Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Період Áсука (яп. 飛鳥時代 — асука дзідай) — епоха в історії Японії (538–710). Другий підперіод епохи Ямато. Названий за місцезнаходженням тогочасного політичного центру країни у долині Асука (суч. префектура Нара). Особливостями епохи є поширення буддизму, поява централізованої держави китайського зразка, створення першого законодавчого зводу «ріцурьо» та розквіт японської культури під впливом материкових філософських і мистецьких ідей.
| Період Асука | |
 | |
| Названо на честь | Асука[d][1] |
|---|---|
| Країна |  Японія |
| Попередник | Період Кофун |
| Наступник | Період Нара |
| Час/дата початку | 538 |
| Час/дата закінчення | 710 |
 Період Асука у Вікісховищі | |
Походження назви
Назва періоду походить від місця розташування столиці та палаців імператорів Японії Ⅶ–Ⅷ століття у сучасному районі Асука префектури Нара. Термін «період Асука» активно використовувався мистецтвознавцями і архітекторами для позначення особливостей японської культури Ⅶ–Ⅷ століть. З початку ⅩⅩ століття він був використаний істориками для визначення часового відрізку історії Японії, який почався з занепаду культури курганів і закінчився встановленням постійної столиці у місті Хейдзьо (суч. місто Нара).
Диктатура роду Соґа
Прийняття буддизму в країні призвело до війни між великими родами Японії. Захисники традиційних вірувань, рід Мононобе, були розбиті родом Соґа, які активно сприяли поширенню іноземного вчення. Перемога останніх закріпила їх політичне лідерство. Соґа почали надавати дружин імператорському роду і, фактично узурпували владу в країні. Пік їхньої слави припадає на роки життя Соґа но Умако (551-626), голови роду Соґа і впливового політика, який міняв імператорів на японському престолі за власним бажанням. За його допомоги вперше трон посіла жінка — імператриця Суйко (593-628).
Політика принца Шьотоку
На часи диктаторства роду Соґа припадає діяльність принца-регента Шьотоку (574-622). Він провів велику кількість реформ, які були спрямовані на створення централізованої виконавчої вертикалі та поширення буддизму. Принц також склав у 604 році «першу японську конституцію», яка називалась «Конституція сімнадцяти статей». Шьотоку запровадив китайський календар, налагодив транспорту мережу, уклав перші японські історичні хроніки, які не збереглися до сьогодні, та звів багато буддистських храмів. Він також регулярно відсилав посольства до китайської імперії Суй. В одному із листів посольства, замість старої назви країни Ямато, принц вперше вжив слово Японія (Хіномото, Ніппон).
Переворот Тайка
Більшість японських аристократичних родів були невдоволені диктаторством Соґа. У 645 році опозиція під керівництвом принца Нака но Ое (майбутнього імператора Тендзі) та Накатомі но Каматарі (засновника роду Фудзівара) знищили родину Соґа і захопили владу у країні. Революціонери вирішили провести фундаментальні реформи — «оновлення Тайка» (大化改新). Суть реформ полягала у наближенні японських політичних і соціальних стандартів до цивілізованих, тобто китайських.
Основою реформування стало законодавство. Японці перейняли китайські цивільні (律, ріцу) і адміністративні (令, рьо) закони і адаптували їх до свої потреб, виробивши базу для створення «правової держави» — ріцурьо кокка (律令国家).
Було створено централізований владний апарат на чолі з імператором та детально розроблена виконавча вертикаль і горизонталь. Відповідальність за справи у країні ніс уряд з міністерствами, які упорядковувалися чиновниками з вельможних родин.
Уся земля, разом із тими, хто на ній проживав, проголошувалася власністю держави, тобто імператора. Були складені земельні кадастри. Населення було записано у реєстри косекі та оподатковано.
У результаті адміністративної реформи, країну поділили на 60 провінцій, які у свою чергу ділися на повіти та села. У кожній провінції розмістили регіональну адміністрацію і військову дивізію.
За заслуги у перевороті Тайка, Накатомі но Каматарі отримав прізвище Фудзівара. Його нащадки стали найбільш наближеним до імператора аристократичним родом, і, фактично, керували країною до кінця 12 століття. Принц Нака но Ое, ставши імператором Тендзі (626-672), вперше серед японських правителів прийняв титул тенно (天皇, «небесного монарха», на Заході перекладається як «імператор»). Його наступник, імператор Темму (631-686), продовжив реформаторську політику свого попередника, посиливши роль монарха у системі влади.
