Ву́лиця Га́лицька — вулиця у середньовічних кварталах Львова. Назва вперше трапляється в документах 1382 року й протягом існування вулиці не змінювалась. Належить до Галицького району міста й простягається від Площі Ринок до Площі Галицької.
Вулиця Галицька Львів | |
---|---|
Початок вулиці, вигляд з Площі Ринок | |
Місцевість | Історичний центр Львова |
Район | Галицький |
Колишні назви | |
Галічія Ґассе, Галицька, Галічштрассе | |
австрійського періоду (українською) | Галічія Ґассе |
австрійського періоду (німецькою) | Halicher Gasse |
польського періоду (польською) | Halicka |
Загальні відомості | |
Протяжність | 220 м |
Координати початку | 49°50′28″ пн. ш. 24°01′51″ сх. д. / 49.8411389° пн. ш. 24.0309778° сх. д.Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°01′51″ сх. д. / 49.8411389° пн. ш. 24.0309778° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′22″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.8396194° пн. ш. 24.0318750° сх. д. |
поштові індекси | 79008 |
Транспорт | |
Рух | пішохідний |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | № 3, 5, 7—12, 15, 19, 20, 21 |
Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14) |
Забудова | ренесанс, бароко, віденська сецесія, класицизм |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Галицька у Вікісховищі |
Історія
Вулиця виникла на давньому торговельному шляху, що провадив до Галича й був продовженням дороги, що вела з Волині. Нині цей шлях на мапі відчитується в цілому ряді сучасних вулиць. Це зокрема: вулиця Князя Романа, Галицька, Краківська, Богдана Хмельницького. Характерним є і те, що обидві старовинні торговельні площі Львова (площа Ринок і площа Старий Ринок), також примикають до цієї дороги. Сучасна назва зустрічається вже у 1382 році і залишається досі незмінною.
Початково вулиця була значно коротшою від нинішньої. Вона починалася від Площі Ринок і прямувала до брами в міському оборонному мурі. Брама також мала назву «Галицької». Галицька брама була грандіозною конструкцією, що складалась із двох веж, двох воріт в міському мурі, а також моста і воріт у двох наступних рядах мурів. Наказом від 1777 року австрійська влада ініціювала розбирання брами на будівельний матеріал. Відповідно вулицю було значно продовжено за межі колись обнесеного мурами кварталу. Пізніше майже уся нова частина вулиці була виділена у окрему і була названа на честь Стефана Баторія. Нині це вулиця Князя Романа.
Будівлі
Початкова забудова вулиці Галицької була готична, а за матеріалом дерев'яна або фахверкова на кам'яних фундаментах. Грандіозною пожежею 1527 року було знищено усю дерев'яну забудову Львова включно із вулицею Галицькою. Однак тогочасні фундаменти були кам'яні і часто застосовувались у пізніших будівлях. Фрагменти деяких збережено і в нинішніх будинках.
Економічна ситуація у Львові середини XVI століття дозволила уникнути цілковитого занепаду. До міста активно прибували будівничі з північної Італії та італійських кантонів Швейцарії з округи Комо, через що були прозвані «Комасками». Разом із ними у Львові запанувала нова модна течія в архітектурі — ренесанс. Однак ренесансні будівлі вулиці Галицької до нашого часу не дійшли. До цього спричинилось пограбування Львова шведськими військами 1704 року, що викликало надзвичайний економічний спад. Будівлі капітально не ремонтувалась, часто стояли незаселеними, перетворюючись на руїни і в такому вигляді перебували часом десятки років. Ці руїни поглинув будівельний рух другої третини XVIII століття, коли більшість була перебудована у стилі пізнього німецького класицизму, котрий відрізнявся особливою простотою оздоблень.
Переважна кількість будинків вулиці Галицької походять з XVIII століття, але споруджені на місці давніших будівель, датованих XVI—XVII століттями, із застосуванням старих фундаментів. За своїм характером забудова лінійна. Будинки переважно три- і чотириповерхові. Усі без винятку є пам'ятками архітектури національного або місцевого значення.
З непарного боку вулиці
. Будинок на розі із площею Ринок. Інша адреса — площа Ринок, 22. Споруджений за проєктом Міхала Фехтера у 1893–1895 роках в стилі історизму. Будинок чотириповерховий, від площі Ринок — три-, а від вулиці Галицької дванадцятиосьовий. Кут зрізаний. На утвореній зрізом площині також знаходяться вікна. На першому поверсі за радянських часів містився гастроном «Карпати». У 2008—2014 роках тут містилося відділення № 30 «UniCredit Bank», а нині у цьому приміщенні міститься піцерія «Челентано».
Попередня кам'яниця, що стояла на цьому місці, у середині XVI століття належала родині Єльонків, що дало їй назву «Єльонківська». Павло Єльонек у 1558 році виконував обов'язки бургомістра. Пізніше неодноразово змінювала власників. Належала Маєрановським, Шліхтинам, певний час частину будинку займав кушнірський цех. В другій половині XVIII століття належав катедральному каноніку Стефану Мікульському. Наприкінці століття, новий власник, ювелір Рох Каріє ймовірно провів реконструкцію будинку. Описи згадують, що будинок був триповерховий, декорований пілястрами і пишним міжповерховим карнизом. Мав високий аттик зі сторони площі Ринок, головний вхід від вулиці Галицької. З цього ж боку згадується контрфорс.
