Пйотр із Нєджьвєджя Нєджьвєдзький (Недзведзький, Недзвецький, пол. Niedźwiedzki) гербу Стариконь (пом. 1438) — державний діяч Королівства Польського, маршалок двору короля Владислава Ягайла (1410—1413), крайчий коронний (1414—1423) і стольник краківський (1433—1438).
Пйотр Нєджьвєдзький пол. Piotr Niedźwiedzki | ||
Родовий герб Стариконь | ||
| ||
---|---|---|
1410 — 1413 | ||
Монарх: | Владислав II Ягайло | |
Попередник: | Пашек із Богуміловиців | |
Наступник: | Анджей Брохоцький | |
| ||
1414 — 1423 | ||
Попередник: | [pl] | |
Наступник: | Кристин Маґєро з Ґоварчова | |
| ||
1433 — 1438 | ||
Монарх: | Владислав II Ягайло, Владислав III Варненчик | |
Попередник: | Міколай із Хшонстува Хшонстовський | |
Наступник: | [pl] | |
Смерть: | 1438 | |
Країна: | Королівство Польське | |
Батько: | Томаш званий «Жреб'єц» із Нєджьвєджя | |
Шлюб: | Еуфемія (Фенна) Рожен |
Життєпис
Народився Пйотр, імовірно, в останній чверті XIV століття. Був сином представника середньозаможної малопольської шляхти Томаша званого «Жреб'єц» (від пол. Źrebiec — жеребець; згадується 1363, пом. до 1414) з Нєджьвєджя. Мав братів Томаша, Імрама та Яна. Був далеким родичем Шафранців, зокрема, впливових на той час куявського єпископа Яна та воєводи сандомирського й краківського Пйотра. Пйотр, як і його батько та брати, писався «з Нєджьведжя», Нєджьвєдзький, адже вони одночасно з Шафранцями володіли принаймні частиною цього села.
Пйотр Нєджьвєдзький відомий передусім як військовик, полководець. Він брав активну участь у переважній більшості великих військових конфліктів того часу. Зокрема, під час Великої війни з Тевтонським орденом 1409—1411 років, після Грюнвальдської битви він, разом із познанським воєводою Сендзівуєм Остроругом, був одним із очільників двохтисячного польського війська, керував надвірним лицарським військом. Король відправив ці нечисельні сили до прикордонного міста Короново, щоб перекрити шлях тевтонським військам на Бидгощ та далі на Куявію та Великопольщу. Під час [pl] 10 жовтня 1410 року королівське військо, зокрема, завдяки вмілому керівництву Пйотра, розбило чотиритисячне військо тевтонців під керівництвом Міхаеля Кюхмайстера. 9 грудня цього ж року біля міста Нешави було підписано перемир'я, серед свідків якого згадується Пйотр з Нєджьвєджя, маршалок двору. Це була перша згадка про нього на цій посаді, остання датується початком 1413 року.
4 березня 1414 року Нєджьвєдзький уперше згадується на посаді крайчого королівського, обіймав її принаймні до березня 1423 року. 13 березня 1414 року Пйотр разом із братами здійснили розподіл маєтностей батька — села Нєджьвєджь, Чижовиці, Брус, Ваґановиці, Бессув та частину Ленкави. Йому, зокрема, відійшли повністю Чижовиці.
1416 року виконував делікатну дипломатичну місію, доручену королем Владиславом Ягайлом — їздив посланцем до Брабанту на зустріч зі вдовою місцевого князя, Єлизаветою фон Герліц, кандидатура якої розглядалася польським монархом для одруження. Проте, цей шлюб не відбувся.
1424 року Нєджьвєдзький командував п'ятитисячним військом, яке підтримувало імператора Сигізмунда Люксембурга в боротьбі з гуситами.
Пйотр був одним із полководців під час війни 1432—1438 років проти бунтівного претендента на литовський престол Свидригайла. Зокрема, під час Луцької війни кінні загони під проводом воєводи сандомирського Пйотра Шафранця за допомогою військових відділів Пйотра Нєджьвєдзького, [pl] і Грицька Кердейовича, 21 серпня 1431 року здобули перемогу над військами князя Василя Балабана неподалік Кременця.
З 1433 року обіймав посаду краківського стольника. У червні цього ж року, під час польсько-чесько-поморського походу на Ґданську Померанію, Пйотр знаходився у Коніні в оточенні короля.
Помер до 1438 року.
Сім'я
Пйотр Нєджьвєдзький був одружений із Еуфемією (Фенною), донькою старости ленчицького Пйотра Рожена з Рожнова. Відомості про потомство відсутні.
Примітки
- Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 44—45.
- Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 88.
- Bitwa nlczyrn turniej rycerski, [w:] Chwała oręża Polskiego, nr. 5 (26) 26 sierpnia 2006, s. 6-7 (PDF).
- Walka Polski o dostęp do Bałtyku w XIV i XV wieku. Uwarunkowania klęsk i sukcesów, s. 5-6 (PDF).
- Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 88—89.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 82.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 61.
- Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 45.
- Starodawne prawa polskiego pomniki z ksiąg rękopiśmiennych dotąd nieużytych główniej zaś z ksiąg dawnych sądowych ziemskich i grodzkich ziemi krakowskiej, wyciągnął i wyd. Antoni Zygmunt Helcel, Tom II, Kraków, nakładem Ludwika Helcla, 1870, s. 195.
- Piotr z Niedźwiedzia (Niedźwiecki) herbu Starykoń. https://archiwum.rp.pl/.
- Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 206—207.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 118.
- Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 233.
- Franciszek Sikora, Piotr Rożen z Rożnowa H. Gryf. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
Посилання
- Piotr z Niedźwiedzia (Niedźwiecki) herbu Starykoń. https://archiwum.rp.pl/.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nyedzhvyedzkij Pjotr iz Nyedzhvyedzhya Nyedzhvyedzkij Nedzvedzkij Nedzveckij pol Niedzwiedzki gerbu Starikon pom 1438 derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo marshalok dvoru korolya Vladislava Yagajla 1410 1413 krajchij koronnij 1414 1423 i stolnik krakivskij 1433 1438 Pjotr Nyedzhvyedzkij pol Piotr NiedzwiedzkiRodovij gerb StarikonMarshalok dvoru1410 1413Monarh Vladislav II YagajloPoperednik Pashek iz BogumilovicivNastupnik Andzhej BrohockijKrajchij koronnij1414 1423Poperednik pl Nastupnik Kristin Magyero z GovarchovaStolnik krakivskij1433 1438Monarh Vladislav II Yagajlo Vladislav III VarnenchikPoperednik Mikolaj iz Hshonstuva HshonstovskijNastupnik pl Smert 1438Krayina Korolivstvo PolskeBatko Tomash zvanij Zhreb yec iz NyedzhvyedzhyaShlyub Eufemiya Fenna RozhenZhittyepisNarodivsya Pjotr imovirno v ostannij chverti XIV stolittya Buv sinom predstavnika serednozamozhnoyi malopolskoyi shlyahti Tomasha zvanogo Zhreb yec vid pol Zrebiec zherebec zgaduyetsya 1363 pom do 1414 z Nyedzhvyedzhya Mav brativ Tomasha Imrama ta Yana Buv dalekim rodichem Shafranciv zokrema vplivovih na toj chas kuyavskogo yepiskopa Yana ta voyevodi sandomirskogo j krakivskogo Pjotra Pjotr yak i jogo batko ta brati pisavsya z Nyedzhvedzhya Nyedzhvyedzkij adzhe voni odnochasno z Shafrancyami volodili prinajmni chastinoyu cogo sela Pjotr Nyedzhvyedzkij vidomij peredusim yak vijskovik polkovodec Vin brav aktivnu uchast u perevazhnij bilshosti velikih vijskovih konfliktiv togo chasu Zokrema pid chas Velikoyi vijni z Tevtonskim ordenom 1409 1411 rokiv pislya Gryunvaldskoyi bitvi vin razom iz poznanskim voyevodoyu Sendzivuyem Ostrorugom buv odnim iz ochilnikiv dvohtisyachnogo polskogo vijska keruvav nadvirnim licarskim vijskom Korol vidpraviv ci nechiselni sili do prikordonnogo mista Koronovo shob perekriti shlyah tevtonskim vijskam na Bidgosh ta dali na Kuyaviyu ta Velikopolshu Pid chas pl 10 zhovtnya 1410 roku korolivske vijsko zokrema zavdyaki vmilomu kerivnictvu Pjotra rozbilo chotiritisyachne vijsko tevtonciv pid kerivnictvom Mihaelya Kyuhmajstera 9 grudnya cogo zh roku bilya mista Neshavi bulo pidpisano peremir ya sered svidkiv yakogo zgaduyetsya Pjotr z Nyedzhvyedzhya marshalok dvoru Ce bula persha zgadka pro nogo na cij posadi ostannya datuyetsya pochatkom 1413 roku 4 bereznya 1414 roku Nyedzhvyedzkij upershe zgaduyetsya na posadi krajchogo korolivskogo obijmav yiyi prinajmni do bereznya 1423 roku 13 bereznya 1414 roku Pjotr razom iz bratami zdijsnili rozpodil mayetnostej batka sela Nyedzhvyedzh Chizhovici Brus Vaganovici Bessuv ta chastinu Lenkavi Jomu zokrema vidijshli povnistyu Chizhovici 1416 roku vikonuvav delikatnu diplomatichnu misiyu doruchenu korolem Vladislavom Yagajlom yizdiv poslancem do Brabantu na zustrich zi vdovoyu miscevogo knyazya Yelizavetoyu fon Gerlic kandidatura yakoyi rozglyadalasya polskim monarhom dlya odruzhennya Prote cej shlyub ne vidbuvsya 1424 roku Nyedzhvyedzkij komanduvav p yatitisyachnim vijskom yake pidtrimuvalo imperatora Sigizmunda Lyuksemburga v borotbi z gusitami Pjotr buv odnim iz polkovodciv pid chas vijni 1432 1438 rokiv proti buntivnogo pretendenta na litovskij prestol Svidrigajla Zokrema pid chas Luckoyi vijni kinni zagoni pid provodom voyevodi sandomirskogo Pjotra Shafrancya za dopomogoyu vijskovih viddiliv Pjotra Nyedzhvyedzkogo pl i Gricka Kerdejovicha 21 serpnya 1431 roku zdobuli peremogu nad vijskami knyazya Vasilya Balabana nepodalik Kremencya Z 1433 roku obijmav posadu krakivskogo stolnika U chervni cogo zh roku pid chas polsko chesko pomorskogo pohodu na Gdansku Pomeraniyu Pjotr znahodivsya u Konini v otochenni korolya Pomer do 1438 roku Sim yaPjotr Nyedzhvyedzkij buv odruzhenij iz Eufemiyeyu Fennoyu donkoyu starosti lenchickogo Pjotra Rozhena z Rozhnova Vidomosti pro potomstvo vidsutni PrimitkiJerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 44 45 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 88 Bitwa nlczyrn turniej rycerski w Chwala oreza Polskiego nr 5 26 26 sierpnia 2006 s 6 7 PDF Walka Polski o dostep do Baltyku w XIV i XV wieku Uwarunkowania klesk i sukcesow s 5 6 PDF Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 88 89 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 82 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 61 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 45 Starodawne prawa polskiego pomniki z ksiag rekopismiennych dotad nieuzytych glowniej zas z ksiag dawnych sadowych ziemskich i grodzkich ziemi krakowskiej wyciagnal i wyd Antoni Zygmunt Helcel Tom II Krakow nakladem Ludwika Helcla 1870 s 195 Piotr z Niedzwiedzia Niedzwiecki herbu Starykon https archiwum rp pl Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 206 207 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 118 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 233 Franciszek Sikora Piotr Rozen z Roznowa H Gryf Internetowy Polski Slownik Biograficzny PosilannyaPiotr z Niedzwiedzia Niedzwiecki herbu Starykon https archiwum rp pl