Система ріцурьо
Законодавчі положення ріцурьо (律令) були систематизовані та зібрані у кодекси. Першим було укладено Кодекс Омі (668), названий за ім'ям столичного палацу імператора Тендзі. Другий, Кодекс Асука Кійоміхара (689), був написаний у резиденції імператриці Дзіто (645-702). Найповнішим виданням став Кодекс років Тайхо (大宝律令, тайхо ріцурьо), положення якого, із невеликими доповненнями, діяли аж до 1868 року. Вважається, що цивільний кодекс ріцу було скопійовано з китайських зразків, а адміністративний рьо сильно перероблено відповідно до японських реалій.
Згідно з Кодексом Тайхо, японська управлінська система очолювалася урядом дайдзьокан (太政官), якому підпорядковувалося вісім міністерств. Серед них — центральне міністерство, міністерство церемоній, міністерство цивільних справ, міністерство імператорського господарства, міністерство юстиції, військове міністерство, міністерство народних справ і міністерство фінансів. Уряду також підпорядковувалося відомство релігій — «уряд богів Неба і Землі», дзінґікан (神祇官), який формально був незалежним від основного уряду. Нижче міністерств стояли столичні службові відомства та адміністрації провінцій. Попри те, що китайське законодавство передбачало відбір чиновників незалежно від їхнього соціального походження, японські закони уможливлювали кар'єру лише вихідцям із знатних родин.
Кодекс Тайхо не уточнював функції імператора, але визначав його як незмінного голову держави. Саме це стало причиною довго існування інституту японських монархів, навіть після втрати ними реальної політичної влади у середньовіччі.
Міжнародні відносини
До середини 7 століття Японія брала активну участь у міждержавних відносинах країн Східної Азії. Зокрема, японські імператори проводили політику постійного втручання у справи Корейського півострова, на півдні якого вони мали володіння. Японці підтримували королівство Пекче у його боротьбі за виживання з іншими корейськими королівствами — Сілла і Когурьо.
Також, Японія дуже цінувала добросусідські відносини з китайською імперією Тан, у формальній васальній залежності якої вона перебувала. З 600 по 659 роки до західного сусіда було відправлено сім посольств із дарами і даниною.
Різким поворотом у зовнішній політиці Японії періоду Асука стало втручання китайської імперії Тан у корейські справи. 660 року китайці разом із державою Сілла знищили споконвічного союзника японців — державу Пекче. Вцілілі рештки пекчеського королівського двору попрохали військової допомоги Японії, однак союзні японсько-корейські сили були розбиті китайською ескадрою у 663 році у битві при Пекґанґ. В результаті цієї поразки Корейський півострів був об'єднаний державою Сілла, а Японські острови опинилися під загрозою китайського вторгнення. Японці припинили активні зовнішньополітичні дії, кинувши усі сили на укріплення власних володінь на архіпелазі. До Японії прибули тисячі корейських біженців, серед яких були першокласні адміністратори, митці і науковці.
Незабаром, конфлікт Тан між Сілла за верховенство на Корейському півострові, змусив останню прохати допомогу японців і визнати себе васалом японських монархів. Проте залежність Сілла від Японії завершилась з перемогою корейців над Тан. Японський зовнішньополітичний курс на відновлення впливу у Кореї провалився.
Японці відмовилися від активної зовнішньої політики. У 680-х роках вони відновили сюзеренсько-васальні відносини з імперією Тан, але зберегли амбіції стосовно Кореї, що відбилося у формуванні японської концепції «Піднебесної».
Культура
Період Асука ознаменувався сильним впливом китайської та корейської культурної традиції на розвиток японської культури. Особливо це позначилося у сферах прикладного мистецтва, скульптурі, архітектурі, одязі.
Однак водночас виробився оригінальний японський стиль. Так архітектурні ансамблі храму Хорюдзі, який був зведений принцом Шьотоку у 607 році, не мають аналогів Китаї чи Кореї. А фрески у кургані Такамацудзука багато у чому відрізняються від материкових зразків.
Період з 646 по 719 роки позначився поширенням так званої «культури Хакухо». Її особливостями стало поширення реалістичного відображення дійсності у скульптурі, живописі і літературі.
Щодо літератури цієї доби, то вона відзначена розквітом двох жанрів — синтоїстської культової поезії норіто та імператорських наказів семмьо. Окрім того, спостерігався розквіт усної народної творчості: любовних, військових, обрядових пісень; міфів, казок, легенд тощо. Частина віршів поетичної збірки «Манйосю» (759) були складені у цей період.
Основні події
- 538 — Прибуття посольства з корейської держави Пекче до Японії з пропозицією прийняти буддизм;
- 540 — Створення перших реєстрів іммігрантів з Китаю та Кореї;
- 552 — Диспут між родами Соґа і Мононобе щодо доцільності прийняття буддизму;
- 587 — Перемога родини Соґа над родом Мононобе у релігійній війні;
- 588 — Інтронація імператора Сусюна;
- 592 — Вбивство імператора Сусюна найманцями Соґа но Умако. Інтронація імператриці Суйко. Встановлення диктатури Соґа;
- 593 — Призначення принца Шьотоку регентом;
- 600 — Посольство до китайської імперії Суй;
- 604 — Складання «Конституції Сімнадцяти статей»;
- 607 — Посольство до китайської імперії Суй; Перше вживання назви «Японія»;
- 645 — Переворот Тайка. Вбивство Соґа но Ірука;
- 646 — Оголошення імператорського едикту «Оновлення Тайка». Початок політико-соціальних реформ;
- 663 — Поразка японських військ у битві при Пекґанґ. Згортання активного зовнішньополітичного курсу;
- 670 — Складання загальнояпонського реєстру населення;
- 681 — Складання законодавчого кодексу Асука Кійоміхара;
- 694 — Перенесення столиці до Фудзівара-кьо;
- 701 — Складання законодавчого кодексу Тайхо. Систематизація законів ріцурьо;
- 708 — Початок карбування японської монети;
- 710 — Перенесення столиці до Хейдзьо-кьо (суч. місто Нара).
Див. також
Примітки
- https://www.ancient.eu/Asuka_Period/
- Бондаренко І. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, стор. 469
Література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997. — 256с
- 『国史大辞典』15巻、17冊 (Великий словник історії Японії)．東京、吉川弘文館、1972－1997. 第2巻、P.330－339. (яп.)
- 北島正元『江戸幕府の権力構造』 (Кітадзіма Масамото. Структура влади Едоського сьоґунату)．東京、岩波書店、1964. (яп.)
- 『徳川幕府事典』 (Словник сьоґунату Токуґава)．東京、東京堂出版、2003．(яп.)
- 『詳説・日本史』 (Детальна історія Японії. Підручник для вищої школи). 東京、山川出版社、1997. P.149 — 236. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. (укр.)
- История Японии : Учебное пособие (тт.1,2), ИВ РАН, 1999, т.1. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Period Asuka yap 飛鳥時代 asuka dzidaj epoha v istoriyi Yaponiyi 538 710 Drugij pidperiod epohi Yamato Nazvanij za misceznahodzhennyam togochasnogo politichnogo centru krayini u dolini Asuka such prefektura Nara Osoblivostyami epohi ye poshirennya buddizmu poyava centralizovanoyi derzhavi kitajskogo zrazka stvorennya pershogo zakonodavchogo zvodu ricuro ta rozkvit yaponskoyi kulturi pid vplivom materikovih filosofskih i misteckih idej Period AsukaNazvano na chestAsuka d 1 Krayina YaponiyaPoperednikPeriod KofunNastupnikPeriod NaraChas data pochatku538Chas data zakinchennya710 Period Asuka u VikishovishiPohodzhennya nazviNazva periodu pohodit vid miscya roztashuvannya stolici ta palaciv imperatoriv Yaponiyi stolittya u suchasnomu rajoni Asuka prefekturi Nara Termin period Asuka aktivno vikoristovuvavsya mistectvoznavcyami i arhitektorami dlya poznachennya osoblivostej yaponskoyi kulturi stolit Z pochatku stolittya vin buv vikoristanij istorikami dlya viznachennya chasovogo vidrizku istoriyi Yaponiyi yakij pochavsya z zanepadu kulturi kurganiv i zakinchivsya vstanovlennyam postijnoyi stolici u misti Hejdzo such misto Nara Diktatura rodu SogaNajstarisha derev yana sporuda svitu p yatiyarusna pagoda hramu Horyudzi zbudovana za chasiv princa Shotoku Prijnyattya buddizmu v krayini prizvelo do vijni mizh velikimi rodami Yaponiyi Zahisniki tradicijnih viruvan rid Mononobe buli rozbiti rodom Soga yaki aktivno spriyali poshirennyu inozemnogo vchennya Peremoga ostannih zakripila yih politichne liderstvo Soga pochali nadavati druzhin imperatorskomu rodu i faktichno uzurpuvali vladu v krayini Pik yihnoyi slavi pripadaye na roki zhittya Soga no Umako 551 626 golovi rodu Soga i vplivovogo politika yakij minyav imperatoriv na yaponskomu prestoli za vlasnim bazhannyam Za jogo dopomogi vpershe tron posila zhinka imperatricya Sujko 593 628 Politika princa Shotoku Na chasi diktatorstva rodu Soga pripadaye diyalnist princa regenta Shotoku 574 622 Vin proviv veliku kilkist reform yaki buli spryamovani na stvorennya centralizovanoyi vikonavchoyi vertikali ta poshirennya buddizmu Princ takozh sklav u 604 roci pershu yaponsku konstituciyu yaka nazivalas Konstituciya simnadcyati statej Shotoku zaprovadiv kitajskij kalendar nalagodiv transportu merezhu uklav pershi yaponski istorichni hroniki yaki ne zbereglisya do sogodni ta zviv bagato buddistskih hramiv Vin takozh regulyarno vidsilav posolstva do kitajskoyi imperiyi Suj V odnomu iz listiv posolstva zamist staroyi nazvi krayini Yamato princ vpershe vzhiv slovo Yaponiya Hinomoto Nippon Perevorot TajkaBilshist yaponskih aristokratichnih rodiv buli nevdovoleni diktatorstvom Soga U 645 roci opoziciya pid kerivnictvom princa Naka no Oe majbutnogo imperatora Tendzi ta Nakatomi no Kamatari zasnovnika rodu Fudzivara znishili rodinu Soga i zahopili vladu u krayini Revolyucioneri virishili provesti fundamentalni reformi onovlennya Tajka 大化改新 Sut reform polyagala u nablizhenni yaponskih politichnih i socialnih standartiv do civilizovanih tobto kitajskih Osnovoyu reformuvannya stalo zakonodavstvo Yaponci perejnyali kitajski civilni 律 ricu i administrativni 令 ro zakoni i adaptuvali yih do svoyi potreb virobivshi bazu dlya stvorennya pravovoyi derzhavi ricuro kokka 律令国家 Bulo stvoreno centralizovanij vladnij aparat na choli z imperatorom ta detalno rozroblena vikonavcha vertikal i gorizontal Vidpovidalnist za spravi u krayini nis uryad z ministerstvami yaki uporyadkovuvalisya chinovnikami z velmozhnih rodin Usya zemlya razom iz timi hto na nij prozhivav progoloshuvalasya vlasnistyu derzhavi tobto imperatora Buli skladeni zemelni kadastri Naselennya bulo zapisano u reyestri koseki ta opodatkovano U rezultati administrativnoyi reformi krayinu podilili na 60 provincij yaki u svoyu chergu dilisya na poviti ta sela U kozhnij provinciyi rozmistili regionalnu administraciyu i vijskovu diviziyu Za zaslugi u perevoroti Tajka Nakatomi no Kamatari otrimav prizvishe Fudzivara Jogo nashadki stali najbilsh nablizhenim do imperatora aristokratichnim rodom i faktichno keruvali krayinoyu do kincya 12 stolittya Princ Naka no Oe stavshi imperatorom Tendzi 626 672 vpershe sered yaponskih praviteliv prijnyav titul tenno 天皇 nebesnogo monarha na Zahodi perekladayetsya yak imperator Jogo nastupnik imperator Temmu 631 686 