Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пло ща Дани ла Га лицького одна з центральних площ Львова у Галицькому районі міста Сполучає між собою вулиці Гонти Крив

Площа Данила Галицького (Львів)

Площа Данила Галицького (Львів)

Пло́ща Дани́ла Га́лицького — одна з центральних площ Львова у Галицькому районі міста. Сполучає між собою вулиці Гонти, Кривоноса, Гавришкевича та Підвальну.

Площа Данила Галицького
Львів
image
Панорама площі (вигляд зі сходу)
Панорама площі (вигляд зі сходу)
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Данила Галицького
Колишні назви
Торговиця дровами, Гольцмаркт, Стрілецька, Шютценплятц, Стрілецька
австрійського періоду (українською) Гольцмаркт
австрійського періоду (німецькою) Holzmarkt
польського періоду (польською) Targowica drzewa opałowego, plac Strzelecki
радянського періоду (українською) пл. Стрілецька
радянського періоду (російською) пл. Стрелецкая
Загальні відомості
Протяжність 200 м.
поштові індекси 79008
Транспорт
Автобуси № 29; приміський — 217А
Трамваї № 7, 9
Маршрутні таксі № 26, 37, 39, 57
Зупинки громадського транспорту «Театр ляльок»
Рух односторонній (на ділянці між вулицями Кривоноса та Гонти — двосторонній, лише для пасажирського транспорту)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 1, 2, 3, 14, 15
Пам'ятники Юрієві Кульчицькому
Державні установи Головне управління ДСНС України у Львівській області
Заклади культури Львівський обласний театр ляльок
Поштові відділення ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)
Забудова класицизм, віденська сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2703746
Мапа
image Площа Данила Галицького у Вікісховищі

Прилучаються вулиці: Друкарська, Вічева.

Топографія площі

Площа розміщена на північ від площі Ринок і на південь від місцевості Підзамче (через площу проходить адміністративна межа Галицького та Шевченківського районів міста). Має форму витягнутого зі сходу на захід прямокутника, який є продовженням спуску, що веде від підніжжя Замкової гори до площі Ярослава Осмомисла та долини річки Полтви.

Історія

За часів середньовіччя на місці нинішньої площі проходив третій зовнішній пояс міських фортифікацій з белюардами (бастіонами) — Низьким та Королівським. Під ними протікав потічок, який брав свій початок на схилах Замкової гори. Поміж зовнішнім муром та валом влаштовано стрільницю, де міщани вчилися стріляти з луків та вогнепальної зброї. Тому згодом площа, яка виникла на місці валів та мурів, отримала назву Стрілецької (пол. plac Strzelecki). Однак офіційно це сталося лише після впорядкування маґістратом назв львівських вулиць та площ у 1871 році. Попередня назва площі була Гольцмаркт (нім. Holzmarkt) через те, що на ній знаходилася торговиця (ринок) дровами для опалювання міських будинків.

26 травня 1902 року у Львові розпочався загальний страйк будівельників. 1-2 червня 1902 року на Стрілецькій площі відбулися сутички страйкуючих будівельників з військом та поліцією. Зранку того дня на площі проводився мітинг страйкарів. Після його закінчення лідер галицьких соціал-демократів Семен Вітик закликав робітників розійтися. Коли люди залишали Стрілецьку площу, через неї проходила сотня 15-го галицького піхотного полку. Один із страйкарів сказав щось образливе у бік вояків і ті його затримали. Цей інцидент обурив страйкарів, які знову зібралися на площі. Тоді на Стрілецьку площу були викликані підрозділи війська та поліції, які почали витісняти з неї учасників мітингу. Страйкарі ж почали кидати каміння у вояків та поліціантів та бити шибки у навколишніх будинках. Військо почало стріляти. Внаслідок цього загинуло п'ятеро осіб, а близько п'яти десятків учасників мітингу отримали важкі поранення. Загиблі страйкарі були поховані на Личаківському цвинтарі (поле № 62), а 1904 року на їх спільній могилі встановлено пам'ятний обеліск. На фасаді лялькового театру 1956 року було встановлено меморіальну таблицю з написом:

«На цьому майдані 2 червня 1902 року відбулася масова демонстрація страйкуючих робітників-будівельників»

У 2000-х роках пам'ятна таблиця безслідно зникла.

У 1944 році площу перейменували на честь Данила Галицького, який вважається засновником Львова. За радянських часів на ній планували встановити пам'ятник Данилові Галицькому або Тарасові Шевченку, однак ці проекти були реалізовані в інших місцях. Не був реалізований також план встановлення на Стрілецькій площі пам'ятника Міхалу Михальському — президентові міста Львова у 1905—1907 роках.

Під час першої Світової війни посеред площі встановили дерев'яні бараки, в яких розмістили дешеву кухню та їдальню. А на початку 1950-х років через площу провели трамвайну лінію після того, як ліквідували колії на тодішній вулиці 1-го Травня.

22 жовтня 2013 року на площі урочисто відкрили бронзовий пам'ятник герою оборони Відня, популяризатору кави в Європі — Юрієві Кульчицькому, роботи скульптора Романа Кикти. 12 липня 2017 року невідомі облили його фіолетовою фарбою.

Також при площі знаходиться ще один пам'ятник, точніше стовп у невеликому трикутному сквері, на місці якого до початку другої світової війни стояла стара кам'яниця при неіснучій нині вул. Рабина Кона, що сполучала тодішні Стрілецьку та Бенедиктинську (нині — вулиця Вічева) площі.

  • image
    Пам'ятник Юрієві Кульчицькому
  • image
    Стовп, на місці старої кам'яниці

Забудова

З протилежних кінців площі стоять дві величні споруди — управління пожежної охорони та лялькового театру.

Вгорі площу увінчує будинок Центральної пожежної станції з нетинькованої цегли (вул. Підвальна, 6, нині — Головне управління ДСНС України у Львівській області), який споруджений на місці літнього театру у 1899—1901 роках за проєктом Ігнатія Брунека та Юліуша Гохберґера. Споруду прикрасила скульптура святого Флоріана — покровителя пожежників, виготовлена Петром Війтовичем. У новозбудованому будинку поряд з пожежниками розмістилась також станція швидкої медичної допомоги.

На ділянці, що знаходиться в долішній частині Стрілецької площі (пл. Данила Галицького, 1, нині — Львівський обласний театр ляльок) у 1913 році почали будувати дім Ремісничої палати, будову якого завершили вже після Першої світової війни. Будівлю оздоблена фігурами муляра та коваля, які неначе стали пам'ятниками загиблим страйкарям та президентові-ковалеві. Автор проєкту — архітектор Ян Протшке, скульптури фасаду ймовірно Яна Щепковського, дрібне скульптурне оздоблення приписується Михайлові Маковичу. На фасаді будинку є табличка, яка увічнила пам'ять про людину за чиїм проектом споруджено будинок:

Projektował Jan Protschke 1913

За Польщі, тут також діяли Спілка виробників сирих шкір та Спілка ювелірів і годинникарів.

Від 1926 року в приміщенні Ремісничої палати діяв кінотеатр «Штука», заснований Мареком Парізером. У 1934 році перейменований на «Балтик», а зал кінотеатру був розрахований на 290 глядацьких місць, а керував ним Францішек Адамський. У 1937—1939 роках кінотеатр «Балтик» був у власності Владислава Баара, Броніслава Новорієра, Фриди Хазін, Зофії Вехшер, але його керівником залишився Ф. Адамський. У 1941—1944 роках кінотеатр діяв під назвою «Космос». 1946 року був перейменований на «Комсомолець» і функціонував принаймні до 23 листопада 1946 року. 15 квітня 1946 року у цьому будинку розпочав роботу Львівський обласний театр ляльок. У підвальному приміщенні будинку від 1990-х роках діяв надзвичайно популярний молодіжний музичний клуб «Лялька», спроби закрити клуб 2004 року спричинили масові протести молоді на площі перед будівлею. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 63-м.

В будинку під № 3 була невелика (синагога «Шомерет тфіла»), що належала жіночій єврейській організації сіоністського спрямування «Коло єврейських жінок імені Рози Мельцер». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 884-м.

Будинок під № 4 споруджений у 1920 році за проектом архітектора Фердинанда Касслера у стилі неокласицизму на замовлення єврейської жіночої організації «Коло єврейських жінок імені Рози Мельцерової». Згодом «Колом єврейських жінок» було створено притулок для єврейських дівчат-сиріт. Наприкінці 1940-х років тут містилася середня школа міського відділу народної освіти № 33, нині — вечірня (змінна) середня загальноосвітня школа № 28 та навчально-методичний центр освіти міста Львова.

Під № 8 у 1930-х роках, на місці колишньої вчительської семінарії, спорудили будинок Торговельного ліцею. Перед війною тут був магазин запчастин для автомобілів Фредерика Арнольда, а від повоєнних часів тут містилися технікуми харчової та смакової промисловості, нині — Львівський професійний ліцей харчових технологій.

У житловому будинку під № 12 у 1950-х роках містився гуртожиток № 2 львівського Інституту фізкультури. Наприкінці 2000-х років на першому поверсі будинку містився магазин автозапчастин, а нині місце магазину займає офіс групи компаній «Екополіс», основним напрямком якої є розробка та реалізація проєктів будинків, торгових центрів, офісних приміщень і готелів.

Кам'яниці під № 2, 14, 15 внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 883, 886, 887 відповідно.

  • image
    Скульптура Святого Флоріана на фронтоні споруди львівської пожежної команди
  • image
    Головне управління ДСНС України у Львівській області (східна частина площі)
  • image
    Львівський театр ляльок (будинок № 1)
  • image
    Сквер посеред площі
  • image
    Пам'ятна таблиця архітектору Янові Протшке

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 5 серпня 2021.
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  4. Революції безсмертя, 1977, с. 11.
  5. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 312.
  6. У Львові з'явився бронзовий рятівник Відня. portal.lviv.ua. Львівський портал. 22 жовтня 2013. оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  7. Вандали у Львові облили фарбою пам'ятник натхненнику «віденської кави». glavcom.ua. Главком. 13 липня 2017. оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  8. Енциклопедія Львова_т.1, 2007, с. 569.
  9. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Данила Галицького, 1 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  10. Rzeźba lwowska, 2007, с. 238.
  11. Ілько Лемко. Ляльковий театр (№ 1). pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  12. Проєкт «Єврейський Львів»: сто адрес. Карта Бориса Орача. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 11 травня 2021.
  13. Львов: справочник, 1949, с. 121.
  14. . vechirnia-zosh28.lviv.sch.in.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  15. Офіційний сайт НМЦО. nmco.lviv.sch.in.ua. оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 11 травня 2021.
  16. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 63.
  17. Львов: справочник, 1949, с. 117.
  18. Ілько Лемко. Данила Галицького пл. pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  19. Забудовник «Екополіс». vsenovostroyki.com.ua. оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 11 травня 2021.

Джерела

Площа Данила Галицького
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
Проєкт
image Площа Данила Галицького у Вікісховищі?
  • Бірюльов Ю. О. Гохберґер Юліуш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 651 с. — .
  • Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 238. — . (пол.)
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 42—43. — .
  • Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — С. 11—12.
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 71. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 19, 92, 106, 118, 120. — .
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 55, 58-60, 138, 143. — .
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 108—109. — .
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 312. (рос.)
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Plo sha Dani la Ga lickogo odna z centralnih plosh Lvova u Galickomu rajoni mista Spoluchaye mizh soboyu vulici Gonti Krivonosa Gavrishkevicha ta Pidvalnu Plosha Danila Galickogo LvivPanorama ploshi viglyad zi shodu Panorama ploshi viglyad zi shodu Miscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijNazva na chest Danila GalickogoKolishni nazviTorgovicya drovami Golcmarkt Strilecka Shyutcenplyatc Strileckaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Golcmarktavstrijskogo periodu nimeckoyu Holzmarktpolskogo periodu polskoyu Targowica drzewa opalowego plac Strzeleckiradyanskogo periodu ukrayinskoyu pl Strileckaradyanskogo periodu rosijskoyu pl StreleckayaZagalni vidomostiProtyazhnist 200 m poshtovi indeksi 79008TransportAvtobusi 29 primiskij 217ATramvayi 7 9Marshrutni taksi 26 37 39 57Zupinki gromadskogo transportu Teatr lyalok Ruh odnostoronnij na dilyanci mizh vulicyami Krivonosa ta Gonti dvostoronnij lishe dlya pasazhirskogo transportu Budivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 1 2 3 14 15Pam yatniki Yuriyevi KulchickomuDerzhavni ustanovi Golovne upravlinnya DSNS Ukrayini u Lvivskij oblastiZakladi kulturi Lvivskij oblasnij teatr lyalokPoshtovi viddilennya VPZ 8 vul Valova 14 Zabudova klasicizm videnska secesiya konstruktivizmZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2703746Mapa Plosha Danila Galickogo u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Drukarska Vicheva Topografiya ploshiPlosha rozmishena na pivnich vid ploshi Rinok i na pivden vid miscevosti Pidzamche cherez ploshu prohodit administrativna mezha Galickogo ta Shevchenkivskogo rajoniv mista Maye formu vityagnutogo zi shodu na zahid pryamokutnika yakij ye prodovzhennyam spusku sho vede vid pidnizhzhya Zamkovoyi gori do ploshi Yaroslava Osmomisla ta dolini richki Poltvi IstoriyaZa chasiv serednovichchya na misci ninishnoyi ploshi prohodiv tretij zovnishnij poyas miskih fortifikacij z belyuardami bastionami Nizkim ta Korolivskim Pid nimi protikav potichok yakij brav svij pochatok na shilah Zamkovoyi gori Pomizh zovnishnim murom ta valom vlashtovano strilnicyu de mishani vchilisya strilyati z lukiv ta vognepalnoyi zbroyi Tomu zgodom plosha yaka vinikla na misci valiv ta muriv otrimala nazvu Strileckoyi pol plac Strzelecki Odnak oficijno ce stalosya lishe pislya vporyadkuvannya magistratom nazv lvivskih vulic ta plosh u 1871 roci Poperednya nazva ploshi bula Golcmarkt nim Holzmarkt cherez te sho na nij znahodilasya torgovicya rinok drovami dlya opalyuvannya miskih budinkiv 26 travnya 1902 roku u Lvovi rozpochavsya zagalnij strajk budivelnikiv 1 2 chervnya 1902 roku na Strileckij ploshi vidbulisya sutichki strajkuyuchih budivelnikiv z vijskom ta policiyeyu Zranku togo dnya na ploshi provodivsya miting strajkariv Pislya jogo zakinchennya lider galickih social demokrativ Semen Vitik zaklikav robitnikiv rozijtisya Koli lyudi zalishali Strilecku ploshu cherez neyi prohodila sotnya 15 go galickogo pihotnogo polku Odin iz strajkariv skazav shos obrazlive u bik voyakiv i ti jogo zatrimali Cej incident oburiv strajkariv yaki znovu zibralisya na ploshi Todi na Strilecku ploshu buli viklikani pidrozdili vijska ta policiyi yaki pochali vitisnyati z neyi uchasnikiv mitingu Strajkari zh pochali kidati kaminnya u voyakiv ta policiantiv ta biti shibki u navkolishnih budinkah Vijsko pochalo strilyati Vnaslidok cogo zaginulo p yatero osib a blizko p yati desyatkiv uchasnikiv mitingu otrimali vazhki poranennya Zagibli strajkari buli pohovani na Lichakivskomu cvintari pole 62 a 1904 roku na yih spilnij mogili vstanovleno pam yatnij obelisk Na fasadi lyalkovogo teatru 1956 roku bulo vstanovleno memorialnu tablicyu z napisom Na comu majdani 2 chervnya 1902 roku vidbulasya masova demonstraciya strajkuyuchih robitnikiv budivelnikiv U 2000 h rokah pam yatna tablicya bezslidno znikla U 1944 roci ploshu perejmenuvali na chest Danila Galickogo yakij vvazhayetsya zasnovnikom Lvova Za radyanskih chasiv na nij planuvali vstanoviti pam yatnik Danilovi Galickomu abo Tarasovi Shevchenku odnak ci proekti buli realizovani v inshih miscyah Ne buv realizovanij takozh plan vstanovlennya na Strileckij ploshi pam yatnika Mihalu Mihalskomu prezidentovi mista Lvova u 1905 1907 rokah Pid chas pershoyi Svitovoyi vijni posered ploshi vstanovili derev yani baraki v yakih rozmistili deshevu kuhnyu ta yidalnyu A na pochatku 1950 h rokiv cherez ploshu proveli tramvajnu liniyu pislya togo yak likviduvali koliyi na todishnij vulici 1 go Travnya 22 zhovtnya 2013 roku na ploshi urochisto vidkrili bronzovij pam yatnik geroyu oboroni Vidnya populyarizatoru kavi v Yevropi Yuriyevi Kulchickomu roboti skulptora Romana Kikti 12 lipnya 2017 roku nevidomi oblili jogo fioletovoyu farboyu Takozh pri ploshi znahoditsya she odin pam yatnik tochnishe stovp u nevelikomu trikutnomu skveri na misci yakogo do pochatku drugoyi svitovoyi vijni stoyala stara kam yanicya pri neisnuchij nini vul Rabina Kona sho spoluchala todishni Strilecku ta Benediktinsku nini vulicya Vicheva ploshi Pam yatnik Yuriyevi Kulchickomu Stovp na misci staroyi kam yaniciZabudovaZ protilezhnih kinciv ploshi stoyat dvi velichni sporudi upravlinnya pozhezhnoyi ohoroni ta lyalkovogo teatru Vgori ploshu uvinchuye budinok Centralnoyi pozhezhnoyi stanciyi z netinkovanoyi cegli vul Pidvalna 6 nini Golovne upravlinnya DSNS Ukrayini u Lvivskij oblasti yakij sporudzhenij na misci litnogo teatru u 1899 1901 rokah za proyektom Ignatiya Bruneka ta Yuliusha Gohbergera Sporudu prikrasila skulptura svyatogo Floriana pokrovitelya pozhezhnikiv vigotovlena Petrom Vijtovichem U novozbudovanomu budinku poryad z pozhezhnikami rozmistilas takozh stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi Na dilyanci sho znahoditsya v dolishnij chastini Strileckoyi ploshi pl Danila Galickogo 1 nini Lvivskij oblasnij teatr lyalok u 1913 roci pochali buduvati dim Remisnichoyi palati budovu yakogo zavershili vzhe pislya Pershoyi svitovoyi vijni Budivlyu ozdoblena figurami mulyara ta kovalya yaki nenache stali pam yatnikami zagiblim strajkaryam ta prezidentovi kovalevi Avtor proyektu arhitektor Yan Protshke skulpturi fasadu jmovirno Yana Shepkovskogo dribne skulpturne ozdoblennya pripisuyetsya Mihajlovi Makovichu Na fasadi budinku ye tablichka yaka uvichnila pam yat pro lyudinu za chiyim proektom sporudzheno budinok Projektowal Jan Protschke 1913 Za Polshi tut takozh diyali Spilka virobnikiv sirih shkir ta Spilka yuveliriv i godinnikariv Vid 1926 roku v primishenni Remisnichoyi palati diyav kinoteatr Shtuka zasnovanij Marekom Parizerom U 1934 roci perejmenovanij na Baltik a zal kinoteatru buv rozrahovanij na 290 glyadackih misc a keruvav nim Francishek Adamskij U 1937 1939 rokah kinoteatr Baltik buv u vlasnosti Vladislava Baara Bronislava Novoriyera Fridi Hazin Zofiyi Vehsher ale jogo kerivnikom zalishivsya F Adamskij U 1941 1944 rokah kinoteatr diyav pid nazvoyu Kosmos 1946 roku buv perejmenovanij na Komsomolec i funkcionuvav prinajmni do 23 listopada 1946 roku 15 kvitnya 1946 roku u comu budinku rozpochav robotu Lvivskij oblasnij teatr lyalok U pidvalnomu primishenni budinku vid 1990 h rokah diyav nadzvichajno populyarnij molodizhnij muzichnij klub Lyalka sprobi zakriti klub 2004 roku sprichinili masovi protesti molodi na ploshi pered budivleyu Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 63 m V budinku pid 3 bula nevelika sinagoga Shomeret tfila sho nalezhala zhinochij yevrejskij organizaciyi sionistskogo spryamuvannya Kolo yevrejskih zhinok imeni Rozi Melcer Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 884 m Budinok pid 4 sporudzhenij