Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Друга громадянська війна в Республіці Конго — збройний конфлікт, який тривав з червня 1997 року по грудень 1999 року, вівся між прихильниками двох кандидатів в президенти й завершився вторгненням ангольських військ і встановленням влади Дені Сассу-Нгессо. У Конго ця війна відома як «Війна 5 червня» (фр. Guerre du 5 juin).
| Друга громадянська війна в Республіці Конго | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 уряд президента Паскаля Ліссуби (до жовтня 1997 року)ополчення «Кокої» ополчення «Ніндзя» ополчення «Мамби» ополчення «Нзілулу» | уряд президента Дені Сассу-Нгессо (після жовтня 1997 року) ополчення «Кобри» руандійські ополченці-хуту  Ангола | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Паскаль Ліссуба | Дені Сассу-Нгессо | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| - | - | ||||||||
| більше 10 тис. загиблих тільки в Браззавілі | |||||||||
Передумови
Напередодні президентських виборів у Республіці Конго посилилося протистояння між прихильниками президента Паскаля Ліссуба й колишнього президента, полковника Дені Сассу-Нгессо з . Сассу-Нгессо правив країною з 1979 по 1992 рік як президент, голова , глава уряду й за сумісництвом міністр оборони, міністр держбезпеки й міністр внутрішніх справ. Переможцем же президентських виборів 1992 року став кандидат від Паскаль Ліссуба. Період його правління характеризувався погіршенням економічного становища й крайньою політичною нестабільністю, результатами якої стали внутрішньодержавний конфлікт 1993-94 років і формування збройних молодіжних загонів ополченців основними політичним партіями країни з етнічних груп, що їх підтримували. Так були сформовані ополчення «Кобри» (), «Кокої» (Cocoyes, ) і «Ніндзя» ().
Початок війни
5 червня урядові війська президента Лісуби оточили резиденцію Сассу-Нгессо в Браззавілі. Полковник Сассу-Нгессо віддав наказ вірним йому частинам ополчення відкрити вогонь. Послідували 4 місяці конфлікту, який особливо сильно позначився на столиці Браззавілі — багато будинків були пошкоджені або сильно зруйновані. Військові гелікоптери Лісуби завдавали ударів по районах Браззавіля, контрольованими вірними Сассу-Нгессо ополченцями «Кобри». Зіткнення відбувалися також у містах Імпфондо, Весо й Овандо . З самого початку конфлікту одним з головних критеріїв визначення тієї чи іншої сторони була етнічна приналежність. Армія також розкололася за етнічною ознакою: вихідці з півночі країни традиційно підтримували Сассу-Нгессо, а жителі півдня — Ліссуба .
Інтервенція
На початку жовтня 1997 року ангольські війська вторглися на територію країни, щоб підтримати Сассу-Нгессо. Більшість браззавільців підтримали Сассу-Нгессо й інтервентів і 14 жовтня президент Лісуба втік із столиці. Протягом наступних двох днів місто перейшло під контроль сил, лояльних Сассу-Нгессо. Портове місто Пуент-Нуар захопили після незначного супротиву, після чого лояльні Лісубі армійські офіцери наказали своїм солдатам скласти зброю . Незабаром після цього Сассу-Нгессо оголосив себе президентом і назвав імена 33-х членів нового уряду.
У січні 1998 року президент Сассу-Нгессо відкрив Національний форум для примирення, щоб визначити характер і тривалість перехідного періоду. Форум, що пройшов під жорстким контролем уряду, постановив, що вибори мають бути проведені протягом 3 років, обрав органи перехідної консультативної законодавчої влади й оголосив, що конституційною угодою завершиться робота над проектом конституції.
Партизанська війна
Однак плани перехідного уряду були порушені збройним виступом прихильників колишнього президента Лісуби. У квітні 1998 року озброєні банди, пов'язані з ополченням «Кокої», захопили гідроелектростанцію в Буензі, убивши кількох її працівників, і припинили подачу електроенергії для населення Пуент-Нуар протягом декількох тижнів. У серпні 1998 року ополченці Лісуби почали партизанську війну в басейні річки Конго на північний захід від Браззавіля. В основному, вони складалися з колишніх ополченців «Ніндзя». Вони займалися вбивствами чиновників уряду Сассу-Нгессо.
Примирення
У листопаді та грудні 1999 року уряд підписав угоду з представниками багатьох, хоча і не всіх, повстанських груп. Ця угода за посередництвом президента Габону закликала до подальших угод і всіх можливих політичних переговорів між урядом і опозицією.
Наслідки війни
З початку війни солдати й ополченці обох сторін займалися вимаганням та утисками цивільних осіб. Людей затримували, били й вбивали з причини їхньої етнічної приналежності. Обидві сторони використовували обстріл населених районів важкою артилерією й ракетною зброєю. Зокрема, обстріли вертольотів Лісуби кварталів Браззавіля призвели до багатьох жертв серед цивільного населення. Під час штурму Браззавіля ангольські МіГи завдали ударів по місту, що також призвело до жертв серед мирного населення. У жовтні 1997 року після приходу Сассу-Нгессо до влади його ополченці «Кобри» провели повальні обшуки в столиці, вишукуючи членів сил безпеки колишнього уряду Лісуби, його ополченців і політичних прихильників. У результаті було вбито десятки людей. «Кобри» також причетні до повальних пограбувань у столиці.
Новий виток насильства в серпні 1998 року призвів до нових жертв і перекрив економічно важливий залізничний шлях Браззавіль — Пуент-Нуар; викликав великі руйнування й загибель багатьох людей в департаментах Браззавіль, Пул, Буенза й Ніарі й зробив сотні тисяч людей біженцями. Відповідні дії уряду, особливо ополчення «Кобри», призвели лише до ескалації насильства в бунтівних департаментах Пул, Буенза й Браззавіль. До кінця року уряд втратив контроль над південними районами країни. У військових операціях уряду почали брати участь ополченці-хуту, набрані в таборах біженців із Руанди. Їм протистояли групи бунтівників, які підтримували Лісубу, які включали ополченців «Кокої» у Буенза, Ніарі й Лекуму, ополченців «Ніндзя» й «Нзілулу», які орудували переважно в південному Пулі. З 16 по 20 грудня 1998 року в передмістях Браззавіля розгорнулися бойові дії між ополченцями «Ніндзя» і урядовими військами, що призвело до численних жертв і ще більшій кількості біженців.
Важке становище також склалося в таборах біженців. У жовтні 1999 року критична ситуація склалася в західному Пулі, де для біженців стало не вистачати продовольства й почалися голодні смерті. Табір біженців перебував у Кінкалі, адміністративному центрі департаменту Пул. Допомога біженцям прийшла тільки від організацій , підтримуваних ООН.
У березні та червні 2002 року знову активізувалися повстанські групи, здійснивши нападу спочатку в департаменті Пул, а потім атакувавши аеропорт Браззавіля. Бойові дії були локалізовані, а атаки повстанців були відбиті. Але вже в жовтні зросло число атак бунтівників «Ніндзя» у Пулі. Активізація бойових дій знову привела до відтоку десятків тисяч біженців із регіону. Уряд відкрив так звані гуманітарні коридори, щоб дати безпечний прохід для тих колишніх повстанців, хто хотів би знову інтегруватися в суспільство.
У квітні 2003 року понад 2000 солдатів-повстанців «Ніндзя» здалися зі зброєю в департаменті Пул. За цим пішла мирна угода, досягнута 17 березня 2003 року між урядом і лідером ополченців «Ніндзя», преподобним Фредеріком Бінтсаму. Тим, хто здався, були гарантовані амністії з боку уряду. Ще 600 бунтівників «Ніндзя», за повідомленнями уряду, здалися в травні 2003 року.
Примітки
- GlobalSecurity.org, http://www.globalsecurity.org/military/world/war/congo-b.htm [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 15 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 15 липня 2013.
- Howard W. French, «Rebels, Backed by Angola, Take Brazzaville and Oil Port», The New York Times, October 16, 1997.
