Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перемо́га (до 1945 року — Ядлі́вка) — село в Україні, у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області, відоме з XVII століття. Населення становить 1141 особи (2020).
| село Перемога | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Броварський район |
| Громада | Баришівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32060010190085035 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1400 (624 роки) |
| Населення | 1141 особа (2020) |
| Площа | 6,73 км² |
| Поштовий індекс | 07510 |
| Телефонний код | +380 4576 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°29′59″ пн. ш. 31°14′47″ сх. д. / 50.49972° пн. ш. 31.24639° сх. д.Координати: 50°29′59″ пн. ш. 31°14′47″ сх. д. / 50.49972° пн. ш. 31.24639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 102 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07510, Київська обл., Броварський р-н, c. Перемога, вул. Київська,7 |
| Карта | |
  Перемога | |
 Перемога | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Село судячи за все засноване і заселене козаками, християнами-степовиками Подніпров'я ще за часів Київського воєводства Речі Посполитої, на місці давніших поселень часів Руського Князівства з центром у Києві. Місцеві козаки в тій чи іншій мірі були пов'язані з тогочасними русинами і в тій чи іншій мірі очевидно є їх нащадками.
Сліди перебування людей в цих краях сягають ще кам'яної доби.
В часи Великого Князівства Руського з центром у Києві трохи північніше Ядлівки у княжу добу було мисливське угіддя боярина Петра з дружини чернігівських князів, тобто ці землі входили до складу удільного Чернігівського князівства.
За часів включення земель Великого Князівства Руського з центром у Києві до складу Татарщини та Ординського царства після страшенного погрому Київщини на цих землях судячи за все залишилось одне попелище.
Коли ці землі були передані царями Орди князям Литви, тут знову фіксується рух людності, утворення спільноти християн-степовиків Подніпров'я, нащадків як русинів так і хрещених татар. Саме в цей час за переказами сюди на полювання приїжджає козак Ядло, який тут оселяється і започаткує нове поселення. З цього часу Ядлівку позначають на картах, про неї згадують в описах мандрівники, вона зазначена в державних переписах.
У 1654 році у селі на нічліг зупинявся патріарх Антіохійський Макарій III разом зі своєю свитою, зокрема своїм сином і секретарем, архідияконом Павлом Халебським, відомим мандрівником, чиї замітки про тогочасну Україну відомі в усьому світі. Павло зокрема зауважив, що у тогочасній Ядлівці існувала красива фортеця і пречудова церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
За козаччини, до 1782 року селище Ядлівка перебувало у складі Баришівської сотні Переяславського полку. Козаки боронили село від татарських набігів, брали участь у козацьких походах.
Із запровадженням на Лівобережній Україні поділу на намісництва територія Переяславського полку була поділена між повітами Київського намісництва, причому 8 з 18 його сотень були розформовані між різними повітами. Указом від 9 липня 1783 року Переяславський полк був реорганізований у регулярний кінний карабінерний полк російської армії. Переяславське козацтво ще деякий час продовжувало існувати як стан, проте вже не становило окремої автономної військової одиниці.
За описом 1787 року у Ядлівці було 534 душі, село у володінні «казених людей», козаків і власника — сотника Федора Ядловича.
Є на мапі 1800 року в атласі Вільбрехта.
З початку XIX століття Ядлівка була у складі Козелецького повіту Чернігівської губернії та пізніше належала до Новобасанської волості цього повіту. Приблизно у 1907 році було утворено Ядлівську волость.
За переписом 1897 року в селі мешкало 3440 осіб, серед них — 1644 чоловіків та 1696 жінок. Православними себе назвали 3419.
У 1929 році в селі було засновано колгосп «Червоний пахар». Першим його головою став Богатирьов Федір. У 1931 році засновано ще дві артілі — «Ленінський шлях» та «Сміла праця». Селяни-колгоспники змушені були ходити на роботу в колгосп, як на панщину, отримуючи за свою працю трішки зерна, що видавалось на трудодні після виконання державного плану хлібозаготівель. За різними свідченнями від голодомору загинуло від 800 до 1000 осіб.
У Другій світовій війні
У 1943 році, під час німецько-радянської війни, Ядлівка була повністю спалена. Єдиною спорудою, яка вціліла під час пожежі, була церква Пресвятої Богородиці. Тому пізніше біля неї за проєктом художника Володимира Сергійовича Тітуленка було встановлено пам'ятний хрест-подяку селян Богові за відродження села від попелу.
167 жителів Ядлівки було закатовано, спалено живцем, повішено або розстріляно. Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році ці безчинства були відтворені вже рашистами, в підвалі місцевої «Нової пошти» вони закатували і спалили близько десяти молодих хлопців.
Декілька сотень були вивезені на роботи в Німеччину. 450 мешканців села загинули у російському окупаційному війську на фронтах. У 1945 році, по закінченню війни Ядлівку з огляду на культ сталінських перемог переназвали ідеологічною назвою — Перемога.
У 1949 році село увійшло до складу Баришівського району Київської області. У 1967 році в селі збудовані тваринницькі ферми, дільнична лікарня на 35 ліжок, школа на 560 учнів, прокладено дороги з твердим покриттям, встановлено Обеліск Слави.
Будинки та землі села активно скуповуються мешканцями Києва, тому є значна частка некорінного населення.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Баришівського району, село увійшло до складу Броварського району.
Злочини російського вторгнення в Україну
Під час російського вторгнення в Україну село було тимчасово окуповане російськими військами з 28 лютого по 30 березня 2022 року. 11 березня 2022 року, під час спроби евакуації з села Перемога в бік села Гостролуччя за погодженим «зеленим» коридором, окупантами була розстріляна колона мирних жителів, яка складалась виключно із жінок та дітей. Результат цього звірячого вчинку — 7 загиблих, з них одна дитина. Точна кількість поранених наразі невідома. Після розстрілу окупанти змусили залишки колони повернутися до села Перемога і не випускали їх з населеного пункту.
28 лютого 2022 року, у перший день окупації, в Перемозі стратили п'ятьох чоловіків. До 30 березня тут, за різними даними, було вбито або зникли безвісти від 15 до 20 осіб. В підвалі місцевого відділення «Нової пошти» вони закатували і спалили близько десяти молодих хлопців.
Внаслідок цієї окупації в селі було повністю зруйновано 19 будинків, загинуло 15 односельців.
Населення
За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2051 особа, з яких 861 чоловік та 1190 жінок.0
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1428 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,23 % |
| російська | 2,30 % |
| білоруська | 0,27 % |
| молдовська | 0,14 % |
| вірменська | 0,07 % |
Нащадки козаків
Серед корінних жителів села — козацький рід , нащадки козаків Переяславського полку, ймовірно родичі або нащадки козака Федора Красножона, який згадується у списках козаків Баришівської сотні, що проходили присягу 19 січня 1732 року.
Церкви і храмове свято
У селі діє Церква Різдва Богородиці, збудована ще у 1892 році та дивом вціліла через буремні роки. Храмове свято (день села) в Перемозі відмічається на день Різдва Богородиці.
За радянської влади церкву було закрито і частково зруйновано.
У 1992 році церкву було реконструйовано і відкрито для богослужінь.
Відомі особи
Див. також
Примітки
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Описи Київського намісництва 1770—1780-х років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — . — С. 100, 278
- Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 20 вересня 2021.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 года. — C. 206. http://www.knigafund.ru/books/81186 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — C. 268.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація. — К.: Буква, 2008. — 1374 с. — / — С. 56—57/
- Моторошний символізм: могили спалених селян у 1943 та молодиків у 2022 роках (фото). Главком | Glavcom (укр.). 9 травня 2023. Процитовано 9 травня 2023.
- З програми відзначення дня села Перемога, вересень 2022
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання
- Ядловка (Петрово) и Кулажинцы (Куйловце) // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 262—264
- Ядловка (Петрово) и Кулажинцы (Куйловце) // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1872. Прибавленія. — C. 159—161 (№ 8, 15 апрѣля)
- Про село Перемога (Ядлівка) на сайті Україна Інкогніта
 | Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Peremoga Peremo ga do 1945 roku Yadli vka selo v Ukrayini u Barishivskij selishnij gromadi Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti vidome z XVII stolittya Naselennya stanovit 1141 osobi 2020 selo Peremogas Peremoga Cerkva Rizdva Bogorodici 1892 s Peremoga Cerkva Rizdva Bogorodici 1892 Krayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Brovarskij rajonGromada Barishivska selishna gromadaKod KATOTTG UA32060010190085035Osnovni daniZasnovane 1400 624 roki Naselennya 1141 osoba 2020 Plosha 6 73 km Poshtovij indeks 07510Telefonnij kod 380 4576Geografichni daniGeografichni koordinati 50 29 59 pn sh 31 14 47 sh d 50 49972 pn sh 31 24639 sh d 50 49972 31 24639 Koordinati 50 29 59 pn sh 31 14 47 sh d 50 49972 pn sh 31 24639 sh d 50 49972 31 24639Serednya visota nad rivnem morya 102 mMisceva vladaAdresa radi 07510 Kiyivska obl Brovarskij r n c Peremoga vul Kiyivska 7KartaPeremogaPeremogaMapa Peremoga u VikishovishiIstoriyaSelo sudyachi za vse zasnovane i zaselene kozakami hristiyanami stepovikami Podniprov ya she za chasiv Kiyivskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi na misci davnishih poselen chasiv Ruskogo Knyazivstva z centrom u Kiyevi Miscevi kozaki v tij chi inshij miri buli pov yazani z togochasnimi rusinami i v tij chi inshij miri ochevidno ye yih nashadkami Slidi perebuvannya lyudej v cih krayah syagayut she kam yanoyi dobi V chasi Velikogo Knyazivstva Ruskogo z centrom u Kiyevi trohi pivnichnishe Yadlivki u knyazhu dobu bulo mislivske ugiddya boyarina Petra z druzhini chernigivskih knyaziv tobto ci zemli vhodili do skladu udilnogo Chernigivskogo knyazivstva Za chasiv vklyuchennya zemel Velikogo Knyazivstva Ruskogo z centrom u Kiyevi do skladu Tatarshini ta Ordinskogo carstva pislya strashennogo pogromu Kiyivshini na cih zemlyah sudyachi za vse zalishilos odne popelishe Koli ci zemli buli peredani caryami Ordi knyazyam Litvi tut znovu fiksuyetsya ruh lyudnosti utvorennya spilnoti hristiyan stepovikiv Podniprov ya nashadkiv yak rusiniv tak i hreshenih tatar Same v cej chas za perekazami syudi na polyuvannya priyizhdzhaye kozak Yadlo yakij tut oselyayetsya i zapochatkuye nove poselennya Z cogo chasu Yadlivku poznachayut na kartah pro neyi zgaduyut v opisah mandrivniki vona zaznachena v derzhavnih perepisah U 1654 roci u seli na nichlig zupinyavsya patriarh Antiohijskij Makarij III razom zi svoyeyu svitoyu zokrema svoyim sinom i sekretarem arhidiyakonom Pavlom Halebskim vidomim mandrivnikom chiyi zamitki pro togochasnu Ukrayinu vidomi v usomu sviti Pavlo zokrema zauvazhiv sho u togochasnij Yadlivci isnuvala krasiva fortecya i prechudova cerkva na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Za kozachchini do 1782 roku selishe Yadlivka perebuvalo u skladi Barishivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Kozaki boronili selo vid tatarskih nabigiv brali uchast u kozackih pohodah Iz zaprovadzhennyam na Livoberezhnij Ukrayini podilu na namisnictva teritoriya Pereyaslavskogo polku bula podilena mizh povitami Kiyivskogo namisnictva prichomu 8 z 18 jogo soten buli rozformovani mizh riznimi povitami Ukazom vid 9 lipnya 1783 roku Pereyaslavskij polk buv reorganizovanij u regulyarnij kinnij karabinernij polk rosijskoyi armiyi Pereyaslavske kozactvo she deyakij chas prodovzhuvalo isnuvati yak stan prote vzhe ne stanovilo okremoyi avtonomnoyi vijskovoyi odinici Za opisom 1787 roku u Yadlivci bulo 534 dushi selo u volodinni kazenih lyudej kozakiv i vlasnika sotnika Fedora Yadlovicha Ye na mapi 1800 roku v atlasi Vilbrehta Z pochatku XIX stolittya Yadlivka bula u skladi Kozeleckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi ta piznishe nalezhala do Novobasanskoyi volosti cogo povitu Priblizno u 1907 roci bulo utvoreno Yadlivsku volost Pam yatnik voyinam odnoselcyam v parku Slavi yaki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Za perepisom 1897 roku v seli meshkalo 3440 osib sered nih 1644 cholovikiv ta 1696 zhinok Pravoslavnimi sebe nazvali 3419 U 1929 roci v seli bulo zasnovano kolgosp Chervonij pahar Pershim jogo golovoyu stav Bogatirov Fedir U 1931 roci zasnovano she dvi artili Leninskij shlyah ta Smila pracya Selyani kolgospniki zmusheni buli hoditi na robotu v kolgosp yak na panshinu otrimuyuchi za svoyu pracyu trishki zerna sho vidavalos na trudodni pislya vikonannya derzhavnogo planu hlibozagotivel Za riznimi svidchennyami vid golodomoru zaginulo vid 800 do 1000 osib U Drugij svitovij vijni Bratska mogila radyanskih vijskovopolonenih yaki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bilya silskoyi radi U 1943 roci pid chas nimecko radyanskoyi vijni Yadlivka bula povnistyu spalena Yedinoyu sporudoyu yaka vcilila pid chas pozhezhi bula cerkva Presvyatoyi Bogorodici Tomu piznishe bilya neyi za proyektom hudozhnika Volodimira Sergijovicha Titulenka bulo vstanovleno pam yatnij hrest podyaku selyan Bogovi za vidrodzhennya sela vid popelu 167 zhiteliv Yadlivki bulo zakatovano spaleno zhivcem povisheno abo rozstrilyano Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu u 2022 roci ci bezchinstva buli vidtvoreni vzhe rashistami v pidvali miscevoyi Novoyi poshti voni zakatuvali i spalili blizko desyati molodih hlopciv Dekilka soten buli vivezeni na roboti v Nimechchinu 450 meshkanciv sela zaginuli u rosijskomu okupacijnomu vijsku na frontah U 1945 roci po zakinchennyu vijni Yadlivku z oglyadu na kult stalinskih peremog perenazvali ideologichnoyu nazvoyu Peremoga U 1949 roci selo uvijshlo do skladu Barishivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti U 1967 roci v seli zbudovani tvarinnicki fermi dilnichna likarnya na 35 lizhok shkola na 560 uchniv prokladeno dorogi z tverdim pokrittyam vstanovleno Obelisk Slavi Budinki ta zemli sela aktivno skupovuyutsya meshkancyami Kiyeva tomu ye znachna chastka nekorinnogo naselennya 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Barishivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Brovarskogo rajonu Zlochini rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu selo bulo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami z 28 lyutogo po 30 bereznya 2022 roku 11 bereznya 2022 roku pid chas sprobi evakuaciyi z sela Peremoga v bik sela Gostroluchchya za pogodzhenim zelenim koridorom okupantami bula rozstrilyana kolona mirnih zhiteliv yaka skladalas viklyuchno iz zhinok ta ditej Rezultat cogo zviryachogo vchinku 7 zagiblih z nih odna ditina Tochna kilkist poranenih narazi nevidoma Pislya rozstrilu okupanti zmusili zalishki koloni povernutisya do sela Peremoga i ne vipuskali yih z naselenogo punktu 28 lyutogo 2022 roku u pershij den okupaciyi v Peremozi stratili p yatoh cholovikiv Do 30 bereznya tut za riznimi danimi bulo vbito abo znikli bezvisti vid 15 do 20 osib V pidvali miscevogo viddilennya Novoyi poshti voni zakatuvali i spalili blizko desyati molodih hlopciv Vnaslidok ciyeyi okupaciyi v seli bulo povnistyu zrujnovano 19 budinkiv zaginulo 15 odnoselciv NaselennyaZa perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2051 osoba z yakih 861 cholovik ta 1190 zhinok 0 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1428 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 23 rosijska 2 30 biloruska 0 27 moldovska 0 14 virmenska 0 07 Nashadki kozakivSered korinnih zhiteliv sela kozackij rid nashadki kozakiv Pereyaslavskogo polku jmovirno rodichi abo nashadki kozaka Fedora Krasnozhona yakij zgaduyetsya u spiskah kozakiv Barishivskoyi sotni sho prohodili prisyagu 19 sichnya 1732 roku Cerkvi i hramove svyatoDokladnishe Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Peremoga Peremoga Cerkva Rizdva Bogorodici zvedena u 1892 roci U seli diye Cerkva Rizdva Bogorodici zbudovana she u 1892 roci ta divom vcilila cherez buremni roki Hramove svyato den sela v Peremozi vidmichayetsya na den Rizdva Bogorodici Za radyanskoyi vladi cerkvu bulo zakrito i chastkovo zrujnovano U 1992 roci cerkvu bulo rekonstrujovano i vidkrito dlya bogosluzhin Vidomi osobiKrasnozhon Mihajlo Dmitrovich doktor geologichnih nauk Opanasenko Volodimir Dmitrovich ukrayinskij aktor Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiZvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Opisi Kiyivskogo namisnictva 1770 1780 h rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 100 278 Karta Malorossijskoj gubernii iz atlasa Vilbrehta www etomesto ru Procitovano 20 veresnya 2021 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1907 goda C 206 http www knigafund ru books 81186 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej 1905 C 268 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 33 rokiv Kiyivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya K Bukva 2008 1374 s ISBN 978 966 7195 95 3 S 56 57 Motoroshnij simvolizm mogili spalenih selyan u 1943 ta molodikiv u 2022 rokah foto Glavkom Glavcom ukr 9 travnya 2023 Procitovano 9 travnya 2023 Z programi vidznachennya dnya sela Peremoga veresen 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 PosilannyaYadlovka Petrovo i Kulazhincy Kujlovce Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga pyataya Gub gorod Chernigov Uѣzdy Chernigovskij Kozeleckij Surazhskij Kroleveckij i Osterskij Chernigov Zemskaya tipografiya 1874 S 262 264 Yadlovka Petrovo i Kulazhincy Kujlovce Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1872 Pribavleniya C 159 161 8 15 aprѣlya Pro selo Peremoga Yadlivka na sajti Ukrayina Inkognita Ce nezavershena stattya z geografiyi Barishivskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi