Перший тріумвірат (60—53 рр. до н. е.) — неофіційний політичний союз у пізній Римський республіці між трьома приблизно однаковими за могутністю політичними та військовими лідерами: Гаєм Юлієм Цезарем, Марком Ліцинієм Крассом та Гнеєм Помпеєм Великим; з метою протистояння сенату і збільшення особистої влади та політичного впливу.
Не зважаючи на назву (тріумвірат), союз не був офіційною магістратурою. Альянс був укладений таємно і тому обставини та час його утворення лишаються невідомими. Втім, явно спільні дії членів союзу сучасники помітили у 60 до н. е., коли Красс і Помпей підтримали обрання Юлія Цезаря консулом.
Назва
Альянс трьох політиків в історії отримав назву «Перший тріумвірат» після використання цього позначення французом Samuel Broe у заголовку своєї книжки «The History of the triumvirates. The First that of Julius Caesar, Pompey and Crassus. The Second that of Augustus, Anthony and Lepidus» у 1681 році. У книжці союз Цезаря, Помпея і Красса названо Першим тріумвіратом по аналогії з Другим тріумвіратом Августа, Антонія і Лепіда, які офіційно іменувалися тріумвірами. Після цього термін «Перший тріумвірат» набув широкого вжитку у XVIII столітті і довгий час вважалося, що назва походить з епохи античності.
Насправді в античних джерелах такої назви не існувало, як і єдиного позначення: сучасник подій Варрон свій памфлет про тріумвірат назвав «Триголовим чудовииськом» (дав.-гр. Τρικάρανος), Светоній та Патеркул позначали тріумвірат як societas (товариство, об'єднання), Тіт Лівій — як conspiratio (таємна угода, змова).
Починаючи з XX ст. сучасні історики намагаються уникати назви «Перший тріумвірат», оскільки вона вважається некоректною, бо союз Цезаря, Помпея і Красса не був офіційною магістратурою і, таким чином, це позначення вводить в оману. Однак, термін «Перший тріумвірат» виявився дуже зручним і тому широко використовується в науково-популярній літературі.
Передумови
У сер. II ст. до н. е. римська аристократія, що була представлена у сенаті, розділилася на дві політичні групи: оптиматів і популярів. Переважаючий вплив мала консервативна більшість оптиматів, яка намагалася обмежити повноваження народних зборів і плебейських трибунів, а також розширити повноваження сенату і змінити політичний устрій держави так, щоб доступ до політичних посад отримували лише вихідці з вузького кола родин аристократів-нобілів. При чому, формально ця політична група виступала «за збереження старих порядків», які гарантували цій зовсім невеликій, але дуже впливовій верстві суспільства, економічні й політичні привілеї, що сприяли її подальшому збагаченню та тлі загального зубожіння більшості звичайних римських громадян.
Популяри практично завжди були в меншості. Вони виступали за збереження і розширення повноважень виборних республіканських інститутів (народних трибунів і народних зборів), які б захищали права римських громадян і шляхом реформ зменшили напругу у суспільстві, яка постійно проявлялася у протистоянні патриціїв і плебеїв, згодом, римських громадян і їх союзників-італіків. Популяри намагалися прийти до влади спираючись на підтримку широких мас, які бачили в популярах своїх захисників.
Чергове протистояння між лідером популярів Гаєм Марієм і лідером оптиматів Луцієм Корнелім Суллою переросло у дві громадянські війни 88—87 до н. е. і 83—82 до н. е. з масовими вбивствами опонентів. Друга війна завершилася повною перемогою оптиматів, фізичним знищенням багатьох популярів і їхніх прихильників, встановленням диктатури Сулли (82—79 до н. е.) під формальними гаслами відновлення республіки. Фактично, це був прецедент військового захоплення влади і встановлення одноосібної диктатури. Навіть після формальної відмови від посади диктатора, Сулла зберігав свій тотальний вплив на політику держави і, перед прийняттям важливого рішенням, лідери сенату приїздили «радитися» з ним.
Ще під час диктатури, Сулла провів ряд законів, що значно розширили повноваження сенату. Після його смерті, сенат, де більшість складали оптимати, повернув собі владу. Втім, проти оптиматів виступали різні верстви суспільства, що створювало нестабільну політичну обстановку, при якій ті чи інші сили робили ставку на нечисленних, але відомих політиків-популярів, і авторитетних воєначальників, сподіваючись з їхньою допомогою отримати преференції. Так, у 63 до н. е. відбувся невдалий заколот Сергія Катіліни, який був придушений одним з лідерів оптиматів Цицероном. Серед учасників змови називалися Марк Красс і Юлій Цезар, однак ступінь їх участі у заколоті залишається не з'ясованою.
Учасники тріумвірату, їх наміри
Наприкінці 60-х до н. е. серед римських державних діячів найяскравіше виділяються три постаті: Гай Юлій Цезар, Гней Помпей Великий і Марк Ліциній Красс, які, незважаючи на свій політичний вплив і багатство, не могли одноосібно протистояти оптиматам, тому вони вирішили об'єднати свої зусилля для збільшення свого впливу на сенат.
Відомий полководець Гней Помпей Великий нещодавно повернувся переможцем і тріумфатором з (Третьої Мітрідатової війни (74—63 до н. е.)), його підтримувала армія і ветерани, для яких він хотів добитися виділення землі, але це рішення ще треба було провести через сенат, який свідомо не хотів його приймати, щоб не збільшувати популярність Помпея.
Марка Ліцинія Красса сучасники вважали чи не найбагатшою людиною світу. Частину своїх статків він отримав у спадок і стрімко примножив їх на перекупі майна людей, які потрапили у списки проскрипцій під час терору Сулли. Він опирався на популярність у стані вершників-публіканів (відкупників податків). Марк захищав їх інтереси, а вони хотіли знизити суму відкупу для провінції Азія, що дуже постраждала під час війни з Мітрідатом, і тепер там зібрати податки у колишньому обсязі було складно. Сенат же відмовлявся підтримати ініціативу Краса.
Життєві шляхи Помпея і Красса вже перетиналися раніше: під час громадянської війни 83—82 до н. е. вони разом були у таборі Сулли, однак конкурували між собою за славу переможців у її битвах. Ще більше розкол між ними посилився після повстання Спартака 73—71 до н. е., коли Красс здобув важку вирішальну перемогу над повстанцями, але сенат визнав головним переможцем Помпея і саме його удостоїв тріумфу. Після цього Помпей і Красс ворогували та взаємно блокували в сенаті ініціативи одне одного, чим користувалися сенатори-оптимати.
Юлій Цезар хоча і належав до патриціанського роду і активно використовував родинні зв'язки з відомим героєм та популяром Гаєм Марієм, але за славою і багатством значно поступався і Крассу, і Помпею, однак він підтримував хороші відносини з обома іншими майбутніми тріумвірами. Цезарю бракувало політичного впливу та популярності і лише шляхом масових підкупів він зміг перемогти на виборах великого понтифіка у 63 до н. е. Гроші на підкупи він запозичив у лихварів і вліз у величезні борги: у 61 до н. е., коли Цезаря було призначено пропретором в провінцію Дальня Іспанія, кредитори не випускали його з Риму, поки за нього не поручився Марк Красс. У своїй провінції Цезар здобув кілька перемог над повсталими місцевими племенами і в 60 до н. е. достроково повернувся в Рим, щоб встигнути виставити свою кандидатуру на посаду консула на наступний рік. Своїми масовими щедрими роздачами він здобув прихильність плебсу, виставляючи себе їх захисником від свавілля аристократів; втім, домогтися перемоги на виборах консула без подолання спротиву рішуче налаштованих проти нього сенаторів-оптиматів він самостійно не міг.
Утворення альянсу. Події 60 та 59 рр. до н.е
Спочатку союз був таємним, і хоча його існування не викликає сумнівів, обставини та час його утворення достеменно не відомі. Більшість античних істориків та вчених XIX—XXI століть вважають, що альянс був створений у 60—59 до н. е.
Знаковою подією тут були вибори консулів у 60 до н. е. — заради виборів Юлій Цезар влітку 60 року достроково повернувся зі своєї провінції до Риму, аби виставити свою кандидатуру, і щоб зробити це, йому довелося відмовитися від тріумфу, який він заслужив за свої перемоги в Дальній Іспанії.
Загальної згоди щодо дати утворення Тріумвірату не має як у історичних джерелах, так і в літературі: Плутарх, Аппіан, Тит Лівій і Діон Кассій кажуть, що домовленість була досягнута до виборів консулів (літо 60 до н. е.); Гай Веллей Патеркул відносить формування тріумвірату до 59 до н. е.. На думку ж Едуарда Меєра, таємничість договору не дає змогу встановлення точної дати його утворення. А доктор історичних наук Сергій Утченко свого часу, зазначив:
Точне датування утворення першого тріумвірату не тільки неможливе, але й не потрібне, оскільки він складався поступово і в таємниці — можна визначити лише той момент, коли цей союз вперше був виявлений. Оригінальний текст (рос.) Точная датировка «основания» первого триумвирата не только невозможна, но и не нужна, поскольку он складывался постепенно и в тайне — можно определить лишь тот момент, когда этот союз впервые «самообнаружился». |
Щодо того, хто ж був центральною фігурою у створенні тріумвірату, то серед істориків досі не має згоди. Т. Моммзен, Сергій Утченко, та [en] вважали Цезаря ініціатором об'єднання. [en] та [en] вважають ініціатором Помпея.
А Г. Стентон [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.](англ.) та доводили, що становище учасників на момент виборів у консули, були зовсім різне. Цезар мав лише посаду верховного понтифіка, а відтак не міг отримати консульство самостійно. Дослідники говорять, що союз Помпея і Красса використовував Цезаря задля лобіювання своїх цілей в сенаті.
Окрім цього, Сергій Утченко наголошував, що на початковому етапі все ж Красс був найвпливовішим політиком.
Все ж Цезар у випадку обрання його консулом мав змогу суттєво посприяти прийняттю всіх постанов Помпея на сході, наділення його ветеранів землею і перегляду положення азіатських відкупників-публіканів. Самостійно провести ці закони Помпею заважав Луцій Ліциній Лукулл, якому допомагав Марк Ліциній Красс. Після того як Цезара обрали консулом, він почав політику примирення Помпея і Красса.
Щодо мотивів Красса, то причини для незадоволення сенатом були і у нього. Він захищав інтереси публіканів, які безрезультатно намагалися знизити суму відкупу для провінції Азія.
Діяльність
Протистояння із сенатом
Цезар, вже обіймаючи посаду консула, почав просувати аграрний закон. Вочевидь, варто розділяти два аграрні закони. Е. Меєр наполягає на цьому та наголошує, що ці закони об’єднали основи законопроєктів Сервілія Рулла з вимогами, які невдало висував трибун Флавій на користь Помпея.
Цезар намагався зберегти лояльність по відношенню до сенату та окремих впливових його членів, а тому проводив помірний характер першого аграрного закону. Не дивлячись на це, сенат зустрів його дуже негативно. Сенаторів обурив сам факт того, що консул вносить аграрні закони всупереч давнім традиціям, тобто займається справами, якими, як каже Плутарх, пасувало б займатися «якомусь зухвалому народному трибуну, але аж ніяк не консулу».
Перший аграрний закон мав на меті розподіл державних земель (за виключенням земель в [en] та деяких інших районах). Також планувалася купівля земельних ділянок за рахунок податків з нових (провінцій та військової здобичі Помпея), але у осіб, які згодні продавати їх за ціною, встановленою під час укладання цензових списків. Отриману землю не можна було відчужувати протягом 20 років. Проведення закону передбачало створення аграрної комісії, у складі якої мало бути 20 чоловік, а управління нею доручалося колегії із 5 чоловік.
Цезар всіляко старався пом’якшити прийняття закону. Він заявив, що закон буде прийнятий лише за згоди сенату і що він згоден піти на деякі зміни і доповнення до проєкту. Окрім цього Цезар поставив сенат у положення підконтрольне суспільній думці і вперше ввів регулярну публікацію звітів з народних зборів та засідань сенату. Але Марк Порцій Катон провів цілий день у промовах і настільки затягнув засідання сенату, що воно так і не відбулося. Тріумвіри змінили тактику і виставили закон на розгляд народних зборів без обговорення в сенаті.
Однак ці міри не допомогли. Марк Кальпурній Бібул, який у минулому виступав проти законопроектів Помпея, і троє його поплічників відтягували день виборів, а згодом і зовсім оголосили, що всі дні цього року є feriae, а значить не підходять для скликання народних зборів. Цезар оголосив день голосування всупереч цим заборонам. Бібул, який із сенаторами вирішив протидіяти цьому, був побитий на Форумі, його консульські фасції зламані, а Авла Габінія Катона, який намагався говорити з трибуни, двічі виносили на руках. Помпей же привів своїх ветеранів та пояснив всю суть аграрного закону і те, що він приймається саме на їхню користь. Закон був прийнятий, а наступні спроби протистояти Цезарю і добитися senatus consultum були провалені. Окрім цього, Цезар зобов’язав сенаторів поклястися в тому, що вони буду дотримуватися прийнятих положень. Після цього були проведені вибори комісії двадцяти, куди ввійшли Помпей і Красс.
У квітні цього ж року був проведений другий аграрний закон, за яким землі, про які говорилося у першому законі, теж підпадали під розділ. Пріорітет надавався батькам сімей, у яких було три і більше дитини. Сенатори йому вже не протистояли як у випадку із першим законом, хоча Цицерон і писав про те, що, дізнавшись про нього, він не міг спокійно спати після обіду. Цезар посилив своє становище: Помпей і його ветерани були задоволені, а Цезар, за словами Аппіана, отримав таким чином 20 тисяч прихильників, оскільки у Римі було стільки ж сімей, які мали трьох дітей.
Припинення опору сенату
Після цього опір сенату зменшився, а Бібул зачинився у свому домі і продовжив повідомляти про погані небесні знамення та сварити Цезаря у своїх едиктах. Згодом було прийнято й інші законопроєкти, які проходили безпосередньо через коміції, а не сенат. Один із них був проведений, безумовно, на користь Красса, він покращив становище публіканів, з яких знімалася третина відкупної суми. Завдяки цьому Цезар заручився підтримкою вже не тільки народу, а й вершників - більш надійної сили. Цезар виконав всі свої зобов’язання по відношенню до членів тріумвірату після того, як через народні збори був проведений ще один закон, який затверджував розпорядження Помпея на Сході.
Тепер ставало питання не тільки як зберегти вже завойоване положення, а й забезпечити політичну силу кожного із тріумвірату на майбутніх консульських виборах. Найлегше це було зробити за допомогою династичних шлюбів. Дочка Цезаря Юлія вийшла заміж за Помпея, хоча й була до цього заручена з Сервілієм Цепіоном. Сервілію ж обіцяли дочку Помпея, а сам Цезар одружився з Кальпурнією, дочкою Пізона. Завдяки цьому були намічені кандидатури для виборів: тесть Цезара Кальпурній Пізон і Авл Габіній — фаворит Помпея.
Цезар задовільнив усі вимоги колег і тепер міг розраховувати на їхню підтримку у новому законі Ватінія. За його проєктом, Цезару передавалась в управління Цизальпійська Галлія разом з Ілліриком. Термін управління встановлювався в 5 років, Цезару дозволявся набір трьох легіонів і назначення командирів за власним бажанням, без згоди сенату. Під тиском Помпея і Красса сенат надав Цезару в управління ще й Нарбонську Галлію з правом набору ще одного легіону.
Побачення у Луккі та кінець тріумвірату
Весною 56р. до н.е. у місті Лукка відбулася зустріч тріумвірув. До фактичних правителів Риму приїхали й близько 200 сенаторів. На зустрічі було прийнято важливі рішення, які закріплювали владу тріумвірату. Повноваження Цезара в Галлії продовжувались ще на 5 років, і йому гарантувалося консульство. Помпей і Красс намічувалися консулами на 55р., після чого їм в управління віддавалися провінції: Помпею - Іспанія, Крассу - Сирія.
До кінця консулату Цезара тріумвіри покращили й закріпили своє становище, але суспільна думка щодо них змінилася. Поки “союз трьох” сприймався як опозиція сенату, який тримає всю владу, він використовував загальну до себе довіру, але, коли сам тріумвірат перетворився на фактично уряд, кредит довіри до нього суттєво знизився. Цьому сприяли і постійні едикти Бібула, памфлети Варрона. Цицерон пише про те, як Цезар був обсвистаний народом, а виступ Куріона проти тріумвірів народ зустрів рукоплесканням. Те ж відбулося із прихильником Цезара, Фуфієм Каленом. Характерним є й те, що, коли Бібул переніс своїм едиктом день консульських виборів, не допомогли ні виступи Помпея, ні намагання Цезара створити демонстрацію перед домом Бібула з вимогою відмінити едикт.
У такому положенні Помпей, який управляв Іспанією через своїх легатів і залишився один у Римі (Цезар вів воєнні дії в Галлії, а Красс вирушив у Сирію, де почалася Парфянська війна), став шукати опори у сенату, котрий знову набував міці.
Події весни 56р. у м. Лукка прискорили розпад тріумвірату. Цезар вів воєнні дії у Галлії та не міг ефективно контролювати події у Римі. Помпей же, залишившись один, починає загравати до сенату, який набирає силу, та народу, що вже не підтримує тріумвірат. А Парфянський похід, в якому загинув Красс, являє собою припинення дії першого тріумвірату та закладає початок громадянської війни.
Зауваження
- Четвертою яскравою постаттю був Марк Туллій Цицерон, який вмілою політикою підтримував хороші відносини і з оптиматами, і з популярами, завдяки чому мав великий вплив на сенат
Примітки
- ТРІУМВІРИ. Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — . (укр.). Процитовано 14 грудня 2023.
- Flower, 2011, p. 148.
- Ridley, 1999, p. 135.
- Коваль, 2016, с. 167.
- Ridley, 1999, p. 139.
- Коваль, 2016, с. 169.
- Цезарь, Кай Юлий. Енциклопедичний словник Гранат (рос.). 1910—1948. Процитовано 16 грудня 2023.
- Plut. Caes. 13
- Plut. Cat. Min. 31
- App. BC. 2.8
- Plut. Pomp. 47; Caes. 13; Crass. 14
- App. BC. 2.9
- Liv. Per. 103
- Dio Cass. 37. 54.3
- Vell. 2. 44.1
- Ed. Meyer. Caesars Monarchie und das Prinzipat des Pompeius. Stuttgart — Berlin, 1922, S. 59—60
- Утченко С. Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С. Л. Утченко. — М.: Наука, 1969. — с. 103
- Моммзен, Т. История Рима: в 4 т. / Теодор Моммзен. — Ростов н/Д.: Феникс, 1997. — Т. 2 (кн. III продолжение, кн. VI). — 640 с. — Т. 3 (кн. IV продолжение, кн. V). — с. 198—201
- Утченко С. Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С. Л. Утченко. — М.: Наука, 1969. — с. 101
- Smith R.E. The Significance of Caesar's Consulship in 59 B.C. / R.E. Smith // Phoenix. — 1964. — Vol. 18. No. 4. — P. 305—313.
- Gelzer M. Caesar: Politician and Statesman / M. Gelzer. — Oxford: Blackwell, 1968. — P. 68 — 69
- Mitchell T.N. Cicero, Pompey, and the Rise of the First Triumvirate / Thomas N. Mitchell // Traditio. — 1973. — Vol. 29. — P. 21 — 22
- Syme R. Roman Revolution / Ronald Syme. — Oxford: Oxford University Press, 2002. — P. 35 — 38
- Stanton G.R., Marshall B.A. The Coalition between Pompeius and Crassus in 60 — 59 B.C. / G.R. Stanton, B.A. Marshall // ZAG. — 1975. — Bd. 24, H. 2. — P. 205—219.
- Утченко С. Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С. Л. Утченко. — М.: Наука, 1969. — с. 102
- Утченко С. Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С. Л. Утченко. — М. : Наука, 1969. — с. 96
- Dio Cass. 37. 55.1
- Suet. 19.2
- Billows R.A. Julius Caesar: The Colossus of Rome / Richard A.Billows. — London & New York: Routledge, 2009. — P. 110
- Ed. Meyer. Caesars Monarchie und das Prinzipat des Pompeius. Stuttgart — Berlin, 1922, S. 62—63
- Plut. Caes. 14; Pomp. 47; Cato. Min. 52
- Dio Cass. 38. 1.1–5
- Plut. Cat. Min. 31
- Коваль А. Перший тріумвірат: процес утворення та початковий етап діяльності / А. Коваль // Проблеми гуманітарних наук. Історія. - 2016. - Вип. 38. - С. 166–179
- Dio Cass. 38. 6.1
- Suet. 20. 1
- Dio Cass. 38. 5.1 – 2
- App. BC. 2. 12
- Plut. Cat. Min. 32
- Billows R.A. Julius Caesar: The Colossus of Rome / Richard A. Billows. – London & New York: Routledge, 2009. – P. 117
- Ковалёв С.И. История Рима: курс лекций. — Л.: Изд-во Ленинградского государственного ордена Ленина университета, 1948 - с. 425
- Утченко С.Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С.Л. Утченко. – М. : Наука, 1969. – с. 109
- App. BC. 2.10
- Plut. Pomp. 48
- Dio Cass. 38. 6.4 – 5
- Vell. 2. 44.5
- Suet. 20. 3
- App. BC. 2. 13
- Dio Cass. 38. 7.5
- Plut. Pomp. 47; Caes. 5, 14
- Dio Cass. 38. 9.1
- App. BC. 2. 14
- Dio Cass. 38. 8.5
- Suet. lul. 22. 1
- Plut. Pomp. 48; Caes. 14
- Моммзен, Т. История Рима: в 4 т. / Теодор Моммзен. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – Т. 2 (кн. III продолжение, кн. VI). – 640 с. – Т. 3 (кн. IV продолжение, кн. V). – с. 259-262
- Ковалёв С.И. История Рима: курс лекций. — Л.: Изд-во Ленинградского государственного ордена Ленина университета, 1948 - с. 431-432
- Утченко С.Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С.Л. Утченко. – М.: Наука, 1969. – с. 112
- Моммзен, Т. История Рима: в 4 т. / Теодор Моммзен. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – Т. 2 (кн. III продолжение, кн. VI). – 640 с. – Т. 3 (кн. IV продолжение, кн. V). – с. 277
- Моммзен, Т. История Рима: в 4 т. / Теодор Моммзен. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – Т. 2 (кн. III продолжение, кн. VI). – 640 с. – Т. 3 (кн. IV продолжение, кн. V). – с. 288
Джерела
- Аппиан. Римская история. / Пер. С. П. Кондратьева (кн. 1-12 [1939-1950]), С. А. Жебелева (кн. 13), С. И. Ковалева (кн. 14, гл. 1-48), М. С. Альтмана (кн. 14, гл. 49-139), О. О. Крюгера (кн. 14, гл. 140 — кн. 15, гл. 78), Е. Г. Кагарова (кн. 15, гл. 79 — кн. 16, гл. 90), Т. Н. Книпович (кн. 16, гл. 91 — кн. 17, гл. 52), А. И. Тюменева (кн. 17, гл. 53-145), под ред. (кн. 13-17 [1935]) С. А. Жебелева и О. О. Крюгера, сверенный [в 1998 г.] Е. С. Голубцовой и Л. Л. Кофановым. Статья И. Л. Маяк. Комм. Е. М. Штаерман, Т. Д. Златковской, А. С. Балахванцева. (Серия «Памятники исторической мысли»). Москва.: Наука. 1998.
- Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. О знаменитых людях (фрагменты). / Пер. и прим. М. Л. Гаспарова, статья Е. М. Штаерман. Отв. ред. С. Л. Утченко. (Серия «Литературные памятники»). — М.: Наука, 1993. — 368 с.
- Немировский А. И., Дашкова М. Ф. «Римская история» Веллея Патеркула. Воронеж, 1985. 212 с.
- Тит Ливий. История Рима от основания города. В 3 т. / Переводы под ред. М. Л. Гаспарова, Г. С. Кнабе, В. М. Смирина. Отв. ред. Е. С. Голубцова. (Серия «Памятники исторической мысли»). М.: Наука. 1989—1993.
- Roman History by Cassius Dio [ 4 квітня 2021 у Wayback Machine.] published in Vol. VI of the Loeb Classical Library edition, 1917
- Ковалёв С.И. История Рима: курс лекций. — Л.: Изд-во Ленинградского государственного ордена Ленина университета, 1948
- Моммзен, Т. История Рима: в 4 т. / Теодор Моммзен. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – Т. 2 (кн. III продолжение, кн. VI). – 640 с. – Т. 3 (кн. IV продолжение, кн. V). – 640 с.
- Утченко С.Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С.Л. Утченко. – М.: Наука, 1969. – 322 с
- Billows R.A. Julius Caesar: The Colossus of Rome / Richard A. Billows. – London & New York : Routledge, 2009. – 312 p
- Ed. Meyer. Caesars Monarchie und das Prinzipat des Pompeius. Stuttgart — Berlin, 1922
- Gelzer M. Caesar: Politician and Statesman / M. Gelzer. – Oxford: Blackwell, 1968. – 359 p.
- Mitchell T.N. Cicero, Pompey, and the Rise of the First Triumvirate / Thomas N. Mitchell // Traditio. – 1973. – Vol. 29. – P. 1 – 26
- Sanders H.A. The So-Called First Triumvirate / Henry A. Sanders // MAAR. – 1932. – Vol. 10. – P. 55 – 68.
- Smith R.E. The Significance of Caesar’s Consulship in 59 B.C. / R.E. Smith // Phoenix. – 1964. – Vol. 18. No. 4. – P. 303 – 313.
- Stanton G.R., Marshall B.A. The Coalition between Pompeius and Crassus in 60 – 59 B.C. / G.R. Stanton, B.A. Marshall // ZAG. – 1975. – Bd. 24, H. 2. – P. 205 – 219.
- Syme R. Roman Revolution / Ronald Syme. – Oxford: Oxford University Press, 2002. – 598 p
Статті
- Ronald T. Ridley. What's in the Name: the so-called First Triumvirate // Arctos: Acta Philological Fennica. — 1999. — Vol. 33. — P. 133–144.
- Коваль А. Перший тріумвірат: процес утворення та початковий етап діяльності // Проблеми гуманітарних наук. Серія «Історія».. — 2016. — Т. 38. — С. 166–179.
Антична література
- Плутарх. Сравнительные жизнеописания. — 120. (рос.)
Сучасні книжки
- Harriet I. Flower. Roman Republics. — 2011. Page 148
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij triumvirat 60 53 rr do n e neoficijnij politichnij soyuz u piznij Rimskij respublici mizh troma priblizno odnakovimi za mogutnistyu politichnimi ta vijskovimi liderami Gayem Yuliyem Cezarem Markom Liciniyem Krassom ta Gneyem Pompeyem Velikim z metoyu protistoyannya senatu i zbilshennya osobistoyi vladi ta politichnogo vplivu Ne zvazhayuchi na nazvu triumvirat soyuz ne buv oficijnoyu magistraturoyu Alyans buv ukladenij tayemno i tomu obstavini ta chas jogo utvorennya lishayutsya nevidomimi Vtim yavno spilni diyi chleniv soyuzu suchasniki pomitili u 60 do n e koli Krass i Pompej pidtrimali obrannya Yuliya Cezarya konsulom NazvaAlyans troh politikiv v istoriyi otrimav nazvu Pershij triumvirat pislya vikoristannya cogo poznachennya francuzom Samuel Broe u zagolovku svoyeyi knizhki The History of the triumvirates The First that of Julius Caesar Pompey and Crassus The Second that of Augustus Anthony and Lepidus u 1681 roci U knizhci soyuz Cezarya Pompeya i Krassa nazvano Pershim triumviratom po analogiyi z Drugim triumviratom Avgusta Antoniya i Lepida yaki oficijno imenuvalisya triumvirami Pislya cogo termin Pershij triumvirat nabuv shirokogo vzhitku u XVIII stolitti i dovgij chas vvazhalosya sho nazva pohodit z epohi antichnosti Naspravdi v antichnih dzherelah takoyi nazvi ne isnuvalo yak i yedinogo poznachennya suchasnik podij Varron svij pamflet pro triumvirat nazvav Trigolovim chudoviiskom dav gr Trikaranos Svetonij ta Paterkul poznachali triumvirat yak societas tovaristvo ob yednannya Tit Livij yak conspiratio tayemna ugoda zmova Pochinayuchi z XX st suchasni istoriki namagayutsya unikati nazvi Pershij triumvirat oskilki vona vvazhayetsya nekorektnoyu bo soyuz Cezarya Pompeya i Krassa ne buv oficijnoyu magistraturoyu i takim chinom ce poznachennya vvodit v omanu Odnak termin Pershij triumvirat viyavivsya duzhe zruchnim i tomu shiroko vikoristovuyetsya v naukovo populyarnij literaturi PeredumoviU ser II st do n e rimska aristokratiya sho bula predstavlena u senati rozdililasya na dvi politichni grupi optimativ i populyariv Perevazhayuchij vpliv mala konservativna bilshist optimativ yaka namagalasya obmezhiti povnovazhennya narodnih zboriv i plebejskih tribuniv a takozh rozshiriti povnovazhennya senatu i zminiti politichnij ustrij derzhavi tak shob dostup do politichnih posad otrimuvali lishe vihidci z vuzkogo kola rodin aristokrativ nobiliv Pri chomu formalno cya politichna grupa vistupala za zberezhennya starih poryadkiv yaki garantuvali cij zovsim nevelikij ale duzhe vplivovij verstvi suspilstva ekonomichni j politichni privileyi sho spriyali yiyi podalshomu zbagachennyu ta tli zagalnogo zubozhinnya bilshosti zvichajnih rimskih gromadyan Populyari praktichno zavzhdi buli v menshosti Voni vistupali za zberezhennya i rozshirennya povnovazhen vibornih respublikanskih institutiv narodnih tribuniv i narodnih zboriv yaki b zahishali prava rimskih gromadyan i shlyahom reform zmenshili naprugu u suspilstvi yaka postijno proyavlyalasya u protistoyanni patriciyiv i plebeyiv zgodom rimskih gromadyan i yih soyuznikiv italikiv Populyari namagalisya prijti do vladi spirayuchis na pidtrimku shirokih mas yaki bachili v populyarah svoyih zahisnikiv Chergove protistoyannya mizh liderom populyariv Gayem Mariyem i liderom optimativ Luciyem Kornelim Sulloyu pereroslo u dvi gromadyanski vijni 88 87 do n e i 83 82 do n e z masovimi vbivstvami oponentiv Druga vijna zavershilasya povnoyu peremogoyu optimativ fizichnim znishennyam bagatoh populyariv i yihnih prihilnikiv vstanovlennyam diktaturi Sulli 82 79 do n e pid formalnimi gaslami vidnovlennya respubliki Faktichno ce buv precedent vijskovogo zahoplennya vladi i vstanovlennya odnoosibnoyi diktaturi Navit pislya formalnoyi vidmovi vid posadi diktatora Sulla zberigav svij totalnij vpliv na politiku derzhavi i pered prijnyattyam vazhlivogo rishennyam lideri senatu priyizdili raditisya z nim She pid chas diktaturi Sulla proviv ryad zakoniv sho znachno rozshirili povnovazhennya senatu Pislya jogo smerti senat de bilshist skladali optimati povernuv sobi vladu Vtim proti optimativ vistupali rizni verstvi suspilstva sho stvoryuvalo nestabilnu politichnu obstanovku pri yakij ti chi inshi sili robili stavku na nechislennih ale vidomih politikiv populyariv i avtoritetnih voyenachalnikiv spodivayuchis z yihnoyu dopomogoyu otrimati preferenciyi Tak u 63 do n e vidbuvsya nevdalij zakolot Sergiya Katilini yakij buv pridushenij odnim z lideriv optimativ Ciceronom Sered uchasnikiv zmovi nazivalisya Mark Krass i Yulij Cezar odnak stupin yih uchasti u zakoloti zalishayetsya ne z yasovanoyu Uchasniki triumviratu yih namiriZliva napravo Gaj Yulij Cezar Mark Licinij Krass ta Gnej Pompej Velikij Naprikinci 60 h do n e sered rimskih derzhavnih diyachiv najyaskravishe vidilyayutsya tri postati Gaj Yulij Cezar Gnej Pompej Velikij i Mark Licinij Krass yaki nezvazhayuchi na svij politichnij vpliv i bagatstvo ne mogli odnoosibno protistoyati optimatam tomu voni virishili ob yednati svoyi zusillya dlya zbilshennya svogo vplivu na senat Vidomij polkovodec Gnej Pompej Velikij neshodavno povernuvsya peremozhcem i triumfatorom z Tretoyi Mitridatovoyi vijni 74 63 do n e jogo pidtrimuvala armiya i veterani dlya yakih vin hotiv dobitisya vidilennya zemli ale ce rishennya she treba bulo provesti cherez senat yakij svidomo ne hotiv jogo prijmati shob ne zbilshuvati populyarnist Pompeya Marka Liciniya Krassa suchasniki vvazhali chi ne najbagatshoyu lyudinoyu svitu Chastinu svoyih statkiv vin otrimav u spadok i strimko primnozhiv yih na perekupi majna lyudej yaki potrapili u spiski proskripcij pid chas teroru Sulli Vin opiravsya na populyarnist u stani vershnikiv publikaniv vidkupnikiv podatkiv Mark zahishav yih interesi a voni hotili zniziti sumu vidkupu dlya provinciyi Aziya sho duzhe postrazhdala pid chas vijni z Mitridatom i teper tam zibrati podatki u kolishnomu obsyazi bulo skladno Senat zhe vidmovlyavsya pidtrimati iniciativu Krasa Zhittyevi shlyahi Pompeya i Krassa vzhe peretinalisya ranishe pid chas gromadyanskoyi vijni 83 82 do n e voni razom buli u tabori Sulli odnak konkuruvali mizh soboyu za slavu peremozhciv u yiyi bitvah She bilshe rozkol mizh nimi posilivsya pislya povstannya Spartaka 73 71 do n e koli Krass zdobuv vazhku virishalnu peremogu nad povstancyami ale senat viznav golovnim peremozhcem Pompeya i same jogo udostoyiv triumfu Pislya cogo Pompej i Krass voroguvali ta vzayemno blokuvali v senati iniciativi odne odnogo chim koristuvalisya senatori optimati Yulij Cezar hocha i nalezhav do patricianskogo rodu i aktivno vikoristovuvav rodinni zv yazki z vidomim geroyem ta populyarom Gayem Mariyem ale za slavoyu i bagatstvom znachno postupavsya i Krassu i Pompeyu odnak vin pidtrimuvav horoshi vidnosini z oboma inshimi majbutnimi triumvirami Cezaryu brakuvalo politichnogo vplivu ta populyarnosti i lishe shlyahom masovih pidkupiv vin zmig peremogti na viborah velikogo pontifika u 63 do n e Groshi na pidkupi vin zapozichiv u lihvariv i vliz u velichezni borgi u 61 do n e koli Cezarya bulo priznacheno propretorom v provinciyu Dalnya Ispaniya kreditori ne vipuskali jogo z Rimu poki za nogo ne poruchivsya Mark Krass U svoyij provinciyi Cezar zdobuv kilka peremog nad povstalimi miscevimi plemenami i v 60 do n e dostrokovo povernuvsya v Rim shob vstignuti vistaviti svoyu kandidaturu na posadu konsula na nastupnij rik Svoyimi masovimi shedrimi rozdachami vin zdobuv prihilnist plebsu vistavlyayuchi sebe yih zahisnikom vid svavillya aristokrativ vtim domogtisya peremogi na viborah konsula bez podolannya sprotivu rishuche nalashtovanih proti nogo senatoriv optimativ vin samostijno ne mig Utvorennya alyansu Podiyi 60 ta 59 rr do n eSpochatku soyuz buv tayemnim i hocha jogo isnuvannya ne viklikaye sumniviv obstavini ta chas jogo utvorennya dostemenno ne vidomi Bilshist antichnih istorikiv ta vchenih XIX XXI stolit vvazhayut sho alyans buv stvorenij u 60 59 do n e Znakovoyu podiyeyu tut buli vibori konsuliv u 60 do n e zaradi viboriv Yulij Cezar vlitku 60 roku dostrokovo povernuvsya zi svoyeyi provinciyi do Rimu abi vistaviti svoyu kandidaturu i shob zrobiti ce jomu dovelosya vidmovitisya vid triumfu yakij vin zasluzhiv za svoyi peremogi v Dalnij Ispaniyi Zagalnoyi zgodi shodo dati utvorennya Triumviratu ne maye yak u istorichnih dzherelah tak i v literaturi Plutarh Appian Tit Livij i Dion Kassij kazhut sho domovlenist bula dosyagnuta do viboriv konsuliv lito 60 do n e Gaj Vellej Paterkul vidnosit formuvannya triumviratu do 59 do n e Na dumku zh Eduarda Meyera tayemnichist dogovoru ne daye zmogu vstanovlennya tochnoyi dati jogo utvorennya A doktor istorichnih nauk Sergij Utchenko svogo chasu zaznachiv Tochne datuvannya utvorennya pershogo triumviratu ne tilki nemozhlive ale j ne potribne oskilki vin skladavsya postupovo i v tayemnici mozhna viznachiti lishe toj moment koli cej soyuz vpershe buv viyavlenij Originalnij tekst ros Tochnaya datirovka osnovaniya pervogo triumvirata ne tolko nevozmozhna no i ne nuzhna poskolku on skladyvalsya postepenno i v tajne mozhno opredelit lish tot moment kogda etot soyuz vpervye samoobnaruzhilsya Shodo togo hto zh buv centralnoyu figuroyu u stvorenni triumviratu to sered istorikiv dosi ne maye zgodi T Mommzen Sergij Utchenko ta en vvazhali Cezarya iniciatorom ob yednannya en ta en vvazhayut iniciatorom Pompeya A G Stenton 7 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl ta dovodili sho stanovishe uchasnikiv na moment viboriv u konsuli buli zovsim rizne Cezar mav lishe posadu verhovnogo pontifika a vidtak ne mig otrimati konsulstvo samostijno Doslidniki govoryat sho soyuz Pompeya i Krassa vikoristovuvav Cezarya zadlya lobiyuvannya svoyih cilej v senati Okrim cogo Sergij Utchenko nagoloshuvav sho na pochatkovomu etapi vse zh Krass buv najvplivovishim politikom Vse zh Cezar u vipadku obrannya jogo konsulom mav zmogu suttyevo pospriyati prijnyattyu vsih postanov Pompeya na shodi nadilennya jogo veteraniv zemleyu i pereglyadu polozhennya aziatskih vidkupnikiv publikaniv Samostijno provesti ci zakoni Pompeyu zavazhav Lucij Licinij Lukull yakomu dopomagav Mark Licinij Krass Pislya togo yak Cezara obrali konsulom vin pochav politiku primirennya Pompeya i Krassa Shodo motiviv Krassa to prichini dlya nezadovolennya senatom buli i u nogo Vin zahishav interesi publikaniv yaki bezrezultatno namagalisya zniziti sumu vidkupu dlya provinciyi Aziya DiyalnistProtistoyannya iz senatom Cezar vzhe obijmayuchi posadu konsula pochav prosuvati agrarnij zakon Vochevid varto rozdilyati dva agrarni zakoni E Meyer napolyagaye na comu ta nagoloshuye sho ci zakoni ob yednali osnovi zakonoproyektiv Serviliya Rulla z vimogami yaki nevdalo visuvav tribun Flavij na korist Pompeya Cezar namagavsya zberegti loyalnist po vidnoshennyu do senatu ta okremih vplivovih jogo chleniv a tomu provodiv pomirnij harakter pershogo agrarnogo zakonu Ne divlyachis na ce senat zustriv jogo duzhe negativno Senatoriv oburiv sam fakt togo sho konsul vnosit agrarni zakoni vsuperech davnim tradiciyam tobto zajmayetsya spravami yakimi yak kazhe Plutarh pasuvalo b zajmatisya yakomus zuhvalomu narodnomu tribunu ale azh niyak ne konsulu Pershij agrarnij zakon mav na meti rozpodil derzhavnih zemel za viklyuchennyam zemel v en ta deyakih inshih rajonah Takozh planuvalasya kupivlya zemelnih dilyanok za rahunok podatkiv z novih provincij ta vijskovoyi zdobichi Pompeya ale u osib yaki zgodni prodavati yih za cinoyu vstanovlenoyu pid chas ukladannya cenzovih spiskiv Otrimanu zemlyu ne mozhna bulo vidchuzhuvati protyagom 20 rokiv Provedennya zakonu peredbachalo stvorennya agrarnoyi komisiyi u skladi yakoyi malo buti 20 cholovik a upravlinnya neyu doruchalosya kolegiyi iz 5 cholovik Cezar vsilyako staravsya pom yakshiti prijnyattya zakonu Vin zayaviv sho zakon bude prijnyatij lishe za zgodi senatu i sho vin zgoden piti na deyaki zmini i dopovnennya do proyektu Okrim cogo Cezar postaviv senat u polozhennya pidkontrolne suspilnij dumci i vpershe vviv regulyarnu publikaciyu zvitiv z narodnih zboriv ta zasidan senatu Ale Mark Porcij Katon proviv cilij den u promovah i nastilki zatyagnuv zasidannya senatu sho vono tak i ne vidbulosya Triumviri zminili taktiku i vistavili zakon na rozglyad narodnih zboriv bez obgovorennya v senati Rozpodil provincij mizh triumvirami pislya naradi v m Lukka v 56 roci do n e Gnej Pompej Magn Blizka i Daleka Ispaniyi Gaj Yulij Cezar Cizalpijska Galliya Narbonska Galliya Illirik Mark Licinij Krass Siriya Inshi provinciyi Rimskoyi respubliki Odnak ci miri ne dopomogli Mark Kalpurnij Bibul yakij u minulomu vistupav proti zakonoproektiv Pompeya i troye jogo poplichnikiv vidtyaguvali den viboriv a zgodom i zovsim ogolosili sho vsi dni cogo roku ye feriae a znachit ne pidhodyat dlya sklikannya narodnih zboriv Cezar ogolosiv den golosuvannya vsuperech cim zaboronam Bibul yakij iz senatorami virishiv protidiyati comu buv pobitij na Forumi jogo konsulski fasciyi zlamani a Avla Gabiniya Katona yakij namagavsya govoriti z tribuni dvichi vinosili na rukah Pompej zhe priviv svoyih veteraniv ta poyasniv vsyu sut agrarnogo zakonu i te sho vin prijmayetsya same na yihnyu korist Zakon buv prijnyatij a nastupni sprobi protistoyati Cezaryu i dobitisya senatus consultum buli provaleni Okrim cogo Cezar zobov yazav senatoriv poklyastisya v tomu sho voni budu dotrimuvatisya prijnyatih polozhen Pislya cogo buli provedeni vibori komisiyi dvadcyati kudi vvijshli Pompej i Krass U kvitni cogo zh roku buv provedenij drugij agrarnij zakon za yakim zemli pro yaki govorilosya u pershomu zakoni tezh pidpadali pid rozdil Prioritet nadavavsya batkam simej u yakih bulo tri i bilshe ditini Senatori jomu vzhe ne protistoyali yak u vipadku iz pershim zakonom hocha Ciceron i pisav pro te sho diznavshis pro nogo vin ne mig spokijno spati pislya obidu Cezar posiliv svoye stanovishe Pompej i jogo veterani buli zadovoleni a Cezar za slovami Appiana otrimav takim chinom 20 tisyach prihilnikiv oskilki u Rimi bulo stilki zh simej yaki mali troh ditej Pripinennya oporu senatu Pislya cogo opir senatu zmenshivsya a Bibul zachinivsya u svomu domi i prodovzhiv povidomlyati pro pogani nebesni znamennya ta svariti Cezarya u svoyih ediktah Zgodom bulo prijnyato j inshi zakonoproyekti yaki prohodili bezposeredno cherez komiciyi a ne senat Odin iz nih buv provedenij bezumovno na korist Krassa vin pokrashiv stanovishe publikaniv z yakih znimalasya tretina vidkupnoyi sumi Zavdyaki comu Cezar zaruchivsya pidtrimkoyu vzhe ne tilki narodu a j vershnikiv bilsh nadijnoyi sili Cezar vikonav vsi svoyi zobov yazannya po vidnoshennyu do chleniv triumviratu pislya togo yak cherez narodni zbori buv provedenij she odin zakon yakij zatverdzhuvav rozporyadzhennya Pompeya na Shodi Teper stavalo pitannya ne tilki yak zberegti vzhe zavojovane polozhennya a j zabezpechiti politichnu silu kozhnogo iz triumviratu na majbutnih konsulskih viborah Najlegshe ce bulo zrobiti za dopomogoyu dinastichnih shlyubiv Dochka Cezarya Yuliya vijshla zamizh za Pompeya hocha j bula do cogo zaruchena z Serviliyem Cepionom Serviliyu zh obicyali dochku Pompeya a sam Cezar odruzhivsya z Kalpurniyeyu dochkoyu Pizona Zavdyaki comu buli namicheni kandidaturi dlya viboriv test Cezara Kalpurnij Pizon i Avl Gabinij favorit Pompeya Cezar zadovilniv usi vimogi koleg i teper mig rozrahovuvati na yihnyu pidtrimku u novomu zakoni Vatiniya Za jogo proyektom Cezaru peredavalas v upravlinnya Cizalpijska Galliya razom z Illirikom Termin upravlinnya vstanovlyuvavsya v 5 rokiv Cezaru dozvolyavsya nabir troh legioniv i naznachennya komandiriv za vlasnim bazhannyam bez zgodi senatu Pid tiskom Pompeya i Krassa senat nadav Cezaru v upravlinnya she j Narbonsku Galliyu z pravom naboru she odnogo legionu Pobachennya u Lukki ta kinec triumviratu Vesnoyu 56r do n e u misti Lukka vidbulasya zustrich triumviruv Do faktichnih praviteliv Rimu priyihali j blizko 200 senatoriv Na zustrichi bulo prijnyato vazhlivi rishennya yaki zakriplyuvali vladu triumviratu Povnovazhennya Cezara v Galliyi prodovzhuvalis she na 5 rokiv i jomu garantuvalosya konsulstvo Pompej i Krass namichuvalisya konsulami na 55r pislya chogo yim v upravlinnya viddavalisya provinciyi Pompeyu Ispaniya Krassu Siriya Do kincya konsulatu Cezara triumviri pokrashili j zakripili svoye stanovishe ale suspilna dumka shodo nih zminilasya Poki soyuz troh sprijmavsya yak opoziciya senatu yakij trimaye vsyu vladu vin vikoristovuvav zagalnu do sebe doviru ale koli sam triumvirat peretvorivsya na faktichno uryad kredit doviri do nogo suttyevo znizivsya Comu spriyali i postijni edikti Bibula pamfleti Varrona Ciceron pishe pro te yak Cezar buv obsvistanij narodom a vistup Kuriona proti triumviriv narod zustriv rukopleskannyam Te zh vidbulosya iz prihilnikom Cezara Fufiyem Kalenom Harakternim ye j te sho koli Bibul perenis svoyim ediktom den konsulskih viboriv ne dopomogli ni vistupi Pompeya ni namagannya Cezara stvoriti demonstraciyu pered domom Bibula z vimogoyu vidminiti edikt U takomu polozhenni Pompej yakij upravlyav Ispaniyeyu cherez svoyih legativ i zalishivsya odin u Rimi Cezar viv voyenni diyi v Galliyi a Krass virushiv u Siriyu de pochalasya Parfyanska vijna stav shukati opori u senatu kotrij znovu nabuvav mici Podiyi vesni 56r u m Lukka priskorili rozpad triumviratu Cezar viv voyenni diyi u Galliyi ta ne mig efektivno kontrolyuvati podiyi u Rimi Pompej zhe zalishivshis odin pochinaye zagravati do senatu yakij nabiraye silu ta narodu sho vzhe ne pidtrimuye triumvirat A Parfyanskij pohid v yakomu zaginuv Krass yavlyaye soboyu pripinennya diyi pershogo triumviratu ta zakladaye pochatok gromadyanskoyi vijni