Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Побережник болотяний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Limicola falcinellus (, 1763) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Calidris falcinellus Philomachus falcinellus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Побере́жник боло́тяний, грязови́к (Limicola falcinellus) — невеликий прибережний птах родини баранцевих (Scolopacidae). Єдиний представник роду Болотяний побережник (Limicola). Гніздиться в тундрі Євразії, в Україні пролітний птах.
Опис
Морфологічні ознаки
Маленький кулики (розміром з горобця), з довгим, трохи зігнутим донизу дзьобом. Маса тіла 30-40 г, довжина тіла 16-18 см, розмах крил 34-37 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верхня частина голови темно-бура; над оком біла «брова», від початку якої, від дзьоба через верх голови, проходить поздовжня біла смуга, тому «брова» неначе роздвоюється; низ голови і шия білуваті, з темними рисками; пера спини і попереку чорно-бурі, з вохристою облямівкою; верх крил темно-сірий; надхвістя біле, з поздовжньою чорно-бурою смугою посередині; низ білий, на волі і боках тулуба темні стрілоподібні плями; махові пера чорно-бурі; стернові пера сірі, центральна пара стернових пер чорно-бура; дзьоб темно-бурий, сплощений з боків і на кінці дещо загнутий донизу; ноги темно-бурі; у позашлюбному оперенні зверху світло-сірий; тім'я темніше; воло сірувате; решта низу біла. Молодий птах подібний до дорослого у шлюбному вбранні, але на волі і боках тулуба темні плями округлі.
Від решти побережників відрізняється виразними білими роздвоєними «бровами»; від малого баранця — також темно-бурими ногами і відсутністю жовтого кольору в оперенні.
Після підняття на крило молодих птахів, у серпні, у дорослих починається повне линяння, яке закінчується тільки на місцях зимівлі. Молоді птахи починають линяти і вкриватись зимовим оперенням (часткове линяння) тільки у вересні, закінчується линяння теж на місцях зимівлі. Зимове оперення (жовтень-березень). Пера верхньої сторони тіла буро-сірі з чорно-бурими центрами.
Пера попереку і верхні покривні хвоста чорно-бурі з вузенькими іржастими облямівками. Низ білий, шия спереду і воло з сірим нальотом і темно-бурими поздовжніми плямами. Молоді птахи до жовтня схожі на дорослих у весняному оперенні, і відрізняються тільки тим, що на волі у них значно менше плямок і вони світліші та розпливчаті.
Звуки
Злітаючи, подає пронизливе «трірр»; шлюбний крик нагадує щебетання берегової ластівки.
Поширення та місця існування
Ареал побережника болотяного досить широкий. Він трапляється в південній частині тундрової зони та на крайній північній частині тайгової зони між полярним колом і 80° північної широти майже всієї Євразії, від Скандинавського півострова до прибережних районів Східно-Сибірського моря, за деякими джерелами, також у Гренландії і на Шпіцбергені.
Зимує в прибережних регіонах Аравійського півострова, Африки, Південно-східної Азії і Австралії.
В Україні побережник болотяний є постійним, але нечисленним осіннім перелітним птахом на Дніпрі і морському узбережжі; в цих місцях побережники болотяні зрідка трапляються й літом як негніздові бродячі птахи; під час весняного перельоту іноді спостерігали тільки на морському узбережжі та деяких районів півдня України.
Типовими місцями існування побережника болотяного є вологі ділянки мохових і трав'янистих боліт, заболочені береги річок і лагун, мулисті озера і річкові мілини серед купин, кущів та дерев.
Чисельність
Чисельність в Європі станом на кінець ХХ ст. оцінена в 9,2-22 тис. пар. Світова популяція оцінюється в 71-160 млн особин. Чисельність скорочується.
Розмноження
Птахи гніздяться невеликими колоніями — від 2 до 20 пар, які віддалені одна від одної на 80-100 м. Гнізда робить на землі на сухому місці серед високої трави або в кущах з підстилкою з березових або вербових листків. Яйця відкладають з настанням тепла, на початку червня. У кладці найчастіше чотири яйця бежевого або брудно-жовтого кольору з великою кількістю дрібних темних цяточок. Кладку насиджують самка з самцем по черзі протягом 22 днів.
Сезонні міграції
Побережник болотяний є дальнім мігрантом, мігрує широким фронтом. Під час сезонних міграцій чергує короткі перельоти з тривалими зупинками для годування. Дорослі птахи, що гніздяться у Фенноскандії, залишають місця гніздування в липні (молоді відлітають в серпні) та зупиняються у значній кількості на півдні України (на Сивашу та інших місцях Азово-Чорноморського узбережжя), на узбережжі Болгарії, Близького Сходу, Каспійського моря. Після тривалої зупинку здійснюють швидкий переліт у період серпень — початок жовтня до місць зимівлі в Африці, Пакистані та південній Індії. Східні гніздові популяції мігрують широким фронтом через тайгу або вздовж східного узбережжя Азії протягом вересня-жовтня та вертаються назад у квітні-травні. Фенноскандинавські гніздові популяції залишають місця зимівлі у період з середини квітня до початку червня. Невелика кількість птахів, що не беруть участь у розмноженні, залишаються влітку на місцях зимівель.
Живлення
Живиться на непокритих рослинністю обмілинах, на грязьових мілководних ділянках озер, річок і морських лагун. Пересувається повільно, невеликими кроками на мілководді, час від часу занурюючи в мул свій дзьоб.
Побережник болотяний є всеїдним птахом. До спектру живлення входять морські багатощетинкові черви, дрібні двостулкові та черевоногі молюски, ракоподібні (зокрема, бокоплави), імаго і личинки комах (зокрема, жуки, прямокрилі, мурашки). Ці птахи також вживають у їжу насіння водних рослин.
Охорона
Побережник болотяний охороняється відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів та Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- BirdLife International 2012. Calidris falcinellus. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2015.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 23 July 2015. [ 25 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Handbook of the Birds of the World. Volume 3 Hoatzin to Auks / Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. — Lynx Edicions, 1996. — .
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poberezhnik bolotyanijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Bolotyanij poberezhnik Limicola C L Koch 1816Vid Poberezhnik bolotyanijBinomialna nazvaLimicola falcinellus 1763 SinonimiCalidris falcinellus Philomachus falcinellusPosilannyaVikishovishe Limicola falcinellusVikividi Limicola falcinellusEOL 2407797ITIS 176716MSOP 144042NCBI 425645Fossilworks 370406 Pobere zhnik bolo tyanij gryazovi k Limicola falcinellus nevelikij priberezhnij ptah rodini barancevih Scolopacidae Yedinij predstavnik rodu Bolotyanij poberezhnik Limicola Gnizditsya v tundri Yevraziyi v Ukrayini prolitnij ptah OpisMorfologichni oznaki Poberezhnik bolotyanij pid chas goduvannya Malenkij kuliki rozmirom z gorobcya z dovgim trohi zignutim donizu dzobom Masa tila 30 40 g dovzhina tila 16 18 sm rozmah kril 34 37 sm U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni verhnya chastina golovi temno bura nad okom bila brova vid pochatku yakoyi vid dzoba cherez verh golovi prohodit pozdovzhnya bila smuga tomu brova nenache rozdvoyuyetsya niz golovi i shiya biluvati z temnimi riskami pera spini i popereku chorno buri z vohristoyu oblyamivkoyu verh kril temno sirij nadhvistya bile z pozdovzhnoyu chorno buroyu smugoyu poseredini niz bilij na voli i bokah tuluba temni strilopodibni plyami mahovi pera chorno buri sternovi pera siri centralna para sternovih per chorno bura dzob temno burij sploshenij z bokiv i na kinci desho zagnutij donizu nogi temno buri u pozashlyubnomu operenni zverhu svitlo sirij tim ya temnishe volo siruvate reshta nizu bila Molodij ptah podibnij do doroslogo u shlyubnomu vbranni ale na voli i bokah tuluba temni plyami okrugli Vid reshti poberezhnikiv vidriznyayetsya viraznimi bilimi rozdvoyenimi brovami vid malogo barancya takozh temno burimi nogami i vidsutnistyu zhovtogo koloru v operenni Pislya pidnyattya na krilo molodih ptahiv u serpni u doroslih pochinayetsya povne linyannya yake zakinchuyetsya tilki na miscyah zimivli Molodi ptahi pochinayut linyati i vkrivatis zimovim operennyam chastkove linyannya tilki u veresni zakinchuyetsya linyannya tezh na miscyah zimivli Zimove operennya zhovten berezen Pera verhnoyi storoni tila buro siri z chorno burimi