Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша теорема економіки добробуту (також відома як «теорема невидимої руки») — це економічна теорема, яка стверджує, що в конкурентній економіці розподіл ресурсів за допомогою ринкових механізмів призводить до досягнення ефективної рівноваги, де жодна сторона не може покращити свою позицію без погіршення стану інших сторін.
Суть теореми
Основна ідея першої теореми полягає в тому, що ринки приводять до соціального оптимуму Саме тому урядового втручання не потребує і він повинен застосовувати лише політику «Laissez-faire». Однак ті, хто підтримує втручання уряду, кажуть, що припущення, необхідні для того, щоб ця теорема працювала, рідко зустрічаються в реальному житті.
Слід зазначити, що ситуація, коли хтось володіє всіма благами, а решта населення не володіє жодним, є розподілом за Парето. Однак цю ситуацію навряд чи можна вважати ідеальною за будь-яким визначенням добробуту.
Доведення першої фундаментальної теореми
Для доведення першої теореми економічного добробуту можна виконати наступні кроки:
- Визначення моделі: Спочатку необхідно змінити модель економічної системи, в якій доведено теореми. У загальному застосуванні загальна рівноважна модель, яка включає попит, пропозицію, ціни і фактори виробництва.
- Формулювання умов: Встановіть умови, які задовольняються в цій моделі, щоб забезпечити конкуренцію і виявлення зовнішніх впливів. Це може включати вимоги щодо повної конкуренції на ринку, ринку монополій, а також спостереження зовнішніх шоків або державного втручання.
- Визначення економічної ефективності: Сформуйте критерії економічної ефективності, які будуть використані для оцінки результатів моделі. Деякі елементи критерію, такі як попередні Парето, деякі версії компенсаційного критерію Калдора-Хікса і так далі.
- Передбачення рівноваги: За допомогою моделей та умов, визначених у попередніх кроках, з'ясуйте, які умови повинні бути виконані для досягнення рівноваги в цій економічній системі. Це може включати умови рівноваги на ринку товарів та послуг, ринку праці, ринку капіталу і так далі.
- Доведення: Використовуючи модель та наведені умови, введіть, що в рівноважному стані економічна система досягає економічної ефективності. Це можна вимагати математичних доведень, аналіз рівнянь моделі та використання економічної теорії.
- Аналіз результатів: Проаналізуйте отримані результати та їх імплікації. Розгляньте, як доказ першої теореми економічного добробуту підтримує ідею, що конкуренція і зовнішні впливи сприяють досягненню економічної ефективності.
Ці кроки надають загальну структуру для доведення першої теореми економічного добробуту, але варто зауважити, що сам процес доведення може бути складним і деталізованим залежно від конкретної моделі та контексту дослідження.
Автор концепції економіки добробуту
Похідні форми першої теорії економіки добробуту були сформульовані ефективними економістами, включаючи Леона Вальраса, Карла Менгера та Фрідріха фон Гаєка. Однак основна концепція теореми була розроблена Вільямом Стенлі Джевонсом, британським економістом, у 1871 році в його праці «Теорія політичної економії».
У ній Вільям Стенлі Джевонс розглядає основні питання економіки і носить значний внесок у мікроекономічну теорію. Він досліджує залежність попиту від ціни товару та вводить поняття маржинальної корисності, що визначає оптимальний рівень споживання. Джевонс також розглядає пропозицію як залежність від цін та вартості ресурсів, і вводить поняття маржинальних витрат. Його праця відіграла важливу роль у розвитку економічної науки і мала вплив на подальші теоретичні дослідження в галузі мікроекономіки.
Історія виникнення теорем
Адам Сміт (1776)
Обговорюючи тарифи на імпорт, Адам Сміт писав, що:
 | Кожен індивід неминуче прагне зробити річний прибуток суспільства якомога більшим... У цьому, як і в багатьох інших способах, його веде невидима рука, щоб досягти мети, а не його власного наміру... його власного інтересу. Часто сприяє суспільний інтерес ефективніше, ніж він насправді намагається його просувати |  |
Зверніть увагу: ідеї Сміта не були конкретно спрямовані на економіку добробуту, оскільки галузь економіки на той час ще не була створена. Проте, його аргументам приписують не лише основоположну теорію економіки добробуту, а й створення її секти.
Ф. І. Еджворт (1881)
Френсіс Ісідро Еджворт зробив крок до першої фундаментальної теореми, розглянувши економіку чистого обміну без виробництва у своєму «математичному дусі». Він включив у свій аналіз неповну конкуренцію. Його визначення рівноваги майже ідентичне пізнішому визначенню оптимальності за Парето:
| | Незалежно від того, в якому напрямку хтось робить нескінченний крок, P і Π [корисності покупців і продавців] не збільшуються разом, проте, коли один збільшується, інший зменшується | |
Еджворт робить висновок, що рівновага максимізує суму корисностей сторін, яка є окремим випадком ефективності за Парето:
| | Здається, це відповідає загальному принципу механіки, який застосовується до цього конкретного випадку, згідно з яким рівновага досягається, коли загальна задоволена енергія контрагента є відносним або умовним максимумом... | |
Вільфредо Парето (1906/9)
Вільфредо Парето виклав першу фундаментальну теорему у своєму Довіднику (1906) і зробив її суворішою у своєму французькому виданні (Мануель, 1909). Він був першим, хто обґрунтував оптимальність за власними критеріями чи переконливо обгрунтував це твердження. Перша і друга фундаментальні теореми добробуту базуються на цій концепції.
Він розвинув поняття ефективності та зробив вагомий внесок у розуміння того, як оцінювати та вимірювати ефективність алокації ресурсів.
Парето вважав, що економічна ефективність досягається, коли неможливо зробити краще для одного індивіда, не погіршивши ситуацію для іншого індивіда. Це відомо як оптимальність за Парето. Він вперше ввів поняття Парето-оптимальності, яке використовується у теорії добробуту.
Його роботи сприяли розумінню того, як ринкові механізми можуть призводити до ефективного розподілу ресурсів і підтримувати першу теорему економіки добробуту. Його праця стала основою для багатьох подальших досліджень в галузі економічної теорії та допомогла усвідомити важливість конкуренції та ринкових процесів у досягненні економічного ефективності.
Абба Лернер (1934)
У 1934 році Абба Лернер повторив умову Еджворта про те, що криві байдужості повинні перетинатися як дотичні, що робить їх оптимальними. Він стверджував подібну умову для виробництва, що границя виробництва — можливості (PPF, яку він ще назвав «крива продуктивної байдужості») повинна бути дотичною до кривої байдужості спільноти. Він був одним із творців PPF і використав її в 1932 році в статті про міжнародну торгівлю. Він показує, що два аргументи можна виразити однаковими термінами, оскільки PPF відіграє таку ж роль, що й дзеркальна крива байдужості в полі Еджворта. Він також зауважив, що криві не обов'язково диференційовані, так як, той самий результат буде отримано, якщо вони торкаються гострого кута. А ще відзначив, що ринкова економіка може забезпечити ефективний розподіл ресурсів лише в тому випадку, якщо наявна повна конкуренція, а також тільки в тому випадку, якщо грошова політика дозволяє досягти повної зайнятості.
Його визначення оптимальності рівноцінне Парето:
| | Якщо... можна перемістити одну особу на бажану позицію, не переміщуючи іншу на гіршу... можна сказати, що відносна оптимальність ще не досягнута... | |
Умова оптимальності для виробництва, яку сформулював Лернер, вказує на те, що підприємство повинно виробляти ту кількість товару, при якій ціна на товар дорівнює граничним витратам на його виробництво. Це означає, що підприємство виробляє товар до того моменту, коли витрати на виробництво додаткової одиниці товару будуть дорівнювати доходу від її продажу. Проте, ця умова не завжди відповідає умові рівноваги на вільному ринку. Умова рівноваги на вільному ринку вимагає, щоб попит на товар дорівнював пропозиції, тобто кількість товару, яку бажають придбати споживачі, повинна дорівнювати кількості товару, яку пропонують виробники. Ця умова враховує багато інших факторів, крім витрат на виробництво, тому вона є більш загальною і повною.
Гарольд Хотеллінг (1938)
Гарольд Готелінґ у своїй роботі «Економіка вичерпних ресурсів» (англ. «The Economics of Exhaustible Resources», опублікованій в 1931 році, Хотеллінг досліджував проблему оптимальності використання вичерпних ресурсів, таких як нафта і вугілля. Він показав, що оптимальна стратегія використання таких ресурсів повинна бути спрямована на збереження їх для майбутніх поколінь. Це стало відомо як «правило Хотеллінга».
У своїй статті «Загальний добробут та його зв'язок з проблемами оподаткування, залізнодорожних тарифів і тарифів на комунальні послуги» (англ. «The General Welfare in Relation to Problems of Taxation and of Railway and Utility Rates»), (1938), Хотеллінг розглянув питання оптимального розподілу доходів. Він показав, що при певних умовах оптимальний розподіл доходів повинен бути рівним. Це стало відомо як «теорема Хотеллінга про економічний добробут».
Обидві теореми Хотеллінга допомогли встановити базові принципи економічної теорії, які стали важливими для розвитку сучасної макроекономіки і політики розвитку.
Спільні праці науковців
Кеннет Ерроу та Жерар Дебре (окремо, 1951)
Особливо важливим внеском Кеннета Ерроу та Жерара Дебре у розвиток теорії економічного добробуту є їх спільна робота «Економічний добробут і соціальний добробут» (англ. «The Welfare Economics of Income Distribution»), опублікована в 1951 році.
У цій роботі Ерроу та Дебре сформулювали дві фундаментальні теореми економічного добробуту, які стали базою для подальшого розвитку теорії добробуту. Перша теорема стверджує, що в ідеальних умовах ринкової економіки економічний добробут буде максимальним, коли ресурси будуть розподілятися ринковим шляхом, тобто за допомогою взаємодії пропозиції та попиту на ринку. Це означає, що ринкова економіка має потенціал для ефективного розподілу ресурсів та максимального створення благ.
Друга теорема Ерроу-Дебре стверджує, що за умови, коли існує ідеальна конкуренція на ринку, будь-який рівень економічного добробуту може бути досягнутий за допомогою відповідного розподілу доходів. Це означає, що за умови вільної конкуренції на ринку можна забезпечити не лише ефективне використання ресурсів, але й справедливий розподіл доходів серед різних груп населення.
Див. також
Джерела
- Економіка добробуту [Текст]: навч. посіб. / Н. В. Томчук-Пономаренко. — К. : Ліра-К, 2020. — 234 с.
- Фінансовий механізм забезпечення суспільного добробуту: теоретична концептуалізація та проблеми функціонування [Текст]: монографія / В. П. Горин. — Тернопіль: ТНЕУ, 2020. — 516 с.
Посилання
- Артур Сесіл Пігу [Електронний ресурс]: [1]
- Толкачов С. А. Економічна теорія [Електронний ресурс]: [2]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Persha teorema ekonomiki dobrobutu takozh vidoma yak teorema nevidimoyi ruki ce ekonomichna teorema yaka stverdzhuye sho v konkurentnij ekonomici rozpodil resursiv za dopomogoyu rinkovih mehanizmiv prizvodit do dosyagnennya efektivnoyi rivnovagi de zhodna storona ne mozhe pokrashiti svoyu poziciyu bez pogirshennya stanu inshih storin Dobrobut Sut teoremi Osnovna ideya pershoyi teoremi polyagaye v tomu sho rinki privodyat do socialnogo optimumu Same tomu uryadovogo vtruchannya ne potrebuye i vin povinen zastosovuvati lishe politiku Laissez faire Odnak ti hto pidtrimuye vtruchannya uryadu kazhut sho pripushennya neobhidni dlya togo shob cya teorema pracyuvala ridko zustrichayutsya v realnomu zhitti Slid zaznachiti