Патрі́с Шеро́ (фр. Patrice Chéreau, 2 листопада 1944, Лезініє — 7 жовтня 2013, Париж) — французький кінорежисер, театральний режисер-постановник, актор.
Патріс Шеро | |
---|---|
Patrice Chéreau | |
d | |
Дата народження | 2 листопада 1944 |
Місце народження | Лезініє, Франція |
Дата смерті | 7 жовтня 2013 (68 років) |
Місце смерті | |
Поховання | Пер-Лашез[1] |
Громадянство | Франція |
Професія | кінорежисер, продюсер |
Alma mater | ліцей Людовика Великого |
Напрям | психодрама |
Член у | Берлінська академія мистецтв і Баварська академія витончених мистецтв |
Партнер | Паскаль Ґреґґорі |
IMDb | ID 0161717 |
Нагороди та премії | |
Золотий ведмідь Берлінського кінофестивалю за найкращу режисуру — 2003 рік, стрічка , Золотий ведмідь Берлінського кінофестивалю за найкращий фільм — 2001 рік, стрічка Інтим, Приз журі Каннського кінофесту — 1994 рік, стрічка Королева Марго | |
Патріс Шеро у Вікісховищі |
Біографія
Народився 2 листопада 1944 у містечку Лезініє на заході Франції. Під час навчання у паризькому ліцеї Людовіка Великого, ставив вистави в театральному гуртку. Кар'єру починав як театральний режисер-постановник та актор, працюючи у Мілані, Марселі та інших містах. У 1969–1972 був співдиректором (з Р. Планшоном) Національного народний театр (фр. Le Théâtre national populaire) у Віллербанні, з 1982 очолював «Театр дез Амандьє» (фр. Théâtre Nanterre-Amandiers) у Нантеррі (передмістя Парижа).
Славу у Франції Патріс Шеро здобув на театральній сцені, завдяки класичним постановкам за мотивами Віктора Гюго та Лопе де Вега, а також роботі у амплуа оперного постановника, наприклад, опер Дон Жуан Моцарта та Кільце Нібелунга Вагнера. Як актор, Шеро працював з такими кінорежисерами, як Анджей Вайда, Майкл Манн, Міхаель Ганеке та ін.
Свій перший фільм Патріс Шеро поставив у 1974 році, екранізувавши однойменний роман Джеймса Гедлі Чейза «Плоть орхідеї». У 1983 році на екрани вийшов його фільм «Поранена людина», який у 1984 році отримав кінопремію «Сезар» за найкращий сценарій. Цю ж премію отримала і стрічка 1998 року «Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом».
У 1994 році Шеро отримав Приз журі Каннського кінофестивалю за фільм «Королева Марго» з Ізабель Аджані у головній ролі. Єдиний англомовний фільм режисера 2000 року «Інтим» удостоївся премії Луї Деллюка, нагороди «Блакитний ангел» Берлінського кінофестивалю, Премії Люм'єр та премії Міжнародної асоціації кінокритиків.
Особисте життя
Патріс Шеро був геєм та перебував у тривалих відносинах зі своїм партнером та улюбленим актором Паскалем Греггорі.
Помер Шеро у Парижі 7 жовтня 2013 від раку легенів.
