Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паскаль Ліссуба (фр. Pascal Lissouba; 15 листопада 1931 — 24 серпня 2020) — конголезький державний і політичний діяч, перший демократично обраний президент Республіки Конго. Очолював уряд за президентства Альфонса Массамба-Деба, займав посади в кабінеті міністрів за правління Маріана Нгуабі. Був звинувачений у причетності до змови та вбивства Нгуабі, в подальшому його було реабілітовано.
| Паскаль Ліссуба фр. Pascal Lissouba | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 31 серпня 1992 — 24 жовтня 1997 року | |||
| Попередник: | Дені Сассу-Нгессо | ||
| Наступник: | Дені Сассу-Нгессо | ||
| |||
| 24 грудня 1963 — 15 квітня 1966 року | |||
| Попередник: | Альфонс Массамба-Деба | ||
| Наступник: | Амбруаз Нумазалай | ||
| Народження: | 15 листопада 1931[1][2][3] d, Французьке Конго, Французька Екваторіальна Африка | ||
| Смерть: | 24 серпня 2020[4][5] (88 років) Перпіньян[5] | ||
| Причина смерті: | хвороба Альцгеймера[5] | ||
| Країна: | Республіка Конго | ||
| Освіта: | Паризький університет | ||
| Ступінь: | доктор наук | ||
| Партія: | d і d | ||
| | |||
Біографія
Ранні роки
Народився в невеликому містечку в департаменті Ніарі, неподалік від габонського кордону. Походив з народності нзабі. Середню освіту здобував у Браззавілі. Вивчав агрономію в Ліцеї Фелікса Фора в Ніцці й сільськогосподарське машинобудування у Вищій школі сільського господарства в Тунісі. Має докторський ступінь з генетики і рослинництва. Працював у паризьких НДІ.
1962 року Паскаль Ліссуба повернувся до Конго, що до того часу вже стало незалежною державою . На батьківщині очолив державну Сільськогосподарську службу.
Робота в уряді
В серпні 1963 року було повалено прозахідного президента Фюльбера Юлу. Влада перейшла до тимчасового уряду на чолі з лівим політиком Альфонсом Массамба-Деба. Паскаль Ліссуба отримав пост міністра сільського господарства. Після обрання Массамба-Деба президентом на безальтернативних виборах у грудні того ж року Ліссубу було призначено на посаду прем'єр-міністра.
На чолі уряду Ліссуба виступав провідником соціалістичного курсу Массамба-Деба. Було розгорнуто програму націоналізації промисловості, енергетики й торгівлі. Головним зовнішнім партнером Конго став маоїстський Китай, зміцнювались відносини з СРСР і Кубою, але при цьому зберігалось економічне співробітництво з Францією. Велось промислове будівництво, розвивалась соціальна інфраструктура, передусім освіта й охорона здоров'я. Уряд Ліссуби відіграв важливу роль в організації I Всеафриканських ігор 1965 року в Браззавілі.
Паскаль Ліссуба належав до «Групи Мпіла» — неформального кола найближчих соратників Массамба-Деба. Та структура, що об'єднала провідних марксистських ідеологів і технократів, ухвалювала основні політичні рішення, в тому числі щодо політичних репресій та позасудових розправ. Як її представник Ліссуба ніс відповідальність за вбивства противників режиму.
До весни 1966 року змінились політичні розклади в керівництві урядової партії Національний рух революції. Стосунки Паскаля Ліссуби з президентом Массамба-Деба ускладнились. Новим прем'єр-міністром було призначено Амбруаза Нумазалай, опонента Ліссуби.
Залишивши державний пост, Ліссуба зайнявся викладанням генетики та сільськогосподарськими експериментами з вирощування какао та манго.
За режиму Нгуабі
В липні 1968 року в Конго спалахнула політична криза. Група армійських офіцерів на чолі з Маріаном Нгуабі виступила проти Массамба-Деба. 26 липня Паскаль Ліссуба та троє його однодумців звернулись із відкритим листом до президента. Вони закликали Массамба-Деба не допустити етнічно мотивованих рішень, відстоювати національну єдність, виступили за національну демократію та реформи, а головне — запропонували усвідомити, наскільки в Конго склались умови для соціалістичного будівництва та враховувати не стільки ідеологічні установки, скільки соціальні, економічні та культурні реалії країни (при цьому в тексті містилось посилання на Леніна).
5 серпня 1968 року влада перейшла до Національної ради революції на чолі з капітаном Нгуабі. Паскаль Ліссуба отримав у новому уряді пост міністра планування, потім — міністра сільського господарства. Обіймав ту посаду близько року, до червня 1969.
