Га́ртман Ві́твер (нім. Hartman Witwer; вересень—жовтень 1774, Імст — 9 липня 1825, Львів) — львівський скульптор австрійського походження епохи класицизму.
Гартман Вітвер | |
Народився | 1774 Імст, Священна Римська імперія |
---|---|
Помер | 9 липня 1825 Львів |
Національність | австрієць |
Громадянство | Королівство Галичини та Володимирії Габсбурзька монархія |
Навчання | Віденська академія мистецтв |
Напрямок | класицизм |
Працював у містах | Львів |
Біографія
Фактів біографії збереглося вкрай мало. Народився в тірольському місті Імст (Австрія) у родині скульпторів та будівничих. Батько Йозеф Антон (1751—1794 роки), а також молодші брати Якуб та Йоган Міхаель (1775—1811) були скульпторами. Разом з останнім навчався у Віденській академії мистецтв, де, зокрема, Йоган Міхаель отримав першу нагороду по класу скульптури (1799 рік).
Приблизно з 1800 року обидва брати оселилися у Львові. Заснували скульптурну майстерню у будинку на вулиці Личаківській, 20. Займались оздобленням львівських кам'яниць і меморіальною скульптурою переважно на Личаківському цвинтарі. Ймовірно, до 1811 (рік смерті Йогана Міхаеля) роботи виконувались братами спільно. У червні 1818 року Гартман Вітвер вступив до львівського цеху мулярів і каменярів. Після 1820 року творча активність Вітвера дещо знизилась. Останні роки ймовірно співпрацював із Антоном Шімзером. Був одружений у Львові, мав сина. Помер від тифу 9 липня 1825 року у Львові. Авторство більшості робіт Вітвера на Личаківському цвинтарі вдалося встановити завдяки книзі Юліана Марковського від 1890 року, яка базується на невідомих нині джерелах. На пошану Гартмана Вітвера у 1991 році названо львівську вулицю.
Твори
Оздоблення будинків
- Кам'яні голови на консолях будинку Комарницьких на вулиці Галицькій, 20 (близько 1803 року). Приписуються Вітверам з огляду на манеру та час виконання.
- 15 рельєфів із зображеннями античних богів та путті-ремісників на будинку друкарні Піллерів, що на нинішній вулиці Винниченка, 8, на розі із Личаківською (споруджений близько 1804—1805 років). На центральному аттику встановлено скульптури Марса, Беллони і Афіни. По боках аттику знаходяться статуї Деметри і Аполлона. Наріжний аттик увінчано статуями Меркурія і Геї. Свого часу будинок вважався одним з найгарніших у Львові.
- Оздоблення першої частини кам'яниці Йогана Гауснера і Вінцента Віоланда на нинішньому проспекті Свободи, 1 (1810—1811).
- Оздоблення будівлі готелю «De Russie», що на місці нинішнього готелю «Жорж» (1811).
- Два нижні ряди рельєфів на будинку Матіаса Бауера, що на вулиці Шевській, 10 (1810-ті).
- Будинок Антоніни Кобервайн на вулиці Вірменській, 21 оздоблений рельєфами у 1810-х.
- Рельєф, що зображує бога Хроноса у центрі фасаду будинку на вулиці Вірменській, 23 (1810-ті).
- Оздоблення будинку на нинішній вулиці Чорноморській, 4 (1810-ті). Знищений 1943 року.
- Статуя Фортуни на будинку, що на вулиці Пекарській, 13 (1810—1814).
- Оздоблення консолей балкону на нинішній вулиці Галицькій, 20.
Меморіальна скульптура
- Надгробки на Личаківському цвинтарі.
- На могилі Розалії Вартанович (встановлений близько 1800—1802 років, поле 10).
- Кам'яний хрест обвитий траурною тканиною на могилі Єви Подольської (бл. 1800—1802, поле 2)
- Обеліск губернатора Галичини Йогана Гайструка (помер 1801, поле 10).
- Надгробок Урсули Глоговської (пом. 1803).
- Графині Марії-Анни Понінської з Калиновських (встановлений 1805 року, поле 7). Через виразно рококовий характер скульптури дослідники Станіслав Нічея і Роман Дзюбан ставлять під сумнів таку атрибуцію, однак надгробок згадується у списку робіт Вітвера, поданому Юліаном Марковським, із чим погоджується львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов.
- Анерлі Вагнер (пом. 1805).
- Йозефа Венцеля (пом. 1808).
- Надгробок на могилі Г. Войнара, поле 12. Початково зображував сюжет «Жінка, що обіймає за шию журавля». Ймовірно перенесений з іншого поховання і змінений — замість втраченого журавля уміщено згаслий смолоскип. Виконаний до 1808.
- Надгробок у вигляді фігури Святого Станіслава на могилі поручника польського війська, кавалера ордену Почесного легіону Станіслава Новіцького, поле № 7. Виконаний у 1815—1820 роках.
- Надгробок Якуба Печонки. Являє собою збережений фрагмент великої 5-фігурної композиції, що знаходилась початково на іншій могилі (достеменно не відомо чиєї, можливо Катерини Яблоновської). Знаходиться на полі № 71.
- Надгробок Г. Товарницького.
- Надгробки на могилах торговця вином Йозефа Шабінгера (пом. 1808) і Розалії Вартанович (пом. 1799), Юліани Шрангнер (пом. 1809), усі на полі № 10.
- Анонімні могили на полях: № 2 — високий хрест, перев'язаний полотнищем, вирізьблений з вапняку; № 7 — у ніші постать засмученого юнака в античних шатах, який прикляк на коліно на могилі невідомої родини, встановлена у 1820—1825 роках та № 10 — невеличкий пам'ятник на невідомій могилі: біля невисокої колони з урною стоїть жалібниця і з виразом смутку обіймає її.
- Ряд надгробків виконаних в останні роки життя у період гіпотетичної співпрації з Антоном Шімзером, зокрема закінчені останнім. До них належать: надгробок професора університету, хірурга Йогана Махана (пом. 1824), Петронели Кульчицької (1820), фігура плачки на могилі Софії Зігель з роду Шартель (пом. 1921, поле № 2), Амелії Голембської з Шиців (пом. 1825, поле № 10), чотири надгробки невідомої родини (1820—1825, поле 7).
- В інших місцях
- Мармуровий надгробок графині Раціборовської (пом. 1809 року) в парафіяльному костелі в Новому Милятині.
- Надгробок Йозефа Тімі на цвинтарі в дільниці Будапешта Офен (1811 рік).
- Пам'ятник графині Катажини Оссолінської з Яблоновських у Латинському катедральному соборі у Львові (мармур, бронза 1805—1806 роки).
Ймовірно, він є автором надгробку Констанції з Бекерських гербу Ястребець (галицька каштелянова, друга дружина Юзефа Бєльського з Ольбрахциць і Каспера Рогалінського,), с. Білявинці поблизу Бучача.
Фонтани на Площі Ринок
Чотири фонтани на площі Ринок зі статуями Нептуна, Діани, Амфітріти і Адоніса (бл. 1810—1814, вапняк). Перша згадка про скульптури датується січнем 1815 року. Їх спорудження могло бути пов'язане з урочистостями 1814 року, у зв'язку з поверненням імператора Франца I до Відня. Поширеним у мистецтвознавчій літературі XX століття є помилкове датування скульптур 1793 роком, спростоване львівським мистецтвознавцем Юрієм Бірюльовим.
Примітки
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 13. — .
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 12. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
- Загайська, 2017, с. 90.
- Загайська, 2017, с. 91.
- Загайська, 2017, с. 93.
- Загайська, 2017, с. 83.
- Загайська, 2017, с. 130.
- Загайська, 2017, с. 95.
- Загайська, 2017, с. 81.
- Czyż A. S., Gutowski B. (Warszawa) . — S. 169—170.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: skł. gł Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 149. (пол.)
- Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.]… — S. 283.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : skł. gł. Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — 390 s. — S. 236. (пол.)
- Dygdała J. Rogaliński Kasper h. Łodzia (ok. 1725—1788), wojewoda inflancki [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 1988—1989. — T. XXXI. — S. 407.
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Брати Вітвери — майстри львівського класицизму // Галицька брама. — № 7—12 (115—120), 2004. — С. 12—15.
- Бірюльов Ю. О. Вітвер Гартман // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 400. — .
- Бірюльов Ю. О. Брати Вітвери і розквіт класицизму у львівській скульптурі початку XIX ст. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2010. — № 7. — С. 85—88.
- Бондар П. Твір Гартмана Вітвера «Жінка, що обіймає за шию журавля». Проблеми атрибуції та іконографії // Народознавчі зошити. — 1—2, 2008. — С. 106—110.
- Вітвер Гартман // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 44.
- Дзюбан Р. В. Гартман Вітвер. Деякі штрихи до біографії та творчості митця // Поступ. — 1998. — № 210 (7 лист.). — С. 10.
- Дзюбан Р. В. Мистецька спадщина львівського скульптора Гартмана Вітвера // Пам'ятки України: історія та культура. — К., 2004. — № 1. — С. 102—113.
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — .
- Biriulow J. Rzeźba Lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 29—37. — . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vitver Ga rtman Vi tver nim Hartman Witwer veresen zhovten 1774 Imst 9 lipnya 1825 Lviv lvivskij skulptor avstrijskogo pohodzhennya epohi klasicizmu Gartman Vitver Narodivsya 1774 1774 Imst Svyashenna Rimska imperiya Pomer 9 lipnya 1825 1825 07 09 Lviv Nacionalnist avstriyec Gromadyanstvo Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Gabsburzka monarhiya Navchannya Videnska akademiya mistectv Napryamok klasicizm Pracyuvav u mistah LvivBiografiyaFaktiv biografiyi zbereglosya vkraj malo Narodivsya v tirolskomu misti Imst Avstriya u rodini skulptoriv ta budivnichih Batko Jozef Anton 1751 1794 roki a takozh molodshi brati Yakub ta Jogan Mihael 1775 1811 buli skulptorami Razom z ostannim navchavsya u Videnskij akademiyi mistectv de zokrema Jogan Mihael otrimav pershu nagorodu po klasu skulpturi 1799 rik Priblizno z 1800 roku obidva brati oselilisya u Lvovi Zasnuvali skulpturnu majsternyu u budinku na vulici Lichakivskij 20 Zajmalis ozdoblennyam lvivskih kam yanic i memorialnoyu skulpturoyu perevazhno na Lichakivskomu cvintari Jmovirno do 1811 rik smerti Jogana Mihaelya roboti vikonuvalis bratami spilno U chervni 1818 roku Gartman Vitver vstupiv do lvivskogo cehu mulyariv i kamenyariv Pislya 1820 roku tvorcha aktivnist Vitvera desho znizilas Ostanni roki jmovirno spivpracyuvav iz Antonom Shimzerom Buv odruzhenij u Lvovi mav sina Pomer vid tifu 9 lipnya 1825 roku u Lvovi Avtorstvo bilshosti robit Vitvera na Lichakivskomu cvintari vdalosya vstanoviti zavdyaki knizi Yuliana Markovskogo vid 1890 roku yaka bazuyetsya na nevidomih nini dzherelah Na poshanu Gartmana Vitvera u 1991 roci nazvano lvivsku vulicyu TvoriOzdoblennya budinkiv Kam yani golovi na konsolyah budinku Komarnickih na vulici Galickij 20 blizko 1803 roku Pripisuyutsya Vitveram z oglyadu na maneru ta chas vikonannya 15 relyefiv iz zobrazhennyami antichnih bogiv ta putti remisnikiv na budinku drukarni Pilleriv sho na ninishnij vulici Vinnichenka 8 na rozi iz Lichakivskoyu sporudzhenij blizko 1804 1805 rokiv Na centralnomu attiku vstanovleno skulpturi Marsa Belloni i Afini Po bokah attiku znahodyatsya statuyi Demetri i Apollona Narizhnij attik uvinchano statuyami Merkuriya i Geyi Svogo chasu budinok vvazhavsya odnim z najgarnishih u Lvovi Ozdoblennya pershoyi chastini kam yanici Jogana Gausnera i Vincenta Violanda na ninishnomu prospekti Svobodi 1 1810 1811 Ozdoblennya budivli gotelyu De Russie sho na misci ninishnogo gotelyu Zhorzh 1811 Dva nizhni ryadi relyefiv na budinku Matiasa Bauera sho na vulici Shevskij 10 1810 ti Budinok Antonini Kobervajn na vulici Virmenskij 21 ozdoblenij relyefami u 1810 h Relyef sho zobrazhuye boga Hronosa u centri fasadu budinku na vulici Virmenskij 23 1810 ti Ozdoblennya budinku na ninishnij vulici Chornomorskij 4 1810 ti Znishenij 1943 roku Statuya Fortuni na budinku sho na vulici Pekarskij 13 1810 1814 Ozdoblennya konsolej balkonu na ninishnij vulici Galickij 20 Memorialna skulptura Nadgrobki na Lichakivskomu cvintari Na mogili Rozaliyi Vartanovich vstanovlenij blizko 1800 1802 rokiv pole 10 Kam yanij hrest obvitij traurnoyu tkaninoyu na mogili Yevi Podolskoyi bl 1800 1802 pole 2 Obelisk gubernatora Galichini Jogana Gajstruka pomer 1801 pole 10 Nadgrobok Ursuli Glogovskoyi pom 1803 Grafini Mariyi Anni Poninskoyi z Kalinovskih vstanovlenij 1805 roku pole 7 Cherez virazno rokokovij harakter skulpturi doslidniki Stanislav Nicheya i Roman Dzyuban stavlyat pid sumniv taku atribuciyu odnak nadgrobok zgaduyetsya u spisku robit Vitvera podanomu Yulianom Markovskim iz chim pogodzhuyetsya lvivskij mistectvoznavec Yurij Biryulov Anerli Vagner pom 1805 Jozefa Vencelya pom 1808 Nadgrobok na mogili G Vojnara pole 12 Pochatkovo zobrazhuvav syuzhet Zhinka sho obijmaye za shiyu zhuravlya Jmovirno perenesenij z inshogo pohovannya i zminenij zamist vtrachenogo zhuravlya umisheno zgaslij smoloskip Vikonanij do 1808 Nadgrobok u viglyadi figuri Svyatogo Stanislava na mogili poruchnika polskogo vijska kavalera ordenu Pochesnogo legionu Stanislava Novickogo pole 7 Vikonanij u 1815 1820 rokah Nadgrobok Yakuba Pechonki Yavlyaye soboyu zberezhenij fragment velikoyi 5 figurnoyi kompoziciyi sho znahodilas pochatkovo na inshij mogili dostemenno ne vidomo chiyeyi mozhlivo Katerini Yablonovskoyi Znahoditsya na poli 71 Nadgrobok G Tovarnickogo Nadgrobki na mogilah torgovcya vinom Jozefa Shabingera pom 1808 i Rozaliyi Vartanovich pom 1799 Yuliani Shrangner pom 1809 usi na poli 10 Anonimni mogili na polyah 2 visokij hrest perev yazanij polotnishem virizblenij z vapnyaku 7 u nishi postat zasmuchenogo yunaka v antichnih shatah yakij priklyak na kolino na mogili nevidomoyi rodini vstanovlena u 1820 1825 rokah ta 10 nevelichkij pam yatnik na nevidomij mogili bilya nevisokoyi koloni z urnoyu stoyit zhalibnicya i z virazom smutku obijmaye yiyi Ryad nadgrobkiv vikonanih v ostanni roki zhittya u period gipotetichnoyi spivpraciyi z Antonom Shimzerom zokrema zakincheni ostannim Do nih nalezhat nadgrobok profesora universitetu hirurga Jogana Mahana pom 1824 Petroneli Kulchickoyi 1820 figura plachki