sho situaciya koli htos volodiye vsima blagami a reshta naselennya ne volodiye zhodnim ye rozpodilom za Pareto Odnak cyu situaciyu navryad chi mozhna vvazhati idealnoyu za bud yakim viznachennyam dobrobutu Dovedennya pershoyi fundamentalnoyi teoremi Dlya dovedennya pershoyi teoremi ekonomichnogo dobrobutu mozhna vikonati nastupni kroki Viznachennya modeli Spochatku neobhidno zminiti model ekonomichnoyi sistemi v yakij dovedeno teoremi U zagalnomu zastosuvanni zagalna rivnovazhna model yaka vklyuchaye popit propoziciyu cini i faktori virobnictva Formulyuvannya umov Vstanovit umovi yaki zadovolnyayutsya v cij modeli shob zabezpechiti konkurenciyu i viyavlennya zovnishnih vpliviv Ce mozhe vklyuchati vimogi shodo povnoyi konkurenciyi na rinku rinku monopolij a takozh sposterezhennya zovnishnih shokiv abo derzhavnogo vtruchannya Viznachennya ekonomichnoyi efektivnosti Sformujte kriteriyi ekonomichnoyi efektivnosti yaki budut vikoristani dlya ocinki rezultativ modeli Deyaki elementi kriteriyu taki yak poperedni Pareto deyaki versiyi kompensacijnogo kriteriyu Kaldora Hiksa i tak dali Peredbachennya rivnovagi Za dopomogoyu modelej ta umov viznachenih u poperednih krokah z yasujte yaki umovi povinni buti vikonani dlya dosyagnennya rivnovagi v cij ekonomichnij sistemi Ce mozhe vklyuchati umovi rivnovagi na rinku tovariv ta poslug rinku praci rinku kapitalu i tak dali Dovedennya Vikoristovuyuchi model ta navedeni umovi vvedit sho v rivnovazhnomu stani ekonomichna sistema dosyagaye ekonomichnoyi efektivnosti Ce mozhna vimagati matematichnih doveden analiz rivnyan modeli ta vikoristannya ekonomichnoyi teoriyi Analiz rezultativ Proanalizujte otrimani rezultati ta yih implikaciyi Rozglyante yak dokaz pershoyi teoremi ekonomichnogo dobrobutu pidtrimuye ideyu sho konkurenciya i zovnishni vplivi spriyayut dosyagnennyu ekonomichnoyi efektivnosti Ci kroki nadayut zagalnu strukturu dlya dovedennya pershoyi teoremi ekonomichnogo dobrobutu ale varto zauvazhiti sho sam proces dovedennya mozhe buti skladnim i detalizovanim zalezhno vid konkretnoyi modeli ta kontekstu doslidzhennya Avtor koncepciyi ekonomiki dobrobutuPohidni formi pershoyi teoriyi ekonomiki dobrobutu buli sformulovani efektivnimi ekonomistami vklyuchayuchi Leona Valrasa Karla Mengera ta Fridriha fon Gayeka Odnak osnovna koncepciya teoremi bula rozroblena Vilyamom Stenli Dzhevonsom britanskim ekonomistom u 1871 roci v jogo praci Teoriya politichnoyi ekonomiyi U nij Vilyam Stenli Dzhevons rozglyadaye osnovni pitannya ekonomiki i nosit znachnij vnesok u mikroekonomichnu teoriyu Vin doslidzhuye zalezhnist popitu vid cini tovaru ta vvodit ponyattya marzhinalnoyi korisnosti sho viznachaye optimalnij riven spozhivannya Dzhevons takozh rozglyadaye propoziciyu yak zalezhnist vid cin ta vartosti resursiv i vvodit ponyattya marzhinalnih vitrat Jogo pracya vidigrala vazhlivu rol u rozvitku ekonomichnoyi nauki i mala vpliv na podalshi teoretichni doslidzhennya v galuzi mikroekonomiki Istoriya viniknennya teoremAdam Smit 1776 Obgovoryuyuchi tarifi na import Adam Smit pisav sho Kozhen individ neminuche pragne zrobiti richnij pributok suspilstva yakomoga bilshim U comu yak i v bagatoh inshih sposobah jogo vede nevidima ruka shob dosyagti meti a ne jogo vlasnogo namiru jogo vlasnogo interesu Chasto spriyaye suspilnij interes efektivnishe nizh vin naspravdi namagayetsya jogo prosuvati Zvernit uvagu ideyi Smita ne buli konkretno