Зеле́на (в минулому — Comuna Zelena, 1942-1944 Comuna Elena) — село у Лівинецькій сільській громаді Дністровського району Чернівецької області України.
село Зелена | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Дністровський район |
Громада | Лівинецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA73040070020088469 |
Облікова картка | Зелена |
Основні дані | |
Засноване | 2 квітня 1605 |
Населення | 1980 |
Поштовий індекс | 60133 |
Телефонний код | +380 3732 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°21′46″ пн. ш. 26°43′30″ сх. д. / 48.36278° пн. ш. 26.72500° сх. д.Координати: 48°21′46″ пн. ш. 26°43′30″ сх. д. / 48.36278° пн. ш. 26.72500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 169 м |
Водойми | р. Зелена |
Відстань до обласного центру | 79,2 км |
Відстань до районного центру | 21,8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60133, с. Зелена, вул. Головна, 3 |
Сільський голова | в.о. Бабій Лариса |
Карта | |
Зелена | |
Зелена | |
Мапа | |
У селі діє пункт контролю через державний кордон з Молдовою Зелена—Медвежа.
Географія
Через село тече річка Зелена, ліва притока Пруту. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом Т 2613, який переходить у Р63.
Історія
Засноване 2 квітня 1605 року в Хотинському повіті, Князівста Молдова
В 1711 по 1812 Хотинський повіт був окупований Османською імперією і переведений під безпосередній контроль Стамбула.
Після Російсько-Турецької війни 1806-1812 років за мирною угодою в Бухаресті, Князівство Молдова було розділено на 2 частини та її східна частина (Бессарабія) ввійшла до складу Російської Імперії.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 136 осіб (71 чоловічої статі та 65 — жіночої), налічувалось 70 дворових господарств
Станом на 1886 рік у власницькому селі Липканської волості, мешкало 385 осіб, налічувалось 195 дворових господарств, існувала православна церква.
Під час Революції в Росії на території Бессарабської губернії було проголошено Молдавську Демократичну Республіку. Задля безпеки новоутвореної держави, Парламент республіки Сфатул Церій звернувся до Уряду Румунії для допомоги. Після цього румунські війська були введені на територію МДР для забезпечення безпеки і порядку.
Розуміючи наближення більшовиків, задля збереження свободи і безпеки населення Бессарабії, Сфатул Церій проголосував за входження республіки до складу Королівства Румунія на правах автономії.
27 березня 1918 року Сфатул Церій проголосував відкритим поіменним голосуванням на користь союзу з Румунією, декларацією, в якій зазначається, що: «Молдавська Демократична Республіка (Бессарабія), в її кордонах між Прутом, Дністром, Чорним морем і старими кордонами з Австрією, вирваною Росією сто і більше років тому з тіла старої Молдови за принципами історичного права і права нації, засноване на принципі, що народ сам повинен вирішувати свою власну долю, відтепер і назавжди ЄДНАЄТЬСЯ ЗІ СВОЄЮ МАТІР'Ю, РУМУНІЄЮ». Проголошення унії закінчувалося словами: «Хай живе союз Бессарабії з Румунією на віки вічні!».
Село було засноване в складі Князівства Молдова, та впродовж своєї історії входило до складу наступних держав: 1605 рік заснування-1711 - Князівство Молдова 1711-1812 - Санджак Османської Імперії 1812-1916 - Російська Імперія 1917-1917 - Російська Республіка 1917-1918 - Молдавська Демократична Республіка 1918-1940 - Королівство Румунія 1940-1941 - СРСР 1941-1944 - Королівство Румунія 1944-1991 - СРСР 1991-теперішній час - В складі України
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2228 осіб, з яких 1000 чоловіків та 1228 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1975 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,99 % |
російська | 0,66 % |
молдовська | 0,35 % |
Легенда рідного краю
У міжріччі Дністра і Прута розкинулося старовинне село Зелена. Славиться воно рясними садами, високими врожаями та працьовитими і гостинними людьми.
Розповідають, що колись давним-давно навколо шуміли похмурі ліси. Тільки гам, де зараз село, була безлісна долина. Срібним ремінцем переперізував її співучий струмок. А вздовж струмка тягнувся шлях, яким їздили чумаки за крамом до моря.
Відомо: чумакування було промислом тяжким і небезпечним через хвороби, війни, безхліб'я і безводдя у дорозі. Тому чумаки, як до рідного дому, завертали по дорозі на долину, де на зеленій траві у затишку можна було спочити, попасти і напоїти воли, запастись пахучим сіном, а у навколишніх лісах самим добре поживитись дичиною, ягодами, грибами...
Довго гомонів чумацький шлях її доброю славою. Облюбував собі це місце один чумак — наймит, якого тяжкі злидні змушували заробляти гроші, ходячи з господарськими валками, і поселився тут. Незабаром до нього приєдналися інші.
Перші поселенці заслужено пишалися своєю зеленою долиною і з гордістю говорили про неї коротко: «Наша зелена». Ця горда і коротка назва закріпилась навічно в майбутньому і за селом, яке виникло тут.
Освіта
Першу школу в селі було відкрито у 1898 р. Школа була дерев'яною, мала дві класні кімнати і конурку для вчителя Дмитра Васильовича Горбицького. Школу відвідувало 8 учнів. Пізніше було відкрито другу школу у Ковиковій хаті (так називали чоловіка, який раніше тут проживав) директором якої був Лисий О. Ф. У «Часописі» за 1907 р. випуску 5, було записано, що у церковно-приходській школі Кишла-Зеленої навчалося 163 дитини від 8 до 11 років і був один учитель. Тому біля Ковикової школи було побудовано дерев'яну школу. У 1912—1914 рр. у селі було ще відкрито три школи.
У 1918 р. в село вступили румуни. Почалася румунізація навчання в школі, спів у церкві, на вулиці, скрізь вимагали говорити тільки румунською. Дітей били за найменшу провину, били по руках і долонях аж до крові. Та діти продовжували освоювати знання, вчитися грамоти.
У 1933 р. примарія ухвалила рішення про будівництво нової школи у центрі села, біля церкви. Камінь возили з Китросів і Перківців, дерево для вікон і дверей з Липкан і Кривої. Саман робили у двох великих ямах біля місця де мали будувати школу. Будували її будівельники з Хотина, а односельчани їм допомагали. За кілька місяців підняли стіни і покрили «драницею». Керував будівництвом школи примар Балацький Г. В. та директор Лисий О. Ф. вчителями були дружина дяка Бріцка Євгенія та дружина директора Лиса Віра Петрівна. До 4 класу навчання було безкоштовним, а від четвертого до сьомого — платним. Крім навчання займалися художньою самодіяльностю. Щороку 10 травня школярі йшли в ліс і виступали з концертною програмою. Всі були одягнені у вишиті сорочки, тобто в український одяг. Школа славилася запальними танцями та хором — яким керував Михайлов Василь
З 1944 р. школа стала семирічною і перший випуск семирічки був у 1950 р. — 14 учнів. Перший випуск десятирічки — у 1955, — 28 учнів. Класним керівником була Шамрай Т. Т.
Директором школи з 1952 по 1963 роки був Уколов М. В. Саме він випускав перший випуск середньої школи. Саме він мріяв побудувати ще одну школу, але встиг закласти тільки фундамент. Пізніше на ньому звели шкільну майстерню. Завдяки Микиті Васильовичу в селі було побудовано першу електропідстанцію. Так у 1956 р. у селі засвітилася перша електрична лампочка.
Школа, у якій зараз проводиться навчання, на 426 місць була побудована в 1969 році.