ZauvazhennyaChetvertoyu yaskravoyu postattyu buv Mark Tullij Ciceron yakij vmiloyu politikoyu pidtrimuvav horoshi vidnosini i z optimatami i z populyarami zavdyaki chomu mav velikij vpliv na senatPrimitkiTRIUMVIRI Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 ukr Procitovano 14 grudnya 2023 Flower 2011 p 148 Ridley 1999 p 135 Koval 2016 s 167 Ridley 1999 p 139 Koval 2016 s 169 Cezar Kaj Yulij Enciklopedichnij slovnik Granat ros 1910 1948 Procitovano 16 grudnya 2023 Plut Caes 13 Plut Cat Min 31 App BC 2 8 Plut Pomp 47 Caes 13 Crass 14 App BC 2 9 Liv Per 103 Dio Cass 37 54 3 Vell 2 44 1 Ed Meyer Caesars Monarchie und das Prinzipat des Pompeius Stuttgart Berlin 1922 S 59 60 Utchenko S L Drevnij Rim Sobytiya Lyudi Idei S L Utchenko M Nauka 1969 s 103 Mommzen T Istoriya Rima v 4 t Teodor Mommzen Rostov n D Feniks 1997 T 2 kn III prodolzhenie kn VI 640 s T 3 kn IV prodolzhenie kn V s 198 201 Utchenko S L Drevnij Rim Sobytiya Lyudi Idei S L Utchenko M Nauka 1969 s 101 Smith R E The Significance of Caesar s Consulship in 59 B C R E Smith Phoenix 1964 Vol 18 No 4 P 305 313 Gelzer M Caesar Politician and Statesman M Gelzer Oxford Blackwell 1968 P 68 69 Mitchell T N Cicero Pompey and the Rise of the First Triumvirate Thomas N Mitchell Traditio 1973 Vol 29 P 21 22 Syme R Roman Revolution Ronald Syme Oxford Oxford University Press 2002 P 35 38 Stanton G R Marshall B A The Coalition between Pompeius and Crassus in 60 59 B C G R Stanton B A Marshall ZAG 1975 Bd 24 H 2 P 205 219 Utchenko S L Drevnij Rim Sobytiya Lyudi Idei S L Utchenko M Nauka 1969 s 102 Utchenko S L Drevnij Rim Sobytiya Lyudi Idei S L Utchenko M Nauka 1969 s 96 Dio Cass 37 55 1 Suet 19 2 Billows R A Julius Caesar The Colossus of Rome Richard A Billows London amp New York Routledge 2009 P 110 Ed Meyer Caesars Monarchie und das Prinzipat des Pompeius Stuttgart Berlin 1922 S 62 63 Plut Caes 14 Pomp 47 Cato Min 52 Dio Cass 38 1 1 5 Plut Cat Min 31 Koval A Pershij triumvirat proces utvorennya ta pochatkovij etap diyalnosti A Koval Problemi gumanitarnih nauk Istoriya 2016 Vip 38 S 166 179 Dio Cass 38 6 1 Suet 20 1 Dio Cass 38 5 1 2 App BC 2 12 Plut Cat Min 32 Billows R A Julius Caesar The Colossus of Rome Richard A Billows London amp New York Routledge 2009 P 117 Kovalyov S I Istoriya Rima kurs lekcij L Izd vo Leningradskogo gosudarstvennogo ordena Lenina universiteta 1948 s 425 Utchenko S L Drevnij Rim Sobytiya Lyudi Idei S L Utchenko M Nauka 1969 s 109 App BC 2 10 Plut Pomp 48 Dio Cass 38 6 4 5 Vell 2 44 5 Suet 20 3 App BC 2 13 Dio Cass 38 7 5 Plut Pomp 47 Caes 5 14 Dio Cass 38 9 1 App BC 2 14 Dio Cass 38 8 5 Suet lul 22 1 Plut Pomp 48 Caes 14 Mommzen T Istoriya Rima v 4 t Teodor Mommzen Rostov n D Feniks 1997 T 2 kn III prodolzhenie kn VI 640 s T 3 kn IV prodolzhenie kn V s 259 262 Kovalyov S I Istoriya Rima kurs lekcij L Izd vo Leningradskogo gosudarstvennogo ordena Lenina universiteta 1948 s 431 432 Utchenko S L Drevnij Rim Sobytiya Lyudi Idei S L Utchenko M Nauka 1969 s 112 Mommzen T Istoriya Rima v 4 t Teodor Mommzen Rostov n D Feniks 1997 T 2 kn III prodolzhenie kn VI 640 s T 3 kn IV prodolzhenie kn V s 277 Mommzen T Istoriya Rima v 4 t Teodor Mommzen Rostov n D Feniks 1997 T 2 kn III prodolzhenie kn VI 640 s T 3 kn IV prodolzhenie kn V s 288DzherelaAppian Rimskaya istoriya Per S P Kondrateva kn 1 12 1939 1950 S A Zhebeleva kn 13 S I Kovaleva kn 14 gl 1 48 M S Altmana kn 14 gl 49 139 O O Kryugera kn 14 gl 140 kn 15 gl 78 E G Kagarova kn 15 gl 79 kn 16 gl 90 T N Knipovich kn 16 gl 91 kn 17 gl 52 A I Tyumeneva kn 17 gl 53 145 pod red kn 13 17 1935 S A Zhebeleva i O O Kryugera sverennyj v 1998 g E S Golubcovoj i L L Kofanovym Statya I L Mayak Komm E M Shtaerman T D Zlatkovskoj A S Balahvanceva Seriya Pamyatniki istoricheskoj mysli Moskva Nauka 1998 ISBN 5 02 010146 X Gaj Svetonij Trankvill Zhizn dvenadcati cezarej O znamenityh lyudyah fragmenty Per i prim M L Gasparova statya E M Shtaerman Otv red S L Utchenko Seriya Literaturnye pamyatniki M Nauka 1993 368 s Nemirovskij A I Dashkova M F Rimskaya istoriya Velleya Paterkula Voronezh 1985 212 s Tit Livij Istoriya Rima ot osnovaniya goroda V 3 t Perevody pod red M L Gasparova G S Knabe V M Smirina Otv red E S Golubcova Seriya Pamyatniki istoricheskoj mysli M Nauka 1989 1993 Roman History by Cassius Dio 4 kvitnya 2021 u Wayback Machine published in Vol VI of the Loeb Classical Library edition 1917 Kovalyov S I Istoriya Rima kurs lekcij L Izd vo Leningradskogo gosudarstvennogo ordena Lenina universiteta 1948 Mommzen T Istoriya Rima v 4 t Teodor Mommzen Rostov n D Feniks 1997 T 2 kn III prodolzhenie kn VI 640 s T 3 kn IV prodolzhenie kn V 640 s Utchenko S L Drevnij Rim Sobytiya Lyudi Idei S L Utchenko M Nauka 1969 322 s Billows R A Julius Caesar The Colossus of Rome Richard A Billows London amp New York Routledge 2009 312 p Ed Meyer Caesars Monarchie und das Prinzipat des Pompeius Stuttgart Berlin 1922 Gelzer M Caesar Politician and Statesman M Gelzer Oxford Blackwell 1968 359 p Mitchell T N Cicero Pompey and the Rise of the First Triumvirate Thomas N Mitchell Traditio 1973 Vol 29 P 1 26 Sanders H A The So Called First Triumvirate Henry A Sanders MAAR 1932 Vol 10 P 55 68 Smith R E The Significance of Caesar s Consulship in 59 B C R E Smith Phoenix 1964 Vol 18 No 4 P 303 313 Stanton G R Marshall B A The Coalition between Pompeius and Crassus in 60 59 B C G R Stanton B A Marshall ZAG 1975 Bd 24 H 2 P 205 219 Syme R Roman Revolution Ronald Syme Oxford Oxford University Press 2002 598 p Statti Ronald T Ridley What s in the Name the so called First Triumvirate Arctos Acta Philological Fennica 1999 Vol 33 P 133 144 Koval A Pershij triumvirat proces utvorennya ta pochatkovij etap diyalnosti Problemi gumanitarnih nauk Seriya Istoriya 2016 T 38 S 166 179 Antichna literatura Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya 120 ros Suchasni knizhki Harriet I Flower Roman Republics 2011 Page 148