prodovzhiv reformatorsku politiku svogo poperednika posilivshi rol monarha u sistemi vladi Sistema ricuro Zakonodavchi polozhennya ricuro 律令 buli sistematizovani ta zibrani u kodeksi Pershim bulo ukladeno Kodeks Omi 668 nazvanij za im yam stolichnogo palacu imperatora Tendzi Drugij Kodeks Asuka Kijomihara 689 buv napisanij u rezidenciyi imperatrici Dzito 645 702 Najpovnishim vidannyam stav Kodeks rokiv Tajho 大宝律令 tajho ricuro polozhennya yakogo iz nevelikimi dopovnennyami diyali azh do 1868 roku Vvazhayetsya sho civilnij kodeks ricu bulo skopijovano z kitajskih zrazkiv a administrativnij ro silno pererobleno vidpovidno do yaponskih realij Zgidno z Kodeksom Tajho yaponska upravlinska sistema ocholyuvalasya uryadom dajdzokan 太政官 yakomu pidporyadkovuvalosya visim ministerstv Sered nih centralne ministerstvo ministerstvo ceremonij ministerstvo civilnih sprav ministerstvo imperatorskogo gospodarstva ministerstvo yusticiyi vijskove ministerstvo ministerstvo narodnih sprav i ministerstvo finansiv Uryadu takozh pidporyadkovuvalosya vidomstvo religij uryad bogiv Neba i Zemli dzingikan 神祇官 yakij formalno buv nezalezhnim vid osnovnogo uryadu Nizhche ministerstv stoyali stolichni sluzhbovi vidomstva ta administraciyi provincij Popri te sho kitajske zakonodavstvo peredbachalo vidbir chinovnikiv nezalezhno vid yihnogo socialnogo pohodzhennya yaponski zakoni umozhlivlyuvali kar yeru lishe vihidcyam iz znatnih rodin Kodeks Tajho ne utochnyuvav funkciyi imperatora ale viznachav jogo yak nezminnogo golovu derzhavi Same ce stalo prichinoyu dovgo isnuvannya institutu yaponskih monarhiv navit pislya vtrati nimi realnoyi politichnoyi vladi u serednovichchi Mizhnarodni vidnosiniBodhisatva u korejskomu stili period Asuka Tokijskij Nacionalnij Muzej Do seredini 7 stolittya Yaponiya brala aktivnu uchast u mizhderzhavnih vidnosinah krayin Shidnoyi Aziyi Zokrema yaponski imperatori provodili politiku postijnogo vtruchannya u spravi Korejskogo pivostrova na pivdni yakogo voni mali volodinnya Yaponci pidtrimuvali korolivstvo Pekche u jogo borotbi za vizhivannya z inshimi korejskimi korolivstvami Silla i Koguro Takozh Yaponiya duzhe cinuvala dobrosusidski vidnosini z kitajskoyu imperiyeyu Tan u formalnij vasalnij zalezhnosti yakoyi vona perebuvala Z 600 po 659 roki do zahidnogo susida bulo vidpravleno sim posolstv iz darami i daninoyu Rizkim povorotom u zovnishnij politici Yaponiyi periodu Asuka stalo vtruchannya kitajskoyi imperiyi Tan u korejski spravi 660 roku kitajci razom iz derzhavoyu Silla znishili spokonvichnogo soyuznika yaponciv derzhavu Pekche Vcilili reshtki pekcheskogo korolivskogo dvoru poprohali vijskovoyi dopomogi Yaponiyi odnak soyuzni yaponsko korejski sili buli rozbiti kitajskoyu eskadroyu u 663 roci u bitvi pri Pekgang V rezultati ciyeyi porazki Korejskij pivostriv buv ob yednanij derzhavoyu Silla a Yaponski ostrovi opinilisya pid zagrozoyu kitajskogo vtorgnennya Yaponci pripinili aktivni zovnishnopolitichni diyi kinuvshi usi sili na ukriplennya vlasnih volodin na arhipelazi Do Yaponiyi pribuli tisyachi korejskih bizhenciv sered yakih buli pershoklasni administratori mitci i naukovci Nezabarom konflikt Tan mizh Silla za verhovenstvo na Korejskomu pivostrovi zmusiv ostannyu prohati dopomogu yaponciv i viznati sebe vasalom yaponskih monarhiv Prote zalezhnist Silla vid Yaponiyi zavershilas z peremogoyu korejciv nad Tan Yaponskij zovnishnopolitichnij kurs na vidnovlennya vplivu u Koreyi provalivsya Yaponci vidmovilisya vid aktivnoyi zovnishnoyi politiki U 680 h rokah voni vidnovili syuzerensko vasalni vidnosini z imperiyeyu Tan ale zberegli ambiciyi stosovno Koreyi sho vidbilosya u formuvanni yaponskoyi koncepciyi Pidnebesnoyi KulturaPeriod Asuka oznamenuvavsya silnim vplivom kitajskoyi ta korejskoyi kulturnoyi tradiciyi na rozvitok yaponskoyi kulturi Osoblivo ce poznachilosya u sferah prikladnogo mistectva skulpturi arhitekturi odyazi Odnak vodnochas virobivsya originalnij yaponskij stil Tak arhitekturni ansambli hramu Horyudzi yakij buv zvedenij princom Shotoku u 607 roci ne mayut analogiv Kitayi chi Koreyi A freski u kurgani Takamacudzuka bagato u chomu vidriznyayutsya vid materikovih zrazkiv Period z 646 po 719 roki poznachivsya poshirennyam tak zvanoyi kulturi Hakuho Yiyi osoblivostyami stalo poshirennya realistichnogo vidobrazhennya dijsnosti u skulpturi zhivopisi i literaturi Shodo literaturi ciyeyi dobi to vona vidznachena rozkvitom dvoh zhanriv sintoyistskoyi kultovoyi poeziyi norito ta imperatorskih nakaziv semmo Okrim togo sposterigavsya rozkvit usnoyi narodnoyi tvorchosti lyubovnih vijskovih obryadovih pisen mifiv kazok legend tosho Chastina virshiv poetichnoyi zbirki Manjosyu 759 buli skladeni u cej period Osnovni podiyi538 Pributtya posolstva z korejskoyi derzhavi Pekche do Yaponiyi z propoziciyeyu prijnyati buddizm 540 Stvorennya pershih reyestriv immigrantiv z Kitayu ta Koreyi 552 Disput mizh rodami Soga i Mononobe shodo docilnosti prijnyattya buddizmu 587 Peremoga rodini Soga nad rodom Mononobe u religijnij vijni 588 Intronaciya imperatora Susyuna 592 Vbivstvo imperatora Susyuna najmancyami Soga no Umako Intronaciya imperatrici Sujko Vstanovlennya diktaturi Soga 593 Priznachennya princa Shotoku regentom 600 Posolstvo do kitajskoyi imperiyi Suj 604 Skladannya Konstituciyi Simnadcyati statej 607 Posolstvo do kitajskoyi imperiyi Suj Pershe vzhivannya nazvi Yaponiya 645 Perevorot Tajka Vbivstvo Soga no Iruka 646 Ogoloshennya imperatorskogo ediktu Onovlennya Tajka Pochatok politiko socialnih reform 663 Porazka yaponskih vijsk u bitvi pri Pekgang Zgortannya aktivnogo zovnishnopolitichnogo kursu 670 Skladannya zagalnoyaponskogo reyestru naselennya 681 Skladannya zakonodavchogo kodeksu Asuka Kijomihara 694 Perenesennya stolici do Fudzivara ko 701 Skladannya zakonodavchogo kodeksu Tajho Sistematizaciya zakoniv ricuro 708 Pochatok karbuvannya yaponskoyi moneti 710 Perenesennya stolici do Hejdzo ko such misto Nara Div takozhPeriod Yamato Period KofunPrimitkihttps www ancient eu Asuka Period Bondarenko I Rozkoshi i zlidni yaponskoyi poeziyi yaponska klasichna poeziya v konteksti svitovoyi ta ukrayinskoyi literaturi K Vidavnichij Dim Dmitra Burago stor 469LiteraturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 256s 国史大辞典 15巻 17冊 Velikij slovnik istoriyi Yaponiyi 東京 吉川弘文館 1972 1997 第2巻 P 330 339 yap 北島正元 江戸幕府の権力構造 Kitadzima Masamoto Struktura vladi Edoskogo sogunatu 東京 岩波書店 1964 yap 徳川幕府事典 Slovnik sogunatu Tokugava 東京 東京堂出版 2003 yap 詳説 日本史 Detalna istoriya Yaponiyi Pidruchnik dlya vishoyi shkoli 東京 山川出版社 1997 P 149 236 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 256 s ukr Istoriya Yaponii Uchebnoe posobie tt 1 2 IV RAN 1999 t 1 ros