Посилання
- Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2011) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2011) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zele na v minulomu Comuna Zelena 1942 1944 Comuna Elena selo u Livineckij silskij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo Zelena Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Dnistrovskij rajon Gromada Livinecka silska gromada Kod KATOTTG UA73040070020088469 Oblikova kartka Zelena Osnovni dani Zasnovane 2 kvitnya 1605 Naselennya 1980 Poshtovij indeks 60133 Telefonnij kod 380 3732 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 21 46 pn sh 26 43 30 sh d 48 36278 pn sh 26 72500 sh d 48 36278 26 72500 Koordinati 48 21 46 pn sh 26 43 30 sh d 48 36278 pn sh 26 72500 sh d 48 36278 26 72500 Serednya visota nad rivnem morya 169 m Vodojmi r Zelena Vidstan do oblasnogo centru 79 2 km Vidstan do rajonnogo centru 21 8 km Misceva vlada Adresa radi 60133 s Zelena vul Golovna 3 Silskij golova v o Babij Larisa Karta Zelena Zelena Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zelena U seli diye punkt kontrolyu cherez derzhavnij kordon z Moldovoyu Zelena Medvezha GeografiyaCherez selo teche richka Zelena liva pritoka Prutu Vidstan do rajcentru stanovit blizko 22 km i prohodit avtoshlyahom T 2613 yakij perehodit u R63 IstoriyaZasnovane 2 kvitnya 1605 roku v Hotinskomu poviti Knyazivsta Moldova V 1711 po 1812 Hotinskij povit buv okupovanij Osmanskoyu imperiyeyu i perevedenij pid bezposerednij kontrol Stambula Pislya Rosijsko Tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv za mirnoyu ugodoyu v Buharesti Knyazivstvo Moldova bulo rozdileno na 2 chastini ta yiyi shidna chastina Bessarabiya vvijshla do skladu Rosijskoyi Imperiyi Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 136 osib 71 cholovichoyi stati ta 65 zhinochoyi nalichuvalos 70 dvorovih gospodarstv Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Lipkanskoyi volosti meshkalo 385 osib nalichuvalos 195 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Pid chas Revolyuciyi v Rosiyi na teritoriyi Bessarabskoyi guberniyi bulo progolosheno Moldavsku Demokratichnu Respubliku Zadlya bezpeki novoutvorenoyi derzhavi Parlament respubliki Sfatul Cerij zvernuvsya do Uryadu Rumuniyi dlya dopomogi Pislya cogo rumunski vijska buli vvedeni na teritoriyu MDR dlya zabezpechennya bezpeki i poryadku Rozumiyuchi nablizhennya bilshovikiv zadlya zberezhennya svobodi i bezpeki naselennya Bessarabiyi Sfatul Cerij progolosuvav za vhodzhennya respubliki do skladu Korolivstva Rumuniya na pravah avtonomiyi 27 bereznya 1918 roku Sfatul Cerij progolosuvav vidkritim poimennim golosuvannyam na korist soyuzu z Rumuniyeyu deklaraciyeyu v yakij zaznachayetsya sho Moldavska Demokratichna Respublika Bessarabiya v yiyi kordonah mizh Prutom Dnistrom Chornim morem i starimi kordonami z Avstriyeyu virvanoyu Rosiyeyu sto i bilshe rokiv tomu z tila staroyi Moldovi za principami istorichnogo prava i prava naciyi zasnovane na principi sho narod sam povinen virishuvati svoyu vlasnu dolyu vidteper i nazavzhdi YeDNAYeTSYa ZI SVOYeYu MATIR Yu RUMUNIYeYu Progoloshennya uniyi zakinchuvalosya slovami Haj zhive soyuz Bessarabiyi z Rumuniyeyu na viki vichni Selo bulo zasnovane v skladi Knyazivstva Moldova ta vprodovzh svoyeyi istoriyi vhodilo do skladu nastupnih derzhav 1605 rik zasnuvannya 1711 Knyazivstvo Moldova 1711 1812 Sandzhak Osmanskoyi Imperiyi 1812 1916 Rosijska Imperiya 1917 1917 Rosijska Respublika 1917 1918 Moldavska Demokratichna Respublika 1918 1940 Korolivstvo Rumuniya 1940 1941 SRSR 1941 1944 Korolivstvo Rumuniya 1944 1991 SRSR 1991 teperishnij chas V skladi UkrayiniNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2228 osib z yakih 1000 cholovikiv ta 1228 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1975 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 99 rosijska 0 66 moldovska 0 35 Legenda ridnogo krayuU mizhrichchi Dnistra i Pruta rozkinulosya starovinne selo Zelena Slavitsya vono ryasnimi sadami visokimi vrozhayami ta pracovitimi i gostinnimi lyudmi Rozpovidayut sho kolis davnim davno navkolo shumili pohmuri lisi Tilki gam de zaraz selo bula bezlisna dolina Sribnim remincem pereperizuvav yiyi spivuchij strumok A vzdovzh strumka tyagnuvsya shlyah yakim yizdili chumaki za kramom do morya Vidomo chumakuvannya bulo promislom tyazhkim i nebezpechnim cherez hvorobi vijni bezhlib ya i bezvoddya u dorozi Tomu chumaki yak do ridnogo domu zavertali po dorozi na dolinu de na zelenij travi u zatishku mozhna bulo spochiti popasti i napoyiti voli zapastis pahuchim sinom a u navkolishnih lisah samim dobre pozhivitis dichinoyu yagodami gribami Dovgo gomoniv chumackij shlyah yiyi dobroyu slavoyu Oblyubuvav sobi ce misce odin chumak najmit yakogo tyazhki zlidni zmushuvali zaroblyati groshi hodyachi z gospodarskimi valkami i poselivsya tut Nezabarom do nogo priyednalisya inshi Pershi poselenci zasluzheno pishalisya svoyeyu zelenoyu dolinoyu i z gordistyu govorili pro neyi korotko Nasha zelena Cya gorda i korotka nazva zakripilas navichno v majbutnomu i za selom yake viniklo tut OsvitaPershu shkolu v seli bulo vidkrito u 1898 r Shkola bula derev yanoyu mala dvi klasni kimnati i konurku dlya vchitelya Dmitra Vasilovicha Gorbickogo Shkolu vidviduvalo 8 uchniv Piznishe bulo vidkrito drugu shkolu u Kovikovij hati tak nazivali cholovika yakij ranishe tut prozhivav direktorom yakoyi buv Lisij O F U Chasopisi za 1907 r vipusku 5 bulo zapisano sho u cerkovno prihodskij shkoli Kishla Zelenoyi navchalosya 163 ditini vid 8 do 11 rokiv i buv odin uchitel Tomu bilya Kovikovoyi shkoli bulo pobudovano derev yanu shkolu U 1912 1914 rr u seli bulo she vidkrito tri shkoli U 1918 r v selo vstupili rumuni Pochalasya rumunizaciya navchannya v shkoli spiv u cerkvi na vulici skriz vimagali govoriti tilki rumunskoyu Ditej bili za najmenshu provinu bili po rukah i dolonyah azh do krovi Ta diti prodovzhuvali osvoyuvati znannya vchitisya gramoti U 1933 r primariya uhvalila rishennya pro budivnictvo novoyi shkoli u centri sela bilya cerkvi Kamin vozili z Kitrosiv i Perkivciv derevo dlya vikon i dverej z Lipkan i Krivoyi Saman robili u dvoh velikih yamah bilya miscya de mali buduvati shkolu Buduvali yiyi budivelniki z Hotina a odnoselchani yim dopomagali Za kilka misyaciv pidnyali stini i pokrili draniceyu Keruvav budivnictvom shkoli primar Balackij G V ta direktor Lisij O F vchitelyami buli druzhina dyaka Bricka Yevgeniya ta druzhina direktora Lisa Vira Petrivna Do 4 klasu navchannya bulo bezkoshtovnim a vid chetvertogo do somogo platnim Krim navchannya zajmalisya hudozhnoyu samodiyalnostyu Shoroku 10 travnya shkolyari jshli v lis i vistupali z koncertnoyu programoyu Vsi buli odyagneni u vishiti sorochki tobto v ukrayinskij odyag Shkola slavilasya zapalnimi tancyami ta horom yakim keruvav Mihajlov Vasil Z 1944 r shkola stala semirichnoyu i pershij vipusk semirichki buv u 1950 r 14 uchniv Pershij vipusk desyatirichki u 1955 28 uchniv Klasnim kerivnikom bula Shamraj T T Direktorom shkoli z 1952 po 1963 roki buv Ukolov M V Same vin vipuskav pershij vipusk serednoyi shkoli Same vin mriyav pobuduvati she odnu shkolu ale vstig zaklasti tilki fundament Piznishe na nomu zveli shkilnu majsternyu Zavdyaki Mikiti Vasilovichu v seli bulo pobudovano pershu elektropidstanciyu Tak u 1956 r u seli zasvitilasya persha elektrichna lampochka Shkola u yakij zaraz provoditsya navchannya na 426 misc bula pobudovana v 1969 roci PosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2011 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi