Петро́ Іва́нович Багратіо́н (рос. Пётр Иванович Багратион, груз. პეტრე ბაგრატიონი; 1765 — 12 (24) вересня 1812), російський генерал. Герой франко-російської війни 1812 року.
Багратіон Петро Іванович | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
პეტრე ივანეს ძე ბაგრატიონი | ||||||||||
Народження | 1765 Кизляр | |||||||||
Смерть | 12 (24) вересня 1812 село Сіма Володимирська губернія Російська імперія гангрена | |||||||||
Поховання | Юр'єв-Польський район | |||||||||
Країна | Російська імперія | |||||||||
Роки служби | 1782–1812 | |||||||||
Звання | Генерал від інфантерії | |||||||||
Командування | армія | |||||||||
Війни / битви | Битва під Аустерліцем, Бородинська битва | |||||||||
Титул | князь | |||||||||
Рід | d | |||||||||
Автограф | ||||||||||
Нагороди | ||||||||||
Багратіон Петро Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Походження
Народився на Північному Кавказі, у Кизлярі. Походив зі стародавнього грузинського князівського роду, в якому служба в російської армії стала сімейною традицією. Навчався в кизлярській школі для обер- і унтер-офіцерських дітей. Військову службу почав у 1782 році. Першим військовим званням був чин сержанта Астраханського мушкетерського полку. Перший бойовий досвід набув у зіткненнях із горцями, що нападали на Кавказьку укріплену прикордонну лінію.
Військова служба
Офіцером князь Багратіон здобув перші військові нагороди й популярність у рядах російської армії під час російсько-турецької війни 1787–1791 років і Польської кампанії 1793–1794 років. На нього звернув увагу Олександр Васильович Суворов. У 1798 році Багратіон був призначений командиром 6-го єгерського полку. На цій посаді він виявив себе як чудовий військовий педагог, вихователь солдатів.
Талант Багратіона-воєначальника розкрився під прапорами Суворова під час італійського й швейцарського походів 1799 року. Під час швейцарського походу в бою на гірському перевалі Сен-Готтард російський авангард під командуванням Багратіона блискуче виконав своє завдання, і багато в чому завдяки цьому французам довелося, зазнаючи великих втрат, звільнити шлях суворовським військам.
У своїх наказах і повідомленнях імператорові Павлові I у далекий від Швейцарії й Італії Санкт-Петербург Суворов постійно відзначав заслуги Багратіона.
Визнання прийшло до Багратіона після битви під Аустерліцом 2 грудня 1805 року, яку Наполеон вважав «сонцем» у своїй військовій біографії. Армія французького імператора нараховувала 75 тисяч осіб, його супротивники (російсько-австрійська армія) мали 85 тисяч чоловік і 278 гармат. Союзною армією формально командував генерал Кутузов, але в ході бою в його рішення постійно втручалися російський імператор Олександр I і австрійський імператор Священної Римської імперії Франц II. Багратіон командував військами правого крила союзної армії, що тривалий час стійко відбивали всі атаки французів. Коли переможна чаша ваг стала схилятись у бік наполеонівської армії, майже оточені війська Багратіона склали ар'єргард союзної російсько-австрійської армії, прикривши собою відхід головних сил і зазнавши при цьому великих втрат.
Під час Російсько-пруссько-французької війни 1806–1807 років генерал Багратіон знову командував ар'єргардом союзної армії, яка відзначилась у великих боях на території Східної Прусії — під Пройсіш-Ейлау й під Фрідландом. У першому з них, що відбувся 7–8 лютого 1807 року, генерал Багратіон командував ар'єргардом російської армії, прикриваючи її відхід до Пройсіш-Ейлау. В нагороду за успішне виконання поставленого завдання генерал-лейтенант Багратіон одержав почесну золоту Георгіївську зброю — шпагу, прикрашену діамантами, з надписом «За бій під Пройсіш-Ейлау». На той час він уже мав за Шенграбен полководницьку нагороду — орден Святого Георгія 2-й ступеня.
Під час Російсько-турецької війни 1806–1812 років генерал Багратіон із серпня 1808 року по березень 1810-го був головнокомандуючим російською Молдавською армією. У серпні 1811 року Багратіона призначили командуючим Подільською армією, яка в березні наступного року була перейменована в 2-у Західну армію. Разом із 1-ю Західною армією М. Б. Барклая-де-Толлі вона прикривала кордон Росії.
Франко-російська війна
На початку Франко-російської війни 1812 року генерал Багратіон вивів свою 2-у Західну армію від Вилковиська до Смоленська на з'єднання з 1-ю Західною армією. Цей маневр не дозволив Наполеону розгромити російські армії біля кордону поодинці й тим самим змусити офіційний Санкт-Петербург підписати з Францією мир на вигідних для неї умовах.
З перших днів війни 1812 року Багратіон виступав за активні дії проти наполеонівської Великої армії, наполягаючи на якнайшвидшому генеральному бою з французами. Однак у тій ситуації він міг не дати бажаної стратегічної перемоги, і з цього приводу Багратіон постійно конфліктував із Барклаєм-де-Толлі, військовим міністром Російської імперії.
26 серпня, у самий розпал Бородінської битви, командувач 2-ї Західної армії Багратіон одержав важке поранення осколком ворожої гранати в ногу. З поля бою Багратіона відвезли в маєток його друга, князя , поблизу села Сими Володимирської губернії, де він незабаром помер.
З ініціативи одного з героїв франко-російської війни 1812 року, гусарського поета-партизана, генерала Д. В. Давидова, прах Багратіона був урочисто перенесений із села Сими на бойовище й похований на Курганній висоті біля підніжжя пам'ятника героям Бородіно.
Багратіон у мистецтві
- Князь Багратіон згадується як другорядний персонаж у романі "Війна і мир" російського письменника Льва Толстого.
- Князя Багратіона зображено у кінострічках: "Суворов" (1941), "Кутузов" (1943), "Війна і мир" (1967), "Багратіон" (1985).
Пам'ять
- 3127 Багратіон — астероїд, названий на честь полководця.
- Багратіон у філателії: поштова марка СРСР 1962-ого году, поштовий конверт СРСР 1990-ого року, поштова марка Росії 2015-ого року.
- Поштова марка СРСР
- Поштова марка Росії
Див. також
- Операція «Багратіон» — наступальна операція радянських військ в роки Другої світової війни.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 16 червня 2011.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- 1812 г. Русская армия. Генералитет. Багратион Петр Иванович. [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Ростунов Иван Иванович.П. И. Багратион [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Iva novich Bagratio n ros Pyotr Ivanovich Bagration gruz პეტრე ბაგრატიონი 1765 12 24 veresnya 1812 rosijskij general Geroj franko rosijskoyi vijni 1812 roku Bagration Petro Ivanovichპეტრე ივანეს ძე ბაგრატიონიPortret P I Bagrationa roboti Vijskova galereya Zimovogo Palacu Sankt Peterburg Narodzhennya1765 1765 KizlyarSmert12 24 veresnya 1812 1812 09 24 selo Sima Volodimirska guberniya Rosijska imperiya gangrenaPohovannyaYur yev Polskij rajonKrayinaRosijska imperiyaRoki sluzhbi1782 1812Zvannya General vid infanteriyiKomanduvannyaarmiyaVijni bitviBitva pid Austerlicem Borodinska bitvaTitulknyazRiddAvtografNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Chornogo orla Orden Chervonogo orla Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Bagration Petro Ivanovich u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Narodivsya na Pivnichnomu Kavkazi u Kizlyari Pohodiv zi starodavnogo gruzinskogo knyazivskogo rodu v yakomu sluzhba v rosijskoyi armiyi stala simejnoyu tradiciyeyu Navchavsya v kizlyarskij shkoli dlya ober i unter oficerskih ditej Vijskovu sluzhbu pochav u 1782 roci Pershim vijskovim zvannyam buv chin serzhanta Astrahanskogo mushketerskogo polku Pershij bojovij dosvid nabuv u zitknennyah iz gorcyami sho napadali na Kavkazku ukriplenu prikordonnu liniyu Vijskova sluzhba Oficerom knyaz Bagration zdobuv pershi vijskovi nagorodi j populyarnist u ryadah rosijskoyi armiyi pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv i Polskoyi kampaniyi 1793 1794 rokiv Na nogo zvernuv uvagu Oleksandr Vasilovich Suvorov U 1798 roci Bagration buv priznachenij komandirom 6 go yegerskogo polku Na cij posadi vin viyaviv sebe yak chudovij vijskovij pedagog vihovatel soldativ Talant Bagrationa voyenachalnika rozkrivsya pid praporami Suvorova pid chas italijskogo j shvejcarskogo pohodiv 1799 roku Pid chas shvejcarskogo pohodu v boyu na girskomu perevali Sen Gottard rosijskij avangard pid komanduvannyam Bagrationa bliskuche vikonav svoye zavdannya i bagato v chomu zavdyaki comu francuzam dovelosya zaznayuchi velikih vtrat zvilniti shlyah suvorovskim vijskam U svoyih nakazah i povidomlennyah imperatorovi Pavlovi I u dalekij vid Shvejcariyi j Italiyi Sankt Peterburg Suvorov postijno vidznachav zaslugi Bagrationa Viznannya prijshlo do Bagrationa pislya bitvi pid Austerlicom 2 grudnya 1805 roku yaku Napoleon vvazhav soncem u svoyij vijskovij biografiyi Armiya francuzkogo imperatora narahovuvala 75 tisyach osib jogo suprotivniki rosijsko avstrijska armiya mali 85 tisyach cholovik i 278 garmat Soyuznoyu armiyeyu formalno komanduvav general Kutuzov ale v hodi boyu v jogo rishennya postijno vtruchalisya rosijskij imperator Oleksandr I i avstrijskij imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franc II Bagration komanduvav vijskami pravogo krila soyuznoyi armiyi sho trivalij chas stijko vidbivali vsi ataki francuziv Koli peremozhna chasha vag stala shilyatis u bik napoleonivskoyi armiyi majzhe otocheni vijska Bagrationa sklali ar yergard soyuznoyi rosijsko avstrijskoyi armiyi prikrivshi soboyu vidhid golovnih sil i zaznavshi pri comu velikih vtrat Pid chas Rosijsko prussko francuzkoyi vijni 1806 1807 rokiv general Bagration znovu komanduvav ar yergardom soyuznoyi armiyi yaka vidznachilas u velikih boyah na teritoriyi Shidnoyi Prusiyi pid Projsish Ejlau j pid Fridlandom U pershomu z nih sho vidbuvsya 7 8 lyutogo 1807 roku general Bagration komanduvav ar yergardom rosijskoyi armiyi prikrivayuchi yiyi vidhid do Projsish Ejlau V nagorodu za uspishne vikonannya postavlenogo zavdannya general lejtenant Bagration oderzhav pochesnu zolotu Georgiyivsku zbroyu shpagu prikrashenu diamantami z nadpisom Za bij pid Projsish Ejlau Na toj chas vin uzhe mav za Shengraben polkovodnicku nagorodu orden Svyatogo Georgiya 2 j stupenya Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv general Bagration iz serpnya 1808 roku po berezen 1810 go buv golovnokomanduyuchim rosijskoyu Moldavskoyu armiyeyu U serpni 1811 roku Bagrationa priznachili komanduyuchim Podilskoyu armiyeyu yaka v berezni nastupnogo roku bula perejmenovana v 2 u Zahidnu armiyu Razom iz 1 yu Zahidnoyu armiyeyu M B Barklaya de Tolli vona prikrivala kordon Rosiyi Franko rosijska vijna Na pochatku Franko rosijskoyi vijni 1812 roku general Bagration viviv svoyu 2 u Zahidnu armiyu vid Vilkoviska do Smolenska na z yednannya z 1 yu Zahidnoyu armiyeyu Cej manevr ne dozvoliv Napoleonu rozgromiti rosijski armiyi bilya kordonu poodinci j tim samim zmusiti oficijnij Sankt Peterburg pidpisati z Franciyeyu mir na vigidnih dlya neyi umovah Z pershih dniv vijni 1812 roku Bagration vistupav za aktivni diyi proti napoleonivskoyi Velikoyi armiyi napolyagayuchi na yaknajshvidshomu generalnomu boyu z francuzami Odnak u tij situaciyi vin mig ne dati bazhanoyi strategichnoyi peremogi i z cogo privodu Bagration postijno konfliktuvav iz Barklayem de Tolli vijskovim ministrom Rosijskoyi imperiyi 26 serpnya u samij rozpal Borodinskoyi bitvi komanduvach 2 yi Zahidnoyi armiyi Bagration oderzhav vazhke poranennya oskolkom vorozhoyi granati v nogu Z polya boyu Bagrationa vidvezli v mayetok jogo druga knyazya poblizu sela Simi Volodimirskoyi guberniyi de vin nezabarom pomer Z iniciativi odnogo z geroyiv franko rosijskoyi vijni 1812 roku gusarskogo poeta partizana generala D V Davidova prah Bagrationa buv urochisto perenesenij iz sela Simi na bojovishe j pohovanij na Kurgannij visoti bilya pidnizhzhya pam yatnika geroyam Borodino Bagration u mistectviKnyaz Bagration zgaduyetsya yak drugoryadnij personazh u romani Vijna i mir rosijskogo pismennika Lva Tolstogo Knyazya Bagrationa zobrazheno u kinostrichkah Suvorov 1941 Kutuzov 1943 Vijna i mir 1967 Bagration 1985 Pam yat3127 Bagration asteroyid nazvanij na chest polkovodcya Bagration u filateliyi poshtova marka SRSR 1962 ogo godu poshtovij konvert SRSR 1990 ogo roku poshtova marka Rosiyi 2015 ogo roku Poshtova marka SRSR Poshtova marka RosiyiDiv takozhOperaciya Bagration nastupalna operaciya radyanskih vijsk v roki Drugoyi svitovoyi vijni Primitki Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 16 chervnya 2011 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya1812 g Russkaya armiya Generalitet Bagration Petr Ivanovich 6 chervnya 2011 u Wayback Machine ros Rostunov Ivan Ivanovich P I Bagration 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros