Поже́жна охоро́на Льво́ва була організована на основі рішення магістрату від 4 січня 1849 року з ініціативи бургомістра Карла Гьопфлінґена-Бергендорфа. До того гасінням пожеж у місті мали займатись міщани згідно з «Універсалом про порядок гасіння вогню у королівському столичному місті Львові», прийнятим 31 травня 1782 року.
Початки постійної пожежної охорони
До прийняття рішення про організацію постійної пожежної охорони, закупівлі двох помп, облаштування шлюзу на Полтві спричинилась значна шкода, завдана середмістю міста внаслідок його обстрілу 2 листопада 1848 року урядовою артилерією, що спричинив пожежі, які тривали до 8 листопада. Зокрема вигоріли ратуша, потринітарська будівля університету, пофранцисканська будівля театру. Вже до квітня 1850 р. з членів міської сторожі було сформовано корпус помперів, які 5 квітня провели перше навчання у дворі покармелітського кляштору на сьогоднішній вулиці князя Романа. Тоді вперше було перевірено медодику застосування висувних драбин на колесах, пожежного рукава, який привезли з Трієсту. У лютому 1851 було прийнято рішення про набір до корпусу пожежників інспектора, двох керівників помп, чотирьох командирів підрозділів, 40 пожежників і 20 із сторожі міста — людей відповідної поведінки і розвитку, які повинні організовувати гасіння пожеж. Їм повинні були допомагати відділи з сажотрусів, мулярів, теслів (100 осіб) та їхніх челядників (500 осіб), яких мали поділити по 100 осіб на кожну дільницю міста. Ще один відділ рятунку з 100 поважних високоморальних людей повинен був стерегти врятоване при пожежі майно, займатись розміщенням погорільців. Пожежники отримали темносіру уніформу з товстого сукна і з чорною шапкою, мідною каскою, шкіряним ременем, до якого кріпились сокира, а моток канату носили накинутим через плече. Краєвий уряд влітку 1852 прийняв «Закон про пожежну безпеку у Королівському столичному місті Львові», за яким гасінням пожеж мав займатись корпус пожежників, а Цісарсько-королівське міністерство внутрішніх справ у серпні 1858 затвердило пожежну команду у складі підрозділів магістрату Львова під керівництвом будівельного департаменту.
Перший підрозділ пожежників під командуванням Айтельбергера розмістили на першому поверсі ратуші, з вежі якої сторожа слідкувала за містом. При пожежі сторожа била у дзвін ратуші. Кількість ударів (від 1 до 6) означала дільницю, у якій помітили пожежу. Згодом станції пожежників відкрили на сьогоднішній , у закритому шпиталі св. Станіслава, біля костелу св. Анни, у давньому міському броварі неподалік Полтви, де згодом появилась неіснуюча сьогодні вулиця Помперська (Насосна). На початку існування команди пожежників зобов'язали слідкувати за станом доріг, прибиранням і вивозом сміття.
Восени 1864 командиром корпусу пожежників з 69 осіб призначили колишнього військового інженера, поручника Павла Прауна (1836-1910), що вивчав пожежну справу у Майнці, Берліні і провів докорінну реорганізацію корпусу пожежників. Він був ініціатором створення 1875 Крайової Спілки добровільних пожежників Галичини й Лодомерії.
Становлення пожежної охорони
Перш за все Праун домігся у магістрату заборони залучення пожежників до сторонніх робіт, введення випробувального терміну для кандидатів у пожежники, проведення атестації особового складу команди та створення структур добровільних пожежних команд. У травні 1865 магістрат вирішив створити корпус добровільних помічників пожежників з 500 осіб, які мали допомагати в час гасіння пожеж, отримуючи певну винагороду. Та заклик не знайшов підтримки серед міщан. Замість цього з листопада 1867 розпочалось створення добровільного пожежного товариства «Сокіл», установчі збори якого пройшли у грудні 1867 року. Для покращення взаємодії підрозділів пожежної охорони їхні стражниці вирішено було сполучити телеграфним зв'язком (1879).
Згідно з новим статутом самоуправного міста 1871 р. пожежну охорону віднесли до допоміжних служб магістрату під керівництвом президента міста. Новоутворене товариство із введення в місті кінного трамваю магістрат зобов'язав 1879 при пожежі надавати 10 коней для підвозу води бочковозами. У липні 1883 міські пожежні стражниці, правління «Сокола» сполучили телефонним зв'язком. На 1906 у місті налічувалось 25 пожежних телефонів.
Пожежні станції
Для покращення пожежної безпеки міста у лютому 1884 було вирішено спорудити перші спеціальні приміщення пожежної сторожі на площах Митній (1908 передана війську на 25 років), Бема (вул. Ярослава Мудрого) із казармами для пожежників, стайнями для 24 пар коней. На основі вивчення досвіду Берліна, Гамбургу, Бремена у лютому 1899 було вирішено спорудити будівлю центральної пожежної станції міста на вул. Підвальній із казармами для 54 осіб, стайнями коней, депо бочковозів, квартирами для сімей офіцерів. Будівлю урочисто освятили 22 червня 1901 року. Її фасад прикрасила фігура св. Флоріана — європейського патрона пожежників, авторства Петра Войтовича. Крім пожежників тут розміщувались станція швидкої допомоги, міська телефонна станція, бюро міського хіміка, міських водогонів, стайні для возів і 6 коней для вивезення сміття, 2 коней станції швидкої допомоги, помешкання їхніх фірманів. Також там знаходились 4 помпи системи Кнауста, висувна драбина, бочковози.
Перша світова війна
Якщо 1914 австрійське військо покинуло місто без бою, що не призвело до його обстрілу і пожеж, то у червні 1915 російське військо при відступі намагалось здійснити підпал урядових будівель. Спеціально призначені команди мали облити нафтою і бензином найзначніші будівлі міста. Протягом 4 днів міщанам, пожежникам вдалось недопустити до здійснення цього плану. Через мобілізацію чоловіків 1916 управа міста наказала вперше прийняти до пожежної команди 10-20 жінок для виконання функцій сторожі. У листопаді 1918 в час польсько-української війни на час пожежі Головної пошти пожежники порушили умови перемир'я, за яким на час гасіння пожежі її мали покинути усі збройні підрозділи, що власне виконали українські січові стрільці. Пожежники таємно пропустили до будівлі пошти польські загони, що у значній мірі вирішило долю боїв за Цитадель. Після відступу Української Галицької армії 23 листопада 1918 відбувся погром євреїв у Краківській дільниці міста, що спричинило до великої пожежі забудови дільниці, коли були пошкоджені вогнем синагоги, вигоріло декілька будинків.
Міжвоєнний період
На листопад 1919 у Львові налічувалось 18 пожежників. Збільшення площі міста на початку XX ст. та пожежні вози на 6 осіб з кінною тягою не сприяли швидкому прибутті пожежників до місця пожежі, подачі достатньої кількості води. У лютому 1922 магістрат прийняв ухвалу про закупівлю 5 пожежних автомашин. Та лише 1925 президент міста Й. Нойман купив перший автомобіль англійської фірми «Demobil». Наступного року було куплено ще один автомобіль та 2 автоцистерни надало військо. Наступні 3 автомобілі «Шкода» з помпами місто придбало 1931 року. Три автомашини «Polski Fiat» та самохідну 30-метрову драбину «Metz» на шасі «Fiat» докупили 1932 року, що викликало протест львівської фірми, яка пропонувала місту купити виготовлені нею пожежні автомашини. Також у розпорядженні пожежників були дві мотопомпи на причепах. Весною 1934 пожежники продали дві останні пари коней. Того ж року згідно з прийнятим законом «Про захист від пожеж» у містах з населенням понад 40 тисяч осіб в обов'язковому порядку вводили професійні пожежні команди. Також пожежні команди існували на фабриці пожежного обладнання «Унія стражацька», залізниці. До міста було приєднано селища Замарстинів, Знесіння, Голоско, Левандівка, Клепарів, де створили добровільні пожежні команди.
