Ганс Густавович Пегельман (традиційне написання; правильно — Поегельманн; зустрічаються також написання прізвища Пеегельманн і Пєегельман; іноді зустрічається написання імені Ханс; ест. Hans Pöögelmann; літературний псевдонім: Х. Рооская (ест. H. Rooskaja); нар. 30 грудня 1875, Айденгоф, Феллінський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — пом. 27 січня 1938, СРСР) — естонський і радянський політичний діяч, професійний революціонер, один з керівників Комуністичної партії Естонії, публіцист, поет і перекладач.
Пегельман Ганс Густавович ест. Hans Pöögelmann | |
Народження: | 30 грудня 1875[1] Ліфляндська губернія, Російська імперія |
---|---|
Смерть: | 27 січня 1938[1] (62 роки) Москва, СРСР |
Країна: | Російська імперія і СРСР |
Релігія: | лютеранство |
Партія: | КПРС, Російська соціал-демократична робітнича партія і Комуністична партія Естонії |
Життєпис
Народився 1875 року в родині селянина на хуторі Пуйсте в маєтку Айденгоф (нім. Aidenhof, ест. Aidu) у Феллінському повіті Ліфляндської губернії (нині село Айду у волості Пайсту повіту Вільяндімаа Естонії). У 1888 році закінчив школу в Пайсту, а в 1895 році — Естонське Олександрівське училище в маєтку Каарлі (ест. Kaarlimõisa). В 1892—1896 роки працював вчителем в Вітсярві (ест. Vitsjärve), а потім — поштовим службовцям.
У 1899—1901 роки працював у редакції газети «Постімєес» (ест. «Postimees»), а в 1901—1903 роки був членом редколегії газети «Театая» (ест. «Teataja»), заснованої Костянтином Пятсом, який став згодом президентом Естонії.
В 1902—1905 роки навчався в Німеччині в Лейпцізькому комерційному інституті, де познайомився з марксистським вченням.
У 1905 році вступив до складу Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). Восени того ж року в Ревелі (нині Таллінн), що був на той час адміністративним центром Естляндської губернії, брав участь у подіях революції 1905 року, після чого переховувався і, побоюючись неминучого арешту, був змушений тікати за кордон.
У 1907 році як представник більшовицького крила Російської соціал-демократичної партії керував першою крайовою конференцією її естонських організацій, що проходила у фінському місті Теріокі (нині в Ленінградській області Росії).
1909 році був заарештований і засланий до Наримського краю (Томський округ Томської губернії), звідки в 1911 році втік до Сполучених Штатів Америки. У США оселився в Нью-Йорку, де аж до повернення в Естонію в 1917 році, працював редактором газети естонських соціал-демократів «Уус Ільм» (ест. «Uus Ilm» — «Новий світ»).
Діяльність у 1917 році в Естонії
Повернувшись після Лютневої революції 1917 року до Естонії, був висунутий партією на керівну роботу. Був членом редколегії більшовицької газети «Кійр» (ест. «Kiir» — «Промінь»), а також редактором газет «Тєеліне» (ест. «Tööline» — «Робітник») і «Маатамєес» (ест. «Maatamees» — «Безземельний»). Обирався депутатом Ревельської міської думи і Тимчасової земської ради Естляндської губернії, був членом виконкому Ради робітничих і солдатських депутатів Естляндії. В 1917 році обраний до Всеросійських установчих зборів в Естляндському виборчому окрузі за списком № 2 (більшовики і ЦК безземельних і малоземельних селян). У березні 1918 року був делегатом VII з'їзду РКП(б).
Діяльність у Естляндській трудовій комуні
З 29 листопада 1918 до лютого 1919 року обіймав посаду комісара народного господарства у Виконкомі (уряді) Естляндської трудової комуни — естонської радянської республіки, яка проіснувала 52 дні.
Діяльність у Радянській Росії та СРСР
У 1919 році був завідувачем Естонським відділу Народного комісаріату у справах національностей РРФСР, був членом Центрального бюро окупованих областей ЦК РКП(б). Починаючи з того ж року — на журналістській роботі. Як представник Комуністичної партії Естонії був одним із засновників Комінтерну на його першому (установчому) конгресі, що проходив 2—6 березня 1919 року у Москві. З 1920 року — член ЦК Комуністичної партії Естонії.
З початку 1920-х років — на викладацькій роботі. З 1928 року — професор Ленінградського відділення Комуністичного університету національних меншин заходу імені Ю. Мархлевського (КУНМЗ), з 1929 року — професор Ленінградського педагогічного інституту імені О. В. Герцена.
Редагував журнал «Орас» (ест. «Oras»; 1923—1927) та газету «Коммунісмі Тєел» (ест. «Kommunismi Teel» — «На шляху комунізму»; 1924—1936), що виходили в СРСР естонською мовою, а також орган ЦК Компартії Естонії «Классівійстлус» (ест. «Klassivôitlus» — «Класова боротьба»). Був членом редколегії газети «Едасі» (ест. «Edasi» — «Вперед»). Виступав у пресі з публіцистичними статтями, в основному на політичні та економічні теми.
Член виконавчого Комітету Комінтерну, депутат 1-6 конгресів Комінтерну.
Репресований. Розстріляний 27 січня 1938 року. У довідці прокуратури була сфальсифікована дата смерті: 1941 рік. Реабілітований посмертно.
Творчість
У 1898 році у своєму вірші «Сонети на руїнах Вільяндіського замку» (ест. «Sonetid Viljandi lossivaremetel») передбачив настання нових часів для Естонії. У різних виданнях публікував поетичні твори під псевдонімом Х. Рооская (ест. H. Rooskaja), серед яких такі вірші, як «Поліна кидаю» («Puid pillun», 1900), «Весняні вітри» («Kevadetuuled», 1904), «Кучугури» («Hanged», 1904). У 1910 році вийшла збірка його сатиричних віршів «Грубі нариси». Кращі з його поетичних творів у 1925 році були видані окремою збіркою під назвою «Весняні вітри» («Kevadetuuled»). У 1936 році вийшла збірка його поем «Тим, хто поліг у боротьбі за братів».
Переклав естонською мовою «Інтернаціонал» і «Марсельєзу».
Видані праці (естонською мовою)
Поетичні збірки
Політична література і опубліковані промови
- Poliitilised parteid ja klassivõitlus (Політичні партії і класова боротьба), 1907.
- Mis vaheajal sündis: teejuht sõjavangist tagasitulijatele (Те, що народилося в перерві: путівник від військовополоненого возвращенцу), 1918.
- Waba Eesti (Вільна Естонія), 1918.
- Eesti tulewik (Майбутнє Естонії), 1918.
- Mõned põhijooned majanduslise elu korraldamiseks Eesti töörahwa nõukogude wabariigis (Деякі основні риси ведення господарської життя в Радянській республіці естонських трудящих), 1919.
- Ühtlane elamisraha: üks kommunismuse nurgakiwidest: jutlus Eesti kommuuna tööwäetemplis (Єдині прожиткові гроші: один з наріжних каменів Комунізму: бесіди у святая святих Естляндської трудової комуни), 1919.
- Sini-must-walge lipu all (Під синьо-чорно-білим прапором), 1923.
- Majandusline kriis Eestis (Економічна криза в Естонії), 1932.
- Marx ja marksism Eestis (Маркс і марксизм у Естонії), 1933.
- Neile, kes langesid võitluses vendade eest (Тим, хто поліг у боротьбі за братів), 1936.
- Enamlus ja vähemlus Eestis 1905.a (Більшовики і меншовики в Естонії в 1905 р.), 1936.
- Kaks aastat faschistlikku diktatuuri Eestis (Два роки фашистської диктатури в Естонії), 1936.
Увічнення пам'яті Пегельмана
- У 1959—1990 роки його ім'я носила талліннська вулиця Каупмехе (ест. Kaupmehe), а також вулиці в кількох містах Естонії.
- У 1961 році в центрі естонської столиці, в сквері між вулицями А. Лаутера і Лембіту був встановлений пам'ятник Гансу Пегельману (скульптор А. Валлі, архітектор А. Алас), який був демонтований на початку 1990-х років.
- В радянський період ім'я Г. Пегельмана носив електротехнічний завод у Таллінні (Талліннський електротехнічний завод імені Ганса Пегельмана). На майданчику перед входом до адміністративної будівлі підприємства, де з 1990-х років розташовується бізнес-центр, знаходився пам'ятний камінь висотою один метр з барельєфом Г. Пегельмана. У травні 2008 року пам'ятний камінь перенесено до філії Естонського історичного музею, що знаходиться в замку Маарьямяе, який був наприкінці XIX століття літньою резиденцією графа О. В. Орлова-Давидова.
Примітки
- Eesti biograafiline andmebaas ISIK
- Хронос. Пегельман Ганс Густавович
Література
Джерела
- Г. Пегельман у Великій радянській енциклопедії
- Інформація про Г. Пегельмана в Літературній енциклопедії
Посилання
- Монументальне полювання — стаття і відеорепортаж на сайті телеканалу НТВ про демонтаж в Таллінні пам'ятної плити Г. Пегельману
- Бізнес-центр вимагає повернути скульптуру Пегельмана — Молодь Естонії, 27.05.2008
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Gustavovich Pegelman tradicijne napisannya pravilno Poegelmann zustrichayutsya takozh napisannya prizvisha Peegelmann i Pyeegelman inodi zustrichayetsya napisannya imeni Hans est Hans Poogelmann literaturnij psevdonim H Rooskaya est H Rooskaja nar 30 grudnya 1875 18751230 Ajdengof Fellinskij povit Liflyandska guberniya Rosijska imperiya pom 27 sichnya 1938 SRSR estonskij i radyanskij politichnij diyach profesijnij revolyucioner odin z kerivnikiv Komunistichnoyi partiyi Estoniyi publicist poet i perekladach Pegelman Gans Gustavovich est Hans Poogelmann Narodzhennya 30 grudnya 1875 1875 12 30 1 Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert 27 sichnya 1938 1938 01 27 1 62 roki Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya i SRSRReligiya lyuteranstvoPartiya KPRS Rosijska social demokratichna robitnicha partiya i Komunistichna partiya EstoniyiZhittyepisNarodivsya 1875 roku v rodini selyanina na hutori Pujste v mayetku Ajdengof nim Aidenhof est Aidu u Fellinskomu poviti Liflyandskoyi guberniyi nini selo Ajdu u volosti Pajstu povitu Vilyandimaa Estoniyi U 1888 roci zakinchiv shkolu v Pajstu a v 1895 roci Estonske Oleksandrivske uchilishe v mayetku Kaarli est Kaarlimoisa V 1892 1896 roki pracyuvav vchitelem v Vitsyarvi est Vitsjarve a potim poshtovim sluzhbovcyam U 1899 1901 roki pracyuvav u redakciyi gazeti Postimyees est Postimees a v 1901 1903 roki buv chlenom redkolegiyi gazeti Teataya est Teataja zasnovanoyi Kostyantinom Pyatsom yakij stav zgodom prezidentom Estoniyi V 1902 1905 roki navchavsya v Nimechchini v Lejpcizkomu komercijnomu instituti de poznajomivsya z marksistskim vchennyam U 1905 roci vstupiv do skladu Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi RSDRP Voseni togo zh roku v Reveli nini Tallinn sho buv na toj chas administrativnim centrom Estlyandskoyi guberniyi brav uchast u podiyah revolyuciyi 1905 roku pislya chogo perehovuvavsya i poboyuyuchis neminuchogo areshtu buv zmushenij tikati za kordon U 1907 roci yak predstavnik bilshovickogo krila Rosijskoyi social demokratichnoyi partiyi keruvav pershoyu krajovoyu konferenciyeyu yiyi estonskih organizacij sho prohodila u finskomu misti Terioki nini v Leningradskij oblasti Rosiyi 1909 roci buv zaareshtovanij i zaslanij do Narimskogo krayu Tomskij okrug Tomskoyi guberniyi zvidki v 1911 roci vtik do Spoluchenih Shtativ Ameriki U SShA oselivsya v Nyu Jorku de azh do povernennya v Estoniyu v 1917 roci pracyuvav redaktorom gazeti estonskih social demokrativ Uus Ilm est Uus Ilm Novij svit Diyalnist u 1917 roci v Estoniyi Povernuvshis pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku do Estoniyi buv visunutij partiyeyu na kerivnu robotu Buv chlenom redkolegiyi bilshovickoyi gazeti Kijr est Kiir Promin a takozh redaktorom gazet Tyeeline est Tooline Robitnik i Maatamyees est Maatamees Bezzemelnij Obiravsya deputatom Revelskoyi miskoyi dumi i Timchasovoyi zemskoyi radi Estlyandskoyi guberniyi buv chlenom vikonkomu Radi robitnichih i soldatskih deputativ Estlyandiyi V 1917 roci obranij do Vserosijskih ustanovchih zboriv v Estlyandskomu viborchomu okruzi za spiskom 2 bilshoviki i CK bezzemelnih i malozemelnih selyan U berezni 1918 roku buv delegatom VII z yizdu RKP b Diyalnist u Estlyandskij trudovij komuni Z 29 listopada 1918 do lyutogo 1919 roku obijmav posadu komisara narodnogo gospodarstva u Vikonkomi uryadi Estlyandskoyi trudovoyi komuni estonskoyi radyanskoyi respubliki yaka proisnuvala 52 dni Diyalnist u Radyanskij Rosiyi ta SRSR U 1919 roci buv zaviduvachem Estonskim viddilu Narodnogo komisariatu u spravah nacionalnostej RRFSR buv chlenom Centralnogo byuro okupovanih oblastej CK RKP b Pochinayuchi z togo zh roku na zhurnalistskij roboti Yak predstavnik Komunistichnoyi partiyi Estoniyi buv odnim iz zasnovnikiv Kominternu na jogo pershomu ustanovchomu kongresi sho prohodiv 2 6 bereznya 1919 roku u Moskvi Z 1920 roku chlen CK Komunistichnoyi partiyi Estoniyi Z pochatku 1920 h rokiv na vikladackij roboti Z 1928 roku profesor Leningradskogo viddilennya Komunistichnogo universitetu nacionalnih menshin zahodu imeni Yu Marhlevskogo KUNMZ z 1929 roku profesor Leningradskogo pedagogichnogo institutu imeni O V Gercena Redaguvav zhurnal Oras est Oras 1923 1927 ta gazetu Kommunismi Tyeel est Kommunismi Teel Na shlyahu komunizmu 1924 1936 sho vihodili v SRSR estonskoyu movoyu a takozh organ CK Kompartiyi Estoniyi Klassivijstlus est Klassivoitlus Klasova borotba Buv chlenom redkolegiyi gazeti Edasi est Edasi Vpered Vistupav u presi z publicistichnimi stattyami v osnovnomu na politichni ta ekonomichni temi Chlen vikonavchogo Komitetu Kominternu deputat 1 6 kongresiv Kominternu Represovanij Rozstrilyanij 27 sichnya 1938 roku U dovidci prokuraturi bula sfalsifikovana data smerti 1941 rik Reabilitovanij posmertno TvorchistU 1898 roci u svoyemu virshi Soneti na ruyinah Vilyandiskogo zamku est Sonetid Viljandi lossivaremetel peredbachiv nastannya novih chasiv dlya Estoniyi U riznih vidannyah publikuvav poetichni tvori pid psevdonimom H Rooskaya est H Rooskaja sered yakih taki virshi yak Polina kidayu Puid pillun 1900 Vesnyani vitri Kevadetuuled 1904 Kuchuguri Hanged 1904 U 1910 roci vijshla zbirka jogo satirichnih virshiv Grubi narisi Krashi z jogo poetichnih tvoriv u 1925 roci buli vidani okremoyu zbirkoyu pid nazvoyu Vesnyani vitri Kevadetuuled U 1936 roci vijshla zbirka jogo poem Tim hto polig u borotbi za brativ Pereklav estonskoyu movoyu Internacional i Marselyezu Vidani praci estonskoyu movoyu Poetichni zbirki Kewadetuuled Vesnyani vitri 1926 Luuletused Virshi Tallinn 1957 Uleshuue 1988 Politichna literatura i opublikovani promovi Poliitilised parteid ja klassivoitlus Politichni partiyi i klasova borotba 1907 Mis vaheajal sundis teejuht sojavangist tagasitulijatele Te sho narodilosya v perervi putivnik vid vijskovopolonenogo vozvrashencu 1918 Waba Eesti Vilna Estoniya 1918 Eesti tulewik Majbutnye Estoniyi 1918 Moned pohijooned majanduslise elu korraldamiseks Eesti toorahwa noukogude wabariigis Deyaki osnovni risi vedennya gospodarskoyi zhittya v Radyanskij respublici estonskih trudyashih 1919 Uhtlane elamisraha uks kommunismuse nurgakiwidest jutlus Eesti kommuuna toowaetemplis Yedini prozhitkovi groshi odin z narizhnih kameniv Komunizmu besidi u svyataya svyatih Estlyandskoyi trudovoyi komuni 1919 Sini must walge lipu all Pid sino chorno bilim praporom 1923 Majandusline kriis Eestis Ekonomichna kriza v Estoniyi 1932 Marx ja marksism Eestis Marks i marksizm u Estoniyi 1933 Neile kes langesid voitluses vendade eest Tim hto polig u borotbi za brativ 1936 Enamlus ja vahemlus Eestis 1905 a Bilshoviki i menshoviki v Estoniyi v 1905 r 1936 Kaks aastat faschistlikku diktatuuri Eestis Dva roki fashistskoyi diktaturi v Estoniyi 1936 Uvichnennya pam yati PegelmanaU 1959 1990 roki jogo im ya nosila tallinnska vulicya Kaupmehe est Kaupmehe a takozh vulici v kilkoh mistah Estoniyi U 1961 roci v centri estonskoyi stolici v skveri mizh vulicyami A Lautera i Lembitu buv vstanovlenij pam yatnik Gansu Pegelmanu skulptor A Valli arhitektor A Alas yakij buv demontovanij na pochatku 1990 h rokiv V radyanskij period im ya G Pegelmana nosiv elektrotehnichnij zavod u Tallinni Tallinnskij elektrotehnichnij zavod imeni Gansa Pegelmana Na majdanchiku pered vhodom do administrativnoyi budivli pidpriyemstva de z 1990 h rokiv roztashovuyetsya biznes centr znahodivsya pam yatnij kamin visotoyu odin metr z barelyefom G Pegelmana U travni 2008 roku pam yatnij kamin pereneseno do filiyi Estonskogo istorichnogo muzeyu sho znahoditsya v zamku Maaryamyae yakij buv naprikinci XIX stolittya litnoyu rezidenciyeyu grafa O V Orlova Davidova PrimitkiEesti biograafiline andmebaas ISIK d Track Q25504413 Hronos Pegelman Gans GustavovichLiteraturaPlotnik E Hans Poogelmann Elu ja tegevus 1875 1919 Tallinn 1965 est Mayak R H Pegelman 1875 1935 v knizi Praporonosci revolyuciyi zbirka 1 Tallinn 1964DzherelaG Pegelman u Velikij radyanskij enciklopediyi Informaciya pro G Pegelmana v Literaturnij enciklopediyiPosilannyaMonumentalne polyuvannya stattya i videoreportazh na sajti telekanalu NTV pro demontazh v Tallinni pam yatnoyi pliti G Pegelmanu Biznes centr vimagaye povernuti skulpturu Pegelmana Molod Estoniyi 27 05 2008