17 жовтня 1969 року Ліссубу разом з іншими членами «Групи Мпіла» було заарештовано за наказом Нгуабі й піддано суду за звинуваченням у співучасті в убивстві опозиціонерів. Його було виправдано, однак він отримав заборону на політичну діяльність. Після того він повернувся до викладання біології та генетики. Був деканом факультету природничих наук Університету Браззавіля.
В лютому 1972 року після невдалої спроби військового перевороту на чолі з лейтенантом , Паскаля Ліссубу знову заарештували й віддали під суд. Його було засуджено до довічного ув'язнення, однак невдовзі амністовано та введено до складу ЦК урядової Конголезької партії праці. Ліссуба виступив за амністію для всіх політв'язнів, після чого знову був заарештований за участь у Русі 22 лютого. Проте суд виправдав Ліссубу.
Вчергове Паскаля Ліссубу було заарештовано в березні 1976 року під час спроби загального страйку проти політики Нгуабі. Провів в ув'язненні кілька тижнів, після чого його було звільнено.
18 березня 1977 року Маріана Нгуабі було вбито в результаті військової змови. Влада перейшла до Військового комітету партії на чолі з Жоакімом Йомбі-Опанго й Дені Сассу-Нгессо. Відповідальність за вбивство Нгуабі вони поклали на колишнього президента Альфонса Массамба-Деба, розстріляного 25 березня (в подальшому те звинувачення було посмертно знято). Разом із Массамба-Деба заарештували й Ліссубу. Йому загрожував розстріл, але збереження його життя вимагали впливові політики Франсафрики на чолі з президентом Габону Омаром Бонго.
Смертний вирок Ліссубі було замінено на довічне ув'язнення. Він перебував у в'язницях до 1979 року, коли Сассу-Нгессо усунув від влади президента Йомбі-Опанго та провів широку амністію. Після звільнення Паскаль Ліссуба виїхав до Франції. У 1980-их роках Ліссуба займався наукою та викладанням. Працював в Університеті Валь-де-Марн, від 1985 — в африканській дирекції ЮНЕСКО з науки й техніки.
Президентство
На рубежі 1990/1991 років в Народній Республіці Конго почались політичні реформи. 25 лютого 1991 року президент Сассу-Нгессо скликав Національно-державну конференцію. На тому форумі було ухвалено рішення про відмову марксизму-ленінізму як державної ідеології, перехід до багатопартійної демократії та ринкової економіки, політичної реабілітації Фюльбера Юлу й Альфонса Массамба-Деба. Аналогічні процеси відбувались під впливом радянської перебудови в Анголі, Мозамбіку, Беніні — причому ініціаторами політичних змін формально виступали урядові режими.
Паскаль Ліссуба як колишній прем'єр-міністр брав участь у конференції. Його кандидатуру знову висували на пост голови уряду, однак її не було затверджено. Прем'єром став Андре Нтсатубанту Милонго, якого підтримав Сассу-Нгессо.
На 1992 рік було призначено вільні вибори в Республіці Конго (країні було повернуто колишню назву). Паскаль Ліссуба сформував лівоцентристську партію Панафриканський союз за соціальну демократію та висунув свою кандидатуру в президенти. Його програма пропонувала широку лібералізацію економіки й демократизацію політичної системи, інтенсивний технологічний розвиток промисловості й логістичної інфраструктури.
В першому турі виборів 9 серпня 1992 року Ліссуба зайняв перше місце, виборовши майже 36 % голосів. Його найближчий суперник набрав понад 20 %, а президент Сассу-Нгессо зайняв лише третє місце (менше 17 %). 16 серпня, в другому турі виборів, за Ліссубу проголосували понад 61 % виборців. Таким чином Паскаль Ліссуба став першим президентом Республіки Конго, обраним на демократичних альтернативних виборах.
Вступив на посаду 31 серпня 1992 року. Уряд було створено на базі коаліції ПССД Ліссуби й КПП Сассу-Нгессо.
Політика Паскаля Ліссуби на президентському посту була діаметрально протилежною до його діяльності в урядах Массамба-Деба та Нгуабі. Головною політичною реформою став закон про децентралізацію 1994 року, що розширив права самоврядування регіонів і місцевих громад. Ліссуба всіляко стимулював приватне підприємництво, особливо в легкій і харчовій промисловості.
За рахунок прибутків від видобутку й експорту нафти вживались спроби збалансувати хронічно дефіцитний бюджет. Було укладено кредитну угоду з «Occidental Petroleum». Наполовину девальвовано конголезький франк. За результатами перемовин з МВФ підготовлено План дій з економічного та соціального відновлення, що передбачав масштабну приватизацію й різке урізання державних видатків. Реалізація Плану почалась від кінця 1993 року.
Ліссуба сягнув значних успіхів у макроекономічній стабілізації й активізації бізнесу. Втім ті успіхів були досягнуто за неприйнятну соціальну ціну. Зростання споживчих цін, звільнення в державних компаніях, що приватизувались, спричинили широке невдоволення та страйковий рух. Переміщення вишів та посилення екзаменаційних вимог спровокували студентські заворушення.
Змінилась і зовнішня політика Конго. Зміцнилось співробітництво з Францією та США. Присутність Росії (як правонаступниці СРСР), Куби та Китаю помітно знизилась. Було укладено договір з ізраїльською інвестиційною компанією «Levdan», контрольованою — ізраїльські фахівці займались навчанням президентської охорони. Паскаль Ліссуба запросив до Браззавіля лідера ангольського антиурядового руху УНІТА Жонаса Савімбі та надавав йому активну підтримку. Це спричинило серйозне невдоволення урядового режиму Анголи на чолі з Жозе Едуарду душ Сантушем. Ліссуба також підтримував президента Мобуту Сесе Секо в заїрській громадянській війні.
Період президентства Ліссуби характеризувався крайньою політичною нестабільністю. Кабінети міністрів часом змінювались щокілька місяців. Опозиційні виступи регулярно переростали в збройні сутички. Головними противниками президента Ліссуби виступав Бернар Колелас. В результаті Ліссуба сильно залежав від нестійкого альянсу з Сассу-Нгессо й КПП. При цьому слід враховувати, що конголезька політична еліта 1990-их практично цілком походила з кіл Массамба-Деба та Нгуабі, її представники були давно знайомі один з одним та мали численні особисті рахунки.
Перші перестрілки в Браззавілі стались уже восени 1992 року після рішення Ліссуби про розпуск парламенту. Влітку наступного року для придушення заворушень, які очолював Бернар Колелас під гаслами «захисту демократії», довелось застосувати армію. Столичні сутички поширились на провінцію, де набули міжплемінного забарвлення. Виникла низка племінних збройних формувань, з яких найактивнішими були «Ніндзя», що походили з баконго й підтримували Колеласа. Ненадійність армії та поліції змусила Ліссубу спиратись на власне ополчення «Кокойя». До кінця 1993 року сутички почали нагадувати громадянську війну. Загинули до трьох тисяч осіб, порядку 300 тисяч були змушені тікати. Деякі райони країни та столиці перейшли під контроль збройної опозиції, пов'язаної з організованою злочинністю.
1994 року ситуацію вдалось узяти під відносний контроль. У грудні Паскаль Ліссуба ініціював проведення в Браззавілі культурного форуму під егідою ЮНЕСКО. Офіційні представники африканських країн висловили підтримку Ліссубі. Однак уже 13 січня 1995 року Йомбі-Опанго, якого раніше було призначено на посаду прем'єр-міністра, спровокував своєю відставкою чергову урядову кризу. Його повторне призначення було пов'язано з низкою умов. Уряд інтенсифікував соціально-економічну лібералізацію. Це призвело до чергового сплеску соціальних протестів, передусім серед держслужбовців, яких звільняли.
24 грудня 1995 року було підписано договір про врегулювання між протиборчими силами. Відбулось зближення Паскаля Ліссуби з Бернаром Колеласом. В той же час ускладнились стосунки президента з Сассу-Нгессо.
Усунення від влади
Чергові президентські вибори було призначено на липень-серпень 1997 року. В травні Сассу-Нгессо демонстративно відвідав Овандо — рідні місця Нгуабі, що контролювались Йомбі-Опанго. Відбулись сутички, загинули десять осіб. Активізувалась партійна міліція КПП «Кобри». Став очевидним намір Сассу-Нгессо провести свою передвиборчу кампанію в силовому форматі.
4 червня 1997 року уряд оголосив, що ліквідує всі іррегулярні збройні формування. Наступного дня урядові війська заблокували резиденцію Сассу-Нгессо. В Браззавілі, Овандо й інших містах почались бої між прибічниками Сассу-Нгессо («Кобри») та Ліссуби («Кокойя»). Регулярні війська та сили безпеки розкололись за племінною ознакою та вийшли з покори президенту. Посередництво Колеласа результатів не принесло. В Конго почалась громадянська війна.
Досягнуте 17 червня за посередництва президента Габону Омара Бонго перемир'я виявилось нетривалим. Сассу-Нгессо зажадав негайної відставки Ліссуби та його виїзду з країни. Під егідою КПП було створено між партійну коаліцію, яку формально очолив Колелас. Ополчення «Ніндзя» об'єдналось із «Кобрами» проти президентських «Кокойя». Президент Ліссуба опинився в політичній ізоляції.
16 вересня 1997 року в столиці Габону, Лібревілі, відбувся саміт президентів Франсафрики, присвячений ситуації в Конго. Було сформульовано пропозиції з кадрового компромісу. Однак Сассу-Нгессо вже зробив ставку на збройне захоплення влади.
Результат громадянської війни в Конго вирішила інтервенція збройних сил Анголи. Президент душ Сантуш надав пряму військову підтримку Сассу-Нгессо, своєму давньому політичному партнеру. Ангольські війська почали висаджуватись у Браззавілі в вересні 1997 року. Співвідношення сил різко змінилось на користь «Кобр» Сассу-Нгессо. 14 жовтня «Кобри» й ангольські війська захопили аеропорт Браззавіля та встановили цілковитий контроль над столицею. Наступного дня вони зайняли Пуент-Нуар. Паскаль Ліссуба залишив країну. 25 жовтня президентом Республіки Конго було проголошено Дені Сассу-Нгессо.
Еміграція
Через Лібревіль й Уагадугу Паскаль Ліссуба перебрався до Лондона. Позиціонував себе як законний президент Конго, звинувачував президента Франції Жака Ширака в сприянні перевороту. 2004 року Ліссуба переїхав до Парижа.
1999 року Паскаля Ліссубу було заочно засуджено в Конго за «військові злочини». За два роки його також було звинувачено у «розкраданні державних коштів і зловживанні владою» й засуджено до 30 років ув'язнення. 11 грудня 2009 року його амністував конголезький парламент за пропозицією президента Сассу-Нгессо. Він отримує конголезьку пенсію як колишній президент, французьку — як професор та від ЮНЕСКО — як колишній чиновник міжнародної організації.
Родина
Паскаль Ліссуба був двічі одружений та має 11 дітей. Його дочка Мірей керувала президентським діловодством на останньому етапі правління батька. Син Данель — відомий африканський письменник, проживає в еміграції.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- Former Congolese President Pascal Lissouba passed away at 88 in France
- Congo-Brazzaville : l’ancien président Pascal Lissouba est décédé en France — 2020. — ISSN 0021-6089; 1950-1285; 1952-4366
- Les origines de la JMNR
- Liste des présidents de la République du Congo Brazzaville. Pascal Lissouba 31 août 1992 — 15 octobre 1997
- Coup d'Etat militaire ou complot politique ? 31 Juillet 1968 : Quel a été le rôle de la bande des quatre ? / Le 26 Juillet 1968 quatre intellectuels congolais (Pascal Lissouba, Henri Lopes, Jean-Pierre Thystére-Tchicaya et Jean-Edouard Sathoud) adressaient une lettre collective au Président Alphonse Massamba-Debat. En voici la teneur intégrale
- Some Israelis Fret as Congo Hires Ex-Soldiers
- O Comité de Sanções recomendou quarta-feira, em Nova Iorque (EUA), ao Conselho de Segurança das Nações Unidas a aplicação de sanções aos países que ajudaram a organização terrorista de JonasSavimbi a rearmar-se e retornar à guerra em Angola
- DECLARACION GENERAL DEL FORO NACIONAL SOBRE LA CULTURA DE PAZ EN EL CONGO. Brazzaville, Congo, 24 de diciembre de 1994
- Congo rebels take Brazzaville airport
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
- Побег в Париж
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paskal Lissuba fr Pascal Lissouba 15 listopada 1931 24 serpnya 2020 kongolezkij derzhavnij i politichnij diyach pershij demokratichno obranij prezident Respubliki Kongo Ocholyuvav uryad za prezidentstva Alfonsa Massamba Deba zajmav posadi v kabineti ministriv za pravlinnya Mariana Nguabi Buv zvinuvachenij u prichetnosti do zmovi ta vbivstva Nguabi v podalshomu jogo bulo reabilitovano Paskal Lissuba fr Pascal Lissouba Prapor 6 j Prezident Respubliki Kongo 31 serpnya 1992 24 zhovtnya 1997 roku Poperednik Deni Sassu Ngesso Nastupnik Deni Sassu Ngesso Prapor 2 j Prem yer ministr Respubliki Kongo 24 grudnya 1963 15 kvitnya 1966 roku Poperednik Alfons Massamba Deba Nastupnik Ambruaz Numazalaj Narodzhennya 15 listopada 1931 1931 11 15 1 2 3 d Francuzke Kongo Francuzka Ekvatorialna AfrikaSmert 24 serpnya 2020 2020 08 24 4 5 88 rokiv Perpinyan 5 Prichina smerti hvoroba Alcgejmera 5 Krayina Respublika KongoOsvita Parizkij universitetStupin doktor naukPartiya d i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v nevelikomu mistechku v departamenti Niari nepodalik vid gabonskogo kordonu Pohodiv z narodnosti nzabi Serednyu osvitu zdobuvav u Brazzavili Vivchav agronomiyu v Liceyi Feliksa Fora v Nicci j silskogospodarske mashinobuduvannya u Vishij shkoli silskogo gospodarstva v Tunisi Maye doktorskij stupin z genetiki i roslinnictva Pracyuvav u parizkih NDI 1962 roku Paskal Lissuba povernuvsya do Kongo sho do togo chasu vzhe stalo nezalezhnoyu derzhavoyu Na batkivshini ocholiv derzhavnu Silskogospodarsku sluzhbu Robota v uryadi V serpni 1963 roku bulo povaleno prozahidnogo prezidenta Fyulbera Yulu Vlada perejshla do timchasovogo uryadu na choli z livim politikom Alfonsom Massamba Deba Paskal Lissuba otrimav post ministra silskogo gospodarstva Pislya obrannya Massamba Deba prezidentom na bezalternativnih viborah u grudni togo zh roku Lissubu bulo priznacheno na posadu prem yer ministra Na choli uryadu Lissuba vistupav providnikom socialistichnogo kursu Massamba Deba Bulo rozgornuto programu nacionalizaciyi promislovosti energetiki j torgivli Golovnim zovnishnim partnerom Kongo stav maoyistskij Kitaj zmicnyuvalis vidnosini z SRSR i Kuboyu ale pri comu zberigalos ekonomichne spivrobitnictvo z Franciyeyu Velos promislove budivnictvo rozvivalas socialna infrastruktura peredusim osvita j ohorona zdorov ya Uryad Lissubi vidigrav vazhlivu rol v organizaciyi I Vseafrikanskih igor 1965 roku v Brazzavili Paskal Lissuba nalezhav do Grupi Mpila neformalnogo kola najblizhchih soratnikiv Massamba Deba Ta struktura sho ob yednala providnih marksistskih ideologiv i tehnokrativ uhvalyuvala osnovni politichni rishennya v tomu chisli shodo politichnih represij ta pozasudovih rozprav Yak yiyi predstavnik Lissuba nis vidpovidalnist za vbivstva protivnikiv rezhimu Do vesni 1966 roku zminilis politichni rozkladi v kerivnictvi uryadovoyi partiyi Nacionalnij ruh revolyuciyi Stosunki Paskalya Lissubi z prezidentom Massamba Deba uskladnilis Novim prem yer ministrom bulo priznacheno Ambruaza Numazalaj oponenta Lissubi Zalishivshi derzhavnij post Lissuba zajnyavsya vikladannyam genetiki ta silskogospodarskimi eksperimentami z viroshuvannya kakao ta mango Za rezhimu Nguabi V lipni 1968 roku v Kongo spalahnula politichna kriza Grupa armijskih oficeriv na choli z Marianom Nguabi vistupila proti Massamba Deba 26 lipnya Paskal Lissuba ta troye jogo odnodumciv zvernulis iz vidkritim listom do prezidenta Voni zaklikali Massamba Deba ne dopustiti etnichno motivovanih rishen vidstoyuvati nacionalnu yednist vistupili za nacionalnu demokratiyu ta reformi a golovne zaproponuvali usvidomiti naskilki v Kongo sklalis umovi dlya socialistichnogo budivnictva ta vrahovuvati ne stilki ideologichni ustanovki skilki socialni ekonomichni ta kulturni realiyi krayini pri comu v teksti mistilos posilannya na Lenina 5 serpnya 1968 roku vlada perejshla do Nacionalnoyi radi revolyuciyi na choli z kapitanom Nguabi Paskal Lissuba otrimav u novomu uryadi post ministra planuvannya potim ministra silskogo gospodarstva Obijmav tu posadu blizko roku do chervnya 1969 17 zhovtnya 1969 roku Lissubu razom z inshimi chlenami Grupi Mpila bulo zaareshtovano za nakazom Nguabi j piddano sudu za zvinuvachennyam u spivuchasti v ubivstvi opozicioneriv Jogo bulo vipravdano odnak vin otrimav zaboronu na politichnu diyalnist Pislya togo vin povernuvsya do vikladannya biologiyi ta genetiki Buv dekanom fakultetu prirodnichih nauk Universitetu Brazzavilya V lyutomu 1972 roku pislya nevdaloyi sprobi vijskovogo perevorotu na choli z lejtenantom Paskalya Lissubu znovu zaareshtuvali j viddali pid sud Jogo bulo zasudzheno do dovichnogo uv yaznennya odnak nevdovzi amnistovano ta vvedeno do skladu CK uryadovoyi Kongolezkoyi partiyi praci Lissuba vistupiv za amnistiyu dlya vsih politv yazniv pislya chogo znovu buv zaareshtovanij za uchast u Rusi 22 lyutogo Prote sud vipravdav Lissubu Vchergove Paskalya Lissubu bulo zaareshtovano v berezni 1976 roku pid chas sprobi zagalnogo strajku proti politiki Nguabi Proviv v uv yaznenni kilka tizhniv pislya chogo jogo bulo zvilneno 18 bereznya 1977 roku Mariana Nguabi bulo vbito v rezultati vijskovoyi zmovi Vlada perejshla do Vijskovogo komitetu partiyi na choli z Zhoakimom Jombi Opango j Deni Sassu Ngesso Vidpovidalnist za vbivstvo Nguabi voni poklali na kolishnogo prezidenta Alfonsa Massamba Deba rozstrilyanogo 25 bereznya v podalshomu te zvinuvachennya bulo posmertno znyato Razom iz Massamba Deba zaareshtuvali j Lissubu Jomu zagrozhuvav rozstril ale zberezhennya jogo zhittya vimagali vplivovi politiki Fransafriki na choli z prezidentom Gabonu Omarom Bongo Smertnij virok Lissubi bulo zamineno na dovichne uv yaznennya Vin perebuvav u v yaznicyah do 1979 roku koli Sassu Ngesso usunuv vid vladi prezidenta Jombi Opango ta proviv shiroku amnistiyu Pislya zvilnennya Paskal Lissuba viyihav do Franciyi U 1980 ih rokah Lissuba zajmavsya naukoyu ta vikladannyam Pracyuvav v Universiteti Val de Marn vid 1985 v afrikanskij direkciyi YuNESKO z nauki j tehniki Prezidentstvo Na rubezhi 1990 1991 rokiv v Narodnij Respublici Kongo pochalis politichni reformi 25 lyutogo 1991 roku prezident Sassu Ngesso sklikav Nacionalno derzhavnu konferenciyu Na tomu forumi bulo uhvaleno rishennya pro vidmovu marksizmu leninizmu yak derzhavnoyi ideologiyi perehid do bagatopartijnoyi demokratiyi ta rinkovoyi ekonomiki politichnoyi reabilitaciyi Fyulbera Yulu j Alfonsa Massamba Deba Analogichni procesi vidbuvalis pid vplivom radyanskoyi perebudovi v Angoli Mozambiku Benini prichomu iniciatorami politichnih zmin formalno vistupali uryadovi rezhimi Paskal Lissuba yak kolishnij prem yer ministr brav uchast u konferenciyi Jogo kandidaturu znovu visuvali na post golovi uryadu odnak yiyi ne bulo zatverdzheno Prem yerom stav Andre Ntsatubantu Milongo yakogo pidtrimav Sassu Ngesso Na 1992 rik bulo priznacheno vilni vibori v Respublici Kongo krayini bulo povernuto kolishnyu nazvu Paskal Lissuba sformuvav livocentristsku partiyu Panafrikanskij soyuz za socialnu demokratiyu ta visunuv svoyu kandidaturu v prezidenti Jogo programa proponuvala shiroku liberalizaciyu ekonomiki j demokratizaciyu politichnoyi sistemi intensivnij tehnologichnij rozvitok promislovosti j logistichnoyi infrastrukturi V pershomu turi viboriv 9 serpnya 1992 roku Lissuba zajnyav pershe misce viborovshi majzhe 36 golosiv Jogo najblizhchij supernik nabrav ponad 20 a prezident Sassu Ngesso zajnyav lishe tretye misce menshe 17 16 serpnya v drugomu turi viboriv za Lissubu progolosuvali ponad 61 viborciv Takim chinom Paskal Lissuba stav pershim prezidentom Respubliki Kongo obranim na demokratichnih alternativnih viborah Vstupiv na posadu 31 serpnya 1992 roku Uryad bulo stvoreno na bazi koaliciyi PSSD Lissubi j KPP Sassu Ngesso Politika Paskalya Lissubi na prezidentskomu postu bula diametralno protilezhnoyu do jogo diyalnosti v uryadah Massamba Deba ta Nguabi Golovnoyu politichnoyu reformoyu stav zakon pro decentralizaciyu 1994 roku sho rozshiriv prava samovryaduvannya regioniv i miscevih gromad Lissuba vsilyako stimulyuvav privatne pidpriyemnictvo osoblivo v legkij i harchovij promislovosti Za rahunok pributkiv vid vidobutku j eksportu nafti vzhivalis sprobi zbalansuvati hronichno deficitnij byudzhet Bulo ukladeno kreditnu ugodu z Occidental Petroleum Napolovinu devalvovano kongolezkij frank Za rezultatami peremovin z MVF pidgotovleno Plan dij z ekonomichnogo ta socialnogo vidnovlennya sho peredbachav masshtabnu