u 1920 roci za proektom arhitektora Ferdinanda Kasslera u stili neoklasicizmu na zamovlennya yevrejskoyi zhinochoyi organizaciyi Kolo yevrejskih zhinok imeni Rozi Melcerovoyi Zgodom Kolom yevrejskih zhinok bulo stvoreno pritulok dlya yevrejskih divchat sirit Naprikinci 1940 h rokiv tut mistilasya serednya shkola miskogo viddilu narodnoyi osviti 33 nini vechirnya zminna serednya zagalnoosvitnya shkola 28 ta navchalno metodichnij centr osviti mista Lvova Pid 8 u 1930 h rokah na misci kolishnoyi vchitelskoyi seminariyi sporudili budinok Torgovelnogo liceyu Pered vijnoyu tut buv magazin zapchastin dlya avtomobiliv Frederika Arnolda a vid povoyennih chasiv tut mistilisya tehnikumi harchovoyi ta smakovoyi promislovosti nini Lvivskij profesijnij licej harchovih tehnologij U zhitlovomu budinku pid 12 u 1950 h rokah mistivsya gurtozhitok 2 lvivskogo Institutu fizkulturi Naprikinci 2000 h rokiv na pershomu poversi budinku mistivsya magazin avtozapchastin a nini misce magazinu zajmaye ofis grupi kompanij Ekopolis osnovnim napryamkom yakoyi ye rozrobka ta realizaciya proyektiv budinkiv torgovih centriv ofisnih primishen i goteliv Kam yanici pid 2 14 15 vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 883 886 887 vidpovidno Skulptura Svyatogo Floriana na frontoni sporudi lvivskoyi pozhezhnoyi komandi Golovne upravlinnya DSNS Ukrayini u Lvivskij oblasti shidna chastina ploshi Lvivskij teatr lyalok budinok 1 Skver posered ploshi Pam yatna tablicya arhitektoru Yanovi ProtshkePrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2021 Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 5 serpnya 2021 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Revolyuciyi bezsmertya 1977 s 11 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR 1987 s 312 U Lvovi z yavivsya bronzovij ryativnik Vidnya portal lviv ua Lvivskij portal 22 zhovtnya 2013 originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Vandali u Lvovi oblili farboyu pam yatnik nathnenniku videnskoyi kavi glavcom ua Glavkom 13 lipnya 2017 originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Enciklopediya Lvova t 1 2007 s 569 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv pl Danila Galickogo 1 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 31 sichnya 2021 Rzezba lwowska 2007 s 238 Ilko Lemko Lyalkovij teatr 1 pslava info Pradidivska slava originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Proyekt Yevrejskij Lviv sto adres Karta Borisa Oracha lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 30 bereznya 2018 Procitovano 11 travnya 2021 Lvov spravochnik 1949 s 121 vechirnia zosh28 lviv sch in ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Oficijnij sajt NMCO nmco lviv sch in ua originalu za 10 bereznya 2018 Procitovano 11 travnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 63 Lvov spravochnik 1949 s 117 Ilko Lemko Danila Galickogo pl pslava info Pradidivska slava originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Zabudovnik Ekopolis vsenovostroyki com ua originalu za 23 chervnya 2018 Procitovano 11 travnya 2021 DzherelaPlosha Danila Galickogo u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Proyekt Lviv Plosha Danila Galickogo u Vikishovishi Biryulov Yu O Gohberger Yuliush Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 651 s ISBN 978 966 7007 68 8 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 238 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 42 43 ISBN 978 617 629 077 3 Drak M Revolyuciyi bezsmertya Miscyami revolyucijnoyi slavi na Lvivshini Lviv Kamenyar 1977 S 11 12 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 200 s ros Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 71 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 19 92 106 118 120 ISBN 966 603 115 9 Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 55 58 60 138 143 ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 108 109 ISBN 978 617 629 077 3 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Kiev Naukova dumka 1987 S 312 ros Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova plosha Danila Galickogo lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 31 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