод Іванович Гедзіра удостоєний звання «Герой соціалістичної праці», а 7 жителів села нагороджено орденом Леніна. Близько 70 колгоспників за сумлінну працю нагороджено орденами імедалями. В Подвір'ївці працюють середня школа, Будинок культури, бібліотека. Є в селі фельдшерсько-акушерський пункт, стоматологічний кабінет, профілакторій, універмаг, 5 магазинів, лазня, молочна кухня, відділення зв'язку. В 50-х роках в селі було проведено перший телефон. Сільська рада, у якій він знаходився, була у будинках жителів. Першим головою сільської ради в 40-х роках став Ніщенко Юхим. В 60-х роках в селі було побудовано кафе, будинок культури. А в 1961 році відкрито 8-річну школу в приміщенні, де зараз знаходиться прикордонна застава. В 1968 році школа стала середньою. У 1969 році побудовано приміщення дитячого садочка. У 70-х роках було побудовано 3 магазини. З 1987 року заасфальтовано 8,1 км дороги в селі. В 1976 році відкрито нову школу, а біля школи — посаджено алея ялинок вчителем — фронтовиком Проновичем Борисом Миколайовичем.

Пам'ятки

  • Храм Різдва Пресвятої Богородиці — розпочато будівництво в 1868 році, завершено — 1873 році. про стан храму піклувалися пани — графиня Сологубова, що проживала в м. Санкт-Петербург, граф Ульсуф'єв, а також управитель Лапацон Захаров. У 1939 році дяк Кравченко не дав можливості зруйнувати храм та огорожу ризикуючи своїм життям.
  • Музей історії села та бойової слави
  • Світлиця пам'яті Раїси Вержак

Населення

У книзі «Бессарабские русины» чітко описується етнічний склад села — «местность населена бессарабскими русинами (малоросами) в которых язык исключительно малорусский»

1859: 796

1886: 1 213

1930: 2 541

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2476 осіб, з яких 1124 чоловіки та 1352 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2304 особи.

2007: 2 310

2011: 2 271

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 95,58 %
молдовська 2,86 %
російська 1,34 %
румунська 0,09 %
білоруська 0,04 %

Відомі уродженці

  • В. І. Гедзіра — Герой Соціалістичної Праці, колишній голова колгоспу
  •  — спеціаліст в області авіаційної медицини, доктор медичних наук, полковник медичної служби,
  •  — кандидат медичних наук, доцент інституту. Головний кардіолог Сумської області.

У 1976 році закінчив Чернівецький державний медичний інститут. У 1977—1981 рр. працював головним лікарем Терешківської дільничної лікарні Сумського району, у 1981—1984 рр. — лікарем-ревматологом Сумської обласної лікарні, 1986—1996 рр. — головним лікарем Сумського обласного кардіологічного диспансеру. Кандидатську дисертацію захистив у 1993 році. З 1996 року — доцент кафедри внутрішньої медицини СумДУ. Має вищу категорію з кардіології. Автор 61 наукової публікації, 1 навчального посібника з грифом МОЗ України та 3 навчальних посібників з грифом МОН України.

  •  — доктор хімічних наук (інститут органічної хімії ім. М. Д. Зелінського,
  •  — кандидат хімічних наук,
  •  — кандидат ветеринарних наук інституту економіки та планування сільського господарства,
  •  — інженер проектного інституту по проектуванню та транспортуванню газу, м. Київ,
  •  — головний лікар Добротвірської міської лікарні, лікар вищої категорії,
  •  — лікар вищої категорії, районний отоларинголог,
  •  — методист обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,
  •  — начальник обласного управління Державного Казначейства, м. Чернівці,
  •  — перший заступник голови — начальник Управління міліції ДПА в Хмельницький області. Полковник податкової міліції,
  •  — начальник управління агропромислового розвитку Кельменецької РДА,
  •  — зав. хірургічним відділенням Кельменецької ЦРЛ,
  • Круглянко Марія Павлівна — депутат Верховної Ради УРСР 8-9-го скликання.
  •  — чемпіон України з пауерліфтингу. КМС (I.P.F.). Чемпіон Європи з пауерліфтингу (жим лежачи). МСМК (V.P.O.), абсолютний чемпіон кубка Таврики,
  •  — майстер спорту з пауерліфтингу, багаторазовий рекордсмен області, призер України з пауерліфтингу (I.P.F.),
  •  — майстер спорту з велосипедного спорту, голова товариства «КОЛОС», м. Кіцмань,
  •  — МСМК з пауерліфтингу, чемпіон світу з пауерліфтингу
  • Лісько Василь Петрович -Останній Ветеран Другої Світової війни села. Орденоносець. Останній учасник Штурма Берліна в Кельменецькому районі. Ветеран праці. Підполковник у запасі. Почесний мешканець міста Липкани.

Спортивне життя

В селі є власна футбольна команда та секція пауерліфтингу організатором якої у 1998 був майстер спорту з пауерліфтингу Віктор Володимирович Рекун. Він відкрив спортивний зал для силових тренувань. Тоді учень школи Чумак Андрій почав заняття у залі, а сьогодні він є чемпіоном світу з пауерліфтингу, майстром спорту по VPO (PRO). Гордість школи — вчитель математики Бабинчук Андрій Вікторович — тренер-викладач спортивного клубу «Айрон мен» (філіал Бабинської ДЮСШ), рекордсмен Європи з жиму лежачи за версією VPO, багаторазовий призера і чемпіон України з пауерліфтингу (жим лежачи) за версією IPF. Його вихованці є рекордсменами області серед юнаків (Глушко Роман, Чебанік Олександр), а учень 9 класу Глушко Роман — чемпіоном України з пауерліфтингу серед учнів ДЮСШ. В школі діють секція легкої атлетики та баскетболу. Шкільні команди регулярно здобувають призові місця на районних та обласних змаганнях. У 2012 році започатковано проведення турніру з баскетболу в честь вчителя фізичної культури — ветерана педагогічної ниви, колишнього директора школи Кушнірюка О. А.

Соціальна сфера

  • школа,
  • дитячий садок,
  • Народний Дім (будинок культури),
  • бібліотека,
  • відділення зв'язку, ощадкаса
  • прикордонний загін 2195,
  • амбулаторія сімейної медицини.

Світлини

  • image
    Храм Різдва Пресвятої Богородиці Росетті - Рознован
  • image
    Музей історії села та бойової слави

Примітки

  1. «Географічної енциклопедія України» / Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1989—1993. 
  2. [1] [ 2015-12-08 у Wayback Machine.] «АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРЕНІ УКРАЇНИ» 8, с. 139.
  3. «Бессарабия. Географический, исторический, статистический, экономический, этнографический, литературный и справочный сборник» / Под ред. П. А. Крушевана. — Москва, 1903. 
  4. [2] «ЛИШИН КОНСТАНТИН АНДРЕЕВИЧ»
  5. «Из недавнего прошлого одной усадьбы» / Олсуф'єв Ю. О. — Москва, 2009
  6. «Пять веков Раевских» / Раевский С. П. — Москва. 2005, р. 7, с. 124
  7. «Ол­суфь­е­вы в эмиг­ра­ции» / Та­ла­лай М. Г. СПб., 1999. Вып. 10
  8. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 950)
  9. «Бессарабия. Историческое описание» / Батюшков П. И. — С.-Петербург, 1892. 
  10. «Хотин у дев'ятнадцятому» / Комарницький С. I. — Чернівці, 2011. 
  11. [3] [ 2018-03-04 у Wayback Machine.] «Встановлення кордонів УРСР у 1940-му році»
  12. [4] «Історія міст і сіл Української РСР»
  13. «Бессарабские русины» / Несторовский П. А. — Варшава, 1905.
  14. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  15. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  16. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  17. [5] [ 2015-12-08 у Wayback Machine.] «Державні установи села Подвір'ївка»

Посилання

  • Державні установи села Подвір'ївка
  • Погода в селі Подвір'ївка


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podvir yivka znachennya Podvi r yivka do 1946 Kishlo Zamzhiyevo selo u Livineckij silskij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo Podvir yivka Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Rosetti RoznovanHram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Rosetti Roznovan Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Dnistrovskij rajon Gromada Livinecka silska gromada Kod KATOTTG UA73040070070083978 Oblikova kartka Podvir yivka Osnovni dani Persha zgadka 17 chervnya 1429 Naselennya 2310 Poshtovij indeks 60134 Telefonnij kod 380 3732 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 18 53 pn sh 26 47 38 sh d 48 31472 pn sh 26 79389 sh d 48 31472 26 79389 Koordinati 48 18 53 pn sh 26 47 38 sh d 48 31472 pn sh 26 79389 sh d 48 31472 26 79389 Serednya visota nad rivnem morya 188 m Vidstan do oblasnogo centru 87 2 km Vidstan do rajonnogo centru 29 1 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Lipkani Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 60134 s Podvir yivka vul Centralna 357a Silskij golova Chuntul Oleksandr Viktorovich Karta Podvir yivka Podvir yivka Mapa U seli diye punkt kontrolyu cherez derzhavnij kordon z Moldovoyu Podvir yivka Lipkani GeografiyaRoztashovane na shodi oblasti u dolini richki Medvezhka pritoki Pruta na pivdennij shid vid Chernivciv za 29 km vid rajcentru avtoshlyah T 2613 perehodit u R63 ta za 3 km vid stanciyi Lipkani Selo mezhuye iz naselenimi punktami Lipkani Glina Kotyala Larga Medvezha Zelena Drepkauc Faktichno otochene z troh storin kordonom z Moldovoyu Poverhnya v osnovnomu lesova pologo hvilyasta rivnina rozchlenovana yarami balkami Lezhit u mezhah Zahidno Ukrayinskoyi lisostepovoyi fiziko geografichnoyi provinciyi Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya minus 4 1 S lipnya plyus 19 2 S Period z temperaturoyu ponad plyus 10 S stanovit 165 dniv Kilkist opadiv blizko 550 mm na rik perevazhno v teplij period roku maksimalna kilkist u chervni lipni Visota snigovogo pokrivu 17 sm Snigovij pokriv nestijkij Mistitsya u vologij pomirno teplij agroklimatichnij zoni IstoriyaNa teritoriyi sela znajdeno reshtki poselen kam yanogo periodu Na pivnich vid sela na visokomu berezi strumka bulo znajdeno poselennya tripilskoyi kulturi V antichni chasi v Bessarabiyi zhili frakijski plemena Byessi U VI st do n e na ci tereni prosuvayutsya skifi zi shodu U IV st do n e do Bessarabiyi z pravogo beregu Dunayu pereselyayutsya geti U 292 do n e r geti rozbili vijska makedonskogo pravitelya Lisimaha yakij namagavsya skoriti zemli na pivnich vid Dunayu U I st do n e Bessarabiya vhodit do skladu vijskovogo ob yednannya getskogo pravitelya Burebisti a v nastupnomu stolitti do derzhavi dakiv Decebala Pislya voyen dakiv z Rimom u 106 r yihnyu derzhavu doluchili do rimskoyi provinciyi Dakiya Rimska imperiya poglinula movu dakiv odnak zberegla deyaki elementi zvichayiv kulturi nacionalnogo odyagu osnovnoyu movoyu stala latina Provinciya Dakiya yak yiyi opisuye Ptolemej III 8 obijmala kraj mizh Tisoyu Dunayem verhnim Dnistrom i Seretom Rimska okupaciya Dakiyi trivala trohi bilsh yak pivtora stolittya Uves cej chas Dakiya zalishalasya vidokremlenim peredovim ukriplennyam Rimskoyi derzhavi vid provinciyi Panoniyi yiyi viddilyala teritoriya Yazigiv mizh Dunayem i Tisoyu vtrimuvati yiyi bulo duzhe vazhko i koli v seredini III st z osoblivoyu siloyu rozpochalis napadi na Rimsku derzhavu susidnih narodiv Avrelian dlya polegshennya oboroni vidmovivsya vid ciyeyi provinciyi Rimske i romanizovane naselennya vivedeno v Trakiyu i Meziyu Dakiyu polisheno 274 V cej period v mezhah sela jmovirno roztashovuvavsya rimskij forpost pro sho svidchat znahidki rimskih monet ta predmetiv pobutu V IV VII st st teritoriya krayu vhodila do Antskogo soyuzu sho isnuvav yak soyuz slov yanskih plemen antiv U VIII XI stolittyah zemli buli zaseleni slov yanami tivercyami yaki poglinuli zalishki miscevogo dako skifskogo naselennya Vprodovzh H go XI go stolit kraj buv u skladi Davnoruskoyi derzhavi u Galickomu knyazivstvi Pislya zanepadu Kiyivskoyi Rusi protyagom XII XIV go stolit kraj u skladi Galicko Volinskoyi derzhavi V cej chas pochinaye formuvatis teritorialne utvorennya Shipinska zemlya sho ohoplyuvala teritoriyu Pivnichnoyi Bukovini Shipinska zemlya bula pogranichchyam zahidnoyi Rusi Pivdennishe bula Berladska zemlya teritoriya kontrolovana Galichem Zv yazki Shipinskoyi zemli z Galicko Volinskoyi derzhavoyu buli perervani mongolo tatarskoyu navaloyu Zolotoyi Ordi V 1345 r koli ugorski vijska zdolali tatar i vignali yih z pravoberezhzhya Dnistra teritoriya vidijshla do Ugorshini Protyagom 1340 1365 rokiv na pivdennomu prikordonni Shipinskoyi zemli sformuvalas nova derzhava Moldavske knyazivstvo Shipinska zemlya u skladi Moldavskogo knyazivstva z 1367 roku Rodove im ya Shipinska zemlya vitisnene terminom Bukovina Praktichno ves chas ci zemli zalishalis predmetom zapeklih superechok ta voyen V XV XVI st Moldavske knyazivstvo ostatochno potraplyaye pid vladu Osmanskoyi imperiyi i staye faktichno yiyi provinciyeyu Zasnuvannya sela datuyetsya same seredinoyu XIII stolittya Vpershe u pismovih dzherelah zgaduyetsya 17 chervnya 1429 roku v dokumenti gospodarya Moldovi Oleksandra Dobrogo Z XVI po XVIII st Bukovina razom iz usiyeyu Moldaviyeyu bula pidporyadkovana turkam Tureckij sultan poseliv v mezhirichchi Dunayu i Dnistra blizko 30 tisyach tureckih ta tatarskih rodin dlya stvorennya protivagi kozakam z inshogo boku Dnistra Turki selilisya bilya krishtalevo chistogo dzherela chishma z tyurkskogo dzherelo Taki turecki dzherela zbereglisya j dosi po vsij Bessarabiyi Vid tih chasiv pohodit nazva sela Na teritoriyi suchasnoyi Podvir yivki nibito buv roztashovanij tureckij garnizon dovkola yakogo turki oselyali zhiteliv susidnih sil yakih voni vikoristovuvali yak robochu silu Tureckim zagonom komanduvav nachebto yakijs Zamzhij Slovo kishlo v perekladi z tureckoyi movi oznachaye poselennya chi podvir ya Analogichnogo pohodzhennya nazvi deyakih inshih bessarabskih sil Oselivka Kishlo Nedzhimove Udobne Han Kishlo Podvirne Kishlo Saliyeve Na okolicyah sela zbereglisya turecki mogilni kurgani Z 1711 roku v mezhah povitu utvoryuyetsya Hotinska rajya Protyagom trivalih promizhkiv chasu kraj zajmavsya ta upravlyavsya to polskimi to rosijskimi vijskami Moldavski gospodari knyazi Giki pridbali u turkiv znachnu chastinu zemel Kelmenechchini v tomu chisli i Kishlo Zamzhiyevo Knyazhna Katerina Gika odruzhilasya z Mikoloyu Russet Roznovano sinom verhovnogo Vestiara kaznacheya Moldovi Iordaki Georgiya en i otrimala mayetok do yakogo vhodili Kishlo Zamzhiyevo ta Lipkani Rodovij budinok Russet Roznovano v Lipkanah zberigsya do nashih dniv Pislya rosijsko tureckoyi vijni Bessarabiya bula zvilnena vid osmanskogo panuvannya i za Buharestskim mirnim dogovorom v 1812 roci bula priyednana do Rosiyi Zgodom vlasnikom staye knyaginya Mariya Mikolayivna Russet Roznovano 1815 Yassi 13 03 1899 Neapol sho bula odruzhena z grafom general majorom rosijskoyi armiyi vnukom grafa Yana Ivana Antonovicha Solloguba general ad yutanta polskogo korolya Stanislava Avgusta zgodom general majora rosijskoyi armiyi zasnovnika rodu Sollogubovih Same vona pikluvalasya pomistyam Kishla Zamzhiyevo ta vidilyala koshti na blagoustrij ta budivnictvo cerkvi v seli Pislya odruzhennya yiyi donki Katerini Lvivni Sollogub iz general lejtenantom grafom ru pomistya perejshlo do Olsuf yevih Ostannim vlasnikom sela buv graf ru rosijskij mistectvoznavec ta restavrator represovanij ta rozstrilyanij v 1938 roci Jogo sin Mihajlo Yuriyevich Olsuf yev v 1923 r viyihav na Dalekij Shid z metoyu probratisya za kordon pevnij chas prozhivav v Kishlo Zamzhiyevo yake todi bulo pid Rumuniyeyu pomer v Parizhi v 1983 r a vnuk Andrij Mihajlovich Olsuf yev 1939 r n vidomij francuzkij hudozhnik arhitektor ta restavrator knyaginya Mariya Mikolayivna Russet Roznovano graf Lev Lvovich Sollogub grafinya Katerina Lvivna Olsuf yeva graf Olsuf yev Oleksandr Vasilovich graf Olsuf yev Yurij Oleksandrovich Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Kishlo Zamzhiyevo Lipkanskoyi volosti Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 796 osib 378 cholovichoyi stati ta 418 zhinochoyi nalichuvalos 130 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Vidomosti pro cerkvu Rizdva Bogorodici Hotinskogo povitu sela Kishla Zamzhiyevo za 1859 rik v 1803 roci starannyami prihozhan v seli bula pobudovana derev yana cerkva pokrita gontoyu z kam yanoyu dzviniceyu Bogosluzhinnya provodilosya na rosijskij ta moldavskij movah Pri cerkvi na 1859 rik bulo 33 desyatini zemli ornoyi i dlya sinokosu Zapisano svyashenika Mardariya Timofijovicha Nestorovicha dyaka Grigoriya Mikolajovicha Bazilyuka i ponomarya Ivana Stefanovicha Moskalenka V comu zh dokumenti zapisano sho selo nalezhit pomishici grafini Mariyi Mikolayivni Sologubovij yaka prozhivaye v m Sankt Peterburg Tut zhe jde mova prote sho vsi zhiteli cholovikiv 372 zhinok 405 pravoslavni inshih vir nemaye V 1861 roci zgaduyetsya svyashenik Ignatij Mikolajovich Vatrich V 1868 roci 22 bereznya oderzhano dozvil na budivnictvo novoyi vzhe kam yanoyi cerkvi Nova cerkva bula pobudovana v 1873 roci Zgaduyetsya svyashenik Ivan Mikolajovich Dochul Starenku derev yanu cerkvu rozibrali i dovgij chas na misci yiyi prestolu stoyala kaplichka yaku des v 60 h rokah uzhe HH stolittya zrujnuvali i bulo vidnovleno v dvohtisyachnih Za danimi 1878 roku zgaduyetsya svyashenik Yakiv Antonovich Strutinskij 1885 roku svyashenik Yelizarij Ilarionovich Simashkevich V 1887 roci pomishik graf ru sho prozhivav v m Sankt Peterburg naznachiv upravitelya Lapacona Zaharova z Rosiyi Stanom na 1892 rik v seli prozhivalo 584 choloviki ta 609 zhinok Za danimi 1895 roku zgaduyetsya vzhe inshij svyashenik Mikola Grigorovich Moshnyaga Naselennya sela 623 choloviki ta 627 zhinok Rik Kilkist dvoriv Cholovikiv Zhinok 1859 93 372 405 1863 96 384 384 1873 102 410 409 1883 124 497 477 1892 147 584 609 1903 233 934 890 Stanom na 1886 rik u carachkomu vlasnicke seli Kishlo Zamzhiyevo Lipkanskoyi volosti meshkalo 1213 osobi nalichuvalos 191 dvorove gospodarstvo isnuvala pravoslavna cerkva U 1896 pri cerkvi vidkrito shkolu uchitelem pri yakij buv svyashenik Mikola Moshnyaga ta psalomshik Ivan Mihajlovich diti vchili Zakon Bozhij cerkovnij spiv vchilisya chitati pisati rahuvati V 1900 roci v selo priyihav vchitel Kovach Volodimir Petrovich yakij i stav pershim vchitelem u seli Rozpochalosya budivnictvo shkoli A v 1902 roci organizuvano hor hlopchikiv ta divchatok V 1917 roci zakinchila gimnaziyu Dina Kovach priyihala do brata v selo Kishlo Zamzhiyevo de dopomagala jomu vchiti selyanskih ditej a pislya rumunskoyi okupaciyi koli brat vidmovivsya vikladati na rumunskij movi vona bula priznachena vchitelem chotiriklasnoyi shkoli i vchitelyuvala razom iz svoyim majbutnim cholovikom direktorom shkoli Pronovichem Mikoloyu Fedorovichem Vchitelyami takozh buli brati Mikoli Fedorovicha Pronovich Yakiv Fedorovich z druzhinoyu Tamaroyu ta Pronovich Danilo Fedorovich z druzhinoyu Mariyeyu V 1940 roci koli prijshla radyanska vlada Dina Petrivna bula priznachena direktorom shkoli V 1919 roci selo priyednano do Korolivstva Rumuniya Zhitel sela O G Kormush uchasnik Hotinskogo povstannya 1919 roku piznishe pisar 1 yi kavalerijskoyi brigadi G I Kotovskogo nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U 1939 roci u Podvir yivci vidbuvsya strajk 150 silskih batrakiv proti orendatora Fihmana za zbilshennya zarplati z 30 do 40 leyiv u den Bulo viklikano zhandarmiv ale selyani svogo dobilis V 1940 roci z iniciativi Basko Yevgena bulo stvoreno pidpilnu komsomolsku organizaciyu 28 chervnya 1940 roku selo bulo zvilneno vid rumunskih okupantiv A Nakazom vid 4 zhovtnya 1940 roku Pro vstanovlennya kordoniv mizh Ukrayinskoyu RSR ta Moldavskoyu RSR selo vidneseno do Ukrayinskoyi RSR z kordonami po mezhi sela Ale pislya togo yak nimci projshli cherez selo rumunska vlada povernulasya Pid chas drugoyi svitovoyi vijni bojovih dij na teritoriyi sela ne bulo bij vidbuvsya v lisi Zalishilisya tila kilkoh radyanskih bijciv ta nimeckih soldat Na teritoriyi sela bulo pohovano dvoh radyanskih soldat ale zgodom yih ostanki perevezeno do bratskoyi mogili smt Kelmenci Na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 330 meshkanciv sela brali uchast u boyah proti fashistiv z nih 130 nagorodzheni ordenami ta medalyami 195 ne povernulisya z vijni V berezni 1944 roku nash kraj buv zvilnenij vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Shkola semirichka znovu zapracyuvala v seli z 1944 roku A pid chas vijni v primishenni shkoli znahodivsya lazaret dlya poranenih Direktorom shkoli bula Pronovich Dina Petrivna Polovina sela v 1946 roci ob yednalasya v kolgosp im Molotova Ocholiv jogo frontovik Ivan Sidorovich Galyas Druga polovina sela stvorila svij kolgosp Krayina Rad v 1947 roci Golovoyu stav Leonid Andrijovich Kormush Bulo duzhe vazhko Kolishnij brigadir rilnichoyi brigadi Zheliznij S I rozpovidav sho mali lishe 17 par konej ne vistachalo furazhu Vzhe u 1948 roci z yavivsya pershij traktor Pochali siyati kukurudzu cukrovi buryaki Zasiyali oziminoyu 40 gektariv V 1950 roci obidva kolgospi ob yednalisya v kolgosp im Michurina Golovoyu stav Pantelej Omelyanovich Pogorilovskij Kolgosp maye 2321 ga zemli u tomu chisli ornoyi 1835 sadiv 127 ga vinogradnikiv 13 8 ga Na fermah utrimuyetsya ponad 4 tis goliv hudobi Gospodarstvo maye 24 traktori 5 kombajniv 9 avtomashin 40 elektromotoriv Napryam gospodarstva zerno buryakovij z rozvinutim m yaso molochnim tvarinnictvom U kolgospi siyut pshenicyu kukurudzu cukrovi buryaki Ye tut valcovij mlin olijnicya pasika Za uspihi dosyagnuti v rozvitku silskogo gospodarstva Zbirali po 32 35 c zernovih z gektara 35 c kukurudzi i 342 c ga cukrovih buryakiv U 1971 roci kolgosp nagorodzheno ordenom Znak poshani Golova kolgospu Vsevolod Ivanovich Gedzira udostoyenij zvannya Geroj socialistichnoyi praci a 7 zhiteliv sela nagorodzheno ordenom Lenina Blizko 70 kolgospnikiv za sumlinnu pracyu nagorodzheno ordenami imedalyami V Podvir yivci pracyuyut serednya shkola Budinok kulturi biblioteka Ye v seli feldshersko akusherskij punkt stomatologichnij kabinet profilaktorij univermag 5 magaziniv laznya molochna kuhnya viddilennya zv yazku V 50 h rokah v seli bulo provedeno pershij telefon Silska rada u yakij vin znahodivsya bula u budinkah zhiteliv Pershim golovoyu silskoyi radi v 40 h rokah stav Nishenko Yuhim V 60 h rokah v seli bulo pobudovano kafe budinok kulturi A v 1961 roci vidkrito 8 richnu shkolu v primishenni de zaraz znahoditsya prikordonna zastava V 1968 roci shkola stala serednoyu U 1969 roci pobudovano primishennya dityachogo sadochka U 70 h rokah bulo pobudovano 3 magazini Z 1987 roku zaasfaltovano 8 1 km dorogi v seli V 1976 roci vidkrito novu shkolu a bilya shkoli posadzheno aleya yalinok vchitelem frontovikom Pronovichem Borisom Mikolajovichem Pam yatkiHram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici rozpochato budivnictvo v 1868 roci zaversheno 1873 roci pro stan hramu pikluvalisya pani grafinya Sologubova sho prozhivala v m Sankt Peterburg graf Ulsuf yev a takozh upravitel Lapacon Zaharov U 1939 roci dyak Kravchenko ne dav mozhlivosti zrujnuvati hram ta ogorozhu rizikuyuchi svoyim zhittyam Muzej istoriyi sela ta bojovoyi slavi Svitlicya pam yati Rayisi VerzhakNaselennyaU knizi Bessarabskie rusiny chitko opisuyetsya etnichnij sklad sela mestnost naselena bessarabskimi rusinami malorosami v kotoryh yazyk isklyuchitelno malorusskij 1859 796 1886 1 213 1930 2 541 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2476 osib z yakih 1124 choloviki ta 1352 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2304 osobi 2007 2 310 2011 2 271 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 95 58 moldovska 2 86 rosijska 1 34 rumunska 0 09 biloruska 0 04 Vidomi urodzhenciV I Gedzira Geroj Socialistichnoyi Praci kolishnij golova kolgospu specialist v oblasti aviacijnoyi medicini doktor medichnih nauk polkovnik medichnoyi sluzhbi kandidat medichnih nauk docent institutu Golovnij kardiolog Sumskoyi oblasti U 1976 roci zakinchiv Cherniveckij derzhavnij medichnij institut U 1977 1981 rr pracyuvav golovnim likarem Tereshkivskoyi dilnichnoyi likarni Sumskogo rajonu u 1981 1984 rr likarem revmatologom Sumskoyi oblasnoyi likarni 1986 1996 rr golovnim likarem Sumskogo oblasnogo kardiologichnogo dispanseru Kandidatsku disertaciyu zahistiv u 1993 roci Z 1996 roku docent kafedri vnutrishnoyi medicini SumDU Maye vishu kategoriyu z kardiologiyi Avtor 61 naukovoyi publikaciyi 1 navchalnogo posibnika z grifom MOZ Ukrayini ta 3 navchalnih posibnikiv z grifom MON Ukrayini doktor himichnih nauk institut organichnoyi himiyi im M D Zelinskogo kandidat himichnih nauk kandidat veterinarnih nauk institutu ekonomiki ta planuvannya silskogo gospodarstva inzhener proektnogo institutu po proektuvannyu ta transportuvannyu gazu m Kiyiv golovnij likar Dobrotvirskoyi miskoyi likarni likar vishoyi kategoriyi likar vishoyi kategoriyi rajonnij otolaringolog metodist oblasnogo institutu pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti nachalnik oblasnogo upravlinnya Derzhavnogo Kaznachejstva m Chernivci pershij zastupnik golovi nachalnik Upravlinnya miliciyi DPA v Hmelnickij oblasti Polkovnik podatkovoyi miliciyi nachalnik upravlinnya agropromislovogo rozvitku Kelmeneckoyi RDA zav hirurgichnim viddilennyam Kelmeneckoyi CRL Kruglyanko Mariya Pavlivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 8 9 go sklikannya chempion Ukrayini z pauerliftingu KMS I P F Chempion Yevropi z pauerliftingu zhim lezhachi MSMK V P O absolyutnij chempion kubka Tavriki majster sportu z pauerliftingu bagatorazovij rekordsmen oblasti prizer Ukrayini z pauerliftingu I P F majster sportu z velosipednogo sportu golova tovaristva KOLOS m Kicman MSMK z pauerliftingu chempion svitu z pauerliftingu Lisko Vasil Petrovich Ostannij Veteran Drugoyi Svitovoyi vijni sela Ordenonosec Ostannij uchasnik Shturma Berlina v Kelmeneckomu rajoni Veteran praci Pidpolkovnik u zapasi Pochesnij meshkanec mista Lipkani Sportivne zhittyaV seli ye vlasna futbolna komanda ta sekciya pauerliftingu organizatorom yakoyi u 1998 buv majster sportu z pauerliftingu Viktor Volodimirovich Rekun Vin vidkriv sportivnij zal dlya silovih trenuvan Todi uchen shkoli Chumak Andrij pochav zanyattya u zali a sogodni vin ye chempionom svitu z pauerliftingu majstrom sportu po VPO PRO Gordist shkoli vchitel matematiki Babinchuk Andrij Viktorovich trener vikladach sportivnogo klubu Ajron men filial Babinskoyi DYuSSh rekordsmen Yevropi z zhimu lezhachi za versiyeyu VPO bagatorazovij prizera i chempion Ukrayini z pauerliftingu zhim lezhachi za versiyeyu IPF Jogo vihovanci ye rekordsmenami oblasti sered yunakiv Glushko Roman Chebanik Oleksandr a uchen 9 klasu Glushko Roman chempionom Ukrayini z pauerliftingu sered uchniv DYuSSh V shkoli diyut sekciya legkoyi atletiki ta basketbolu Shkilni komandi regulyarno zdobuvayut prizovi miscya na rajonnih ta oblasnih zmagannyah U 2012 roci zapochatkovano provedennya turniru z basketbolu v chest vchitelya fizichnoyi kulturi veterana pedagogichnoyi nivi kolishnogo direktora shkoli Kushniryuka O A Socialna sferashkola dityachij sadok Narodnij Dim budinok kulturi biblioteka viddilennya zv yazku oshadkasa prikordonnij zagin 2195 ambulatoriya simejnoyi medicini SvitliniHram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Rosetti Roznovan Muzej istoriyi sela ta bojovoyi slaviPrimitki Geografichnoyi enciklopediya Ukrayini Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1989 1993 1 2015 12 08 u Wayback Machine ARHEOLOGIChNI PAM YaTKI TRIPILSKOYi KULTURI NA TERENI UKRAYiNI 8 s 139 Bessarabiya Geograficheskij istoricheskij statisticheskij ekonomicheskij etnograficheskij literaturnyj i spravochnyj sbornik Pod red P A Krushevana Moskva 1903 2 LIShIN KONSTANTIN ANDREEVICh Iz nedavnego proshlogo odnoj usadby Olsuf yev Yu O Moskva 2009 Pyat vekov Raevskih Raevskij S P Moskva 2005 r 7 s 124 Ol suf e vy v emig ra cii Ta la laj M G SPb 1999 Vyp 10 Bessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 950 Bessarabiya Istoricheskoe opisanie Batyushkov P I S Peterburg 1892 Hotin u dev yatnadcyatomu Komarnickij S I Chernivci 2011 3 2018 03 04 u Wayback Machine Vstanovlennya kordoniv URSR u 1940 mu roci 4 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Bessarabskie rusiny Nestorovskij P A Varshava 1905 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 5 2015 12 08 u Wayback Machine Derzhavni ustanovi sela Podvir yivka PosilannyaDerzhavni ustanovi sela Podvir yivka Pogoda v seli Podvir yivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