privatizaciyu j rizke urizannya derzhavnih vidatkiv Realizaciya Planu pochalas vid kincya 1993 roku Lissuba syagnuv znachnih uspihiv u makroekonomichnij stabilizaciyi j aktivizaciyi biznesu Vtim ti uspihiv buli dosyagnuto za neprijnyatnu socialnu cinu Zrostannya spozhivchih cin zvilnennya v derzhavnih kompaniyah sho privatizuvalis sprichinili shiroke nevdovolennya ta strajkovij ruh Peremishennya vishiv ta posilennya ekzamenacijnih vimog sprovokuvali studentski zavorushennya Zminilas i zovnishnya politika Kongo Zmicnilos spivrobitnictvo z Franciyeyu ta SShA Prisutnist Rosiyi yak pravonastupnici SRSR Kubi ta Kitayu pomitno znizilas Bulo ukladeno dogovir z izrayilskoyu investicijnoyu kompaniyeyu Levdan kontrolovanoyu izrayilski fahivci zajmalis navchannyam prezidentskoyi ohoroni Paskal Lissuba zaprosiv do Brazzavilya lidera angolskogo antiuryadovogo ruhu UNITA Zhonasa Savimbi ta nadavav jomu aktivnu pidtrimku Ce sprichinilo serjozne nevdovolennya uryadovogo rezhimu Angoli na choli z Zhoze Eduardu dush Santushem Lissuba takozh pidtrimuvav prezidenta Mobutu Sese Seko v zayirskij gromadyanskij vijni Period prezidentstva Lissubi harakterizuvavsya krajnoyu politichnoyu nestabilnistyu Kabineti ministriv chasom zminyuvalis shokilka misyaciv Opozicijni vistupi regulyarno pererostali v zbrojni sutichki Golovnimi protivnikami prezidenta Lissubi vistupav Bernar Kolelas V rezultati Lissuba silno zalezhav vid nestijkogo alyansu z Sassu Ngesso j KPP Pri comu slid vrahovuvati sho kongolezka politichna elita 1990 ih praktichno cilkom pohodila z kil Massamba Deba ta Nguabi yiyi predstavniki buli davno znajomi odin z odnim ta mali chislenni osobisti rahunki Pershi perestrilki v Brazzavili stalis uzhe voseni 1992 roku pislya rishennya Lissubi pro rozpusk parlamentu Vlitku nastupnogo roku dlya pridushennya zavorushen yaki ocholyuvav Bernar Kolelas pid gaslami zahistu demokratiyi dovelos zastosuvati armiyu Stolichni sutichki poshirilis na provinciyu de nabuli mizhpleminnogo zabarvlennya Vinikla nizka pleminnih zbrojnih formuvan z yakih najaktivnishimi buli Nindzya sho pohodili z bakongo j pidtrimuvali Kolelasa Nenadijnist armiyi ta policiyi zmusila Lissubu spiratis na vlasne opolchennya Kokojya Do kincya 1993 roku sutichki pochali nagaduvati gromadyansku vijnu Zaginuli do troh tisyach osib poryadku 300 tisyach buli zmusheni tikati Deyaki rajoni krayini ta stolici perejshli pid kontrol zbrojnoyi opoziciyi pov yazanoyi z organizovanoyu zlochinnistyu 1994 roku situaciyu vdalos uzyati pid vidnosnij kontrol U grudni Paskal Lissuba iniciyuvav provedennya v Brazzavili kulturnogo forumu pid egidoyu YuNESKO Oficijni predstavniki afrikanskih krayin vislovili pidtrimku Lissubi Odnak uzhe 13 sichnya 1995 roku Jombi Opango yakogo ranishe bulo priznacheno na posadu prem yer ministra sprovokuvav svoyeyu vidstavkoyu chergovu uryadovu krizu Jogo povtorne priznachennya bulo pov yazano z nizkoyu umov Uryad intensifikuvav socialno ekonomichnu liberalizaciyu Ce prizvelo do chergovogo splesku socialnih protestiv peredusim sered derzhsluzhbovciv yakih zvilnyali 24 grudnya 1995 roku bulo pidpisano dogovir pro vregulyuvannya mizh protiborchimi silami Vidbulos zblizhennya Paskalya Lissubi z Bernarom Kolelasom V toj zhe chas uskladnilis stosunki prezidenta z Sassu Ngesso Usunennya vid vladi Dokladnishe Druga gromadyanska vijna v Respublici Kongo Chergovi prezidentski vibori bulo priznacheno na lipen serpen 1997 roku V travni Sassu Ngesso demonstrativno vidvidav Ovando ridni miscya Nguabi sho kontrolyuvalis Jombi Opango Vidbulis sutichki zaginuli desyat osib Aktivizuvalas partijna miliciya KPP Kobri Stav ochevidnim namir Sassu Ngesso provesti svoyu peredviborchu kampaniyu v silovomu formati 4 chervnya 1997 roku uryad ogolosiv sho likviduye vsi irregulyarni zbrojni formuvannya Nastupnogo dnya uryadovi vijska zablokuvali rezidenciyu Sassu Ngesso V Brazzavili Ovando j inshih mistah pochalis boyi mizh pribichnikami Sassu Ngesso Kobri ta Lissubi Kokojya Regulyarni vijska ta sili bezpeki rozkololis za pleminnoyu oznakoyu ta vijshli z pokori prezidentu Poserednictvo Kolelasa rezultativ ne prineslo V Kongo pochalas gromadyanska vijna Dosyagnute 17 chervnya za poserednictva prezidenta Gabonu Omara Bongo peremir ya viyavilos netrivalim Sassu Ngesso zazhadav negajnoyi vidstavki Lissubi ta jogo viyizdu z krayini Pid egidoyu KPP bulo stvoreno mizh partijnu koaliciyu yaku formalno ocholiv Kolelas Opolchennya Nindzya ob yednalos iz Kobrami proti prezidentskih Kokojya Prezident Lissuba opinivsya v politichnij izolyaciyi 16 veresnya 1997 roku v stolici Gabonu Librevili vidbuvsya samit prezidentiv Fransafriki prisvyachenij situaciyi v Kongo Bulo sformulovano propoziciyi z kadrovogo kompromisu Odnak Sassu Ngesso vzhe zrobiv stavku na zbrojne zahoplennya vladi Rezultat gromadyanskoyi vijni v Kongo virishila intervenciya zbrojnih sil Angoli Prezident dush Santush nadav pryamu vijskovu pidtrimku Sassu Ngesso svoyemu davnomu politichnomu partneru Angolski vijska pochali visadzhuvatis u Brazzavili v veresni 1997 roku Spivvidnoshennya sil rizko zminilos na korist Kobr Sassu Ngesso 14 zhovtnya Kobri j angolski vijska zahopili aeroport Brazzavilya ta vstanovili cilkovitij kontrol nad stoliceyu Nastupnogo dnya voni zajnyali Puent Nuar Paskal Lissuba zalishiv krayinu 25 zhovtnya prezidentom Respubliki Kongo bulo progolosheno Deni Sassu Ngesso Emigraciya Cherez Librevil j Uagadugu Paskal Lissuba perebravsya do Londona Pozicionuvav sebe yak zakonnij prezident Kongo zvinuvachuvav prezidenta Franciyi Zhaka Shiraka v spriyanni perevorotu 2004 roku Lissuba pereyihav do Parizha 1999 roku Paskalya Lissubu bulo zaochno zasudzheno v Kongo za vijskovi zlochini Za dva roki jogo takozh bulo zvinuvacheno u rozkradanni derzhavnih koshtiv i zlovzhivanni vladoyu j zasudzheno do 30 rokiv uv yaznennya 11 grudnya 2009 roku jogo amnistuvav kongolezkij parlament za propoziciyeyu prezidenta Sassu Ngesso Vin otrimuye kongolezku pensiyu yak kolishnij prezident francuzku yak profesor ta vid YuNESKO yak kolishnij chinovnik mizhnarodnoyi organizaciyi RodinaPaskal Lissuba buv dvichi odruzhenij ta maye 11 ditej Jogo dochka Mirej keruvala prezidentskim dilovodstvom na ostannomu etapi pravlinnya batka Sin Danel vidomij afrikanskij pismennik prozhivaye v emigraciyi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 Former Congolese President Pascal Lissouba passed away at 88 in France Congo Brazzaville l ancien president Pascal Lissouba est decede en France 2020 ISSN 0021 6089 1950 1285 1952 4366 d Track Q1252739 Les origines de la JMNR Liste des presidents de la Republique du Congo Brazzaville Pascal Lissouba 31 aout 1992 15 octobre 1997 Coup d Etat militaire ou complot politique 31 Juillet 1968 Quel a ete le role de la bande des quatre Le 26 Juillet 1968 quatre intellectuels congolais Pascal Lissouba Henri Lopes Jean Pierre Thystere Tchicaya et Jean Edouard Sathoud adressaient une lettre collective au President Alphonse Massamba Debat En voici la teneur integrale Some Israelis Fret as Congo Hires Ex Soldiers O Comite de Sancoes recomendou quarta feira em Nova Iorque EUA ao Conselho de Seguranca das Nacoes Unidas a aplicacao de sancoes aos paises que ajudaram a organizacao terrorista de JonasSavimbi a rearmar se e retornar a guerra em Angola DECLARACION GENERAL DEL FORO NACIONAL SOBRE LA CULTURA DE PAZ EN EL CONGO Brazzaville Congo 24 de diciembre de 1994 Congo rebels take Brazzaville airport Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Pobeg v Parizh