Кінна статуя Сімона Болівара | ||||
---|---|---|---|---|
Пам'ятник Сімону Болівару | ||||
38°53′35″ пн. ш. 77°02′31″ зх. д. / 38.89310000002777201° пн. ш. 77.04200000002778381° зх. д.Координати: 38°53′35″ пн. ш. 77°02′31″ зх. д. / 38.89310000002777201° пн. ш. 77.04200000002778381° зх. д. | ||||
Тип | скульптура[d] | |||
Країна | США | |||
Розташування | Вашингтон (округ Колумбія) 18-а вулиця (Північний Захід, Вашингтон) Вірджинія-авеню | |||
Архітектор | Луїс Малауссена | |||
Скульптор | Фелікс де Велдон | |||
Матеріал | бронза, граніт, мармур | |||
Висота | 36 футів (10 метрів) | |||
Засновано | 1959 | |||
Будівництво | 1949 — 1959 | |||
Пам'ятник Сімону Болівару (Вашингтон) (США) | ||||
Пам'ятник Сімону Болівару у Вікісховищі |
Кінна статуя Сімона Болівара (англ. Equestrian of Simón Bolívar) — пам'ятник 1959 року роботи американського скульптора , присвячений Сімону Болівару й встановлений в центрі Вашингтона — столиці США.
Болівар та Америка
Сімон Болівар (1783—1830) був блискучим військовим стратегом і засновником нових держав, ставши відомим як «Джордж Вашингтон і Авраам Лінкольн Південної Америки». Він народився в багатій креольській сім'ї Каракаса, однак ще в дитинстві став сиротою після смерті батьків. Отримавши прекрасну освіту, в 1799 році, у віці 15 років, Сімон був відправлений в Мадрид для продовження навчання. У 1802 році, в 19 років, Болівар одружився з іспанською дівчиною й повернувся на батьківщину, проте в 1803 році дружина померла. Після цього морального потрясіння він дав обітницю безшлюбності й знову поїхав до Європи, де потрапив під вплив ідей Просвітництва. Був присутній в 1804 році на коронації імператора Наполеона I в соборі Нотр-Дам. Незабаром Болівар втратив до нього повагу через те, що він вважав зрадою республіканських ідеалів, а 1805 року в Римі він дав клятву звільнити свою батьківщину від іспанського панування. У 1806 році Болівар став одним з небагатьох латиноамериканців, які відвідали США, на території яких він пробув близько чотирьох або п'яти місяців. Ступивши на американську землю в Чарлстоні, який був найбільшим невільничим ринком США, Болівар був вражений побаченим, і зробив висновок про неможливість боротьби за свободу при збереженні рабства, проте від поїздки в нього залишилися в цілому позитивні враження, які полягають у відчутті «раціональної волі». Болівар користувався надзвичайною популярністю у північних американців, і через друга Жильбера Лафайєта сім'я Джорджа Вашингтона, подарувала йому золотий медальйон з пасмом волосся батька-засновника США. У 1807 році Болівар повернувся на батьківщину, де взявся за сімейний бізнес до вступу в революційну справу під впливом Франсіско де Міранди. У 1808 році, після вторгнення Наполеона на Піренеї, американські революціонери почали оголошувати про незалежність своїх країн від Іспанії, що обернулося негайною реакцією і початком реконкісти. Після серії невдалих боїв Болівар почав думати про те, як досягти незалежності на постійній основі, і дійшов висновку, що іспанські сили не перемогти одним лише військовим шляхом, а різні регіональні лідери повинні об'єднатися в єдине ціле й нове, велике, сильне, тверде і могутнє керівництво для того, щоб кинути виклик будь-якому імперському диктату. До 1818 року іспанські сили були ослаблені постійними повстаннями, і Болівар об'єднав свої війська із загонами Франсіско Сантандера і британськими легіонами в партизанську армію. Після переходу через Анди, який здавався неможливим, вона наздогнала іспанські сили під командуванням Пабло Морільо, що зупинилися через дощі, і 25 липня 1819 року здобула першу перемогу над ними в Битві біля болота Варгас. Провівши ряд битв, найважливішими з яких стали Битва при Бояці 7 серпня 1819 року, Битва при Карабобо 24 червня і Битва на озері Маракайбо 23 липня 1821 року, Битва при Пічинчі 24 травня 1822 року, Битва Хуніні 6 серпня і Битва при Аякучо 9 грудня 1824 року, Битва при Тумуслі 2 квітня 1825 року, Болівар в союзі з Хосе Сукре та іншими воєначальниками домігся повного звільнення від іспанського панування шести сучасних країн Південної Америки — Венесуели, Колумбії, Еквадору, Болівії, Панами і Перу — територія яких у той час у сім разів перевищувала розміри північно-американських колоній. Взявши участь в понад 200 боїв у війні за незалежність і маючи опінію героя на висоті своєї військової кар'єри, Болівар отримав звання «Визволитель» та пост президента Великої Колумбії, перебуваючи на якому проявив свої диктаторські амбіції, що дещо збавив ентузіазм громадськості з приводу його діяльності й прихильності принципам республіканізму. 1830 року, бувши не в змозі впоратися з роз'єднаністю й конфліктами, Болівар добровільно пішов у відставку, прийняв життя аскета і незабаром помер від туберкульозу в Санта-Марті. На сьогодні його серце спочиває в Колумбії, а тіло — у Венесуелі.
Історія
Спорудження статуї було санкціоновано актом Конгресу США від 5 липня 1949 року, а її зведення на федеральній землі в якості подарунку і за рахунок уряду Венесуели — 29 червня 1955 року. У 1957 році Комісія з витончених мистецтв Сполучених Штатів виділила під пам'ятник і парк навколо нього трикутну ділянку землі на Вірджинія-авеню. Статуя була створена членом комісії й скульптором Феліксом де Велдоном, автором Меморіалу Іводзіми. Скульптура була відлита за 10 тижнів на виробництві Bedi-Rassy Art Foundry в Брукліні (Нью-Йорк), але для перевезення до Вашингтона від неї були відокремлені шия, голова й фігура вершника. У грудні 1957 року статуя була встановлена на постамент, зведений за проектом архітектора Луїса Малауссени його представниками в США — архітектурними фірмами Favrat, Reed, Mathes, and Bergman та Faulkner, Kingsbury and Stenhouse, інженерної фірмою Casielles Asociados і підрядником Charles H. Tompkins Company.
Церемонія відкриття пам'ятника повинна була відбутися 22 травня 1958 року за участю віце-президента США Річарда Ніксона, однак вона була відкладена через Січневе повстання 1958 року у Венесуелі. Після того як десятиліття диктатури закінчилося 13 лютого 1959 року з обранням Ромуло Бетанкура на пост президента Венесуели, через два тижні, 27 лютого 1959, президент США Дуайт Ейзенхауер відкрив пам'ятник Болівару, назвавши його символом волі Сполучених Штатів і Венесуели, спрямованої на те, «щоб жити і працювати разом».
У 1993 році пам'ятник був описаний Save Outdoor Sculpture!. На сьогодні статуя є найбільшим кінним пам'ятником Болівару в Західній півкулі.
Розташування
Пам'ятник знаходиться біля штаб-квартири Організації американських держав перед Головною будівлею Міністерства внутрішніх справ США на трикутній ділянці землі під назвою «Болівар-парк» уздовж Вірджинія-авеню біля 18-ї вулиці і С-стріт, біля станції метро «Фаррагут-Вест» в кварталі Фоггі-Боттом на північному заході міста Вашингтон, будучи частиною скульптурної серії , що включає в себе ще чотири статуї.
Архітектура
Бронзова статуя зображує генерала Сімона Болівара, який їде на своєму коні та тримає шаблю в піднятій над головою правій руці. Він одягнений у військову форму із золотим медальйоном з пасмом волосся Вашингтона. Статуя спирається на прямокутний постамент з бразильського чорного граніту і шведського чорного мармуру. Висота пам'ятника складає 36 футів (статуя — 24 фути, постамент — 12 футів), при вазі в 8 тонн. Пам'ятник розташовується в центрі кам'яної площі, оформленої ландшафтними пішохідними доріжками та басейном із шістьма струминними фонтанами висотою 23 метри, що втілюють нації, звільнені Боліваром.
Див. також
- [fr]
Джерела
- Carolina Ayerbe (19.04.2012). . Cultural Travel Guide. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 13 березня 2019.
- . Smithsonian AmericanArt Museum. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13 березня 2019.
- . DC Memorialist. 21.01.2014. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 13 березня 2019.
Посилання
- Пам'ятник Сімону Болівару на сайті Смітсонівського музею американського мистецтва [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Пам'ятник Сімону Болівару на сайті dcMemorials.com [ 13 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri zamovnik Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri rozmir zobrazhennyaKinna statuya Simona BolivaraPam yatnik Simonu Bolivaru38 53 35 pn sh 77 02 31 zh d 38 89310000002777201 pn sh 77 04200000002778381 zh d 38 89310000002777201 77 04200000002778381 Koordinati 38 53 35 pn sh 77 02 31 zh d 38 89310000002777201 pn sh 77 04200000002778381 zh d 38 89310000002777201 77 04200000002778381Tip skulptura d Krayina SShA ISO3166 1 alpha 3 USA ISO3166 1 cifrovij 840 Roztashuvannya Vashington okrug Kolumbiya 18 a vulicya Pivnichnij Zahid Vashington Virdzhiniya avenyuArhitektor Luyis MalaussenaSkulptor Feliks de VeldonMaterial bronza granit marmurVisota 36 futiv 10 metriv Zasnovano 1959Budivnictvo 1949 1959Pam yatnik Simonu Bolivaru Vashington SShA Pam yatnik Simonu Bolivaru u Vikishovishi Kinna statuya Simona Bolivara angl Equestrian of Simon Bolivar pam yatnik 1959 roku roboti amerikanskogo skulptora prisvyachenij Simonu Bolivaru j vstanovlenij v centri Vashingtona stolici SShA Bolivar ta AmerikaPortret Bolivara roboti Rikardo Bernalya Simon Bolivar 1783 1830 buv bliskuchim vijskovim strategom i zasnovnikom novih derzhav stavshi vidomim yak Dzhordzh Vashington i Avraam Linkoln Pivdennoyi Ameriki Vin narodivsya v bagatij kreolskij sim yi Karakasa odnak she v ditinstvi stav sirotoyu pislya smerti batkiv Otrimavshi prekrasnu osvitu v 1799 roci u vici 15 rokiv Simon buv vidpravlenij v Madrid dlya prodovzhennya navchannya U 1802 roci v 19 rokiv Bolivar odruzhivsya z ispanskoyu divchinoyu j povernuvsya na batkivshinu prote v 1803 roci druzhina pomerla Pislya cogo moralnogo potryasinnya vin dav obitnicyu bezshlyubnosti j znovu poyihav do Yevropi de potrapiv pid vpliv idej Prosvitnictva Buv prisutnij v 1804 roci na koronaciyi imperatora Napoleona I v sobori Notr Dam Nezabarom Bolivar vtrativ do nogo povagu cherez te sho vin vvazhav zradoyu respublikanskih idealiv a 1805 roku v Rimi vin dav klyatvu zvilniti svoyu batkivshinu vid ispanskogo panuvannya U 1806 roci Bolivar stav odnim z nebagatoh latinoamerikanciv yaki vidvidali SShA na teritoriyi yakih vin probuv blizko chotiroh abo p yati misyaciv Stupivshi na amerikansku zemlyu v Charlstoni yakij buv najbilshim nevilnichim rinkom SShA Bolivar buv vrazhenij pobachenim i zrobiv visnovok pro nemozhlivist borotbi za svobodu pri zberezhenni rabstva prote vid poyizdki v nogo zalishilisya v cilomu pozitivni vrazhennya yaki polyagayut u vidchutti racionalnoyi voli Bolivar koristuvavsya nadzvichajnoyu populyarnistyu u pivnichnih amerikanciv i cherez druga Zhilbera Lafajyeta sim ya Dzhordzha Vashingtona podaruvala jomu zolotij medaljon z pasmom volossya batka zasnovnika SShA U 1807 roci Bolivar povernuvsya na batkivshinu de vzyavsya za simejnij biznes do vstupu v revolyucijnu spravu pid vplivom Fransisko de Mirandi U 1808 roci pislya vtorgnennya Napoleona na Pireneyi amerikanski revolyucioneri pochali ogoloshuvati pro nezalezhnist svoyih krayin vid Ispaniyi sho obernulosya negajnoyu reakciyeyu i pochatkom rekonkisti Pislya seriyi nevdalih boyiv Bolivar pochav dumati pro te yak dosyagti nezalezhnosti na postijnij osnovi i dijshov visnovku sho ispanski sili ne peremogti odnim lishe vijskovim shlyahom a rizni regionalni lideri povinni ob yednatisya v yedine cile j nove velike silne tverde i mogutnye kerivnictvo dlya togo shob kinuti viklik bud yakomu imperskomu diktatu Do 1818 roku ispanski sili buli oslableni postijnimi povstannyami i Bolivar ob yednav svoyi vijska iz zagonami Fransisko Santandera i britanskimi legionami v partizansku armiyu Pislya perehodu cherez Andi yakij zdavavsya nemozhlivim vona nazdognala ispanski sili pid komanduvannyam Pablo Morilo sho zupinilisya cherez doshi i 25 lipnya 1819 roku zdobula pershu peremogu nad nimi v Bitvi bilya bolota Vargas Provivshi ryad bitv najvazhlivishimi z yakih stali Bitva pri Boyaci 7 serpnya 1819 roku Bitva pri Karabobo 24 chervnya i Bitva na ozeri Marakajbo 23 lipnya 1821 roku Bitva pri Pichinchi 24 travnya 1822 roku Bitva Hunini 6 serpnya i Bitva pri Ayakucho 9 grudnya 1824 roku Bitva pri Tumusli 2 kvitnya 1825 roku Bolivar v soyuzi z Hose Sukre ta inshimi voyenachalnikami domigsya povnogo zvilnennya vid ispanskogo panuvannya shesti suchasnih krayin Pivdennoyi Ameriki Venesueli Kolumbiyi Ekvadoru Boliviyi Panami i Peru teritoriya yakih u toj chas u sim raziv perevishuvala rozmiri pivnichno amerikanskih kolonij Vzyavshi uchast v ponad 200 boyiv u vijni za nezalezhnist i mayuchi opiniyu geroya na visoti svoyeyi vijskovoyi kar yeri Bolivar otrimav zvannya Vizvolitel ta post prezidenta Velikoyi Kolumbiyi perebuvayuchi na yakomu proyaviv svoyi diktatorski ambiciyi sho desho zbaviv entuziazm gromadskosti z privodu jogo diyalnosti j prihilnosti principam respublikanizmu 1830 roku buvshi ne v zmozi vporatisya z roz yednanistyu j konfliktami Bolivar dobrovilno pishov u vidstavku prijnyav zhittya asketa i nezabarom pomer vid tuberkulozu v Santa Marti Na sogodni jogo serce spochivaye v Kolumbiyi a tilo u Venesueli IstoriyaSporudzhennya statuyi bulo sankcionovano aktom Kongresu SShA vid 5 lipnya 1949 roku a yiyi zvedennya na federalnij zemli v yakosti podarunku i za rahunok uryadu Venesueli 29 chervnya 1955 roku U 1957 roci Komisiya z vitonchenih mistectv Spoluchenih Shtativ vidilila pid pam yatnik i park navkolo nogo trikutnu dilyanku zemli na Virdzhiniya avenyu Statuya bula stvorena chlenom komisiyi j skulptorom Feliksom de Veldonom avtorom Memorialu Ivodzimi Skulptura bula vidlita za 10 tizhniv na virobnictvi Bedi Rassy Art Foundry v Bruklini Nyu Jork ale dlya perevezennya do Vashingtona vid neyi buli vidokremleni shiya golova j figura vershnika U grudni 1957 roku statuya bula vstanovlena na postament zvedenij za proektom arhitektora Luyisa Malausseni jogo predstavnikami v SShA arhitekturnimi firmami Favrat Reed Mathes and Bergman ta Faulkner Kingsbury and Stenhouse inzhenernoyi firmoyu Casielles Asociados i pidryadnikom Charles H Tompkins Company Ceremoniya vidkrittya pam yatnika povinna bula vidbutisya 22 travnya 1958 roku za uchastyu vice prezidenta SShA Richarda Niksona odnak vona bula vidkladena cherez Sichneve povstannya 1958 roku u Venesueli Pislya togo yak desyatilittya diktaturi zakinchilosya 13 lyutogo 1959 roku z obrannyam Romulo Betankura na post prezidenta Venesueli cherez dva tizhni 27 lyutogo 1959 prezident SShA Duajt Ejzenhauer vidkriv pam yatnik Bolivaru nazvavshi jogo simvolom voli Spoluchenih Shtativ i Venesueli spryamovanoyi na te shob zhiti i pracyuvati razom U 1993 roci pam yatnik buv opisanij Save Outdoor Sculpture Na sogodni statuya ye najbilshim kinnim pam yatnikom Bolivaru v Zahidnij pivkuli RoztashuvannyaPam yatnik Bolivaru 2013 rik Pam yatnik znahoditsya bilya shtab kvartiri Organizaciyi amerikanskih derzhav pered Golovnoyu budivleyu Ministerstva vnutrishnih sprav SShA na trikutnij dilyanci zemli pid nazvoyu Bolivar park uzdovzh Virdzhiniya avenyu bilya 18 yi vulici i S strit bilya stanciyi metro Farragut Vest v kvartali Foggi Bottom na pivnichnomu zahodi mista Vashington buduchi chastinoyu skulpturnoyi seriyi sho vklyuchaye v sebe she chotiri statuyi ArhitekturaBronzova statuya zobrazhuye generala Simona Bolivara yakij yide na svoyemu koni ta trimaye shablyu v pidnyatij nad golovoyu pravij ruci Vin odyagnenij u vijskovu formu iz zolotim medaljonom z pasmom volossya Vashingtona Statuya spirayetsya na pryamokutnij postament z brazilskogo chornogo granitu i shvedskogo chornogo marmuru Visota pam yatnika skladaye 36 futiv statuya 24 futi postament 12 futiv pri vazi v 8 tonn Pam yatnik roztashovuyetsya v centri kam yanoyi ploshi oformlenoyi landshaftnimi pishohidnimi dorizhkami ta basejnom iz shistma struminnimi fontanami visotoyu 23 metri sho vtilyuyut naciyi zvilneni Bolivarom Div takozh fr DzherelaCarolina Ayerbe 19 04 2012 Cultural Travel Guide Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 13 bereznya 2019 Smithsonian AmericanArt Museum Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 13 bereznya 2019 DC Memorialist 21 01 2014 Arhiv originalu za 16 bereznya 2019 Procitovano 13 bereznya 2019 PosilannyaPam yatnik Simonu Bolivaru na sajti Smitsonivskogo muzeyu amerikanskogo mistectva 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Pam yatnik Simonu Bolivaru na sajti dcMemorials com 13 bereznya 2007 u Wayback Machine angl