centrami Pera popereku i verhni pokrivni hvosta chorno buri z vuzenkimi irzhastimi oblyamivkami Niz bilij shiya speredu i volo z sirim nalotom i temno burimi pozdovzhnimi plyamami Molodi ptahi do zhovtnya shozhi na doroslih u vesnyanomu operenni i vidriznyayutsya tilki tim sho na voli u nih znachno menshe plyamok i voni svitlishi ta rozplivchati Zvuki Zlitayuchi podaye pronizlive trirr shlyubnij krik nagaduye shebetannya beregovoyi lastivki Poshirennya ta miscya isnuvannyaAreal poberezhnika bolotyanogo dosit shirokij Vin traplyayetsya v pivdennij chastini tundrovoyi zoni ta na krajnij pivnichnij chastini tajgovoyi zoni mizh polyarnim kolom i 80 pivnichnoyi shiroti majzhe vsiyeyi Yevraziyi vid Skandinavskogo pivostrova do priberezhnih rajoniv Shidno Sibirskogo morya za deyakimi dzherelami takozh u Grenlandiyi i na Shpicbergeni Zimuye v priberezhnih regionah Aravijskogo pivostrova Afriki Pivdenno shidnoyi Aziyi i Avstraliyi V Ukrayini poberezhnik bolotyanij ye postijnim ale nechislennim osinnim perelitnim ptahom na Dnipri i morskomu uzberezhzhi v cih miscyah poberezhniki bolotyani zridka traplyayutsya j litom yak negnizdovi brodyachi ptahi pid chas vesnyanogo perelotu inodi sposterigali tilki na morskomu uzberezhzhi ta deyakih rajoniv pivdnya Ukrayini Tipovimi miscyami isnuvannya poberezhnika bolotyanogo ye vologi dilyanki mohovih i trav yanistih bolit zabolocheni beregi richok i lagun mulisti ozera i richkovi milini sered kupin kushiv ta derev ChiselnistChiselnist v Yevropi stanom na kinec HH st ocinena v 9 2 22 tis par Svitova populyaciya ocinyuyetsya v 71 160 mln osobin Chiselnist skorochuyetsya RozmnozhennyaYajcya v oologichnij kolekciyi Ptahi gnizdyatsya nevelikimi koloniyami vid 2 do 20 par yaki viddaleni odna vid odnoyi na 80 100 m Gnizda robit na zemli na suhomu misci sered visokoyi travi abo v kushah z pidstilkoyu z berezovih abo verbovih listkiv Yajcya vidkladayut z nastannyam tepla na pochatku chervnya U kladci najchastishe chotiri yajcya bezhevogo abo brudno zhovtogo koloru z velikoyu kilkistyu dribnih temnih cyatochok Kladku nasidzhuyut samka z samcem po cherzi protyagom 22 dniv Sezonni migraciyiPoberezhnik bolotyanij ye dalnim migrantom migruye shirokim frontom Pid chas sezonnih migracij cherguye korotki pereloti z trivalimi zupinkami dlya goduvannya Dorosli ptahi sho gnizdyatsya u Fennoskandiyi zalishayut miscya gnizduvannya v lipni molodi vidlitayut v serpni ta zupinyayutsya u znachnij kilkosti na pivdni Ukrayini na Sivashu ta inshih miscyah Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya na uzberezhzhi Bolgariyi Blizkogo Shodu Kaspijskogo morya Pislya trivaloyi zupinku zdijsnyuyut shvidkij perelit u period serpen pochatok zhovtnya do misc zimivli v Africi Pakistani ta pivdennij Indiyi Shidni gnizdovi populyaciyi migruyut shirokim frontom cherez tajgu abo vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Aziyi protyagom veresnya zhovtnya ta vertayutsya nazad u kvitni travni Fennoskandinavski gnizdovi populyaciyi zalishayut miscya zimivli u period z seredini kvitnya do pochatku chervnya Nevelika kilkist ptahiv sho ne berut uchast u rozmnozhenni zalishayutsya vlitku na miscyah zimivel ZhivlennyaZhivitsya na nepokritih roslinnistyu obmilinah na gryazovih milkovodnih dilyankah ozer richok i morskih lagun Peresuvayetsya povilno nevelikimi krokami na milkovoddi chas vid chasu zanuryuyuchi v mul svij dzob Poberezhnik bolotyanij ye vseyidnim ptahom Do spektru zhivlennya vhodyat morski bagatoshetinkovi chervi dribni dvostulkovi ta cherevonogi molyuski rakopodibni zokrema bokoplavi imago i lichinki komah zokrema zhuki pryamokrili murashki Ci ptahi takozh vzhivayut u yizhu nasinnya vodnih roslin OhoronaPoberezhnik bolotyanij ohoronyayetsya vidpovidno do Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv ta Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 BirdLife International 2012 Calidris falcinellus The IUCN Red List of Threatened Species Version 2015 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 23 July 2015 25 lipnya 2015 u Wayback Machine angl Handbook of the Birds of the World Volume 3 Hoatzin to Auks Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Lynx Edicions 1996 ISBN 84 87334 20 2 LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s