Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Друка рська вулиця у Львові в межах Галицького району міста Прямує від площі Ринок на північ до площі Данила Гали

Вулиця Друкарська (Львів)

Вулиця Друкарська (Львів)

Вулиця Друка́рська — вулиця у Львові, в межах Галицького району міста. Прямує від площі Ринок на північ до площі Данила Галицького, утворюючи перехрестя з вулицями Вірменською та Лесі Українки.

Вулиця Друкарська
Львів
image
Вигляд на Друкарську з площі Данила Галицького
Вигляд на Друкарську з площі Данила Галицького
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький район
Колишні назви
Дорога «За оленем», Вірменська бічна, Ґродзіцкіх, Ганс Блехерґассе, Гродзіцьких, І. Федорова
австрійського періоду (українською)Вірменська бічна
австрійського періоду (німецькою)Armenier Seiten Gasse
польського періоду (польською)Ormiańska przecznica, Grodzickich
радянського періоду (українською)Гродзіцьких, І. Федорова
радянського періоду (російською)Гродзицких, И. Федорова
Загальні відомості
Протяжність170 м
Координати початку49°50′33″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.8425917° пн. ш. 24.0322917° сх. д. / 49.8425917; 24.0322917Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.8425917° пн. ш. 24.0322917° сх. д. / 49.8425917; 24.0322917
Координати кінця49°50′38″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.8441194° пн. ш. 24.0320139° сх. д. / 49.8441194; 24.0320139
поштові індекси79008
Транспорт
Рухпішохідний
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 2—13
Архітектурні пам'ятки№ 2, 3, 4, 9, 11
Державні установиЛьвівська обласна організація всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Поштові відділенняВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)
Забудовабароко, класицизм
Комерціяготель «Рейкарц Медіваль Львів»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2563788
Мапа
image Вулиця Друкарська у Вікісховищі

Історія вулиці і назви

Найстаріша частина вулиці з'явилася у час закладання львівського середмістя, у XVI столітті. Вона займала територію сучасної вулиці Друкарської від площі Ринок до вулиці Вірменської та мала назву Дорога за оленем, що вочевидь походила від назви наріжної кам'яниці «Під оленем», яка розташовувалась на місці сучасного будинку на площі Ринок, 45. На початку XIX століття вулиця отримала назву Ормянська пшечніца (1856), або Вірменська бічна. 1861 року вулицю було продовжено до Торговиці дровами (тепер площа Данила Галицького). З 1871 року вулиця знову отримує нову назву Ґродзицьких, на честь братів Павла та Кшиштофа Ґродзицьких. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках вона носить назву Ганс Блехерґассе. У липні 1944 року повернено передвоєнну назву — вулиця Ґродзицьких і вже у грудні того ж року її знов перейменовують на честь друкаря Івана Федорова. Однак у 1949 році їй дали нову назву — Друкарська. Це було пов'язано із святкуванням 375-річчя книгодрукування в УРСР, а на честь Івана Федорова назвали вулицю Бляхарську, на якій розташовувалося поліграфічне училище.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Друкарської переважають бароко, класицизм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

Будинки

№ 1 — чотириповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гродзіцьких, 1; нинішня адреса — площа Ринок, 45), споруджена у 1803 року шляхом об'єднання кам'яниць Кудличівської та «Під оленем», збудованих на початку XVII століття. Тому він і має шість вікон по фасаду, хоча шляхті не належав. У 1711 році тут була аптека Золоторовичів, а сама наріжна кам'яниця мала назву «Під оленем», яка в XVII столітті дала первісну назву нинішній вулиці Друкарській — «Дорога за оленем». Стіни з тесаного каміння та готичні склепіння належать попереднім спорудам. Під час реставрації 1934 року відкрито готичну арку порталу, яка представлена у вигляді зондажу. На дворовому фасаді збереглися давні кам'яні консолі галереї. Над вхідним порталом будинку збереглася табличка зі старою назвою вулиці та номером будинку. Нині цієї адреси не існує, а сам будинок належить до площі Ринок.

Докладніше: Кам'яниця «Під Оленем»

№ 2 — давнішу кам'яницю, що стояла на цьому місці у 1774 році придбав військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп з метою влаштування аптеки у ній. Згодом будинок було розібрано і на його місці у 1775 році за проєктом Петра Полейовського збудована двоповерхова кам'яниця для аптекарів Франца Вільгельма Наторпа і Карла Шерфа, що мала назву «Військова», і з того часу тут постійно працює аптека. Наступними власниками була родина Склепінських, яка назвала її «Під Чорним орлом». Склепінські у 1875 році добудували третій поверх, а також оновили фасад. Роботи вів будівничий Войцех Гаар. У 1927—1944 роках її власником був Михайло Терлецький, фармацевт, меценат, колекціонер українського мистецтва. В будинку у 1935 році містилися редакції часописів «Громадський Голос», «Правда» та «Нова Зоря». 1964 року за ініціативою фармацевта Крилова в приміщенні аптеки розпочали створювати музей, який відкрили 1966 року. У 1985 році було зроблено реставрацію. Під час неї відновили дерев'яну галерею на аркаді, на стіні галереї розміщено шість барельєфів з погруддями видатних медиків роботи скульптора Ярослава Скакуна, також відновлено дворовий флігель та пивниці. Роботи виконано за проєктами Андрія і Ганни Новаківських та Любарта Ліщинського. Реставрацію виконувала Львівська реставраційна виробнича майстерня. На металевій кованій вивісці аптеки бачимо рік її заснування — 1735, проте ця дата не відповідає історичній правді, що блискуче довів львівський історик архітектури Володимир Вуйцик. Під час визначення року заснування аптеки вийшла елементарна механічна помилка: ліву частину стертої вісімки прочитали як трійку, тому замість 1785 року вийшов 1735 рік. Кам'яниця внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 79-м.

Докладніше: Під чорним орлом

№ 3 — власник ділянки купець Штанцль Шольц у 1554 році збудував будинок із великим господарським подвір'ям, це перша будівля у місті в стилі італійського ренесансу. Кам'яниця отримала назву «Під Богородицею», бо над різьбленим порталом на фасаді розміщувалась фігура Діви Марії. Від 1858 року тут розмістилось Товариство незрячих імені святої Софії, що успадкувало будівлю від попередніх власників родини Божнянських. Наприкінці XIX століття будинок перебував у аварійному стані, його розібрали. 1898 року на його місці збудували новий за проєктом Івана Левинського, фасад якого теж оздоблювала фігура Богородиці. Фігуру було знято за радянських часів, а 1996 року нова фігура була встановлена на своє місце на фронтоні будинку. Наприкінці XIX столітті тут працювала крамниця з продажу алкогольних напоїв фабрики Яна Мушинського — фруктові консерви, лікери та ром, а сама фабрика розташовувалася при вулиці Святої Терези (нині — вулиця Митрополита Андрея), а після 1900 року до будинку на вулиці Гродзицьких, 3 переїхала й сама фабрика Яна Мушинського. 12 жовтня 1907 року підвалі та в магазині Мушинських стався вибух газу. Матеріальні збитки склали 15 000 крон, а чотири людини отримали серйозні поранення. У радянські часи, до 1957 року містилася швейна фабрика № 4, від 1957 року — два цехи швейної фабрики № 1, а нині — житловий будинок. Кам'яниця внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 81-м. На першому поверсі будинку тривалий час популярна кав'ярня «Пошта на Друкарській» з вражаючою колекцією довоєнних польських листівок, яка своїм інтер'єром нагадувала справжнє поштове відділення. Кав'ярня закрилася 16 листопада 2020 року.

№ 4 — сучасний будинок розташовується на місці двох кам'яниць — Дерлукашевичів і Яськевичів. Обидві починаючи з 1759 року були власністю мечнікової коронної Анни з Жевуських Гумецької. У міжвоєнний період тут працювала фабрика горілок та лікерів «Глорія», а також містилися крамниці горілчаних виробів Кесслера, письмового приладдя Круґа та з продажу кінського м'яса Генрика Бабачка. Останній увійшов до львівського міського фольклору. Нині приміщення першого поверху будинку займають магазин «Продукти», салон краси «Лель» та бар «Рудий кіт». Кам'яниця внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 82-м.

№ 6 — триповерхова кам'яниця (інша адреса — вул. Вірменська, 21), споруджена на зламі XVI та XVII століть. На початку XIX століття належала Антоніні Кобервайн. Декоративний фриз та алегоричні горельєфи у нішах другого поверху виконані ймовірно Гартманом Вітвером на початку XIX століття. У міжвоєнний період тут містився торговий дім «Польмет», перукарня Штокеля та гуртівня шкір Зайфельда. Від 1989 року тут перебувало львівське обласне товариство української мови імені Тараса Шевченка, на честь чого на фасаді будинку встановили меморіальну таблицю. Тепер — львівська обласна організація всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Також у цьому будинку містяться інтернет-кафе та комп'ютерна студія «Ніка».

Докладніше: Будинок на вулиці Вірменській, 21 (Львів)

№ 6а — чотириповерхова кам'яниця XVIII століття, колишній тильний бік кам'яниці Ходзенковичівської. У 1860 році власники будинку Іполіт та Пауліна Ольшевські провели значну реконструкцію всього будинку з добудовою бічних крил. Від 1894 року власником стає Герш Райс. Саме на його замовлення архітектор Міхал Фехтер у 1898 році проводить чергову реконструкцію, після якої споруда набуває сучасного вигляду. У 2002—2015 роках у пивниці та підземеллі будинку працював дегустаційний зал та винний льох кримських вин «Масандра», у 2015—2020 роках — «Закарпатське вино», а перед входом усіх відвідувачів «зустрічала» скульптурна постать поціновувача вин. 22 травня 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівні умови на реставрацію Халіною Агнесою з переплануванням та пристосуванням нежитлової квартири № 1 у цьому будинку під магазин сувенірів з відновленням дверного прорізу на місці існуючого віконного отвору від вулиці Лесі Українки.

№ 9 — чотириповерхова кам'яниця XVII століття. Нині тут розташований чотиризірковий готель «Рейкарц Медіваль Львів». Кам'яниця внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 907-м.

№ 11 — чотириповерхова чиншова кам'яниця споруджена у 1912—1914 роках за спільним проєктом Александра Остена та Михайла Маковича у стилі модерн на місці давнішого дерев'яного одноповерхового будинку, що розташовувався на розі тодішніх вулиць Нижня Вірменська (нині вул. Лесі Українки) та Гродзіцкіх. Фасад оздоблює фігура архангела Михаїла (з датою — 1914 рік), статуї лицарів та архітектурні зображення двох орлів. Автором скульптурного оздоблення та власником кам'яниці був голова ремісничої палати Михайло Макович. 1913 році в кам'яниці містилося Товариство дрібних торговців і юдейських гендлярів. У той час в житловій частині будинку мешкали акторка Стефанія Волошин, власник ресторану Адольф Штерн та купець Соломон Бардах. У міжвоєнний період в будинку діяло торгове довідкове бюро Дворніцького. Кам'яниця внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 908-м.

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 27.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 21.
  5. Ілько Лемко (17 листопада 2006). Ринок пл. Житловий будинок № 45. pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  6. Ілько Лемко (8 грудня 2006). Друкарська вул. Житловий будинок № 2. pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  7. Вуйцик В. С. Вулиця Друкарська, 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 137—140.
  8. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 26.
  9. Tak wyglądał polski Lwów. Polskie ślady na murach, ścianach i chodnikach. kawiarniany.pl (пол.). 6 січня 2021. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  10. Irina Kotłobułatowa // Brama Halicka. — № 7. — sierpień—październik 1995. (пол.)
  11. Маргарита Пашкова (16 листопада 2020). У Львові закрилася популярна кав'ярня «Пошта на Друкарській»: подробиці. 032.ua. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  12. Вуйцик В. С. Вулиця Друкарська, 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 137—140.
  13. Ілько Лемко (8 грудня 2006). Друкарська вул. Житловий будинок № 6. pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  14. Архітектура Львова, 2008, с. 211, 222.
  15. Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Друкарська, 6а — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  16. Пам'ятку архітектури на вулиці Друкарській переобладнають під магазин сувенірів. varianty.lviv.ua. Варіанти. 22 травня 2020. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  17. Офіційний сайт готелю «Рейкарц Медіваль Львів». reikartz.com. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  18. Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Друкарська, 11 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.

