Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Пан» (норв. Pan) — роман норвезького письменника Кнута Гамсуна, написаний у формі спогадів Томаса Глана, який відмовляється від цивілізованого існування й живе життям мисливця поблизу провінційного містечка. «Пан» залишається однією з найвідоміших робіт письменника. Роман по праву може бути названий містерією любові, бо саме вона визначає відносини і вчинки героїв твору.
 Обкладинка видання | |
| Автор | Кнут Гамсун |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | «Pan» |
| Країна | Норвегія |
| Мова | Норвезька (букмол) |
| Жанр | Психологічний роман |
| Видавництво | d |
| Видано | 1894 |
Роман «Пан» вважається класичним зразком літературного імпресіонізму, в якому цей стиль виявляє себе на усіх рівнях тексту: в темі, ідеї, сюжеті, образах, композиції, мові.
Сюжет
Лейтенант Глан тікає від цивілізації, від нещирих відносин, що існують у великих містах. Він оселяється у невеличкій хатинці в лісі. Його вірний друзяка — собака Езоп. Живе тридцятирічний чоловік полюванням. Але поряд з лісом є селище та садиба. Лейтенант не може уникнути спілкування з людьми. Він знайомиться з багатим торговцем — паном Маком. У Мака є донька — Едварда. На вигляд вона здається підлітком. У душі Глана зароджується почуття до цієї дивної дівчини. Вона приходить до його «барлоги» — хатини, оздобленої звірячим хутром та пір'ям.
Глан намагається жити просто та природно. Але пристрасті ще володіють ним. Він закохується в Едварду. Дівчина запрошує лейтенанта на вечірку. Глан поводиться дуже незграбно. Він розбив келих. Едварда знущається з нього, кепкує. Іноді Глан заходить до пана Мака. Але у товаристві він ніяковіє, згадує, що на нього чекає собака.
Чоловік та дівчина зустрічаються в лісі. Едварда наче розуміє Глана, його спорідненість з деревами та травою, з усім живим у природі. Едварда каже, що погляд у Глана «звіриний». Цим поглядом він немов доторкується, пестить. Це притягує дівчину до самотнього мисливця.
Але Едварді скоро набридають ці лісові зустрічі. Вона звикла до них. Дівчина провокує Глана на безглузді вчинки. Ось багато людей зібралося на пікнік. Поверталися на човні. Едварда скинула з ноги черевичок. А Глан підхопив його та жбурнув у воду. Навіть сам собі не міг пояснити, чому.
До Едварди часто приходить у гості лікар. Вона з ним кокетує, чим викликає у Глана ревнощі. Дівчину це тішить. Вона навіть натякає, що кульгавий лікар, який завжди ходить з палкою, для неї цікавіший, ніж стрункий мужній Глан. Лікар розумний, трохи цинічний. Він намагається дещо втлумачити лейтенантові: мовляв, для Едварди кохання — це щось на зразок змагання. Вона хоче впевнитися у своїй владі над чоловіком.
Глан немов збожеволів. Він прийшов до свого лісового гнізда та вистрелив собі у ногу. Але ревнощі лісового відлюдника щодо лікаря були даремні. До родини Мака приїхав новий гість — вчений, барон. Він вивчає рослини та тварин фіордів. Пан Мак вважає, що цей підстаркуватий дивак був би непоганим чоловіком для його доньки. Едварда наче не проти. Глан дуже страждає. Втішає його молоденька Єва. Він вважав її донькою коваля, але виявилося, що вона ковалева дружина.
Закохавшись у Глана, ця проста жінка віддає йому себе без вагань, покірно та щиро. Глан згадує легенду про Дідеріха та Ізелінду, в якій ідеться про чоловіка, що для однієї жінки згоден був стати рабом та плазувати біля її ніг, а від іншої приймав кохання без подяки у серці.
Єва багато працює. Пан Мак звелів їй полагодити човна на березі. До Глана пан Мак почав ставитися дуже суворо. Мабуть, не хотів, щоб той відволікав Едварду від майбутнього нареченого. Мак хоче, щоб Глан кудись забрався з лісу. За його наказом хтось підпалив хатинку Глана, усе вигоріло вщент. Але Глан знайшов собі іншу. Від такого ставлення лейтенант зовсім шаленіє. Він просвердлив у скелі глибоку діру та набив її порохом. Коли, попрощавшись з усіма, вчений барон відпливав додому, Глан підірвав ту скелю. Скеля впала на берег та вбила бідолашну Єву, яка поралася біля човна.