na mogili Sofiyi Zigel z rodu Shartel pom 1921 pole 2 Ameliyi Golembskoyi z Shiciv pom 1825 pole 10 chotiri nadgrobki nevidomoyi rodini 1820 1825 pole 7 V inshih miscyah Marmurovij nadgrobok grafini Raciborovskoyi pom 1809 roku v parafiyalnomu kosteli v Novomu Milyatini Nadgrobok Jozefa Timi na cvintari v dilnici Budapeshta Ofen 1811 rik Pam yatnik grafini Katazhini Ossolinskoyi z Yablonovskih u Latinskomu katedralnomu sobori u Lvovi marmur bronza 1805 1806 roki Jmovirno vin ye avtorom nadgrobku Konstanciyi z Bekerskih gerbu Yastrebec galicka kashtelyanova druga druzhina Yuzefa Byelskogo z Olbrahcic i Kaspera Rogalinskogo s Bilyavinci poblizu Buchacha Fontani na Ploshi Rinok Chotiri fontani na ploshi Rinok zi statuyami Neptuna Diani Amfitriti i Adonisa bl 1810 1814 vapnyak Persha zgadka pro skulpturi datuyetsya sichnem 1815 roku Yih sporudzhennya moglo buti pov yazane z urochistostyami 1814 roku u zv yazku z povernennyam imperatora Franca I do Vidnya Poshirenim u mistectvoznavchij literaturi XX stolittya ye pomilkove datuvannya skulptur 1793 rokom sprostovane lvivskim mistectvoznavcem Yuriyem Biryulovim PrimitkiMelnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolit Lviv Svit 2001 S 13 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 12 Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 617 629 076 6 Zagajska 2017 s 90 Zagajska 2017 s 91 Zagajska 2017 s 93 Zagajska 2017 s 83 Zagajska 2017 s 130 Zagajska 2017 s 95 Zagajska 2017 s 81 Czyz A S Gutowski B Warszawa S 169 170 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa skl gl Gebethner i Wolff 1899 Cz 1 T 1 S 149 pol Wujcyk W Wiadomosci o zyciu i tworczosci Franciszka Oledzkiego 18 sichnya 2017 u Wayback Machine S 283 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa skl gl Gebethner i Wolff 1899 Cz 1 T 1 390 s S 236 pol Dygdala J Rogalinski Kasper h Lodzia ok 1725 1788 wojewoda inflancki 27 grudnya 2016 u Wayback Machine Polski Slownik Biograficzny 1988 1989 T XXXI S 407 DzherelaGartman Vitver u sestrinskih Vikiproyektah Portal Mistectvo Gartman Vitver u Vikishovishi Biryulov Yu O Brati Vitveri majstri lvivskogo klasicizmu Galicka brama 7 12 115 120 2004 S 12 15 Biryulov Yu O Vitver Gartman Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 400 ISBN 978 966 7007 68 8 Biryulov Yu O Brati Vitveri i rozkvit klasicizmu u lvivskij skulpturi pochatku XIX st Visnik Harkivskoyi derzhavnoyi akademiyi dizajnu i mistectv 2010 7 S 85 88 Bondar P Tvir Gartmana Vitvera Zhinka sho obijmaye za shiyu zhuravlya Problemi atribuciyi ta ikonografiyi Narodoznavchi zoshiti 1 2 2008 S 106 110 Vitver Gartman Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 44 Dzyuban R V Gartman Vitver Deyaki shtrihi do biografiyi ta tvorchosti mitcya Postup 1998 210 7 list S 10 Dzyuban R V Mistecka spadshina lvivskogo skulptora Gartmana Vitvera Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura K 2004 1 S 102 113 Zagajska R Viter v doloni Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv Apriori 2017 416 s ISBN 978 617 629 367 5 Biriulow J Rzezba Lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Warszawa Neriton 2007 S 29 37 ISBN 978 83 7543 009 7 pol