У листопаді 1927 було ліквідовано спостережний пост з 5 пожежників на вежі ратуші через його малу ефективність. На 1937 через значну площу міста було вирішено створити ще 4 пожежні станції на Богданівці, Замарстинові, біля Східних торгів і на Пасічній. Загалом тоді у місті налічувалось 74 пожежники, 7 автопомп, 3 автоцистерни, 2 автодрабини, 1 гусеничний тягач, 3 легкові автомашини, машини санітарна та вантажна.
"Унія стражацька"
У Львові діяла спілка «Унія стражацька», що виробляла різноманітну пожежну техніку, зокрема ручні пожежні помпи «Полтва», «Унія», колісні ручні помпи «Дунаєць», «Ніда», пожежні кінні брички з ручними помпами «Войцех», «Вісла», мотопомпи, кінні дво- та чотириколісні бочковози, пожежні автомобілі. Найвідомішою була мотопомпа «Леополія», яку закупляли пожежні команди на теренах всієї ІІ Речі Посполитої.
Друга світова війна
У вересні 1939 та червні 1941 внаслідок бомбардувань було знищено декілька будинків центральної частини міста, але внаслідок швидкоплинних бойових дій Львів не зазнав значних пошкоджень. У червні 1941 вигоріло декілька будівель на проспекті Свободи та була підпалена тюрма «Бригідки» відступаючими загонами НКВД. Починаючи з 1941 р. гітлерівцями були спалені та підірвані всі синагоги міста. У липні 1944 німецьке військо відступило без битви за місто, яке зазнало незначних пошкоджень. Зате за час війни була втрачена більшість пожежного спорядження, забраного для військових цілей.
Повоєнний період
У післявоєнний період основними пожежними автомобілями стали автонасоси, автоцистерни і т. д., створені в СРСР на базі вантажівки ГАЗ-АА, ГАЗ-ААА, ЗІС-5. У наступні роки автопарк поповнювався пожежними автомобілями, виробленими в СРСР. Було реалізовано довоєнну ідею по будівництву декількох пожежних станцій у районах міста.
У травні 1954 на основі передислокованого з Києва училища було створене Львівське пожежно-технічне училище МВС СРСР (з 1960 МВС УРСР), яке розмістили у будівлях давнього будинку військових інвалідів, зведеного до 1863 за розпорядженням імператора Франца Йосифа І та за проектом архітектора Теофіла Гансена. У червні 2001 училище було реорганізоване у Львівський інститут пожежної безпеки МВС України, який з січня 2003 був підпорядкований МНС України. З 29 березня 2006 заклад був реорганізований у Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.
Галерея
- Пожежа ратуші 1848 року
- Згарище ратуші
- Згарище пофранцисканського театру на 1849 рік. Худ. В. Грабовський
- Згарище бібліотеки університету
- Перший командир пожежної охорони Львова Павло Праун
- Пожежна станція на пл. Митній на межі XIX-ХХ ст.
- Розбирання пожежного депо на пл. Митній. Поч. XX ст.
- Тренування пожежників на початку XX ст.
- Гасіння пожежі на Краківській вулиці. Поч. XX ст.
- Карета кінної швидкої допомоги - "нагла поміч"
- Згарище Головної пошти 1919 р.
- Синагога хасидів, спалена на Краківському передмісті у листопаді 1918 року
- Станція швидкої допомоги у будівлі пожежної команди. 1930-і роки
- Пожежний автомобіль. 1930-і роки
-
- Пожежна команда залізниці. 1930-і роки
- Добровільна команда залізниці біля парової помпи. 1930-і роки
- Реклама закладу "Унія стражацька" 1930-і роки
- Згарище будинку на проспекті Свободи у червні 1941 р.
- Згарище тюрми Бригідки у червні 1941 року
- Згарище урядових будівель на проспекті Свободи у червні 1941 року
- Пожежний автомобіль ПМГ-3. Автор макету Качор І. В.
- Автоцистерна на базі ЗІС-5
- Пожежний автомобіль ПМГ-19 на базі вантажівки ГАЗ-51 (1963)
- Пожежна драбина на базі ГАЗ - 51 (1955)
- Пожежний автомобіль на базі ЗІЛ-131 (1980)
- Управління МНС у Львівській області
- Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
Див. також
Джерела
- С. Попович. Пожежництво Львова. — Львів: «Світ», 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pozhe zhna ohoro na Lvo va bula organizovana na osnovi rishennya magistratu vid 4 sichnya 1849 roku z iniciativi burgomistra Karla Gopflingena Bergendorfa Do togo gasinnyam pozhezh u misti mali zajmatis mishani zgidno z Universalom pro poryadok gasinnya vognyu u korolivskomu stolichnomu misti Lvovi prijnyatim 31 travnya 1782 roku Sv Florian pokrovitel pozhezhnikivPochatki postijnoyi pozhezhnoyi ohoroniPozhezha seredmistya 2 listopada 1848 roku Sporyadzhennya pozhezhnoyi komandi na kinnij tyazi Poch XX st Do prijnyattya rishennya pro organizaciyu postijnoyi pozhezhnoyi ohoroni zakupivli dvoh pomp oblashtuvannya shlyuzu na Poltvi sprichinilas znachna shkoda zavdana seredmistyu mista vnaslidok jogo obstrilu 2 listopada 1848 roku uryadovoyu artileriyeyu sho sprichiniv pozhezhi yaki trivali do 8 listopada Zokrema vigorili ratusha potrinitarska budivlya universitetu pofranciskanska budivlya teatru Vzhe do kvitnya 1850 r z chleniv miskoyi storozhi bulo sformovano korpus pomperiv yaki 5 kvitnya proveli pershe navchannya u dvori pokarmelitskogo klyashtoru na sogodnishnij vulici knyazya Romana Todi vpershe bulo perevireno medodiku zastosuvannya visuvnih drabin na kolesah pozhezhnogo rukava yakij privezli z Triyestu U lyutomu 1851 bulo prijnyato rishennya pro nabir do korpusu pozhezhnikiv inspektora dvoh kerivnikiv pomp chotiroh komandiriv pidrozdiliv 40 pozhezhnikiv i 20 iz storozhi mista lyudej vidpovidnoyi povedinki i rozvitku yaki povinni organizovuvati gasinnya pozhezh Yim povinni buli dopomagati viddili z sazhotrusiv mulyariv tesliv 100 osib ta yihnih chelyadnikiv 500 osib yakih mali podiliti po 100 osib na kozhnu dilnicyu mista She odin viddil ryatunku z 100 povazhnih visokomoralnih lyudej povinen buv steregti vryatovane pri pozhezhi majno zajmatis rozmishennyam pogorilciv Pozhezhniki otrimali temnosiru uniformu z tovstogo sukna i z chornoyu shapkoyu midnoyu kaskoyu shkiryanim remenem do yakogo kripilis sokira a motok kanatu nosili nakinutim cherez pleche Krayevij uryad vlitku 1852 prijnyav Zakon pro pozhezhnu bezpeku u Korolivskomu stolichnomu misti Lvovi za yakim gasinnyam pozhezh mav zajmatis korpus pozhezhnikiv a Cisarsko korolivske ministerstvo vnutrishnih sprav u serpni 1858 zatverdilo pozhezhnu komandu u skladi pidrozdiliv magistratu Lvova pid kerivnictvom budivelnogo departamentu Pershij pidrozdil pozhezhnikiv pid komanduvannyam Ajtelbergera rozmistili na pershomu poversi ratushi z vezhi yakoyi storozha slidkuvala za mistom Pri pozhezhi storozha bila u dzvin ratushi Kilkist udariv vid 1 do 6 oznachala dilnicyu u yakij pomitili pozhezhu Zgodom stanciyi pozhezhnikiv vidkrili na sogodnishnij u zakritomu shpitali sv Stanislava bilya kostelu sv Anni u davnomu miskomu brovari nepodalik Poltvi de zgodom poyavilas neisnuyucha sogodni vulicya Pomperska Nasosna Na pochatku isnuvannya komandi pozhezhnikiv zobov yazali slidkuvati za stanom dorig pribirannyam i vivozom smittya Voseni 1864 komandirom korpusu pozhezhnikiv z 69 osib priznachili kolishnogo vijskovogo inzhenera poruchnika Pavla Prauna 1836 1910 sho vivchav pozhezhnu spravu u Majnci Berlini i proviv dokorinnu reorganizaciyu korpusu pozhezhnikiv Vin buv iniciatorom stvorennya 1875 Krajovoyi Spilki dobrovilnih pozhezhnikiv Galichini j Lodomeriyi Stanovlennya pozhezhnoyi ohoroniParad tovaristva Sokil 1914 rik Persh za vse Praun domigsya u magistratu zaboroni zaluchennya pozhezhnikiv do storonnih robit vvedennya viprobuvalnogo terminu dlya kandidativ u pozhezhniki provedennya atestaciyi osobovogo skladu komandi ta stvorennya struktur dobrovilnih pozhezhnih komand U travni 1865 magistrat virishiv stvoriti korpus dobrovilnih pomichnikiv pozhezhnikiv z 500 osib yaki mali dopomagati v chas gasinnya pozhezh otrimuyuchi pevnu vinagorodu Ta zaklik ne znajshov pidtrimki sered mishan Zamist cogo z listopada 1867 rozpochalos stvorennya dobrovilnogo pozhezhnogo tovaristva Sokil ustanovchi zbori yakogo projshli u grudni 1867 roku Dlya pokrashennya vzayemodiyi pidrozdiliv pozhezhnoyi ohoroni yihni strazhnici virisheno bulo spoluchiti telegrafnim zv yazkom 1879 Zgidno z novim statutom samoupravnogo mista 1871 r pozhezhnu ohoronu vidnesli do dopomizhnih sluzhb magistratu pid kerivnictvom prezidenta mista Novoutvorene tovaristvo iz vvedennya v misti kinnogo tramvayu magistrat zobov yazav 1879 pri pozhezhi nadavati 10 konej dlya pidvozu vodi bochkovozami U lipni 1883 miski pozhezhni strazhnici pravlinnya Sokola spoluchili telefonnim zv yazkom Na 1906 u misti nalichuvalos 25 pozhezhnih telefoniv Pozhezhni stanciyiPozhezhna komanda bilya osvyachenogo prapora Poch XX st Centralna pozhezhna stanciya na poch XX st Dlya pokrashennya pozhezhnoyi bezpeki mista u lyutomu 1884 bulo virisheno sporuditi pershi specialni primishennya pozhezhnoyi storozhi na ploshah Mitnij 1908 peredana vijsku na 25 rokiv Bema vul Yaroslava Mudrogo iz kazarmami dlya pozhezhnikiv stajnyami dlya 24 par konej Na osnovi vivchennya dosvidu Berlina Gamburgu Bremena u lyutomu 1899 bulo virisheno sporuditi budivlyu centralnoyi pozhezhnoyi stanciyi mista na vul Pidvalnij iz kazarmami dlya 54 osib stajnyami konej depo bochkovoziv kvartirami dlya simej oficeriv Budivlyu urochisto osvyatili 22 chervnya 1901 roku Yiyi fasad prikrasila figura sv Floriana yevropejskogo patrona pozhezhnikiv avtorstva Petra Vojtovicha Krim pozhezhnikiv tut rozmishuvalis stanciya shvidkoyi dopomogi miska telefonna stanciya byuro miskogo himika miskih vodogoniv stajni dlya voziv i 6 konej dlya vivezennya smittya 2 konej stanciyi shvidkoyi dopomogi pomeshkannya yihnih firmaniv Takozh tam znahodilis 4 pompi sistemi Knausta visuvna drabina bochkovozi Persha svitova vijnaYaksho 1914 avstrijske vijsko pokinulo misto bez boyu sho ne prizvelo do jogo obstrilu i pozhezh to u chervni 1915 rosijske vijsko pri vidstupi namagalos zdijsniti pidpal uryadovih budivel Specialno priznacheni komandi mali obliti naftoyu i benzinom najznachnishi budivli mista Protyagom 4 dniv mishanam pozhezhnikam vdalos nedopustiti do zdijsnennya cogo planu Cherez mobilizaciyu cholovikiv 1916 uprava mista nakazala vpershe prijnyati do pozhezhnoyi komandi 10 20 zhinok dlya vikonannya funkcij storozhi U listopadi 1918 v chas polsko ukrayinskoyi vijni na chas pozhezhi Golovnoyi poshti pozhezhniki porushili umovi peremir ya za yakim na chas gasinnya pozhezhi yiyi mali pokinuti usi zbrojni pidrozdili sho vlasne vikonali ukrayinski sichovi strilci Pozhezhniki tayemno propustili do budivli poshti polski zagoni sho u znachnij miri virishilo dolyu boyiv za Citadel Pislya vidstupu Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi 23 listopada 1918 vidbuvsya pogrom yevreyiv u Krakivskij dilnici mista sho sprichinilo do velikoyi pozhezhi zabudovi dilnici koli buli poshkodzheni vognem sinagogi vigorilo dekilka budinkiv Mizhvoyennij periodPozhezhniki na paradi 1930 i roki Pozhezhna komanda Lvova u 1930 h rokah Na listopad 1919 u Lvovi nalichuvalos 18 pozhezhnikiv Zbilshennya ploshi mista na pochatku XX st ta pozhezhni vozi na 6 osib z kinnoyu tyagoyu ne spriyali shvidkomu pributti pozhezhnikiv do miscya pozhezhi podachi dostatnoyi kilkosti vodi U lyutomu 1922 magistrat prijnyav uhvalu pro zakupivlyu 5 pozhezhnih avtomashin Ta lishe 1925 prezident mista J Nojman kupiv pershij avtomobil anglijskoyi firmi Demobil Nastupnogo roku bulo kupleno she odin avtomobil ta 2 avtocisterni nadalo vijsko Nastupni 3 avtomobili Shkoda z pompami misto pridbalo 1931 roku Tri avtomashini Polski Fiat ta samohidnu 30 metrovu drabinu Metz na shasi Fiat dokupili 1932 roku sho viklikalo protest lvivskoyi firmi yaka proponuvala mistu kupiti vigotovleni neyu pozhezhni avtomashini Takozh u rozporyadzhenni pozhezhnikiv buli dvi motopompi na prichepah Vesnoyu 1934 pozhezhniki prodali dvi ostanni pari konej Togo zh roku zgidno z prijnyatim zakonom Pro zahist vid pozhezh u mistah z naselennyam ponad 40 tisyach osib v obov yazkovomu poryadku vvodili profesijni pozhezhni komandi Takozh pozhezhni komandi isnuvali na fabrici pozhezhnogo obladnannya Uniya strazhacka zaliznici Do mista bulo priyednano selisha Zamarstiniv Znesinnya Golosko Levandivka Klepariv de stvorili dobrovilni pozhezhni komandi U listopadi 1927 bulo likvidovano sposterezhnij post z 5 pozhezhnikiv na vezhi ratushi cherez jogo malu efektivnist Na 1937 cherez znachnu ploshu mista bulo virisheno stvoriti she 4 pozhezhni stanciyi na Bogdanivci Zamarstinovi bilya Shidnih torgiv i na Pasichnij Zagalom todi u misti nalichuvalos 74 pozhezhniki 7 avtopomp 3 avtocisterni 2 avtodrabini 1 gusenichnij tyagach 3 legkovi avtomashini mashini sanitarna ta vantazhna Uniya strazhacka Reklamnij prospekt motopompi Leopoliya U Lvovi diyala spilka Uniya strazhacka sho viroblyala riznomanitnu pozhezhnu tehniku zokrema ruchni pozhezhni pompi Poltva Uniya kolisni ruchni pompi Dunayec Nida pozhezhni kinni brichki z ruchnimi pompami Vojceh Visla motopompi kinni dvo ta chotirikolisni bochkovozi pozhezhni avtomobili Najvidomishoyu