Джерела

Вулиця Друкарська
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Друкарська у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Вуйцик В. С. Вулиця Друкарська, 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 137—140.
  • Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 177. — .
  • Бірюльов Ю. О. Макович Михайло // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 475—476. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Друкарська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 26—27. — .
  • Мельник Б. В. Вулицями Львова // Галицька брама. — 1994. — № 3. — С. 13.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 21. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 11, 95—100. — .
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстрированный справочник-каталог / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 21, 62. (рос.)

Посилання

  • Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Друкарська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  • ТОП-10 красивих брам Львова, де можна зробити гарну фотографію. lviv1256.com. Львів місто натхнення. оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulicya Druka rska vulicya u Lvovi v mezhah Galickogo rajonu mista Pryamuye vid ploshi Rinok na pivnich do ploshi Danila Galickogo utvoryuyuchi perehrestya z vulicyami Virmenskoyu ta Lesi Ukrayinki Vulicya Drukarska LvivViglyad na Drukarsku z ploshi Danila GalickogoViglyad na Drukarsku z ploshi Danila GalickogoMiscevistIstorichnij centr LvovaRajonGalickij rajonKolishni nazviDoroga Za olenem Virmenska bichna Grodzickih Gans Blehergasse Grodzickih I Fedorovaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Virmenska bichnaavstrijskogo periodu nimeckoyu Armenier Seiten Gassepolskogo periodu polskoyu Ormianska przecznica Grodzickichradyanskogo periodu ukrayinskoyu Grodzickih I Fedorovaradyanskogo periodu rosijskoyu Grodzickih I FedorovaZagalni vidomostiProtyazhnist170 mKoordinati pochatku49 50 33 pn sh 24 01 56 sh d 49 8425917 pn sh 24 0322917 sh d 49 8425917 24 0322917 Koordinati 49 50 33 pn sh 24 01 56 sh d 49 8425917 pn sh 24 0322917 sh d 49 8425917 24 0322917Koordinati kincya49 50 38 pn sh 24 01 55 sh d 49 8441194 pn sh 24 0320139 sh d 49 8441194 24 0320139poshtovi indeksi79008TransportRuhpishohidnijPokrittyabrukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 2 13Arhitekturni pam yatki 2 3 4 9 11Derzhavni ustanoviLvivska oblasna organizaciya vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa ShevchenkaPoshtovi viddilennyaVPZ 8 vul Valova 14 Zabudovabaroko klasicizmKomerciyagotel Rejkarc Medival Lviv Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2563788Mapa Vulicya Drukarska u VikishovishiIstoriya vulici i nazviNajstarisha chastina vulici z yavilasya u chas zakladannya lvivskogo seredmistya u XVI stolitti Vona zajmala teritoriyu suchasnoyi vulici Drukarskoyi vid ploshi Rinok do vulici Virmenskoyi ta mala nazvu Doroga za olenem sho vochevid pohodila vid nazvi narizhnoyi kam yanici Pid olenem yaka roztashovuvalas na misci suchasnogo budinku na ploshi Rinok 45 Na pochatku XIX stolittya vulicya otrimala nazvu Ormyanska pshechnica 1856 abo Virmenska bichna 1861 roku vulicyu bulo prodovzheno do Torgovici drovami teper plosha Danila Galickogo Z 1871 roku vulicya znovu otrimuye novu nazvu Grodzickih na chest brativ Pavla ta Kshishtofa Grodzickih Pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1943 1944 rokah vona nosit nazvu Gans Blehergasse U lipni 1944 roku poverneno peredvoyennu nazvu vulicya Grodzickih i vzhe u grudni togo zh roku yiyi znov perejmenovuyut na chest drukarya Ivana Fedorova Odnak u 1949 roci yij dali novu nazvu Drukarska Ce bulo pov yazano iz svyatkuvannyam 375 richchya knigodrukuvannya v URSR a na chest Ivana Fedorova nazvali vulicyu Blyaharsku na yakij roztashovuvalosya poligrafichne uchilishe ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Drukarskoyi perevazhayut baroko klasicizm Dekilka budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Budinki 1 chotiripoverhova kam yanicya kolishnya adresa vul Grodzickih 1 ninishnya adresa plosha Rinok 45 sporudzhena u 1803 roku shlyahom ob yednannya kam yanic Kudlichivskoyi ta Pid olenem zbudovanih na pochatku XVII stolittya Tomu vin i maye shist vikon po fasadu hocha shlyahti ne nalezhav U 1711 roci tut bula apteka Zolotorovichiv a sama narizhna kam yanicya mala nazvu Pid olenem yaka v XVII stolitti dala pervisnu nazvu ninishnij vulici Drukarskij Doroga za olenem Stini z tesanogo kaminnya ta gotichni sklepinnya nalezhat poperednim sporudam Pid chas restavraciyi 1934 roku vidkrito gotichnu arku portalu yaka predstavlena u viglyadi zondazhu Na dvorovomu fasadi zbereglisya davni kam yani konsoli galereyi Nad vhidnim portalom budinku zbereglasya tablichka zi staroyu nazvoyu vulici ta nomerom budinku Nini ciyeyi adresi ne isnuye a sam budinok nalezhit do ploshi Rinok Dokladnishe Kam yanicya Pid Olenem 2 davnishu kam yanicyu sho stoyala na comu misci u 1774 roci pridbav vijskovij farmacevt Franc Vilgelm Natorp z metoyu vlashtuvannya apteki u nij Zgodom budinok bulo rozibrano i na jogo misci u 1775 roci za proyektom Petra Polejovskogo zbudovana dvopoverhova kam yanicya dlya aptekariv Franca Vilgelma Natorpa i Karla Sherfa sho mala nazvu Vijskova i z togo chasu tut postijno pracyuye apteka Nastupnimi vlasnikami bula rodina Sklepinskih yaka nazvala yiyi Pid Chornim orlom Sklepinski u 1875 roci dobuduvali tretij poverh a takozh onovili fasad Roboti viv budivnichij Vojceh Gaar U 1927 1944 rokah yiyi vlasnikom buv Mihajlo Terleckij farmacevt mecenat kolekcioner ukrayinskogo mistectva V budinku u 1935 roci mistilisya redakciyi chasopisiv Gromadskij Golos Pravda ta Nova Zorya 1964 roku za iniciativoyu farmacevta Krilova v primishenni apteki rozpochali stvoryuvati muzej yakij vidkrili 1966 roku U 1985 roci bulo zrobleno restavraciyu Pid chas neyi vidnovili derev yanu galereyu na arkadi na stini galereyi rozmisheno shist barelyefiv z pogruddyami vidatnih medikiv roboti skulptora Yaroslava Skakuna takozh vidnovleno dvorovij fligel ta pivnici Roboti vikonano za proyektami Andriya i Ganni Novakivskih ta Lyubarta Lishinskogo Restavraciyu vikonuvala Lvivska restavracijna virobnicha majsternya Na metalevij kovanij vivisci apteki bachimo rik yiyi zasnuvannya 1735 prote cya data ne vidpovidaye istorichnij pravdi sho bliskuche doviv lvivskij istorik arhitekturi Volodimir Vujcik Pid chas viznachennya roku zasnuvannya apteki vijshla elementarna mehanichna pomilka livu chastinu stertoyi visimki prochitali yak trijku tomu zamist 1785 roku vijshov 1735 rik Kam yanicya vnesena do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 79 m Dokladnishe Pid chornim orlom 3 vlasnik dilyanki kupec Shtancl Sholc u 1554 roci zbuduvav budinok iz velikim gospodarskim podvir yam ce persha budivlya u misti v stili italijskogo renesansu Kam yanicya otrimala nazvu Pid Bogorodiceyu bo nad rizblenim portalom na fasadi rozmishuvalas figura Divi Mariyi Vid 1858 roku tut rozmistilos Tovaristvo nezryachih imeni svyatoyi Sofiyi sho uspadkuvalo budivlyu vid poperednih vlasnikiv rodini Bozhnyanskih Naprikinci XIX stolittya budinok perebuvav u avarijnomu stani jogo rozibrali 1898 roku na jogo misci zbuduvali novij za proyektom Ivana Levinskogo fasad yakogo tezh ozdoblyuvala figura Bogorodici Figuru bulo znyato za radyanskih chasiv a 1996 roku nova figura bula vstanovlena na svoye misce na frontoni budinku Naprikinci XIX stolitti tut pracyuvala kramnicya z prodazhu alkogolnih napoyiv fabriki Yana Mushinskogo fruktovi konservi likeri ta rom a sama fabrika roztashovuvalasya pri vulici Svyatoyi Terezi nini vulicya Mitropolita Andreya a pislya 1900 roku do budinku na vulici Grodzickih 3 pereyihala j sama fabrika Yana Mushinskogo 12 zhovtnya 1907 roku pidvali ta v magazini Mushinskih stavsya vibuh gazu Materialni zbitki sklali 15 000 kron a chotiri lyudini otrimali serjozni poranennya U radyanski chasi do 1957 roku mistilasya shvejna fabrika 4 vid 1957 roku dva cehi shvejnoyi fabriki 1 a nini zhitlovij budinok Kam yanicya vnesena do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 81 m Na pershomu poversi budinku trivalij chas populyarna kav yarnya Poshta na Drukarskij z vrazhayuchoyu kolekciyeyu dovoyennih polskih listivok yaka svoyim inter yerom nagaduvala spravzhnye poshtove viddilennya Kav yarnya zakrilasya 16 listopada 2020 roku 4 suchasnij budinok roztashovuyetsya na misci dvoh kam yanic Derlukashevichiv i Yaskevichiv Obidvi pochinayuchi z 1759 roku buli vlasnistyu mechnikovoyi koronnoyi Anni z Zhevuskih Gumeckoyi U mizhvoyennij period tut pracyuvala fabrika gorilok ta likeriv Gloriya a takozh mistilisya kramnici gorilchanih virobiv Kesslera pismovogo priladdya Kruga ta z prodazhu kinskogo m yasa Genrika Babachka Ostannij uvijshov do lvivskogo miskogo folkloru Nini primishennya pershogo poverhu budinku zajmayut magazin Produkti salon krasi Lel ta bar Rudij kit Kam yanicya vnesena do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 82 m 6 tripoverhova kam yanicya insha adresa vul Virmenska 21 sporudzhena na zlami XVI ta XVII stolit Na pochatku XIX stolittya nalezhala Antonini Kobervajn Dekorativnij friz ta alegorichni gorelyefi u nishah drugogo poverhu vikonani jmovirno Gartmanom Vitverom na pochatku XIX stolittya U mizhvoyennij period tut mistivsya torgovij dim Polmet perukarnya Shtokelya ta gurtivnya shkir Zajfelda Vid 1989 roku tut perebuvalo lvivske oblasne tovaristvo ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka na chest chogo na fasadi budinku vstanovili memorialnu tablicyu Teper lvivska oblasna organizaciya vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Takozh u comu budinku mistyatsya internet kafe ta komp yuterna studiya Nika Dokladnishe Budinok na vulici Virmenskij 21 Lviv 6a chotiripoverhova kam yanicya XVIII stolittya kolishnij tilnij bik kam yanici Hodzenkovichivskoyi U 1860 roci vlasniki budinku Ipolit ta Paulina Olshevski proveli znachnu rekonstrukciyu vsogo budinku z dobudovoyu bichnih kril Vid 1894 roku vlasnikom staye Gersh Rajs Same na jogo zamovlennya arhitektor Mihal Fehter u 1898 roci provodit chergovu rekonstrukciyu pislya yakoyi sporuda nabuvaye suchasnogo viglyadu U 2002 2015 rokah u pivnici ta pidzemelli budinku pracyuvav degustacijnij zal ta vinnij loh krimskih vin Masandra u 2015 2020 rokah Zakarpatske vino a pered vhodom usih vidviduvachiv zustrichala skulpturna postat pocinovuvacha vin 22 travnya 2020 roku vikonavchij komitet Lvivskoyi miskoyi radi zatverdiv mistobudivni umovi na restavraciyu Halinoyu Agnesoyu z pereplanuvannyam ta pristosuvannyam nezhitlovoyi kvartiri 1 u comu budinku pid magazin suveniriv z vidnovlennyam dvernogo prorizu na misci isnuyuchogo vikonnogo otvoru vid vulici Lesi Ukrayinki 9 chotiripoverhova kam yanicya XVII stolittya Nini tut roztashovanij chotirizirkovij gotel Rejkarc Medival Lviv Kam yanicya vnesena do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 907 m 11 chotiripoverhova chinshova kam yanicya sporudzhena u 1912 1914 rokah za spilnim proyektom Aleksandra Ostena ta Mihajla Makovicha u stili modern na misci davnishogo derev yanogo odnopoverhovogo budinku sho roztashovuvavsya na rozi todishnih vulic Nizhnya Virmenska nini vul Lesi Ukrayinki ta Grodzickih Fasad ozdoblyuye figura arhangela Mihayila z datoyu 1914 rik statuyi licariv ta arhitekturni zobrazhennya dvoh orliv Avtorom skulpturnogo ozdoblennya ta vlasnikom kam yanici buv golova remisnichoyi palati Mihajlo Makovich 1913 roci v kam yanici mistilosya Tovaristvo dribnih torgovciv i yudejskih gendlyariv U toj chas v zhitlovij chastini budinku meshkali aktorka Stefaniya Voloshin vlasnik restoranu Adolf Shtern ta kupec Solomon Bardah U mizhvoyennij period v budinku diyalo torgove dovidkove byuro Dvornickogo Kam yanicya vnesena do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 908 m PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2021 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2021 1243 vulici Lvova 2009 s 27 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 21 Ilko Lemko 17 listopada 2006 Rinok pl Zhitlovij budinok 45 pslava info Pradidivska slava originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Ilko Lemko 8 grudnya 2006 Drukarska vul Zhitlovij budinok 2 pslava info Pradidivska slava originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Vujcik V S Vulicya Drukarska 2 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 137 140 1243 vulici Lvova 2009 s 26 Tak wygladal polski Lwow Polskie slady na murach scianach i chodnikach kawiarniany pl pol 6 sichnya 2021 originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Irina Kotlobulatowa Brama Halicka 7 sierpien pazdziernik 1995 pol Margarita Pashkova 16 listopada 2020 U Lvovi zakrilasya populyarna kav yarnya Poshta na Drukarskij podrobici 032 ua originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Vujcik V S Vulicya Drukarska 2 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 137 140 Ilko Lemko 8 grudnya 2006 Drukarska vul Zhitlovij budinok 6 pslava info Pradidivska slava originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Arhitektura Lvova 2008 s 211 222 Igor Somochkin Proyekt Interaktivnij Lviv vul Drukarska 6a zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Pam yatku arhitekturi na vulici Drukarskij pereobladnayut pid magazin suveniriv varianty lviv ua Varianti 22 travnya 2020 originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Oficijnij sajt gotelyu Rejkarc Medival Lviv reikartz com originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Drukarska 11 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 DzherelaVulicya Drukarska u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Drukarska u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Vujcik V S Vulicya Drukarska 2 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 137 140 Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J S 177 ISBN 978 966 7007 69 0 Biryulov Yu O Makovich Mihajlo Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo Lviv Litopis 2012 T 4 L M S 475 476 ISBN 978 966 8853 23 4 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Drukarska vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 26 27 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Vulicyami Lvova Galicka brama 1994 3 S 13 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 21 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 11 95 100 ISBN 978 966 03 7863 6 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR illyustrirovannyj spravochnik katalog N Zharikov I Artemenko i dr Kiev Budivelnik 1985 T 3 S 21 62 ros PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Drukarska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 16 lipnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2021 TOP 10 krasivih bram Lvova de mozhna zrobiti garnu fotografiyu lviv1256 com Lviv misto nathnennya originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021

Дата публікації:
Топ