Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мері Патриція Пленгман (англ. Mary Patricia Plangman), відома як Патри́ція Га́йсміт (англ. Patricia Highsmith, 19 січня 1921 — 4 лютого 1995) — американська письменниця, прославилена психологічними нуар-детективами та серією книг про Тома Ріплі.
| Патриція Гайсміт | ||||
|---|---|---|---|---|
| Patricia Highsmith | ||||
 Патриція Гайсміт у 1988 році | ||||
| Ім'я при народженні | Мері Патриція Пленгман | |||
| Псевдонім | Claire Morgan[1] | |||
| Народилася | 19 січня 1921 Форт-Верт, Техас, США | |||
| Померла | 4 лютого 1995 (74 роки) ·Апластична анемія і рак легень | |||
| Поховання | d[2] | |||
| Громадянство |  США | |||
| Місце проживання | Нью-Йорк | |||
| Діяльність | романістка | |||
| Alma mater | Бернард-коледж | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1950 — | |||
| Напрямок | модернізм | |||
| Жанр | саспенс, психологічний трилер, кримінальна белетристика | |||
| Magnum opus | d, d[3], d[4], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Талановитий містер Ріплі, Ріплі під землею, Ріплі під водою, Хлопчик, який слідував за Ріплі, d, d і d | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |
| |||
| | ||||
 Патриція Гайсміт у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Її перший роман «Незнайомці в потягу» (1950) про подвійне вбивство був екранізований Альфредом Гічкоком. У пенталогії про Томі Ріплі вона створила образ злочинця, що викликає захоплення, змішане з відразою.
Біографія
Гайсміт народилася в містечку Форт-Верт (штат Техас), але спочатку виховувалася бабусею по материнській лінії і жила в Нью-Йорку (пізніше вона називала цей час «маленьке пекло»), а пізніше матір'ю Мері Коатс (13 вересня 1895 — 12 березня 1991) і вітчимом Стенлі Гайсмітом (мати побралася з ним у 1924), які були професійними акторами. Мати Патриції розлучилася з її батьком Джеєм Бернардом Пленгманом (1889—1975) за 10 днів до її народження. Юна Гайсміт була в досить напружених стосунках з матір'ю, часто кривдила вітчима, хоча пізніше нерідко намагалася переманити його на свій бік у сварках з матір'ю. Як говорила сама Гайсміт, її мати зізналася, що намагалася перервати вагітність, випивши скипидар. Гайсміт так і не звикла до стосунків «люблю-ненавижу», що переслідувало її до кінця життя і описане нею в оповіданні «Черепаха» (про хлопчика, що зарізав свою матір).
Бабуся навчила Патрицію читати ще в ранньому дитинстві. Гайсміт простудіювала велику бібліотеку матері й вітчима. У 8 років Гайсміт відкрила для себе «Людський розум» і прийшла в захоплення від обстежень пацієнтів із такими психічними відхиленнями, як піроманія та шизофренія.
Як стверджує біограф письменниці Ендрю Вілсон у книзі «Красива тінь», життя Гайсміт не було простим: вона мала алкоголізм, її романи тривали не більше кількох років, а сучасники бачили її жорстокою людиноненависницею.
Вона віддавала перевагу над людьми компанії тварин. У неї жили кішки і равлики. Останні, за словами Гайсміт, вселяли їй дивний спокій, в саду у письменниці жили кілька сотень цих молюсків, іноді вона возила частину з них із собою. Якось Гайсміт сказала: «Моя уява працює значно краще, якщо мені не доводиться спілкуватися з людьми». За словами її знайомого Отто Пенцлера, «Гайсміт була недоброзичливою, важкою, неприємною, жорстокою, нелюблячою людиною. Я так і не зміг зрозуміти, як взагалі людська істота може бути настільки відразливою».
Патриція Гайсміт не була у шлюбі і не мала дітей. Деякі з сучасників приписують їй лесбійські схильності, і, зокрема, роман з американською письменницею ([en]).