bula motopompa Leopoliya yaku zakuplyali pozhezhni komandi na terenah vsiyeyi II Rechi Pospolitoyi Druga svitova vijnaU veresni 1939 ta chervni 1941 vnaslidok bombarduvan bulo znisheno dekilka budinkiv centralnoyi chastini mista ale vnaslidok shvidkoplinnih bojovih dij Lviv ne zaznav znachnih poshkodzhen U chervni 1941 vigorilo dekilka budivel na prospekti Svobodi ta bula pidpalena tyurma Brigidki vidstupayuchimi zagonami NKVD Pochinayuchi z 1941 r gitlerivcyami buli spaleni ta pidirvani vsi sinagogi mista U lipni 1944 nimecke vijsko vidstupilo bez bitvi za misto yake zaznalo neznachnih poshkodzhen Zate za chas vijni bula vtrachena bilshist pozhezhnogo sporyadzhennya zabranogo dlya vijskovih cilej Povoyennij periodU pislyavoyennij period osnovnimi pozhezhnimi avtomobilyami stali avtonasosi avtocisterni i t d stvoreni v SRSR na bazi vantazhivki GAZ AA GAZ AAA ZIS 5 U nastupni roki avtopark popovnyuvavsya pozhezhnimi avtomobilyami viroblenimi v SRSR Bulo realizovano dovoyennu ideyu po budivnictvu dekilkoh pozhezhnih stancij u rajonah mista U travni 1954 na osnovi peredislokovanogo z Kiyeva uchilisha bulo stvorene Lvivske pozhezhno tehnichne uchilishe MVS SRSR z 1960 MVS URSR yake rozmistili u budivlyah davnogo budinku vijskovih invalidiv zvedenogo do 1863 za rozporyadzhennyam imperatora Franca Josifa I ta za proektom arhitektora Teofila Gansena U chervni 2001 uchilishe bulo reorganizovane u Lvivskij institut pozhezhnoyi bezpeki MVS Ukrayini yakij z sichnya 2003 buv pidporyadkovanij MNS Ukrayini Z 29 bereznya 2006 zaklad buv reorganizovanij u Lvivskij derzhavnij universitet bezpeki zhittyediyalnosti GalereyaPozhezha ratushi 1848 roku Zgarishe ratushi Zgarishe pofranciskanskogo teatru na 1849 rik Hud V Grabovskij Zgarishe biblioteki universitetu Pershij komandir pozhezhnoyi ohoroni Lvova Pavlo Praun Pozhezhna stanciya na pl Mitnij na mezhi XIX HH st Rozbirannya pozhezhnogo depo na pl Mitnij Poch XX st Trenuvannya pozhezhnikiv na pochatku XX st Gasinnya pozhezhi na Krakivskij vulici Poch XX st Kareta kinnoyi shvidkoyi dopomogi nagla pomich Zgarishe Golovnoyi poshti 1919 r Sinagoga hasidiv spalena na Krakivskomu peredmisti u listopadi 1918 roku Stanciya shvidkoyi dopomogi u budivli pozhezhnoyi komandi 1930 i roki Pozhezhnij avtomobil 1930 i roki Pozhezhnij tyagach firmi Uniya strazhacka Pozhezhna komanda zaliznici 1930 i roki Dobrovilna komanda zaliznici bilya parovoyi pompi 1930 i roki Reklama zakladu Uniya strazhacka 1930 i roki Zgarishe budinku na prospekti Svobodi u chervni 1941 r Zgarishe tyurmi Brigidki u chervni 1941 roku Zgarishe uryadovih budivel na prospekti Svobodi u chervni 1941 roku Pozhezhnij avtomobil PMG 3 Avtor maketu Kachor I V Avtocisterna na bazi ZIS 5 Pozhezhnij avtomobil PMG 19 na bazi vantazhivki GAZ 51 1963 Pozhezhna drabina na bazi GAZ 51 1955 Pozhezhnij avtomobil na bazi ZIL 131 1980 Upravlinnya MNS u Lvivskij oblasti Lvivskij derzhavnij universitet bezpeki zhittyediyalnostiDiv takozhLviv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Proyekt Lviv DzherelaS Popovich Pozhezhnictvo Lvova Lviv Svit 2002 ISBN 966 603 160 4