Фільмографія
- Режисер
Рік | Фільм | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
1975 | Плоть орхідеї | La Chair de l'orchidée | за романом Д. Х. Чейза |
1978 | Жюдіт Терпов | Judith Therpauve | |
1983 | Поранена людина | L'Homme blessé | • премія «Сезар» за найкращий кіносценарій • номінація на Золоту пальмову гілку Каннського МКФ |
1986 | Готель «Франція» | Hôtel de France | |
1991 | Проти забуття | Contre l'oubli | колективний проект |
1994 | Королева Марго | La Reine Margot | за однойменним романом О. Дюма • номінація на премію BAFTA • Приз журі Каннського МКФ |
1998 | Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом | Ceux qui m'aiment prendront le train | • премія «Сезар» за найкращу режисуру • Золота зірка кіно за найкращу режисуру • номінація на Золоту пальмову гілку Каннського МКФ |
2001 | Інтим | Intimité | • Приз Луї Деллюка • премія Блакитний ангел Берлінського МКФ за режисуру • Премія «Люм'єр» • Приз ФІПРЕССІ на МКФ в Ріо-де-Жанейро • номінація на Європейський кіноприз |
2003 | Son frère | • Срібний ведмідь Берлінського МКФ за режисуру | |
2005 | Габріель | Gabrielle | за Дж. Конрадом • номінація на Золотого лева Венеційського МКФ |
2009 | Переслідування | Persécution |
- Актор
Рік | Фільм | Оригінальна назва | Режисер |
---|---|---|---|
1983 | Дантон | Danton | Анджей Вайда |
1985 | Adieu Bonaparte | Юсеф Шахін | |
1992 | Останній з могікан | Le Dernier des Mohicans | Майкл Манн |
1997 | Lucie Aubrac | Клод Беррі | |
1999 | Віднайдений час | Le Temps retrouvé | |
2002 | Au plus près du paradis | Тоні Маршалл | |
2003 | Час вовків | Le Temps du loup | Міхаель Ганеке |
Джерела
- Languages: An Interview with Patrice Chéreau(англ.)
- Patrice Chéreau, Director of Stage and Screen(англ.)
Примітки
- Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2013. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Patrice Chéreau. The Daily Telegraph (obituary). London. 8 жовтня 2013. Процитовано 7 жовтня 2015.
- Moss, Stephen (25 квітня 2011). Patrice Chéreau: 'It's OK to be hated'. The Guardian. London. Процитовано 7 жовтня 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Патріс Шеро |
- Conferenza di Patrice Chéreau a Milano (італ.)
- Festival de Cannes, La reine Margot (фр.)
- зеркала (абзац о Шеро)[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patri s Shero fr Patrice Chereau 2 listopada 1944 Leziniye 7 zhovtnya 2013 Parizh francuzkij kinorezhiser teatralnij rezhiser postanovnik aktor Patris SheroPatrice ChereaudData narodzhennya 2 listopada 1944 1944 11 02 Misce narodzhennya Leziniye FranciyaData smerti 7 zhovtnya 2013 2013 10 07 68 rokiv Misce smerti Klishi O de Sen FranciyaPohovannya Per Lashez 1 Gromadyanstvo FranciyaProfesiya kinorezhiser prodyuserAlma mater licej Lyudovika VelikogoNapryam psihodramaChlen u Berlinska akademiya mistectv i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvPartner Paskal GreggoriIMDb ID 0161717Nagorodi ta premiyiPriz zhuri 1994 Sribnij vedmid za najkrashu rezhisuru 2003 Zolota zirka kino 1999 priz Luyi Dellyuka 2001 d 1989 d 1992 d 1996 d 2003 Q3404529 1992 Q3114261 1992 d 1993 d 2008 premiya Sezar za najkrashij scenarij 1984 premiya Sezar za najkrashu rezhisuru 1999 dZolotij vedmid Berlinskogo kinofestivalyu za najkrashu rezhisuru 2003 rik strichka Zolotij vedmid Berlinskogo kinofestivalyu za najkrashij film 2001 rik strichka Intim Priz zhuri Kannskogo kinofestu 1994 rik strichka Koroleva MargoPatris Shero u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 2 listopada 1944 u mistechku Leziniye na zahodi Franciyi Pid chas navchannya u parizkomu liceyi Lyudovika Velikogo staviv vistavi v teatralnomu gurtku Kar