Глан вирішив поїхати геть з цього проклятого місця. Він спитав Едварду, що їй подарувати. Дівчина зажадала пса Езопа. Езоп був вірним другом лейтенантові, найдорожчою істотою у світі. Глан покликав собаку. Той зрадів, гадаючи, що він з хазяїном зараз піде на полювання. Лейтенант застрелив собаку та відіслав його труп Едварді.
Епілог
«Пан», що почався як ідилія, як гімн красі світу, завершився драматичним, повним смутку фіналом і не розв'язав конфліктів, побачених письменником. Гамсун, однак, доказав долі його головних героїв. Стихія любові, що вразила Глана, взяла і його життя. У новелі — своєрідному епілозі роману — Глан, що вирушив на полювання кудись в Індію, отримує заклик від Едварди, що вийшла заміж за барона, повернутися до неї, на батьківщину. Але Глан відкидає саму думку про можливість нової зустрічі з жінкою, яку він продовжує любити. Але й жити без неї він не може. І він розлучається з життям. Він робить все, щоб викликати у свого супутника з полювання, обмеженої та самолюбної людини, ревнощі й гнів, і той, зрештою пускає в Глана кулю. Ситуація цієї новели Гамсуна повторена Хемінгуеєм в новелі «Недовге щастя Френсіса Макомбера», теж завершилася смертю героя.
До історії Едварди та її батька Мака Гамсун повернувся в романах і , написаних через десяток років, в 1908 році.
Аналіз
Тема твору. Кохання, яке постає в романі як непереборна сила, що не піддається контролю розуму, не знає перешкод і не визнає ніяких обмежень.
Ідея твору. Драма людського існування. Питання сенсу буття.
Проблематика роману. Порушує філософські та морально-етичні проблеми: у чому сенс людського буття, що таке щастя, людина, природа.
Конфлікт роману. Замість конфлікту героїв — драма переживань.
Предмет роману. Лейтенанта Глана, який живе відлюдником у лісі, кохають дві жінки — Єва та Едварда. Він теж любить їх, не знаючи, кому віддати перевагу. Стихія кохання захоплює героїв, і як будь-яка стихія, кохання є небезпечним, і, наче міфічний Пан, вимагає жертв.
Принцип побудови оповіді. Розповідь у романі «Пан» ведеться від імені головного героя. Це своєрідні записки про те, що сталося з ним декілька років тому. Така форма розповіді надає більше правдивості подіям, зображеним у творі.
Можливі літературні паралелі: О. Купрін «Олеся», М. Коцюбинський «Тіні забутих предків».
Українські переклади
- Вибрані твори. Переклад з норвезької Наталі Іваничук. Львів, Видавництво «Літопис», 2000. — 396 с. (Серія ). .
- Пан. Переклад Леоніда Пахаревського // Відлуння самотності: Кнут Гамсун та контекст українського модернізму / Упоряд. Ю. Ємець-Доброносова. Київ, Факт, 2003. — 472 с. .
- Пан. Переклад Леоніда Пахаревського та Галини Кирпи.
Екранізації
Примітки
- Сучков Б. Л. Кнут Гамсун // Сучков Б. Л. Собрание сочинений: в 3 т. — М.: Худож. лит., 1985. — Т.2. — С.501.
- Сучков Б. Л. Кнут Гамсун // Сучков Б. Л. Собрание сочинений: в 3 т. — М.: Худож. лит., 1985. — Т.2. — С.503.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pan Pan norv Pan roman norvezkogo pismennika Knuta Gamsuna napisanij u formi spogadiv Tomasa Glana yakij vidmovlyayetsya vid civilizovanogo isnuvannya j zhive zhittyam mislivcya poblizu provincijnogo mistechka Pan zalishayetsya odniyeyu z najvidomishih robit pismennika Roman po pravu mozhe buti nazvanij misteriyeyu lyubovi bo same vona viznachaye vidnosini i vchinki geroyiv tvoru Pan Obkladinka vidannyaAvtor Knut GamsunNazva movoyu originalu Pan Krayina NorvegiyaMova Norvezka bukmol Zhanr Psihologichnij romanVidavnictvo dVidano 1894 Roman Pan vvazhayetsya klasichnim zrazkom literaturnogo impresionizmu v yakomu cej stil viyavlyaye sebe na usih rivnyah tekstu v temi ideyi syuzheti obrazah kompoziciyi movi SyuzhetLejtenant Glan tikaye vid civilizaciyi vid neshirih vidnosin sho isnuyut u velikih mistah Vin oselyayetsya u nevelichkij hatinci v lisi Jogo virnij druzyaka sobaka Ezop Zhive tridcyatirichnij cholovik polyuvannyam Ale poryad z lisom ye selishe ta sadiba Lejtenant ne mozhe uniknuti spilkuvannya z lyudmi Vin znajomitsya z bagatim torgovcem panom Makom U Maka ye donka Edvarda Na viglyad vona zdayetsya pidlitkom U dushi Glana zarodzhuyetsya pochuttya do ciyeyi divnoyi divchini Vona prihodit do jogo barlogi hatini ozdoblenoyi zviryachim hutrom ta pir yam Glan namagayetsya zhiti prosto ta prirodno Ale pristrasti she volodiyut nim Vin zakohuyetsya v Edvardu Divchina zaproshuye lejtenanta na vechirku Glan povoditsya duzhe nezgrabno Vin rozbiv kelih Edvarda znushayetsya z nogo kepkuye Inodi Glan zahodit do pana Maka Ale u tovaristvi vin niyakoviye zgaduye sho na nogo chekaye sobaka Cholovik ta divchina zustrichayutsya v lisi Edvarda nache rozumiye Glana jogo sporidnenist z derevami ta travoyu z usim zhivim u prirodi Edvarda kazhe sho poglyad u Glana zvirinij Cim poglyadom vin nemov dotorkuyetsya pestit Ce prityaguye divchinu do samotnogo mislivcya Ale Edvardi skoro nabridayut ci lisovi zustrichi Vona zvikla do nih Divchina provokuye Glana na bezgluzdi vchinki Os bagato lyudej zibralosya na piknik Povertalisya na chovni Edvarda skinula z nogi cherevichok A Glan pidhopiv jogo ta zhburnuv u vodu Navit sam sobi ne mig poyasniti chomu Do Edvardi chasto prihodit u gosti likar Vona z nim koketuye chim viklikaye u Glana revnoshi Divchinu ce tishit Vona navit natyakaye sho kulgavij likar yakij zavzhdi hodit z palkoyu dlya neyi cikavishij nizh strunkij muzhnij Glan Likar rozumnij trohi cinichnij Vin namagayetsya desho vtlumachiti lejtenantovi movlyav dlya Edvardi kohannya ce shos na zrazok zmagannya Vona hoche vpevnitisya u svoyij vladi nad cholovikom Glan nemov zbozhevoliv Vin prijshov do svogo lisovogo gnizda ta vistreliv sobi u nogu Ale revnoshi lisovogo vidlyudnika shodo likarya buli daremni Do rodini Maka priyihav novij gist vchenij baron Vin vivchaye roslini ta tvarin fiordiv Pan Mak vvazhaye sho cej pidstarkuvatij divak buv bi nepoganim cholovikom dlya jogo donki Edvarda nache ne proti Glan duzhe strazhdaye Vtishaye jogo molodenka Yeva Vin vvazhav yiyi donkoyu kovalya ale viyavilosya sho vona kovaleva druzhina Zakohavshis u Glana cya prosta zhinka viddaye jomu sebe bez vagan pokirno ta shiro Glan zgaduye legendu pro Dideriha ta Izelindu v yakij idetsya pro cholovika sho dlya odniyeyi zhinki zgoden buv stati rabom ta plazuvati bilya yiyi nig a vid inshoyi prijmav kohannya bez podyaki u serci Yeva bagato pracyuye Pan Mak zveliv yij polagoditi chovna na berezi Do Glana pan Mak pochav stavitisya duzhe suvoro Mabut ne hotiv shob toj vidvolikav Edvardu vid majbutnogo narechenogo Mak hoche shob Glan kudis zabravsya z lisu Za jogo nakazom htos pidpaliv hatinku Glana use vigorilo vshent Ale Glan znajshov sobi inshu Vid takogo stavlennya lejtenant zovsim shaleniye Vin prosverdliv u skeli gliboku diru ta nabiv yiyi porohom Koli poproshavshis z usima vchenij baron vidplivav dodomu Glan pidirvav tu skelyu Skelya vpala na bereg ta vbila bidolashnu Yevu yaka poralasya bilya chovna Glan virishiv poyihati get z cogo proklyatogo miscya Vin spitav Edvardu sho yij podaruvati Divchina zazhadala psa Ezopa Ezop buv virnim drugom lejtenantovi najdorozhchoyu istotoyu u sviti Glan poklikav sobaku Toj zradiv gadayuchi sho vin z hazyayinom zaraz pide na polyuvannya Lejtenant zastreliv sobaku ta vidislav jogo trup Edvardi Epilog Pan sho pochavsya yak idiliya yak gimn krasi svitu zavershivsya dramatichnim povnim smutku finalom i ne rozv yazav konfliktiv pobachenih pismennikom Gamsun odnak dokazav doli jogo golovnih geroyiv Stihiya lyubovi sho vrazila Glana vzyala i jogo zhittya U noveli svoyeridnomu epilozi romanu Glan sho virushiv na polyuvannya kudis v Indiyu otrimuye zaklik vid Edvardi sho vijshla zamizh za barona povernutisya do neyi na batkivshinu Ale Glan vidkidaye samu dumku pro mozhlivist novoyi zustrichi z zhinkoyu yaku vin prodovzhuye lyubiti Ale j zhiti bez neyi vin ne mozhe I vin rozluchayetsya z zhittyam Vin robit vse shob viklikati u svogo suputnika z polyuvannya obmezhenoyi ta samolyubnoyi lyudini revnoshi j gniv i toj zreshtoyu puskaye v Glana kulyu Situaciya ciyeyi noveli Gamsuna povtorena Hemingueyem v noveli Nedovge shastya Frensisa Makombera tezh zavershilasya smertyu geroya Do istoriyi Edvardi ta yiyi batka Maka Gamsun povernuvsya v romanah i napisanih cherez desyatok rokiv v 1908 roci AnalizTema tvoru Kohannya yake postaye v romani yak nepereborna sila sho ne piddayetsya kontrolyu rozumu ne znaye pereshkod i ne viznaye niyakih obmezhen Ideya tvoru Drama lyudskogo isnuvannya Pitannya sensu buttya Problematika romanu Porushuye filosofski ta moralno etichni problemi u chomu sens lyudskogo buttya sho take shastya lyudina priroda Konflikt romanu Zamist konfliktu geroyiv drama perezhivan Predmet romanu Lejtenanta Glana yakij zhive vidlyudnikom u lisi kohayut dvi zhinki Yeva ta Edvarda Vin tezh lyubit yih ne znayuchi komu viddati perevagu Stihiya kohannya zahoplyuye geroyiv i yak bud yaka stihiya kohannya ye nebezpechnim i nache mifichnij Pan vimagaye zhertv Princip pobudovi opovidi Rozpovid u romani Pan vedetsya vid imeni golovnogo geroya Ce svoyeridni zapiski pro te sho stalosya z nim dekilka rokiv tomu Taka forma rozpovidi nadaye bilshe pravdivosti podiyam zobrazhenim u tvori Mozhlivi literaturni paraleli O Kuprin Olesya M Kocyubinskij Tini zabutih predkiv Ukrayinski perekladiVibrani tvori Pereklad z norvezkoyi Natali Ivanichuk Lviv Vidavnictvo Litopis 2000 396 s Seriya ISBN 966 7007 29 4 Pan Pereklad Leonida Paharevskogo Vidlunnya samotnosti Knut Gamsun ta kontekst ukrayinskogo modernizmu Uporyad Yu Yemec Dobronosova Kiyiv Fakt 2003 472 s ISBN 966 8408 25 X Pan Pereklad Leonida Paharevskogo ta Galini Kirpi EkranizaciyiFilm Pan norv Pan Norvegiya rezh da 1922 Film nim Pan angl Nora Nimechchina rezh Jozef Gebbels 1937 Film shved Kort ar sommaren Shveciya rezh da 1962 Film dan Pan Daniya rezh da 1995 PrimitkiSuchkov B L Knut Gamsun Suchkov B L Sobranie sochinenij v 3 t M Hudozh lit 1985 T 2 S 501 Suchkov B L Knut Gamsun Suchkov B L Sobranie sochinenij v 3 t M Hudozh lit 1985 T 2 S 503