Посилання
- GlobalSecurity.org [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druga gromadyanska vijna v Respublici Kongo zbrojnij konflikt yakij trivav z chervnya 1997 roku po gruden 1999 roku vivsya mizh prihilnikami dvoh kandidativ v prezidenti j zavershivsya vtorgnennyam angolskih vijsk i vstanovlennyam vladi Deni Sassu Ngesso U Kongo cya vijna vidoma yak Vijna 5 chervnya fr Guerre du 5 juin Druga gromadyanska vijna v Respublici KongoDatacherven 1997 gruden 1999MisceRespublika KongoPrichinaProtistoyannya mizh kandidatami na prezidentskij post Mizhetnichnij konfliktRezultatPovernennya do vlasti eks prezidenta Deni Sassu NgessoStoroniuryad prezidenta Paskalya Lissubi do zhovtnya 1997 roku opolchennya Kokoyi opolchennya Nindzya opolchennya Mambi opolchennya Nzilulu uryad prezidenta Deni Sassu Ngesso pislya zhovtnya 1997 roku opolchennya Kobri ruandijski opolchenci hutu AngolaKomanduvachiPaskal LissubaDeni Sassu NgessoVtrati bilshe 10 tis zagiblih tilki v BrazzaviliPeredumoviNaperedodni prezidentskih viboriv u Respublici Kongo posililosya protistoyannya mizh prihilnikami prezidenta Paskalya Lissuba j kolishnogo prezidenta polkovnika Deni Sassu Ngesso z Sassu Ngesso praviv krayinoyu z 1979 po 1992 rik yak prezident golova glava uryadu j za sumisnictvom ministr oboroni ministr derzhbezpeki j ministr vnutrishnih sprav Peremozhcem zhe prezidentskih viboriv 1992 roku stav kandidat vid Paskal Lissuba Period jogo pravlinnya harakterizuvavsya pogirshennyam ekonomichnogo stanovisha j krajnoyu politichnoyu nestabilnistyu rezultatami yakoyi stali vnutrishnoderzhavnij konflikt 1993 94 rokiv i formuvannya zbrojnih molodizhnih zagoniv opolchenciv osnovnimi politichnim partiyami krayini z etnichnih grup sho yih pidtrimuvali Tak buli sformovani opolchennya Kobri Kokoyi Cocoyes i Nindzya Pochatok vijni5 chervnya uryadovi vijska prezidenta Lisubi otochili rezidenciyu Sassu Ngesso v Brazzavili Polkovnik Sassu Ngesso viddav nakaz virnim jomu chastinam opolchennya vidkriti vogon Posliduvali 4 misyaci konfliktu yakij osoblivo silno poznachivsya na stolici Brazzavili bagato budinkiv buli poshkodzheni abo silno zrujnovani Vijskovi gelikopteri Lisubi zavdavali udariv po rajonah Brazzavilya kontrolovanimi virnimi Sassu Ngesso opolchencyami Kobri Zitknennya vidbuvalisya takozh u mistah Impfondo Veso j Ovando Z samogo pochatku konfliktu odnim z golovnih kriteriyiv viznachennya tiyeyi chi inshoyi storoni bula etnichna prinalezhnist Armiya takozh rozkololasya za etnichnoyu oznakoyu vihidci z pivnochi krayini tradicijno pidtrimuvali Sassu Ngesso a zhiteli pivdnya Lissuba IntervenciyaNa pochatku zhovtnya 1997 roku angolski vijska vtorglisya na teritoriyu krayini shob pidtrimati Sassu Ngesso Bilshist brazzavilciv pidtrimali Sassu Ngesso j interventiv i 14 zhovtnya prezident Lisuba vtik iz stolici Protyagom nastupnih dvoh dniv misto perejshlo pid kontrol sil loyalnih Sassu Ngesso Portove misto Puent Nuar zahopili pislya neznachnogo suprotivu pislya chogo loyalni Lisubi armijski oficeri nakazali svoyim soldatam sklasti zbroyu Nezabarom pislya cogo Sassu Ngesso ogolosiv sebe prezidentom i nazvav imena 33 h chleniv novogo uryadu U sichni 1998 roku prezident Sassu Ngesso vidkriv Nacionalnij forum dlya primirennya shob viznachiti harakter i trivalist perehidnogo periodu Forum sho projshov pid zhorstkim kontrolem uryadu postanoviv sho vibori mayut buti provedeni protyagom 3 rokiv obrav organi perehidnoyi konsultativnoyi zakonodavchoyi vladi j ogolosiv sho konstitucijnoyu ugodoyu zavershitsya robota nad proektom konstituciyi Partizanska vijnaOdnak plani perehidnogo uryadu buli porusheni zbrojnim vistupom prihilnikiv kolishnogo prezidenta Lisubi U kvitni 1998 roku ozbroyeni bandi pov yazani z opolchennyam Kokoyi zahopili gidroelektrostanciyu v Buenzi ubivshi kilkoh yiyi pracivnikiv i pripinili podachu elektroenergiyi dlya naselennya Puent Nuar protyagom dekilkoh tizhniv U serpni 1998 roku opolchenci Lisubi pochali partizansku vijnu v basejni richki Kongo na pivnichnij zahid vid Brazzavilya V osnovnomu voni skladalisya z kolishnih opolchenciv Nindzya Voni zajmalisya vbivstvami chinovnikiv uryadu Sassu Ngesso PrimirennyaU listopadi ta grudni 1999 roku uryad pidpisav ugodu z predstavnikami bagatoh hocha i ne vsih povstanskih grup Cya ugoda za poserednictvom prezidenta Gabonu zaklikala do podalshih ugod i vsih mozhlivih politichnih peregovoriv mizh uryadom i opoziciyeyu Naslidki vijniZ pochatku vijni soldati j opolchenci oboh storin zajmalisya vimagannyam ta utiskami civilnih osib Lyudej zatrimuvali bili j vbivali z prichini yihnoyi etnichnoyi prinalezhnosti Obidvi storoni vikoristovuvali obstril naselenih rajoniv vazhkoyu artileriyeyu j raketnoyu zbroyeyu Zokrema obstrili vertolotiv Lisubi kvartaliv Brazzavilya prizveli do bagatoh zhertv sered civilnogo naselennya Pid chas shturmu Brazzavilya angolski MiGi zavdali udariv po mistu sho takozh prizvelo do zhertv sered mirnogo naselennya U zhovtni 1997 roku pislya prihodu Sassu Ngesso do vladi jogo opolchenci Kobri proveli povalni obshuki v stolici vishukuyuchi chleniv sil bezpeki kolishnogo uryadu Lisubi jogo opolchenciv i politichnih prihilnikiv U rezultati bulo vbito desyatki lyudej Kobri takozh prichetni do povalnih pograbuvan u stolici Novij vitok nasilstva v serpni 1998 roku prizviv do novih zhertv i perekriv ekonomichno vazhlivij zaliznichnij shlyah Brazzavil Puent Nuar viklikav veliki rujnuvannya j zagibel bagatoh lyudej v departamentah Brazzavil Pul Buenza j Niari j zrobiv sotni tisyach lyudej bizhencyami Vidpovidni diyi uryadu osoblivo opolchennya Kobri prizveli lishe do eskalaciyi nasilstva v buntivnih departamentah Pul Buenza j Brazzavil Do kincya roku uryad vtrativ kontrol nad pivdennimi rajonami krayini U vijskovih operaciyah uryadu pochali brati uchast opolchenci hutu nabrani v taborah bizhenciv iz Ruandi Yim protistoyali grupi buntivnikiv yaki pidtrimuvali Lisubu yaki vklyuchali opolchenciv Kokoyi u Buenza Niari j Lekumu opolchenciv Nindzya j Nzilulu yaki oruduvali perevazhno v pivdennomu Puli Z 16 po 20 grudnya 1998 roku v peredmistyah Brazzavilya rozgornulisya bojovi diyi mizh opolchencyami Nindzya i uryadovimi vijskami sho prizvelo do chislennih zhertv i she bilshij kilkosti bizhenciv Vazhke stanovishe takozh sklalosya v taborah bizhenciv U zhovtni 1999 roku kritichna situaciya sklalasya v zahidnomu Puli de dlya bizhenciv stalo ne vistachati prodovolstva j pochalisya golodni smerti Tabir bizhenciv perebuvav u Kinkali administrativnomu centri departamentu Pul Dopomoga bizhencyam prijshla tilki vid organizacij pidtrimuvanih OON U berezni ta chervni 2002 roku znovu aktivizuvalisya povstanski grupi zdijsnivshi napadu spochatku v departamenti Pul a potim atakuvavshi aeroport Brazzavilya Bojovi diyi buli lokalizovani a ataki povstanciv buli vidbiti Ale vzhe v zhovtni zroslo chislo atak buntivnikiv Nindzya u Puli Aktivizaciya bojovih dij znovu privela do vidtoku desyatkiv tisyach bizhenciv iz regionu Uryad vidkriv tak zvani gumanitarni koridori shob dati bezpechnij prohid dlya tih kolishnih povstanciv hto hotiv bi znovu integruvatisya v suspilstvo U kvitni 2003 roku ponad 2000 soldativ povstanciv Nindzya zdalisya zi zbroyeyu v departamenti Pul Za cim pishla mirna ugoda dosyagnuta 17 bereznya 2003 roku mizh uryadom i liderom opolchenciv Nindzya prepodobnim Frederikom Bintsamu Tim hto zdavsya buli garantovani amnistiyi z boku uryadu She 600 buntivnikiv Nindzya za povidomlennyami uryadu zdalisya v travni 2003 roku PrimitkiGlobalSecurity org http www globalsecurity org military world war congo b htm 9 chervnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 15 lipnya 2013 Arhiv originalu za 31 grudnya 2009 Procitovano 15 lipnya 2013 Howard W French Rebels Backed by Angola Take Brazzaville and Oil Port The New York Times October 16 1997 PosilannyaGlobalSecurity org 9 chervnya 2019 u Wayback Machine