Пам'ятка архітектури національного значення № 256
№ 3. Кам'яниця Едвертівська. Чотириповерховий чотириосьовий будинок, зведений 1781 року. У 1885—1886 роках проведено реконструкцію із надбудовою четвертого поверху за проєктом Йозефа Енґеля. У 1895 році проведено реконструкцію вітрини за проєктом Володимира Підгородецького. Будинок знаходиться на місці кам'яниці-попередниці, котра від середини XVII століття відома під назвою «Едвертівська» — від імені власника Едварда Менке.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1281-м
№ 5. Кам'яниця Кісьолківська. Історія кам'яниці прослідковується із середини XVI століття. 1787 року на її місці збудовано нову. Його власником тоді був вірменин, торговець винами Андрій Андзуловський. 1927 року перший поверх оздоблено у стилі ар деко за проєктом Броніслава Віктора. На початку XX століття на першому поверсі містилася аптека «Під золотим орлом». Нині будинок чотириповерховий, триосьовий із входом зміщеним вправо.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 873-м
№ 7. Колишня кам'яниця Альтмаєрівська, названа на честь власника Яна Альтмаєра, що володів нею в середині XVII століття. Станом на 1766 рік кам'яниця належала архієпископові Стефану Мікульському та була в поганому стані, зокрема, був зруйнований флігель на подвір'ї будинку дворі. «Рудери» (руїни) були кілька разів перепродані і в 1785 році їх придбав радник львівського магістрату, майбутній віце-сеньйор Ставропігійського інституту. В тому ж році будівничий Антон Косинський виготовив проєкт відбудови, який і реалізував. 1882 року збудовано новий дах за проєктом Якуба Кроха, у 1895 році влаштовано великі вітрини на першому поверсі, 1909 року виготовлено нові сходи. Нині будинок чотириповерховий, триосьовий.
Пам'ятка архітектури місцевого значення
№ 9. Історія будинку прослідковується починаючи з XVII століття. У різний час в ньому винаймали помешкання маляр Іван Корунка, згодом маляр Недбалович. Пізніше був період, коли будинок належав синові Мартина Урбаніка — Вінсенту. Згодом — на пару із архітектором Клеменсом Фесінґером. 1748 року будинок належав василіянам з монастиря при церкві св. Юра. 1786 року вимуруваний наново від фундаментів для власника Йосифа Трефлінського. В середині XIX століття тут мешкав художник Богуміл Жихович. 1879 року добудовано четвертий поверх за проєктом Войцеха Гаара. 1927 року перероблено декорування фасаду в стилі ар деко (архітектор — Броніслав Віктор). 1905 року вітрини перероблено на великі сучасні за проєктом І. М. Собеля.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 875-м
№ 11. Будинок на розі із вулицею Староєврейською. Фасад від цієї вулиці в понад три рази довший, з нього ж влаштовано головний вхід. Друга адреса — вул. Староєврейська, 5. Ряд назв будинку, які вживались щодо нього в минулому: будинок Огожалківський, Озгевичівський, Крижовський, Морунського. До початку XVII століття будинок був двоповерховим. Доведений до стану руїни, у другій половині XVIII століття був реконструйований. Ще раз ґрунтовно перебудований 1791 року для власника, купця Товія Вайґеля, набувши рис пізнього класицизму. 1875 року на замовлення власниці Марії Боборі проведено реконструкцію дахів, а фасад перероблено в стилі історизму. Нині будинок триповерховий, зі сторони вулиці Галицької — триосьовий. Ріг будинку, на всю висоту поверху, укріплений контрфорсом, увінчаним згори дещо незвичною скульптурою лева з роздвоєним туловищем. Найбільш ймовірно, що лев з'явився під час реставрацій наприкінці XVIII століття. 1828 року скульптуру було відреставровано і можливо перероблено Павлом Евтельє.
. Будинок на розі із вулицею Староєврейською (на цій вулиці має номер 6). У XVII–XVIII століттях незмінно називався «Мендричівським». Станом на 1712 рік був триповерховим. У реєстрах 1750 і 1774 років згадується як руїна. 1778 на цьому місці на нових фундаментах вимурувано новий будинок для подружжя Шальє. 1804 року завершено чергову реконструкцію. Нині будинок чотириповерховий. Кут зрізаний. На куті на рівні третього поверху уміщено фігурку святого Антонія Падуанського.
№ 15. Будинок Оброцьких. Історія цього будинку прослідковується від першої половини XVII століття. На той час щодо нього вживались дві назви — Шпонерівський, або будинок Оброцького. У другій половині XVIII століття будинок був у стані руїни. Новий будинок на цьому місці зведено у 1786—1789 роках для подружжя Завалкевичів. Від того часу, будинок, за виключенням вітрин, майже не змінив свого вигляду, що є досить рідкісним випадком. Він докладно репрезентує усі особливості будівельної моди того часу. Вітрини переобладнано 1936 року за проєктом архітектора Саломона Кайля. Будинок чотириповерховий, чотириосьовий, зі зміщеним вправо входом. На першому поверсі збереглись хрестові склепіння. Займає значну ділянку вглиб, маючи два внутрішніх подвір'я.
Пам'ятка архітектури національного значення № 1285
. Кам'яниця на розі із вулицею Братів Рогатинців. Збудована за проєктом Максиміліана фон Круса на місці двох старіших кам'яниць — Домагалича і Мораковського. Остання примикала до міського муру, котрий знаходився на місці вулиці Братів Рогатинців (щойнопрокладена отримала спочатку назву «Нова вулиця»). 1881 року за проєктом Яна Шульца реконструйовано міжповерхові перекриття і дах. 1896 року реконструйовано сходову клітку (архітектор Володимир Підгородецький). У 1935 та 1936 роках переобладнано вітрини (архітектори І. Менке, С. Кайль).
№ 19. Будинок на розі із вулицею Братів Рогатинців. Перший будинок на цьому місці був збудований 1791 року на місці колишьньої Галицької брами. Із невеликими змінами фасаду він проіснував до початку XX століття. Нинішній будинок споруджено для Галицького кредитного купецького банку за проєктом від 1913 року Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Будівництвом займався Ян Шульц, котрий вніс в проєкт певні правки. При проєктуванні була поставлена задача стилістично наблизити фасад до вже існуючого сусіднього будинку Теодора Балабана (№ 21), спорудженого за проєктом тих же архітекторів. 1980 року над головним входом уміщено рельєф «Гігія» авторства Романа Оприска.
№ 21. Будинок розі із вулицею Валовою (друга адреса — Валова, 7). Знаходиться на місці колишньої Галицької брами. У кінці XVIII століття, коли було розібрано міські фортифікації, тут було збудовано дві кам'яниці. 1907 року вже обидвома володів доктор Теодор Балабан, котрий на місці цих кам'яниць 1910 завершив спорудження нового будинку за проєктом Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. 1931 року Вавжинець Дайчак провів реконструкцію приміщень першого поверху для Міської ощадної каси. Будинок наріжний, п'ятиповерховий. Кут акцентовано заокругленим еркером з вежею. Між вікнами другого поверху на обидвох фасадах розміщено по 4 рельєфи Зигмунта Курчинського. Будинок вважається одним із найкращих зразків модерну в архітектурі Львова.
З парного боку вулиці
№ 2. Каплиця Боїмів. Видатна пам'ятка архітектури маньєризму (пізнього ренесансу). Збудована у 1609–1615 роках для родини купця і львівського патриція Георгія Боїма. Автором ймовірно є Андреас Бемер. Автори скульптурного оздоблення — Ян Пфістер і Ганс Шольц. За будовою каплиця являє собою куб, на якому розміщено короткий восьмерик із куполом. До окремо стоячої каплиці згодом було прибудовано житловий будинок (№ 4 «Капітульна кам'яниця»). Тильним фасадом виходить до вулиці Галицької. Головний фасад із входом влаштовано з площі Катедральної, де вона має № 1.
Пам'ятка архітектури національного значення № 316
. Назва походить від того, що належала римо-католицькому капітулу. Збудована в 1778—1780 роках за проєктом Антона Косинського на місці давнішої. Знаходиться разом із вищезгаданою каплицею Боїмів в одній лінії забудови. Вхід влаштований не з вулиці Галицької, а з другого фасаду, що виходить на площу Катедральну. Має також другу адресу — площа Катедральна, 5. За виключенням вітрин, кам'яниця зберегла незмінними характерні риси архітектури кінця XVIII століття.
Пам'ятка архітектури національного значення № 1247
. Будинок на ділянці, що на розі із вулицею Староєврейською. Нинішній, в стилі історизму, чотириповерховий, шестиосьовий збудований 1883 року за проєктом Зигмунта Кендзерського. Над двома вікнами другого поверху уміщено горельєфні зображення Миколая Коперника і Яна Длугоша скульптора Віктора Заккі. Належав римо-католицькому капітулу. Перед цим тут стояла кам'яниця, збудована 1792 року на місці двох старших — кам'яниць Авенштока та Грабовського, відомості про котрі походять із середини XVII століття. В Авенштоківській кам'яниці на початку XVIII століття мешкав маляр Михайло Богушевич, представник відомої родини вірменських живописців.
№ 8. Будинок у XVI століття називався Кайзерівським, з другої половини XVII століття. — будинком Зарицького за іменем власника Івана Зарицького — крайового адвоката, члена Ставропігійського інституту. У 1790–1796 роках він спорудив новий будинок. Доглядав будову, що велась в два етапи, будівничий Антон Косинський. Будинок чотириповерховий у стилі раннього класицизму. На першому поверсі збереглись склепінчасті перекриття.
Пам'ятка архітектури національного значення № 1282
№ 10. Кам'яниця «Під лебедем». В різний час кам'яниця мала цілий ряд назв. 1850 року побудовано триповерховий дворовий флігель, 1875 року над флігелем і будинком споруджено четвертий поверх. 1909 року за проєктом Володимира Підгородецького влаштовано вітрини у партері. В приміщеннях першого поверху збереглись склепінчасті перекриття. В останній третині XIX століття тут діяла відома кав'ярня Адольфа Маньковського, де збиралось багато представників мистецької еліти.
Пам'ятка архітектури національного значення № 1283
№ 12. Свого часу тут мешкав живописець Станіслав Отосельський, учень Василя Петрановича. Отосельський відомий тим, що працював над іконостасом василіянського монастиря у Бучачі. Тут у 1927 році знаходився союз українських купців на чолі з Євгеном Мартинцем. 1801 року проведено ремонт. 1872 року проведено реконструкцію даху і сходової клітки за проєктом Йогана Міхеля. 1874 року надбудовано четвертий поверх за проєктом Емануеля Галля. Вітрини переобладнано 1914 року. Будинок чотириповерховий, триосьовий.
. Наріжний будинок. Більшу частину своєї історії належав українським родинам. 1637 року збудований для Адама Гідельчика на місці давнішої кам'яниці. Родина Гідельчиків мешкала тут до початку XVIII, коли перейшла до родини Волковичів. Певний час тут мешкав зять Павла Волковича, скульптор Антон Штиль. 1773 року реєстри фіксують будинок як повну руїну. В такому стані він простояв до побудови фактично нового будинку у 1803 році. Від 1860 року фіксується як чотириповерховий. Тричі проводились реконструкції вітрин у 1898, 1907, 1912 роках.
. Будинок на розі із вулицею Братів Рогатинців (має на ній номер 4). Виник на місці Галицької брами. 1791 року на цьому місці вибудувано нову кам'яницю. 1868 року проведено реконструкцію за проєктом Вільгельма Шміда. Реконструкції проводились наприкінці XIX століття, та у 20-30-х роках XX століття. Нині будинок триповерховий, семиосьовий.
. Будинок на розі із вулицею Валовою. Виник на місці мурів Галицької брами. Початково це були три окремих домоволодіння із невеликими будинками. На початку XIX століття усі три будинки перебудовано в одну триповерхову кам'яницю. 1873 року збудовано триповерховий дворовий флігель на місці давнішого одноповерхового. 1902 року вхід перенесено з вулиці Галицької на фасад від вулиці Валової.
№ 20. Перший будинок на цьому місці зведений у 1787—1789 роках членом ставропігійського братства Стефаном Комарницьким. Знаходився на місці рову, що проходив довкола міста за оборонним муром. З невідомих причин 1803 року тут було споруджено новий будинок у стилі класицизму, що зберігся донині у майже незмінному вигляді. На його консолях уміщено три кам'яні людські голови, опрацювання деталей та типи облич яких, дозволяють приписати їх виконання скульптору Гартману Вітверу та його брату Йогану-Міхаелю. Це ймовірно перша робота братів Вітверів у Львові. На наріжнику, що від площі Галицької у ніші вміщено невелику статую архангела Михаїла. Наріжник від площі Галицької зрізаний, на рівні другого поверху у ніші встановлена фіґурка Архангела Михаїла.
Див.також
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Пл. Ринок, 22/Вул. Галицька, 01 — колишня кам'яниця Єльонківська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 05 — колишня кам'яниця Кісьолківська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 21.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 11 — колишня кам'яниця Оґожалковська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Харчук Х. Святі патрони львівських кам'яниць // Будуємо інакше. — 2000. — № 2. — С. 26.
- Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 04 — колишня кам'яниця Капітульна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 19 липня 2021.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 171.
- Бірюльов Ю. О. Музи кав'ярень старого Львова // Галицька брама. — 1995. — № 4. — С. 5.
- Вуйцик В. С. Скульптор Іван Щуровський // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — Т. CCXXXVI. — С. 306.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 14 — колишня кам'яниця Гідельчиківська або Волковичівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Бірюльов Ю. О. Брати Вітвери — майстри львівського класицизму // Галицька брама. — 2004. — № 7—12 (115—120). — С. 12.
- Мельник І. Галицьке передмістя, 2012, с. 12.
Джерела
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku. — Warszawa: Neriton, 2007. — 372 s. — . (пол.)
- Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 10, Львів, 1999. — С. 37—61. — .
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Галицька вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 30—32. — 528 с. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 15, 105. — 128 с. — .
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 11—14. — 352 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Галицька. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 03 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 10 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 12 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 13 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 19 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Галицька, 20 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Galicka Vu licya Ga licka vulicya u serednovichnih kvartalah Lvova Nazva vpershe traplyayetsya v dokumentah 1382 roku j protyagom isnuvannya vulici ne zminyuvalas Nalezhit do Galickogo rajonu mista j prostyagayetsya vid Ploshi Rinok do Ploshi Galickoyi Vulicya Galicka LvivPochatok vulici viglyad z Ploshi RinokPochatok vulici viglyad z Ploshi RinokMiscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijKolishni nazviGalichiya Gasse Galicka Galichshtrasseavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Galichiya Gasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Halicher Gassepolskogo periodu polskoyu HalickaZagalni vidomostiProtyazhnist 220 mKoordinati pochatku 49 50 28 pn sh 24 01 51 sh d 49 8411389 pn sh 24 0309778 sh d 49 8411389 24 0309778 Koordinati 49 50 28 pn sh 24 01 51 sh d 49 8411389 pn sh 24 0309778 sh d 49 8411389 24 0309778Koordinati kincya 49 50 22 pn sh 24 01 54 sh d 49 8396194 pn sh 24 0318750 sh d 49 8396194 24 0318750poshtovi indeksi 79008TransportRuh pishohidnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 3 5 7 12 15 19 20 21Poshtovi viddilennya VPZ 8 vul Valova 14 Zabudova renesans baroko videnska secesiya klasicizmZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Galicka u VikishovishiIstoriyaVulicya vinikla na davnomu torgovelnomu shlyahu sho provadiv do Galicha j buv prodovzhennyam dorogi sho vela z Volini Nini cej shlyah na mapi vidchituyetsya v cilomu ryadi suchasnih vulic Ce zokrema vulicya Knyazya Romana Galicka Krakivska Bogdana Hmelnickogo Harakternim ye i te sho obidvi starovinni torgovelni ploshi Lvova plosha Rinok i plosha Starij Rinok takozh primikayut do ciyeyi dorogi Suchasna nazva zustrichayetsya vzhe u 1382 roci i zalishayetsya dosi nezminnoyu Pochatkovo vulicya bula znachno korotshoyu vid ninishnoyi Vona pochinalasya vid Ploshi Rinok i pryamuvala do brami v miskomu oboronnomu muri Brama takozh mala nazvu Galickoyi Galicka brama bula grandioznoyu konstrukciyeyu sho skladalas iz dvoh vezh dvoh vorit v miskomu muri a takozh mosta i vorit u dvoh nastupnih ryadah muriv Nakazom vid 1777 roku avstrijska vlada iniciyuvala rozbirannya brami na budivelnij material Vidpovidno vulicyu bulo znachno prodovzheno za mezhi kolis obnesenogo murami kvartalu Piznishe majzhe usya nova chastina vulici bula vidilena u okremu i bula nazvana na chest Stefana Batoriya Nini ce vulicya Knyazya Romana BudivliPochatkova zabudova vulici Galickoyi bula gotichna a za materialom derev yana abo fahverkova na kam yanih fundamentah Grandioznoyu pozhezheyu 1527 roku bulo znisheno usyu derev yanu zabudovu Lvova vklyuchno iz vuliceyu Galickoyu Odnak togochasni fundamenti buli kam yani i chasto zastosovuvalis u piznishih budivlyah Fragmenti deyakih zberezheno i v ninishnih budinkah Ekonomichna situaciya u Lvovi seredini XVI stolittya dozvolila uniknuti cilkovitogo zanepadu Do mista aktivno pribuvali budivnichi z pivnichnoyi Italiyi ta italijskih kantoniv Shvejcariyi z okrugi Komo cherez sho buli prozvani Komaskami Razom iz nimi u Lvovi zapanuvala nova modna techiya v arhitekturi renesans Odnak renesansni budivli vulici Galickoyi do nashogo chasu ne dijshli Do cogo sprichinilos pograbuvannya Lvova shvedskimi vijskami 1704 roku sho viklikalo nadzvichajnij ekonomichnij spad Budivli kapitalno ne remontuvalas chasto stoyali nezaselenimi peretvoryuyuchis na ruyini i v takomu viglyadi perebuvali chasom desyatki rokiv Ci ruyini poglinuv budivelnij ruh drugoyi tretini XVIII stolittya koli bilshist bula perebudovana u stili piznogo nimeckogo klasicizmu kotrij vidriznyavsya osoblivoyu prostotoyu ozdoblen Perevazhna kilkist budinkiv vulici Galickoyi pohodyat z XVIII stolittya ale sporudzheni na misci davnishih budivel datovanih XVI XVII stolittyami iz zastosuvannyam starih fundamentiv Za svoyim harakterom zabudova linijna Budinki perevazhno tri i chotiripoverhovi Usi bez vinyatku ye pam yatkami arhitekturi nacionalnogo abo miscevogo znachennya Z neparnogo boku vulici Budinok 1 Budinok na rozi iz plosheyu Rinok Insha adresa plosha Rinok 22 Sporudzhenij za proyektom Mihala Fehtera u 1893 1895 rokah v stili istorizmu Budinok chotiripoverhovij vid ploshi Rinok tri a vid vulici Galickoyi dvanadcyatiosovij Kut zrizanij Na utvorenij zrizom ploshini takozh znahodyatsya vikna Na pershomu poversi za radyanskih chasiv mistivsya gastronom Karpati U 2008 2014 rokah tut mistilosya viddilennya 30 UniCredit Bank a nini u comu primishenni mistitsya piceriya Chelentano Poperednya kam yanicya sho stoyala na comu misci u seredini XVI stolittya nalezhala rodini Yelonkiv sho dalo yij nazvu Yelonkivska Pavlo Yelonek u 1558 roci vikonuvav obov yazki burgomistra Piznishe neodnorazovo zminyuvala vlasnikiv Nalezhala Mayeranovskim Shlihtinam pevnij chas chastinu budinku zajmav kushnirskij ceh V drugij polovini XVIII stolittya nalezhav katedralnomu kanoniku Stefanu Mikulskomu Naprikinci stolittya novij vlasnik yuvelir Roh Kariye jmovirno proviv rekonstrukciyu budinku Opisi zgaduyut sho budinok buv tripoverhovij dekorovanij pilyastrami i pishnim mizhpoverhovim karnizom Mav visokij attik zi storoni ploshi Rinok golovnij vhid vid vulici Galickoyi Z cogo zh boku zgaduyetsya kontrfors Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 256 3 Kam yanicya Edvertivska Chotiripoverhovij chotiriosovij budinok zvedenij 1781 roku U 1885 1886 rokah provedeno rekonstrukciyu iz nadbudovoyu chetvertogo poverhu za proyektom Jozefa Engelya U 1895 roci provedeno rekonstrukciyu vitrini za proyektom Volodimira Pidgorodeckogo Budinok znahoditsya na misci kam yanici poperednici kotra vid seredini XVII stolittya vidoma pid nazvoyu Edvertivska vid imeni vlasnika Edvarda Menke Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 1281 m 5 Kam yanicya Kisolkivska Istoriya kam yanici proslidkovuyetsya iz seredini XVI stolittya 1787 roku na yiyi misci zbudovano novu Jogo vlasnikom todi buv virmenin torgovec vinami Andrij Andzulovskij 1927 roku pershij poverh ozdobleno u stili ar deko za proyektom Bronislava Viktora Na pochatku XX stolittya na pershomu poversi mistilasya apteka Pid zolotim orlom Nini budinok chotiripoverhovij triosovij iz vhodom zmishenim vpravo Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 873 m 7 Kolishnya kam yanicya Altmayerivska nazvana na chest vlasnika Yana Altmayera sho volodiv neyu v seredini XVII stolittya Stanom na 1766 rik kam yanicya nalezhala arhiyepiskopovi Stefanu Mikulskomu ta bula v poganomu stani zokrema buv zrujnovanij fligel na podvir yi budinku dvori Ruderi ruyini buli kilka raziv pereprodani i v 1785 roci yih pridbav radnik lvivskogo magistratu majbutnij vice senjor Stavropigijskogo institutu V tomu zh roci budivnichij Anton Kosinskij vigotoviv proyekt vidbudovi yakij i realizuvav 1882 roku zbudovano novij dah za proyektom Yakuba Kroha u 1895 roci vlashtovano veliki vitrini na pershomu poversi 1909 roku vigotovleno novi shodi Nini budinok chotiripoverhovij triosovij Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 9 Istoriya budinku proslidkovuyetsya pochinayuchi z XVII stolittya U riznij chas v nomu vinajmali pomeshkannya malyar Ivan Korunka zgodom malyar Nedbalovich Piznishe buv period koli budinok nalezhav sinovi Martina Urbanika Vinsentu Zgodom na paru iz arhitektorom Klemensom Fesingerom 1748 roku budinok nalezhav vasiliyanam z monastirya pri cerkvi sv Yura 1786 roku vimuruvanij nanovo vid fundamentiv dlya vlasnika Josifa Treflinskogo V seredini XIX stolittya tut meshkav hudozhnik Bogumil Zhihovich 1879 roku dobudovano chetvertij poverh za proyektom Vojceha Gaara 1927 roku pererobleno dekoruvannya fasadu v stili ar deko arhitektor Bronislav Viktor 1905 roku vitrini pererobleno na veliki suchasni za proyektom I M Sobelya Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 875 m Lev na rozi kam yanici 11 11 Budinok na rozi iz vuliceyu Staroyevrejskoyu Fasad vid ciyeyi vulici v ponad tri razi dovshij z nogo zh vlashtovano golovnij vhid Druga adresa vul Staroyevrejska 5 Ryad nazv budinku yaki vzhivalis shodo nogo v minulomu budinok Ogozhalkivskij Ozgevichivskij Krizhovskij Morunskogo Do pochatku XVII stolittya budinok buv dvopoverhovim Dovedenij do stanu ruyini u drugij polovini XVIII stolittya buv rekonstrujovanij She raz gruntovno perebudovanij 1791 roku dlya vlasnika kupcya Toviya Vajgelya nabuvshi ris piznogo klasicizmu 1875 roku na zamovlennya vlasnici Mariyi Bobori provedeno rekonstrukciyu dahiv a fasad pererobleno v stili istorizmu Nini budinok tripoverhovij zi storoni vulici Galickoyi triosovij Rig budinku na vsyu visotu poverhu ukriplenij kontrforsom uvinchanim zgori desho nezvichnoyu skulpturoyu leva z rozdvoyenim tulovishem Najbilsh jmovirno sho lev z yavivsya pid chas restavracij naprikinci XVIII stolittya 1828 roku skulpturu bulo vidrestavrovano i mozhlivo pererobleno Pavlom Evtelye Budinok na rozi iz vuliceyu Staroyevrejskoyu na cij vulici maye nomer 6 U XVII XVIII stolittyah nezminno nazivavsya Mendrichivskim Stanom na 1712 rik buv tripoverhovim U reyestrah 1750 i 1774 rokiv zgaduyetsya yak ruyina 1778 na comu misci na novih fundamentah vimuruvano novij budinok dlya podruzhzhya Shalye 1804 roku zaversheno chergovu rekonstrukciyu Nini budinok chotiripoverhovij Kut zrizanij Na kuti na rivni tretogo poverhu umisheno figurku svyatogo Antoniya Paduanskogo 15 Budinok Obrockih Istoriya cogo budinku proslidkovuyetsya vid pershoyi polovini XVII stolittya Na toj chas shodo nogo vzhivalis dvi nazvi Shponerivskij abo budinok Obrockogo U drugij polovini XVIII stolittya budinok buv u stani ruyini Novij budinok na comu misci zvedeno u 1786 1789 rokah dlya podruzhzhya Zavalkevichiv Vid togo chasu budinok za viklyuchennyam vitrin majzhe ne zminiv svogo viglyadu sho ye dosit ridkisnim vipadkom Vin dokladno reprezentuye usi osoblivosti budivelnoyi modi togo chasu Vitrini pereobladnano 1936 roku za proyektom arhitektora Salomona Kajlya Budinok chotiripoverhovij chotiriosovij zi zmishenim vpravo vhodom Na pershomu poversi zbereglis hrestovi sklepinnya Zajmaye znachnu dilyanku vglib mayuchi dva vnutrishnih podvir ya Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 1285 Budinki 19 21 Kam yanicya na rozi iz vuliceyu Brativ Rogatinciv Zbudovana za proyektom Maksimiliana fon Krusa na misci dvoh starishih kam yanic Domagalicha i Morakovskogo Ostannya primikala do miskogo muru kotrij znahodivsya na misci vulici Brativ Rogatinciv shojnoprokladena otrimala spochatku nazvu Nova vulicya 1881 roku za proyektom Yana Shulca rekonstrujovano mizhpoverhovi perekrittya i dah 1896 roku rekonstrujovano shodovu klitku arhitektor Volodimir Pidgorodeckij U 1935 ta 1936 rokah pereobladnano vitrini arhitektori I Menke S Kajl 19 Budinok na rozi iz vuliceyu Brativ Rogatinciv Pershij budinok na comu misci buv zbudovanij 1791 roku na misci kolishnoyi Galickoyi brami Iz nevelikimi zminami fasadu vin proisnuvav do pochatku XX stolittya Ninishnij budinok sporudzheno dlya Galickogo kreditnogo kupeckogo banku za proyektom vid 1913 roku Alfreda Zaharevicha ta Yuzefa Sosnovskogo Budivnictvom zajmavsya Yan Shulc kotrij vnis v proyekt pevni pravki Pri proyektuvanni bula postavlena zadacha stilistichno nabliziti fasad do vzhe isnuyuchogo susidnogo budinku Teodora Balabana 21 sporudzhenogo za proyektom tih zhe arhitektoriv 1980 roku nad golovnim vhodom umisheno relyef Gigiya avtorstva Romana Opriska 21 Budinok rozi iz vuliceyu Valovoyu druga adresa Valova 7 Znahoditsya na misci kolishnoyi Galickoyi brami U kinci XVIII stolittya koli bulo rozibrano miski fortifikaciyi tut bulo zbudovano dvi kam yanici 1907 roku vzhe obidvoma volodiv doktor Teodor Balaban kotrij na misci cih kam yanic 1910 zavershiv sporudzhennya novogo budinku za proyektom Alfreda Zaharevicha ta Yuzefa Sosnovskogo 1931 roku Vavzhinec Dajchak proviv rekonstrukciyu primishen pershogo poverhu dlya Miskoyi oshadnoyi kasi Budinok narizhnij p yatipoverhovij Kut akcentovano zaokruglenim erkerom z vezheyu Mizh viknami drugogo poverhu na obidvoh fasadah rozmisheno po 4 relyefi Zigmunta Kurchinskogo Budinok vvazhayetsya odnim iz najkrashih zrazkiv modernu v arhitekturi Lvova Z parnogo boku vulici 2 Kaplicya Boyimiv Vidatna pam yatka arhitekturi manyerizmu piznogo renesansu Zbudovana u 1609 1615 rokah dlya rodini kupcya i lvivskogo patriciya Georgiya Boyima Avtorom jmovirno ye Andreas Bemer Avtori skulpturnogo ozdoblennya Yan Pfister i Gans Sholc Za budovoyu kaplicya yavlyaye soboyu kub na yakomu rozmisheno korotkij vosmerik iz kupolom Do okremo stoyachoyi kaplici zgodom bulo pribudovano zhitlovij budinok 4 Kapitulna kam yanicya Tilnim fasadom vihodit do vulici Galickoyi Golovnij fasad iz vhodom vlashtovano z ploshi Katedralnoyi de vona maye 1 Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 316 Dokladnishe Kaplicya Boyimiv Nazva pohodit vid togo sho nalezhala rimo katolickomu kapitulu Zbudovana v 1778 1780 rokah za proyektom Antona Kosinskogo na misci davnishoyi Znahoditsya razom iz vishezgadanoyu kapliceyu Boyimiv v odnij liniyi zabudovi Vhid vlashtovanij ne z vulici Galickoyi a z drugogo fasadu sho vihodit na ploshu Katedralnu Maye takozh drugu adresu plosha Katedralna 5 Za viklyuchennyam vitrin kam yanicya zberegla nezminnimi harakterni risi arhitekturi kincya XVIII stolittya Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 1247 Budinok na dilyanci sho na rozi iz vuliceyu Staroyevrejskoyu Ninishnij v stili istorizmu chotiripoverhovij shestiosovij zbudovanij 1883 roku za proyektom Zigmunta Kendzerskogo Nad dvoma viknami drugogo poverhu umisheno gorelyefni zobrazhennya Mikolaya Kopernika i Yana Dlugosha skulptora Viktora Zakki Nalezhav rimo katolickomu kapitulu Pered cim tut stoyala kam yanicya zbudovana 1792 roku na misci dvoh starshih kam yanic Avenshtoka ta Grabovskogo vidomosti pro kotri pohodyat iz seredini XVII stolittya V Avenshtokivskij kam yanici na pochatku XVIII stolittya meshkav malyar Mihajlo Bogushevich predstavnik vidomoyi rodini virmenskih zhivopisciv 8 Budinok u XVI stolittya nazivavsya Kajzerivskim z drugoyi polovini XVII stolittya budinkom Zarickogo za imenem vlasnika Ivana Zarickogo krajovogo advokata chlena Stavropigijskogo institutu U 1790 1796 rokah vin sporudiv novij budinok Doglyadav budovu sho velas v dva etapi budivnichij Anton Kosinskij Budinok chotiripoverhovij u stili rannogo klasicizmu Na pershomu poversi zbereglis sklepinchasti perekrittya Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 1282 10 Kam yanicya Pid lebedem V riznij chas kam yanicya mala cilij ryad nazv 1850 roku pobudovano tripoverhovij dvorovij fligel 1875 roku nad fligelem i budinkom sporudzheno chetvertij poverh 1909 roku za proyektom Volodimira Pidgorodeckogo vlashtovano vitrini u parteri V primishennyah pershogo poverhu zbereglis sklepinchasti perekrittya V ostannij tretini XIX stolittya tut diyala vidoma kav yarnya Adolfa Mankovskogo de zbiralos bagato predstavnikiv misteckoyi eliti Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 1283 12 Svogo chasu tut meshkav zhivopisec Stanislav Otoselskij uchen Vasilya Petranovicha Otoselskij vidomij tim sho pracyuvav nad ikonostasom vasiliyanskogo monastirya u Buchachi Tut u 1927 roci znahodivsya soyuz ukrayinskih kupciv na choli z Yevgenom Martincem 1801 roku provedeno remont 1872 roku provedeno rekonstrukciyu dahu i shodovoyi klitki za proyektom Jogana Mihelya 1874 roku nadbudovano chetvertij poverh za proyektom Emanuelya Gallya Vitrini pereobladnano 1914 roku Budinok chotiripoverhovij triosovij Budinok 20 Narizhnij budinok Bilshu chastinu svoyeyi istoriyi nalezhav ukrayinskim rodinam 1637 roku zbudovanij dlya Adama Gidelchika na misci davnishoyi kam yanici Rodina Gidelchikiv meshkala tut do pochatku XVIII koli perejshla do rodini Volkovichiv Pevnij chas tut meshkav zyat Pavla Volkovicha skulptor Anton Shtil 1773 roku reyestri fiksuyut budinok yak povnu ruyinu V takomu stani vin prostoyav do pobudovi faktichno novogo budinku u 1803 roci Vid 1860 roku fiksuyetsya yak chotiripoverhovij Trichi provodilis rekonstrukciyi vitrin u 1898 1907 1912 rokah Budinok na rozi iz vuliceyu Brativ Rogatinciv maye na nij nomer 4 Vinik na misci Galickoyi brami 1791 roku na comu misci vibuduvano novu kam yanicyu 1868 roku provedeno rekonstrukciyu za proyektom Vilgelma Shmida Rekonstrukciyi provodilis naprikinci XIX stolittya ta u 20 30 h rokah XX stolittya Nini budinok tripoverhovij semiosovij Budinok na rozi iz vuliceyu Valovoyu Vinik na misci muriv Galickoyi brami Pochatkovo ce buli tri okremih domovolodinnya iz nevelikimi budinkami Na pochatku XIX stolittya usi tri budinki perebudovano v odnu tripoverhovu kam yanicyu 1873 roku zbudovano tripoverhovij dvorovij fligel na misci davnishogo odnopoverhovogo 1902 roku vhid pereneseno z vulici Galickoyi na fasad vid vulici Valovoyi 20 Pershij budinok na comu misci zvedenij u 1787 1789 rokah chlenom stavropigijskogo bratstva Stefanom Komarnickim Znahodivsya na misci rovu sho prohodiv dovkola mista za oboronnim murom Z nevidomih prichin 1803 roku tut bulo sporudzheno novij budinok u stili klasicizmu sho zberigsya donini u majzhe nezminnomu viglyadi Na jogo konsolyah umisheno tri kam yani lyudski golovi opracyuvannya detalej ta tipi oblich yakih dozvolyayut pripisati yih vikonannya skulptoru Gartmanu Vitveru ta jogo bratu Joganu Mihaelyu Ce jmovirno persha robota brativ Vitveriv u Lvovi Na narizhniku sho vid ploshi Galickoyi u nishi vmisheno neveliku statuyu arhangela Mihayila Narizhnik vid ploshi Galickoyi zrizanij na rivni drugogo poverhu u nishi vstanovlena figurka Arhangela Mihayila Div takozhPishohidni vulici mist UkrayiniPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv Pl Rinok 22 Vul Galicka 01 kolishnya kam yanicya Yelonkivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 05 kolishnya kam yanicya Kisolkivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Biriulow J Rzezba lwowska S 21 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 11 kolishnya kam yanicya Ogozhalkovska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Harchuk H Svyati patroni lvivskih kam yanic Buduyemo inakshe 2000 2 S 26 Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 04 kolishnya kam yanicya Kapitulna lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 19 lipnya 2021 Biriulow J Rzezba lwowska S 171 Biryulov Yu O Muzi kav yaren starogo Lvova Galicka brama 1995 4 S 5 Vujcik V S Skulptor Ivan Shurovskij Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 T CCXXXVI S 306 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 14 kolishnya kam yanicya Gidelchikivska abo Volkovichivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Biryulov Yu O Brati Vitveri majstri lvivskogo klasicizmu Galicka brama 2004 7 12 115 120 S 12 Melnik I Galicke peredmistya 2012 s 12 DzherelaVulicya Galicka u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Vulicya Galicka u Vikishovishi Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Warszawa Neriton 2007 372 s ISBN 978 83 7543 00 97 pol Vujcik V S Vulicya Galicka u Lvovi Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 10 Lviv 1999 S 37 61 ISBN 966 95066 3 8 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Galicka vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 30 32 528 s ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova Lviv Svit 2001 S 15 105 128 s ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 11 14 352 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 617 629 076 6 PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Galicka lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 03 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 10 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 12 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 13 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 19 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Galicka 20 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021