spryamovani na ekonomiku dobrobutu oskilki galuz ekonomiki na toj chas she ne bula stvorena Prote jogo argumentam pripisuyut ne lishe osnovopolozhnu teoriyu ekonomiki dobrobutu a j stvorennya yiyi sekti F I Edzhvort 1881 Frensis Isidro Edzhvort zrobiv krok do pershoyi fundamentalnoyi teoremi rozglyanuvshi ekonomiku chistogo obminu bez virobnictva u svoyemu matematichnomu dusi Vin vklyuchiv u svij analiz nepovnu konkurenciyu Jogo viznachennya rivnovagi majzhe identichne piznishomu viznachennyu optimalnosti za Pareto Nezalezhno vid togo v yakomu napryamku htos robit neskinchennij krok P i P korisnosti pokupciv i prodavciv ne zbilshuyutsya razom prote koli odin zbilshuyetsya inshij zmenshuyetsya Edzhvort robit visnovok sho rivnovaga maksimizuye sumu korisnostej storin yaka ye okremim vipadkom efektivnosti za Pareto Zdayetsya ce vidpovidaye zagalnomu principu mehaniki yakij zastosovuyetsya do cogo konkretnogo vipadku zgidno z yakim rivnovaga dosyagayetsya koli zagalna zadovolena energiya kontragenta ye vidnosnim abo umovnim maksimumom Vilfredo Pareto 1906 9 Vilfredo Pareto viklav pershu fundamentalnu teoremu u svoyemu Dovidniku 1906 i zrobiv yiyi suvorishoyu u svoyemu francuzkomu vidanni Manuel 1909 Vin buv pershim hto obgruntuvav optimalnist za vlasnimi kriteriyami chi perekonlivo obgruntuvav ce tverdzhennya Persha i druga fundamentalni teoremi dobrobutu bazuyutsya na cij koncepciyi Vin rozvinuv ponyattya efektivnosti ta zrobiv vagomij vnesok u rozuminnya togo yak ocinyuvati ta vimiryuvati efektivnist alokaciyi resursiv Pareto vvazhav sho ekonomichna efektivnist dosyagayetsya koli nemozhlivo zrobiti krashe dlya odnogo individa ne pogirshivshi situaciyu dlya inshogo individa Ce vidomo yak optimalnist za Pareto Vin vpershe vviv ponyattya Pareto optimalnosti yake vikoristovuyetsya u teoriyi dobrobutu Jogo roboti spriyali rozuminnyu togo yak rinkovi mehanizmi mozhut prizvoditi do efektivnogo rozpodilu resursiv i pidtrimuvati pershu teoremu ekonomiki dobrobutu Jogo pracya stala osnovoyu dlya bagatoh podalshih doslidzhen v galuzi ekonomichnoyi teoriyi ta dopomogla usvidomiti vazhlivist konkurenciyi ta rinkovih procesiv u dosyagnenni ekonomichnogo efektivnosti Abba Lerner 1934 U 1934 roci Abba Lerner povtoriv umovu Edzhvorta pro te sho krivi bajduzhosti povinni peretinatisya yak dotichni sho robit yih optimalnimi Vin stverdzhuvav podibnu umovu dlya virobnictva sho granicya virobnictva mozhlivosti PPF yaku vin she nazvav kriva produktivnoyi bajduzhosti povinna buti dotichnoyu do krivoyi bajduzhosti spilnoti Vin buv odnim iz tvorciv PPF i vikoristav yiyi v 1932 roci v statti pro mizhnarodnu torgivlyu Vin pokazuye sho dva argumenti mozhna viraziti odnakovimi terminami oskilki PPF vidigraye taku zh rol sho j dzerkalna kriva bajduzhosti v poli Edzhvorta Vin takozh zauvazhiv sho krivi ne obov yazkovo diferencijovani tak yak toj samij rezultat bude otrimano yaksho voni torkayutsya gostrogo kuta A she vidznachiv sho rinkova ekonomika mozhe zabezpechiti efektivnij rozpodil resursiv lishe v tomu vipadku yaksho nayavna povna konkurenciya a takozh tilki v tomu vipadku yaksho groshova politika dozvolyaye dosyagti povnoyi zajnyatosti Jogo viznachennya optimalnosti rivnocinne Pareto Yaksho mozhna peremistiti odnu osobu na bazhanu poziciyu ne peremishuyuchi inshu na girshu mozhna skazati sho vidnosna optimalnist she ne dosyagnuta Umova optimalnosti dlya virobnictva yaku sformulyuvav Lerner vkazuye na te sho pidpriyemstvo povinno viroblyati tu kilkist tovaru pri yakij cina na tovar dorivnyuye granichnim vitratam na jogo virobnictvo Ce oznachaye sho pidpriyemstvo viroblyaye tovar do togo momentu koli vitrati na virobnictvo dodatkovoyi odinici tovaru budut dorivnyuvati dohodu vid yiyi prodazhu Prote cya umova ne zavzhdi vidpovidaye umovi rivnovagi na vilnomu rinku Umova rivnovagi na vilnomu rinku vimagaye shob popit na tovar dorivnyuvav propoziciyi tobto kilkist tovaru yaku bazhayut pridbati spozhivachi povinna dorivnyuvati kilkosti tovaru yaku proponuyut virobniki Cya umova vrahovuye bagato inshih faktoriv krim vitrat na virobnictvo tomu vona ye bilsh zagalnoyu i povnoyu Garold Hotelling 1938 Garold Goteling u svoyij roboti Ekonomika vicherpnih resursiv angl The Economics of Exhaustible Resources opublikovanij v 1931 roci Hotelling doslidzhuvav problemu optimalnosti vikoristannya vicherpnih resursiv takih yak nafta i vugillya Vin pokazav sho optimalna strategiya vikoristannya takih resursiv povinna buti spryamovana na zberezhennya yih dlya majbutnih pokolin Ce stalo vidomo yak pravilo Hotellinga U svoyij statti Zagalnij dobrobut ta jogo zv yazok z problemami opodatkuvannya zaliznodorozhnih tarifiv i tarifiv na komunalni poslugi angl The General Welfare in Relation to Problems of Taxation and of Railway and Utility Rates 1938 Hotelling rozglyanuv pitannya optimalnogo rozpodilu dohodiv Vin pokazav sho pri pevnih umovah optimalnij rozpodil dohodiv povinen buti rivnim Ce stalo vidomo yak teorema Hotellinga pro ekonomichnij dobrobut Obidvi teoremi Hotellinga dopomogli vstanoviti bazovi principi ekonomichnoyi teoriyi yaki stali vazhlivimi dlya rozvitku suchasnoyi makroekonomiki i politiki rozvitku Spilni praci naukovciv Kennet Errou ta Zherar Debre okremo 1951 Osoblivo vazhlivim vneskom Kenneta Errou ta Zherara Debre u rozvitok teoriyi ekonomichnogo dobrobutu ye yih spilna robota Ekonomichnij dobrobut i socialnij dobrobut angl The Welfare Economics of Income Distribution opublikovana v 1951 roci U cij roboti Errou ta Debre sformulyuvali dvi fundamentalni teoremi ekonomichnogo dobrobutu yaki stali bazoyu dlya podalshogo rozvitku teoriyi dobrobutu Persha teorema stverdzhuye sho v idealnih umovah rinkovoyi ekonomiki ekonomichnij dobrobut bude maksimalnim koli resursi budut rozpodilyatisya rinkovim shlyahom tobto za dopomogoyu vzayemodiyi propoziciyi ta popitu na rinku Ce oznachaye sho rinkova ekonomika maye potencial dlya efektivnogo rozpodilu resursiv ta maksimalnogo stvorennya blag Druga teorema Errou Debre stverdzhuye sho za umovi koli isnuye idealna konkurenciya na rinku bud yakij riven ekonomichnogo dobrobutu mozhe buti dosyagnutij za dopomogoyu vidpovidnogo rozpodilu dohodiv Ce oznachaye sho za umovi vilnoyi konkurenciyi na rinku mozhna zabezpechiti ne lishe efektivne vikoristannya resursiv ale j spravedlivij rozpodil dohodiv sered riznih grup naselennya Div takozhEkonomika dobrobutu Optimum Pareto Neoklasichna ekonomika Rozpodil ekonomika Samopochuttya Druga teorema dobrobutuDzherelaEkonomika dobrobutu Tekst navch posib N V Tomchuk Ponomarenko K Lira K 2020 234 s Finansovij mehanizm zabezpechennya suspilnogo dobrobutu teoretichna konceptualizaciya ta problemi funkcionuvannya Tekst monografiya V P Gorin Ternopil TNEU 2020 516 s PosilannyaArtur Sesil Pigu Elektronnij resurs 1 Tolkachov S A Ekonomichna teoriya Elektronnij resurs 2