Патриція Гайсміт померла 4 лютого 1995 року в Локарно (Швейцарія) від лейкемії.
Нагороди
- 1946 — «за найкраще дебютне оповідання» «Героїня», опубліковане в журналі Harper's Bazaar
- 1951 — Номінована на Премію Едгара Алана По «за найкращу дебютну повість» «Випадкові попутники»
- 1956 — Номінована на Премію Едгара Алана По «за найкращий роман» «Талановитий містер Ріплі»
- 1957 — Нагорода за найкращій іноземний роман французької премії «Гран-прі поліцейської літератури» за «Талановитий містер Ріплі»
- 1963 — Премія Едгара Алана По «за найкраще оповідання» «Черепаха»
- 1964 — Премія Даггер в категорії «найкращий іноземний роман» присуджена Асоціацією письменників детективних жанру Великої Британії за роман «The two faces of January»
- 1975 — [fr] за «L'Amateur d'escargot»
- 1990 — Офіцер французького Ордена мистецтв та літератури
Бібліографія
Романи
- Випадкові попутники (Strangers on a Train, 1950)
- Ціна солі (The Price of Salt, 1953)
- The Blunderer (1954)
- Талановитий містер Ріплі (The Talented Mr. Ripley, 1955)
- Deep Water (1957)
- Гра на виживання (A Game for the Living, 1958)
- This Sweet Sickness (1960)
- The Two Faces of January (1961)
- Крик сови (The Cry of the Owl, 1962)
- The Glass Cell (1964)
- Вигадник вбивств (A Suspension of Mercy, aka The Story-teller, 1965)
- Ті, хто йдуть геть (Those Who Walk Away, 1967)
- Сходження (The Tremor of Forgery, 1969)
- Ріплі під землею (Ripley Under Ground, 1970)
- Викуп за собаку (A Dog's Ransom, 1972)
- Гра Ріплі (Ripley's Game, 1974)
- Edith's Diary (1977)
- Хлопчик, який слідував за Ріплі (The Boy Who Followed Ripley, 1980)
- People Who Knock on the Door (1983)
- Found in the Street (1987)
- Ріплі під водою (Ripley Under Water, 1991)
- Small g: a Summer Idyll (1995)
Збірки оповідань
- Eleven (1970)
- Little Tales of Misogyny (1974)
- The Animal Lover's Book of Beastly Murder
- Slowly, Slowly in the Wind (1979)
- The Black House (1981)
- Mermaids on the Golf Course (1985)
- Tales of Natural and Unnatural Catastrophes (1987)
- Nothing That Meets the Eye: The Uncollected Stories (2002)
- Man's Best Friend and Other Stories (2004)
Екранізації
- 1951 — Незнайомці в потягу
- 1961 — На яскравому сонці
- 1977 —
- 1977 —
- 1981 —
- 1987 —
- 1999 — Талановитий містер Ріплі
- 2002 —
- 2005 —
- 2009 —
- 2014 — Дволикий січень
- 2015 — Керол (за романом «Ціна солі»)
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- http://www.nytimes.com/2003/08/31/books/review/31HARRIST.html
- http://lccn.loc.gov/54006048
- // (untranslated) — 2013.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Літературний мережевий ресурс Litportal (рос.).
- Мейсон Каррі. Щоденні ритуали: так працюють митці = Daily Rituals How Artists Work. — К. : Самміт-книга, 2020. — 415 с. — . (укр.)
- . Архів оригіналу за 19 травня 2008. Процитовано 27 травня 2015.
- A passion that turned to poison
- Patricia Highsmith. Internationales Biographisches Archiv 02/2005 от 15.01.2005
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Патриція Гайсміт |
- Біографія
- Фільми за творами П. Гайсміт на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meri Patriciya Plengman angl Mary Patricia Plangman vidoma yak Patri ciya Ga jsmit angl Patricia Highsmith 19 sichnya 1921 4 lyutogo 1995 amerikanska pismennicya proslavilena psihologichnimi nuar detektivami ta seriyeyu knig pro Toma Ripli Patriciya GajsmitPatricia HighsmithPatriciya Gajsmit u 1988 rociIm ya pri narodzhenni Meri Patriciya PlengmanPsevdonim Claire Morgan 1 Narodilasya 19 sichnya 1921 1921 01 19 Fort Vert Tehas SShAPomerla 4 lyutogo 1995 1995 02 04 74 roki Lokarno Shvejcariya Aplastichna anemiya i rak legenPohovannya d 2 Gromadyanstvo SShAMisce prozhivannya Nyu JorkDiyalnist romanistkaAlma mater Bernard koledzhMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti 1950 Napryamok modernizmZhanr saspens psihologichnij triler kriminalna beletristikaMagnum opus d d 3 d 4 d d d d d d d d d d d d Talanovitij mister Ripli Ripli pid zemleyu Ripli pid vodoyu Hlopchik yakij sliduvav za Ripli d d i dKonfesiya ateyizmAvtografNagorodi Orden Mistectv ta literaturi Patriciya Gajsmit u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Yiyi pershij roman Neznajomci v potyagu 1950 pro podvijne vbivstvo buv ekranizovanij Alfredom Gichkokom U pentalogiyi pro Tomi Ripli vona stvorila obraz zlochincya sho viklikaye zahoplennya zmishane z vidrazoyu BiografiyaGajsmit narodilasya v mistechku Fort Vert shtat Tehas ale spochatku vihovuvalasya babuseyu po materinskij liniyi i zhila v Nyu Jorku piznishe vona nazivala cej chas malenke peklo a piznishe matir yu Meri Koats 13 veresnya 1895 12 bereznya 1991 i vitchimom Stenli Gajsmitom mati pobralasya z nim u 1924 yaki buli profesijnimi aktorami Mati Patriciyi rozluchilasya z yiyi batkom Dzheyem Bernardom Plengmanom 1889 1975 za 10 dniv do yiyi narodzhennya Yuna Gajsmit bula v dosit napruzhenih stosunkah z matir yu chasto krivdila vitchima hocha piznishe neridko namagalasya peremaniti jogo na svij bik u svarkah z matir yu Yak govorila sama Gajsmit yiyi mati ziznalasya sho namagalasya perervati vagitnist vipivshi skipidar Gajsmit tak i ne zvikla do stosunkiv lyublyu nenavizhu sho peresliduvalo yiyi do kincya zhittya i opisane neyu v opovidanni Cherepaha pro hlopchika sho zarizav svoyu matir Babusya navchila Patriciyu chitati she v rannomu ditinstvi Gajsmit prostudiyuvala veliku biblioteku materi j vitchima U 8 rokiv Gajsmit vidkrila dlya sebe Lyudskij rozum i prijshla v zahoplennya vid obstezhen paciyentiv iz takimi psihichnimi vidhilennyami yak piromaniya ta shizofreniya Yak stverdzhuye biograf pismennici Endryu Vilson u knizi Krasiva tin zhittya Gajsmit ne bulo prostim vona mala alkogolizm yiyi romani trivali ne bilshe kilkoh rokiv a suchasniki bachili yiyi zhorstokoyu lyudinonenavisniceyu Vona viddavala perevagu nad lyudmi kompaniyi tvarin U neyi zhili kishki i ravliki Ostanni za slovami Gajsmit vselyali yij divnij spokij v sadu u pismennici zhili kilka soten cih molyuskiv inodi vona vozila chastinu z nih iz soboyu Yakos Gajsmit skazala Moya uyava pracyuye znachno krashe yaksho meni ne dovoditsya spilkuvatisya z lyudmi Za slovami yiyi znajomogo Otto Penclera Gajsmit bula nedobrozichlivoyu vazhkoyu nepriyemnoyu zhorstokoyu nelyublyachoyu lyudinoyu Ya tak i ne zmig zrozumiti yak vzagali lyudska istota mozhe buti nastilki vidrazlivoyu Patriciya Gajsmit ne bula u shlyubi i ne mala ditej Deyaki z suchasnikiv pripisuyut yij lesbijski shilnosti i zokrema roman z amerikanskoyu pismenniceyu en Patriciya Gajsmit pomerla 4 lyutogo 1995 roku v Lokarno Shvejcariya vid lejkemiyi Nagorodi1946 za najkrashe debyutne opovidannya Geroyinya opublikovane v zhurnali Harper s Bazaar 1951 Nominovana na Premiyu Edgara Alana Po za najkrashu debyutnu povist Vipadkovi poputniki 1956 Nominovana na Premiyu Edgara Alana Po za najkrashij roman Talanovitij mister Ripli 1957 Nagoroda za najkrashij inozemnij roman francuzkoyi premiyi Gran pri policejskoyi literaturi za Talanovitij mister Ripli 1963 Premiya Edgara Alana Po za najkrashe opovidannya Cherepaha 1964 Premiya Dagger v kategoriyi najkrashij inozemnij roman prisudzhena Asociaciyeyu pismennikiv detektivnih zhanru Velikoyi Britaniyi za roman The two faces of January 1975 fr za L Amateur d escargot 1990 Oficer francuzkogo Ordena mistectv ta literaturiBibliografiyaRomani Vipadkovi poputniki Strangers on a Train 1950 Cina soli The Price of Salt 1953 The Blunderer 1954 Talanovitij mister Ripli The Talented Mr Ripley 1955 Deep Water 1957 Gra na vizhivannya A Game for the Living 1958 This Sweet Sickness 1960 The Two Faces of January 1961 Krik sovi The Cry of the Owl 1962 The Glass Cell 1964 Vigadnik vbivstv A Suspension of Mercy aka The Story teller 1965 Ti hto jdut get Those Who Walk Away 1967 Shodzhennya The Tremor of Forgery 1969 Ripli pid zemleyu Ripley Under Ground 1970 Vikup za sobaku A Dog s Ransom 1972 Gra Ripli Ripley s Game 1974 Edith s Diary 1977 Hlopchik yakij sliduvav za Ripli The Boy Who Followed Ripley 1980 People Who Knock on the Door 1983 Found in the Street 1987 Ripli pid vodoyu Ripley Under Water 1991 Small g a Summer Idyll 1995 Zbirki opovidan Eleven 1970 Little Tales of Misogyny 1974 The Animal Lover s Book of Beastly Murder Slowly Slowly in the Wind 1979 The Black House 1981 Mermaids on the Golf Course 1985 Tales of Natural and Unnatural Catastrophes 1987 Nothing That Meets the Eye The Uncollected Stories 2002 Man s Best Friend and Other Stories 2004 Ekranizaciyi1951 Neznajomci v potyagu 1961 Na yaskravomu sonci 1977 1977 1981 1987 1999 Talanovitij mister Ripli 2002 2005 2009 2014 Dvolikij sichen 2015 Kerol za romanom Cina soli Primitkihttp id loc gov authorities names n95118082 html Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www nytimes com 2003 08 31 books review 31HARRIST html http lccn loc gov 54006048 untranslated 2013 d Track Q4704926 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Literaturnij merezhevij resurs Litportal ros Mejson Karri Shodenni rituali tak pracyuyut mitci Daily Rituals How Artists Work K Sammit kniga 2020 415 s ISBN 978 966 986 199 3 ukr Arhiv originalu za 19 travnya 2008 Procitovano 27 travnya 2015 A passion that turned to poison Patricia Highsmith Internationales Biographisches Archiv 02 2005 ot 15 01 2005PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Patriciya Gajsmit Biografiya Filmi za tvorami P Gajsmit na sajti IMDb angl