yeru pochinav yak teatralnij rezhiser postanovnik ta aktor pracyuyuchi u Milani Marseli ta inshih mistah U 1969 1972 buv spivdirektorom z R Planshonom Nacionalnogo narodnij teatr fr Le Theatre national populaire u Villerbanni z 1982 ocholyuvav Teatr dez Amandye fr Theatre Nanterre Amandiers u Nanterri peredmistya Parizha Slavu u Franciyi Patris Shero zdobuv na teatralnij sceni zavdyaki klasichnim postanovkam za motivami Viktora Gyugo ta Lope de Vega a takozh roboti u amplua opernogo postanovnika napriklad oper Don Zhuan Mocarta ta Kilce Nibelunga Vagnera Yak aktor Shero pracyuvav z takimi kinorezhiserami yak Andzhej Vajda Majkl Mann Mihael Ganeke ta in Svij pershij film Patris Shero postaviv u 1974 roci ekranizuvavshi odnojmennij roman Dzhejmsa Gedli Chejza Plot orhideyi U 1983 roci na ekrani vijshov jogo film Poranena lyudina yakij u 1984 roci otrimav kinopremiyu Sezar za najkrashij scenarij Cyu zh premiyu otrimala i strichka 1998 roku Ti hto mene lyublyat poyidut potyagom U 1994 roci Shero otrimav Priz zhuri Kannskogo kinofestivalyu za film Koroleva Margo z Izabel Adzhani u golovnij roli Yedinij anglomovnij film rezhisera 2000 roku Intim udostoyivsya premiyi Luyi Dellyuka nagorodi Blakitnij angel Berlinskogo kinofestivalyu Premiyi Lyum yer ta premiyi Mizhnarodnoyi asociaciyi kinokritikiv Osobiste zhittyaPatris Shero buv geyem ta perebuvav u trivalih vidnosinah zi svoyim partnerom ta ulyublenim aktorom Paskalem Greggori Pomer Shero u Parizhi 7 zhovtnya 2013 vid raku legeniv FilmografiyaRezhiserRik Film Originalna nazva Primitki1975 Plot orhideyi La Chair de l orchidee za romanom D H Chejza1978 Zhyudit Terpov Judith Therpauve1983 Poranena lyudina L Homme blesse premiya Sezar za najkrashij kinoscenarij nominaciya na Zolotu palmovu gilku Kannskogo MKF1986 Gotel Franciya Hotel de France1991 Proti zabuttya Contre l oubli kolektivnij proekt1994 Koroleva Margo La Reine Margot za odnojmennim romanom O Dyuma nominaciya na premiyu BAFTA Priz zhuri Kannskogo MKF1998 Ti hto mene lyublyat poyidut potyagom Ceux qui m aiment prendront le train premiya Sezar za najkrashu rezhisuru Zolota zirka kino za najkrashu rezhisuru nominaciya na Zolotu palmovu gilku Kannskogo MKF2001 Intim Intimite Priz Luyi Dellyuka premiya Blakitnij angel Berlinskogo MKF za rezhisuru Premiya Lyum yer Priz FIPRESSI na MKF v Rio de Zhanejro nominaciya na Yevropejskij kinopriz2003 Son frere Sribnij vedmid Berlinskogo MKF za rezhisuru2005 Gabriel Gabrielle za Dzh Konradom nominaciya na Zolotogo leva Venecijskogo MKF2009 Peresliduvannya PersecutionAktorRik Film Originalna nazva Rezhiser1983 Danton Danton Andzhej Vajda1985 Adieu Bonaparte Yusef Shahin1992 Ostannij z mogikan Le Dernier des Mohicans Majkl Mann1997 Lucie Aubrac Klod Berri1999 Vidnajdenij chas Le Temps retrouve2002 Au plus pres du paradis Toni Marshall2003 Chas vovkiv Le Temps du loup Mihael GanekeDzherelaLanguages An Interview with Patrice Chereau angl Patrice Chereau Director of Stage and Screen angl PrimitkiLe Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 2013 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 Patrice Chereau The Daily Telegraph obituary London 8 zhovtnya 2013 Procitovano 7 zhovtnya 2015 Moss Stephen 25 kvitnya 2011 Patrice Chereau It s OK to be hated The Guardian London Procitovano 7 zhovtnya 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Patris SheroConferenza di Patrice Chereau a Milano ital Festival de Cannes La reine Margot fr zerkala abzac o Shero nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Ce nezavershena stattya pro francuzkogo kinorezhisera abo kinorezhiserku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi